Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (березень — липень 2015)

У статті наведено список втрат силових структур України у російсько-українській війні з 1 березня по 31 липня 2015 року (включно).

← Березень Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31

Квітень Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30

Травень Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31

Червень Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30

Липень → Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31

Список загиблих 1 березня — 31 липня 2015 року

№	Світлина Емблема	Прізвище, ім'я, по батькові	Про особу	Дата смерті	Обставини смерті
Березень
2379		Ярош Артур Володимирович (Позивний «Лор») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01989-02-1717 лютого 1989, Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинський район Київська область. Молодший сержант, снайпер 3-го відділення взводу розвідки 11-го ОМПБ «Київська Русь». Працював фрезерувальником у ДП «Антонов». Мобілізований 17.06.2014. Залишились батьки (був єдиним сином).	02015-03-011 березня 2015	Загинув від розриву гранати, прикривши товариша, у бою з ДРГ противника на позиції «Шахта» (вентиляційний ствол шахти «Бутівка-Донецька») на південь від м. Авдіївка. Похований в с. Петропавлівська Борщагівка.
2380		Волков Іван Володимирович	01973-07-1111 липня 1973, Суми. Капітан міліції, командир взводу роти ПСМОП «Суми». 16 років служив у пожежній охороні ДСНС. Капітан Сумської команди з пожежно-прикладного спорту, неодноразовий переможець чемпіонатів України. З травня 2014 — в міліції, в лютому 2015 виїхав у четверте відрядження в зону АТО. Залишилася дружина та син-студент.	02015-03-011 березня 2015	Помер від вогнепальних поранень у живіт після 4-годинної операції в лікарні Слов'янська, — в командира взводу на блокпосту вистрілив лейтенант БПСМОМ «Миколаїв» в ході конфлікту. Похований на Засумському кладовищі м. Суми.
2381		Стрелюк Олександр Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01982-01-2222 січня 1982, Косаківка (Нижньосірогозький район) Херсонська область. Мешкав у м. Херсон. Старший сержант, інструктор команди спеціальних операцій 801-го ОЗБ ПДСЗ. Шкільні роки пройшли у с. Рубанівка (Великолепетиський район). Строкова служба — АР Крим. Працював у ПАТ «Херсонобленерго». Служив у групі затримання УДСО. Навчався заочно в НЮУ. З 2013 — в 801-му загоні, Севастополь. Після окупації Криму продовжив службу в Одесі. На фронті з 17.01.2015, кулеметник. Залишилась вагітна дружина, народилась донька.	02015-03-022 березня 2015	О 12:40 в секторі «М» (Маріуполь) розвідгрупа заїхала до села Пищевик, де зіткнулася з російськими терористами. В бою від пострілу з гранатомету один військовий загинув на місці, другий дорогою до лікарні, ще двоє поранені. Похований в с. Рубанівка.
2382		Стороженко Олег В'ячеславович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01985-07-1818 липня 1985, Новоград-Волинський Житомирська область. Мешкав у м. Бобринець Кіровоградська область. Мічман, технік команди спеціальних операцій 801-го ОЗБ ПДСЗ. Строкова служба — 101-ша ОБрО ГШ. З 01.02.2006 служив у Криму за контрактом, — 36 бригада (Перевальне), 801-й загін (Севастополь). Водолаз 3 класу. Учасник операції «Океанський щит». Після окупації Криму продовжив службу в Одесі. На фронті з 16.01.2015. Залишилась вагітна дружина, народився син.	02015-03-022 березня 2015	О 12:40 в секторі «М» (Маріуполь) розвідгрупа заїхала до села Пищевик, де зіткнулася з російськими терористами. В бою від пострілу з гранатомету один військовий загинув на місці, другий дорогою до лікарні, ще двоє поранені. Похований у Бобринці.
2383		Щур Володимир Іванович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01975-01-2323 січня 1975, Зазим'я Броварський район Київська область. Молодший сержант, водій мінометної батареї 2-го МБ 24-ї ОМБр. З багатодітної родини. За фахом водій, автослюсар, працював на селі. Мобілізований як доброволець. Залишився 19-річний син.	02015-03-022 березня 2015	Підірвався на «розтяжці» близько 12:00 в районі 29-го блокпосту траси «Бахмутка», що поблизу смт Новотошківське, загинув від осколкового поранення у голову. Похований в с. Зазим'я.
2384		Кізім Петро Анатолійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01991-06-033 червня 1991, Олександрівка (Маловисківський район) Кіровоградська область. Мешкав в смт Цибулів Черкаська область. Солдат, головний сержант взводу — командир бойової машини (танк) 7-го взводу 6-ї МР 2-го МБ 72-ї ОМБр. Працював слюсарем на Цибулівському цукровому заводі. Мобілізований 14.03.2014. Залишилася дружина та маленький син.	02015-03-033 березня 2015	Загинув близько 15:30 поблизу с. Гранітне (Волноваський район) в результаті обстрілу з ПТРК вантажівки ЗІЛ-131, якою військові везли продукти на взводний опорний пункт. Ще двоє військових дістали поранення. Похований в смт Цибулів.
2385		Горбенко Роман Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01974-03-011 березня 1974, Стадниця (Тетіївський район) Київська область. Солдат, заступник командира бойової машини — навідник-оператор БМП 30-ї ОМБр. З 1995 проходив військову службу за контрактом. Після звільнення в запас працював на спиртзаводі електриком, у СТОВ «Дібрівка агросервіс», ТОВ "АФ «Хліб України». Мобілізований у серпні 2014. Залишилися дружина і троє дітей.	02015-03-044 березня 2015	Загинув поблизу смт Луганське на «Світлодарській дузі» внаслідок обстрілу БМП під час ротації на ВОП «Павло-30». Ідентифікований за експертизою ДНК. Похований 6 травня у Стадниці.
2386		Зубов Юрій Вікторович	01972-10-1515 жовтня 1972, Степанівка (Херсонська міська рада), Херсонська область. Старшина, водій БМ-21 «Град» 17-ї ОТБр. До 2011 служив водієм 8-ї воєнізованої пожежної частини ГУ ДСНС України у Херсонській області, ветеран рятувальної служби, вислуга 20 років. Займався пасікою і господарством. Мобілізований влітку 2014, пройшов бої за Дебальцеве. Залишилися дружина та три доньки.	02015-03-055 березня 2015	Помер через зупинку серця під час несення служби поблизу с. Покровське (Бахмутський район), за іншими даними помер у Краматорську. Похований в с. Чорнобаївка.
2387		Победінський Володимир Дмитрович (Позивний «Кріт») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01991-10-2121 жовтня 1991, Мангуш Донецька область. Солдат, помічник гранатометника, снайпер 2-го БСП НГУ «Донбас». Працював у сфері ІТ-технологій. Влітку 2014 добровольцем пішов на фронт.	02015-03-077 березня 2015	Близько 16:00, під час обстрілу з танку позицій біля с. Широкине, в кількох метрах від Володимира розірвався снаряд, він загинув від чисельних уламкових поранень. Похований в смт Мангуш.
2388		Новодід Олександр Анатолійович	01978-08-1919 серпня 1978, Гайове (Козелецький район) Чернігівська область. Солдат, стрілець-помічник гранатометника 13-го ОМПБ «Чернігів-1» 1-ї ОТБр. Працював механізатором в смт Калита на Київщині, останнім часом — у ПП «Ставиське» Козелецького району. Мобілізований у квітні 2014. Перебував на фронті від початку бойових дій. Залишився неповнолітній син.	02015-03-077 березня 2015	Помер від гострої серцевої недостатності у районній лікарні в м. Бахмут. Похований в с. Ставиське.
2389		Головко Анатолій Олександрович (Позивний «Дід Таліб»)	01975-12-055 грудня 1975, Олександропіль (Солонянський район) Дніпропетровська область. Старший солдат, старший водій 9-ї роти 3-го парашутно-десантного батальйону 25-ї ОПДБр. В школі був активістом ЮІР (Юні інспектори руху), брав участь у художній самодіяльності. Мобілізований 24.03.2014 як доброволець. Двічі був поранений, але повернувся на передову. Залишилися батьки, брат, дружина та 16-річна донька.	02015-03-099 березня 2015	Загинув у м. Авдіївка під час виконання бойового завдання. Похований 21 березня в Олександрополі
2390		Афанасенко Віктор Миколайович	01973-10-2424 жовтня 1973, Галаганівка (Семенівський район) Чернігівська область. Молодший сержант, навідник ПТРК «Фагот» 41-го ОМПБ «Чернігів-2» 1-ї ОТБр. З багатодітної родини (6 дітей). Працював комбайнером, трактористом, землевпорядником. Після смерті батьків продав корову, взяв кредит і переоформив на себе паї на 20 гектарів, працював на селі. Мобілізований 02.09.2014. З початку грудня ніс службу у Волноваському районі. Рідних в селі не залишилося, брати і сестри живуть у Білорусі та Росії, на похорон не приїхали.	02015-03-099 березня 2015	Під час несення служби в селі Прохорівка (Волноваський район) помер у ніч на 10 березня, відмовило серце. Похований у Галаганівці.
2391		Пиясюк Роман Володимирович (Позивний «Саня») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01975-08-1919 серпня 1975, Костопіль Рівненська область. Сержант, водій окремого танкового батальйону 1-ї ОТБр. Закінчив Камінь-Каширське ПТУ на Волині (1995, столяр). У 1995—1998 служив за контрактом у в/ч ЗСУ м. Костопіль. Водій-далекобійник вантажних перевезень. Мобілізований 05.09.2014 як доброволець. Залишилось двоє дітей.	02015-03-1010 березня 2015	Підірвався на вибуховому пристрої з «розтяжкою» під час виконання бойового завдання у с. Златоустівка (Волноваський район). Загинув, прикривши собою побратима. Похований в с. Пісків.
2392		Литкін Андрій Володимирович	01976-11-2323 листопада 1976, Томаківка Дніпропетровська область. Солдат, водій 43-го ОМПБ «Патріот». 1993 закінчив Томаківський професійний аграрний ліцей, за спеціальністю «Тракторист-машиніст широкого профілю, водій автомобіля категорії „С“». Мобілізований у липні 2014. Залишились мати і сестра.	02015-03-1010 березня 2015	Загинув в районі міста Бахмут, обставини не уточнено. Похований в смт Томаківка.
2393		Юсипів Іван Романович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01993-05-3131 травня 1993, Сирітське Перше Ширяївський район Одеська область. Старший солдат, командир машини — механік-водій МТ-ЛБ 28-ї ОМБр. Здобув фах водія та електрослюсаря. Працював в Одесі. Мобілізований 01.08.2014, служив разом із братом. У грудні 2014 одружився.	02015-03-1010 березня 2015	Під час бойового виїзду з опорного пункту поблизу с. Славне (Мар'їнський район) близько 16:30 МТ-ЛБ наїхала на протитанкову міну, від вибуху Іван загинув на місці, його брат Роман дістав поранення і травму. Похований в рідному селі.
2394		Накидалюк Петро Іванович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01990-07-044 липня 1990, Плоска (Дубенський район) Рівненська область. Солдат, механік-водій 17-ї ОТБр. Навчався у Дубенському професійно-технічному ліцеї. Вихованець Дубенської спортшколи, кандидат в майстри спорту з армреслінгу. Мобілізований 28.08.2014. Залишилася мати.	02015-03-1111 березня 2015	Загинув під час бойових дій поблизу с. Широкине на Маріупольському напрямку. Похований в рідному селі.
2395		Данилюк Юрій Степанович	01977-05-066 травня 1977, Старики (Горохівський район) Волинська область. Солдат 1-го ОМПБ «Волинь» 14-ї ОМБр. Мобілізований у червні 2014, на фронті з 24 вересня, пройшов бої за Дебальцеве. Залишилася дружина та двоє дітей.	02015-03-1111 березня 2015	Під час несення служби на блокпосту № 1 в смт Новгородське Торецької міської ради помер від пневмонії. Похований в с. Старики.
2396		Саїнчук Василь Васильович	01979-05-1010 травня 1979, Якушинці Вінницький район Вінницька область. Проживав у с. Дашківці (Літинський район) та м. Вінниця. Старший сержант, старший водій автомобільного взводу автомобільної роти батальйону забезпечення 230-ї ОБЗ Командування ПС ЗСУ, в/ч А0549. На військовій службі за контрактом з 2001. 05.03.2015 приїхав до зони АТО у четверте відрядження. Залишилися дружина та донька.	02015-03-1111 березня 2015	Загинув близько 15:00 в результаті обвалу бетонної плити під час проведення будівельних робіт з укріплення бліндажу на території військового аеродрому Краматорська. Похований у Дашківцях.
2397		Яременко Ярослав Дмитрович	01972-07-2222 липня 1972, Балаклея (Смілянський район) Черкаська область. Солдат, водій ОМБр. Мобілізований 14.08.2014. Залишилася мати.	02015-03-1111 березня 2015	Загинув під час виконання бойового завдання поблизу с. Кримське (Новоайдарський район). Похований у Балаклеї.
2398		Балда Ігор Іванович (Позивний «Хмурий»)	01959-10-077 жовтня 1959, 55 років, Усть-Нера Якутія РРФСР. Проживав у м. Шепетівка Хмельницька область, останні 15 років — у с. Іванківці (Хмельницький район). Боєць 1-го окремого інженерно-будівельного батальйону. З родини репресованих (за участь в ОУН і УПА). У 1960-х родина повернулася до України, проживала в Макіївці, з 1970-х — у Шепетівці. Діяч козацького руху Хмельниччини та УНА-УНСО, член УНА. Активний учасник Революції Гідності. Доброволець батальйону УНСО, з осені 2014 — в ЗСУ.	02015-03-1212 березня 2015	Загинув від кульового поранення у голову в селі Боровеньки (Кремінський район Луганська область). Похований у селі Оброшине на Львівщині.
2399		Кеня Денис Васильович	01987-10-1414 жовтня 1987, Старе Село (Сумський район) Сумська область. Молодший сержант, командир відділення 3-ї мотопіхотної роти 15-го ОМПБ «Суми» 92-ї ОМБр. Мобілізований навесні 2014.	02015-03-1313 березня 2015	Вбитий місцевим мешканцем з обрізу мисливської рушниці під час сварки у с. Новозванівка (Попаснянський район). Похований у рідному селі.
2400		Свистунов Вадим Миколайович	01982-07-2727 липня 1982, Лебедин Сумська область. Проживав у м. Суми. Молодший сержант, кулеметник БТР 8-ї стрілецької роти 4-го полку охорони ОВДО, в/ч 3024 НГУ. Закінчив Синівський професійний аграрний ліцей. Мобілізований. Залишились батьки і сестра.	02015-03-1313 березня 2015	Загинув на блок-посту під Донецьком. Похований у Сумах.
2401		Оксентюк Олександр Васильович (Позивний «Сват») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01964-04-1313 квітня 1964, 50 років, Дніпро. Мешкав у с-щі Мирне Дніпропетровської області. Спеціаліст ІІ категорії, фахівець групи ППСМОП «Дніпро-1». Колишній військовослужбовець. 05.11.2014 добровольцем прийшов до полку (через вік прийнятий на цивільну посаду), з грудня на передовій виконував завдання з налагодження зв'язку. Залишилися дружина та двоє дітей.	02015-03-1515 березня 2015	Підірвався на вибуховому пристрої з «розтяжкою» під час патрулювання території поблизу с-ща Піски (Ясинуватський район). Закрив собою гранату, врятувавши життя двох молодих бійців. Похований у Дніпрі.
2402		Кочетков-Сукач Володимир Вячеславович (Позивний «Чубака»)	01971-10-099 жовтня 1971, Київ. Волонтер, засновник та керівник «Аеророзвідки». Випускник КПІ ім. Сікорського (1994). Ідейний засновник вальдорфської педагогіки в Україні (школа «Софія»). Топ-менеджер у сфері нерухомості. Член Координаційного бюро з підготовки до Євро-2012, радник віце-прем'єр-міністра України (2009). Активний учасник Революції Гідності та Автомайдану. Працював в апараті урядового уповноваженого з антикорупційної політики. З початком російської збройної агресії став волонтером, їздив до Криму, два місяці був добровольцем батальйону «Азов», допомагав армії. Залишилася дружина та четверо дітей.	02015-03-1515 березня 2015	Загинув об 11:15 в результаті підриву на міні з «розтяжкою» поблизу м. Красногорівка, під час виконання завдання зі встановлення спецобладнання. Похований у Києві.
2403		Задернюк Микола Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01989-10-2121 жовтня 1989, Солоне Дніпропетровська область. Солдат, номер обслуги 93-ї ОМБр. Закінчив з відзнакою Солонянський аграрний ліцей. Мобілізований навесні 2014 як доброволець. Залишились мати і дружина.	02015-03-1515 березня 2015	Під час бойових дій дістав відкриту черепно-мозкову травму. Помер у лікарні м. Дніпро після тривалого лікування. Похований в смт Солоне.
2404		Шабля Михайло Ігорович	01986-10-1111 жовтня 1986, м. Ґулістан, Узбекистан. З дитинства проживав у с. Ковалівка (Полтавський район) Полтавська область. Капітан, заступник командира розвідувальної роти з озброєння 30-ї ОМБр. Випускник ВІТІ (2008). Служив у м. Новоград-Волинський. На фронті з липня 2014, пройшов бої за Степанівку, Савур-могилу, Дебальцеве. Залишилися дружина та донька.	02015-03-1616 березня 2015	Розвідники на автомобілі УАЗ підірвались на протитанковій міні, коли поверталися після виконання бойового завдання, поблизу села Нижнє Лозове (за іншими джерелами — Семигір'я) Бахмутського району, — двоє загинули, ще двоє дістали контузії. Похований у с. Ковалівка.
2405		Колесніченко Сергій Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01981-09-2323 вересня 1981, Приморськ Запорізька область. Старший сержант, головний сержант взводу спостереження та технічних засобів розвідки розвідроти 30-ї ОМБр. 2002 закінчив ВПУ № 40 м. Мелітополь. 2006—2009 служив у 30 ОМБр за контрактом, 2013 повернувся до бригади. На фронті з липня 2014, пройшов бої за Степанівку, Дебальцеве. Залишилися дружина та двоє синів.	02015-03-1616 березня 2015	Розвідники на автомобілі УАЗ підірвались на протитанковій міні, коли поверталися після виконання бойового завдання, поблизу села Нижнє Лозове (за іншими джерелами — Семигір'я) Бахмутського району, — двоє загинули, ще двоє дістали контузії. Похований у м. Новоград-Волинський.
2406		Щербак Сергій Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01961-06-2222 червня 1961, Кременчук Полтавська область. Солдат, номер обслуги гранатометного відділення 95-ї ОАеМБр. Працював слюсарем на Кременчуцькій автобазі, Крюківському вагонобудівному заводі, у приватних фірмах. Мобілізований як доброволець навесні 2014, на фронті з серпня. Залишилася дружина та донька.	02015-03-1616 березня 2015	Загинув близько 16:00 в районі м. Авдіївка внаслідок артилерійського обстрілу, утримуючи позиції під час спроби прориву противника з боку м. Ясинувата. Похований у Кременчуці
2407		Бабенко Віктор Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01981-06-2020 червня 1981, Кобеляки Полтавська область. Старший солдат, номер обслуги — заступник командира механізованого взводу 17-ї ОТБр. За фахом механізатор. Працював у ПрАТ «Кобеляцький завод продтоварів „Мрія“». Мобілізований у серпні 2014. Залишилася дружина та двоє синів.	02015-03-1717 березня 2015	Під час пішого патрулювання в районі західної околиці смт Станиця Луганська підірвався на вибуховому пристрої, від отриманих поранень загинув на місці. Ще один боєць зазнав важких поранень. Похований у Кобеляках.
2408			Військовослужбовець ЗСУ.	02015-03-1919 березня 2015	Поблизу міста Артемівськ (Донецька область) в польовому таборі ЗСУ внаслідок пожежі близько 04:00 загинув один військовослужбовець, п'ятьох ушпиталено. За попередніми даними, пожежа сталася внаслідок необережного поводження з вогнем. Військова прокуратура відкрила кримінальне провадження.
2409		Скубко Віталій Вікторович	01982-11-1515 листопада 1982, Євсуг Біловодський район Луганська область. Солдат, командир танку 24-ї ОМБр. Залишилася родина.	02015-03-1919 березня 2015	Загинув від вогнепального поранення. За повідомленням Геннадія Москаля, близько 15:00 блокпост на трасі «Бахмутка» біля села Оріхове (Попаснянський район) обстріляли з автоматичної зброї. Віталій дістав кульові поранення тулуба і через кілька годин помер у міській лікарні Лисичанська. Похований в с. Євсуг.
2410		Михайлов Сергій Вікторович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01977-04-2222 квітня 1977, Львів. Солдат, кухар 80-ї ОАеМБр. Працював на Личаківському цвинтарі. Мобілізований, майже півроку служив в зоні АТО, зокрема у м. Щастя. Залишилася дружина та двоє дітей.	02015-03-2020 березня 2015	Помер внаслідок гострої серцевої недостатності під час несення військової служби в селі Денежникове (Новоайдарський район). Похований у Львові.
2411		Гончарук Дмитро Дмитрович (Позивний «Димедрол») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01977-01-099 січня 1977, Луцьк. Проживав у с. Зміїнець Волинська область. Старшина, командир відділення — заступник командира зенітного артилерійського взводу 4-го МБ 24-ї ОМБр. Працював на Луцькому державному підшипниковому заводі на посаді терміста; останнім часом — ковалем на приватному підприємстві. Мобілізований 28.08.2014. Залишилась донька.	02015-03-2020 березня 2015	Близько 17:00, під час перевірки території, підірвався на міні-«розтяжці» в районі шахти «Пролетарської» поблизу смт Новотошківське (29-й блокпост траси «Бахмутка»), помер від поранень у Сєвєродонецьку. Похований у Луцьку (Гаразджа).
2412		Білик Юрій Михайлович (Позивний «Білий») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01980-06-1616 червня 1980, Муроване (Сокальський район) Львівська область. Проживав у м. Червоноград. Молодший сержант, т.в.о. командира взводу 10-ї роти 4-го МБ 24-ї ОМБр. Мобілізований 14.08.2014. Залишились дружина та п'ятеро дітей.	02015-03-2020 березня 2015	Близько 17:00, під час перевірки території, підірвався на міні-«розтяжці» в районі шахти «Пролетарської» поблизу смт Новотошківське (29-й блокпост траси «Бахмутка»), загинув на місці. Похований в с. Муроване.
2413		Рєпін Євгеній Вікторович (Позивний «Геркулес») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01994-08-1818 серпня 1994, Коршів (Здолбунівський район) Рівненська область. Мешкав у м. Рівне. Солдат, снайпер розвідувальної роти УНСО 81-ї ОДШБр. З 13 років почав заробляти вантажником. Займався спортом. Активний учасник Революції Гідності. Залишив навчання в коледжі і добровольцем пішов до війська у вересні 2014, підписав контракт. На фронті вступив в УНСО. Залишились батьки.	02015-03-2020 березня 2015	Загинув від кульового поранення у шию під час бойового зіткнення з ДРГ противника поблизу с-ща Опитне (Ясинуватський район), — у бою прикрив пораненого товариша і потрапив під кулеметний вогонь. Похований у Рівному.
2414		Ридзанич Максим Володимирович (Позивний «Адам») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01977-12-2828 грудня 1977, Коцюбинське Київська область. Проживав у м. Буча. Старшина, головний сержант роти — командир взводу снайперів 1-ї аеромобільно-десантної роти 90-го ОДШБ «Житомир» 81-ї ОДШБр. Строкова служба — батальйон СпП Нацгвардії (1996, Сімферополь). Чемпіон України з карате, боксер. Здобув вищу юридичну освіту. Підприємець, директор власної фірми. Активіст ГО «Нові обличчя». Доброволець, у війську з вересня 2014, учасник оборони ДАП. Залишилась дружина та троє дітей.	02015-03-2020 березня 2015	Загинув у боєзіткненні з ДРГ противника, рятуючи пораненого 20-річного бійця, поблизу с-ща Опитне (Ясинуватський район). Похований у Коцюбинському.
2415		Агапій Іван Іванович	01981-06-1919 червня 1981, Павлівка (Арцизький район) Одеська область. Солдат, стрілець 18-го ОМПБ «Одеса» 28-ї ОМБр. 2014-го пішов добровольцем на фронт. Залишилася дружина та донька.	02015-03-2020 березня 2015	Загинув під час виконання бойового завдання на посту № 1 з охорони ВОП поблизу села Гнутове під Маріуполем. Похований у Павлівці.
2416		Мандзик Віктор Сергійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01986-12-077 грудня 1986, Луцьк Волинська область. Капітан СБУ, оперуповноважений Любомльського МРВ УСБУ у Волинській області. Майстер спорту України з боксу, КМС з кікбоксингу. Випускник ІФКЗ ВНУ (2009), ННІППКК НА СБУ (2014). В СБУ з 2009, служив у ЦСО «Альфа», через травму перейшов в оперативний підрозділ. В зоні АТО з січня 2015. Залишилися батьки та дружина.	02015-03-2121 березня 2015	Вранці на в'їзді до м. Волноваха троє людей, під виглядом українських добровольців, зупинили три вантажні фури під приводом запобігання контрабанди товарів. Близько 07:00 під'їхали працівники СБУ, виник конфлікт. У Мандзика відібрали службове посвідчення і табельний автомат. Після чого ватажок угруповання (Денис Гордєєв, «Адвокат») зробив два постріли з автомата — перший у повітря, а другий — в голову Мандзика. Від отриманих поранень оперативник помер в машині «швидкої допомоги». Похований у Луцьку. Підозрювані у вбивстві затримані.
2417		Шкредь Сергій Олексійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01985-05-2727 травня 1985, Луцьк Волинська область. Солдат, гранатометник 15-го ОГПБ 128-ї ОГПБр. 2003 закінчив Луцький комерційний технікум. Служив в Управлінні оперативної служби міліції, звільнився у званні старшого лейтенанта. 2014-го мобілізований до лав 51-ї ОМБр, у подальшому проходив службу в 15-му ОГПБ. Залишилися батьки, сестра.	02015-03-2222 березня 2015	29 січня дістав важку мінно-вибухову травму внаслідок обстрілу терористами опорного пункту в районі м. Дебальцеве. Проходив лікування в Бахмуті та Дніпрі, переніс кілька операцій, стан ускладнився зараженням крові. 22 березня помер в лікарні імені Мечникова. Похований у Луцьку (Гаразджа).
2418		Поцілуйко Віктор Володимирович	01976-08-1919 серпня 1976, Яблунівка (Буський район) Львівська область. Проживав у с. Лугове (Бродівський район). Сержант, військовослужбовець 24-ї ОМБр. Мобілізований у травні 2014. З червня служив у зоні АТО, зокрема, пережив атаку біля с. Зеленопілля. У січні 2015 звільнений з військової служби за сімейними обставинами. Залишилася дружина та четверо дітей.	02015-03-2222 березня 2015	Помер після тривалого лікування від поранень, що отримав у зоні АТО. Похований 30 березня в Луговому.
2419		Савіцький Юрій Миколайович (Позивний «Партизан») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01984-07-1111 липня 1984, Летичів Хмельницька область. Солдат, гранатометник взводу охорони 11-го ЗРП. Кілька років служив за контрактом у ВСП, м. Хмельницький. Виготовляв меблів на замовлення. Активний учасник Революції Гідності. Мобілізований 31.07.2014 як доброволець. На фронті з лютого 2015, обороняв позицію «Зеніт» поблизу ДАП у складі зведеного загону Повітряних сил «Дика качка». Залишилась дружина з дитиною.	02015-03-2323 березня 2015	Дістав поранення у голову, що несумісне із життям, під час мінометного і танкового обстрілу в районі н.п. Опитне — Авдіївка. Похований у Летичеві.
2420		Шпак Ігор Олегович (Позивний «Птах») Орден «За мужність» ІІІ ступеня Орден «За мужність» ІІ ступеня	01990-05-022 травня 1990, Херсон. Капітан (з 11.03.2015), заступник командира загону — командир 2 розвідгрупи СпП окремого загону розвідки СпП «Арес» Східного ОТО НГУ. КМС з кікбоксингу. Випускник ХДВУ ФК (2007), Академії ВВ МВС (2012). Служив у 22 бригаді ВВ МВС, спецпідрозділах «Барс» й «Омега», — командир бойової групи. В зоні АТО з квітня 2014, 26.09.2014 переведений до в/ч у Харків. Залишились батьки.	02015-03-2424 березня 2015	22 березня в околицях Слов'янська, повертаючись з нічного завдання, автомобіль розвідників підірвався на фугасі і вилетів у кювет, де врізався в дерево. Капітан Шпак дістав важкі поранення, від яких помер 24 березня в лікарні ім. Мечникова м. Дніпро. Похований у Херсоні. Тоді ж був поранений солдат Микола Твердохліб, помер 28 березня.
2421		Сусло Михайло Миколайович (Позивний «Слідопит») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01991-06-1515 червня 1991, Конотоп Сумська область. Розвідник, ройовий Добровольчого батальйону ОУН. Здобув фах повара. З 2012 служив у розвідроті 1-ї ОТБр. З весни 2014 в Одесі чергував на блокпостах, проводив вишколи в таборі, займався волонтерством. На фронт пішов добровольцем, перебував у складі батальйонів «Айдар», «Азов», «ОУН». З кінця січня 2015 воював у Пісках. Залишились батьки і сестра.	02015-03-2626 березня 2015	25 березня поблизу с-ща Піски (Ясинуватський район) під час розвідки в районі ДАП просунувся вперед та потрапив у засідку. Витягнути пораненого через обстріли вдалося лише з третьої спроби, в темряві. На ранок помер у лікарні від втрати крові внаслідок вибухової травми. Похований у Конотопі.
2422		Миргородський Олександр Миколайович (Позивний «Батя»)	01968-01-1313 січня 1968, Китайгород (Царичанський район) Дніпропетровська область. Проживав у Дніпропетровську. Солдат 43-го ОМПБ «Патріот». Виріс у родині освітян. Закінчив Запорізький технікум електрифікації сільського господарства. Після армії працював у КСП ім. Петровського. Мобілізований у вересні 2014 як доброволець.	02015-03-2626 березня 2015	Трагічно загинув від кульового поранення на блокпосту поблизу м. Горлівка (зі сторони Бахмута). Похований в с. Китайгород.
2423		Шабрацький Дмитро Сергійович (Позивний «Поет»)	01987-10-055 жовтня 1987, Привілля (Лисичанська міська рада) Луганська область. Молодший сержант, командир відділення 3-ї диверсійно-розвідувальної роти 24-го ОШБ «Айдар». Працював шкільним психологом у Кремінській ЗОШ № 1, потім соціальним працівником у виконкомі Лисичанська. Під час Революції Гідності з групою, що була зібрана лисичанським міськвиконкомом, поїхав на Антимайдан, але в Києві пішов на Євромайдан. 07.05.2014 був вимушений залишити Лисичанськ, приєднався до «Айдару», воював за рідну Луганщину, пройшов бої за Новосвітлівку та Хрящувате. Залишилися батьки.	02015-03-2626 березня 2015	Загинув від пострілу з АКС-74 у підборіддя в кімнаті на 2-му поверсі бази роти в приміщенні СТО на виїзді з Лисичанська. Слідчий лисичанської поліції через рік закрив справу, — за версією слідства Дмитро здійснив самогубство. Батьки кажуть, що за кілька днів до смерті Дмитро просив їх не вірити у випадкову смерть, якщо щось станеться, і назвав ім'я командира роти Ігоря Радченка («Рубіж»). Через суд справу було поновлено.
			Військовослужбовці 24-ї окремої механізованої бригади.	02015-03-2626 березня 2015	За словами 20-річного бійця 24-ї бригади Андрія Бобрика, 26 березня в районі 29-го блокпосту на трасі «Бахмутка» під час артобстрілу загинув екіпаж БМП. Снаряд влучив у бойову машину, і п'ятеро бійців загинули на місці, сам Андрій перед тим встиг вилізти з люка і його відкинуло ударною хвилею. Ще один боєць вижив, але дістав важких поранень. Інших підтверджень немає.
2424			Донецька область. Дільничний інспектор міліції Красноармійського РВ УМВС України в Донецькій області.	02015-03-2727 березня 2015	Знайдений з вогнепальним пораненням голови поблизу блокпоста у селі Михайлівка (Красноармійський район) Донецької області. За попередніми даними, покінчив життя самогубством, застрелившись з табельного пістолету.
2425		Дяченко Олег Вікторович	01974-04-1616 квітня 1974, Кам'янка Черкаська область. Сержант, водій роти матеріально-технічного забезпечення 12-го ОМПБ «Київ». Служив механіком-мотористом у Кронштадті на Балтійському флоті, по тому — в Севастополі на суднах ВМС України, звільнився у званні старшини. Займався картингом, автоперегонами, настільним тенісом. Активний учасник Помаранчевої революції та Революції Гідності. Їздив у зону АТО як волонтер. Мобілізований Святошинським РВК м. Київ. Перевозив зв'язківців батальйону, встановлював антени зв'язку в Щасті, Станиці Луганській. Залишились мати, дружина та двоє дітей.	02015-03-2828 березня 2015	Загинув о 22:30 в районі Старобільська, обставини не уточнено. Похований у Кам'янці.
2426		Твердохліб Микола Миколайович (Позивний «Крига») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01984-08-1818 серпня 1984, Перемога (Лозівський район) Харківська область. Солдат, інструктор (помічник кулеметника) 4-ї розвідгрупи СпП окремого загону розвідки СпП «Арес» НГУ. Строкова служба — морська піхота, м. Феодосія. 2009 заочно закінчив ХНУВС (бакалавр, «Психологія»). З 2011 — інспектор ППС міліції м. Харкова. Під час Революції Гідності був відправлений до Києва. У травні 2014 звільнився з міліції, працював на будівництвах. 29.01.2015 зарахований на службу в НГУ. Залишились батьки і брат — учасник АТО з 2014.	02015-03-2828 березня 2015	22 березня в околицях Слов'янська, повертаючись з нічного завдання, автомобіль розвідників підірвався на фугасі і вилетів у кювет, де врізався в дерево. Солдат Твердохліб дістав важкі поранення, від яких помер 28 березня в лікарні ім. Мечникова м. Дніпро. Похований в с. Перемога. Тоді ж був поранений капітан Ігор Шпак, помер 24 березня.
2427		Черніченко Олександр Анатолійович	01968-04-1919 квітня 1968, Підволочиськ Тернопільська область. Капітан, заступник командира з озброєння 4-ї механізованої роти 2-го МБ 72-ї ОМБр. З родини військового. Закінчив Академію ДПСУ, начальник 4-ї застави Чернівецького прикордонного загону, був поранений у 1993 при виконанні обов'язків, продовжив службу в Рівному, 2008 звільнений в запас. Працював у Волочиському КП «ЖЕК». Мобілізований 2014-го як доброволець, на фронті з січня 2015. Залишилися дружина та син.	02015-03-2929 березня 2015	Загинув унаслідок мінометного обстрілу РОП поблизу с. Гранітне (Волноваський район). Похований у Волочиську
2428		Азаров Олександр Олегович	01988-05-055 травня 1988, Баку Азербайджанська РСР. З дитинства мешкав у с. Тишківка (Добровеличківський район) Кіровоградська область. Солдат, водій-номер обслуги 43-го ОМПБ «Патріот». Закінчив ПТУ-30 с. Торговиця (2006, механізатор). Мобілізований у серпні 2014. Залишилися батьки і брати.	02015-03-2929 березня 2015	Загинув на ВОП поблизу с. Кодема Бахмутського району. Похований в с. Тишківка.
2429		Діанов Григорій Юрійович	01996-08-2121 серпня 1996, 18 років, Миколо-Бабанка Бобринецький район Кіровоградська область. Солдат, стрілець 14-ї ОМБр. З багатодітної родини. Мешкав у с. Бобринка та Чарівне (Бобринецький район). 2014 закінчив Бобринецьке ПТУ № 32. 12.12.2014 вступив на військову службу за контрактом. Залишилися батьки, брати й сестри.	02015-03-3131 березня 2015	Дістав поранення у живіт і складну травму хребта в результаті вибуху в зоні АТО. Лікувався у Харкові та Києві, переніс кілька операції. 20 березня відправлений до шпиталю Бундесверу в м. Ульм (Німеччина). Після операції подзвонив мамі, але вранці 31 березня помер. Похований в с. Бобринка.
2430		Турченко Вадим Олександрович	01974-11-2020 листопада 1974, Матійово Виноградівський район Закарпатська область. Старший прапорщик, військовослужбовець Оперативно-бойової прикордонної комендатури «Великі Мости-3» Мукачівського прикордонного загону Західного регіонального управління ДПСУ. Служив у ДПСУ понад 20 років. Залишилася дружина, двоє дітей та онук.	02015-03-3131 березня 2015	Помер під час несення служби в районі м. Маріуполь, — не витримало серце. Похований на кладовищі села Матійово.
Квітень
2431		Сірий Олександр Валентинович	01974-11-1717 листопада 1974, Красноярський край РРФСР. З 1991 мешкав у с. Бурімка (Семенівський район) Полтавська область. Військовослужбовець ЗСУ (підрозділ не уточнено). Здобув професію тракториста. З родиною переїхав в Україну. Після строкової служби в ЗСУ працював у селі Бурімка в місцевому господарстві. Мобілізований в липні 2014, з січня 2015 брав участь в АТО.	02015-04-022 квітня 2015	Загинув на блокпосту поблизу Краматорська.
2432		Корпач Олег Іванович	01965-10-2222 жовтня 1965, Глибоке (Бориспільський район) Київська область. Сержант, військовослужбовець ДПСУ. Служив у прикордонних військах, працював у Бориспільському аеропорту. Мобілізований як доброволець у червні 2014. Службу проходив у складі екіпажу БТР, з липня служив на адмінкордоні з Кримом у Чаплинському районі, по тому переведений до Маріуполя. Залишилася дружина та 4 дітей, — дві доньки 1997 і 1999 р.н. та двоє синів 2001 і 2014 р.н. Після смерті батька син Ігор вступив до Військового ліцею імені Івана Богуна.	02015-04-033 квітня 2015	Під час несення служби в районі м. Маріуполь, уві сні стався крововилив у мозок, помер у шпиталі м. Дніпро. Похований в с. Глибоке.
2433		Карпюк Андрій Миколайович	01990-12-1111 грудня 1990, Суськ (Ківерцівський район) Волинська область. Солдат 122-го окремого аеромобільного десантно-штурмового батальйону 81-ї десантно-штурмової бригади (Дружківка). Разом зі своїм двоюрідним братом Дмитром Степановим, був призваний за мобілізацією у серпні 2014 році до 3-го батальйону 80-ї аеромобільної бригади, згодом переведений у 81-шу ДШБ. Із листопада 2014 року перебував на передовій у зоні АТО. Не одружений.	02015-04-033 квітня 2015	Загинув внаслідок підриву на міні поблизу міста Авдіївка (Донецька область). 8 квітня Андрія та Дмитра поховали поруч на сільському кладовищі Суська.
2434		Степанов Дмитро Михайлович	01987-06-1515 червня 1987, Суськ (Ківерцівський район) Волинська область. Солдат 122-го окремого аеромобільного десантно-штурмового батальйону 81-ї десантно-штурмової бригади (Дружківка). Працював на власній пилорамі. Разом зі своїм двоюрідним Андрієм Карпюком, був призваний за мобілізацією у серпні 2014 році до 3-го батальйону 80-ї аеромобільної бригади, згодом переведений у 81-шу ДШБ. Із листопада 2014 року перебував на передовій у зоні АТО. Залишилася дружина та 4-річна донька.	02015-04-033 квітня 2015	Загинув внаслідок підриву на міні поблизу міста Авдіївка (Донецька область). 8 квітня Дмитра та Андрія поховали поруч на сільському кладовищі Суська.
2435		Чучалін Юрій Андрійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01964-02-2727 лютого 1964, 51 рік, Чирчик Узбекистан. Проживав у Луцьку Волинська область. Капітан, військовослужбовець 122-го окремого аеромобільного десантно-штурмового батальйону 81-ї десантно-штурмової бригади (Дружківка). В Узбекистані розпочав армійську службу, звільнився у званні капітана, після чого переїхав на Волинь. Працював підприємцем на Центральному ринку Луцька. Мобілізований у серпні 2014 року як доброволець. Старший син Юрія захищає Україну в складі 25-ї аеромобільної бригади.	02015-04-033 квітня 2015	Загинув внаслідок підриву на міні поблизу міста Авдіївка (Донецька область). 8 квітня з воїном попрощалися у Луцьку, похований у селі Усичі Луцького району.
2436		Малета Володимир Ілліч	01965-02-2323 лютого 1965, 50 років, Челябінськ РРФСР. З 1991 проживав у с. Таврійське (Білозерський район) Херсонська область. Солдат, сапер 28-ї ОМБр (за іншими даними, 72-ї ОМБр). Закінчив технікум харчової промисловості, працював у місцевому сільгосппідприємстві СВК «Дружба». Мобілізований у січні 2015 як доброволець. Залишилась дружина, двоє дітей та внучка.	02015-04-044 квітня 2015	Проходив службу в районі міста Маріуполь. У березні 2015 потрапив до військового шпиталю Запоріжжя, де помер 4 квітня. Похований в с. Таврійське.
2437		Свідерський Дмитро Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01994-10-1515 жовтня 1994, Рівне. Солдат 81-ї десантно-штурмової бригади (Дружківка). З дванадцяти років служив паламарем. Призваний за мобілізацією. Залишилися мати, брати, бабуся.	02015-04-055 квітня 2015	Отримав тяжкі поранення 3 квітня внаслідок підриву на міні поблизу міста Авдіївка (Донецька область). Від отриманих поранень вранці 5 квітня помер у Дніпропетровській лікарні ім. Мечникова. Похований у Рівному на Басівкутському кладовищі поряд із батьком.
2438		Ковбаса Олег Вікторович (Позивний «Майор»)	01976-03-2525 березня 1976, Рубіжне Луганська область. З 2-х років проживав в смт Борова (Борівський район) Харківська область, останні роки у с. Клугино-Башкирівка. Підполковник (посмертно), заступник начальника штабу 92-ї ОМБр. По закінченні Військового інституту НГУ служив у 92 ОМБр. З вересня 2014 захищав м. Щастя, керував обороною мосту і ВОП «Фасад». Залишилася дружина та двоє дітей.	02015-04-055 квітня 2015	Загинув близько 9:30, в результаті обстрілу ВОП «Фасад» на мосту біля м. Щастя з ПТРК, — ракета влучила у мінний шлагбаум, здетонували міни ТМ-62, від вибуху загинули четверо військовослужбовців, які перебували поряд у машині. Похований в смт Борова.
2439		Блінов Владислав Євгенійович (Позивний «Білка») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01979-03-3030 березня 1979, Харків. Старший сержант, заступник командира взводу 4-ї МР 2-го МБ 92-ї ОМБр. 1998 закінчив Харківський текстильний технікум. З 1998 по 2010 служив у 45 АеМБр, м. Болград (з 2000 — за контрактом). Мобілізований у серпні 2014. Залишились дружина і син.	02015-04-055 квітня 2015	Загинув близько 9:30, в результаті обстрілу ВОП «Фасад» на мосту біля м. Щастя з ПТРК, — ракета влучила у мінний шлагбаум, здетонували міни ТМ-62, від вибуху загинули четверо військовослужбовців, які перебували поряд у машині. Похований у місті Мерефа Харківського району.
2440		Гуров Сергій Вячеславович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01958-06-3030 червня 1958, 56 років, Хлібне (Лозівська міська рада), Харківська область. Проживав в смт Панютине. Солдат, стрілець-помічник гранатометника 5-ї МР 2-го МБ 92-ї ОМБр. Електромонтер на Панютинському вагоноремонтному заводі. Активний учасник Революції Гідності, один з організаторів самооборони у Лозовій. Мобілізований як доброволець. Залишились дружина, двоє дітей та 5 онуків.	02015-04-055 квітня 2015	Загинув близько 9:30, в результаті обстрілу ВОП «Фасад» на мосту біля м. Щастя з ПТРК, — ракета влучила у мінний шлагбаум, здетонували міни ТМ-62, від вибуху загинули четверо військовослужбовців, які перебували поряд у машині. Похований в с. Хлібне.
2441		Федорченко Олексій Сергійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01982-06-2525 червня 1982, Пересипки Путивльський район Сумська область. Старший солдат, снайпер 5-ї МР 2-го МБ 92-ї ОМБр. Строкова служба — снайпер у спецпідрозділі розвідки. Працював єгером, останні роки — у Києві на заробітках. Мобілізований 04.08.2014. Залишилась донька.	02015-04-055 квітня 2015	Близько 9:30 російські бойовики з ПТРК обстріляли ВОП «Фасад» на мосту біля м. Щастя. В результаті влучення ракети в мінний шлагбаум здетонували міни ТМ-62, від вибуху троє військовослужбовців загинули на місці, Олексій помер від поранень дорогою до лікарні. Похований в с. Пересипки.
2442		Щербак Дмитро Дмитрович (Позивний «Пілот»)	01960-11-2525 листопада 1960, 54 роки, Запоріжжя. Старший лейтенант, передовий авіанавідник 37-го ОМПБ «Запоріжжя» 93-ї ОМБр. Закінчив льотну школу — Запорізький центр льотної підготовки ім. Покришкіна, був військовим льотчиком. Мобілізований 03.09.2014 як доброволець. Коригувальник артилерійського вогню. Залишилось двоє синів.	02015-04-055 квітня 2015	Загинув близько 10:55 поблизу с. Широкине, — під час зміни позицій для покращення коригування вогню позашляховик з військовими підірвався на протитанковій міні. Внаслідок вибуху офіцер дістав мінно-вибухову травму, що несумісна з життям. Похований у Запоріжжі.
2443		Макеєв Олег Миколайович (Позивний «Борода») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01967-02-1212 лютого 1967, Запоріжжя. Старший солдат, навідник-радіотелефоніст 1-ї мінометної роти 37-го ОМПБ «Запоріжжя» 93-ї ОМБр. Підприємець. Мобілізований 06.09.2014 як доброволець. Коригувальник артилерійського вогню. Залишилася дружина і син.	02015-04-055 квітня 2015	Загинув близько 10:55 поблизу с. Широкине, — під час зміни позицій для покращення коригування вогню позашляховик з військовими підірвався на протитанковій міні. Внаслідок вибуху загинули двоє коригувальників, водій Геннадій Замотаєв зазнав важких поранень. Похований у Запоріжжі.
2444		Мацепула Сергій Петрович	01967-04-055 квітня 1967, Куна (Гайсинський район) Вінницька область. Проживав у м. Одеса. Прапорщик, розвідник 28-ї ОМБр. Закінчив Немирівський будівельний технікум. Останні роки працював будівельником в Одесі. Мобілізований у липні 2014 як доброволець. Залишилась донька і внук в РФ.	02015-04-055 квітня 2015	У свій день народження вистрілив собі у скроню з табельної зброї «ПМ» біля річки Сухі Яли неподалік с. Антонівка (Мар'їнський район). Похований в с. Куна.
2445		Мінько Микола Петрович	01979-03-1313 березня 1979, Морозовичі (Старосамбірський район) Львівська область. Старшина, старший стрілець-снайпер 24-ї ОМБр. Працював столяром, їздив на заробітки за кордон. Мешкав у с. Торчиновичі. Мобілізований в 3-тю хвилю. Був інструктором на Яворівському полігоні, згодом вирушив у зону АТО. Залишилися дружина та двоє дітей.	02015-04-066 квітня 2015	Загинув в смт Борівське поблизу Сєвєродонецька, у місці дислокації військового підрозділу, через вибух гранати «Ф-1». Ще двоє бійців отримали поранення. Похований у Морозовичах.
2446		Козаков Сергій Васильович	01975-01-011 січня 1975, Очаків Миколаївська область. Старший мічман, командир підрозділу 36-ї окремої бригади берегової оборони ВМС ЗСУ. Залишилася дружина та двоє дітей, донька і син. Сергій Козаков представлений командуванням до військового звання лейтенанта.	02015-04-066 квітня 2015	Загинув під Маріуполем, врятувавши життя вісьмох бійців. Близько 2:00 на позиції військових виникла пожежа. Сергій забіг у намет, де спали бійці, підняв їх по тривозі та виштовхнув з намету. У цей момент через пожежу вибухнули боєприпаси, воїн отримав поранення несумісні із життям. За попередньою версією, пожежа стала наслідком диверсії терористів. 10 квітня на території військової частини А2637 Сергія провели в останню путь та поховали в очаківській землі.
2447		Мар'янович Борис Станіславович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01982-02-2525 лютого 1982, Качківка Ямпільський район Вінницька область. Солдат, механік-водій БТР 2-го взводу 5-ї роти 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). До війни займався ремонтом машин. У січні 2015 року добровольцем пішов до ЗСУ, бойовий вишкіл проходив у навчальному центрі «Десна». Залишилися батьки, сестра, дружина та донька 5-класниця.	02015-04-077 квітня 2015	Загинув у селищі Піски (Ясинуватський район) під Донецьком, підірвався на міні під час виконання бойового завдання. Похований на центральній алеї Ямпільського міського кладовища.
2448		Тимко Олег Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01985-03-2525 березня 1985, Обухів Київська область. Старший солдат 11-го окремого мотопіхотного батальйону (раніше 11-й БТО «Київська Русь»). Закінчив Кооперативний економічний технікум. У 2003—2004 роках проходив строкову військову службу. Працював на Київському картонно-паперовому комбінаті машиністом автоматизованих ліній. У травні 2014 року добровольцем пішов захищати Батьківщину.	02015-04-077 квітня 2015	Загинув внаслідок артилерійського обстрілу російськими збройними формуваннями селища Опитне (Ясинуватський район) під Донецьком, на лінії розмежування з окупованою територією. Олег загинув, коли намагався допомогти своїм пораненим побратимам.
2449		Гуменюк Віктор Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01990-01-1616 січня 1990, Тетіїв Київська область. Старший солдат, стрілець 11-го окремого мотопіхотного батальйону (раніше 11-й БТО «Київська Русь»). Мобілізований у травні 2014 року.	02015-04-077 квітня 2015	Загинув поблизу селища Опитне (Ясинуватський район) під Донецьком.
2450		Кравченко Юрій Вікторович	01978-02-2020 лютого 1978, Київ (район Дарниця). Командир відділення БМП — командир бойової машини 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). Мобілізований 6 вересня 2014 року, з 20 жовтня перебував у зоні АТО.	02015-04-088 квітня 2015	Загинув від снайперської кулі поблизу Курахове (Донецька область). Похований на Лісовому кладовищі Києва.
2451		Рубцов Геннадій Анатолійович	01967-11-1515 листопада 1967, РРФСР, СРСР. Водій 2 відділення 1 взводу роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 2 батальйону оперативного призначення 27-й бригади Національної гвардії України, в/ч 3066 (Київ). Був призваний 4 лютого 2015 року Дніпровським районним у м. Києві військовим комісаріатом. Залишились дружина, донька та син.	02015-04-088 квітня 2015	Помер від гострої серцевої недостатності.
2452		Хараджа Андрій Ігорович	01988 1988, Маріуполь Донецька область. Лейтенант міліції, дільничний інспектор Жовтневого райвідділу міліції Маріупольського МУ ГУ МВС України в Донецькій області. Був єдиним сином у матері. Починав службу в Іллічівському райвідділі міліції Маріупольського МУ, останній рік працював на посаді у Жовтневому райвідділі. Був поранений під час спроби захоплення терористами в/ч 3057 Нацгвардії в Маріуполі у квітні 2014. Залишились мати, дружина.	02015-04-099 квітня 2015	Виїхав для перевірки місця знаходження підозрюваного у вимаганні, за адресою його проживання у м. Маріуполь. Господар будинку, раніше судимий Шилін С. В., при зустрічі завдав правоохоронцю не менше 10 ударів сокирою в голову, міліціонер помер на місці. Похований у Маріуполі. Злочинця затримано вночі 11 квітня, слідством встановлено що він із травня 2014 в складі терористичної організації «ДНР» брав участь у захопленні держустанов Маріуполя. В березні 2018 Шиліна засуджено до довічного ув'язнення.
2453		Ткаченко Сергій Анатолійович	01977-03-055 березня 1977, с. Зоря Дніпропетровська область. Солдат, стрілець 3-ї БрОП Східного ОТО Національної гвардії України, в/ч 3017 (Харків). Після строкової служби працював в охоронних структурах. Залишились дружина, син та донька.	02015-04-1010 квітня 2015	На блокпосту поблизу с. Врубівка (Попаснянський район Луганська область) через необережне поводження зі зброєю боєць Нацгвардії вистрелив з автомата у свого колегу, який від отриманих поранень в шию помер на місці. Винуватця засуджено до трьох років позбавлення волі. Загиблий був нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції» та відзнакою «За доблесну службу» (посмертно).
2454		Лиховид Геннадій Григорович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01976-07-2020 липня 1976, Ройлянка (Саратський район) Одеська область. Солдат 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). 1992 року закінчив Старокозацьке сільськогосподарське училище, де здобув професію механізатора. Пройшов строкову армійську службу, працював у рідному селі в колгоспі ім. Карла Маркса з 1993 по 2002 рік. У 2002—2010 роках проживав на батьківщині дружини, в селі Павлівка (тепер — Роздільнянського району), у 2010 після розлучення повернувся до рідного села, де працював і проживав до останнього часу. Призваний за мобілізацію 6 серпня 2014 року. Залишилося двоє дітей, 13-річна донька та 4-річний син.	02015-04-1212 квітня 2015	Загинув під час виконання бойового завдання внаслідок підриву на «розтяжці» поблизу с. Березове (Мар'їнський район) Донецької області. Похований в с. Ройлянка.
2455		Слободянюк Руслан Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01979-12-022 грудня 1979, Кропивницький. Солдат, стрілець 7-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Закінчив ПТУ № 8 у Кіровограді, відслужив в армії. До війни працював на підприємстві «Креатив». Мобілізований у лютому 2015 року.	02015-04-1212 квітня 2015	Підірвався на розтяжці поблизу села Старогнатівка (Волноваський район Донецька область).
2456		Крапп Іван Олександрович	01985-04-1717 квітня 1985, Новосілка (Деражнянський район), Хмельницька область. Боець 2-ї роти протитанкового відділення 13-го окремого мотопіхотного батальйону «Чернігів-1» 1-ї окремої танкової бригади (раніше 13-й БТО «Чернігів-1»), військова частина В2278. Мобілізований 28 серпня 2014 року. Залишилися батьки, брати та сестра.	02015-04-1212 квітня 2015	Покінчив життя самогубством біля села Зайцеве (Артемівський район) Донецької області, вистрелив собі у підборіддя з автомату АКС-74. Похований у рідному селі 6 травня 2015 року.
2457		Дубчак Анатолій Анатолійович (Позивний «Толя-Толя»)	01991-10-2929 жовтня 1991, Вапнярки Томашпільський район Вінницька область. Кулеметник 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське), військова частина В1688. Дев'ятикласником працював на кількох роботах, у колгоспі та на заготівлі лісу, щоб допомагати матері. Потім поїхав до Києва, влаштувався вантажником та заробляв на ліки для хворого батька. Пішов добровольцем у зону АТО в жовтні 2014 року. Залишилися матір та дві сестри.	02015-04-1212 квітня 2015	Підірвався на гранаті у військовому таборі поблизу міста Волноваха (Донецька область).
2458			Військовослужбовець 80-ї окремої аеромобільної бригади (Львів), військова частина А0284.	02015-04-1212 квітня 2015	У неділю вранці вдома перерізав собі вени. Прим. Чи був учасником АТО, не уточнено.
2459		Нароженко Микола Володимирович	01980-03-1414 березня 1980, Велика Виска Маловисківський район Кіровоградська область. Військовослужбовець 41-го розвіддівізіону 55-ї окремої артилерійської бригади (Запоріжжя). Брав участь в АТО з 15 липня 2014 року.	02015-04-1313 квітня 2015	Помер у лікарні. Останнім часом перебував на лікуванні у Дніпропетровську в обласній клінічній лікарні ім. Мечникова з діагнозом запалення легень.
2460		Гончаренко Богдан Анатолійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01991-10-077 жовтня 1991, Мелітополь Запорізька область. Молодший сержант, далекомірник роти охорони 25-ї гвардійської бригади транспортної авіації, в/ч А3840 (Мелітополь). Мобілізований 11 серпня 2014 року, кілька разів писав рапорти про переведення на східний фронт, відряджений до зони АТО 29 березня 2015 року у складі зенітного розрахунку зведеного загону Повітряних сил ЗСУ. Залишився маленький син.	02015-04-1313 квітня 2015	Під час чергового обстрілу українських позицій (опорний пункт «Зеніт») поблизу міста Авдіївка (Донецька область) близько 9:00 уламок снаряду 120-мм міни влучив у ящики з боєзапасами в бліндажі. Від вибуху боєзапасів Богдан і ще четверо його товаришів, які перебували у бліндажі, загинули на місці. Упізнання проводилося за експертизою ДНК. 22 червня 23-річного захисника провели в останню путь в Мелітополі.
2461		Тищенко Олександр Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01977-06-1212 червня 1977, Мигалки Бородянський район Київська область. Проживав в смт Бородянка. Солдат 1-го відділення зенітного артилерійського взводу 1-ї роти охорони зведеного загону «Дика качка» Повітряних сил ЗСУ, відряджений в зону АТО з 40-ї бригади тактичної авіації, в/ч А1789 (Васильків). До війська пішов добровольцем з перших днів АТО. Залишилися батьки, дружина та 5-річна донька.	02015-04-1313 квітня 2015	Під час чергового обстрілу українських позицій поблизу міста Авдіївка (Донецька область) уламок снаряду 120-мм міни влучив у ящики з боєзапасами в бліндажі. Від вибуху боєзапасів 5 бійців, які перебували у бліндажі, загинули на місці. Упізнання проводилося за експертизою ДНК. 23 вересня 2015 року у рідному селі відбулося поховання. В квітні 2017 року волонтери повідомили, що знайдені і повернуті додому останки Олександра Тищенка, поховання 8 травня у с. Мигалки.
2462		Гура Дмитро Іванович (Позивний «Старий») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01988-03-1818 березня 1988, Узин Білоцерківський район Київська область. Солдат 40-ї бригади тактичної авіації, в/ч А1789 (Васильків), в зоні АТО у складі зведеного загону Повітряних сил ЗСУ. 2006 року закінчив Білоцерківський професійний ліцей № 15, де здобув професію слюсар з ремонту автомобілів. Строкову службу проходив у навчальному центрі «Десна». Під час війни був мобілізований 1 серпня 2014 року, з 5 листопада перебував у зоні АТО під Донецьком. Залишилися мати, сестра, брат.	02015-04-1313 квітня 2015	Під час чергового обстрілу українських позицій поблизу міста Авдіївка (Донецька область) уламок снаряду 120-мм міни влучив у ящики з боєзапасами в бліндажі. Від вибуху боєзапасів 5 бійців, які перебували у бліндажі, загинули на місці. Упізнання проводилося за експертизою ДНК. 12 серпня 2015 року Дмитра поховали на Новому міському кладовищі Узина.
2463		Путаненко Василь Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01976-06-088 червня 1976, Кузьминці (Кагарлицький район) Київська область. Сержант, водій 40-ї бригади тактичної авіації, в/ч А1789 (Васильків), в зоні АТО у складі зведеного загону Повітряних сил ЗСУ. Залишилася мати.	02015-04-1313 квітня 2015	Під час чергового обстрілу українських позицій поблизу міста Авдіївка (Донецька область) уламок снаряду 120-мм міни влучив у ящики з боєзапасами в бліндажі. Від вибуху боєзапасів 5 бійців зведеного загону Повітряних сил (один з мелітопольської в/ч і четверо — з васильківської в/ч), які перебували у бліндажі, загинули на місці. Упізнання проводилося за експертизою ДНК. 12 вересня 2015 року Василя поховали на сільському кладовищі у Кузьминцях.
2464		Вовченко Олексій Анатолійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01976-03-1616 березня 1976, Дибинці Богуславський район Київська область. Солдат, водій 40-ї бригади тактичної авіації, в/ч А1789 (Васильків), в зоні АТО у складі зведеного загону Повітряних сил ЗСУ. Залишилися мати, дружина та двоє дітей.	02015-04-1313 квітня 2015	Під час чергового обстрілу українських позицій поблизу міста Авдіївка (Донецька область) уламок снаряду 120-мм міни влучив у ящики з боєзапасами в бліндажі. Від вибуху боєзапасів 5 бійців зведеного загону Повітряних сил (один з мелітопольської в/ч і четверо — з васильківської в/ч), які перебували у бліндажі, загинули на місці. Упізнання проводилося за експертизою ДНК. В серпні 2015 року Олексія поховали у Дибинцях.
2465		Богачов Олег Олексійович (Позивний «Ківі») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01992-03-1414 березня 1992, Київ. Гранатометник рою добровольців «Чорного Комітету» у батальйоні «ОУН». Мати військова. До війни був активним борцем проти режиму Януковича, учасником Революції Гідності. Передивлявся багато батальйонів з розрахунком на те, щоб не підписуватись ані під МВС, ані під ЗСУ і обрав батальйон «ОУН», куди пішов добровольцем. Свій АГС назвав «Бобом». Пробув місяць у селищі Піски. 1 березня 2015 року повернувся на ротацію до Києва, через деякий час повернувся на передову.	02015-04-1313 квітня 2015	Під час бою на околицях селища Піски (Ясинуватський район) Олег до останнього відстрілювався, щоб врятувати побратимів від оточення і дати їм можливість вивести поранених з поля бою. У перестрілці воїн отримав смертельне поранення. 18 квітня з 23-річним захисником попрощалися у Києві.
2466		Грінченко Микола Вікторович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01983-03-022 березня 1983, Данилівка (Покровський район) Дніпропетровська область. Старший солдат, кулеметник 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Залишилась мати.	02015-04-1313 квітня 2015	Загинув у селищі Піски (Ясинуватський район) під Донецьком під час мінометного обстрілу ротного опорного пункту. Поранений боєць ДУК розповів, що 13 квітня їх позицію у селищі Піски обстріляли з танку, снаряд влучив у будівлю, де перебували бійці 93 омбр та ДУК-ПС, один солдат 93 бригади загинув, троє бійців дістали поранень та опіків.
2467		Кармільчик Олександр Валентинович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01981-07-022 липня 1981, Раків Долинський район (Івано-Франківська область). Старший солдат, командир відділення 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське), військова частина А1302. Без батька залишився 8-річний син.	02015-04-1414 квітня 2015	Загинув поблизу селища Піски (Ясинуватський район) під Донецьком. Похований у Ракові.
2468		Чирцов Олександр Семенович (Позивний «Піонер») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01977-05-2424 травня 1977, Кобеляки Полтавська область. Проживав у м. Артемівськ (Донецька область). Санінструктор та інструктор зі стрілецької справи окремої добровольчої чоти «Карпатська Січ». Родина Олександра родом із міста Кобеляки (родове прізвище Лоза), але постійно проживала в Артемівську. У Кобеляках пройшло його дитинство. З початком військових дій на сході він із сім'єю переїхав до Полтави. На початку 2015 року пройшов підготовчі курси санінструктора, у лютому добровольцем поїхав до зони АТО. Залишилися мати, 4-річна донька.	02015-04-1515 квітня 2015	Загинув унаслідок прямого влучання артилерійського снаряду у розташування медичної частини в селищі Піски (Ясинуватський район) під Донецьком. Олександр допомагав медикам, і саме у цей час в подвір'я влучив снаряд, осколок від якого поцілив добровольцеві в серце. Врятувати його не вдалося. Похований у Кобеляках.
2469		Белей Сергій Григорович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01977-01-1818 січня 1977, с.Івашки (Полтавський район) Полтавська область. Старший солдат, стрілець — помічник гранатометника 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське), військова частина А1302. Працював на автозаправній станції. Призваний за мобілізацією восени 2014 року. Залишилися батьки та старший брат.	02015-04-1717 квітня 2015	Помер у Дніпропетровському шпиталі від численних бойових поранень, які отримав 13 квітня у с.Піски (Ясинуватський район) під Донецьком під час артобстрілу.
2470		Джанелідзе Георгі (Позивний «Сатана»)	01974 1974, Грузія. Грузинський доброволець, бойовий інструктор Полку особливого призначення «Азов», воював разом з українцями, долучившись до захисту суверенітету Народу України від окупантів та їх пособників. Раніше Георгій служив у батальйоні імені Гулуа, захищав Грузію від агресії Росії у російсько-грузинській війні 2008 року, потім переїхав до Туреччини, де проживав постійно. Після початку військового конфлікту на Донбасі приїхав в Україну добровольцем, навчав українських бійців. Залишилися дружина та троє дітей. Нагороджений медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно).	02015-04-1818 квітня 2015	Загинув у бою з окупантами України в районі села Широкине (Донецька область). Диверсійно-розвідувальна група противника наштовхнулася на позиції полку «Азов», стався бій. Гергій отримав смертельні поранення, його тіло залишилось на території, що прострілювалась і російські бойовики не давали його забрати, а пізніше замінували. Загиблого вдалося вивезти після 10-годинних переговорів за участі ОБСЄ. 24 квітня відбудеться прощання з воїном на Майдані Незалежності у Києві.
2471		Яцун Олександр Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01978-05-2020 травня 1978, Біла Церква Київська область. Солдат, навідник 3-ї аеромобільно-десантної роти 90-го окремого десантного штурмового батальйону «Житомир» 81-ї окремої десантно-штурмової бригади. 1995 року закінчив Білоцерківське ПТУ № 13 за спеціальністю плиточник-мозаїчник. Був приватним підприємцем. Призваний за мобілізацією 23 серпня 2014 року. Учасник боїв за Донецький аеропорт. Залишилися мати, дружина та двоє дітей.	02015-04-1919 квітня 2015	Загинув у місті Костянтинівка (Донецька область) під час обслуговування техніки та озброєння в парку бойових машин у пункті постійної дислокації, при знятті штатного КПВТ з БТР-70. Поховали Олександра в с. Пустоварівка Сквирського району, поряд із батьком.
2472		Єфімчук Максим Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01982-01-3030 січня 1982, Майське, Синельниківський район , Дніпропетровська область. Старший солдат, стрілець — помічник гранатометника 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське), військова частина А1302. Був призваний на військову службу за контрактом 6 лютого 2015 року. Залишились батьки.	02015-04-2020 квітня 2015	Загинув в ніч на 21 квітня поблизу селища Піски (Ясинуватський район) під Донецьком внаслідок обстрілу опорного пункту 120-мм мінами з боку російських збройних формувань. Загинули двоє бійців: військовий 93-ї бригади і доброволець батальйону «ОУН», ще один військовий дістав поранення.
2473		Пугачов Олег Валентинович (Позивний «Слід») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01964-11-055 листопада 1964, 50 років, Мурманська область РРФСР. Проживав у м. Жмеринка Вінницька область. Розвідник, стрілець добровольчого батальйону «ОУН». Виріс у сім'ї військового. Ветеран-«афганець», ліквідатор аварії на Чорнобильській АЕС. Працював на залізничному підприємстві. Служив у недержавній охороні. Переніс інсульт, мав групу інвалідності, але добровольцем пішов на фронт у лютому 2015 року. Залишилася брат, дружина та дорослий син. За тиждень після смерті Олега народилася внучка.	02015-04-2020 квітня 2015	Загинув у бою вночі з 20 на 21 квітня на передовій в селищі Піски (Ясинуватський район) під Донецьком від розриву міни. 25 квітня із захисником попрощалися у Жмеринці. Поховали бійця на батьківщині його роду в селі Станіславчик (Жмеринський район) на Верхньому цвинтарі.
2474		Гудзенко Юрій Олегович	01973-11-066 листопада 1973, Кременчук Полтавська область. Проживав у селі Камбурліївка Онуфріївський район Кіровоградська область. Стрілець 25-ї Дніпропетровської окремої аеромобільної бригади, в/ч А1126 (Гвардійське). Після смерті батька 16-річним юнаком пішов працювати в будівельне управління, щоб допомагати мамі. Після строкової служби продовжив працювати в будівельній галузі. Мобілізований 14 серпня 2014 року, брав участь в АТО під Луганськом. Залишилися мати та сестра. Прим. Військова частина потребує уточнення. За іншими джерелами, 25-та моторизована бригада (?) чи Національна гвардія України.	02015-04-2020 квітня 2015	Помер внаслідок хвороби, яка розвинулася під час несення служби під Луганськом, де в нього почалися болі в хребті. Лікарі поставили діагноз — саркома кісток. Лікувався у Харківському шпиталі, потім був переведений до Онуфрієвської районної лікарні, за кілька днів помер. Поховали Юрія 23 квітня на Свіштовському кладовищі Кременчука у секторі Героїв АТО.
2475		Ярмошевич Віктор Йосипович	01970-05-099 травня 1970, Саблине Знам'янський район Кіровоградська область. Молодший сержант, військовослужбовець 55-ї окремої артилерійської бригади (Запоріжжя). Після служби в армії служив у лінійному відділі на станції Знам'янка УМВС України на Одеській залізниці. Спочатку був міліціонером, потім — помічником оперуповноваженого відділення карного розшуку та інспектором патрульної служби взводу міліції громадського відділу. Нагороджений медалями «За сумлінну службу» третього та другого ступенів, відзначений 32-ма заохоченнями. Через 20 років служби в органах внутрішніх справ вийшов на заслужений відпочинок. У 2014 році добровольцем записався до батальйону «Донбас», потім перейшов до ЗСУ. Залишилася мати.	02015-04-2121 квітня 2015	Загинув у зоні АТО. Місце і обставини не уточнено. Підрозділ, у якому служив Віктор, дислокувався в районі міста Авдіївка поблизу Донецька. Похований у Саблине. За повідомленням прес-служби ГУ МВС у Донецькій області, увечері 20 квітня в одному з кафе Красноармійська (Донецька область) через конфлікт один військовий вистрілив з автомата в свого товариша, 1979 року народження. Постраждалий був госпіталізований з пораненням у живіт і помер в лікарні вранці 21 квітня. Відкрите кримінальне провадження, винуватець затриманий. У соцмережах повідомлялось, що загиблий — молодший сержант ЗСУ Віктор (позивний «Ярмо»), родом з Кременчука.
2476		Мірошник В'ячеслав Володимирович	01971-11-099 листопада 1971, Рівне. Старший лейтенант, заступник командира роти з озброєння 703-го інженерного полку. Випускник НУВГП. Інженер, успішний підприємець (виробництво матеріалів, ремонтно-будівельні роботи). Волонтер. На фронті з вересня 2014, доброволець, пройшов бої за Дебальцеве. Залишились дружина, 4 сини і внук.	02015-04-2424 квітня 2015	Внаслідок поранення і контузії розвинулась важка форма цукрового діабету. Помер о 9:30 у військовому шпиталі м. Рівне. Похований у Рівному.
2477		Жарков Володимир Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01983-03-1313 березня 1983, Кам'янське Дніпропетровська область. Старший сержант, заступник командира взводу 93-ї ОМБр. Працював на Баглійському коксохімзаводі. Грав за ФК «Неон». Мобілізований до в/ч А1363 (239-й Новомосковський полігон). Залишилося двоє дітей.	02015-04-2424 квітня 2015	У квітні дістав важкі поранення внаслідок підриву на міні поблизу с-ща Піски (Ясинуватський район), втратив обидві ноги. 24 квітня о 5:00 помер у військовому госпіталі м. Дніпро. Похований в Кам'янському.
2478		Сидоренко Олександр Миколайович (Позивний «Сидор») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01974-08-2121 серпня 1974, Тетіїв Київська область. Старшина роти вогневої підтримки 11-го ОМПБ «Київська Русь». Працював трактористом і водієм у Тетіївському РО «Сільгоспхімія», до війни — водієм у ПОПП «Еліта». Мобілізований 19.06.2014 як доброволець. Залишилася дружина та троє синів.	02015-04-2424 квітня 2015	Загинув під час виконання бойового завдання поблизу с-ща Опитне (Ясинуватський район), в результаті обстрілу. Похований у Тетієві.
2479		Малухін Костянтин Юрійович (Позивний «Марьячи») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01973-12-3030 грудня 1973, Київ (Поділ). Старший сержант, командир 2-го відділення 2-го взводу СпП 4-ї роти СпП 2-го БСП «Донбас» НГУ. Доброволець. Залишились дружина та син.	02015-04-2525 квітня 2015	О 6:20 російсько-терористичні збройні формування почали артобстріл околиць с. Широкине. Снаряд калібру 122-мм пробив цегляну стіну укриття — Костянтин отримав осколкові поранення у груди. Помер від поранень і втрати крові під час евакуації до лікарні Маріуполя. Похований у Києві.
2480		Андрющенко Володимир Миколайович (Позивний «Прокурор») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01969-08-1111 серпня 1969, Дніпро (Таромське). Старший сержант, заступник командира взводу 93-ї ОМБр. Мобілізований в лютому 2015. Був командиром взводного опорного пункту в Опитному поблизу Донецького аеропорту. Залишились дружина та двоє дітей.	02015-04-2626 квітня 2015	Загинув від смертельного поранення під час мінометного обстрілу ВОП в с-щі Опитне (Ясинуватський район), відбиваючи вогнем з ДШК атаку піхоти противника, що почала просуватись під прикриттям мінометів. Похований у Дніпрі.
2481		Яцишин Ілля Олександрович	01985-10-099 жовтня 1985, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Проживав у місті Київ. Військовослужбовець. Був бійцем батальйону «Донбас», потім служив у іншому підрозділі. Працював головним аналітиком в НПО «Вектор».	02015-04-2626 квітня 2015	За повідомленням у Facebook, наклав на себе руки.
2482		Бароліс Ян Володимирович	01990-03-1111 березня 1990, Доброолександрівка Овідіопольський район Одеська область. Сержант, інспектор прикордонної служби ВПС «Іллічівськ» Одеського прикордонного загону ДПСУ. Закінчив технікум за фахом будівельника. 2014 підписав контракт на службу у прикордонних військах. Залишилися мати, брати.	02015-04-2626 квітня 2015	26 березня був важко поранений під час оборони блокпоста у селищі Суха Балка неподалік Торецька. Помер в лікарні ім. Мечнікова м. Дніпро після місяця перебування у комі. Похований в Доброолександрівці.
2483		Азімов Хушбахт	01973-11-1010 листопада 1973, м. Канібадам Таджицька РСР. Проживав у м. Київ (район Святошин), громадянин України. Молодший сержант, військовослужбовець 72-ї ОМБр. Мобілізований 06.09.2014. Залишились дружина та двоє дітей, син і донька.	02015-04-2626 квітня 2015	Загинув близько 10:00 на КПП поблизу с. Гранітне (Волноваський район) під час конфлікту зі співслужбовцем. Прапорщик з автомату зробив 8 пострілів у сержанта, який загинув на місці. Прапорщика затримано, відкрито кримінальне провадження за статтею 115 (умисне вбивство). Похований у Таджикистані.
2484		Курячанський Вадим Анатолійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01978-03-3030 березня 1978, Луканівка Кривоозерський район Миколаївська область. З дитинства проживав у м. Кривий Ріг Дніпропетровська область. Солдат, гранатометник 34-го ОМПБ «Батьківщина» 57-ї ОМПБр. Закінчив Індустріальний коледж КНУ, технік-механік. Працював у ТОВ «Кривбасремонт». На фронті з 2014, доброволець. Залишилися батьки, донька.	02015-04-2626 квітня 2015	Помер в зоні АТО у приміщенні підрозділу військової частини на блокпосту. Похований в Кривому Розі.
2485			Військовослужбовець.	02015-04-2727 квітня 2015	За повідомленням «Громадське ТБ», російські збройні формування з РСЗВ «Град» обстріляли місто Авдіївка поблизу Донецька. Загинув один військовий, ще 4 дістали поранень. За даними ІАЦ РНБО, за минулу добу внаслідок бойових дій один український військовослужбовець загинув, ще 14 зазнали поранення. «Переважна більшість цих інцидентів припадає на наші позиції в районі Авдіївки».
2486		Поросюк Олександр Васильович	01977-09-2929 вересня 1977, Кременчук Полтавська область. Старший солдат, кухар взводу матеріального забезпечення танкового батальйону 72-ї ОМБр. Заочно закінчив факультет психології, працював у Центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, але потрапив під скорочення. Батько-одинак, сам виховував 14-літню доньку. Мобілізований у січні 2015 як доброволець, на фронті з 15 березня.	02015-04-2727 квітня 2015	Помер від множинних осколкових поранень, яких зазнав у районі м. Волноваха під час обстрілу. Похований у Кременчуці
2487		Козир Сергій Вікторович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01974-07-1010 липня 1974, Петрове Кіровоградська область. Проживав у м. Кривий Ріг Дніпропетровська область. Старший сержант, командир бойової машини — командир 1 відділення 3 взводу 9-ї МР 3-го МБ 93-ї ОМБр. Працював вантажником у ПАТ «Євраз Суха Балка». Мобілізований 10.02.2015. Залишилися дружина та двоє дітей.	02015-04-2929 квітня 2015	Дістав важкі осколкові поранення на блокпосту поблизу с-ща Піски (Ясинуватський район), — під ногами розірвалася міна, — помер у шпиталі від поранень. Похований у Кривому Розі.
2488		Довгий Микола Григорович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01977-05-1212 травня 1977, Мартинівка (Новоархангельський район) Кіровоградська область. Мешкав у Києво-Святошинському районі. Солдат, водій 11-го ОМПБ «Київська Русь» 72-ї ОМБр. Працював водієм на заводі в Києві. Учасник Євромайдану. Мобілізований у вересні 2014. Залишилися дружина та троє дітей.	02015-04-2929 квітня 2015	Загинув від вибухової травми під час виконання військового завдання поблизу окупованого с. Спартак (Ясинуватський район). Похований в с. Мартинівка.
2489		Сорока Іван Іванович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01985-05-011 травня 1985, Дібрівне (Городнянський район) Чернігівська область. Старший солдат, старший стрілець 2 відділення 2 взводу 2 роти 41-го ОМПБ «Чернігів-2» 1-ї ОТБр. Працював електромонтером на «ЗАЗ» у Чернігові. Строкова служба — ВВ МВС. Працював в «Укртелекомі» у Городні, на будівництві в Києві. Останні роки жив у с. Дібрівне, займався садом, теплицями, пасікою, робив на замовлення двері та вікна. Мобілізований у вересні 2014 як доброволець. Залишились батьки.	02015-04-3030 квітня 2015	Загинув від осколкових поранень внаслідок підриву на протипіхотній міні з «розтяжкою», під час розвідки, поблизу с. Новогригорівка (Старогнатівська сільська рада) Волноваського району. Похований у с. Дібрівне.
2490		Бадуненко Сергій Іванович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01988-01-1515 січня 1988, Охрамієвичі Корюківський район Чернігівська область. Солдат, водій-електрик, стрілець 2-ї роти 41-го ОМПБ «Чернігів-2» 1-ї ОТБр. Закінчив Чернігівське ПТУ № 1 за фахом слюсаря-ремонтника. Строкова служба — «Десна». 2008—2014 працював на заробітках в АР Крим, різноробом. Мобілізований 02.09.2014. Залишились мати і сестри.	02015-04-3030 квітня 2015	Загинув від осколкових поранень внаслідок підриву на протипіхотній міні з «розтяжкою», під час розвідки, поблизу с. Новогригорівка (Старогнатівська сільська рада) Волноваського району. Похований у с. Охрамієвичі.
Травень
2491			01984 1984, Біла Церква Київська область. Військовослужбовець. Демобілізований із зони АТО 30 квітня 2015 року.	02015-05-011 травня 2015	Загинув у ДТП, що сталося о 00:40 у ніч на 1 травня на 302 км автотраси Київ — Харків поблизу смт Решетилівка (Полтавська область). Мікроавтобус «Volkswagen Transporter» виїхав на смугу зустрічного руху і зіткнувся з військовим автобусом «ХАЗ-3250», який перевозив демобілізованих із зони АТО до Києва. За фактом ДТП відкрито кримінальне провадження.
2492		Бобок Олександр Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01977-07-1111 липня 1977, Березань Київська область. Старший сержант 11-го окремого мотопіхотного батальйону (раніше 11-й БТО «Київська Русь»). Захищав Батьківщину в зоні АТО вісім місяців.	02015-05-011 травня 2015	28 квітня у селі Опитне (Ясинуватський район) під Донецьком снаряд влучив прямим попаданням у кімнату, де відпочивали бійці, тоді один боєць загинув, п'ятеро отримали поранення. Найтяжчі поранення дістав Олександр, його доправили до шпиталю. 1 травня він помер у реанімації, так і не прийшовши до тями.
2493		Сотник Іван Андрійович (Позивний «Чекіст»)	01987-08-1818 серпня 1987, Грудки Камінь-Каширський район Волинська область. Мешкав у м. Луцьк. Молодший сержант, командир 3 відділення 2 роти батальйону оперативного призначення «Донбас» Національної гвардії України, в/ч 3057. Навчався у Національній юракадемії ім. Ярослава Мудрого у Харкові, випускник 2009 року. Не одружений. Незадовго до загибелі Іван написав на своїй сторінці у Facebook пост про війну, його передрукували багато ЗМІ як заповіт бійця[недоступне посилання з червня 2019].	02015-05-022 травня 2015	У бою з російськими збройними формуваннями, обороняючи село Широкине (Новоазовський район Донецька область), був поранений снайпером у голову, куля пробила каску. Помер у лікарні міста Маріуполь під час другої операції. Поховали воїна у рідному селі Грудки на Камінь-Каширщині.
2494		Гіль Юрій Сергійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01985-08-088 серпня 1985, Олеськ Любомльський район Волинська область. Проживав у селі Вижгів. Старший солдат, номер обслуги 15-го окремого мотопіхотного батальйону 92-ї окремої механізованої бригади (раніше — 15-й БТО «Суми»), в/ч пп В2260. Призваний за мобілізацією 12 лютого 2015 року. Без батька залишилися четверо дітей.	02015-05-033 травня 2015	Близько 16-00 на закладеному фугасі біля села Катеринівка (Попаснянський район) Луганської області на ґрунтовій дорозі підірвалася БРДМ-2 ЗСУ. На місці загинули двоє військових, ще троє отримали поранення й госпіталізовані.
2495		Чухнов Аркадій Сергійович  Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01975-08-1717 серпня 1975, Кам'янець-Подільський Хмельницька область. Солдат, водій 15-го окремого мотопіхотного батальйону 92-ї окремої механізованої бригади (раніше — 15-й БТО «Суми»), в/ч пп В2260. Мобілізований 6 лютого 2015 року. Проходив навчання на Яворівському полігоні, пізніше на Рівненському загальновійськовому полігоні. Без батька залишився 13-річний син.	02015-05-033 травня 2015	Близько 16-00 на закладеному фугасі біля села Катеринівка (Попаснянський район) Луганської області на ґрунтовій дорозі підірвалася БРДМ-2 ЗСУ. На місці загинули двоє військових (30 та 40 років), ще троє отримали поранення й госпіталізовані.
2496		Воронін Володимир Ігорович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01987-11-2626 листопада 1987, Павлоград Дніпропетровська область. Солдат, майстер – номер обслуги мінометної батареї 2-го механізованого батальйону 17-ї окремої танкової бригади, в/ч пп В3675 (Кривий Ріг). Закінчив Західно-Донбаський професійний ліцей. З 2007 року працював підземним електрослюсарем ДТЕК ШУ «Павлоградське». Мобілізований 14 серпня 2014 року. Неодружений.	02015-05-033 травня 2015	Загинув підірвавшись на міні поблизу села Оріхово-Василівка Артемівський район (Донецька область) під час виконання бойових завдань.
2497		Афанасьєв Дмитро Володимирович (Позивний «Лимон») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01984-01-077 січня 1984, Краматорськ, Донецька область. Боєць добровольчого батальйону «ОУН». Після виведення батальйону з селища Піски приєднався до волонтерської групи «Аеророзвідка», яка допомагає 93-й ОМБр у районі Донецького аеропорту. Навчався на другому курсі заочного відділення юридичного факультету Національного університету «Острозька академія». Поки був у зоні АТО, через відсутність документів його відрахували з університету.	02015-05-044 травня 2015	3 травня був поранений поблизу селища Піски (Ясинуватський район) під час мінометного обстрілу російськими бойовиками — 120-мм міна влучила в окоп, де бійці монтували кабель (поранення отримали двоє бійців). Дмитро помер від отриманих поранень у лікарні міста Селидове о 7-й годині ранку, Олег з важкими пораненнями перебуває у шпиталі. Похований на кладовищі селища Красногірка в Краматорську.
2498		Ковальчук Олександр Іванович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01974-01-2727 січня 1974, Павелки Андрушівський район Житомирська область. Проживав у м. Бердичів. Солдат, військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Мобілізований 5 вересня 2014 року. Залишилися мати і донька.	02015-05-055 травня 2015	Загинув близько 4:35 у районі міста Світлодарськ (Донецька область) у бою з диверсійно-розвідувальною групою противника, яка із засідки обстріляла з РПГ та стрілецької зброї українських військових під час об'їзду ними блок-постів. Ще шестеро військовослужбовців отримали поранення, один з них — у важкому стані.
2499		Гіндюк Андрій Олексійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01972-06-2828 червня 1972, Києв. Старший лейтенант, командир інженерного-саперного взводу 2 механізованого батальйону 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Закінчив будівельний інститут, де пройшов військову кафедру. Працював архітектором. Призваний за мобілізацією 26 січня 2015 року. Залишилися батьки, брат і сестра.	02015-05-055 травня 2015	Отримав тяжкі поранення поблизу села Троїцьке (Попаснянський район) Луганської області, під час проведення інженерної розвідки, коли розміновував вибухівку. Помер від поранень у шпиталі міста Артемівськ (Донецька область). За повідомленням журналіста Андрія Цаплієнка, в результаті підриву на розтяжці один з військових втратив обидві ноги, врятувати його життя не вдалося.
2500		Мартинюк Микола Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01992-07-1313 липня 1992, Кременчук Полтавська область. Солдат, помічник гранатометника 3 роти 1 аеромобільного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). Закінчив профтехучилище № 19. Був єдиним сином у родині. Залишилися батьки.	02015-05-055 травня 2015	Загинув поблизу міста Авдіївка під Донецьком. БТР-80 ЗСУ підірвався на фугасі, що був закладений терористами.
2501		Миханюк Василь (Іван) Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01968-01-2020 січня 1968, Рідківці Чернівецька область. Сержант, стрілець-номер обслуги 3 роти 1 аеромобільного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). Хрещений як Іван, так його називали у селі. Служив у міліції. Потім займався підприємництвом. Довгий час проживав у м. Чернівці, а останні роки — у рідних Рідківцях. Активний учасник Революції Гідності. Був прихильником ВО «Свобода». Мобілізований у січні 2015 року як доброволець. Залишилися 15-річна донька та хвора мати.	02015-05-055 травня 2015	Загинув поблизу міста Авдіївка під Донецьком. БТР-80 ЗСУ підірвався на фугасі, що був закладений терористами. Похований у рідних Рідківцях.
2502		Щуров Олександр Сергійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01976-04-3030 квітня 1976, Курахове Мар'їнський район Донецька область. Виріс і проживав у м. Енергодар Запорізька область. Солдат, стрілець-номер обслуги 3 роти 1 аеромобільного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). Мобілізований 26 січня 2015 року, проходив підготовку у 240 навчальному центрі повітряно-десантних військ у Житомирі, після чого був розподілений у 95-ту бригаду. Залишилися батьки.	02015-05-055 травня 2015	Загинув поблизу міста Авдіївка під Донецьком. БТР-80 ЗСУ підірвався на фугасі, що був закладений терористами. Похований в Енергодарі на міському кладовищі.
2503		Мялкін Ярослав Сергійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01982-01-2727 січня 1982, Ласки Народицький район Житомирська область. Солдат, навідник 3 роти 1 аеромобільного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). Був мобілізований в зону АТО в кінці січня 2015 року. Залишилася дружина.	02015-05-055 травня 2015	Загинув поблизу міста Авдіївка під Донецьком. БТР-80 ЗСУ підірвався на фугасі, що був закладений терористами. За даними ІАЦ РНБО, за минулу добу в зоні АТО загинули 5 військовослужбовців, ще 12 дістали поранення.
2504		Музика Ігор Ігорович	01991-10-1919 жовтня 1991, Куцуруб Очаківський район Миколаївська область. Старший солдат 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). 2011 року закінчив Миколаївський політехнічний коледж, пройшов строкову військову службу. Призваний за мобілізацією 29 січня 2015 року, після підготовки на полігоні «Широкий лан», був зарахований до 72-ї бригади. Неодружений.	02015-05-066 травня 2015	Отримав тяжкі поранення поблизу міста Волноваха (Донецька область), 6 травня помер від поранень у шпиталі Дніпропетровська. Похований у с. Куцуруб на сільському кладовищі.
2505		Рябчук Володимир Анатолійович	01961-12-2929 грудня 1961, Київ. Молодший лейтенант, заступник командира роти — інструктор з повітрянодесантної підготовки роти матеріального забезпечення 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). Залишилися дружина, брат, донька, два онука.	02015-05-066 травня 2015	Помер у військово-медичному клінічному центрі міста Одеса. Похований на Лісовому кладовищі Києва
2506		Козачонок Дмитро Валерійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01994-10-3131 жовтня 1994, с. Застенки, Дубровинський район, Вітебська область, Білорусь. Старший солдат, старший механік — водій танкової роти 30-ї окремої механізованої бригади, в/ч А0409 (Новоград-Волинський). Залишилася матір та дві 16-річні сестри-близнючки.	02015-05-077 травня 2015	Загинув близько опівдні в результаті мінометного обстрілу російськими бойовиками позицій бригади на оборонних рубежах біля селища Луганське (Донецька область). 10 травня бійця провели в останню путь; похований на кладовищі рідного села.
2507		Чебаненко Олександр Миколайович	01986-12-011 грудня 1986, Переяславське Переяслав-Хмельницький район Київська область. Солдат 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Відстоювати Незалежність нашої Держави пішов у грудні 2014 року добровольцем.	02015-05-077 травня 2015	Загинув у бою поблизу міста Артемівськ (Донецька область). 10 травня військовослужбовця поховали на кладовищі села Переяславське — там могили його мами та сестри.
2508		Колотаєв Сергій Вікторович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01984-10-1414 жовтня 1984, Херсон. Солдат, номер обслуги 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). У зоні АТО служив 8 місяців.	02015-05-077 травня 2015	Херсонські ЗМІ повідомили, що Сергій загинув під Донецьком від ворожого снаряду. За повідомленням прес-офіцера 28 ОМБр В. Омельченка, 7 травня диверсійна група противника в районі міста Мар'їнка під Донецьком з ПТРК обстріляла БМП 28-ї бригади. В результаті обстрілу один військовий загинув, двоє зазнали поранень.
2509		Луцишин Володимир Володимирович	01985-04-2020 квітня 1985, Гончари Пустомитівський район Львівська область. Солдат 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк). Призваний за мобілізацією на початку 2015 року. Залишилися батьки та 3-річна донька.	02015-05-099 травня 2015	Загинув у бою з терористами поблизу села Червоний Жовтень (Станично-Луганський район) Луганської області, неподалік міста Щастя. Володимир прикривав відхід своїх товаришів, врятував 11 побратимів, а сам загинув. На Memorybook обставини смерті вказані як "трагічно загинув", можливо небойова втрата. Похований у с. Гончари.
2510		Самсон Михайло Михайлович	01989-10-1010 жовтня 1989, Заверешиця Городоцький район (Львівська область). Солдат 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Закінчив Художнє професійно-технічне училище № 14 у смт Івано-Франкове на Яворівщині. У 2011—2012 роках проходив військову службу у білоцерківській військовій частині. З 2013 року мешкав у Львові, займався виробництвом меблів. Із червня 2014 року захищав Батьківщину у складі ЗСУ. Восени під час відпустки проходив лікування у військовому шпиталі, вдруге відбув на Донбас вже у березні 2015 року.	02015-05-099 травня 2015	Загинув поблизу міста Сєвєродонецьк (Луганська область). Похований у с. Заверещиця.
2511		Ліщинський Богдан Вікторович (Позивний «Звєрь»)	01992-06-2222 червня 1992, Мартинівка (Хмельницький район) Хмельницька область. Лейтенант, командир 2-го взводу розвідувальної роти УНСО 81-ї десантно-штурмової бригади. У 2007—2010 роках навчався у Чорноострівському професійному аграрному ліцеї. 2015 року закінчив Військову академію (м. Одеса).	02015-05-1111 травня 2015	Загинув у результаті кульового поранення в груди поблизу села Водяне (Ясинуватський район) під Донецьком. Похований у Мартинівці.
2512		Стрельчук Олександр Анатолійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01977-10-1717 жовтня 1977, Біла Церква Київська область. Солдат, стрілець-радіотелефоніст мотопіхотного відділення мотопіхотного взводу мотопіхотної роти 11-го окремого мотопіхотного батальйону (раніше 11-й БТО «Київська Русь»). Закінчив ПТУ № 13 за фахом кухаря. Працював на підприємстві «Біглент» пакувальником. Мобілізований як доброволець 15 травня 2014 року. Залишилися батьки та сестра.	02015-05-1111 травня 2015	Загинув під час виконання бойового завдання поблизу селища Опитне (Ясинуватський район) під Донецьком, лише кількох днів не дожив до демобілізації.
2513		Астапов Дмитро Анатолійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01983-06-055 червня 1983, Дніпропетровськ. Старший солдат, стрілець 11-го окремого мотопіхотного батальйону (раніше 11-й БТО «Київська Русь»). Закінчив Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (механіко-математичний факультет). Був консультантом МГО «Ідейна варта». На фронт пішов добровольцем.	02015-05-1111 травня 2015	Загинув під час проведення розвідки поблизу селища Опитне (Ясинуватський район) під Донецьком внаслідок підриву на вибуховому пристрої.
2514		Бондаренко Микола Миколайович	01972-01-1515 січня 1972, Первенець Веселинівський район Миколаївська область. Солдат 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). Навчався у школі села Поділля (Веселинівський район), відслужив строкову і понадстрокову службу. Протягом трьох років працював у Херсоні охоронцем. 1994 року повернувся в село Поділля, працював трактористом у ФГ «Атлант». Призваний за мобілізацією у квітні 2014 року, та після року служби у ЗСУ і демобілізації знову повернувся на фронт захищати Батьківщину.	02015-05-1212 травня 2015	Під час несення служби в зоні АТО помер у м. Курахове (Мар'їнський район Донецька область), — не витримало серце. Поховали захисника у рідному селі Первенець.
2515		Романов Сергій Миколайович (Позивний «Пума»)	01978-04-1818 квітня 1978, Верхній Рогачик Херсонська область. Солдат, стрілець штурмового підрозділу «Яструб» 24-го окремого штурмового батальйону ЗСУ «Айдар». Виріс у багатодітній сім'ї, з братом і 4 сестрами. Активний учасник Революції Гідності, входив до підрозділу «Яструб» 8-ї «афганської» сотні Самооборони Майдану, з якого потім сформувався однойменний підрозділ в «Айдарі». Залишилася дружина та двоє синів.	02015-05-1313 травня 2015	Помер в обласній лікарні м. Херсон від хвороби, що пов'язана з хімічним отруєнням внутрішніх органів під час боїв за смт Новосвітлівка під Луганськом у серпні 2014 року, де російські збройні формування застосовували заборонені міжнародними конвенціями касетні снаряди з фосфором. Похований в смт Верхній Рогачик.
2516		Грачов Максим Валентинович	01986-01-066 січня 1986, Семенівка Чернігівська область. Солдат 41-го окремого мотопіхотного батальйону 1-ї окремої танкової бригади (раніше 41 батальйон територіальної оборони «Чернігів-2»). 2004 року навчався у Навчально-курсовому комбінаті «Укрбуд» Чернігова. Строкову службу проходив у Десні. Працював різноробочим на лісопереробних приватних підприємствах Семенівського району. Мобілізований 2 вересня 2014 року. Залишилася мати, дві сестри та брат.	02015-05-1313 травня 2015	Застрелився коли стояв на посту на території військового табору роти поблизу села Старогнатівка Волноваський район (Донецька область). Похований на кладовищі рідного міста Семенівка. У медичному свідоцтві про смерть бійця причиною назване «навмисне самоушкодження пострілом» і зроблений висновок про самогубство. Але командир роти все-таки не виключає, що справжньою причиною могла бути необережність у поводженні зі зброєю.
2517		Борбуцький Юрій Іванович	01974-01-1111 січня 1974, Нове Село (Ярмолинецький район) Хмельницька область. Солдат 4-го окремого батальйону 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). На фронт пішов добровольцем, провів у зоні АТО майже рік. Написав багато віршів, які публікувались у місцевій газеті «Вперед». 17 травня мав повернутися до дому, планував поїхати з дітьми у Карпати. Залишилися батько, брати, двоє дітей.	02015-05-1414 травня 2015	Загинув під час переправи через річку Сіверський Донець у районі Червоного Лиману. Похований на кладовищі рідного села.
2518		Кучеровський Станіслав Сергійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01984-09-099 вересня 1984, Дніпродзержинськ Дніпропетровська область. Солдат 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Призваний за мобілізацією в лютому 2015 року. Залишилися батьки та сестра.	02015-05-1515 травня 2015	Загинув у Новоселівці (Донецька область) під час виконання бойового завдання. Похований на Алеї Слави кладовища Соцміста у Дніпродзержинську.
2519		Сапожніков Олексій Юрійович (Позивний «Сапог»)	01989-03-2929 березня 1989, Здолбунів Рівненська область. Солдат, снайпер 24-го окремого штурмового батальйону ЗСУ «Айдар». 2007 року закінчив Здоблунівське вище професійне училище залізничного транспорту. До батальйону пішов добровольцем у листопаді 2014 року. Залишилися батьки, молодший брат, дружина та двоє дітей.	02015-05-1515 травня 2015	8 травня поблизу смт Новотошківське (Попаснянський район Луганська область), отримав тяжке осколкове поранення під час атаки російських збройних формувань на 29-й блокпост на трасі «Бахмутка». Був прооперований у Лисичанську, пізніше переведений до міста Харків. 15 травня, не приходячи до свідомості, помер від отриманих поранень у Харківському шпиталі. 16 травня з воїном попрощались на Майдані Незалежності у Києві, того ж дня Олексія зустрічали у Здолбунові. 17 травня бійця поховали у рідному місті.
2520		Дуриба Ярослав Васильович (Позивний «Ярік») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01973-09-2121 вересня 1973, Догмарівка (Генічеський район) Херсонська область. Старший солдат, санітар-стрілець 17-ї окремої танкової бригади (Кривий Ріг). Призваний за мобілізацією. Без батька залишилися двоє дітей.	02015-05-1515 травня 2015	Загинув у бою на передовому блок-посту під смт Станиця Луганська. Під час обстрілу ворожа куля АКМ влучила захиснику між пластинами бронежилету. Похований у Догмарівці.
2521		Пугачов Вадим Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01975-03-1313 березня 1975, Томськ РРФСР. Проживав у м. Кременчук Полтавська область. Молодший сержант, старший водій взводу 92-ї окремої механізованої бригади (Клугино-Башкирівка). Сім'я Вадима переїхала до Кременчука, де він закінчив школу, навчався в СПТУ-22, здобув фах кухаря. Служив в армії, потім понад 18 років працював диспетчером газової служби, а згодом — підрядником у будівельній компанії, заочно навчався на психолога. У серпні 2014 року пішов добровольцем захищати незалежність України. Залишилася дружина та син. Указом Президента України нагороджений орденом За мужність III ступеня (посмертно).	02015-05-1616 травня 2015	Загинув близько 15:15 поблизу міста Щастя під Луганськом від кульових поранень, отриманих під час бойового зіткнення з російською диверсійно-розвідувальною групою на опорному пункті «Фасад» біля мосту. Поховали захисника на Алеї Героїв АТО Свіштовського кладовища Кременчука. Прим. В результаті бою атаку було відбито, бійцями 92-ї бригади було затримано двох російських військових, капітана і сержанта, 3-ї бригади спецпризначення ЗС РФ (Тольятті), яким терористи «ЛНР» видали посвідчення «народної міліції».
2522		Закерничний Олександр Вікторович	01989-12-2828 грудня 1989, Арбузинка Миколаївська область. Лейтенант, командир взводу 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Був єдиним сином у сім'ї. Закінчив Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського. Із вересня 2011 року працював викладачем предмета «Захист Вітчизни» в Арбузинському професійному аграрному ліцеї. У березні 2014 року, у зв'язку з російською агресією, перебував на навчальних військових зборах, у квітні цього ж року був мобілізований до ЗСУ. 18 серпня продовжив службу в 30-й бригаді. Залишилися батьки.	02015-05-1616 травня 2015	Загинув у бою з російськими збройними формуваннями від осколкового поранення у голову під час обстрілу поблизу смт Луганське, Артемівський район (Донецька область). Похований в Арбузинці.
2523		Чередниченко-Москаленко Сергій Юрійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01983-02-033 лютого 1983, Харків. Солдат, командир відділення 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Залишились дружина та 4 дітей.	02015-05-1616 травня 2015	Загинув у бою з російськими збройними формуваннями під час обстрілу поблизу смт Луганське, Артемівський район (Донецька область). Похований у Харкові.
2524		Тамбовцев Андрій Володимирович	01975-05-099 травня 1975, РРФСР. Проживав у с. Питомник (Конотопський район) Сумська область. Солдат, стрілець 59-ї окремої мотопіхотної бригади (Гайсин). З дитинства проживав в Україні, закінчив Алтинівську ЗОШ, потім Конотопський індустріально-педагогічний технікум. Працював монтажником у будівельно-монтажному експлуатаційному управлінні № 5 відокремленого підрозділу Південно-Західної залізниці. Призваний за мобілізацією. Залишилися мати, дружина, 18-річний син та 6-річна донька.	02015-05-1616 травня 2015	Перебуваючи в зоні АТО, помер у шпиталі. Із неофіційних джерел: помер внаслідок черепно-мозгової травми.
2525		Соколенко Андрій Аполінарійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01973-08-3131 серпня 1973, Запоріжжя. Проживав у м. Львів. Полковник, заступник командира з тилу – начальник тилу військової частини 3002 Національної гвардії України (Львів). 1994 року закінчив Харківське вище військове училище Національної гвардії України. У військовій частині в зоні АТО відповідав за логістику, це для Андрія була вже четверта ротація. Залишилися батьки, дружина та 15-річна донька. Герой України (посмертно).	02015-05-1717 травня 2015	Загинув об 11:30 у результаті підриву на фугасі автомобіля УАЗ на ґрунтовій дорозі, що веде до села Троїцьке (Попаснянський район) Луганської області. У позашляховику військові і волонтери розвозили гуманітарну допомогу на передову. Поховали Андрія на Личаківському цвинтарі на Полі почесних поховань № 76.. Із трьох волонтерів, які перебували у машині, двоє загинули, — львівський громадський активіст, один з лідерів «Варта-1» 45-річний Боднар Володимир та місцевий волонтер з Луганщини Г. Євдокименко, а 37-річний львів'янин Андрій Романчак із сильними опіками доставлений до лікарні.
2526		Попіль Іван Ігорович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01994-01-2020 січня 1994, Заріччя (Воютицька сільська рада), Самбірський район, Львівська область. Старший солдат, командир 2-го відділення 2-го автомобільного взводу автомобільної роти військової частини 3002 Національної гвардії України (Львів). У військовій частині 3002 Внутрішніх військ проходив строкову службу з 2012 року, потім залишився за контрактом. У зоні АТО пробув кілька місяців, зокрема брав участь в обороні Дебальцевого. Залишилися мати, сестра і бабуся.	02015-05-1717 травня 2015	Загинув об 11:30 у результаті підриву на фугасі автомобіля УАЗ на ґрунтовій дорозі, що веде до села Троїцьке (Попаснянський район) Луганської області. У позашляховику військові і волонтери розвозили гуманітарну допомогу на передову. Для ідентифікації проводилась експертиза ДНК. Похований на сільському цвинтарі Воютич.
2527		Шмалько Олександр Васильович	01961-10-022 жовтня 1961, 53 роки, Донецька область. Проживав у м. Кропивницький. Старший солдат 57-ї окремої мотопіхотної бригади ЗСУ (Кропивницький). Народився на Донеччині, а за рік родина переїхала в Кропивницький. Тут він навчався у школі № 11 і в ПТУ № 8. Потім служив в армії. Призваний за мобілізацією 18 серпня 2014 року. Залишилася дружина і троє дорослих дітей.	02015-05-1717 травня 2015	Отримав поранення під час виходу військових із Дебальцевого. Мав перелом руки. Але раптово помер у Вінницькому військовому шпиталі — не витримало серце. Поховання на Далекосхідному кладовищі.
2528		Федоренко Іван Володимирович	01986-01-1717 січня 1986, с.Корналовичі Самбірський район Львівська область. Проживав у м.Новий Калинів. Старший солдат, військовослужбовець 66-го військового мобільного госпіталю, що був відкритий у Донецькій області.	02015-05-1818 травня 2015	Застрелився у шпиталі Покровська (Донецька область).
2529		Булатов Олег Геннадійович	01962-06-1414 червня 1962, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Старший лейтенант, командир розвідвзводу розвідувальної роти 17-ї окремої танкової бригади (Кривий Ріг).	02015-05-1919 травня 2015	Близько 13:00 поблизу с. Катеринівка (Попаснянський район) Луганської області військові, помітивши рух у лісопосадці, вирушили на розвідку до села та знайшли там покинуті позиції терористів. Повертаючись на мікроавтобусі УАЗ, розвідгрупа потрапила під мінометний обстріл. На підмогу виїхала БРДМ, яка підірвалась на фугасі. В бою у Катеринівці загинули 6 бійців. Троє з добровольчого батальйону «Патріот» і один військовослужбовець 17-ї танкової бригади, — потрапили в засідку в с. Катеринівка. Двоє військових 15-го ОМПБ підірвалися на фугасі там же. Особи загиблих встановили, це жителі Кривого Рогу, Києва, Івано-Франківська, Херсона та Новограда-Волинського.
2530		Савчак Вадим Євгенович (Позивний «Сивий») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01984-02-022 лютого 1984, Бурштин Івано-Франківська область. Доброволець підрозділу МГО «Козацтво Запорізьке» Міжнародного миротворчого батальйону імені Джохара Дудаєва. Воював у складі розвідгрупи дніпропетровського 43-го окремого мотопіхотного батальйону ЗСУ «Патріот». Займався східними єдиноборствами, був членом бурштинського спортклубу «СЕЙДО». Останнім часом мешкав із сім'єю у США, повернувся на Прикарпаття та у грудні 2014 року добровольцем пішов захищати Батьківщину, з 8 січня 2015 перебував у складі добровольчого батальйону. Залишилася дружина та двоє маленьких дітей, 3-річний син і 3-місячна донька.	02015-05-1919 травня 2015	Близько 13:00 поблизу с. Катеринівка (Попаснянський район) Луганської області військові, помітивши рух у лісопосадці, вирушили на розвідку до села. Повертаючись на мікроавтобусі УАЗ, розвідгрупа потрапила під мінометний обстріл. У бою Вадим отримав смертельні кульові поранення у серце і живіт, бронежилет не врятував. Поховали захисника в рідному Бурштині.
2531		Щуренко Микола Григорович (Позивний «Артист») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01977-08-2727 серпня 1977, проживав у м. Київ. Доброволець Міжнародного миротворчого батальйону імені Джохара Дудаєва. Воював у складі розвідгрупи дніпропетровського 43-го окремого мотопіхотного батальйону ЗСУ «Патріот». Закінчив ПТУ № 23 у Києві. У мирному житті знімався у кіно, — фільм «Прокурорські розслідування» (роль криміналіста Саші), серіал «Поверни моє кохання» (роль водія). Захоплювався мото-спортом, пішим туризмом. Пережив Іловайський котел. Був разом із Ісою Мунаєвим, коли той загинув.	02015-05-1919 травня 2015	Близько 13:00 поблизу с. Катеринівка (Попаснянський район) Луганської області військові, помітивши рух у лісопосадці, вирушили на розвідку до села. Повертаючись на мікроавтобусі УАЗ, розвідгрупа потрапила під мінометний обстріл.
2532		Перепелиця Денис Сергійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01989-04-1313 квітня 1989, Нова Каховка Херсонська область. Солдат, розвідник 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк). Після закінчення школи працював водієм на одному з новокаховських підприємств. Потім поїхав працювати на Дніпропетровщину, звідки і пішов на фронт добровольцем. Батьки Дениса мешкають у РФ, а в Новій Каховці у нього брат і сестра. Залишилася дружина.	02015-05-1919 травня 2015	Близько 13:00 поблизу с. Катеринівка (Попаснянський район) Луганської області військові, помітивши рух у лісопосадці, вирушили на розвідку до села. Повертаючись на мікроавтобусі УАЗ, розвідгрупа потрапила під мінометний обстріл.
2533		Заєць Руслан Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01984-08-1414 серпня 1984, Теклинівка Липовецький район Вінницька область. Солдат, номер обслуги мотопіхотної роти 15-го окремого мотопіхотного батальйону 92-ї окремої механізованої бригади (раніше — 15-й БТО «Суми»), в/ч пп В2260. Призваний за мобілізацією 12 лютого 2015 року. Залишилися батьки.	02015-05-1919 травня 2015	19 травня військові вирушили на допомогу бійцям, які потрапили у засідку в селі Катеринівка (Попаснянський район) Луганської області. О 18:30, рухаючись по ґрунтовій дорозі, їх БРДМ підірвалась на фугасі. Руслан дістав поранень, несумісних із життям. Поховають захисника у селі Королівка Немирівського району, де мешкають його батьки.
2534		Курилко Сергій Вікторович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01977-05-2828 травня 1977, Вільшани Дергачівський район Харківська область. Солдат, старший водій 15-го окремого мотопіхотного батальйону 92-ї окремої механізованої бригади (раніше — 15-й БТО «Суми»), в/ч пп В2260. Мобілізований у лютому 2015 року. Залишилися дружина та 9-річна донька.	02015-05-1919 травня 2015	Загинув під час обстрілу російськими бойовиками міста Попасна (Луганська область). 19 травня військові вирушили на допомогу бійцям, які потрапили у засідку в селі Катеринівка (Попаснянський район) Луганської області. О 18:30, рухаючись по ґрунтовій дорозі, їх БРДМ підірвалась на фугасі. Внаслідок вибуху загинули двоє військовослужбовців та троє отримали поранення.
2535		Єрмаков Олександр Петрович (Позивний «Генерал»)	01972-06-2828 червня 1972, Добропілля Донецька область. Проживав у с. Іверське (Олександрівський район). Лейтенант, командир танкового взводу 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Раніше захищав Батьківщину у складі окремої добровольчої чоти «Карпатська Січ», куди пішов слідом за своїм сином. Очолював блокпост «Камікадзе» в Пісках, проводив вишколи для молоді. Був прихильником ВО «Свобода», мав розбудовувати Олександрівську районну організацію. Залишилася дружина та двоє синів.	02015-05-1919 травня 2015	12 травня отримав мінно-вибухові травми у бою в районі міста Артемівськ (Донецька область). У ніч на 20 травня помер у харківському інституті невідкладної хірургії. Поховали захисника на території, що відноситься до Спаськомихайлівської сільської ради Донеччини.
2536		Шевченко Тарас Ярославович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01981-04-2424 квітня 1981, Івано-Франківськ. Молодший сержант, механік-водій 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Закінчив ВПУ № 13 у Івано-Франківську. Працював інструктором з лижного спорту в Буковелі, потім почав виконувати ремонти. Мобілізований 2 лютого 2015 року. Залишилися мати, двоє братів, дружина, син і донька.	02015-05-1919 травня 2015	Загинув від вибухового пристрою під час виконання бойового завдання поблизу села Гранітне (Волноваський район) Донецької області.
2537		Іон Андрій Дмитрович (Позивний «Бімба»)	01975-12-2727 грудня 1975, Киселівка (Білозерський район) Херсонська область. Боєць 24-го окремого штурмового батальйону ЗСУ «Айдар». Активний учасник Революції Гідності. З 29 квітня 2014 року захищав Батьківщину на сході, спочатку у складі батальйону «Донбас», а з літа — в «Айдарі». Залишилися мати та дві сестри.	02015-05-2020 травня 2015	Загинув близько опівночі поблизу міста Новоайдар (Луганська область), між селами Денежникове та Штормове (Новоайдарський район). За повідомленням «112.ua» з посиланням на джерела у МВС, боєць зупинив авто, щоб доїхати до бази батальйону у Половинкине, дорогою виник якийсь конфлікт і перестрілка з водієм, внаслідок чого айдарівець загинув. 27 травня з воїном попрощались на Майдані Незалежності у Києві. Похований в рідному селі.
2538		Височин Вадим Едуардович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01992-06-088 червня 1992, Кропивницький. Солдат, старший стрілець мотопіхотного взводу 2-ї мотопіхотної роти 20-го окремого мотопіхотного батальйону 93-ї механізованої бригади, в/ч пп В2231 (раніше — 20 батальйон територіальної оборони «Дніпропетровськ»). В армії не служив, але 2011 року пройшов медогляд і був зарахований у запас, отримавши звання солдата. 14 лютого 2015 року Вадима призвали на військову службу. Був водієм-механіком БТР, навідником, чудово засвоїв усі види стрілецької зброї. Залишилася мати.	02015-05-2020 травня 2015	Загинув під час обстрілу з САУ російськими збройними формуванням поблизу с. Кам'янка у Донецькій області. Снаряд влучив у бліндаж, двох бійців викинуло з укриття вибуховою хвилею, а Вадим загинув. Похований на Лелеківському кладовищі Кропивницького.
2539		Гончарук Микола Павлович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01984-10-055 жовтня 1984, Голики Славутський район Хмельницька область. Проживав у м. Южноукраїнськ Миколаївська область. Солдат, водій 17-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї мотопіхотної бригади (раніше 17 батальйон територіальної оборони «Кіровоград»). У Славуті закінчив школу і ліцей. Мобілізований з Миколаївщини, де проживав останні роки. Залишилася дружина та двоє дітей.	02015-05-2121 травня 2015	Загинув близько 21:00 поблизу міста Горлівка (Донецька область) у результаті мінометного обстрілу. Поховання в селі Голики.
2540		Завалко Олександр Іванович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01969-08-2929 серпня 1969, Чорнобаївка (Білозерський район) Херсонська область. Старший сержант, командир відділення зенітного артилерійського взводу 57-ї окремої мотопіхотної бригади (Кропивницький). Був призваний на військову службу за мобілізацією у серпні 2014 року.	02015-05-2121 травня 2015	Загинув під час вогневого зіткнення з противником та обстрілу з важкої артилерії взводного опорного пункту поблизу м. Горлівка (Донецька область). Похований у Чорнобаївці 26 травня 2015 року.
2541		Клюєв Сергій Борисович	01977-08-022 серпня 1977, Харків. Солдат, заступник командира розвідувального взводу 22-го окремого мотопіхотного батальйону 92-ї окремої механізованої бригади (раніше — 22 батальйон територіальної оборони Харківської області). Мав юридичну освіту, був адвокатом. На фронт пішов добровольцем на початку 2015 року. Залишилися мати і дружина.	02015-05-2121 травня 2015	Загинув увечері під Донецьком, коли підрозділ був на бойовому завданні. Джип військових підірвався на протитанковій міні, Сергія було поранено, ушкоджено обидві ноги, він прийняв на себе всю силу вибуху, врятувавши інших бійців. На місці йому надали першу медичну допомогу та повезли на блокпост, де були медики, але дорогою Сергій помер. Поховали воїна 25 травня у Харкові на 5-му міському кладовищі.
2542		Малашок Віталій Андрійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01970-10-2929 жовтня 1970, Київ (Святошинський район). Сержант, заступник командира бойової машини — навідник-оператор 2 відділення 3 взводу 6-ї роти 2-го механізованого батальйону 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Навчався у Національному університеті ім. Тараса Шевченка, який залишив на 5 курсі. Працював охоронцем у супермаркеті «Велика Кишеня». Призваний за мобілізацією 29 січня 2015 року до навчального центру «Десна», з 9 березня служив у зоні АТО. Залишились мати, дружина та 18-річня донька.	02015-05-2222 травня 2015	Загинув під час бойових дій поблизу смт Троїцьке (Луганська область) від гострої крововтрати, відкритої рани грудної клітини та вибухової травми. За іншими даними, загинув під час мінометного обстрілу ротного опорного пункту поблизу села Розсадки, Артемівський район (Донецька область). Похований у с. Ясногородка (Вишгородський район) на Київщині.
2543		Гащенко Олексій Михайлович (Позивний «Даос») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01965-02-077 лютого 1965, Щастя Луганська область. Старший солдат 2-ї «афганської» штурмової роти 24-го окремого штурмового батальйону ЗСУ «Айдар».	02015-05-2222 травня 2015	Загинув у Луганській області під час виїзду на бойове завдання. Похований у місті Старобільськ Луганської області.
2544		Галушка Артур Аркадійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	Солдат 24-го окремого штурмового батальйону ЗСУ «Айдар».	02015-05-2222 травня 2015	Загинув під час виконання бойового завдання в Луганській області.
2545		Приймак Василь Ярославович	01983-01-088 січня 1983, Білокриниця (Зборівський район) Тернопільська область. Солдат 66-го військового мобільного госпіталю, що був відкритий у Донецькій області. Служив у ЗСУ за контрактом 12 років. Неодружений, залишилися батьки та дві сестри.	02015-05-2323 травня 2015	Загинув у Покровську (Донецька область). За офіційними даними застрелився у шпиталі Покровська. За іншими даними — від кулі снайпера, коли стояв у караулі. Похований в селі Білокриниця.
2546			32 роки, мешкав у Полтавської області. Майор, начальник центру зв'язку тилового пункту управління польового вузла зв'язку 54-ї окремої механізованої бригади, в/ч 2970. Кадровий військовий. З 07.09.2014 по 21.11.2014 у складі 92 ОМБр виконував завдання в районі м. Щастя, з 26.01.2015 по 16.03.2015 — в районі м. Артемівськ (на Світлодарській дузі) у складі 54 ОМБр, після чого продовжив службу у 54-ій бригаді в місці постійної дислокації в Артемівську. Залишилися батьки та неповнолітний син.	02015-05-2323 травня 2015	Вбитий у місті Артемівськ (Донецька область) о 23:20, коли повертався у військову частину на автомобілі таксі ВАЗ-2107, — місцевий мешканець, який перебував на задньому сидінні, задушив майора ременем безпеки, з метою заволодіння табельною зброєю, після чого разом зі спільником вивіз тіло на околицю міста. Зловмисники викрали пістолет Макарова, гроші та мобільний телефон вбитого. Протягом 5 годин правоохоронці затримали одного зі злочинців, за кілька днів було затримано і другого.
2547		Павлів Сергій Мирославович	01971-07-2121 липня 1971, Водяне (Кам'янсько-Дніпровський район) Запорізька область. Солдат артилерійського розрахунку 2 взводу 7 гаубичної батареї 3-го гаубичного дивізіону 55-ї окремої артилерійської бригади (Запоріжжя). До мобілізації був активістом енергодарської Самооборони, чергував на блок-постах. Призваний 1 серпня 2014 року. Із жовтня 2014 року ніс службу на передовій під Маріуполем. Залишилися батьки, дружина та троє дітей.	02015-05-2424 травня 2015	Помер у лікарні міста Маріуполь. Після контузії, отриманої під Маріуполем, почались проблеми з судинами. Переніс дві операції, був виписаний зі шпиталю та повернувся до війська. Через два дні під час чергування на посту, Сергію стало погано, його доправили до маріупольської лікарні, де він помер. За висновками лікарів причиною смерті став тромб.
2548		Іванов Дмитро Миколайович (Позивний «Спасатєль») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01987-07-2222 липня 1987, Ананьїв Одеська область. Солдат штурмової роти батальйону оперативного призначення «Донбас» Національної гвардії України. До війни останні 5 років служив у 10-ї пожежно-рятувальній частині 4-го державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України в Одеській області, у званні старшого сержанта. Вступив до Академії пожежної безпеки в Черкасах, хотів бути офіцером. За повідомленнями у ЗМІ, був звільнений з ДСНС «за прогули», коли добровольцем пішов на фронт. За іншими джерелами, був мобілізований разом з пожежним розрахунком до зони АТО. Проходив лікування після контузії, після чого повернувся на фронт у складі батальйону «Донбас». Близьких родичів у Дмитра не залишилось, він виховувася у прийомній сім'ї.	02015-05-2424 травня 2015	Близько 12:45 під час вогневої атаки російських збройних формувань на позиції батальйону під селом Широкине (Новоазовський район Донецька область), артилерійський снаряд розірвався поряд із бліндажем, де перебував Дмитро. Боєць отримав чисельні поранення від уламків снаряду і бетону, і його в дуже важкому стані терміново евакуювали, але до лікарні довезти не встигли, Дмитро від отриманих ран помер. Похований у рідному місті.
2549		Шлямар Ігор Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01969-07-066 липня 1969, Умань Черкаська область. Старшина, головний сержант взводу 1 батальйону 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк). Закінчив Уманське професійно-технічне училище № 36. До війська пішов добровольцем під час третьої хвилі мобілізації 15 серпня 2015 року. Залишилися дружина та троє дітей.	02015-05-2525 травня 2015	Близько 12:00, на Луганщині біля кордону з РФ, на контрольованій Україною території, бойовики з автоматів розстріляли медичний автомобіль ЗСУ УАЗ-«таблетка», який із двома військовослужбовцями їхав з села Комишне (Станично-Луганський район) у село Сизе. У результаті один військовий загинув, ще один був важко поранений. За словами голови Луганської ОДА Геннадія Москаля, в цю місцевість часто пробираються диверсійно-розвідувальні групи з території Росії.
2550		Басюк Олександр Леонідович	01983-09-1515 вересня 1983, Бар Вінницька область. Майор, заступник командира з озброєння понтонно-мостового батальйону 70-го центру інженерного забезпечення, в/ч А0853 (Бар). З 2014 року пройшов 4 ротації в зоні АТО, виконував завдання в районі Слов'янська та Донецького аеропорту. Залишилася мати, дружина та 6-річний син.	02015-05-2626 травня 2015	Знайдений повішеним у складському приміщенні в місті Сіверську (Донецька область), в офіційних документах причиною смерті вказано самогубство. Олександр 3 дні не дожив до ротації. Похований у місті Бар. Станом на травень 2017 слідство не завершене
2551		Марчук Євген Миколайович (Позивний «Чорний») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01988-04-2626 квітня 1988, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Молодший сержант, командир відділення 2-ї «афганської» штурмової роти 24-го окремого штурмового батальйону ЗСУ «Айдар». Активний учасник Революції Гідності.	02015-05-2626 травня 2015	Загинув під містом Золоте (Попаснянський район Луганська область). Був поранений у плече, але мужньо відмовився від госпіталізації та повернувся на бойові позиції. В подальшому, знову потрапив під обстріл і отримав множинні осколкові поранення, які виявилися несумісні з життям. Після прощання з воїном у Києві на Майдані Незалежності його поховали у Кривому Розі.
2552		Полянський Валерій Володимирович (Позивний «Черкес»)	01969-05-1414 травня 1969, Краматорськ Донецька область. Сержант, снайпер взводу снайперів батальйону оперативного призначення «Донбас» Національної гвардії України. В мирному житті вивчав давні традиції предків, займався бойовими мистецтвами козаків-характерників. З початком бойових дій допомагав захисникам як волонтер, з початку літа 2014 року став бійцем батальйону, пройшов Іловайський котел. Залишився дорослий син та неповнолітня донька.	02015-05-2626 травня 2015	Трагічно загинув під час ротації в районі м. Горлівка. Похований у Краматорську.
2553		Кварцяни Михайло Андрійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01978-04-2121 квітня 1978, Львів. Молодший сержант, снайпер 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону (Ужгород) 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади. Перебував у зоні АТО понад 10 місяців. Брав участь в обороні міста Дебальцеве. Залишились мати та 12-річний син.	02015-05-2727 травня 2015	Загинув під час оборони взводного опорного пункту «Сідор» у смт Станиця Луганська (Луганська область). Поховання на Личаківському цвинтарі на Полі почесних поховань. За даними Луганської ВЦА, близько 15:00 на околиці смт Станиця Луганська на «розтяжці» з гранатою підірвалися двоє українських військових, які виконували бойове завдання біля берега річки Сіверський Донець. Один з них загинув, інший отримав важкі осколкові поранення.
2554		Цешковський Олександр Анатолійович	01984-09-2828 вересня 1984, Катеринівка (Апостолівський район) Дніпропетровська область. Механік-водій 2-го зенітно-ракетного взводу 2-ї зенітно-ракетної батареї зенітно-ракетного артилерійського дивізіону 17-ї окремої танкової бригади (Кривий Ріг). Призваний за мобілізацією 14 серпня 2014 року. Залишились мати, цивільна дружина та малолітня донька.	02015-05-2828 травня 2015	Загинув у ніч з 27 на 28 травня під час несення служби із охорони взводного опорного пункту «1703» поблизу міста Попасна (Луганська область). Матері загиблого повідомили з військової частини, що згідно перевірки Олександр застрелився з автомату у голову. Під час упізнання мати виявила, що постріл було зроблено у потилицю і вимагає провести розслідування.
2555		Шматченко Михайло Олексійович	01970-03-099 березня 1970, Єлизаветівка (Петриківський район) Дніпропетровська область. Солдат 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське).	02015-05-2828 травня 2015	29 серпня 2014 р. під час виходу з Іловайського котла т.зв. «Зеленим коридором» отримав поранення шеї та голови та був захоплений в полон. Звільнений 8 вересня 2014 р. Помер 28 травня 2015 р. під час лікування в шпиталі від осколка, який почав рухатися.
2556		Кіндрацький Василь Михайлович (Позивний «Кіндрат»)	01963-03-1010 березня 1963, 52 роки, Струпків Коломийський район Івано-Франківська область. Проживав у м. Львів. Заступник командира добровольчого батальйону «ОУН»-ЗСУ 81-ї десантно-штурмової бригади. Обороняв позиції разом із 1-ю ротою 1-го батальйону 93-ї ОМБР. Політик, громадський діяч. Заступник голови Львівської крайової організації Народного Руху України. Закінчив Коршівське СПТУ за спеціальністю тракторист–машиніст, служив в армії. У 1983—1989 роках навчався у Львівському державному університеті ім. Івана Франка на факультеті журналістики. Працював кореспондентом газети «Роздольський будівельник», редактором газети «Вісник Розділля». З 1995 року 10 років був директором МПП «Копія». У 2005—2010 роках – головою Миколаївської райдержадміністрації Львівської області. 2008 року закінчив Львівський регіональний інститут державного управління, магістр державного управління. Залишилися дружина, донька 2004 р.н. та син 2007 р.н.	02015-05-2828 травня 2015	Був важко поранений у результаті прямого влучення танкового снаряду під час обстрілу російськими бойовиками позиції «Шахта» поблизу села Водяне (Ясинуватський район) під Донецьком. Сорок хвилин медики намагалися врятувати життя Василя, але він помер. Похований у Львові на Личаківському кладовищі на Полі почесних поховань № 76. За повідомленням ГУМВС України в Донецькій області, о 16:00 у результаті мінометного обстрілу бойовиками селища Опитне (Ясинуватський район) від осколкового поранення стегна загинув волонтер з Львівщини.
2557		Атаманюк Роман Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01990-02-1515 лютого 1990, Суми. Солдат, стрілець 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Був одним із головних організаторів та відповідальних за проведення на Сумщині патріотичного навчально-практичного наметового табору для молоді «Коловрат». Активний учасник Революції Гідності. Влітку 2014 року пішов добровольцем на фронт, починав свій бойовий шлях добровольцем батальйону «Айдар». Був єдиним сином у батьків.	02015-05-2828 травня 2015	Загинув у районі аеропорту Донецька, поблизу селища Піски (Ясинуватський район) у результаті мінометного обстрілу російськими бойовиками. Похований у Сумах. За повідомленням прес-служби сектору «Б», під час обстрілу селища Піски загинув один військовий, ще один поранений. О 16:00 на шахті «Дутівка» внаслідок обстрілу загинув волонтер і поранено 4 військовослужбовців.
2558		Козленко Сергій Миколайович	01993-07-3131 липня 1993, Шишкине (Новоукраїнський район) Кіровоградська область. Солдат, кулеметник 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське).	02015-05-2828 травня 2015	Загинув у районі міста Волноваха (Донецька область).
2559		Гузієнко Федір Михайлович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01986-11-2020 листопада 1986, П'ятихатки Дніпропетровська область. Солдат, військовослужбовець підрозділу 17-ї окремої танкової бригади (Кривий Ріг).	02015-05-3030 травня 2015	Загинув під час бойового зіткнення на взводному опорному пункті в районі с. Троїцьке (Попаснянський район) (Луганська область). Указом Президента України № 9/2016 від 16 січня 2016 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
2560		Максюта Олександр Анатолійович	01986-05-1414 травня 1986, Йосипівка (Вільшанський район) Кіровоградська область. Солдат 25-ї Дніпропетровської окремої аеромобільної бригади, в/ч А1126 (Гвардійське). Закінчив Сухоташлицьку ЗОШ, у 2004—2006 проходив службу в ЗСУ. Призваний за мобілізацією 15 лютого 2015 року. Залишилися батьки.	02015-05-3131 травня 2015	Загинув під Артемівськом. Поховали Олександра у селі Залізничне Вільшанського району, де живуть його батьки.
2561		Федоренко Михайло Володимирович	01964-11-2121 листопада 1964, 50 років, Бирлівка (Драбівський район) Черкаська область. Старший сержант, військовослужбовець ЗСУ.	02015-05-3131 травня 2015	Місце і обставини не уточнено. Загинув у зоні АТО. Похований у Брилівці.
2562			24 роки. Військовослужбовець.	02015-05-3131 травня 2015	Був смертельно поранений близько 4-ї години ранку на околиці села Троїцьке (Попаснянський район) Луганської області в бою з групою противника, яка спробувала прорватися на контрольовану Україною територію з боку окупованого Калинового. За даними ІАЦ РНБО, за минулу добу в зоні АТО загинув один військовослужбовець, ще один дістав поранення.
2563		Васильєв Дмитро Володимирович (Позивний «Рубін»)	01986-03-044 березня 1986, Макарів Київська область. Проживав в смт Чорноморське (Одеська область). Капітан, командир роти — заступник командира 2-го механізованого батальйону 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). Народився і виріс у сім'ї військовослужбовців. На війну пішов у червні 2014 року у званні старшого лейтенанта. Побував у найгарячіших точках АТО, зокрема брав участь у боях на Савур-могилі, був нагороджений Орденом Богдана Хмельницького III ступеня. Після ротації і лікування у шпиталі повернувся на фронт під Донецьк. Другим орденом нагороджений вже посмертно.	02015-05-3131 травня 2015	Двоє бійців загинули під час нападу диверсійної групи ворога на автомобіль «Урал» поблизу села Славне (Мар'їнський район) Донецької області. Ще 2 бійців важкопоранені, 2 опинилися в полоні. Похований в Чорноморському.
2564		Волкодав Віктор Володимирович (Позивний «Вовкодав») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01962-09-3030 вересня 1962, 52 роки, Велетнівка Генічеський район Херсонська область. Солдат, водій 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область). Батько багатодітної сім'ї, залишилося п'ятеро дітей.	02015-05-3131 травня 2015	Двоє бійців загинули під час нападу диверсійної групи ворога на автомобіль «Урал» поблизу села Славне (Мар'їнський район) Донецької області.
2565		Дюсов Владислав Романович (Позивний «Дюшес»/ «Дюс») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01994-03-2525 березня 1994, Могилів-Подільський Вінницька область. Солдат, стрілець 2-ї чоти 1-ї роти Полку особливого призначення «Азов» Національної гвардії України. Студент факультету соціології і права «Київського політехнічного інституту», залишалося 3 тижні до бакалаврського державного іспиту. Був активним учасником Революції Гідності, перебував у складі групи С-14. Добровольцем пішов у батальйон МВС «Київ-2», де три місяці чекав на оформлення, та зрештою поїхав на фронт до Батальйону ОУН, обороняв селище Піски, останній місяць був бійцем полку «Азов».	02015-05-3131 травня 2015	Підірвався на «розтяжці» й отримав важкі поранення під час «зачистки» підозрілого подвір'я та будинку в селі Широкине (Донецька область). Владиславу відірвало ногу, товариші наклали джгут та на собі витягли його звідти, але він помер від поранень у лікарні.
Червень
2566		Рудницький Андрій Адамович	01983-02-1616 лютого 1983, Антоновичі (Овруцький район) Житомирська область. Солдат, стрілець 92-ї окремої механізованої бригади (Клугино-Башкирівка). Виріс у родині лісівників. Працював у Словечанському держлісгоспі. Мобілізований у березні 2015 року. Залишилися мати, дружина та 7-річний син.	02015-06-011 червня 2015	Помер у військовому шпиталі міста Сватове від важкого вогнепального поранення, яке дістав 1 червня у місті Щастя під Луганськом. Поховання у с. Ківшовата на Київщині, звідки родом дружина захисника. Рідні повідомляють, що у висновку судово-медичної експертизи причиною смерті вказане: «Ушкодження внаслідок пострілу з ручної вогнепальної зброї через необережне поводження зі зброєю на території військової частини В1428 у с. Олексіївка Луганської області».
2567		Марочканич Віталій Богданович	01973-12-099 грудня 1973, Верхні Гаї Дрогобицький район Львівська область. Солдат, стрілець 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Призваний за мобілізацією у квітні 2015 року. У Віталія не було сім'ї, батьки померли.	02015-06-022 червня 2015	Помер у Сєвєродонецьку (Луганська область) від серцевого нападу.
2568		Горяйнов Михайло Геннадійович	01976-06-2222 червня 1976, Очаків Миколаївська область. Мешкав під Києвом, у с. Гнідин Бориспільський район Київська область. Капітан-лейтенант 73-го морського центру спеціального призначення, в/ч А1594 (Очаків). Професійний військовий, закінчив військове училище. Служив в Очакові до 1998 року, після чого звільнився в запас і переїхав до Києва. Працював у Фонді держмайна, директором Департаменту міждержавних майнових відносин, інвестиційної, видавничої та адміністративно-господарської діяльності. Після загибелі в АТО товариша по службі капітана 1 рангу Олефіренка Ю. Б., вирішив піти на фронт, повернувся до «морських котиків», де за два місяці сформував свій підрозділ і на початку травня 2015 року вирушив на передову. Залишилися дружина та донька.	02015-06-022 червня 2015	Загинув поблизу села Чермалик на півдні Донецької області, прикриваючи відхід своїх бойових товаришів. У ніч на 6 червня військові за підтримки волонтерів обміняли тіло українського офіцера на тіла бойовиків. Поховали воїна на кладовищі села Гнідин
2569		Галущинський Олександр Леонідович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01973-01-099 січня 1973, Берізки (Кривоозерський район) Миколаївська область. Старший солдат, навідник 1 відділення 1 взводу 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область), в/ч пп В0095. Активний учасник Революції Гідності, був у 4-й «Козацькій сотні» Самооборони Майдану. Працював кочегаром у Берізківській ЗОШ. На фронт пішов добровольцем, призваний за мобілізацією 1 серпня 2014 року. Залишилися дружина та троє дітей, донька 1995 і сини 2005 та 2012 років народження.	02015-06-033 червня 2015	Загинув у бою поблизу села Новомихайлівка (Мар'їнський район). Близько 4-ї години ранку російсько-терористичні збройні формування здійснили спробу штурму міста Мар'їнка (Донецька область). Атака розпочалася з масованого обстрілу позицій ЗСУ із застосуванням САУ, артилерії та РСЗВ, після чого на штурм пішли дві тактичні групи піхоти за підтримки танків. З української сторони було задіяно артилерію, наступ відбито, противник поніс втрати і відступив. У бою загинули 3 військових 28-ї бригади, 26 дістали поранень.
2570		Писаренко Василь Григорович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01977-02-088 лютого 1977, Коби Новосанжарський район Полтавська область. Молодший сержант, головний сержант роти 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область). Народився у родині селян. Поки був колгосп, працював з батьком у столярні, потім їздив на заробітки до Росії та працював у селі на різних роботах. Призваний за мобілізацією 9 березня 2015 року. Без батька залишилася 16-річна донька, яку Василь виховував самотужки, та маленький син.	02015-06-033 червня 2015	Загинув у бою під час відбиття атаки російських збройних формувань на місто Мар'їнка (Донецька область). Похований у рідному селі Коби.
2571		Пихтєєв Василь Юрійович (Позивний «Вєтка») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01983-12-088 грудня 1983, Чорноморськ Одеська область. Старший сержант, командир відділення взводу розвідки 2-го механізованого батальйону 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область). Призваний за мобілізацією в липні 2014 року. Залишилася дружина та 6-річна донька.	02015-06-033 червня 2015	Загинув у бою під час відбиття атаки російських збройних формувань на місто Мар'їнка (Донецька область)
2572		Шеляг Володимир Анатолійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01979-04-033 квітня 1979, Хиночі Володимирецький район Рівненська область. Солдат, розвідник 3-го окремого полку спецпризначення ГУР МО (Кропивницький). Виріс у багатодітній родині. Мобілізований 5 лютого 2015 року. Залишилися мати, дві сестри та троє братів.	02015-06-033 червня 2015	Загинув під час відбиття атаки російських збройних формувань на місто Мар'їнка (Донецька область). У бою Володимир отримав поранення несумісні з життям За добу в зоні проведення АТО загинули 5 українських військових (із них під Мар'їнкою — 4), 39 бійців дістали поранення.
2573		Щербань Олег Олександрович	01972-10-2323 жовтня 1972, Бердянськ Запорізька область. Солдат 55-ї окремої артилерійської бригади (Запоріжжя). На фронті — з серпня 2014 року. Залишилися мати, брат і сестра.	02015-06-033 червня 2015	Отримав важкі поранення у боях за місто Мар'їнка (Донецька область) (за іншими джерелами — під Маріуполем), помер у військовому шпиталі Дніпропетровська. Похований на Новому кладовищі Бердянська.
2574		Білько Віталій Олексійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01987-12-2020 грудня 1987, Прихідьки Пирятинський район Полтавська область. Сержант, заступник командира бойової машини 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Після закінчення школи здобув професію газоелектрозварювальника у м. Кременчук. Пройшов строкову армійську службу. Працював у ПрАТ «Пирятинський сирзавод». Мобілізований 5 вересня 2014 року.	02015-06-033 червня 2015	Загинув у бою поблизу смт Луганське (Донецька область) у результаті артобстрілу, — російські бойовики атакували роту Віталія, яка рухалася для підкріплення позицій українських військ. Похований у селі Прихідьки.
2575		Новицький Юрій Леонідович	01956-08-3131 серпня 1956, 58 років, Світловодськ Кіровоградська область. Солдат 55-ї окремої артилерійської бригади (Запоріжжя). Мобілізований 2014 року, брав участь в АТО на сході. Залишився дорослий син.	02015-06-033 червня 2015	Помер вранці у 5-й міській лікарні Запоріжжя внаслідок повторного інсульту. До того проходив лікування у військовому шпиталі. Поховали захисника на міському кладовищі Світловодська.
2576		Шевченко Віталій Федорович	01968-10-1616 жовтня 1968, Рудня (Броварський район) Київська область. Прапорщик 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). Призваний за мобілізацією 9 лютого 2015 року, з березня перебував у зоні АТО. Залишилася дружина та дві доньки.	02015-06-033 червня 2015	Загинув від пострілу снайпера під час боїв на донецькому напрямку, коли ударна група терористів намагалась піти на прорив українських позицій. За повідомленням в соцмережі військовий насправді загинув від вогнестрельного поранення у Слов'янську Донецької області.
2577		Івандюк Віталій Анатолійович	01981-12-1111 грудня 1981, Мала Виска Кіровоградська область. Солдат, механік відділення технічного обслуговування взводу забезпечення гаубичного артилерійського дивізіону 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). Закінчив Маловисківське ПТУ № 16, де здобув спеціальність електрогазозварника. Працював у районному управлінні газового господарства. Призваний за мобілізацією, майже рік перебував у зоні АТО. Залишилася дружина та двоє дітей.	02015-06-033 червня 2015	Загинув у базовому таборі в місті Слов'янськ (Донецька область). За словами Юрія Бутусова в соцмережі, на Славкурорті трапилася трагедія, — боєць однієї з аеромобільних бригад відкрив вогонь по своїх співслужбовцях. 3 людини загинули, 2 — отримали поранення. Вбивцю застрелили на місці. За повідомленням прес-службі Військової прокуратури Південного регіону: «Трагедія сталася 3 червня в Слов'янську. Військовий застрелив двох і поранив трьох товаришів по службі. Його ліквідували. За даним фактом розпочато кримінальне провадження за ст.115 (вбивство) Кримінального кодексу України.»
2578		Мещеряков Михайло Михайлович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01989-05-011 травня 1989, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Старший солдат, кулеметник механізованої роти 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Закінчив Криворізький професійний будівельний ліцей. Працював на шахті «Гвардійській» прохідником-взривником 10 дільниці. Мобілізований 20 лютого 2015 року. Неодружений.	02015-06-055 червня 2015	Загинув у районі міста Макіївка (Донецька область). За даними ІАЦ РНБО, за минулу добу в зоні АТО загинув один військовослужбовець, ще 10 дістали поранень.
2579		Єлісєєв Ігор Миколайович	01965-01-077 січня 1965, 50 років, Пермський край РРФСР. Проживав у м. Кременчук Полтавська область. Капітан, командир взводу 131-го окремого розвідувального батальйону. Виріс у родині військового. Шкільні роки Ігора пройшли у Монголії, де служив його батько. Сам же Ігор проходив строкову службу в Німеччині, потім закінчив військове училище, служив у Прибалтійському та Прикарпатському військових округах. Під час формування Збройних сил України прийняв присягу на вірність Українському народові і продовжив служити в Тернопільській області. Після завершення військової служби оселився в Кременчуці, понад 13 років працював штампувальником у пресувальному цеху Крюківського вагонобудівного заводу. Мобілізувався 31 січня 2015 року. Залишилися дружина, син та двох онуків.	02015-06-055 червня 2015	Загинув близько 14:55 внаслідок необережного поводження зі зброєю під час несення служби в смт Нікольське (Донецька область). Поховали захисника у Кременчуці у секторі Героїв АТО Свиштовського кладовища.
2580		Головко Дмитро Борисович	01976-05-055 травня 1976, РРФСР. Виріс у с. Артемівське Донецька область. Підполковник, старший оперуповноважений прикордонного оперативно-розшукового відділу Східного регіонального управління Державної прикордонної служби. 1995 року закінчив Артемівський індустріальний технікум. З 1995 по 1999 рік навчався у Київському інституті сухопутних військ за спеціальністю «Бойове застосування підрозділів спеціального призначення». Служив у 3-му полку спецпризначення, в/ч А0680, від командира групи до начальника служби повітряно-десантної техніки. У 2004-2005 рр. брав участь у миротворчій місії в Іраку. Після звільнення з лав ЗСУ у 2009 році працював старшим зміни охорони в ТЦ «ТАРГЕТ», директором АСК «Клінкер-Груп» у Харкові, займався будівництвом. Мобілізований З березня 2014 року, з травня по вересень 2014 був начальником розвідки батальйону Миколаївської аеромобільної бригади в зоні АТО. 18 вересня звільнився з військової служби, а у травні 2015 року розпочав службу за контрактом у прикордонних військах в Старобільську. Залишилася дружина та двоє дітей 2011 р.н., син і донька.	02015-06-066 червня 2015	Загинув за кермом Кугуара при виконанні службових обов'язків в районі смт Станиця Луганська (Луганська область).
2581		Маслій Антон Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01989-08-088 серпня 1989, Приліпка (Козельщинський район) Полтавська область, проживав за місцем проходження служби в м.Маріуполь Донецька область. Головний старшина, командир катера Маріупольського загону морської охорони Державної прикордонної служби. Закінчив Хорішківську середню загальноосвітню школу. Працював у ПСП «Деметра». У 2007 р. вирішив пов'язати свою долю з військовою службою — підписав контракт і потрапив до м. Маріуполь. Учасник АТО на Сході України. Одружений.	02015-06-077 червня 2015	О 14:20 під час виконання завдань у 2 милях від входу в порт Маріуполь малий катер Морської охорони Держприкордонслужби UMC-1000 підірвався на плавучому вибуховому пристрою. На борту катера перебувало 8 осіб: 4 військовослужбовці ДПСУ, 3 військовослужбовці ЗСУ та одна цивільна особа. Шістьох доставили в лікарню Маріуполя, один з них за деякий час помер (45-річний волонтер, мешканець Маріуполя, чиновник міської служби). Наступного дня були знайдені фрагменти тіла зниклого командира катера, він загинув під час вибуху.
2582		Чалапко Віктор Анатолійович	01971-11-2121 листопада 1971, Троїцьке (Любашівський район) Одеська область. Старший сержант Одеського прикордонного загону Державної прикордонної служби. Мобілізований до ДПСУ в лютому 2015 року, ніс службу в районі Артемівська. Залишилися дружина та двоє дітей.	02015-06-077 червня 2015	Помер від серцевого нападу в зоні проведення АТО. 7 червня встиг зателефонувати дружині і сказати, що йому погано з серцем, а невдовзі помер, — повідомляє видання Траса Е-95.
2583		Більський Василь Романович	01974-02-2323 лютого 1974, Надітичі Миколаївський район (Львівська область). Сержант 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів).	02015-06-077 червня 2015 орієнтовно	Під час несення служби в зоні АТО, в Донецькій області, набираючи воду із річки, потрапив на зсув ґрунту, та не врахувавши глибини і швидкості течії, потонув. Тіло військового знайшли за 2 км по течії.
2584		Брік Андрій Васильович Медаль «За військову службу Україні»	01987-02-1414 лютого 1987, Дермань Друга, Здолбунівський район, Рівненська область. Старший солдат, снайпер-розвідник 130-го окремого розвідувального батальйону. Призваний за мобілізацією 5 лютого 2015 року як доброволець. Залишились мати, сестра, дружина та двоє маленьких синів, 2011 і 2014 років народження.	02015-06-088 червня 2015	Загинув опівночі у районі села Гречишкине (Новоайдарський район Луганська область) у бойовому зіткненні розвідгрупи з ДРГ бойовиків «ЛНР», отримавши смертельне поранення. Бій, у ході якого застосовувалася тільки стрілецька зброя, тривав 45 хвилин. 11 червня похований у селі Дермань Друга.
2585		Герега Олексій Віталійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01993-12-1818 грудня 1993, Хмельницький. Сержант з МТЗ 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область). Служив у ЗСУ за контрактом.	02015-06-088 червня 2015	О 14 годині, поблизу міста Красногорівка (Мар'їнський район Донецька область), у результаті наїзду на протитанкову міну, вибухнув військовий автомобіль ГАЗ-53, який перевозив боєзапас на позиції українських військ. 7 військовослужбовців, шестеро із яких мобілізовані і один контрактник, загинули на місці.
2586		Керницький Сергій Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01984-07-2121 липня 1984, Бронниця Могилів-Подільський район Вінницька область. Солдат, сапер інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область). Закінчив ПТУ у Мазурівці. Відслужив в армії водієм БТР. Після армії працював водієм на підприємстві, потім далекобійником. Об'їздив усю Україну, Росію, Польщу, Туреччину. Призваний за мобілізацією 9 березня 2015 року. Залишилися батьки і старша сестра.	02015-06-088 червня 2015	О 14 годині, поблизу міста Красногорівка (Мар'їнський район Донецька область), у результаті наїзду на протитанкову міну, вибухнув військовий автомобіль ГАЗ-53, який перевозив боєзапас на позиції українських військ. 7 військовослужбовців загинули на місці.
2587		Чорнокнижний Максим Петрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01990-02-1313 лютого 1990, Карпівка (Могилів-Подільський район) Вінницька область. Солдат, сапер інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область). Закінчив коледж у Вінниці, служив у прикордонних військах. Після повернення працював, і в березні 2015 року його призвали за мобілізацією. Залишилися батьки і молодша сестра.	02015-06-088 червня 2015	О 14 годині, поблизу міста Красногорівка (Мар'їнський район Донецька область), у результаті наїзду на протитанкову міну, вибухнув військовий автомобіль ГАЗ-53, який перевозив боєзапас на позиції українських військ. 7 військовослужбовців загинули на місці.
2588		Бедрій Сергій Леонтійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01978-04-2626 квітня 1978, Кодима Одеська область. Старший солдат, старший водій інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область). Залишилося двоє дітей.	02015-06-088 червня 2015	О 14 годині, поблизу міста Красногорівка (Мар'їнський район Донецька область), у результаті наїзду на протитанкову міну, вибухнув військовий автомобіль ГАЗ-53, який перевозив боєзапас на позиції українських військ. 7 військовослужбовців загинули на місці.
2589		Дорошенко Олег Вікторович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01971-05-1919 травня 1971, Київ (Шевченківський район). Молодший сержант, начальник радіостанції інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область). Мобілізований 18 березня 2015 року. Залишились мати, сестра, дружина та двоє неповнолітніх дітей 2000-го р.н.	02015-06-088 червня 2015	О 14 годині, поблизу міста Красногорівка (Мар'їнський район Донецька область), у результаті наїзду на протитанкову міну, вибухнув військовий автомобіль ГАЗ-53, який перевозив боєзапас на позиції українських військ. 7 військовослужбовців загинули на місці. Після процедури упізнання захисника поховали 15 серпня на Берковецькому кладовищі Києва.
2590		Бобкін Олексій Олегович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01991-06-2323 червня 1991, Київ (Святошинський район). Солдат, сапер інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область). По закінченні гімназії служив в армії механіком-водієм БМП. Потім працював на Київському авіаційному заводі. Мобілізований 1 березня 2015 року, з травня перебував у зоні АТО. Залишилися мати та сестра.	02015-06-088 червня 2015	О 14 годині, поблизу міста Красногорівка (Мар'їнський район Донецька область), в результаті наїзду на протитанкову міну вибухнув військовий автомобіль ГАЗ-53, який перевозив боєзапас на позиції українських військ. 7 військовослужбовців загинули на місці.
2591		Мостіпан Олександр Вікторович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01983-09-1414 вересня 1983, Київ. Солдат, механік-радіотелеграфіст інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область).	02015-06-088 червня 2015	О 14 годині, поблизу міста Красногорівка (Мар'їнський район Донецька область), у результаті наїзду на протитанкову міну, вибухнув військовий автомобіль ГАЗ-53, який перевозив боєзапас на позиції українських військ. 7 військовослужбовців загинули на місці.
2592		Тарасенко Олександр Миколайович	01977-02-2020 лютого 1977, Миргород Полтавська область. Солдат, військовослужбовець 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). Закінчив Хорольський коледж, проходив строкову службу у Збройних Силах та залишився служити за контрактом. Потім працював у приватному сільськогосподарському підприємстві «Ярмаківське», на КХП № 1 механіком, пізніше — на будівельних роботах, був майстром «на всі руки». Призваний за мобілізацією 30 січня 2015 року. Без батька залишилися дві неповнолітні доньки.	02015-06-099 червня 2015	Помер у військовому шпиталі після операції.
2593		Сак Вадим Андрійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01993-08-2121 серпня 1993, Володимир-Волинський Волинська область. Проживав у селі Хотячів. Старший солдат, старший механік-водій 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Закінчив Володимир-Волинське ВПУ за спеціальністю слюсар-ремонтник. На службу до ЗСУ призваний у жовтні 2011 року, служив за контрактом. Залишилися батьки та сестра (за іншими джерелами — брат).	02015-06-1010 червня 2015	Під час обстрілу російсько-терористичними збройними формуваннями 29-го блокпосту на трасі «Бахмутка» поблизу смт Новотошківське (Попаснянський район Луганська область) отримав поранення, що несумісні з життям. Похований у селі Хотячів.
2594		Денисюк Денис Сергійович (Позивний «Дюс») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01990-07-044 липня 1990, Київ. Солдат, кулеметник Полку особливого призначення «Азов» Національної гвардії України. Активний учасник Революції Гідності. Працював на телеканалі СТБ, кілька років був режисером монтажу у команді «Вікна-новини». З початком бойових дій допомагав українським захисниками як волонтер, а від середини листопада 2014 року став бійцем батальйону. Залишилися батьки.	02015-06-1010 червня 2015	Загинув у бою під час обстрілу російсько-терористичними збройними формуваннями села Широкине (Донецька область), помер від тяжких поранень, не приходячи до тями. Бойовики три години вели обстріл позицій українських захисників з мінометів і САУ. Поховання на Лук'янівському військовому кладовищі.
2595		Пеньков Валентин Іванович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01978-12-1414 грудня 1978, Городище Черкаська область. Солдат, навідник 3 танкового взводу 2 танкової роти танкового батальйону 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Мобілізований 4 лютого 2015 року. Одружений.	02015-06-1010 червня 2015	5 червня, близько 14:50, отримав поранення під час обстрілу з міномета 120 мм калібру опорного пункту під містом Горлівка (Донецька область), був доправлений до Харківського ВМКЦ, потім переведений до Львівського ВМКЦ. 10 червня о 00:25 від отриманих поранень помер. Похований на міському цвинтарі Городища.
2596		Папіровник Леонід Іванович	01984-04-033 квітня 1984, Чкалове (Веселівський район) Запорізька область. Мешкав у селі Романова Балка Миколаївська область. Солдат 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський) ЗС України. Їздив на заробітки, родина тримала велике господарство, кілька корів. Призваний по мобілізації 26 січня 2015 року. Залишилася мати, дружина та 5-річна донька.	02015-06-1010 червня 2015	Загинув поблизу смт Луганське Артемівський район (Донецька область) коли під час виконання інженерних обладнань позицій співслужбовець при необережному поводженні зі зброєю АКС-74 зробив несанкціонований постріл, у результаті чого Леонід отримав смертельне вогнепальне поранення в груди, від чого помер на місці. Похований у рідному селі Чкалове (Веселівський район).
2597		Лукашук Микола Миколайович	01989-12-088 грудня 1989, Києво-Святошинський район Київська область. З дитинства мешкав у с. Залізничне (Козятинська міська рада) Вінницька область. Солдат, навідник гармати 27-ї ОРеАБр. Єдиний син у сім'ї. Писав вірші, читав реп. Строкова служба — артилерійський дивізіон. Мобілізований 30.01.2015 як доброволець. Мати померла, залишився батько і наречена. Почесний громадянин Козятина (02.06.2017).	02015-06-1111 червня 2015	За офіційною версією, застрелився (постріл у голову) в Бахмутському районі, тіло знайдене біля лісопосадки за кілометр від військової частини. Раніше ЗМІ повідомляли, що загинув від кулі снайпера поблизу Слов'янська. Похований у с. Залізничне. Батько добивається проведення слідства.
2598		Ярошенко Андрій Вікторович	01982-12-2828 грудня 1982, Здолбунів Рівненська область. Солдат, артилерист 55-ї окремої артилерійської бригади (Запоріжжя). Працював на залізниці. Був членом Здолбунівськоі сотні самооборони. На фронт пішов добровольцем 10 березня 2015 року. Залишилися мати, 11-річний син.	02015-06-1111 червня 2015	Загинув у Донецькій області. За інформацією з військового комісаріату, помер, заснувши після навчальних стрільб на полігоні.
2599		Маркозов Сергій Миколайович	01977-12-044 грудня 1977, Комишуваха (Оріхівський район) Запорізька область. Солдат 40-ї окремої артилерійської бригади (Первомайськ). Призваний за мобілізацією до 55-ї артбригади (Запоріжжя), пізніше переведений до 40-ї бригади.	02015-06-1212 червня 2015	Помер у місті Волноваха (Донецька область). Обставини не уточнено.
2600		Швець Сергій Володимирович	01971-05-2323 травня 1971, Київ. Сержант, командир відділення 6-ї роти 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир).	02015-06-1212 червня 2015	Помер у військовому шпиталі Дніпропетровська в результаті поранень, які отримав поблизу м. Авдіївка (Донецька область).
2601		Цисар Олександр Миколайович (Позивний «Шип»)	01979-09-1212 вересня 1979, Сатанів Городоцький район (Хмельницька область). Проживав у м. Хмельницький. Старший лейтенант, командир взводу 2-го батальйону 93-ї окремої механізованої бригади. Закінчив Київський політехнічний інститут. Був приватним підприємцем. Призваний до ЗСУ в серпні 2014 року, проходив підготовку в Академії Сухопутних військ. Став легендою оборони Донецького аеропорту, одним з найкращих саперів сектору «Б», відбудовував укріпрайон «Мурашник». За тиждень мав їхати до дому. Залишилися дружина та двоє дітей, — донька і 4-місячний син.	02015-06-1212 червня 2015	Загинув у районі аеропорту Донецька. Військові їхали з села Водяне до селища Опитне (Ясинуватський район), близько 19:00 їх БТР підірвався на протитанковій міні. Троє військових загинули на місці, ще 5 дістали поранень. Поховали захисника на Алеї Слави кладовища у Раковому.
2602		Угринович Олег Анатолійович (Позивний «Змій») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01977-04-2525 квітня 1977, Зеленче (Дунаєвецький район) Хмельницька область. Мешкав у місті Дунаївці. Молодший лейтенант, розвідник взводу розвідки 2-го механізованого батальйону 93-ї окремої механізованої бригади. Призваний за мобілізацією 30 січня 2015 року.	02015-06-1212 червня 2015	Загинув у районі аеропорту Донецька. Військові їхали з села Водяне до селища Опитне (Ясинуватський район), близько 19:00 їх БТР підірвався на протитанковій міні. Троє військових загинули на місці, ще 5 дістали поранень.
2603		Загребельний Степан Ігорович (Позивний «Кухар» / «Колобок») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01989-03-033 березня 1989, Коболчин Сокирянський район Чернівецька область. Солдат, навідник-оператор розвідувального відділення взводу розвідки 2-го механізованого батальйону 93-ї окремої механізованої бригади. Закінчив Сокирянське вище професійне училище. Після строкової служби в ЗСУ продовжив служити за контрактом. Останнім часом працював у рідному селі на місцевій агрофірмі «Сварог-Буковина». Мобілізований 1 березня 2015 року, після підготовки в центрі «Десна» був відправлений у зону АТО. Залишилися батьки, брат, дружина та 9-місячний син.	02015-06-1212 червня 2015	Загинув у районі аеропорту Донецька. Військові їхали з села Водяне до селища Опитне (Ясинуватський район), близько 19:00 їх БТР підірвався на протитанковій міні і загорівся. Загинули офіцер 2-го батальйону позивний «Шип» і двоє бійців розвідвзводу. Поховали Степана у селі Коболчин.
2604		Мельник Олександр Іванович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01985-08-2121 серпня 1985, Гранів (Гайсинський район) Вінницька область. Мешкав у місті Коломия Івано-Франківська область. Солдат, старший навідник гранатометного взводу 93-ї окремої механізованої бригади. Виріс у багатодітній родині, яка згодом переїхала до сусіднього села Михайлівка. Проходив військову підготовку у роті територіальної охорони м. Гайсин, а 9 березня 2015 року був призваний за мобілізацією до в/ч А4152 (Рівненський полігон). Залишилися мати, двоє братів, сестра, дружина та син 2010 р.н.	02015-06-1212 червня 2015	Помер у військовому госпіталі м. Дніпропетровськ від тяжких поранень, що отримав під час бойових дій під Донецьком. Похований у селі Михайлівка (Гайсинський район).
2605		Тимощук Андрій Петрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01972-08-011 серпня 1972, Теофіполь Хмельницька область. Останні 10 років мешкав у с. Галущинці Підволочиський район Тернопільська область. Солдат, водій 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Призваний за мобілізацією 19 лютого 2015 року. Залишилися дружина та син.	02015-06-1212 червня 2015	О 16:15, бойовики «ЛНР», з боку залізничного мосту (Червоний Яр) обстріляли з АГС-17 позиції сил АТО поблизу смт Станиця Луганська. Двоє військових отримали поранення, один з них від поранень помер. Поховали захисника у с. Галушинці.
2606		Кеслер Віктор Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01973-05-1414 травня 1973, Красногорське Ташкентська область Узбекистан. Проживав у с. Курінь (Бахмацький район) Чернігівська область. Старшина, командир танку 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). 1985 року родина Віктора переїхала на батьківщину матері, до міста Борзна (Чернігівська область). Закінчив Конотопське професійно-технічне училища № 4, де здобув професію столяра. 1991 року пішов в армію, служив у танкових військах. Потім працював за спеціальністю, столярем. 2006 року оселився в с. Курінь (Бахмацький район). До мобілізації працював на будівництві в м. Київ. Призваний в лютому 2015 року, після підготовки в 169-му Навчальному центрі «Десна» поїхав у зону АТО. Залишилася дружина.	02015-06-1212 червня 2015	Близько 15:00 під час артилерійського обстрілу опорного пункту ЗСУ поблизу смт Луганське (Донецька область) загинули двоє танкістів, ще один отримав поранення. Поховали Віктора на Меморіалі Слави у центрі села Курінь..
2607		Дуб Олексій Федорович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01979-02-099 лютого 1979, Овруч Житомирська область. Мешкав у селі Несваткове Кіровоградська область. Солдат, механік-водій танку 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Призваний за мобілізацією.	02015-06-1212 червня 2015	Близько 15:00 під час артилерійського обстрілу опорного пункту ЗСУ поблизу смт Луганське (Донецька область) загинули двоє танкістів, ще один отримав поранення.
2608		Рибачок Олег Вікторович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01978-05-2929 травня 1978, Понінка Полонський район Хмельницька область. Солдат, номер обслуги 54-ї окремої механізованої бригади, в/ч 2970. Мобілізований 14 серпня 2014 року, після підготовки у 184 навчальному центрі (Старичі), відправлений у зону АТО. Олега мобілізували разом із братом-близнюком, його брат помер у навчальному центрі. Залишилися батьки.	02015-06-1313 червня 2015	Загинув поблизу міста Попасна (Луганська область). За даними Луганської ВЦА, неподалік від села Троїцьке (Попаснянський район) у лісосмузі на розтяжці підірвався 37-річний військовий, від отриманих поранень він помер.
2609		Куликов Дмитро Олексійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01979-08-3030 серпня 1979, Нікополь Дніпропетровська область. Старшина, стрілець 20-го окремого мотопіхотного батальйону 93-ї окремої механізованої бригади (раніше — 20 батальйон територіальної оборони «Дніпропетровськ»). Мобілізований 26 березня 2015 року. Залишилися мати і сестра.	02015-06-1313 червня 2015	В боях під містом Мар'їнка (Донецька область) отримав поранення, несумісне з життям. За повідомленням волонтерів, у ніч з 13 на 14 червня в Мар'їнці 2 бійця загинули і 15 отримали поранення (28 бригада та 20 батальйон).
2610		Кучмій Іван Сергійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01992-04-3030 квітня 1992, Богданівка (Доманівський район) Миколаївська область. Солдат, номер обслуги 2 батальйону 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область). Мобілізований 26 березня 2015 року.	02015-06-1313 червня 2015	Загинув поблизу міста Мар'їнка (Донецька область) у результаті осколкового поранення від прямого попадання міни у бліндаж. Похований у рідному селі Богданівка. За повідомленням волонтерів, у ніч з 13 на 14 червня в Мар'їнці 2 бійця загинули і 15 отримали поранення (28 бригада та 20 батальйон).
2611		Канаков Ігор Анатолійович (Позивний «Риба»)	01969-10-2020 жовтня 1969, Донецьк. Рядовий міліції, міліціонер 5-ї донецької роти Полку патрульної служби міліції особливого призначення МВС України «Дніпро-1». Голова Ленінської районної в м. Донецьк організації ВО «Свобода». Під час війни на Донбасі він встиг повоювати у складі батальйонів «Шахтарськ» та «Дніпро-1», співпрацював із загоном Донецьких партизан «Тіні» та батальйоном «Карпатська Січ», був активним учасником подій Євромайдану у Донецьку. Пройшов Іловайський котел, де отримав важкі травми хребта, наново вчився ходити та після одужання планував повернутися на фронт. Поїздка в Піски була оглядовою перед його офіційним поверненням. В Маріуполі залишились дружина та пасинок 1995 р.н.	02015-06-1414 червня 2015	Загинув під час мінометного обстрілу в селі Піски (Ясинуватський район) під Донецьком. Поховали воїна на Старокримському цвинтарі Маріуполя. Пасинок Ігора, Бараніченко Владислав Олександрович, 20.02.1995 р.н., теж зібрався на фронт, але мати вмовила його піти спочатку на строкову службу. Солдат в/ч у Черкаському з жовтня 2016 року. Після відпустки повертався з Маріуполя до військової частини, зник у м. Дніпро 22 січня 2017 року. Наприкінці березня тіло знайшли у річці, причини смерті встановлюються експертами. Похований 07.04.2017 в Маріуполі.
2612		Вишневський Степан Іванович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01979-06-033 червня 1979, Черневе (Мостиський район) Львівська область. Солдат, стрілець зенітної установки 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Мобілізований у березні 2015 року, після підготовки на Яворівському полігоні у квітні поїхав у зону АТО.	02015-06-1414 червня 2015	13 червня під час мінометного обстрілу села Кримське (Новоайдарський район), Луганська область, отримав важкі осколкові поранення у живіт та ноги. Пораненого відправили в госпіталь Сєвєродонецька, операція тривала кілька годин, та увечері, 14 червня, Степан помер. Похований на цвинтарі рідного Черневого..
2613		Зінченко Богдан Олександрович	01977-10-077 жовтня 1977, Старобільськ Луганська область. Солдат 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Учасник АТО.	02015-06-1414 червня 2015	Помер близько 14:00 в лікарні міста Волноваха (Донецька область) від двобічної пневмонії. Похований у Старобільську.
2614		Стефанович Віктор Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01987-05-1010 травня 1987, Тернопіль. Боєць Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». На фронті — з грудня 2014 року, за цей час лише раз був у відпустці.	02015-06-1515 червня 2015	Загинув у районі села Широкине (Донецька область). Під час обстрілу осколок потрапив у сонну артерію, спинити кровотечу не вдалося. Похований на Алеї Героїв на Микулинецькому кладовищі в Тернополі.
2615		Забєлін Кирило Валерійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01993-12-033 грудня 1993, Берислав Херсонська область, проживав у с. Гусачівка Обухівський район Київська область. Старший солдат, кулеметник розвідувального взводу 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). У шкільні років переїхав із сім'єю на Київщину. Строкову військову службу проходив у Феодосії, потім працював на заводі інженерних машин у Києві. Призваний за мобілізацією 23 квітня 2015 року, після підготовки на Рівненському полігоні направлений у зону АТО.	02015-06-1515 червня 2015	О пів на восьму вечора, розвідувальній групі 24-ї омбр ЗСУ довелося вступити у бій з диверсійно-розвідувальною групою противника неподалік села Кряківка (Новоайдарський район Луганська область). Кирило загинув у 2,5-годинному бойовому зіткненні, ще двоє розвідників дістали поранень.
2616			Військовослужбовець ЗС України.	02015-06-1515 червня 2015	Поблизу села Кряківка (Новоайдарський район Луганська область) відбувся бій між українськими військовими та диверсійно-розвідувальною групою бойовиків, що пробралася на контрольовану Україною територію з правого берега річки Сіверський Донець. У результаті бою, двоє українських бійців загинули, ще двоє отримали важкі поранення, — про це повідомили у прес-службі голови Луганської ЦВА Геннадія Москаля.
2617		Масний Сергій Анатолійович	01992-10-2929 жовтня 1992, Новопетрівське (Новоодеський район) Миколаївська область. Молодший сержант, командир відділення гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону 36-ї окремої бригади морської піхоти (раніше 36-та окрема бригада берегової оборони ВМС ЗСУ, в/ч А2802 (Миколаїв)). Був мобілізований 27 серпня 2014 року.	02015-06-1515 червня 2015	Загинув під час виконання бойового завдання в зоні АТО. Прощання з Сергієм відбулося в рідному селі воїна 17.06.2015.
2618		Жадько Ігор Віталійович	01976-03-011 березня 1976, Гадяч Полтавська область. Солдат 25-ї Дніпропетровської окремої аеромобільної бригади, в/ч А1126 (Гвардійське). З відзнакою закінчив Гадяцьке СПТУ-47, де здобув професію машиніста-тракториста. В 1994—1995 роках проходив строкову службу в аеромобільних військах механіком БТР. Повернувшись до Гадяча, працював у ПМК-66, потім у ПП «Будівельник». Мобілізований 14 лютого 2015 року, після підготовки на Житомирському полігоні (в/ч А0339) був направлений в зону АТО. Залишилися батьки, брат, дружина та 13-річна донька.	02015-06-1515 червня 2015	Загинув під містом Горлівка (Донецька область) під час виконання бойового завдання. Похований у Гадячі
2619		Богуславський Олексій Ігорович	01980-07-1818 липня 1980, Пенза, РРФСР. Проживав у місті Рівне. Майор, старший офіцер адміністративного відділу управління Оперативного командування «Захід». 1997 року закінчив Київський Військовий Інститут управління та зв'язку і розпочав службу у Збройних Силах України, служив у рівненському гарнізоні. В зоні АТО провів понад 100 днів. Залишилася дружина та двоє дітей.	02015-06-1616 червня 2015	Наприкінці 2014 року, під час несення служби в зоні АТО, у секторі «А» (Луганська область), захворів на пневмонію. Лікувався у Львівському військовому госпіталі, проте, врятувати життя офіцера медики не змогли. Похований 17 червня на алеї Героїв кладовища «Нове» м. Рівне.
2620		Ніколаєв Микола Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01973-12-1010 грудня 1973, Синельникове Дніпропетровська область. Солдат, старший водій 2-ї «афганської» роти 24-го окремого штурмового батальйону ЗСУ «Айдар».	02015-06-1717 червня 2015	Загинув у результаті мінометного обстрілу терикону Золоте-4 (шахта «Родіна», Попаснянський район Луганська область), ще трьох бійців було поранено. Поховали воїна в місті Синельникове.
2621		Дощенко Геннадій Леонідович (Позивний «Дощ») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01965-11-2828 листопада 1965, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Командир підрозділу 5-го окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Був приватним підприємцем, з 2010 по 2012 — виконавчим директором приватного навчального закладу «Інститут ділового адміністрування», депутатом Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради V скликання. На фронт пішов з початку бойових дій.	02015-06-1717 червня 2015	Загинув у бою під Донецьком від кулі снайпера, прикривши собою бойового товариша.
2622		Гено Борис Олегович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01993-08-1616 серпня 1993, Миколаїв. Солдат, майстер групи регламенту та ремонту зенітного ракетно-артилерійського дивізіону 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область). Мобілізований 6 вересня 2015 року. Залишилася мати, у якої Борис був єдиним сином.	02015-06-1717 червня 2015	Загинув у ніч з 17 на 18 червня поблизу міста Красногорівка (Мар'їнський район Донецька область). Розвідники потрапили під кулеметний обстріл противника, відійшли до лісосмуги і підірвались на протипіхотній міні. Від важких осколкових поранень і втрати крові загинули двоє бійців.
2623		Мельников Володимир Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01971-09-099 вересня 1971, Павлівка (Новобузький район) Миколаївська область. Молодший сержант, радіотелефоніст відділення розвідки 1-го розвідувального взводу 3-го механізованого батальйону 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область). Призваний за мобілізацією 23 березня 2015 року. Залишилися мати і двоє братів.	02015-06-1717 червня 2015	Загинув у ніч з 17 на 18 червня поблизу міста Красногорівка (Мар'їнський район Донецька область). Розвідники потрапили під кулеметний обстріл противника, відійшли до лісосмуги і підірвались на протипіхотній міні. Від важких осколкових поранень і втрати крові загинули двоє бійців.
2624		Жук Юрій Сергійович (Позивний «Звіробій») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01981-03-022 березня 1981, Лозуватка (П'ятихатський район) Дніпропетровська область. Солдат, кулеметник 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк). У дитинстві працював у лісі, допомагав єгерям. Закінчив Олександрійський сільськогосподарський технікум за фахом ветеринарний фельдшер. Після технікуму три роки попрацював ветфельдшером у колгоспі, пройшов армійську службу в одній з бригад армійської авіації Херсона, потім працював водієм на дослідній станції, слюсарем, грохотником 3 розряду. До військкомату пішов добровольцем. Залишилися мати, дружина та 8-річний син.	02015-06-1717 червня 2015	За даними Книги пам'яті, загинув 17 червня 2015 р. внаслідок підриву на розтяжці в районі ВОП 5311 смт Верхньоторецьке (Ясинуватський район Донецька область).
2625		Назаренко Андрій Володимирович (Позивний «Мєх») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01985-11-2121 листопада 1985, Маріуполь Донецька область. Старший солдат, розвідник-кулеметник 131-го окремого розвідувального батальйону. Наприкінці літа 2014 року став одним із перших учасників Самооборони міста Маріуполь. Після обстрілу російськими терористами мікрорайону «Східний» 24 січня був серед волонтерів «Нового Маріуполя», які допомагали постраждалим. У лютому 2015 із Самооборони перейшов до лав Збройних сил України, спочатку проходив службу в 129-му ОРБ, а потім у 131-му ОРБ. Залишилися батьки і сестри.	02015-06-2020 червня 2015	Загинув у бойовому зіткненні з диверсійною групою противника поміж Чермаликом та Павлопільським водосховищем у районі міста Маріуполь (Донецька область).
2626		Семеряк Ярослав Іванович (Позивний ("Смерека") Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01965-11-077 листопада 1965, Тростянчик Тростянецький район Вінницька область. Боєць ДУК ПС.	02015-06-1919 червня 2015	Помер у Дніпропетровській обласній клічній лікарні від поранень отриманих 12 червня 2015 року під час виконання бойового завдання в районі шахти "Бутівка", м. Донецьк. Похований в с. Тростянчик.
2627		Милосердов Володимир Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01980-09-2424 вересня 1980, Павлоград Дніпропетровська область. Сержант, старший розвідник відділення взводу розвідки роти глибинної розвідки 131-го окремого розвідувального батальйону. Закінчив Павлоградське ПТУ № 3, де здобув спеціальність електрозварювальника. За 14 років своєї трудової діяльності працював електрозварником на шахті «Дніпровська», заводі «Павлоградхіммаш» та охоронцем в охоронних структурах міста. До мобілізації працював прохідником дільниці підготовчих робіт № 2 ДТЕК ШУ Тернівське шахти «Західно-Донбаська». На фронт пішов добровольцем, мобілізований 12 лютого 2015 року. Залишилися мати, дружина та 9-річна донька.	02015-06-2020 червня 2015	ЗМІ повідомляють, що Володимир загинув в смт Нікольське (Донецька область), але обставини збігаються з описом бою під Чермаликом — Павлополем. Двоє розвідників загинули у бою з ДРГ противника. Поранений Володимир прикрив собою товаришів, а сам загинув від пострілу в голову. Поховали воїна на центральному кладовищі Павлограда.
2628		Басюк Олександр Анатолійович	01973-07-2525 липня 1973, Шаргород Вінницька область. Старший сержант, командир відділення 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Призваний за мобілізацією 28 серпня 2014 року. Залишилися мати та сестра.	02015-06-2020 червня 2015	Загинув від кульового поранення у голову в с. Гранітне (Волноваський район) Донецької області. Слідство розглядає дві основні версії — необережне поводження зі зброєю та самогубство.
2629		Захожий Анатолій Володимирович	01977-03-077 березня 1977, Дніпровка (Кам'янсько-Дніпровський район) Запорізька область. Мешкав у м. Кам'янка-Дніпровська. Солдат, стрілець 11-ї стрілецької роти 5-го стрілецького батальйону 23-ї окремої бригади з охорони громадського порядку Національної гвардії України, в/ч 3033 (Запоріжжя). Був мобілізований 8 травня 2015 року, після навчання на Запорізькому полігоні добровольцем поїхав у зону АТО. Служив у районі Маріуполя більше місяця. Залишилися двоє молодших братів і дружина.	02015-06-2020 червня 2015	Під час несення служби в районі міста Маріуполь в Анатолія загострилася виразка. 19 червня йому зробили операцію, яка пройшла успішно, але наступного дня він помер у Маріупольській лікарні від набряку мозку. Поховали захисника у місті Кам'янка-Дніпровська, поряд з батьками.
2630		Ломакін Юрій Михайлович	01982-09-1616 вересня 1982, Коробочкине Чугуївський район Харківська область. Сержант, розвідник 92-ї окремої механізованої бригади (Клугино-Башкирівка). Призваний за мобілізацією, пізніше підписав контракт. Брав участь у боях під Іловайськом, в обороні міста Щастя. Залишилася дружина та маленька донька.	02015-06-2121 червня 2015	Місце не уточнено. Загинув у ДТП. Похований під Харковом.
2631		Козак Віталій Михайлович (Позивний «Каспер») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01981-06-2929 червня 1981, Тлумач Івано-Франківська область. Сержант, старший розвідник-радіотелеграфіст розвідувального взводу 1-го механізованого батальйону 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське, Дніпропетровська область). Закінчив Міжнародний науково-технічний університет у Києві за спеціальністю «Правознавство». До 2009 року працював у Тлумацькому райвідділі міліції. Останнє місце роботи – територіальний центр соціального обслуговування. Активний учасник Революції Гідності. На фронт пішов добровольцем у лютому 2015 року. Залишилися батьки і син.	02015-06-2121 червня 2015	Загинув у районі Авдіївка — Опитне (Ясинуватський район) Донецької області від кулі снайпера, під час виконання бойового завдання.
2632		Патук Ігор Феодосійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01963-02-1717 лютого 1963, 52 роки, Херсон. Молодший сержант, кулеметник 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське, Дніпропетровська область). Мобілізований 30 січня 2015 року. Залишилися дружина та донька.	02015-06-2121 червня 2015	Загинув у районі Авдіївка — Опитне (Ясинуватський район) поблизу аеропорту Донецька, під час виконання бойового завдання.
2633		Ліверін Олександр Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01970-02-022 лютого 1970, Булавинівка Новопсковський район Луганська область. Солдат, кулеметник 3-ї штурмової «старобільської роти» 24-го окремого штурмового батальйону ЗСУ «Айдар». Закінчив Сільськогосподарський технікум у с. Веселе Старобільського району, обравши професію агронома. Працював у Булавинівці. З 4 вересня 2014 року захищав свою рідну Луганщину у складі Старобільської самооборони, яка потім перетворилася на «Старобільську роту» батальйону «Айдар».	02015-06-2121 червня 2015	17 червня отримав важкі осколкові поранення в голову під час мінометного обстрілу російськими збройними формуваннями терикону Золоте-4 (шахта «Родіна», Попаснянський район Луганська область). Помер від поранень у лікарні Старобільська. Після прощання в Старобільську захисника поховали в рідній Булавинівці
2634		Васюков Олексій Анатолійович	01995-07-011 липня 1995, 19 років, Маріуполь Донецька область. Солдат, кулеметник розвідроти 25-ї Дніпропетровської окремої аеромобільної бригади, в/ч А1126 (Гвардійське). Захищати Україну пішов ще під час окупації Криму російськими військами. Пройшов багато гарячих точок АТО, воював під Слов'янськом, у Донецькому аеропорту, Дебальцеве, під Широкиним. Повернувшись з війни, зустрів кохану дівчину, з якою хотів одружитись. Планував повернутись до армії, а після війни вивчитись на офіцера. Залишилися батьки, сестра та наречена.	02015-06-2222 червня 2015	Загинув у результаті ДТП в рідному місті Маріуполь (Донецька область). 21 червня о 23:30 у Жовтневому районі на перехресті вул. Октябрьська та вул. Артема автомобіль «швидкої допомоги» полку «Азов», який віз зі Широкиного до лікарні поранених та їхав на червоний сигнал світлофора з увімкненим проблисковим маячком синього кольору, зіткнувся з автомобілем таксі «Деу-Ланос». Унаслідок аварії 5 осіб потрапили до лікарні, серед них з тяжкими травмами пасажири таксі, Олексій та його 20-річна наречена. Олексій отримав черепно-мозкову травму, струс мозку, травму грудної клітки, помер на операційному столі. Похований на кладовищі селища Волонтерівка.
2635		Рущак Роман Йосипович	01978-01-1717 січня 1978, Чортків Тернопільська область. Стрілець гірсько-піхотного батальйону 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Їздив на заробітки до Києва, підробляв на будівництві у Чорткові. Мобілізований 1 серпня 2014 року як доброволець, пройшов бої за Дебальцеве, двічі був поранений у зоні АТО та після лікування повертався на передову. Розлучений. Залишилися мати й 9-річний син.	02015-06-2222 червня 2015	Загинув у селі Городище Луганської області. Похований у Чорткові.
2636		Брайченко Олег Віталійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01971-04-2626 квітня 1971, Слобода (Буринський район) Сумська область. Молодший сержант, старший стрілець 20-го окремого мотопіхотного батальйону 93-ї окремої механізованої бригади, в/ч пп В2231 (раніше — 20 батальйон територіальної оборони «Дніпропетровськ»). До мобілізації працював у рідному селі. Призваний до ЗСУ на початку 2015 року.	02015-06-2222 червня 2015	Загинув під містом Мар'їнка (Донецька область) внаслідок обстрілу ворожим снайпером позицій ЗСУ.
2637		Макаров Сергій Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01990-09-1313 вересня 1990, Вознесенськ Миколаївська область. Сержант, старший стрілець 17-го окремого мотопіхотного батальйону «Кіровоград» 57-ї окремої мотопіхотної бригади. Мобілізований у березні 2015 року.	02015-06-2323 червня 2015	Загинув під містом Мар'їнка (Донецька область) внаслідок обстрілу противником позицій ЗСУ
2638		Рацюк Максим Анатолійович	01991-11-1515 листопада 1991, c. Полковниче, Ставищенський район, Київська область. Старший солдат ЗСУ (підрозділ не уточнено). Призваний за мобілізацією. Залишилися батьки.	02015-06-2323 червня 2015	За офіційними даними військовий скоїв самогубство навмисне вистрелив собі в голову в розташуванні військової частини у Волноваському районі Донецької області.
2639		Гарбар Микола Володимирович	01973-03-044 березня 1973, Нетішин Хмельницька область. Військовослужбовець Державної прикордонної служби України. Залишилися дружина та троє дітей.	02015-06-2424 червня 2015	Отримав серйозні травми в результаті ДТП у Станично-Луганському районі Луганської області. Протягом тижня лікарі в Сєвєродонецьку та Харкові боролись за його життя. Микола переніс 5-годинну операцію, але 24 червня, близько 13:00, він помер у Харківському шпиталі. Із неофіційних джерел: військового знайшли в машині на узбіччі з вогнепальним пораненням в голову.
2640		Черноус Володимир Миколайович	01964-02-055 лютого 1964, Харків. Солдат 80-ї окремої аеромобільної бригади, в/ч пп В3720.	02015-06-2424 червня 2015	Помер у Військово-медичному клінічному центрі у м. Львів
2641		Дубовик Анатолій Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01987-06-2323 червня 1987, Велика Корениха (Миколаїв). Солдат, розвідник 37-го окремого мотопіхотного батальйону 93-ї окремої механізованої бригади (раніше — 37-й БТО Запорізької області). Працював електромонтером електроцеха ПАТ «Миколаївська ТЕЦ». Був мобілізований 10 квітня 2015 року. Залишилися мати і брат.	02015-06-2525 червня 2015	Близько 11:00 під Маріуполем (Донецька область) розвідгрупа потрапила у засідку і вступила у ближній бій з противником. Анатолій відстрілювався до останнього, прикриваючи відхід бойових побратимів. У результаті обстрілу з РПГ був поранений осколком у голову, боровся за життя ще дві години, але врятувати воїна не вдалося.
2642		Швець Сергій Олександрович	01975-07-2020 липня 1975, Дубно Рівненська область. Солдат, стрілець 2-го окремого мотопіхотного батальйону Оперативного командування «Північ» (раніше — 2-й БТО «Горинь»).	02015-06-2525 червня 2015	Загинув під селищем Луганське, Артемівський район (Донецька область), — під час проведення лінії зв'язку під артобстрілом у Сергія стався серцевий напад..
2643		Хомань Антон Іванович	01984-02-088 лютого 1984, Пісочин Харківський район Харківська область. Солдат, стрілець 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область). 2002 року закінчив Харківське СПТУ № 30 за спеціальністю автослюсара. Працював кладовщиком у сфері торгівлі, у ДП «Адідас-Україна», на Малороганському молокозаводі.	02015-06-2525 червня 2015	Загинув за нез'ясованих обставин на блокпосту «Лікарня» (приміщення колишньої лікарні) у місті Мар'їнка (Донецька область) внаслідок травми голови. За даним фактом розпочато кримінальне провадження за ст.115 (вбивство) Кримінального кодексу України. Похований у смт Пісочин.
2644		Овчаренко Олександр Григорович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01974-01-033 січня 1974, Іларіонове Синельниківський район Дніпропетровська область. Молодший сержант, водій 1-го механізованого батальйону 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське, Дніпропетровська область). Залишились дружина та троє дітей.	02015-06-2626 червня 2015	Загинув близько 4:00 під час організації зв'язку біля базового табору в селі Водяне (Ясинуватський район) під Донецьком. Похований в с. Надеждівка Синельниківського району.
2645		Красько В'ячеслав Леонідович	01984-01-1515 січня 1984, Луб'янка (Синельниківський район) Дніпропетровська область. Старший солдат 1-го механізованого батальйону 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське, Дніпропетровська область). Підприємець. 2006 року був обираний депутатом Луб'янської сільської ради.	02015-06-2626 червня 2015	Загинув близько 4:00 під час організації зв'язку біля базового табору в селі Водяне (Ясинуватський район) під Донецьком. Похований у м. Синельникове.
2646		Микитюк Віктор Іванович	01964-08-1313 серпня 1964, Здолбунів Рівненська область. Старший лейтенант, командир взводу 2-го окремого мотопіхотного батальйону Оперативного командування «Північ» (раніше — 2-й БТО «Горинь»). До Збройних Сил України був призваний 29 серпня 2014 року, учасник Антитерористичної операції. Залишилася дружина та двоє дітей.	02015-06-2828 червня 2015	Під час проходження служби занедужав, помер від ускладнення хвороби. Поховали офіцера на кладовищі м. Здолбунів на Алеї Героїв.
2647		Стрикун Іван Григорович	01967-08-1313 серпня 1967, Михалківці (Острозький район) Рівненська область. Молодший сержант, старший водій штабних машин 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське, Дніпропетровська область). Мобілізований 12 березня 2015 року. Залишилися мати, дружина та двоє дітей.	02015-06-2929 червня 2015	Помер від серцевої недостатності в смт Желанне (Ясинуватський район Донецька область).
2648		Пономаренко Дмитро Борисович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01985-01-099 січня 1985, Новоселиця (Катеринопільський район) Черкаська область. Старший солдат, стрілець 13-го окремого мотопіхотного батальйону 1-ї окремої танкової бригади (раніше 13-й БТО «Чернігів-1»). Мобілізований у серпні 2014 року. Весною 2015 року отримав поранення, після кількох місяців лікування повернувся до війська. Не одружений.	02015-06-3030 червня 2015	29 червня на блокпосту поблизу села Кліщіївка Артемівський район (Донецька область) отримав поранення в шию, не приходячи до тями, помер у Дніпропетровській лікарні імені Мечникова. ЗМІ повідомляють, що Дмитра вбив офіцер військової частини, обставини не уточнено. Похований у Новоселиці.
2649		Русаков Борис (Позивний «Ратибор»)	01981 1981, 34 роки, Новосибірськ Російська Федерація. Командир мінометного взводу 2-ї сотні Полку особливого призначення «Азов» Національної гвардії України. Російський доброволець завжди повторював, що бореться не за мир, а за справедливість. Залишилися батьки, дружина та дві доньки.	02015-06-3030 червня 2015	21 червня, під час обстрілу російсько-терористичними збройними формуваннями села Широкине (Донецька область), прикриваючи бійців, отримав осколкові поранення від 120-міліметрового снаряда. Від тяжких поранень помер у лікарні. На прощанні з Ратибором у Києві були присутні його батьки. Похований на Заєльцовському кладовищі Новосибірська.
Липень
2650		Давидов Микола Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01975-05-1212 травня 1975, Тростянець Сумська область. Старшина, оператор-навідник танку 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське, Дніпропетровська область). Працював вальником лісу Нескучанського лісництва Тростянецького лісгоспу. Призваний за мобілізацією, майже рік захищав Батьківщину в зоні АТО. Без батька залишилися дві доньки — 14 та 15 років.	02015-07-011 липня 2015	Місце не уточнено, у ЗМІ вказують, — «в одній з найбільш „гарячих“ точок зони АТО». Микола вийшов з танку та прямував до укриття, коли розпочався мінометний обстріл з боку російських бойовиків. Отримав тяжкі поранення, від яких помер наступного дня. Прим. За повідомленням волонтера Романа Доніка, 30 червня у селищі Піски (Ясинуватський район) Донецька область під час мінометного обстрілу були поранені 5 бійців, коли вони прямували з танкової позиції в укриття, один з них помер о 3-й годині ночі, 39 років. За повідомленням Юрія Бутусова від 1 липня, «Учора під масованим мінометним обстрілом в Пісках поранено 4 бійців 93-й механізованої бригади. Один з них не дожив до ранку».
2651		Бурдяк Тарас Васильович	01983-10-066 жовтня 1983, Город Косівський район Івано-Франківська область. Старший солдат 12-го окремого мотопіхотного батальйону 26-ї окремої артилерійської бригади (раніше 12-й БТО «Київ»).	02015-07-011 липня 2015	Причина смерті: насильницька смерть (позначка — АТО). Місце поховання: Лісове кладовище, м. Київ.
2652		Лашхіа Константіне (Позивний «Спартак»)	01978-08-2222 серпня 1978, Сухумі Абхазька Автономна Республіка, Грузія. Грузинський доброволець, інструктор грузинського національного легіону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Допомагав захищати суверенітет Народу України від окупантів та їх пособників, брав участь в обороні міста Маріуполя. Залишилися вагітна дружина й дитина.	02015-07-022 липня 2015	Дату не уточнено. Загинув унаслідок нещасного випадку, потонув у морі. Про трагедію повідомив голова Одеської ОДА Михайло Саакашвілі 2 липня.
2653		Короленко Юрій Миколайович	01960-05-2222 травня 1960, Київ (район Святошин). Солдат 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Майстер художньої ковки по металу. У січні 2015 року добровільно звернувся до військкомату, пройшов підготовку у «Десні», з 17 березня ніс службу в зоні АТО. Залишилася донька.	02015-07-022 липня 2015	6 травня дістав тяжке поранення під Донецьком, був госпіталізований до Харківського шпиталю. Згодом перевезений до військового шпиталю у Київ. Помер від поранень. Похований на Берковецькому кладовищі Києва.
2654		Стадніченко Олександр Леонідович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01962-04-1818 квітня 1962, Одеса. Солдат, механік БМП 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Одружений.	02015-07-033 липня 2015	У ході мінометного обстрілу взводного опорного пункту від розриву міни отримав осколкові поранення верхніх кінцівок та спини. Помер у Харківському військовому шпиталі.
2655		Цимощук Олег Михайлович	01975-08-2626 серпня 1975, Крилів (Корецький район) Рівненська область. Військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Мобілізований 6 травня 2015 року.	02015-07-033 липня 2015	Помер у місті Артемівськ (Донецька область).
2656		Демковський Дмитро Михайлович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01987-09-2626 вересня 1987, Самбір Львівська область. Сержант, командир відділення 703-го інженерного полку (Самбір), за іншими даними, інженерно-саперного батальйону 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Закінчив Самбірський державний педагогічний коледж та Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, факультет романо-германської філології, англійської мови і літератури. З 2009 року служив у Збройних силах України за контрактом. Військовій справі навчався у 169-му Центрі «Десна», Центрі розмінування (Кам'янець-Подільський), а також пройшов військові та мовні курси в Німеччині, США, Литві. Батьки померли, залишилася сестра.	02015-07-044 липня 2015	Група військових підірвалась на міні в районі 29-го блокпосту на трасі «Бахмутка» поблизу села Новотошківське, троє загинули, двоє померли в лікарні від отриманих поранень, поранені ще троє бійців. Дмитро внаслідок вибуху загинув на місці. Похований на міському кладовищі Самбора.
2657		Цап Роман Петрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01976-02-066 лютого 1976, Сусідовичі Старосамбірський район Львівська область. Солдат, сапер взводу розмінування 703-го інженерного полку (Самбір), за іншими даними, інженерно-саперного батальйону 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Мав середню освіту. Мобілізований у серпні 2014 року. Розлучений, залишилися двоє синів-близнюків.	02015-07-044 липня 2015	Група військових підірвалась на міні в районі 29-го блокпосту на трасі «Бахмутка» поблизу села Новотошківське. Роман був важкопоранений та під час повторного вибуху загинув. Похований у Сусідовичах.
2658		Ковшар Дмитро Сергійович (позивний «Ірокез») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01993-10-1212 жовтня 1993, Харків. Солдат, водій 310-го окремого інженерно-технічного батальйону, в/ч пп В1579 (Новоайдар). Єдиний син у сім'ї. Після закінчення школи у 2011 році, пішов служити за контрактом у 3-й окремий полк спецпризначення (Кропивницький), у лавах якого пройшов найтяжчі бої з перших днів війни, розвідником-санінструктором. У серпні 2014 року був поранений в районі кургану Савур-Могила. В жовтні 2014 року закінчився контракт, але Дмитра не відпустили додому, а перевели в інженерні війська водієм екскаватору. Залишилися батьки та наречена.	02015-07-044 липня 2015	Загинув близько 16:00, рятуючи поранених бійців у районі 29-го блокпосту на трасі «Бахмутка» поблизу села Новотошківське. Одного врятував, надавши першу медичну допомогу, та під час евакуації Романа Цапа, Дмитро і двоє айдарівців підірвалися на вибуховому пристрої.
2659		Смоляр Іван Дмитрович (позивний «Дядя Ваня») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01961-12-1010 грудня 1961, 53 роки, Шацький район Волинська область. Проживав у с. Деревки Котелевський район Полтавська область. Молодший сержант, командир 8-го відділення 2-ї штурмової «афганської» роти 24-го окремого штурмового батальйону ЗСУ «Айдар». Ветеран війни в Афганістані. Мешкав у Донецькій області, де працював на шахті, 2010 року переїхав на Полтавщину. Влітку 2014 року прийшов у батальйон «Айдар». Залишилися дружина та син.	02015-07-044 липня 2015	Група військових підірвалась на міні в районі 29-го блокпосту на трасі «Бахмутка» поблизу села Новотошківське. Іван загинув, коли надавав допомогу пораненому Роману Цапу. Похований на Деревківському кладовищі.
2660		Романов Артем Геннадійович (Позивний «Німець») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01978-05-1717 травня 1978, Дніпропетровськ. Солдат, гранатометник 2-ї «афганської» роти 24-го окремого штурмового батальйону ЗСУ «Айдар». Захоплювався військовою реконструкцією, займався пошуком і ідентифікацією загиблих під час Другої світової війни солдатів. 25 років був активним вболівальником ФК «Дніпро», відомий у фан-русі за псевдо «Пельмень». Активний учасник Революції Гідності, був у складі 19-ї сотні Самооборони Майдану.	02015-07-044 липня 2015	Помер у шпиталі від тяжких поранень у районі 29-го блокпосту на трасі «Бахмутка» поблизу села Новотошківське, де група військових підірвалась на міні.
2661		Саверський Вадим Олександрович	01989-10-2626 жовтня 1989, Луцьк Волинська область. Солдат, стрілець 14-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Навчався у Луцькому НВК № 26 та Луцькому кооперативному коледжі. Був мобілізований у травні 2014 року до 51-ї окремої мехбригади, з якою пройшов бої у секторі «Д», а після її переформатування увійшов до складу новоствореної 14-ї бригади.	02015-07-055 липня 2015	Помер вранці після тривалого лікування та реабілітації, внаслідок отриманої контузії під час виконання завдань у зоні АТО. 7 липня похований на Алеї почесних поховань міського кладовища Луцька у селі Гаразджа.
2662		Стефанців Володимир Миколайович	01974-02-2727 лютого 1974, Драганівка (Чемеровецький район) Хмельницька область. Солдат, стрілець 14-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Призваний за мобілізацією в січні 2015 року. Ніс службу в Донецькій області. Без батька залишився син.	02015-07-055 липня 2015	Місце і обставини не уточнено. Загинув у Донецькій області. 9 липня бійця провели в останню путь; громадська панахида відбулась у Свято-Воздвиженському храмі Київського патріархату в селі Драганівка та на кладовищі в селі Зарічанка.
2663		Шлімкевич Василь Андрійович (Позивний «Дяк»)	01970-11-011 листопада 1970, Хороцеве Верховинський район Івано-Франківська область. Старший сержант, розвідник 80-ї окремої аеромобільної бригади. Школу закінчив у с. Білоберізка, потім навчався у деревообробному училищі м. Івано-Франківськ за спеціальністю столяр. Строкову військову службу проходив в Узбекистані. Мав за плечима бойовий досвід у кількох війнах. Працював на різних роботах та вів домашнє господарство. З початку створення 4-го батальйону оперативного призначення Нацгвардії «Крук» служив у ньому снайпером на блокпостах у районі міста Попасна. 14 лютого 2015 року перейшов у 80 десантну бригаду. Залишилися дружина та дві доньки, 1998 і 2004 р.н.	02015-07-055 липня 2015	Загинув під час виконання службових обов'язків на одному з блок-постів Луганської області.
2664		Віхляєв Олексій Юрійович	01974-08-2121 серпня 1974, Київ. Військовослужбовець окремого автомобільного батальйону військової частини В-5912 Тилу Збройних Сил України (Черкаси). Призваний за мобілізацією. За 2 місяці після смерті Олексія померла його дружина, залишився 7-річний син.	02015-07-055 липня 2015	В зоні АТО дістав серйозне вогнепальне поранення у ногу, коли поверталися з бойового завдання. В шпиталі лікарі виявили в Олексія рак крові. Почати хіміотерапію не можна було через рану, а вилікувати її заважали рак і загальний стан бійця. Помер у Київському Центральному військовому шпиталі.
2665		Малярчук Володимир Михайлович	01975-11-088 листопада 1975, Божиківці Деражнянський район Хмельницька область. Солдат 72-ї окремої механізованої бригади. 1993—1995 проходив строкову службу на посаді водія БМП. 2001 закінчив Подільську державну аграрно-технічну академію в м. Кам'янець-Подільський за спеціальністю агронома. 2002—2003 навчався у Волинському училищі професійної підготовки працівників міліції, з 2003 по 2005 служив в ОВС Хмельницької області дільничим інспектором. Учасник Революції Гідності. Мобілізований у лютому 2015. Залишились мати, дружина та 6-річний син.	02015-07-066 липня 2015	30 червня дістав поранення у голову кулею снайпера в районі м. Волноваха. Тиждень боровся за життя, помер в лікарні ім. Мечникова м. Дніпро. Похований у Божиківцях.
2666		Брожко Володимир Сергійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01989-02-033 лютого 1989, Київ. Солдат, розвідник 8-го окремого полку спеціального призначення ГУР МО (Хмельницький). Служив за контрактом. Залишились мати і сестра.	02015-07-077 липня 2015	Військові контролювали ділянку вздовж річки Сіверський Донець, щоб не допустити спроб незаконного переправлення вантажів. Близько 13:00 поблизу села Лопаскине (Новоайдарський район Луганська область), що у 15 км від Трьохізбенки і неподалік міста Щастя, військовий «КамАЗ» був обстріляний з боку російських бойовиків з автоматів і гранатометів, у результаті чого загинув один військовослужбовець, ще троє дістали поранень. 10 липня бійця провели в останню путь.
2667		Кваша Олексій Дмитрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01977-09-3030 вересня 1977, Миколаїв. Проживав у с. Піски (Новоодеський район) Миколаївська область. Солдат, стрілець — помічник гранатометника 2 відділення 2 взводу 3 механізованої роти 1-го механізованого батальйону 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Поет, автор дитячої книжки «Прекрасні тварини нашої країни»[недоступне посилання з серпня 2019], займався патріотичним вихованням дітей. Призваний за мобілізацією 5 вересня 2014 року.	02015-07-077 липня 2015	Загинув під час мінометного обстрілу поблизу смт Луганське, Артемівський район (Донецька область), коли витягував з-під обстрілу пораненого товариша. Похований у с. Піски.
2668		Якущенко Валерій Миколайович	01978-07-088 липня 1978, Новомиколаївка (Скадовський район) Херсонська область. Старший сержант, старшина роти 17-ї окремої танкової бригади, в/ч пп В3675 (Кривий Ріг). По закінченні школи пішов працювати у колгосп рідного села. Потім утворив власне господарство, придбав трактор. Призваний за мобілізацією, в зоні АТО служив з березня 2014 року, воював під Станицею Луганською на блок-посту «Сталінград». Залишилися дружина та дві доньки, 14 і 7 років.	02015-07-099 липня 2015	Отримав важку травму голови в районі смт Станиця Луганська (Луганська область), помер під час транспортування до лікарні у Дніпропетровськ. Похований у Новомиколаївці на сільському кладовищі.
2669		Олійник Володимир Юрійович (Позивний «Манюня») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01985-03-099 березня 1985, Христинівка Черкаська область. Солдат, кулеметник розвідроти 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Працював помічником машиніста. Призваний за мобілізацією 1 серпня 2014 року. На фронті був водієм, розвозив боєприпаси та продукти бійцям, пройшов бої в районі Дебальцеве, останнє місце дислокації було в районі смт Станиця Луганська. Залишилися мати і сестра.	02015-07-099 липня 2015	Загинув у зоні АТО на автошляху, ще один військовослужбовець з пораненнями транспортований до Харківського військового шпиталю. Під час поховання розповідали, що автомобіль Володимира потрапив у засідку. За повідомленнями УМВС і ВЦА Луганської області, о 7:10 у селі Малинове (Станично-Луганський район) Луганської області військові вступили у бій з диверсійно-розвідувальною групою противника. У бойовому зіткненні один 30-річний військовий загинув, ще один поранений. У свою чергу, заступник керівника штабу АТЦ Сергій Галушко повідомив про небойові втрати в зоні АТО, — один військовий загинув і один травмований внаслідок ДТП.
2670		Ткаченко Вадим Володимирович (Позивний «Генерал»)	01984-11-1818 листопада 1984, проживав у с. Засупоївка Яготинський район Київська область. Старший солдат 2-ї роти 25-го окремого мотопіхотного батальйону «Київська Русь» 54-ї ОМБр (раніше — 25-й БТО «Київська Русь»). Мобілізований 3 вересня 2014 року. Залишилися мати, сестра, донька.	02015-07-099 липня 2015	Загинув біля смт Калинове (Попаснянський район Луганська область). За офіційною версією застрелився з автомату, рідні кажуть, що травми на голові інші, ніж вказано в документах.
2671		Філімонов Дмитро Юрійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01986-11-1111 листопада 1986, Залісці (Дунаєвецький район) Хмельницька область. Молодший сержант, головний сержант — командир міномета 2-го батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). Закінчив Балинське ВПУ № 36, пройшов службу у ЗС України. Працював трактористом на місцевому підприємстві. Мобілізований у серпні 2014 року. Дмитро був сиротою, залишився тільки брат.	02015-07-099 липня 2015	За попередньою інформацією загинув під час артобстрілу в Донецькій області. Похований у рідних Залісцях. За даними ІАЦ РНБО, за минулу добу внаслідок бойових дій, збройних провокацій та зіткнень у зоні АТО загинули двоє військовослужбовців, ще 10 отримали поранення.
2672		Соловій Микола Іванович	01975-02-1616 лютого 1975, Юрківці (Заставнівський район) Чернівецька область. Солдат, механік-водій танку 14-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Виріс у багатодітній родині. Проходив строкову службу у танкових військах. Працював у своєму селі на цегляному заводі різноробом. Мобілізований у січні 2015 року, після підготовки у Рівному був направлений в зону АТО. Залишились батьки та двоє дітей, 17-річний син і донька.	02015-07-1010 липня 2015	Загинув поблизу міста Маріуполь під час перестрілки з ворогом, у ході якої також було важко поранено п'ятьох бійців. Похований в Юрківцях.
2673		Борис Ігор Петрович	01958-07-1414 липня 1958, 56 років, Дубно Рівненська область. Проживав у м. Фастів Київська область. Капітан, військовослужбовець 80-ї окремої аеромобільної бригади. 1981 року вступив до Українського інституту інженерів водного господарства. Одружившись, переїхав до Фастова. Працював у Фастові в Сільгосптехніці головним механіком, потім головним інженером на МПК-20 та у ТОВ «Фірма „Тесей“, останні 5 років — на ДП ЗАТ „Оболонь“ Пивоварня Зіберта». Був капітаном запасу. У лютому 2015 року добровольцем пішов захищати Батьківщину в зоні АТО.	02015-07-1010 липня 2015	Обставини не уточнено, помер 10 липня. Похований у Фастові на новому Журавлівському кладовищі.
2674		Наумов Ігор Васильович	01966-06-088 червня 1966, Теси Літинський район Вінницька область. Солдат, стрілець 18-го окремого мотопіхотного батальйону 28-ї окремої механізованої бригади (раніше 18-й БТО Одеської області області). Призваний за мобілізацією 9 березня 2015 року. Залишилися мати, дві сестри та брат.	02015-07-1010 липня 2015	Загинув від рук свого співслужбовця, поблизу села Кременівка (Володарський район), Донецька область. Відкрито кримінальне провадження за ст.115 КК України (Умисне вбивство) та ч.3 ст.406 (Порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості), підозрюваного затримано.
2675		Поляков Євген Олександрович (Позивний «Поляк») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01993-01-2424 січня 1993, Велика Кардашинка Голопристанський район Херсонська область. Солдат, старший навідник 1-го батальйону 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське, Дніпропетровська область). Учасник героїчної оборони Донецького аеропорту. Залишилися дружина та 4-місячна донька.	02015-07-1111 липня 2015	Загинув під час мінометного обстрілу ротного опорного пункту біля шахти «Бутівка», Ясинуватський район Донецька область. Похований у с. Велика Кардашинка на сільському кладовищі.
2676		Бараненко Олександр Володимирович	01977-05-022 травня 1977, Чернеча Слобода Буринський район Сумська область. Солдат зенітно-ракетного дивізіону 156-го зенітного ракетного полку, в/ч А1428 (Авдіївка). Був мобілізований навесні 2015 року. До того часу працював трактористом у місцевому ФГ «Віталія». Залишилися батько та двоє братів.	02015-07-1111 липня 2015	Застрелився на території тимчасового розміщення військової частини, м. Сєвєродонецьк, вулиця Новікова. Тіло бійця знайшли близько 23:00, з простреленою головою і з вогнепальною зброєю в руках. Відкрито кримінальне провадження за частиною 2 статті 414 КК.
2677		Москотін Леонід Павлович (Позивний «Лаврінович») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01956-01-1414 січня 1956, 59 років, Ніжин Чернігівська область. Солдат, старший стрілець зведеної штурмової роти «Карпатська Січ» 93-ї окремої механізованої бригади. Працював вчителем. Член ВО «Свобода». Активний учасник Революції Гідності. Не зважаючи на свій вік, добровольцем пішов на фронт. Залишилася дружина та діти.	02015-07-1111 липня 2015	Під час бойового чергування на позиції біля аеропорту Донецька, в результаті ворожого обстрілу з гранатомету отримав травми несумісні з життям. Похований на Овдіївському кладовищі Ніжина.
2678		Тащук Віталій Степанович	01974-08-066 серпня 1974, Стрілецький Кут Кіцманський район Чернівецька область. Проживав у м. Київ. Солдат протитанкового артилерійського дивізіону 26-ї Бердичівської окремої артилерійської бригади. Призваний за мобілізацією у лютому 2015 року. Учасник АТО. Залишилися мати, сестра, дружина та доросла донька.	02015-07-1111 липня 2015	Під час служби в зоні АТО почав себе погано почувати, і його одразу відправили до шпиталю міста Артемівськ (Донецька область), звідти наступної доби — до Харківського шпиталю, де він отримував медичну допомогу. Але під час транспортування до Києва Віталій помер. Похований у Стрілецькому Куті.
2679		Крегул Михайло Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01993-10-1414 жовтня 1993, Свірневе Голованівський район Кіровоградська область. Старший солдат, механік-водій евакуаційного відділення взводу забезпечення 34-го окремого мотопіхотного батальйону «Батьківщина» 57-ї окремої мотопіхотної бригади (раніше 34-й БТО Кіровоградської області «Батьківщина»). Працював на Побузькому феронікелевому заводі. Мобілізований 31 серпня 2014року. Залишилася дружина та 3-місячна дитина.	02015-07-1111 липня 2015	Загинув під містом Горлівка (Донецька область) під час виконання бойового завдання, підірвавшись на прититанковому фугасі. Похований в с. Свірневе.
2680		Цісарук Юрій Миколайович	01974-12-033 грудня 1974, Ізяслав Хмельницька область. Проживав у м. Рівне. Полковник, начальник розвідки управління ракетних військ і артилерії Оперативного командування «Захід» (Рівне). В ЗС України — з 1992 року. Залишилися дружина та 15-річний син.	02015-07-1212 липня 2015	Отримав травми, не сумісні з життям, у результаті підриву вибухового пристрою на розтяжці, поблизу селища Новотошківське (Луганська область), помер у лікарні. Ще один військовослужбовець отримав легкі поранення. 15 липня похований в Ізяславі.
2681		Шуклін Володимир Юрійович	01971-09-1616 вересня 1971, Звенигородка Черкаська область. Сержант, військовослужбовець (підрозділ не уточнено). Призваний за мобілізацією у серпні 2014 року, проходив військову підготовку у навчальних центрах, брав участь в АТО. Залишились батьки, дружина, діти.	02015-07-1212 липня 2015	Помер від інсульту в лікарні міста Харкова, куди потрапив з передової. Похований на міському цвинтарі Звенигородки.
2682		Воробйов Сергій Миколайович (Позивний «Морпєх»)	01966-08-022 серпня 1966, Печини Тростянецький район (Сумська область). Солдат танкової роти полку особливого призначення «Азов» Національної гвардії України. З 1981 до 1983 року навчався в СПТУ в с. Ворожба на тракториста, працював у місцевому господарстві за спеціальністю. 1984 року закінчив курси радіотелеграфістів, був призваний на військову службу у Каспійську флотилію, служив у морській піхоті. З 1989 року працював у Красноярському краї РРФСР у Держліспромгоспі. У 1990-х повернувся на Батьківщину, де працював на різних посадах. Спочатку прийшов до «Азова» як волонтер, займався ремонтом військової техніки. Зарахований на військову службу до полку «Азов» 25 лютого 2015 року. З 30 квітня брав безпосередню участь у бойових діях у зоні проведення АТО.	02015-07-1313 липня 2015	Помер від пневмонії у Київському шпиталі, захворівши під час виконання службових обов'язків у зоні АТО, відмовився залишати бойові позиції в надії на те, що «застуда» пройде сама по собі. 15 липня бійця провели в останню путь у Києві на Майдані Незалежності. Похований на міському центральному кладовищі Тростянця.
2683		Мелимука Сергій Миколайович	01975-10-2222 жовтня 1975, П'ятничани (Чемеровецький район) Хмельницька область. Майор, командир інженерної роти 234-го окремого інженерно-саперного батальйону «Тиса» (Виноградів) зі складу 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве).	02015-07-1414 липня 2015	Під час виконання завдань з перевірки надійності мінних укріплень поблизу українсько-російського кордону біля села Болотене (Станично-Луганський район Луганська область) 5 військовослужбовців підірвалися на вибуховому пристрої з розтяжкою, всі загинули.
2684		Михайлишин Микола Ярославович	01992-03-2222 березня 1992, Липовиця Рожнятівський район Івано-Франківська область. Капітан, командир взводу 234-го окремого інженерно-саперного батальйону «Тиса» (Виноградів) зі складу 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Закінчив Академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові. На фронті перебував з осені 2014 року, воював під Дебальцевим. Залишилися мати та сестра.	02015-07-1414 липня 2015	Під час виконання завдань з перевірки надійності мінних укріплень поблизу українсько-російського кордону біля села Болотене (Станично-Луганський район Луганська область) 5 військовослужбовців підірвалися на вибуховому пристрої з розтяжкою, всі загинули.
2685		Загородній Валентин В'ячеславович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01982-02-022 лютого 1982, Кожухівка (Васильківський район) Київська область. Молодший сержант, командир міномета 2-го мінометного відділення мінометного взводу роти вогневої підтримки 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Спочатку служив у 25-му БТО «Київська Русь», потім перевівся до 128-ї бригади. Залишився син 2010 р.н.	02015-07-1414 липня 2015	Під час виконання завдань з перевірки надійності мінних укріплень поблизу українсько-російського кордону біля села Болотене (Станично-Луганський район Луганська область) 5 військовослужбовців підірвалися на вибуховому пристрої з розтяжкою, всі загинули. Похований у рідній Кожухівці.
2686		Бабко Юрій Володимирович	01988-09-2828 вересня 1988, Павлівка (Калинівський район) Вінницька область. Старший солдат, старший сапер 234-го окремого інженерно-саперного батальйону «Тиса» (Виноградів) зі складу 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Залишилися батьки та сестра.	02015-07-1414 липня 2015	Під час виконання завдань з перевірки надійності мінних укріплень поблизу українсько-російського кордону біля села Болотене (Станично-Луганський район Луганська область) 5 військовослужбовців підірвалися на вибуховому пристрої з розтяжкою, всі загинули.
2687		Ситніков Вадим Юрійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01970-11-3030 листопада 1970, Чернівці. Солдат, сапер 234-го окремого інженерно-саперного батальйону «Тиса» (Виноградів) зі складу 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Призваний до ЗС України під час 4-ї хвилі мобілізації взимку 2015 року. Залишились мати, дружина та донька.	02015-07-1414 липня 2015	Під час виконання завдань з перевірки надійності мінних укріплень поблизу українсько-російського кордону біля села Болотене (Станично-Луганський район Луганська область) 5 військовослужбовців підірвалися на вибуховому пристрої з розтяжкою, всі загинули. Поховали Вадима на Алеї Героїв Центрального кладовища Чернівців.
2688		Кулінич Анатолій Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01977-02-077 лютого 1977, Сирниця Овруцький район Житомирська область. Солдат, гранатометник 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Виріс у багатодітній родині, мама Анатолія виховала 11 дітей. Працював спочатку складальником пиломатеріалів у цеху лісопереробки, згодом — майстром лісу в Сирницькому лісництві ДП «Словечанське лісове господарство». Мобілізований 21 серпня 2014 року. Залишилася мати, брати та сестри.	02015-07-1414 липня 2015	Загинув у Луганської області під час мінометного обстрілу опорного пункту № 3014. Похований у рідному селі Сирниця.
2689		Береговий Сергій Георгійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01976-09-2525 вересня 1976, Київ. Старший солдат, стрілець 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Пішов добровольцем на фронт у травні 2014 року.	02015-07-1414 липня 2015	Загинув у районі міста Артемівськ (Донецька область), — під час мінометного обстрілу опорного пункту міна влучила у бліндаж. Похований на Совському кладовищі Києва.
2690		Гринчук Юрій Петрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01971-12-1818 грудня 1971, Грушківці (Калинівський район) Вінницька область. Мешкав у селі Комунарівка (зараз Бережани). Старшина, військовослужбовець 54-го окремого гвардійського розвідувального батальйону (Новоград-Волинський). Був призваний до ЗС України за мобілізацією 13 серпня 2014 року. Залишилися дружина та дві доньки, 19-ти і 10-ти років.	02015-07-1414 липня 2015	Загинув близько 22-ї години, внаслідок артобстрілу ворогом із САУ позицій українського війська біля с. Линдівське Артемівського району Донецької області.
2691		Корець Роман Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01981-04-2424 квітня 1981, Люб'язь Любешівський район Волинська область. Проживав в смт Любешів. Старший лейтенант, військовослужбовець 703-го інженерного полку (Самбір). Був єдиним сином у батьків. Працював у відділі освіти Любешівської райдержадміністрації. Призваний за мобілізацією влітку 2014 року, за 4 дні мав бути демобілізований. Залишилися батьки, дружина та дві маленькі доньки.	02015-07-1414 липня 2015	Загинув унаслідок отримання травми на передовій. Очевидці його загибелі розповіли, що ворог влаштував пастку на дорозі з повалених дерев, і одне з них підім'яло під собою Романа. Похований в селі Люб'язь.
2692		Цвєток Сергій Юрійович	01977-09-2929 вересня 1977, Жовті Води Дніпропетровська область. Військовослужбовець 84-го арсеналу мінно-торпедного та трального озброєння ВМС ЗС України, в/ч А2637 (Очаків). Призваний за мобілізацією 19 березня 2015 року.	02015-07-1414 липня 2015	Трагічно загинув у зоні проведення АТО, ймовірно під Маріуполем Донецької області.
2693		Шилов Сергій Васильович (Позивний «Грін») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01972-01-1616 січня 1972, Жовті Води Дніпропетровська область. Командир 2-ї роти 8-го окремого батальйону «Аратта» Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». З початком російської агресії проти Українського народу пішов добровольцем захищати Батьківщину. Без батька залишився 12-річний син.	02015-07-1616 липня 2015	9 липня в результаті підриву на міні поблизу міста Маріуполь отримав тяжкі поранення з ампутацією ноги і чисельними пошкодженнями внутрішніх органів, які спричинили постійну інфекцію в організмі. Помер у Дніпропетровській обласній лікарні ім. Мечнікова.
2694		Василевський Володимир Васильович	01990-06-1313 червня 1990, Стрий Львівська область. Військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Мобілізований у серпні 2014 року. Залишилася дружина і 5-річна донька (за іншими даними декілька дітей).	02015-07-1717 липня 2015	Під час обстрілу зі стрілецької зброї села Кримське (Новоайдарський район) Луганської області отримав важкі вогнепальні поранення, від яких помер у лікарні.
2695		Цімбота Сергій Михайлович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01985-11-055 листопада 1985, Синевир (Міжгірський район) Закарпатська область. Мешкав у Дніпропетровській області. Солдат, стрілець-санітар 2 відділення 3 взводу 1 роти 1-го механізованого батальйону 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське, Дніпропетровська область). Два роки служив за контрактом. 6 липня 2015 року був призваний до 93-ї ОМБр. Залишилася дружина та малолітня дитина.	02015-07-1717 липня 2015	Загинув на опорному пункті «Шахта» поблизу міста Авдіївка (Донецька область). Під час мінометного обстрілу російськими бойовиками один зі снарядів влучив у бліндаж, внаслідок чого відбулося руйнування перекриття, Сергій загинув під завалами. Похований на місцевому цвинтарі Синевира біля могили свого батька.
2696		Шпек Руслан Олександрович	01972-04-1919 квітня 1972, Нем'яч Бродівський район Львівська область. Проживав в смт Козова Тернопільська область. Солдат, стрілець, командир взводу спецкорпусу батальйону «Вікінг» у складі 24-го окремого штурмового батальйону ЗСУ «Айдар». Переїхав у Козову в середині 1990-х років. Займався підприємництвом у Тернополі. Активний учасник Революції Гідності. Спочатку був волонтером, потім добровольцем пішов на фронт, перебував у зоні АТО більше року. Залишилася дружина та син.	02015-07-1717 липня 2015 орієнтовно	Був поранений на сході України, за кілька днів помер у лікарні. Після прощання в Козові воїна поховали на Львівщині в рідному селі Нем'яч.
2697		Шафранський Віталій Васильович	01989-10-1818 жовтня 1989, Плугів Золочівський район. Військовослужбовець Національної гвардії України. Залишилися батьки, брати й сестри, дружина та троє маленьких синів (6 років, 5 років та 1 місяць — наймолодшому).	02015-07-1818 липня 2015	Загинув у районі Широкіного під Маріуполем під час охорони військового об'єкту (підірвався на розтяжці)..
2698		Кулак Артем Ярославович	01985-10-2626 жовтня 1985, Гузіїв (підпорядкування — Болехівська міська рада) Івано-Франківська область. Солдат, стрілець 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Виступав за Долинську ДЮСШ на змаганнях з греко-римської боротьби. Після закінчення Долинської школи-інтернату працював за межами України. Призваний за мобілізацією у березні 2015 року. Залишилися батько і двоє старших братів.	02015-07-1818 липня 2015	Загинув у ніч з 17 на 18 липня в результаті обстрілу в районі міста Волноваха (Донецька область). Похований на цвинтарі Гузієва.
2699			01986 1986. Військовослужбовець (підрозділ не уточнено).	02015-07-1818 липня 2015	18 липня, близько 2:00, у Володарському районі (Донецька область), знайшли солдата з вогнепальним пораненням у голову. За попередніми даними, солдат застрелився з автомата Калашникова 09 липня 2015 року.
2700		Рижов Станіслав Анатолійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01970-03-2020 березня 1970, Покотилівка Харківська область. Солдат, снайпер 131-го окремого розвідувального батальйону. В армії не служив, але пішов добровольцем, йому залишалося два тижні до демобілізації. Залишилися дружина і син, який служить у батальйоні «Харків-1». Отримав звання «Народний герой України» (посмертно).	02015-07-1818 липня 2015	Підірвався на міні при виконанні бойового завдання під Маріуполем. Похований 21 липня 2015 року.
2701		Довгий Костянтин Миколайович (Позивний «Юрист») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01976-01-066 січня 1976, Ялтушків Барський район Вінницька область. Старший лейтенант запасу, боєць розвідгрупи 7 окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». У шкільні роки став призером всеукраїнської олімпіади із правознавства. Закінчив Харківську юридичну академію з «червоним дипломом». Працював помічником начальника штабу полку ДАІ у м. Хмельницькому, згодом перейшов у слідчі. В лютому 2015 року добровольцем пішов на фронт, після війни хотів повернутися до міліції. Залишилися батько, дружина та син.	02015-07-1818 липня 2015	Загинув у бою в Ясинуватському районі (Донецька область). Під час розвідки, група ДУК ПС потрапила під мінометний обстріл, Костянтин залишився прикривати відхід товаришів та евакуацію поранених і підірвався на міні. Тіло воїна у сепаратистів забрали волонтери. Похований в с. Ялтушків.
2702		Коротан Сергій Віталійович	01965-11-011 листопада 1965, Чечельник Вінницька область. Лейтенант, військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Мобілізований 6 лютого 2015 року. Залишились мати і син.	02015-07-1818 липня 2015	В червні 2015 року під час несення служби в районі міста Артемівськ (Донецька область) дістав травму (перелом ребер). Помер під час лікування в лікарні «Феофанія» у м. Київ. Похований в смт Чечельник.
2703		Місько Юрій Михайлович	01988-05-1010 травня 1988, Турка Львівська область. Молодший сержант, радіотелеграфіст зенітно-артилерійського взводу 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). Три роки служив за контрактом у Чопському прикордонному загоні. Мобілізований 27 січня 2015 року, на фронт пішов добровольцем.	02014-07-2020 липня 2014	Загинув у результаті вибуху гранати в селі Портовське (Першотравневий район Донецька область), у приміщенні по вулиці Леніна. Тіло було знайдено 20 липня, близько 5:00. Кримінальне провадження порушено за попередньою кваліфікацією ч.1 ст.115 КК України (умисне вбивство). Похований в м. Турка.
2704			30 років. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ не уточнено).	02015-07-2020 липня 2015	Приблизно о 13:00, у селі Яцьке (можливо, Яцьківка) Краснолиманський район Донецька область, біля одного з приватних дворів, місцевий житель, який був військовослужбовцем ЗС України, привів гранату в дію. Внаслідок вибуху, він загинув, ще одна людина зазнала поранень.
2705		Томілін Володимир Юрійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01990-08-2222 серпня 1990, Малинівка (Гощанський район) Рівненська область. Старший солдат, стрілець 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область). Був призваний за мобілізацією 9 березня 2015 року, в зоні АТО в Донецькій області — з 24 квітня 2015 року. Залишилися мати, дружина та кількамісячна донька.	02015-07-2020 липня 2015	Загинув внаслідок мінометного обстрілу поблизу міста Красногорівка (Мар'їнський район Донецька область). Похований у рідній Малинівці.
2706		Перцев Олександр Володимирович	01961-01-011 січня 1961, Канів Черкаська область. Солдат, номер обслуги 40-ї окремої артилерійської бригади (Первомайськ (Миколаївська область). До війська пішов добровольцем у березні 2015 року.	02015-07-2121 липня 2015	Помер під час несення служби поблизу міста Маріуполь (Донецька область). Похований на Центральному кладовищі Канева.
2707		Остап'юк Мирослав Тарасович	01970-01-2121 січня 1970, Підпечери Тисменицький район Івано-Франківська область. Молодший сержант, санітарний інструктор зенітної артилерійської батареї 14-ї окремої механізованої бригади. З 20 жовтня 2014 року перебував в зоні АТО у складі 5-го Окремого батальйону ДУК ПС, 7 лютого 2015 мобілізований до лав ЗСУ. Залишилася дружина та дві доньки.	02015-07-2121 липня 2015 орієнтовно	Загинув в зоні АТО, обставини не уточнено. В останній раз виходив на зв'язок з рідними 21 липня. За інформацією військових, 28 липня 2015 року виявлено труп чоловіка у камуфляжній формі. За результатами експертизи ДНК встановлено, що це тіло зниклого Мирослава. Похований 9 вересня 2016 року в с. Підпечери.
2708		Гордійчук Микола Миколайович (Позивний «Гризун») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01986-05-2626 травня 1986, Рівне. Мешкав у м. Кам'янець-Подільський Хмельницька область. Молодший сержант міліції, міліціонер батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Гарпун» ГУМВС України в Київській області. Член «Пласту» з 1993 року, старший пластун, 2009 року був інструктором військово-патріотичного табору «Легіон-12». Випускник Кам'янець-Подільського Національного університету ім. Івана Огієнка за спеціальністю психолог. Учасник команди КВК «Наш Формат». Ведучий молодіжної програми «Шоу Кадрів». Був засновником і солістом групи «Своєрідне», а потім групи «The DenDi», та відомим шоуменом у Кам'янці-Подільському. Активний учасник Революції Гідності, був у складі 15-ї сотні Самооборони Майдану «Вільні люди». На службі в батальйоні перебував з квітня 2015 року. В серпні планував одружитись.	02014-07-2222 липня 2014	Повертаючись з бойового завдання, підірвався на «розтяжці», отримав численні осколкові поранення кінцівок і тулуба поблизу блокпосту «Шахта», між містами Авдіївка та Ясинувата (Донецька область), внаслідок чого помер під час транспортуваня до військового шпиталю Покровська. Похований на Алеї Слави кладовища міста Кам'янець-Подільський.
2709		Бірюков Євген Андрійович (Позивний «Кемпфер») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01980-08-055 серпня 1980, Бориспіль Київська область, мешкав у м. Конотоп Сумська область. Молодший сержант міліції, міліціонер батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Гарпун» ГУМВС України в Київській області. На службі в батальйоні перебував з грудня 2014 року. Залишилися дружина та двоє дітей.	02014-07-2222 липня 2014	Отримав осколкове поранення у скроню поблизу блокпосту «Шахта», між містами Авдіївка та Ясинувата (Донецька область), помер о 03:15 у лікарні Дніпропетровська, не приходячи до свідомості.
2710		Заєць Андрій Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01988-07-1313 липня 1988, Доросині Рожищенський район Волинська область. Мешкав у м. Луцьк. Солдат, стрілець 3-ї роти механізованого батальйону 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Майже рік захищав Батьківщину в зоні АТО, у серпні чекав на демобілізацію. Залишилася мати.	02015-07-2323 липня 2015	Загинув у ніч з 23 на 24 липня в смт Станиця Луганська (Луганська область) у результаті осколкового поранення під час обстрілу селища російськими бойовиками з РПГ-26.
2711		Савонюк Володимир Євгенович	01977-05-011 травня 1977, Львів. Лейтенант, командир взводу ремонтної роти 146-го окремого ремонтно-відновлювального полку, в/ч пп В3948 (Золочів). У зоні АТО перебував два місяці. Залишилася 8-річна донька.	02015-07-2323 липня 2015	Помер в обласній клінічній лікарні у м. Харків (не вийшов зі стану коми). Поховання на Личаківському кладовищі.
2712			Донецька область. Міліціонер патрульної служби Покровського міськвідділу ГУМВС України в Донецькій області.	02015-07-2424 липня 2015	Близько 04:30, у селі Новосергіївка (Покровський район) Донецької області було виявлене тіло міліціонера з вогнепальним пораненням. Обставини загибелі встановлюються.
2713		Сапєгін Віталій Іванович	01977-07-1313 липня 1977, Лідине Білопільський район Сумська область. З 2007 року мешкав у м. Суми. Солдат 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське, Дніпропетровська область). Працював в одному з супермаркетів міста Суми. Був мобілізований у квітні 2015 року. Залишилися дружина та 10-річний син.	02015-07-2424 липня 2015	Загинув під час виконання бойового завдання поблизу аеропорту Донецька в результаті підриву на фугасній міні. Разом з Віталієм загинули Доронін Юрій і Цуркан Василь. За повідомленням УМВС України в Донецькій області, троє військовослужбовців загинули близько 07:00 внаслідок ДТП поблизу с. Первомайське (Ясинуватський район) Донецької області. Ще четверо осіб травмовані, усі вони також військові.
2714		Доронін Юрій Вікторович	01978-10-2929 жовтня 1978, Львів. Солдат 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське, Дніпропетровська область). З травня до кінця серпня 2014 р. був добровольцем у батальйоні «Шахтарськ». У лютому 2015 року був мобілізований до ЗС України та з 30 квітня 2015 р. перебував у зоні проведення АТО. Залишилася вагітна дружина та троє дітей: два сини і дочка.	02015-07-2424 липня 2015	Загинув внаслідок ДТП поблизу с. Первомайське (Ясинуватський район) Донецької області. Військовий автомобіль УАЗ перекинувся, загинули троє захисників.
2715		Цуркан Василь Андрійович	01978-12-2626 грудня 1978, Черповоди Уманський район Черкаська область. Солдат 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське, Дніпропетровська область). Працював у СВК «Черповоди» механізатором. Мобілізований 31 січня 2015 року. Залишилися мати, дружина та двоє синів, 2000 і 2007 р.н.	02015-07-2424 липня 2015	Загинув внаслідок ДТП поблизу с. Первомайське (Ясинуватський район) Донецької області. ЗМІ, з посиланням на волонтерів, повідомляють, що Василь загинув поблизу селища Піски (Ясинуватський район), де військовий автомобіль наїхав на міну, і загинули троє бійців.
2716		Пустовойтов Анатолій Анатолійович	01982-02-022 лютого 1982, Багате (Новомосковський район) Дніпропетровська область. Солдат, стрілець (підрозділ не уточнено).	02015-07-2525 липня 2015	Загинув у с. Новоселівка Перша (Ясинуватський район Донецька область).
2717			01984 1984. Військовослужбовець Національної гвардії України, призваний за мобілізацією.	02015-07-2525 липня 2015	На одному з блокпостів у зоні АТО покінчив життя самогубством, скориставшись вогнепальною зброєю.
2718		Марциновський Микола Іванович	01978-05-2828 травня 1978, Сергіївка (Ємільчинський район) Житомирська область. Військовослужбовець 13-го окремого мотопіхотного батальйону 1-ї окремої танкової бригади (раніше 13-й БТО «Чернігів-1»). Мобілізований 13 травня 2015 року. Неодружений. Залишилася мати.	02015-07-2525 липня 2015	Загинув у місті Артемівськ (Донецька область) внаслідок вогнепального поранення в голову. Похований у Сергіївці
2719		Осикін Ігор Володимирович	01970-08-011 серпня 1970, Кривий Ріг Дніпропетровської області. Старший лейтенант, начальник продовольчої служби тилу 20-го окремого мотопіхотного батальйону 93-ї окремої механізованої бригади, (раніше — 20 батальйон територіальної оборони «Дніпропетровськ»). Служив у 20-ту батальйоні з 4 березня 2015 року.	02015-07-2525 липня 2015	Загинув у зоні АТО при виконанні військового обов'язку (місце та обставини не уточнені). Похований на Центральному кладовищі Кривого Рогу.
2720		Душа Станіслав Леонідович	01983-12-1919 грудня 1983, Кременчук Полтавська область. Старший лейтенант, командир взводу 1-ї роти 34-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади (раніше — 34-й БТО Кіровоградської області «Батьківщина»). 2004 року вступив до Севастопольського військово-морського інституту ім. Нахімова, проходив службу в Феодосії та Севастополі до 2008 року. Коли повернувся до Кременчука, займався будівельним бізнесом. Мобілізований 4 травня 2015 року. Залишилися дружина та донька.	02015-07-2626 липня 2015	Загинув пізно увечері під містом Горлівка поблизу смт Зайцеве (Донецька область) у результаті підриву на міні військової вантажівки ГАЗ-66. Похований в секторі Героїв АТО Свіштовського кладовища Кременчука.
2721		Чайковський Руслан Валерійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01979-08-1818 серпня 1979, Дніпропетровськ. Солдат, снайпер 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське, Дніпропетровська область). У січні 2015 року пішов добровольцем захищати Батьківщину. Залишилися дружина та двоє дітей, 12 і 2 років.	02015-07-2626 липня 2015	Загинув на блокпосту поблизу міста Мар'їнка (Донецька область), рятуючи життя пораненого під час обстрілу бойового товариша. Похований у Дніпропетровську.
2722		Чепіга Валерій Якович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01980-06-1717 червня 1980, Жигайлівка (Тростянецький район) Сумська область. Старший солдат, гранатометник 3-го механізованого батальйону 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Проживав в Охтирці. Останні 5 років працював на шахті поблизу Донецька, звільнився з початком АТО. Призваний за мобілізацією. Валерій був круглим сиротою, близьких родичів не залишилося.	02015-07-2727 липня 2015	Загинув близько 23:30 під час виконання бойового завдання в Артемівському районі (Донецької області). Під час обстрілу з танка противника, не встиг добігти до укриття та отримав мінно-вибухову травму несумісну з життям.
2723		Ігнатишин Руслан Петрович	01986-04-011 квітня 1986, Скотарське Воловецький район Закарпатська область. Солдат, стрілець-помічник гранатометника 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське, Дніпропетровська область). Працював лісорубом на Мукачівській дистанції колії Львівської залізниці. Призваний за мобілізацією 1 серпня 2014 року. Залишилися мати, брат.	02015-07-2828 липня 2015	Загинув в Ясинуватському районі (Донецька область) під час виконання бойового завдання. 6 серпня захисника поховали у с. Скотарське.
2724		Ковальчук Юрій Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01991-04-1717 квітня 1991, Андрушки (Попільнянський район), Житомирська область. Старший солдат, стрілець-помічник гранатометника 17-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї мотопіхотної бригади (раніше 17 батальйон територіальної оборони «Кіровоград»). Після закінчення школи вступив до Житомирського автодорожнього технікуму, потім працював оператором БУМу на цукровому заводі ТОВ «Сігнет-Центр». Гравець футбольного клубу «Андрушки». 2012 року пройшов строкову військову службу. Був мобілізований 8 серпня 2014 року. Залишились дружина та маленький син (1 рік 7 місяців).	02015-07-2929 липня 2015	Помер у стані коми, не приходячи до тями, у Дніпропетровській обласній лікарні ім. Мечникова від важких поранень у голову та груди, отриманих у ніч з 22 на 23 липня у бою поблизу міста Горлівка (Донецька область). 31 липня бійця провели в останню путь в Андрушках. Похований на місцевому цвинтарі.
2725		Пархоменко Андрій Леонідович	01974-04-033 квітня 1974. Проживав у м.Харків. Молодший сержант, водій 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів).	02015-07-2929 липня 2015	За повідомленням в соцмережі помер від поранень в Харківському шпиталі.
2726		Гриценко Володимир Ігорович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01989-02-1515 лютого 1989, Осташівці Зборівський район Тернопільська область. Солдат, стрілець-помічник гранатометника 43-го окремого мотопіхотного батальйону (раніше — 43-й БТО Дніпропетровської області), в/ч ПП В0829. Був єдиним сином у сім'ї. Батько Володимира давно помер, і мати виховувала його самотужки. Раніше служив за контрактом. Призваний за мобілізацією у квітні 2015 року. Залишилася мати.	02015-07-3030 липня 2015	Загинув під час виконання бойового завдання із оборони міста Дзержинськ поблизу смт Новгородське (Донецька область). Отримав кульові поранення в ногу, що спричинило артеріальну кровотечу. Смерть настала внаслідок втрати крові.
2727		Загородній Дмитро Валерійович	01989-02-1515 лютого 1989, Рідка Теофіпольський район Хмельницька область. Солдат, командир саперного відділення 14-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський), в/ч ПП В0259. Навчався у Прикарпатській філії Львівського управління внутрішніх справ в Івано-Франківську. Працював у Теофіпольський райвідділі внутрішніх справ. Був дільничним інспектором в Олійницькій, Волице-Полівській, Лідихівській сільських радах, лейтенант міліції. Призваний за мобілізацією у лютому 2015 року.	02015-07-3030 липня 2015	29 липня під Маріуполем поблизу смт Талаківка (Донецька область), на встановленій російськими бойовиками міні під час розмінування підірвалися двоє саперів. Дмитро втратив ноги, був прооперований, але наступного дня помер у лікарні міста Маріуполь. Другий боєць — у важкому стані (Ярмолюк Олексій, помер 18 серпня у Київському військовому шпиталі).
2728		Кирилюк Олександр Георгійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01993-01-088 січня 1993, Лиман Перший (Решетилівський район) Полтавська область. Старший солдат, снайпер, старшина роти снайперів із матеріального забезпечення 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). У війську з 2012 року, служив за контрактом і проживав із сім'єю в м. Новоград-Волинський. Воював на сході від початку бойових дій, спочатку механіком-водієм, потім снайпером, пройшов бої під Савур-Могилою та Дебальцевим. Залишилися мати, дружина, двоє синів дружини, 4 і 2 років, та спільна 11-місячна донька.	02015-07-3030 липня 2015	Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Новолуганське, Артемівський район (Донецька область). Розвідгрупа потрапила у засідку, Олександр був захоплений у полон разом з легендарним майором «Рахманом» Андрієм Гречановим з 81-ї аеромобільної бригади, після звільнення «Рахман» розповів, що Олександр Кирилюк загинув на його очах. Похований 12 серпня у рідному селі.
2729		Дмитрієв Юрій Іванович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01965-07-2121 липня 1965, 50 років, с. Плотава Алтайський край РРФСР. Проживав у м. Вільнянськ Запорізька область. Майор міліції, боєць Полку патрульної служби міліції особливого призначення МВС України «Дніпро-1». Пропрацював в органах внутрішніх справ 16 років, — у кримінальній міліції у справах дітей. Розпочав оперуповноваженим, згодом став начальником відділення КМСД Вільнянського РВ ГУМВС України в Запорізькій області. 2011 року вийшов на пенсію. З початком війни на сході одним з перших поповнив лави добровольців, у червні 2014 року став командиром взводу запорізького батальйону «Скіф», у лютому 2015 року був відряджений до полку «Дніпро-1». Одружений.	02015-07-3131 липня 2015	Помер вночі в Дніпропетровській обласній лікарні ім. Мечникова в результаті поранення ворожим снайпером під час несення служби на передовій у селищі Піски (Ясинуватський район) під Донецьком. Лікарі дев'ять днів боролися за життя Юрія
2730		Матяш Григорій Володимирович (Позивний «Блек») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01989-06-1515 червня 1989, Прилуки Чернігівська область. Проживав у м. Київ. Молодший сержант міліції Полку патрульної служби міліції особливого призначення МВС України «Дніпро-1». Займався ковальством, якому навчався на Закарпатті. Пішов у полк добровольцем, перебував у зоні АТО з літа 2014 року.	02015-07-3131 липня 2015	Загинув під час мінометного обстрілу із мінометів калібру 120 мм по позиціях полку в селищі Піски (Ясинуватський район) під Донецьком. Поховання у Прилуках.
2731		Мельник Сергій Богданович	01984-01-2323 січня 1984, Сілець (Сокальський район) Львівська область. Солдат, стрілець-помічник гранатометника 3-го взводу піхоти 3-ї роти 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Єдиний син у батьків. Одружений.	02015-07-3131 липня 2015	Загинув в смт Біловодськ (Луганська область). Обставини не уточнено.
2732		Мариненко Максим Петрович	01985-10-066 жовтня 1985, Ситники (Корсунь-Шевченківський район) Черкаська область. Солдат, стрілець-помічник гранатометника 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське, Дніпропетровська область). 2003 року проходив службу Внутрішніх військах. Залишилися батьки.	02015-07-3131 липня 2015	Місце і обставини не уточнено. Загинув у зоні АТО.
2733		Кривоус Петро Петрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01976-03-2525 березня 1976, Одрадокам'янка Бериславський район Херсонська область. Солдат, розвідник розвідвзводу 2-го батальйону 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область). Закінчив Новокаховське професійно-технічне училище № 16, де здобув спеціальність муляр-штукатур. 1994 року служив в армії, був механіком-водієм БМП-2 десантних військ. 31 липня 2014 року пішов захищати рідну землю в зоні АТО. Залишилися дружина та двоє дітей.	02015-07-3131 липня 2015	Загинув поблизу міста Курахове (Донецька область) під час мінометного обстрілу.
2734		Александров Олексій Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	01978-12-2222 грудня 1978, Запоріжжя. Солдат 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область). Залишились дружина та дві доньки.	02015-07-3131 липня 2015	Загинув у бою поблизу міста Мар'їнка (Донецька область).
2735		Батир Руслан Іванович	01982-05-1616 травня 1982, Нова Галещина Козельщинський район Полтавська область. Молодший сержант, військовослужбовець 1039-го ОЗРП. Закінчив Кременчуцьке професійно-технічне училище № 24. Працював охоронником у ТОВ «Ратник» та на Кременчуцькому автомобільному заводі. Мобілізований 4 лютого 2015 року.	02015-07-3131 липня 2015	Загинув під час обстрілу поблизу міста Авдіївка (Донецька область). Похований в с. Н.Галещина.

Невстановлена дата смерті

Рішення Київської міської ради № 455/1319 від 14 травня 2015 року про оформлення земельних ділянок сім'ям загиблих (померлих) киян — учасників АТО, у додатку до рішення 90 імен учасників АТО з вказанням дати смерті. Серед них: Ткач Павло Михайлович, загинув 14.04.2015 р. Потрібна додаткова інформація.

Антонюк Віталій Олександрович, Дніпропетровська область. Солдат, стрілець-санітар, 43-й окремий мотопіхотний батальйон. За даними Книги пам'яті, загинув 3 березня 2015 р. під час виконання бойового завдання на блокпосту біля с. Миколаївка Друга (траса Артемівськ — Горлівка). Потрібна додаткова інформація.

Палєв Олег Миколайович, 01977-08-022 серпня 1977, Коротич Харківський район Харківська область. Загинув 21 травня 2015 року. Був похований на Краснопільському цвинтарі під Дніпропетровськом як невідомий, упізнаний за експертизою ДНК. Перепоховання в смт Коротич Харківської області (розпорядження виконкому Дніпропетровської міськради про перепоховання № 499 від 03.09.2015). Потрібна додаткова інформація.

Сальников Герман, 1972 р.н., зареєстрований в Донецьку, після окупації переїхав до Києва. Співробітник податкової служби. 15 червня 2015 року потрапив у полон і був розстріляний бойовиками.

Втрати силових структур в тилу під час війни

Яюс Руслан Степанович, 01980-11-1919 листопада 1980, Дружне (Красилівський район) Хмельницька область. Старший сержант, старший оператор протитанкового взводу роти вогневої підтримки 23-го ОМПБ «Хортиця» 93-ї ОМБр. Виріс у багатодітній родині, де було п'ять дітей. Закінчив Хмельницьке ВПТУ № 25 за фахом електромонтера, регулювальника радіоелектронної апаратури. Строкову армійську службу проходив зв'язківцем в м. Ялта. Працював у ВАТ «Красилівський машинобудівний завод», ТОВ "Завод «Атонмаш», ТОВ «Старокостянтинівцукор». З 25.02.2013 — електромонтером ПрАТ «Антонінське ХПП». Мобілізований 24.03.2014. Служив в районі м. Маріуполь, згодом був переведений у місце постійного базування батальйону. 02015-03-066 березня 2015 близько 3:00 надійшло повідомлення, що у казармі на військовому полігоні «Близнюки» під Запоріжжям бійця знайшли мертвим, — з ножовим пораненням грудної клітки, від якого він помер. Похований у с. Дружне.

Крук Володимир Анатолійович, 01963-03-1111 березня 1963, 51 рік, Пальчинці (Підволочиський район) Тернопільська область. Старшина 1-ї ОТБр. На початку осені 2014 добровольцем пішов на фронт. 02015-03-077 березня 2015 відмовило серце, коли після перебування вдома на ротації повертався у розташування військової частини. Похований в с. Пальчинці. Залишилися мати, дружина, діти та внуки.

Гливий Сергій Володимирович, 01972-05-1717 травня 1972, Червона Семенівка Старокостянтинівський район Хмельницька область. З 1982 мешкав у с. Новомиколаївка (Скадовський район) Херсонська область. Старшина, водій БТР 95-ї ОАеМБр. В шкільні роки грав за сільський футбольний клуб. Обрав професію механізатора, як батько. Пройшов строкову армійську службу, працював трактористом у сільгоспкооперативі. Мобілізований у серпні 2014, воював на передовій в зоні АТО. Загинув 02015-03-1010 березня 2015 від отриманих тілесних ушкоджень близько 15:00 на 73 км траси Київ — Харків під час ДТП в колоні з 8-ми одиниць військової техніки — один бронетранспортер «Saxon» перекинувся у кювет, інший врізався у відбійник. За попередньою інформацією, водій БТРа не впорався з керуванням. Залишилися дружина та син.

Гунько Сергій Володимирович (позивний «Фантом»), 01966-01-077 січня 1966, Полтава. Розвідник розвідгрупи корпусного підпорядкування ДУК ПС. Викладач вищого навчального закладу. Належав до лав Полтавського осередку «Правого сектора». Добровольцем пішов на фронт, воював у першому складі розвідки ДУК ПС. Після травми, отриманої в боях за курган Савур-Могила, вже не зміг повернутися на фронт, але продовжив проводити тренування молодих бійців як інструктор та був громадським активістом на Полтавщині. 02015-03-1010 березня 2015 загинув у ДТП під селом Копили (Полтавська область) під час переслідування порушника. Близько 17:00 на блокпосту «Копили» водій автомобіля «Land Rover» проігнорував вимогу про зупинку. Інспектор ДПС сів в автомобіль «Toyota Corolla», в якому перебували двоє активістів Правого сектора, і вони поїхали за порушником. Під час переслідування порушник маневром зіштовхнув автомобіль ПС, чим спричинив зіткнення з вантажівкою МАЗ, що рухалася попереду. Внаслідок ДТП загинули Сергій Гунько та інспектор Олександр Андрійко. Другий боєць ДУК, водій Тойоти, з чисельними травмами потрапив до лікарні. Залишилася дружина, яка входить до організації «Жіноча Січ».

Андрійко Олександр Вікторович, 01993-03-022 березня 1993, Піщане (Решетилівський район) Полтавська область. Лейтенант міліції, старший інспектор взводу ДПС Державтоінспекції УМВС України в Полтавській області. Чотири роки прослужив в органах внутрішніх справ. У 2014 закінчив Луганський ДУ ВС. Учасник АТО. Під час несення служби на блок-посту під Полтавою двічі затримував автомобілі зі зброєю. ||02015-03-1010 березня 2015 загинув у ДТП під селом Копили (Полтавська область) під час переслідування порушника. Близько 17:00 на блокпосту «Копили» водій автомобіля «Land Rover» проігнорував вимогу про зупинку. Інспектор ДПС сів в автомобіль «Toyota Corolla», в якому перебували двоє активістів Правого сектора, і вони поїхали за порушником. Під час переслідування порушник маневром зіштовхнув автомобіль ПС, чим спричинив зіткнення з вантажівкою МАЗ, що рухалася попереду. Внаслідок ДТП загинули інспектор Олександр Андрійко та боєць ПС Сергій Гунько. Другий боєць ПС, водій Тойоти, з чисельними травмами потрапив до лікарні.

Жиганюк Микола Ярославович, 01990-05-2121 травня 1990, Луцьк Волинська область. Військовослужбовець 36-ї окремої бригади берегової оборони ВМС ЗСУ, в/ч А2320. З 2013 служив за контрактом в смт Перевальне АР Крим. Під час російської інтервенції та окупації Криму російськими військами не зрадив присязі та продовжив службу Українському Народові. В зоні АТО стояв на обороні міста Маріуполь. Приїхав у відпустку до Луцька, 17 березня мав повертатись на фронт. 02015-03-1313 березня 2015, під час відпустки, в Луцьку на вулиці Гордіюка неподалік ТЦ «Глобус» близько 01:00 переходив дорогу та потрапив під колеса автомобіля BMW. Від отриманих травм загинув на місці. Похований в Луцьку.

Лебідь Анатолій Миколайович, 01978-08-2727 серпня 1978, Рівне. Старший прапорщик, військовослужбовець 55-ї окремої бригаді зв'язку. Загинув 02015-03-1919 березня 2015 в результаті необережного поводження зі зброєю під час виконання службових обов'язків у Сумській області.

Медведєв Максим Анатолійович, 01983-12-1010 грудня 1983, Рівне. Солдат 95-ї ОАеМБр. Служив за контрактом у 55-й бригаді зв'язку, в складі якої виконував завдання в зоні АТО. Після короткого відпочинку повернувся на службу вже добровольцем у порядку часткової мобілізації та був направлений на перепідготовку до 95-ї бригади. Під час перепідготовки на військовому полігоні у Житомирській області помер від серцевого нападу. Похований 24 березня 2015 у с. Мирогоща Дубенського району.

Руденко Сергій Миколайович, 01992-04-044 квітня 1992, Миропіль Романівський район Житомирська область. Лейтенант, льотчик-оператор вертольоту Мі-24 7-го ОПАА. Навчався у Харківському льотному училищі, служив в Яворові. 02015-03-2424 березня 2015 близько 14:00 в районі населених пунктів Вінницькі Стави — Гребінки (Васильківський район (Київська область) під час здійснення планового перельоту зазнав аварії військовий вертоліт Мі-24, який летів з Миргорода в Озерне. Лейтенант загинув, ще двоє членів екіпажу, капітан і майор, госпіталізовані. Єдиний син у матері, батько помер близько 10 років тому. Нагороджений орден Богдана Хмельницького III ступеня.

Бохонюк Віталій Григорович, 01976-03-1010 березня 1976, Маяки (Луцький район) Волинська область. Військовослужбовець ЗСУ. Закінчив ВПТУ № 2 м. Луцька за спеціальністю «Будівництво будівель та споруд» та отримав кваліфікацію «молодший спеціаліст будівельник-технолог». Працював термістом на Луцькому державному підшипниковому заводі, по тому — ковалем на приватному підприємстві. Мобілізований 22.08.2014, брав участь у військових діях на сході, з березня перебував у відпустці на лікуванні. 02015-03-2424 березня 2015, під час відпустки, помер від серцевого нападу внаслідок ішемічної хвороби серця. Похований на центральному кладовищі села Маяки. Залишились мати, брат, сестра, дружина.

Мусін Андрій Володимирович, 01973-10-3030 жовтня 1973, Вільногірськ Дніпропетровська область. Військовослужбовець 93-ї ОМБр. Мобілізований у березні 2014. Відслужив рік, в зоні АТО воював під Донецьком, мав поранення і контузію. За відбуттям річного терміну служби та за станом здоров'я демобілізований. Помер 02015-03-2828 березня 2015 на території військової частини в смт Черкаське (Новомосковський район) Дніпропетровської області. 27 березня поїхав до підписувати документи на демобілізацію, наступного ранку був знайдений мертвим. За офіційною версією, чоловік був у стані алкогольного сп'яніння і порушував громадський порядок. Аби припинити хуліганські дії, його зв'язали, смерть настала внаслідок ішемічної хвороби та зупинки серця. Рідні в цю версію не вірять, і вважають, що його вбили. Відкрито провадження за фактом бездіяльності командування військової частини. Похований у Вільногірську. Залишилися брат, дитина від першого шлюбу.

Дудченко Олег Іванович, проживав в смт Котельва Полтавська область. Військовослужбовець 93-ї ОМБр. Мобілізований 02.04.2014. Відслужив рік в зоні АТО. Помер 02015-03-3131 березня 2015 через хворобу, при демобілізації з військової частини. Залишилися мати та донька.

Роменський Іван, 01993-07-2222 липня 1993, Веселий Гай (Новомиколаївський район) Запорізька область. Колишній боєць 37-го ОМПБ 93-ї ОМБр. Мобілізований 05.09.2014. У грудні 2014 по ротації пішов у відпустку, але назад до військової частини не повернувся, і був виключений зі складу батальйону. На початку квітня 2015 повісився біля зупинки громадського транспорту в рідному селі Веселий Гай. Похований 4 квітня.

Дудка Сергій Миколайович, 01975-01-1818 січня 1975, Ковель Волинська область. Проживав у м. Луцьк. Військовослужбовець 24-ї ОМБр. Мобілізований 14.03.2015. Помер 02015-04-033 квітня 2015 під час лікування у Львівському військово-медичному клінічному центрі. Похований на міському кладовищі Луцька у селі Гаразджа на Алеї почесних поховань.

Луць Дмитро Сергійович, 01982-10-077 жовтня 1982, Луцьк Волинська область. Військовослужбовець. Навчався у торговельному технікумі. Працював охоронцем в охоронній фірмі «Арсенал». Призваний за мобілізацією, учасник АТО. За повідомленням Луцької міськради, трагічно загинув, перебуваючи у відпустці. 8 квітня 2015 похований на кладовищі Луцька у мікрорайоні Вишкова.

Біянов Олександр Володимирович, 01970-02-2525 лютого 1970, мешкав у м. Львів. Старший солдат 15-го ОГПБ (Ужгород) 128-ї ОГПБр. Мобілізований у серпні 2014, з 3 жовтня був на передовій, захищав Дебальцеве. На початку березня 2015 прибув з ротації у військову частину за місцем служби. 02015-04-077 квітня 2015 помер від наслідків пневмонії, на яку захворів під час служби в зоні АТО. 6 квітня на Оріховському полігоні військовому стало зле, о 15:00 його оглянули у медроті, зробили рентген та направили на огляд до фтизіатра. О 17:25 Олександр повернувся до медроти, о 6-й ранку його знайшли мертвим під час обходу. Похований у Львові на Личаківському цвинтарі. Залишилась дружина.

Невідничий Юрій Олександрович, 01970-08-3131 серпня 1970, Кременчук Полтавська область. Сержант, водій БМП 30-ї ОМБр. Закінчив кременчуцьке СПТУ № 19 за фахом монтажника-зварювальника. Проходив строкову службу в групі радянських військ у НДР. Мобілізований 14.08.2014 як доброволець. Учасник АТО, вийшов живим з оточення під Дебальцеве. Приїхав додому у Кременчук в короткотермінову відпустку. 02015-04-1414 квітня 2015 тіло бійця було знайдено в його власній квартирі, причина смерті — відрив тромбу, серцево-судинна недостатність. Похований в секторі загиблих Героїв АТО Свіштовського кладовища Кременчука. Залишилися дружина, донька і син.

Цигикал Олексій Миколайович|| 01976-12-1010 грудня 1976, Володимир-Волинський Волинська область. Підполковник, командир бригадної артилерійської групи — заступник командира 14-ї ОМБр. 16.04.2015 на автодорозі Городище—Рівне—Старокостянтинів поблизу с. Великий Житин (Рівненська область) близько 23:00 автомобіль Mitsubishi Pajero Sport, в якому троє військових повертались на Рівненський полігон, зіткнувся з а/м Nissan Maxima. Підполковник Цигикал помер 02015-04-1717 квітня 2015 у лікарні м. Рівне від травм, отриманих в результаті ДТП. Залишився 15-річний син.

Нужний Дмитро Олександрович, 01972-12-1414 грудня 1972, Куйбишев (Новосибірська область) РРФСР. З 1978 проживав у м. Буча Київська область. Солдат, водій транспортного відділення інженерно-технічного взводу інженерно-технічнї роти групи інженерного забезпечення 54-ї ОМБр. Вся рідня з боку як матері, так і батька служила в армії. Художник, малюнками Дмитра Нужного ілюстровані збірки бучанських поетів-аматорів. Мобілізований 10.02.2015 як доброволець. Перевозив вантажі та особовий склад в зоні АТО. Прямував до військової частини на схід, та по дорозі 02015-04-1919 квітня 2015 загинув внаслідок травми черевної порожнини з розривом брижевої артерії. Залишилися мати, сестра, наречена.

Максимів Василь Львович, 01967-12-3030 грудня 1967, Якубів Долинський район (Івано-Франківська область). Солдат 28-ї ОМБр. Мобілізований 10.03.2015. Загинув 02015-04-2525 квітня 2015 в результаті нещасного випадку в смт Чорноморське (Одеська область). Похований в рідному селі.

Петрук Сергій Григорович, 01967-07-1515 липня 1967, Любомль Волинська область. Капітан, військовослужбовець Луцького прикордонного загону ДПСУ. Мобілізований в серпні 2014, ніс службу на різних ділянках кордону. Нещодавно повернувся із зони АТО в Донецькій області і проходив службу в Луцькому прикордонному загоні. Помер 02015-04-2828 квітня 2015 на Волині від хвороби серця.

Самойленко Сергій Михайлович, 01994-03-011 березня 1994, Токмацький район Запорізька область. Солдат строкової служби, оператор-електрик 55-ї ОАБр. Призваний на строкову військову службу 13.11.2014 Токмацьким ОРВК. Залишалося кілька днів до демобілізації. Загинув 02015-05-066 травня 2015 під час передислокації під Запоріжжям. О 15:30 поблизу с. Лежине Запорізького району, на польовій дорозі в напрямку Новооленівки, водій МТ-ЛБ не витримав безпечну дистанцію та скоїв зіткнення з гарматою, що буксирувалася попереду, внаслідок чого від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці.

Бабух Василь Манолійович, 01971-01-2121 січня 1971, Вікно (Заставнівський район) Чернівецька область. Солдат 24-ї ОМБр. Пішов добровольцем на фронт у серпні 2014, був поранений. Неодружений, залишилися батьки та сестра. Приїхав з фронту додому, скаржився на біль у грудях. Лікувався у Львівському шпиталі. Повернувшись до військової частини у Яворові (Львівська область), через кілька днів сказав, що йому пече у грудях. 02015-05-1111 травня 2015 помер від обширного інфаркту, сидячи на ліжку. Похований у с. Вікно.

Іванов Олександр, 01988 1988, Одеса. Проживав у м. Енергодар Запорізька область. Військовослужбовець 37-го ОМПБ «Запоріжжя» 93-ї ОМБр. Мобілізований 06.09.2014. З 24 жовтня по 28 грудня служив у районі Авдіївки, після чого відбув на ротацію, але назад до військової частини не повернувся. Загинув 02015-05-1111 травня 2015 близько 14:20 в Енергодарі від вибуху ручної гранати біля багатоповерхового будинку № 4 на вулиці Юності. Опергрупа міліції, що приїхала на виклик, виявила під будинком чоловіка з рваними ранами тіла, від яких він помер на місці.

Кашапов Артур Маратович (позивний «Кило»), 01987-10-1919 жовтня 1987, Миколаїв. Майор, заступник командира 1-го батальйону з бойової підготовки 79-ї ОАеМБр. Випускник ОІСВ. В зоні АТО був із самого початку, в березні 2014 виїхав на кордон з окупованим Кримом, потім пройшов боях за Слов'янськ, Дякове на кордоні з РФ, в аеропорту Донецька, в Логвинове під Дебальцевим. 26.02.2015 року нагороджений Орденом Богдана Хмельницького III ступеня. Із 13 місяців на фронті лише 57 днів був удома.. Загинув увечері 02015-05-1414 травня 2015 в ДТП у Миколаєві на проспекті Героїв Сталінграда біля повороту на Інгульський міст — у недозволеному для руху місці шлях автомобілю Артура перетнув велосипедист; уникаючи наїзду, водій виїхав на зустрічну смугу, де зіткнувся з КамАЗом; машину відкинуло на стовп; військовослужбовець загинув на місці. Артур повертався додому із зони АТО — напередодні в нього померла 8-місячна донька; батько їхав на поховання. Похований на Миколаївському Центральному міському кладовище біля села Мішково-Погорілове. Залишилась дружина.

Мельник Геннадій Павлович, 01977-10-1717 жовтня 1977, Олександринівка Згурівський район Київська область. Солдат, стрілець 11-го ОМПБ «Київська Русь». Влітку 2014 добровольцем пішов на фронт, восени дістав поранення, після лікування повернувся на передову. Помер 02015-05-3131 травня 2015 у рідному селі Олександринівка від швидкоплинної хвороби, яка розвинулась внаслідок поранення і контузії під час бойових дій у зоні АТО. Залишився 16-річний син.

Таран Олег Миколайович, 01974-07-2626 липня 1974, Нікополь Дніпропетровська область. Водій 72-ї ОМБр. Учасник АТО. Під час виконання службового обов'язку загинув у ДТП 02015-06-1111 червня 2015 поблизу м. Пологи (Запорізька область). Залишилися батьки і неповнолітня донька.

Сокол Юрій Вікторович, 01988-12-099 грудня 1988, Людинь Дубровицький район Рівненська область. Солдат 3-ї Харківської БрОПр НГУ. Деякий час їздив на заробітки у Київ та Харків. 2013 року працював у Людині на заводі «Торф Ленд Україна». Мобілізований 28.08.2014. Ніс службу на блокпосту в Запорізькій області. З 16.11.2014 по 05.01.2015 служив біля с. Кримське на Луганщині. Загинув (помер) 02015-06-1515 червня 2015 (за повідомленням у соцмережах, загинув у зоні АТО). З 10 червня не виходив на зв'язок із рідними, батьки поїхали до нього у військову частину в Харків, і дізналися, що Юрія немає в живих. Був єдиним сином у батьків.

Трощилов Сергій Юрійович, 01987-01-1010 січня 1987, Львів. Військовослужбовець роти снайперів 25-ї ОПДБр. Учасник АТО, на фронт пішов добровольцем. Приїхав із зони АТО до Львова у відпустку. З друзями пішов до нічного клубу «888», у ніч на 02015-06-2222 червня 2015, вийшов на двір поговорити зі знайомими охоронцями клубу, — що між ними сталося достеменно невідомо. Сергія чи вдарили, чи штовхнули, він впав і вдарився потилицею о бордюр. Після цієї сутички повернувся у приміщення клубу, скаржився, що болить голова. Близько 3:30 на таксі приїхав додому і ліг спати. Коли мати зайшла до нього о 13:20, він вже не дихав.

Маляров Борис Анатолійович, 01985-08-088 серпня 1985, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Старший лейтенант, командир взводу 4-ї роти 2-го танкового батальйону 17-ї ОТБр. Мобілізований у липні 2014. Був також і волонтером, ініціював відкриття цеху з пошиву військової форми, яка не горить. У січні 2015 в зоні АТО переніс інфаркт, але після лікування у лікарні Маріуполя був визнаний комісією частково придатним до військової служби і повернувся на фронт. Помер 02015-06-3030 червня 2015 у лікарні м. Кривий Ріг після другого інфаркту. Похований у Кривому Розі. Залишилася дружина та 4 дітей, двоє з яких неповнолітні.

Латаєв Максим Володимирович, 01979-11-2020 листопада 1979, Кропивницький. Майор, заступник командира батальйону 3-го ОПСпП. Виріс у сім'ї кадрового офіцера, ветерана-«афганця». Мобілізований восени 2014, учасник АТО. У червні 2015 отримав коротку відпустку, під час якої планував одружитися. Загинув 02015-07-033 липня 2015 в результаті ДТП поблизу села Пішки (Корсунь-Шевченківський район Черкаська область). Перебував у відпустці та повертався рейсовою маршруткою з Києва до Кропивницького. Водій маршрутки Mercedes Vito виїхав на зустрічну смугу та зіштовхнувся з вантажівкою Scania. Семеро пасажирів травмовано, Максим загинув. Залишилися мати і наречена.

Меркулов Артем Геннадійович, 01990-10-011 жовтня 1990, Бердянськ Запорізька область. Боєць ОЗСпП НГУ «Азов». Загинув 02015-07-044 липня 2015 у центрі Бердянська під час бійки, що виникла через конфліктну ситуацію.

Устимук Василь Васильович, 01993-02-2626 лютого 1993, Зелена (Ковельський район) Волинська область. Солдат строкової служби 14-ї ОМБр. Закінчив Рівненський автотранспортний технікум, мріяв працювати за спеціальністю далекобійником. Грав за волейбольну команду, захоплювався риболовлею. Склав присягу у травні 2015. 29 червня 2015, у м. Каховка (Херсонська область), під час виконання обов'язків у складі варти із супроводження військового вантажу, отримав важке кульове поранення. Попередня версія: необережне поводження зі зброєю (самого солдата, чи когось з його співслужбовців — не уточнено). Помер 02015-07-077 липня 2015 у ВМКЦ Південного регіону в м. Одеса. Залишились батьки.

Савіцький Віталій Юрійович, 01977-12-2525 грудня 1977, Верховина Івано-Франківська область. Військовослужбовець 2-го батальйону НГУ. Мобілізований 01.09.2014. Помер орієнтовно 02015-07-1111 липня 2015, в офіційних повідомлення місце й обставини не уточнено. Залишилося троє малолітніх дітей. Прим. З неофіційних джерел: був збитий автомобілем в Києві. Кілька місяців лежав у комі, але не вижив.

Плужник Володимир Петрович, 01980-11-2727 листопада 1980, Верхня Ланна Карлівський район Полтавська область. Молодший сержант, механік-водій танку 9-го ПОП НГУ (в/ч 3029, «Гепард»). Мобілізований у серпні 2014. Ніс службу в зоні АТО у Донецькій області. Після демобілізації вирішив продовжити службу за контрактом. Загинув в результаті нещасного випадку поза зоною бойових дій. Похований 14 липня 2015 у Верхній Ланні. Залишилися батьки, брат.

Павлюк Сергій Олегович, 01986-03-2424 березня 1986, Вінниця. Старший солдат 40-го полку НГУ (в/ч 3008). Працював на кондитерській фабриці. Мобілізований у серпні 2014, ніс службу в районі траси «Бахмутка» на Луганщині (зокрема, на 32-му блокпості). Був поранений, після лікування у шпиталі повернувся на передову. Загинув 02015-07-1212 липня 2015 в результаті ДТП. Близько 19:00 на 156-му кілометрі автодороги «Київ-Харків», у межах міста Пирятин (Полтавська область), водій легковика спробував вклинитися у колону з 40 військових автомобілів, внаслідок чого відбулося зіткнення з автобусом «БАЗ», у якому вінницькі нацгвардійці поверталися із зони АТО. Автобус відкинуло вправо, і він вдарилася у рефрижератор. Удар прийшовся в те місце, де сидів Сергій, він загинув на місці, ще 6 бійців отримали тілесні ушкодження. Залишилася дружина та 5-місячний син.

Вовкотруб Ярослав Юрійович, 01985-08-3030 серпня 1985, Сосни Літинський район Вінницька область. Військовослужбовець гранатометного взводу АГС батальйону оперативного призначення 40-го полку НГУ (в/ч 3008). Мобілізований у серпні 2014, майже рік ніс службу в зоні АТО. Приїхав додому на ротацію, загинув 02015-07-1515 липня 2015 у с. Сосни від удару електричного струму, коли ремонтував проводку біля дому матері. Похований в рідному селі Сосни. Залишилися мати та дружина на 8-му місяці вагітності.

Корнелюк Василь Іванович ||01973-08-2525 серпня 1973, Млинове Ратнівський район Волинська область. Військовослужбовець 45-го ОМПБ 59-ї ОМПБр. Призваний за мобілізацією до навчального центру в Чугуєві, ніс службу на аеродромі. Під час несення варти з охорони аеродрому в м. Чугуєві (Харківська область), потрапив до Військово-медичного клінічного центру Північного регіону у Харкові, де помер 02015-07-1616 липня 2015 у результаті зупинки серця. Дружина Василя померла ще до його мобілізації, залишилася 15-річна донька.

Бондаренко Андрій Олександрович, 01978-04-099 квітня 1978, Німеччина. Проживав у м. Київ. Підполковник, відповідальний секретар Центрального друкованого органу Міноборони «Народна Армія». Закінчив Львівське вище військово-політичне училище. Помер 02015-07-1818 липня 2015. Залишилися батьки, дружина.

Померлі демобілізовані учасники АТО

Євтушенко Олег Володимирович, 01975-07-2121 липня 1975, Кам'янське Дніпропетровська область. Демобілізований учасник АТО. Працював у ПАТ «Дніпровський меткомбінат імені Дзержинського» розливальником сталі в конвертерному цеху. Мобілізований навесні 2014, ніс службу в зоні АТО. Після демобілізації у квітні 2015 повернувся на роботу на «ДМКД». Помер вдома 02015-05-1010 травня 2015, — зупинилося серце. Похований на Алеї Слави військового кладовища Соцміста у Кам'янському.

Салогуб Віталій Андрійович, 01982-07-2424 липня 1982, Кобеляки Полтавська область. Демобілізований учасник АТО. Солдат, стрілець 93-ї ОМБр. Мобілізований у квітні 2014, після навчальної підготовки воював у с-щі Піски, в районі Донецького аеропорту. Демобілізований наприкінці березня 2015. Під час проходження військової служби в зоні АТО почав тяжко хворіти, з листопада 2014 постійно лікувався. Останнім часом перебував на стаціонарному лікуванні у Кобеляцькій ЦРЛ. Помер 02015-05-1414 травня 2015 від тромбозу легеневої артерії. Залишилися дружина та двоє малолітніх дітей.

Шурін Олександр Миколайович, 01986-04-033 квітня 1986, Чернігів. Демобілізований учасник АТО. Кулеметник 13-го ОМПБ «Чернігів-1». Служив за мобілізацією з квітня 2014 по квітень 2015. Помер в лікарні 02015-05-2020 травня 2015 внаслідок хвороби. Похований в Чернігові.

Борейко Олег Петрович, 01974-06-022 червня 1974, Зазим'я Броварський район Київська область. Демобілізований учасник АТО. Сержант, військовослужбовець 72-ї ОМБр. Працював слюсарем у школі. Мобілізований в лютому 2014, пройшов бої в прикордонній зоні (сектор «Д»), в районі пункту пропуску «Ізварине», Савур-Могили. Після року служби був демобілізований. Під час бойових дій в зоні АТО отримав дві контузії. Після демобілізації його перевели з військового госпіталю у районну лікарню. Олега постійно мучив біль, він весь час був на лікарняному, додому приїздив лише на вихідні, а 02015-06-2222 червня 2015 помер.

Рогожан Федор Федорович, 01979-09-1313 вересня 1979, Рахів Закарпатська область. Демобілізований учасник АТО. Старшина 4-го ОМПБ «Закарпаття» 128-ї ОГПБр. Працював вчителем предмета «Захист Вітчизни» в Рахівській ЗОШ № 1. Рік відслужив у зоні АТО, брав участь у боях за Слов'янськ, Краматорськ, Бахмут. Помер вже після демобілізації, 02015-07-2020 липня 2015,  — відірвався тромб. Залишились мати, дружина та двоє неповнолітніх дітей, донька і син.

Бабич Ярослав Леонідович (позивний «Балканець»/«Ярл»), 01976-03-2525 березня 1976, Буча Київська область. Начальник юридичного відділу ОЗСпП НГУ «Азов», заступник керівника та керівник секретаріату Штабу Цивільного Корпусу «Азова». 1998 року закінчив КНУ ім. Т. Г. Шевченка за спеціалізацією «Військовий юрист». Працював за фахом у ЗС України, отримав військове звання старшого лейтенанта. Коли залишив лави армії, розпочав власну юридичну практику, був відомим юристом і адвокатом, директором юридичного департаменту ПрАТ «ІТТ-інвест». Націоналіст, голова рідновірської общини «Перунова Рать». Активний учасник Революції Гідності, очолив юридичний напрямок створеного на Майдані руху «Правий Сектор» та увійшов до Ради Майдану. Під час війни очолив навчально-мобілізаційний центр батальйону «Азов», а пізніше — юридичну службу. Допомагав у розбудові волонтерської служби полку «Азов», займався питаннями соціального захисту бійців АТО, статусу добровольців. На виборах до Верховної Ради України балотувався під номером 86 за списком «Народного фронту». Був помічником на громадських засадах народного депутата Андрія Білецького. Під час Широкинської наступальної операції «Азова» організовував евакуацію цивільного населення та поранених бійців. 26 липня 2015 тіло Ярослава було знайдене повішеним за місцем проживання у місті Буча (Київська область). За попередніми даними, чоловік покінчив життя самогубством через повішення 02015-07-2525 липня 2015, ознак насильницької смерті на його тілі не виявлено. За даним фактом порушено кримінальне впровадження за ч.1 ст.115 («Умисне вбивство») ККУ. Побратими Ярослава у версію із самогубством не вірять. 31 липня пройшло прощання на Старокиївській горі у Києві, похорон було відкладено через проведення слідства. Залишилася дружина та троє дітей, — дві доньки і син.

Див. також

• Бої за Донецький аеропорт
• Бої за Дебальцеве