Вторинні статеві ознаки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Павич демонструє свій довгий кольоровий хвіст, приклад вторинних статевих ознак

Вторинні статеві ознаки - це особливості, які з’являються в період статевого дозрівання у людей та в статевій зрілості у інших тварин. [1] [2] Ці характеристики особливо яскраво проявляються у статево-диморфних фенотипових ознаках, що розрізняють стать виду, [3] але на відміну від статевих органів (основні статеві ознаки), безпосередньо не є частиною репродуктивної системи. [4] Вважають, що вторинні статеві ознаки є продуктом статевого відбору для рис, які демонструють пристосованість, даючи організму перевагу над своїми суперниками у залицяннях та агресивних взаємодіях. [5]

До вторинних статевих характеристик належать, наприклад, гриви левів, [2] яскраве забарвлення обличчя та потилиці самців мандрилів та роги у багатьох козлів та антилоп. Вважається, що ці характеристики з'являються за допомогою позитивного зворотного зв’язку, відомого як втеча Фішера, спричинений вторинною характеристикою однієї статі та прагненням до цієї характеристики у іншої статі. Самці птахів і риб багатьох видів мають яскравіше забарвлення або інші зовнішні прикраси. Різниця в розмірах між статями також вважається вторинними статевими ознаками.

У людини до видимих вторинних статевих ознак належать лобкове волосся, збільшені груди і розширені стегна у жінок, а також волосся на обличчі та яблуко Адама у чоловіків. [4] [6]

Еволюційні корені[ред. | ред. код]

Роги оленя є вторинними статевими ознаками.

Чарльз Дарвін висунув гіпотезу, що статевий відбір або змагання всередині виду за партнера може пояснити відмінності між статями у багатьох видів. [7]

Рональд Фішер, англійський біолог, розробив ряд ідей щодо вторинних характеристик у своїй книзі 1930 року "Генетична теорія природного відбору", включаючи концепцію втечі Фішера. Принцип гандикапу 1975 року стверджує, що, наприклад, павичий хвіст демонструє придатність, хоча є перешкодою. Ще однією з ідей Фішера є "гіпотеза сексуального сина", згідно з якою жінки можуть бажати мати синів, які мають таку характеристику, яку вони вважають сексуальною, щоб максимізувати кількість онуків. [8] Альтернативна гіпотеза полягає в тому, що деякі гени, що дозволяють самцям розвивати вражаючі орнаменти або бойові здібності, можуть співвідноситися з маркерами придатності, такими як стійкість до хвороб або більш ефективний метаболізм. Ця ідея відома як "гіпотеза добрих генів". 

У тварин[ред. | ред. код]

Вторинні статеві ознаки у тварин, включають гриви самцівлевів [2] і довге пір'я самців павичів, ікла нарвалів, збільшені хоботки у самців морських слонів і хоботки мавп, роги у багатьох кіз та антилоп. [9]

Сьогодні біологи розрізняють "бій самців" та "вибір партнера" (як правило обирають самиці). Характеристики, обумовлені вибором партнера, які часто називають орнаментами, включають яскравіше оперення, забарвлення та інші особливості, які не мають безпосередньої мети для виживання чи бою.

Самці павуків-стрибунів мають ультрафіолетові плями, які є прикрасами і використовуються для залицянь. [10]

У людини[ред. | ред. код]

Анатомічні характеристики чоловічої та жіночої статей людини

Статева диференціація починається під час гестації, коли формуються статеві залози. Загальна будова і форма тіла і обличчя, а також рівень статевих гормонів схожі у хлопчиків і дівчаток у дошкільному віці. Коли починається статеве дозрівання та підвищується рівень статевих гормонів, з’являються відмінності, хоча деякі зміни подібні у чоловіків та жінок. Рівень тестостерону у чоловіків безпосередньо індукує з ростом статевих органів. Естрадіол та інші гормони призводять до розвитку грудей у жінок. Однак андрогени плода або новонародженого можуть модулювати подальший розвиток молочної залози, зменшуючи здатність тканини молочної залози реагувати на пізніший естроген. [11] [12] [13]

Лобкове волосся та волосся під пахвами зазвичай вважаються вторинними статевими ознаками, [6], але воно також може бути розглянуте не як вторинна статева ознака, так як з'являється в обох статей з настанням статевої зрілості. [14]

Жінки[ред. | ред. код]

У жінок груди є проявом більш високого рівня естрогену; естроген також розширює таз і збільшує кількість жиру в стегнах, сідницях і грудях. [4] [6] Естроген також індукує ріст матки, проліферацію ендометрію та менструацію. До вторинних статевих характеристик жінок належать:

  • Збільшення грудей та ерекція сосків. [4] [6]
  • Зростання волосся на тілі, найбільш помітно волосся під пахвами і на лобку. [2]
  • Розширення стегон; нижче співвідношення талії та стегон, ніж у дорослих чоловіків.
  • Лікті, які надмірно розгинаються на 5–8°, ніж у дорослих чоловіків. [15]
  • Надпліччя приблизно на 2 см довше, в середньому, для даної висоти. [16]
  • Малі статеві губи, внутрішні губи вульви, можуть зростати більш помітними і зазнавати змін у кольорі з посиленою стимуляцією, пов’язаною з більш високим рівнем естрогену. [17]

Чоловіки[ред. | ред. код]

Підвищена секреція тестостерону з яєчок під час статевого дозрівання викликає прояв вторинних статевих ознак чоловічої статі. [18] У чоловіків тестостерон безпосередньо збільшує розміри та масу м’язів, голосових зв’язок та кісток, поглиблюючи голос та змінюючи форму обличчя та скелета. [4] Перетворюючись на дигідротестерон у шкірі, він прискорює ріст волосся, що відповідає андрогену, на обличчі та тілі, але може сповільнити та врешті зупинити ріст волосся на голові.  Високий зріст в основному є результатом пізнього статевого дозрівання та повільнішого зрощення епіфіза.  До вторинних статевих характеристик чоловіків належать:

  • Ріст волосся на тілі, включаючи волосся під пахвами, на животі, на грудях та на лобку. [2] [4]
  • Ріст волосся на обличчі.
  • Збільшення гортані (Адамове яблуко) і поглиблення голосу.
  • Підвищений зріст; дорослі чоловіки в середньому вищі за дорослих жінок.
  • Збільшена структура черепа і кісткок.
  • Збільшення м’язової маси та сили.
  • Розширення плечей і грудей; плечі ширші за стегна. [19]
  • Підвищені виділення масляних і потових залоз.

Список літератури[ред. | ред. код]

 

  1. Williams Textbook of Endocrinology E-Book. Elsevier Health Sciences. 2011. с. 1054. ISBN 978-1437736007. 
  2. а б в г д CliffsNotes AP Biology (вид. 5th). Houghton Mifflin Harcourt. 2016. с. 219. ISBN 978-0544784178.  Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «Pack» визначена кілька разів з різним вмістом
  3. Hormones and Reproduction of Vertebrates, Volume 1. Academic Press. 2010. с. 87. ISBN 978-0080958095. 
  4. а б в г д е Child and Adolescent Development: An Integrated Approach. Cengage Learning. 2011. с. 152–153. ISBN 978-1133168379.  Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «Bjorklund» визначена кілька разів з різним вмістом
  5. Human Evolution: An Introduction to Man's Adaptations. Routledge. 2017. с. 392–393. ISBN 978-1351514415. 
  6. а б в г Fundamentals of Anatomy and Physiology. Cengage Learning. 2015. с. 483–484. ISBN 978-1305445420.  Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «Rizzo» визначена кілька разів з різним вмістом
  7. Darwin, C. (1871) The Descent of Man and Selection in Relation to Sex John Murray, London
  8. Weatherhead PJ, Robertson RJ (Feb 1979). Offspring quality and the polygyny threshold: "The sexy son hypothesis". American Naturalist 113 (2): 201–208. doi:10.1086/283379. 
  9. Primary and Secondary Sex Characteristics. Процитовано 14 серпня 2020. 
  10. Lim, Matthew L. M., and Daiqin Li. "Courtship and Male-Male Agonistic Behaviour of Comsophasis Umbratica Simon, an Ornate Jumping Spider (Araneae: Salticidae)." The Raffles Bulletin of Zoology (2004): 52(2): 435-448. National University of Singapore. 20 September 2015
  11. G. Raspé (22 жовтня 2013). Hormones and Embryonic Development: Advances in the Biosciences. Elsevier Science. с. 32–. ISBN 978-1-4831-5171-7. «The first genetic male child with a defect in 3β-hydroxy-Δ5-steroid oxidoreductase to have reached puberty has been reported to have a high level of 3β-hydroxy-A5 steroid excretion, hypospadias at birth, salt-wasting, and a history of two siblings with congenital adrenal hyperplasia and ambiguous genitalia [33]. Although at puberty he has signs of virilization, he has developed pronounced gynecomastia. Thus, this boy demonstrates that breast development may occur in postpubertal males if the programing of the pubertal sex differentiation of the mammary gland anlagen is disturbed by an enzyme defect which causes a failure of fetal testicular testosterone production. This observation is completely consistent with the findings in the experimental models [11, 32].» 
  12. Steroidal stimulation of mammary glands in prenatally feminized male rats. Eur. J. Pharmacol. 1 (2): 120–3. March 1967. PMID 6070056. doi:10.1016/0014-2999(67)90048-9. «When administered to gravid rats during pregnancy an anti-androgenic steroid [cyproterone acetate] induced development of nipples in male fetuses. These nipples and associated glandular tissues develop after birth as in normal female animals. Progestin-estrogen treatment of adult, castrated feminized males produced stimulation of the glandular tissue similar to that seen after treatment of castrated female animals. In castrated male rats this treatment produces little glandular proliferation. It is concluded that androgens normally prevent the development of nipples and extensive formation of mammary tissue in male fetuses.»  Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка)
  13. Mammary gland differentiation in adult male rat--effect of prenatal exposure to cyproterone acetate. Endocr Res Commun 4 (5): 267–74. 1977. PMID 608453. doi:10.3109/07435807709052946. «Breast tissue of adult male Holtzman rats exposed to cyproterone acetate during embryonic differentiation showed presence of specific estradiol receptor proteins and C-19 steroid aromatase. We reported similar findings in gynecomastia in man. It is therefore proposed that gynecomastia probably results from failure of adequate testosterone action on the breast primordia during embryonic differentiation.»  Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка)
  14. Fundamentals of Human Physiology. Cengage Learning. 2011. с. 578. ISBN 978-0840062253. 
  15. Amis AA, Miller JH (Dec 1982). The elbow. Clinics in Rheumatic Diseases 8 (3): 571–93. PMID 7184689. 
  16. Manwatching: A Field Guide to Human Behaviour, 1977, Desmond Morris
  17. Lloyd, Jillian (May 2005). Female genital appearance: 'normality' unfolds. British Journal of Obstetrics and Gynaecology 12 (5): 643–646. PMID 15842291. doi:10.1111/j.1471-0528.2004.00517.x.  Проігноровано невідомий параметр |citeseerx= (довідка)
  18. Van de Graaff та Fox, 1989, с. 933-4.
  19. Secondary Characteristics. hu-berlin.de. Архів оригіналу за 27 вересня 2011.