Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (16 березня — 31 березня 2022)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні, починаючи з 16 березня по 31 березня 2022 року (включно).

Усі списки[ред. | ред. код]

Список загиблих з 16 по 31 березня 2022 року[ред. | ред. код]

Світлина Емблема Прізвище, ім'я,
по-батькові
Про особу Дата смерті Обставини смерті

Березень[ред. | ред. код]

16 березня[ред. | ред. код]

5482 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Моргун Артем Сергійович м. Харків. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — 93 ОМБР (МОСН), бойовий медик). Випускник загальноосвітньої школи № 155 м. Харкова. (дата підлягає уточненню) Загинув в боях за Україну під час захисту м. Харкова[2]. ← Відсутнє посилання на джерело - запис буде видалено!
5483 17th tank brigade insignia daily.svg Україна Курило Сергій Володимирович
(«Семен»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01979-07-044 липня 1979, м. Кривий Ріг Дніпропетровська область. Молодший сержант, командир 3-го розвідувального відділення 2-го розвідувального взводу розвідувальної роти 17 ОТБр. До ЗС України був призваний за мобілізацією 25 лютого 2022 року. До війни працював у ВАТ «Суха Балка» та на ПП «Світекс». З 2011 року продовжив працювати прохідником на шахті «Гвардійська». Учасник АТО (31.07.2014 року - 03.09.2015). Залишилися дружина та син. 02022-03-1616 березня 2022 Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну поблизу смт Новотошківського на Луганщині. Похований в м. Липовець[3]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4].
5484 Emblem of the Ukrainian Navy.svg Україна Кравець Владислав Мешканець м. Одеси. Військовослужбовець ВМС ЗС України (підрозділ — не уточнено). (дата підлягає уточненню) Згідно з повідомленням Одеської міськради, військовослужбовець загинув в боях за Україну під час захисту м. Миколаєва. Похований на Західному кладовищі в м. Одесі[5].
5485 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Сидорюк Володимир Віталійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
с. Єгорівка Одеська область. Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). (дата підлягає уточненню) Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Похований в с. Єгоровці[6]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[7].
5486 1 ОТБр.svg Україна Андрійченко Володимир Леонідович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
01985-03-1010 березня 1985, м. Чернігів. Молодший лейтенант, військовослужбовець медичного взводу 1 ОТБр. Учасник АТО. Учасник двох революцій — Помаранчевої та Гідності. Голова Чернігівського обласного осередку Комітету виборців України. 02022-03-1616 березня 2022 Поїхав на медичній машині забирати поранених і вбитих побратимів поблизу м. Чернігова, але потрапив під обстріл і загинув від ударної хвилі в результаті влучання реактивного протитанкового снаряда[8]. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[9].
5487 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Хижняк Петро Петрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01963 1963, 59 років, с. Пастирське Черкаська область. Сержант, водій-кулеметник інженерно-саперного взводу (підрозділ — не уточнено). Майже все життя прожив у м. Сміла, був водієм. Учасник ліквідації аварії на ЧАЕС. У 2014 став активним волонтером, роками возив допомогу воїнам АТО, за що був нагороджений відзнакою Президента України. Незважаючи на інвалідність, у 2019 пішов на військову службу за контрактом до ЗС України. 02022-03-1616 березня 2022 Загинув під час артилерійського обстрілу поблизу м. Харкова[10][11]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[12].
5488 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Веклюк Василь Йосипович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
59 років, м. Стебник Львівська область. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). В 2014 році воював на Донбасі. Вдруге був призваний до ЗС України за мобілізацією - 24 лютого 2022 року. Залишилась дружина та двоє доньок. 02022-03-1616 березня 2022 Загинув у бою з окупантами поблизу м. Попасної на Луганщині. Через оточення території бойових дій військами країни-агресора привезти тіло військовослужбовця та поховати його вдалося лише 31 березня[13]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[14].
5489 81 ОАеМБр к.svg Україна Строганов Дмитро Дмитрович 02000-10-055 жовтня 2000, 21 рік, м. Запоріжжя. Військовослужбовець підрозділу 90 ОАЕМБ 81 ОАЕМБр. 02022-03-1616 березня 2022 Загинув близько 17:50 в бою з агресором поблизу с. Кам'янка в Харківській області[15].
5490 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Берчак Іван Васильович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01982 1982, мешканець с. Несваткового Олександрівської селищної громади Кропивницький район Кіровоградська область. Стрілець-санітар, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-03-1616 березня 2022 Згідно з повідомленням голови громади Олександра Безпечного, військовослужбовець загинув поблизу с. Кам'янка Харківської області. Похований у м. Кам'янка Черкаської області[16]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[12].
5491 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Тягун Едуард Васильович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Мешканець Полтавської області. Старший солдат, заступник командира бойової машини (підрозділ — не уточнено). Залишилися дружина та донька. 02022-03-1616 березня 2022 Згідно з повідомленням Полтавської ОВА, військовослужбовець загинув в боях під час оборони м. Чернігова[17]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[18].
5492 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Пилипченко Павло Юрійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01979-03-3131 березня 1979, с. Ісайки Київська область. Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Учасник АТО. Працював в держкомпанії «Оператор ГТС України». До ЗС України був призваний за мобілізацією після російського вторгнення в Україну. 02022-03-1616 березня 2022
(орієнтовно)
Загинув під час оборони м. Києва. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[19].
5493 Нашивка 227-го батальйону територіальної оборони ЗСУ.png Україна Білий Артем Сергійович
(«Бумер»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01991-03-1010 березня 1991, м. Дніпро. Молодший сержант 227-го батальйону 127-ї бригади Сил ТрО ЗСУ. Учасник АТО з 2014 року. Воював у складі батальйону «Донбас». 02022-03-1616 березня 2022 Загинув під час оборони м. Харкова[20]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[21].
5494 AZOV logo.svg Україна Краснобриж Ігор Віталійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01995-03-1515 березня 1995, м. Маріуполь Донецька область. Старший солдат, військовослужбовець Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» НГУ. Проходив службу в підрозділі з 2014 року. 02022-03-1616 березня 2022 Загинув під час оборони рідного міста Маріуполя[22]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[23].
5495 Emblem of the National Guard of Ukraine.svg Україна Черниш Сергій Олександрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01971-10-2121 жовтня 1971. Старший солдат, механік-електрик відділення забезпечення легкої броньованої техніки ремонтного взводу бронетанкової техніки ремонтного автотранспортного батальйону частини НГУ України. 02022-03-1616 березня 2022 Загинув в боях з агресором у ході відбиття російського вторгнення в Україну поблизу м. Рубіжного на Луганщині[24]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[25].
5496 Emblem of the National Guard of Ukraine.svg Україна Логвиненко Юрій Миколайович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01982-02-077 лютого 1982. Молодший сержант, командир 2-го відділення 1-го зенітного артилерійського взводу 1-зенітно-артилерійської батареї зенітного ракетного артилерійського дивізіону частини НГУ. 02022-03-1616 березня 2022 Загинув в боях з агресором, отримавши поранення, що несумісні з життям, у ході відбиття російського вторгнення в Україну поблизу м. Рубіжного на Луганщині[24]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[25]
5497 1 БрОП НГУ.png Україна Бубнович Олександр Миколайович 01995-06-2121 червня 1995, м. Рівне. Штаб-сержант, сержант з матеріального забезпечення роти бойового забезпечення 1 БрОП Національної гвардії України. Навчався у шостій рівненській школі, за тим отримав фах опоряджувальника у професійному училищі №1. У жовтні 2013 року пішов служити строкову службу у 14-й бригаді спецпризначення «Барс» Внутрішніх військ МВС України. По завершенні строкової служби підписав свій перший контракт, а після того другий. 02022-03-1616 березня 2022 Разом з іншими гвардійцями завантажив автівку, аби доправити побратимам, але по дорозі поблизу с. Мощун, що на Київщині, ворог влучив у неї з гранатомета[26].
5498 1 БрОП НГУ.png Україна Головко Дмитро Володимирович 01997-06-2121 червня 1997, м. Ланівці Тернопільська область. Молодший сержант, помічник начальника групи застосування спеціальних засобів взводу РХБЗ роти бойового забезпечення 1 БрОП Національної гвардії України. 02022-03-1616 березня 2022 Загинув поблизу села Мощун, що на Київщині, внаслідок вогнепального поранення, коли колону, в якій він був, обстріляли окупанти[27].
5499 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Білик Юрій Васильович 01969-03-1010 березня 1969, с. Шептаки Новгород-Сіверський район Чернігівська область. Старший солдат, механік-водій БМП (підрозділ — не уточнено). Строкову службу проходив в десантних військ. Коли в 2014 році на сході України почалася війна, одразу ж вирішив боронити державу від ворога та 2 грудня 2014 року підписав контракт зі ЗС України. Захищав країну в складі 1 ОТБр. Воював у найгарячіших точках в зоні проведення ООС протягом восьми років. 02022-03-1616 березня 2022 Загинув в запеклому бою з агресором на підступах до м. Чернігова. Був похований на місці бою в тимчасовому похованні разом з іншим невідомим воїном, перепохований на місцевому кладовищі м. Новгород-Сіверського[28].
Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Військовослужбовці ЗС України. 02022-03-1616 березня 2022 (для доповнення за 16 березня 2022 року)

17 березня[ред. | ред. код]

5500 10th Mountain Assault Brigade Insignia (UA).svg Україна Круглик Богдан Юрійович
(«Гуцул»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01990-12-055 грудня 1990, смт Печеніжин Коломийський район Івано-Франківська область. Старший солдат, військовослужбовець підрозділу 10 ОГШБр. Учасник АТО/ООС з 2014 року. Пройшов Іловайський котел в складі добровольчого батальйону «Торнадо». В 10 ОГШбр ЗС України — з 2016 року. 02022-03-1717 березня 2022 Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[29]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[30].
5501 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Шамбір Євгеній Іванович
Медаль «За військову службу Україні»
м. Долинська Кіровоградська область. Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-03-1717 березня 2022 Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[31]. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[32].
5502 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Семенов Євгеній Сергійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Мешканець с. Салівка Кременчуцький район Полтавська область. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-03-1717 березня 2022
(орієнтовно)
Згідно з повідомленням Горішньоплавнівської громади Полтавської області, військовослужбовець загинув в боях з агресором (орієнтовно, після 16 березня) поблизу м. Сєвєродонецька на Луганщині[33]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[34].
5503 Герб НАСВ.png Україна Кохан Сергій Леонідович Кам'янка-Бузька Львівська область. Полковник, доцент кафедри артилерії НАСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного. 02022-03-1717 березня 2022 Загинув внаслідок авіаудару на Яворівському полігоні[35].
5504 DSNS emblem 2016.svg Україна Подільський Олександр 31 рік. Сержант служби цивільного захисту, рятувальник 5-ї Державно-рятувальної частини 3-го Державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Харківській області. У дитинстві мріяв стати рятувальником. Залишилися мати, дружина і син. 02022-03-1717 березня 2022 Загинув під час повторного обстрілу російським агресором ринку «Барабашово» у Харкові близько 14:00[36].
5505 503 OBMP.png Україна Василянський Максим Геннадійович
Орден «За мужність» ІІ ступеня
01989-05-2828 травня 1989. Старший матрос, військовослужбовець підрозділу 503 ОБМП. 02022-03-1717 березня 2022 Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Похований на Алеї героїв у м. Дніпрі[37]. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)[38].
5506 Емблема ДШВ.svg Україна Зенченко Олег Вікторович
Орден Богдана Хмельницького I ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
01972-04-1111 квітня 1972. Полковник, військовослужбовець Командування Десантно-штурмових військ ЗС України. Проходив службу на посадах заступника та командира 25 ОПДБр. Учасник АТО/ООС. Воював у Слов'янську, Ямполі, Дебальцевому, захищав Авдіївську «промку», «Зеніт» поблизу Донецького аеропорту. Був нагороджений орденами Богдана Хмельницького III ступеня (4.12.2014) та II ступеня (19.11.2020). 02022-03-1717 березня 2022
(орієнтовно)
Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[39]. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» I ступеня (посмертно)[40].
5507 Нарукавний знак 36 ОБрМП.png Україна Скира Павло Миколайович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
02002 2002, с. Паніванівка Кременчуцький район Полтавська область. Матрос, військовослужбовець 36 ОБрМП ВМС ЗС України. 02022-03-1717 березня 2022 Загинув в ході виконання бойового завдання під час оборони м. Маріуполя[41]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[42].
5508 93 ОМБр п.svg Україна Гарбуз Олександр Русланович
Герой України
02002-07-022 липня 2002, с. Губиниха Новомосковський район Дніпропетровська область. Солдат, оператор протитанкового ракетного комплексу протитанкового взводу механізованого батальйону 93 ОМБр. У 2017 році закінчив 9 класів Губинихської загальноосвітньої школи № 2, в 2020 році — Перещепинський професійний ліцей за спеціальністю «Робітник фермерського господарства». 20.11.2021 року уклав контракт на проходження військової служби в ЗС України. В ході відбиття російського вторгнення в Україну в 2022 році за допомогою ПТРК «Корсар» знищив загалом десяток бойових машин противника.
Герой України (посмертно).
02022-03-1717 березня 2022
(орієнтовно)
У ніч на 16 березня 2022 року, в ході невеликої операції, що мала на меті захоплення ворожої позиції, звідки по українських воїнах стріляв танк, Олександр у складі розвідгрупи, разом із побратимом «Хакер», потрапив у полон. 24 березня, після визволення с. Гусарівки Балаклійського району Харківської області, українськими військовослужбовцями було виявлено тіло Олександра, вбитого пострілами у голову та зі слідами тортур[43][44].
5509
...
5510
Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Військовослужбовці ЗС України. 02022-03-1717 березня 2022 (для доповнення за 17 березня 2022 року)

18 березня[ред. | ред. код]

5511 79 ОДШБр к.svg Україна Левченко Олексій Миколайович
Медаль «За військову службу Україні»
01978 1978, 43 роки, мешканець с. Лупареве Вітовський район Миколаївська область. Військовослужбовець підрозділу 79 ОДШБр. Залишилися дружина та троє дітей. 02022-03-1818 березня 2022 Загинув уві сні внаслідок удару російських військ ракетами типу «Калібр» по пункту постійної дислокації 79 ОДШБр в м. Миколаєві[45]. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[32].
5512 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Баргилевич Віталій 20 років, мешканець с. Степове Одеська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-03-1818 березня 2022 Загинув уві сні внаслідок удару російських військ ракетами типу «Калібр» по казармі з військовослужбовцями у Миколаєві. Похований на території Доброславської ОТГ[46][47].
5513 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Биков Іван 29 років, мешканець с. Сухий Лиман Одеська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-03-1818 березня 2022 Загинув уві сні внаслідок удару російських військ ракетами типу «Калібр» по казармі з військовослужбовцями у м. Миколаєві[46].
5514 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Нерубайський Юрій Вікторович 29 років, мешканець Таїровської територіальної громади Одеська область. Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-03-1818 березня 2022 Загинув уві сні внаслідок удару російських військ ракетами типу «Калібр» по казармі з військовослужбовцями у м. Миколаєві[46][48].
5515 137 ОБМП.png Україна Дудка Микола Миколайович 42 роки, мешканець м. Арцизу Болградський район Одеська область. Матрос 137 ОБМП. 02022-03-1818 березня 2022 Загинув уві сні внаслідок удару російських військ ракетами типу «Калібр» по казармі з військовослужбовцями у м. Миколаєві[46][48].
5516 Emblem of the Ukrainian Navy.svg Україна Бойко Андрій Михайлович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Мешканець Подільського району Одеська область. Матрос, військовослужбовець ВМС ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-03-1818 березня 2022 Згідно з повідомленням начальника Подільської районної військової адміністрації та пресслужби Подільської районної ради, загинув уві сні внаслідок удару російських військ ракетами типу «Калібр» по казармі з військовослужбовцями у м. Миколаєві[49]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[38].
5517 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Іванов Максим Олександрович Мешканець Подільського району Одеська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-03-1818 березня 2022 Згідно з повідомленням начальника Подільської районної військової адміністрації та пресслужби Подільської районної ради, загинув уві сні внаслідок удару російських військ ракетами типу «Калібр» по казармі з військовослужбовцями у м. Миколаєві[49].
5518 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Дармороз Дмитро Ігорович Мешканець Подільського району Одеська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-03-1818 березня 2022 Згідно з повідомленням начальника Подільської районної військової адміністрації та пресслужби Подільської районної ради, загинув уві сні внаслідок удару російських військ ракетами типу «Калібр» по казармі з військовослужбовцями у м. Миколаєві[49].
5519 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Кривенко Володимир Валентинович Мешканець Подільського району Одеська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-03-1818 березня 2022 Згідно з повідомленням начальника Подільської районної військової адміністрації та пресслужби Подільської районної ради, загинув уві сні внаслідок удару російських військ ракетами типу «Калібр» по казармі з військовослужбовцями у м. Миколаєві[49].
5520 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Шинкарюк Олег Петрович Мешканець Подільського району Одеська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-03-1818 березня 2022 Згідно з повідомленням начальника Подільської районної військової адміністрації та пресслужби Подільської районної ради, загинув уві сні внаслідок удару російських військ ракетами типу «Калібр» по казармі з військовослужбовцями у м. Миколаєві[49].
5521 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Задорожній Іван Володимирович Мешканець с. Борсуки Подільський район Одеська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-03-1818 березня 2022 Згідно з повідомленням начальника Подільської районної військової адміністрації та пресслужби Подільської районної ради, загинув уві сні внаслідок удару російських військ ракетами типу «Калібр» по казармі з військовослужбовцями у м. Миколаєві. Похований в с. Борсуки[49].
5522 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Болакан Микола Миколайович Мешканець Подільського району Одеська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-03-1818 березня 2022 Згідно з повідомленням начальника Подільської районної військової адміністрації та пресслужби Подільської районної ради, загинув уві сні внаслідок удару російських військ ракетами типу «Калібр» по казармі з військовослужбовцями у м. Миколаєві[49].
5523 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Євменко Борис Юрійович Мешканець с. Сінного Подільський район Одеська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-03-1818 березня 2022 Згідно з повідомленням начальника Подільської районної військової адміністрації та пресслужби Подільської районної ради, загинув уві сні внаслідок удару російських військ ракетами типу «Калібр» по казармі з військовослужбовцями у м. Миколаєві. Похований в с. Сінному[49].
5524 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Переход Едуард Михайлович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Мешканець Подільського району Одеська область. Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-03-1818 березня 2022 Згідно з повідомленням начальника Подільської районної військової адміністрації та пресслужби Подільської районної ради, загинув уві сні внаслідок удару російських військ ракетами типу «Калібр» по казармі з військовослужбовцями у м. Миколаєві[49]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) [38].
5525 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Антоненко Євген Леонідович Мешканець Подільського району Одеська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-03-1818 березня 2022 Згідно з повідомленням начальника Подільської районної військової адміністрації та пресслужби Подільської районної ради, загинув уві сні внаслідок удару російських військ ракетами типу «Калібр» по казармі з військовослужбовцями у м. Миколаєві[49].
5526 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Лавриненко Едуард Валентинович Мешканець с. Підгірне Болградський район Одеська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-03-1818 березня 2022 Згідно з повідомленням Тарутинської селищної ради, загинув уві сні внаслідок удару російських військ ракетами типу «Калібр» по казармі з військовослужбовцями у м. Миколаєві. Похований в с. Підгірному[50]. Пам’ять військовослужбовця вшановано меморіальною дошкою на Меморіальному комплексі в смт Тарутине на Одещині[51].
5527 137 ОБМП.png Україна Меркур’єв Олександр Вікторович Мешканець с. Підгірне Болградський район Одеська область. Військовослужбовець 137 ОБМП. 02022-03-1818 березня 2022 Згідно з повідомленням Тарутинської селищної ради, загинув уві сні внаслідок удару російських військ ракетами типу «Калібр» по казармі з військовослужбовцями у м. Миколаєві. Похований в с. Підгірному[50]. Пам’ять військовослужбовця вшановано меморіальною дошкою на Меморіальному комплексі в смт Тарутине на Одещині[51].
5528 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Гончар Павло Мешканець м. Першотравенська Дніпропетровська область. Командир взводу, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-03-1818 березня 2022 Загинув уві сні внаслідок удару російських військ ракетами типу «Калібр» по казармі з військовослужбовцями у м. Миколаєві. Похований в м. Першотравенську[52].
5529 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Корнійчук Микола Володимирович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Мешканець с. Підгайці Волинська область. Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-03-1818 березня 2022 Згідно з повідомленням голови Нововолинської громади та за підтвердження Волинської обласної військово-цивільної адміністрації, військовослужбовець загинув в результаті ворожого обстрілу на Миколаївщині. Разом з тілами побратимів його тіло дістали з-під завалів. Похований в с. Підгайцях[53]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[54].
5530 137 ОБМП.png Україна Моргун Артур Анатолійович 01996-09-1919 вересня 1996, с. Сегединці Черкаська область. Старший матрос, військовослужбовець 137 ОБМП. 02022-03-1818 березня 2022 Загинув уві сні внаслідок удару російських військ ракетами типу «Калібр» по казармі з військовослужбовцями у м. Миколаєві Похований у рідному селі Сегединці[55].
5531 НЗ МП.svg Україна Чеботар Леонід Ігорович 02002-06-2222 червня 2002, Кривоозерський район Миколаївська область. Військовослужбовець підрозділу морської піхоти України. 02022-03-1818 березня 2022 Загинув уві сні внаслідок удару російських військ ракетами типу «Калібр» по казармі з військовослужбовцями у м. Миколаєві Похований у с. Кобиляки Водяницької ТГ на Черкащині[55].
5532 НЗ ВДВ.svg Україна Ліпський Іван Васильович 01998-10-1616 жовтня 1998, смт Любашівка Одеська область. Військовослужбовець підрозділу ДШВ ЗС України (підрозділ — не уточнено). Народився, навчався та проживав в Любашівці, прописаний був в селі Демидове. Пішов добровольцем на війну з першого дня повномаштабного вторгнення російських військ. 02022-03-1818 березня 2022 Загинув уві сні внаслідок удару російських військ ракетами типу «Калібр» по казармі з військовослужбовцями у м. Миколаєві[56].
5533 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Іванов Валерій Сергійович 02001-01-2727 січня 2001, м. Кілія Одеська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-03-1818 березня 2022 Загинув в результаті ворожого ракетного обстрілу м. Миколаїв[57].
5534 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Хомик Павло Борисович 01999-07-1313 липня 1999, м. Луцьк Волинська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Проходив військову службу у ЗС України за контрактом. 02022-03-1818 березня 2022 Загинув внаслідок ракетного удару під час виконання бойових завдань в м. Миколаєві[58].
5535 137 ОБМП.png Україна Наконечний Сергій Анатолійович
(«Фунтік»)
31 рік, с. Дзигівка Вінницька область. Військовослужбовець 137 ОБМП. 02022-03-1818 березня 2022 Загинув уві сні внаслідок удару російських військ ракетами типу «Калібр» по казармі з військовослужбовцями у Миколаєві Похований у с. Кобиляки Водяницької ТГ на Черкащині[59].
5536 137 ОБМП.png Україна Шишковський Сергій Олегович 01994-06-1212 червня 1994, м. Чортків Тернопільська область. Старший бойовий медик евакуаційного відділення, військовослужбовець 137 ОБМП. Навчався у чортківській ЗОШ № 5, а 2013 року закінчив Чортківський державний медичний коледж, спеціальність «Сестринська справа». 2018 року закінчив Тернопільський державний медичний університет. З 2018 року по 2021 роки проходив інтернатуру за спеціальністю «Хірургія». Працював лікарем-хірургом 1 місяць у місті Сарни Рівненської області. Строкову службу у 35 бригаді морської піхоти на посаді медика евакуаційного відділення. Після російського вторгнення в Україну пішов до війська добровільно медичним братом. Залишились батьки та брат. 02022-03-1818 березня 2022 Загинув уві сні внаслідок удару російських військ ракетами типу «Калібр» по казармі з військовослужбовцями у м. Миколаєві[60].
5537 137 ОБМП.png Україна Шпичка Євген Вікторович 01988-12-2020 грудня 1988, м. Вознесенськ Миколаївська область. Старший матрос, військовослужбовець 137 ОБМП. Учасник АТО (2014-2015), у 2018-2021 роках проходив військову службу в ЗС України за контрактом. Тричі по 6-9 місяців був на передовій під час ротації його частини. 02022-03-1818 березня 2022 Загинув уві сні внаслідок удару російських військ ракетами типу «Калібр» по казармі з військовослужбовцями у м. Миколаєві[61].
5538 137 ОБМП.png Україна Дяченко Олександр 01986-07-044 липня 1986, с. Ясенове Друге Одеська область. Старший матрос 137 ОБМП. Проживав у м. Алчевськ, а після російського вторгнення у 2014 році вимушений був переїхати з дружиною та дитиною до Одеси. Учасник АТО/ООС з 2016 року. Дядько В'ячеслава Корсі. Залишилися дружина та діти[62]. 02022-03-1818 березня 2022 Загинув внаслідок удару російських військ ракетами типу «Калібр» по казармі з військовослужбовцями у м. Миколаєві. Похований у селі Великий Дальник, Одеська область[63].
5539 137 ОБМП.png Україна Корся В'ячеслав Васильович 01995-02-1010 лютого 1995, смт. Любашівка Одеська область. Старший матрос 137 ОБМП. З 5 по 11 клас навчався і жив з родиною у м. Теплодар. Учасник АТО/ООС (2016-2021). Після початку повномасштабного вторгнення пішов добровольцем до ЗС України. Племінник Олександра Дяченка. Залишилася дружина, яка через кілька місяців мала народити. 02022-03-1818 березня 2022 Загинув внаслідок удару російських військ ракетами типу «Калібр» по казармі з військовослужбовцями у м. Миколаєві. Похований у селі Великий Дальник, Одеська область[62]
5540 137 ОБМП.png Україна Багнюк Валентин Володимирович 02001-02-1414 лютого 2001, с. Махнівка (Вінницький район) Вінницька область. Лейтенант, військовослужбовець 137 ОБМП. Отримав військове звання "лейтенанта" за 12 днів до смерті. 02022-03-1818 березня 2022 Загинув внаслідок удару російських військ ракетами типу «Калібр» по казармі з військовослужбовцями у м. Миколаєві[64].
5541 137 ОБМП.png Україна Скуба Михайло Володимирович 01987-11-2121 листопада 1987, м. Луцьк Волинська область. Військовослужбовець 137 ОБМП. З 2016 по 2020 рік служив у 137 ОБМП. Провів дві ротації у зоні АТО/ООС. Після цього звільнився і працював на цивільній роботі. Після початку повномасштабного вторгнення пішов боронити рідну землю. 02022-03-1818 березня 2022 Загинув внаслідок удару російських військ ракетами типу «Калібр» по казармі з військовослужбовцями у м. Миколаєві[65].
5542 137 ОБМП.png Україна Кравчук Михайло Миколайович 01991-11-2121 листопада 1991, с. Крупець (Шепетівський район) Хмельницька область. Матрос, кухар 137 ОБМП. З 2014 року брав участь в АТО, пізніше уклав контракт із ЗСУ. 02022-03-1818 березня 2022 Загинув внаслідок удару російських військ ракетами типу «Калібр» по казармі з військовослужбовцями у м. Миколаєві[66].
5543 137 ОБМП.png Україна Сидорчук Олександр Вікторович 01987 1987, смт. Березанка Миколаївська область. Старший матрос, військовослужбовець 137 ОБМП. 02022-03-1818 березня 2022 Загинув внаслідок удару російських військ ракетами типу «Калібр» по казармі з військовослужбовцями у м. Миколаєві[67].
5544 145 ОРВП ЗСУ 2020 logo.png Україна Володько Віталій Юрійович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Чернігівська область. Капітан, військовослужбовець 145 ОРВП. 02022-03-1818 березня 2022 Загинув внаслідок удару російських військ ракетами типу «Калібр» по казармі з військовослужбовцями у м. Миколаєві[68]. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[69].
5545 145 ОРВП ЗСУ 2020 logo.png Україна Уваров Дмитро Сергійович
Медаль «За військову службу Україні»
Луганська область. Солдат, військовослужбовець 145 ОРВП. 02022-03-1818 березня 2022 Загинув внаслідок удару російських військ ракетами типу «Калібр» по казармі з військовослужбовцями у м. Миколаєві[68]. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[69].
5546 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Шаповалов Ігор Олександрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Лейтенант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-03-1818 березня 2022 Загинув внаслідок удару російських військ ракетами типу «Калібр» по казармі з військовослужбовцями у м. Миколаєві[68]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[69].
5547 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Обміняний Антон Костянтинович
Медаль «За військову службу Україні»
Миколаївська область. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-03-1818 березня 2022 Загинув внаслідок удару російських військ ракетами типу «Калібр» по казармі з військовослужбовцями у м. Миколаєві[70]. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[71].
5548 137 ОБМП.png Україна Луньов Олексій 01974 1974, м. Арциз Одеська область. Військовослужбовець 137 ОБМП. З часом переїхав в м. Южне Одеська область. Учасник АТО/ООС. До ЗС України був мобілізований в 2015 році. Після мобілізації вирішив залишитися в ЗС України і продовжив військову службу у морській піхоті. Неодноразово був нагороджений медалями та грамотами. Залишилися дружина і 11-річна донька. 02022-03-1818 березня 2022 Загинув внаслідок удару російських військ ракетами типу «Калібр» по казармі з військовослужбовцями у м. Миколаєві[72].
5549 137 ОБМП.png Україна Авраменко Євген 30 років, м. Біляївка Одеська область. Військовослужбовець 137 ОБМП. Учасник АТО. Через хворобу на деякий час залишав армію, працював за цивільною спеціальністю, але згодом знову повертався до військової служби. Одружився, а потім напередодні повномасштабного вторгнення знову підписав контракт на військову службу. У травні мав виповнитися 31 рік[73]. 02022-03-1818 березня 2022 Загинув внаслідок удару російських військ ракетами типу «Калібр» по казармі з військовослужбовцями у м. Миколаєві[74].
5550 137 ОБМП.png Україна Варзар Олександр 34 роки, м. Біляївка Одеська область. Військовослужбовець 137 ОБМП. Учасник АТО. Батько двох дітей. Мав нарогоди за зразкову військову службу. Влітку 2022 року йому б виповнилося 35 років. 02022-03-1818 березня 2022 Загинув внаслідок удару російських військ ракетами типу «Калібр» по казармі з військовослужбовцями у м. Миколаєві[73].
5551 137 ОБМП.png Україна Холявко Олександр 25 років, м. Біляївка Одеська область. Військовослужбовець 137 ОБМП. Закінчив Біляївську другу школу. Учасник АТО. Під час виконання бойового завдання отримав серйозну травму, але одужав, хоч і отримав інвалідність. Коли закінчився контракт, змінив місце роботи. Деякий час працював закордоном. Але після початку повномасштабного вторгнення одразу повернувся додому, щоб знову стати на захист України. Залишилися двоє донечок, дружина, мама. 02022-03-1818 березня 2022 Загинув внаслідок удару російських військ ракетами типу «Калібр» по казармі з військовослужбовцями у м. Миколаєві[75].
5552 137 ОБМП.png Україна Галушко Володимир 40 років, м. Біляївка Одеська область. Військовослужбовець 137 ОБМП. Після початку повномасштабного вторгнення повернувся із-за кордону, щоб знову стати на захист України. Залишився батько, брат, а також донька. 02022-03-1818 березня 2022 Загинув внаслідок удару російських військ ракетами типу «Калібр» по казармі з військовослужбовцями у м. Миколаєві[76].
5553 137 ОБМП.png Україна Григор'єв Віктор 50 років, с. Майори Одеська область. Військовослужбовець 137 ОБМП. За фахом – тракторист та водій. З 2015 року брав участь в АТО. У січні 2022 року одружився. Невдовзі після повномасштабного вторгнення російських окупантів продовжив захищати рідну землю. 02022-03-1818 березня 2022 Отримав важкі поранення внаслідок удару російських військ ракетами типу «Калібр» по казармі з військовослужбовцями у м. Миколаєві. Був доставлений у шпиталь, де й помер[77].
5554 137 ОБМП.png Україна Лучко Сергій Михайлович
Орден «За мужність» ІІ ступеня
40 років, с. Вербка-Мурована Хмельницька область. Старший лейтенант, командир інженерно-саперного взводу 137 ОБМП. До ЗС України був мобілізований в 2015 році. Захищав Україну в складі морської піхоти. Залишилися батько, сестра, дружина і троє дітей. 02022-03-1818 березня 2022 Загинув внаслідок удару російських військ ракетами типу «Калібр» по казармі з військовослужбовцями у м. Миколаєві[78]. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)[79].
5555 Нарукавний знак 36 ОБрМП.png Україна Циголь Дмитро Ігорович 02003-05-3131 травня 2003, Миколаївська область. Військовослужбовець 36 ОБрМП. 02022-03-1818 березня 2022 Загинув внаслідок удару російських військ ракетами типу «Калібр» по казармі з військовослужбовцями у м. Миколаєві[80].
5556 35th Separate Marine Brigade SSI (with tab).svg Україна Ротарь Антон 25 років, смт Браїлів Житомирська область. Старший матрос, навідник-оператор БМП-2 35 ОБрМП. 3 роки відслужив за контрактом та був учасником бойових дій у зоні АТО/ООС. По завершенню контракту працював будівельником, а після повномасштабного вторгнення пішов знову боронити свою державу. 02022-03-1818 березня 2022 Загинув внаслідок удару російських військ ракетами типу «Калібр» по казармі з військовослужбовцями у м. Миколаєві[81].
5557

5560
Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Військовослужбовці ЗС України 02022-03-1818 березня 2022 Загинули внаслідок ракетного удару по казармі з військовослужбовцями в м. Миколаєві[82][83].
5548 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Степаненко Микола Петрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01972-01-3131 січня 1972. Штаб-сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Залишилися батьки, дружина та неповнолітній син. 02022-03-1818 березня 2022 Загинув під час артилерійського обстрілу в районі с. Мощун Київської області. Похований у с. Озірна на Черкащині[55]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[84].
5549 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Шестак Сергій Віталійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль «Захиснику Вітчизни» — 2015
01988-06-2222 червня 1988, 33 роки, Чернігівська область. Мешканець м. Черкаси. Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). До війни — гравець, нападник аматорської футбольної команди «Черкаські козаки». Залишилась дружина та маленька донька. 02022-03-1818 березня 2022
(орієнтовно)
Загинув у бою з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну поблизу міста-героя Волновахи на Донеччині[85]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[86] та медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)[87].
5550 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Ладовський Ігор Богданович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
39 років, с. Перевозець Івано-Франківська область. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-03-1818 березня 2022
(орієнтовно)
Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[88]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[89].
5551 Прапор Добровольчого українського корпусу Правого сектору.jpg Україна Гайдін Вадим Олексійович
(«Майстер»)
Медаль «За військову службу Україні»
02022-03-1818 березня 2022, м. Запоріжжя. Боєць другої роти 2-го окремого батальйону ДУК ПС[90]. З початком російського вторгнення в Україну, перевіз дружину до м. Тернополя. Звідтіля — вирушив на війну, адже вже мав бойовий досвід: у 2014—2015 роках командував відділенням батальйону «Донбас». Залишилася дружина. 02022-03-1818 березня 2022 Загинув, отримавши осколкові поранення, обороняючи від наступу окупантів столицю України. У складі розвідгрупи відшукував російських диверсантів і коригувальників, під час однієї з операцій разом із побратимами потрапив під ворожий обстріл. Похований в м. Тернополі[91].
5552 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Унгурян Володимир Петрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
с. Комарівці Чернівецька область. Солдат, військовослужбовець ЗС України, гранатометник (підрозділ — не уточнено). 02022-03-1818 березня 2022
(орієнтовно)
Згідно з повідомленням Чернівецької ОДА, військовослужбовець загинув у боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Похований в с. Комарівцях[92]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[93].
5553 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Грузія Ратіані Давид
(«Дато»)
Селище Местія Грузія[94]. Кулеметник ЗС України (підрозділ — не уточнено). Після початку повномасштабного російського вторгнення вирушив в Україну як доброволець. 02022-03-1818 березня 2022 Допомагав французькому солдату, який отримав пошкодження ноги, дістатися пункту збору. Загинув на місці в результаті підриву на міні поблизу міста-героя України Ірпеня в передмісті Києва[95] Перед смертю встиг вбити кількох росіян[96].
5554 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Грузія Беріашвілі Георгій
(«Беро»)
Грузія[94]. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Після початку повномасштабного російського вторгнення вирушив в Україну як доброволець. 02022-03-1818 березня 2022 Загинув у бою з російськими окупантами поблизу міста-героя України Ірпеня в передмісті Києва[95].
5555 НЗ ВДВ.svg Україна Чаюн Роман Вікторович 01975-01-1818 січня 1975, м. Кам'янське Дніпропетровська область. Військовослужбовець ДШВ ЗСУ (підрозділ — не уточнено). Учасник АТО (2015—2016). Залишилися донька та син. 02022-03-1818 березня 2022 Згідно з повідомленням міського голови м. Кам'янського, військовослужбовець загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Похований на кладовищі Соцміста в м. Кам'янському[97].
5556 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Якунін Олег Іванович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01969-12-1818 грудня 1969, м. Київ. Сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Навчався у столичній школі № 202 на Лісовому масиві, відвідував клуб юних моряків у м. Києві. Закінчив Київське річне училище та служив і працював на флоті. Пізніше заснував проєкти misto.zp.ua, afisha.zp.ua, depechemode.com.ua та багато інших на базі myhost.net.ua. 02022-03-1818 березня 2022 Загинув від осколку міни в бою з окупантами поблизу м. Курахового в Донецькій області[98]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[99].
5557 НЗ МП.svg Україна Сабіров Данило Володимирович 02001 2001, мешканець с. Новопетрівки Запорізька область. Військовослужбовець підрозділу Морської піхоти ВМС ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-03-1818 березня 2022 Згідно з повідомленням голови Широківської територіальної громади, загинув під час бомбардування ворожими військами його військової частини на Миколаївщині[100].
5558 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Бараннік Максим Олегович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
32 роки, м. Кам'янське Дніпропетровська область. Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-03-1818 березня 2022 Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[101]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[102].
5559 DSNS emblem 2016.svg Україна Донець Євген Степанович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Сержант служби цивільного захисту, старший пожежник 4-ї пожежно-рятувальної частини ДСНС України. 02022-03-1818 березня 2022 Згідно з повідомленням пресслужби ДСНС України у Запорізькій області, пожежник зранку вирушив на ліквідацію пожежі на цивільному об'єкті в с. Наталівка Запорізької області, яка виникла внаслідок обстрілів російською армією. Загинув внаслідок вибуху під час гасіння загоряння, бо ворог завдав повторного удару в епіцентр займання[103]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[104].
5560 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Дулькевич Сергій 43 роки, с. Черкасівка Полтавська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). До війни працював на комбікормовому заводі. Учасник АТО (2014). На початку березня 2022 року знову був призваний до складу ЗС України. Залишилися дружина, син і донька. 02022-03-1818 березня 2022 Згідно з повідомленням адміністрації Новосельської громади, військовослужбовець загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Похований 20 березня на кладовищі у рідному селі[105].
5561 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Сітак Андрій Геннадійович
Орден «За мужність» І ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Мешканець с. Герасимівки Роменський район Сумська область. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Повний кавалер ордена «За мужність» (04.03.2022, 19.03.2022, 11.04.2022 (посмертно). 02022-03-1818 березня 2022
(орієнтовно)
Згідно з повідомленням Роменської РДА та міського голови м. Ромни, військовослужбовець помер внаслідок поранення, яке отримав в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[106]. Нагороджений орденом «За мужність» I ступеня (посмертно)[107].
5562 Emblem of the National Guard of Ukraine.svg Україна Смілін Сергій Сергійович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Капітан, військовослужбовець частини НГУ України (підрозділ — не уточнено). 02022-03-1818 березня 2022 Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[108].
5563 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Семенчук Богдан Юрійович 01993-06-1212 червня 1993, Рівненська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Футболіст аматорського клубу "Случ" (Березне). Пішов на фронт добровольцем. 02022-03-1818 березня 2022 Був убитий в бою з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну поблизу м. Києва[109].
5564 35th Separate Marine Brigade SSI (with tab).svg Україна Діскаленко Іван Анатолійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01997-07-044 липня 1997, 24 роки, с. Носівці Гайсинський район Вінницька область. Матрос, військовослужбовець 35 ОБрМП. 02022-03-1818 березня 2022 Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[110]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[111].
5565 Нарукавний знак 36 ОБрМП.png Україна Рибальченко Інна Олексіївна
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
23 роки. Старша кухарка господарчого відділення взводу забезпечення батальйону морської піхоти старша матроска 36 ОБрМП. 02022-03-1818 березня 2022 Загинула під час оборони м. Маріуполь. Нагороджена орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[112].
5566 12 БрОП НГУ.png Україна Брова Валентин Віталійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Старший солдат, стрілець-помічник кулеметника стрілецького відділення взводу забезпечення навчального процесу батальйону вишколу особового складу 12 БрОП. 02022-03-1818 березня 2022 Загинув під час оборони Маріуполя. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[113].
5567 AZOV logo.svg Україна Ворошилін Олександр Миколайович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Головний сержант, водій гранатометного відділення 3-го взводу оперативного призначення 3-ї роти оперативного призначення 1-го батальйону оперативного призначення Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» НГУ. 02022-03-1818 березня 2022 Загинув в боях з агресором під час оборони м. Маріуполя. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[114].
5568 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Зімич Володимир Степанович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Солдат ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-03-1818 березня 2022 Житель Зимнівської громади Володимир-Волинського району.

(для доповнення за 18 березня 2022 року)

19 березня[ред. | ред. код]

5569 19 ОРБр.svg Україна Васильєв Дмитро Миколайович
Герой України
Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна)Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
01978-03-2020 березня 1978, 43 роки, м. Первомайськ Миколаївська область. Підполковник, командир другого ракетного дивізіону 19 ОРБр. Учасник ООС. З перших днів російського вторгнення в Україну 2022 року, зі своїм підрозділом, брав участь в боях. Залишилися дружина та двоє дітей.
Герой України (посмертно).
02022-03-1919 березня 2022 18 березня, разом з підрозділом, потрапив під ворожий обстріл на Запоріжжі. Від отриманих важких поранень наступного дня помер у лікувальному закладі. Похований на Алеї Слави у м. Хмельницькому[115][116].
5570 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Потерейко Анатолій Васильович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
43 роки, с. Козиряни Дністровський район Чернівецька область. Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Залишилися 19-річний син та 8-річна донька. 02022-03-1919 березня 2022 Загинув у запеклому бою з агресором поблизу м. Луганська[117]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[14].
5571 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Гриценко Ілля Вікторович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01997 1997, м. Черкаси. Лейтенант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Випускник Військового інституту танкових військ НТУ «ХПІ». Учасник АТО/ООС. 02022-03-1919 березня 2022 Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[118]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[119].
5572 AZOV logo.svg Грузія Чікобава Бахва 54 роки, Грузія. Боєць Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» НГУ. Учасник російсько-грузинської війни 2008 року. До 2012 року очолював департамент з особливих завдань поліцейського управління Самегрело та Земо-Сванеті. 2014 року переїхав до України та вступив до батальйону «Азов». 02022-03-1919 березня 2022 Загинув в результаті артилерійського удару під час оборони м. Маріуполя[120].
5573 23rd Separate Civilian Security Brigade SSI.png Україна Рой Юрій Вікторович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Мешканець м. Мелітополь Запорізька область. Підполковник, командир 2 патрульного батальйону 23 ОБрОГП Південного оперативно-територіального об'єднання НГУ. Учасник АТО. 02022-03-1919 березня 2022 Загинув в боях з російськими окупантами під час оборони м. Маріуполя[121]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[7].
5574 State Border Guard Service Patches of Ukraine 11.jpg Україна Гербін Микола Валентинович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
м. Чоп Закарпатська область. Штаб-сержант Донецького прикордонного загону ДПСУ. З 2009 року впродовж десяти років проходив службу на посадах інспектора-кінолога у підрозділах Чопського прикордонного загону. 2019 року був переведений до підрозділу швидкого реагування у складі Кінологічного навчального центру ДПСУ. Після цього продовжив службу у Донецькому прикордонному загоні. 02022-03-1919 березня 2022 Загинув у бою з російськими окупантами в районі м. Мар'їнки на Донеччині[122]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[123].
5575 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Гриценко Ілля Вікторович 01997 1997, Черкаська область. Мешканець Городищенської громади. Лейтенант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-03-1919 березня 2022 Загинув при виконанні службового обов'язку (місце — не уточнено). Похований на території Городищенської громади[11].
5576 19 ОРБр.svg Україна Бургарт (Шевчук) Олександра Олександрівна
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
01999 1999, 22 роки, с. Миньківці Шепетівський район Хмельницька область. Мешкала у Житомирській області. Лейтенант, військовослужбовець підрозділу 19 ОРБр. 02022-03-1919 березня 2022 Загинула у результаті ворожого обстрілу разом з восьма хмельничанами[124]. Нагороджена орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[125].
5577 81 ОАеМБр к.svg Україна Мельник Андрій Дмитрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
37 років, с. Поліське Коропський район Чернігівська область. Старший солдат, розвідник 81 ОАеМБр. В ЗС України — з серпня 2014 року. Учасник АТО. Залишилася дружина та двоє неповнолітніх дітей. 02022-03-1919 березня 2022
(орієнтовно)
Загинув в боях з окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[126]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[127].
5578 AZOV logo.svg Україна Чупрін Михайло Русланович
(«Чуп»)
Герой України
01990-04-1919 квітня 1990, 32 рік, м. Хрустальний Луганська область. Старший лейтенант, командир танкової роти полку «Азов» НГУ. Навчався у Донецькому державному технічному університеті, який закінчив за спеціальністю «Промислове і цивільне будівництво». З початком російського вторгнення військ на територію України, разом зі своїм підрозділом боронив Маріуполь. Разом з однополчанами тримав оборону вздовж вулиці Набережної, по якій, головним чином, наступали рашистські війська.
Герой України (посмертно).
02022-03-1919 березня 2022 Загинув в м. Маріуполі в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну. Свій останній бій вів разом з навідником танку сержантом Русланом Живолупом у танку, який був уже підбитий і не міг рухатись. Проте вони використали бойову машину, як нерухому вогневу точку. Зрештою рашистам вдалося влучити у «азовський» Т-64 та вбити двох безстрашних воїнів-танкістів[128]. Удостоєний звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[129].
5579 AZOV logo.svg Україна Живолуп Руслан Анатолійович
(«Прес»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Сержант, командир танку 3-го танкового екіпажу 2-го танкового взводу танкової роти Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» НГУ. З початком російського вторгнення військ на територію України, разом зі своїм підрозділом боронив Маріуполь. Разом з однополчанами тримав оборону вздовж вулиці Набережної, по якій, головним чином, наступали рашистські війська. 02022-03-1919 березня 2022 Загинув разом з командиром танкової роти старшим лейтенантом Михайлом Чупріним в бою з окупантами у танку, який був уже підбитий і не міг рухатись. Проте вони використали бойову машину, як нерухому вогневу точку. Зрештою рашистам вдалося влучити у «азовський» Т-64 та вбити двох безстрашних воїнів-танкістів[128]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[46].
5580 Emblem of the State Border Guard Service of Ukraine.svg Україна Марценюк Олександр Володимирович 01990 1990, мешканець Уманського району Черкаської області. Майор, військовослужбовець підрозділу ДПСУ. 02022-03-1919 березня 2022 Загинув при виконанні військового обов'язку по захисту Батьківщини (місце — не уточнено)[130].
5581 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Музика Валерій Володимирович 01961-08-1919 серпня 1961. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Випускник Факультет іноземних мов ХНУ імені В. Н. Каразіна 1986 року. 02022-03-1919 березня 2022 Загинув в боях під Волновахою, що на Донеччині[131].
5582 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Косинський Максим Олексійович 01995-08-2929 серпня 1995, м. Павлоград, Дніпропетровська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Випускник факультету фізичного фиховання і спорту ХНПУ імені Г. С. Сковороди 2017 року. Мати — військова лікарка. 02022-03-1919 березня 2022 Загинув в боях з агресором[132].
5583 AZOV logo.svg Україна Іонов Юрій Олексійович
(«Таксист»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01988-08-3030 серпня 1988, м. Луганськ. Старший солдат, старший кулеметник (бронеавтомобіля) 2-го відділення 3-го взводу оперативного призначення 1-ї роти оперативного призначення 1-го батальйону оперативного призначення Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» НГУ. 02022-03-1919 березня 2022 Загинув в боях з агресором під час оборони м. Маріуполя[133]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[134].
5584

5585
Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Військовослужбовці ЗС України. 02022-03-1919 березня 2022 (для доповнення за 19 березня 2022 року)

20 березня[ред. | ред. код]

5586 AZOV logo.svg Україна Грицаєнко Віталій Миколайович
(«Гоголь»)
Герой України
Полтава. Старший лейтенант, заступник командира окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» НГУ з бойової та спеціальної підготовки.
Герой України (посмертно).
02022-03-2020 березня 2022 У ніч з 18 на 19 березня група військовослужбовців «Азову», до складу якої входив старший лейтенант Грицаєнко, здійснила успішний рейд в тил противника[135]. В результаті було виявлено та знищено ворожий командний пункт, підірвано один тиловий склад та один склад з боєприпасами. Також військовослужбовці знищили 1 танк, 2 БТР та близько взводу живої сили ворога, переважно офіцерів. Під час запеклого бойового зіткнення офіцер зазнав тяжких поранень, від яких помер[136].
5587 AZOV logo.svg Україна Красовський Віталій Геннадійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01994 1994. Старший солдат, військовослужбовець ОЗСП «Азов» НГУ. З 2014 року перебував на фронті. 02022-03-2020 березня 2022 Загинув під час оборони м. Маріуполя[137]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[138].
5588 БЗ ППОСВ ЗРВПС.svg Україна Сушков Віктор Олександрович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
30 років, м. Єнакієве Донецька область. Старший лейтенант, командир взводу управління підрозділу ЗРВ ПС ЗС України (підрозділ — не уточнено). Військову службу проходив в одній із військових частин на Дніпропетровщині. З початком російсько-української війни у 2014 році був змушений покинути рідний край і переїхати на Полтавщину. Залишилася дружина. 02022-03-2020 березня 2022 Згідно з посиланням на Полтавський обласний ТЦКтаСП, офіцер загинув під час виконання бойового завдання поблизу м. Охтирки на Сумщині, встигнувши перед смертю збити ворожу ракету. Похований в с. Бодаква на Полтавщині[139]. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[140].
5589 24 ОМБр.svg Україна Крохмальний Роман Романович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01996-10-2121 жовтня 1996, с. Сокільники Львівська область. Старший солдат, військовослужбовець 24 ОМБр. 02022-03-2020 березня 2022 Загинув в бою з окупантами під час оборони м. Попасна на Луганщині[141]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[14].
5590 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Жупинас Тарас Олегович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01994-08-099 серпня 1994, с. Білозір'я Черкаська область. Сержант, старший водій-радіотелефоніст взводу забезпечення реактивного дивізіону бригадної артилерійської групи (підрозділ — не уточнено). 02022-03-2020 березня 2022 Загинув під час ракетного удару поблизу м. Києва. Похований у рідному селі на Черкащині[11][142][143]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[144].
5591 НЗ ВДВ.svg Україна Михайлов Рустам Васильович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01984 1984, Уманський район Черкаська область. Молодший сержант, командир десантно-штурмового відділення підрозділу ДШВ ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-03-2020 березня 2022 Загинув у бою з окупантами поблизу міста-героя Волновахи. Похований в Уманському районі на Черкащині[145]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[12].
5592 НЗ ВДВ.svg Україна Новосад Микола Володимирович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
01962-06-2727 червня 1962, м. Кам'янське Дніпропетровська область. Старший солдат, військовослужбовець підрозділу ДШВ ЗС України (підрозділ — не уточнено). Учасник АТО (2015—2016). 02022-03-2020 березня 2022 Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[101]. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[89].
5593 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Макуха Геннадій Миколайович
Орден «За мужність» ІІ ступеня
42 роки, мешканець м. Миргорода Полтавська область. Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Учасник АТО. 02022-03-2020 березня 2022 Згідно повідомлення Миргородської міськради, військовослужбовець загинув під час виконання бойового завдання на території Київської області[146]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[89].
5594 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Шарлай Костянтин Петрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
48 років, с. Федорівка Полтавська область. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-03-2020 березня 2022 Загинув в результаті ворожих танкових обстрілів в районі м. Попасної на Луганщині. Похований в с. Федорівці[147]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[14].
5595 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Осецький Віктор Олександрович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
01983-07-2121 липня 1983, с. Забріддя Черняхівський район Житомирська область. Капітан, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Закінчив Забрідську школу та Житомирський агроколедж. 2004 року пішов до війська строковиком, а згодом продовжив службу за контрактом. Тривалий час служив у Житомирі. Неодноразово 3 2014 року мав ротації до зони АТО/ООС. З 2016 року проходив службу у військовій частині, яка знаходилася в селі Миколаївка Бучанського району. 02022-03-2020 березня 2022 Героїчно загинув в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Похований в рідному селі[148]. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[149].
5596 Territorial Defence Forces branch SSI.svg Україна Бурбітько Роман 01993-05-011 травня 1993, с. Комишня Миргородський район Полтавська область. Військовослужбовець підрозділу Сил ТрО ЗС України м. Києва (за іншими даними — 74 ОРБ). 2011 року закінчив Миргородську школу ім. П. Мирного, потім — Полтавський базовий медичний коледж. У 2015—2016 роках брав участь у бойових діях на сході України в складі добровольчого підрозділу «Карпатська Січ». У березні 2022 року вступив до тероборони м. Києва. Залишилися мати та дружина. 02022-03-2020 березня 2022 Загинув в боях з окупантами (місце — не уточнено)[150].
5597 132 ОРБ к.svg Україна Поліщук Вікторія Олегівна
(«Віскас»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
21 рік, с. Збараж Козятинський район Вінницька область. Старший солдат, розвідниця-снайперка 132 ОРБ. Випускниця вівсяницького ЗНВК І-ІІІ ступенів «Школа — дитячий садок». Після школи вступила на навчання до Вінницького технічного коледжу, де освоювала ІТ-технології. 2020 року уклала контракт зі ЗС України. Після успішного проходження навчання у школі снайперів, потрапила до розвідувального батальйону. Одну ротацію обороняла східні рубежі України. Була одною з учасниць військового параду на честь 30-ї річниці Незалежності України. Незадовго до російського вторгнення в Україну стала героїнею одного з випусків програми «Vоїн — це я». Нагороджена нагрудним знаком «За зразкову службу». 02022-03-2121 березня 2022 Загинула в результаті ворожого обстрілу з РСЗВ БМ-21 «Град» і бомбардувань з повітря села на Житомирщині[151]. Нагороджена орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[152].
5598 95 ОДШБр к.svg Україна Сапетко Микола Олександрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
27 років, м. Київ. Солдат, військовослужбовець 95 ОДШБр. Навчався у столичній школі № 273. У 2017 році закінчив «Відкритий міжнародний університет Людини» за спеціальністю «програміст». У 2017 році проходив військову службу стрільцем в 95 ОДШБр. 24 лютого 2022 року був призваний до служби до ЗС України. 02022-03-2020 березня 2022 Загинув в ході ведення бойових дій в районі с. Кам'янки Харківської області, отримавши несумісні із життям травми при відбитті атаки танків противника. Похований в с. Летичівка Уманського району Черкаської області[153]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[154].
5599 Нарукавний знак 108-й окремий гірсько-штурмовий батальйон.png Україна Баланецький Олександр Дмитрович 01984-02-077 лютого 1984, Валява (Кіцманський район), Чернівецька область. Солдат 108 ОГШБ. Працював юристом Чернівецької міської ради, був членом Ради адвокатів України. Коли почалась повномасштабна війна, він одним з перших пішов захищати нашу безпеку та свободу. Олександр був принциповим та фаховим юристом, завжди боронив правду. 02022-03-2020 березня 2022 Загинув під час бойових дій в с. Дмитрівка Бучанського району Київської області[155].
5600 AZOV logo.svg Україна Дудінов Денис Олександрович
(«Фантом»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01990-12-1010 грудня 1990, м. Донецьк. Старший лейтенант, заступник командира 1-го батальйону оперативного призначення по роботі з особовим складом ОЗСП «Азов» НГУ. Мав старшого на 8 років брата Дмитра, котрий загинув на війні у 2014 році. Нас час смерті обидвом було по 32 роки. 02022-03-2020 березня 2022 Загинув в бою — не міг залишити протитанковий гранатомет під час авіаудару в місті Маріуполь[156]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[157].
5601 AZOV logo.svg Україна Гипик Ярослав Євгенович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01993-07-2727 липня 1993. Капітан, командир 3-го снайперського відділення снайперської групи спеціального призначення полку «Азов» НГУ. 02022-03-2020 березня 2022 Загинув під час оборони м. Маріуполя[158]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[113].
5602 8ПОП.png Україна Даровський Володимир Миколайович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
02001-07-2727 липня 2001, м. Калинівка Вінницька область. Солдат, помічник гранатометника 2-го відділення 2-го взводу оперативного призначення роти оперативного призначення (на бронеавтомобілях) 1-го батальйону оперативного призначення 8 ПОП НГУ. Закінчив загальноосвітню школу № 1 та навчався у Вінницькому торгово-економічному коледжі. 02022-03-2020 березня 2022 Загинув внаслідок артилерійського та мінометного обстрілу у м. Солодке, що на Донеччині[159]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[160].
5603 131st Separate Reconnaissance Battalion SSI (with tab).svg Україна Павлович Роман 25 років, мешканець с. Гординя, Львівська область. Військовослужбовець 131 ОРБ. 02022-03-2020 березня 2022
(орієнтовно)
Загинув під час ворожих обстрілів у м. Маріуполі[161].
5604 AZOV logo.svg Україна Михайлишин Ігор Миколайович
(«Дерек»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01995-02-2020 лютого 1995, м. Львів. Молодший сержант, військовослужбовець 3-ї роти 2-го батальйону «Азов» НГУ. Закінчив загальноосвітню школу № 65 у м. Львові, навчався у Львівському вищому професійному училищі інформаційно-комп’ютерних технологій та Національній академії внутрішніх справ. Брав участь у Революції Гідності, а з початком російського вторгнення у 2014 вступив у добровольчий батальйон "Азов". Відважний воїн, вбив багатьох ворогів в Центральному районі м. Маріуполя. Двічі повертався до бою після поранень і контузії. 02022-03-2020 березня 2022 Загинув в результаті поранення в голову під час оборони м. Маріуполя. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[162].
5605 AZOV logo.svg Україна Бодячук Василь Ярославович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Старший солдат, старший оператор відділення управління вогнем і маневру підрозділами взводу артилерійської розвідки гаубично-артилерійського дивізіону «Азов» НГУ. 02022-03-2020 березня 2022 Загинув в боях з агресором під час оборони м. Маріуполя. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[163].
5606 AZOV logo.svg Україна Беліменко Костянтин Дмитрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Народився 6 серпня 1994, Пісочин), сержант полку «Азов» Національної гвардії України.

Учасник російсько-української війни, активний учасник Революції Гідності у Києві, учасник бою на Римарськійу Харкові.

02022-03-2020 березня 2022 Загинув в боях з агресором під час оборони м. Маріуполя. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[163].
5607 AZOV logo.svg

21 березня[ред. | ред. код]

5607 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Минів Василь Мешканець с. Коростів Стрийський район Львівська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). До війни працював в Національному природному парку «Сколівські Бескиди». 02022-03-2121 березня 2022
(орієнтовно)
Згідно повідомлення пресслужби Стрийської РДА, військовослужбовець загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[164].
5608 17th tank brigade insignia daily.svg Україна Клименков Сергій Петрович
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01975-11-066 листопада 1975, мешканець м. Кривого Рогу Дніпропетровська область. Головний сержант, військовослужбовець розвідувального взводу 17 ОТБр. Брав участь в боях за Іловайськ, Дебальцеве та інші населені пункти. Отримав декілька контузій, тричі був пораненим. До війни працював прохідником дільниці № 7 проходки шахти «Октябрська». Залишилися дружина та син. В 2014 році був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня[165]. 02022-03-2121 березня 2022 Загинув під час виконання бойового завдання в результаті розриву ворожого снаряду (місце — не уточнено)[166][167]. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)[168].
5609 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Комісар Олексій Вікторович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01975-11-2424 листопада 1975, уродженець Уманського району Черкаська область. Молодший сержант, начальник наземного запитувача радіолокаційної станції окремого радіотехнічного батальйону (підрозділ — не уточнено). 02022-03-2121 березня 2022 Згідно повідомлення Черкаського обласного ТЦК, загинув в результаті ворожого ракетного обстрілу (місце — не уточнено)[169]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[170].
5610 204th Tactical Aviation Brigade SSI (with tab).png Україна Шапошник Анатолій Олегович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01982-09-2626 вересня 1982, м. Бердянськ Запорізька область. Сержант, військовослужбовець підрозділу 204 БрТА. 02022-03-2121 березня 2022 Згідно повідомлення міського голови м. Луцька, загинув під час ракетного обстрілу противника у м. Краматорську на Донеччині[171]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[170].
5611 OC South Ukrainian Ground Forces insignia.svg Україна Телегуз Василь 57 років. Полковник, старший офіцер управління озброєння логістики ОК «Південь»/Operational Command «South». Удостоєний декількох відомчих нагород та відзнак. Залишилася дружина. 02021-03-2121 березня 2021 Отримав смертельні поранення в ході виконання бойового завдання під ворожими обстрілами на околицях м. Снігурівки на Миколаївщині. Після прощання з офіцером в Будинку офіцерів (м. Одеса), похований в м. Сторожинці Чернівецької області[172].
5612 OC South Ukrainian Ground Forces insignia.svg Україна Спендовський Микола Олександрович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
52 роки. Полковник, старший офіцер управління озброєння логістики ОК «Південь»/Operational Command «South». Удостоєний декількох відомчих нагород та відзнак. Залишилася дружина. 02021-03-2121 березня 2021 Отримав смертельні поранення в ході виконання бойового завдання під ворожими обстрілами на околицях м. Снігурівки на Миколаївщині. Після прощання з офіцером в Будинку офіцерів (м. Одеса), похований в м. Жмеринці Вінницької області[172]. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[152].
5613 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Головко Віктор Олександрович
Герой України
м. Дубровиця Рівненська область. Старший лейтенант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено).
Герой України (посмертно).
02022-03-2121 березня 2022
(орієнтовно)
Загинув в боях з агресором на Київщині в ході відбиття російського вторгнення в Україну[173][174].
5614 30 ОМБр.svg Україна Нікітін Олексій Петрович 01978-06-1616 червня 1978, с. Бурлин, Бурлинського району Уральської області. Проживав у селі Ятранівка Ладижинської сільської територіальної громади Уманського району Черкаської області. Солдат, оператор взводу зв'язку 30 ОМБр. Призваний за мобілізацією 25 лютого 2022 року. Залишилася дружина та троє дітей. 02022-03-2121 березня 2022 Загинув в результаті артилерійського обстрілу позицій на Донеччині[175].
5615 Емблема ДШВ.svg Україна Тришневський Богдан Миколайович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01998-01-2828 січня 1998, с. Чемерівці Хмельницька область. Старший лейтенант, військовослужбовець ДШВ ЗСУ (підрозділ — не уточнено). 2019 року закінчив ВА (м. Одеса), здобувши професійну кваліфікацію фахівця з військового управління, офіцера військового управління тактичного рівня. Згодом вступив до Західноукраїнського національного університету та отримав ступінь «Магістра» у навчально-науковому інституті інноватики, природокористування та інфраструктури. З перших днів російського вторгнення в Україну давав відсіч окупантам в Донецькій та Луганській областях. 02022-03-2121 березня 2022 Загинув в боях з агресором в Донецькій області[176]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[177].
5616 TDU Irpin.png Україна Кроткіх Ігор Львович 01975-11-1010 листопада 1975, м. Ірпінь Київська область. Військовослужбовець Сил ТрО ЗСУ м. Ірпінь[178]. 2004 року закінчив Київський національний університет будівництва і архітектури за фахом «Промислове та цивільне будівництво». Був членом партії «Опозиційна платформа — За життя»[179]. Дворазовий чемпіон України з пейнтболу, а також дворазовий володар кубку України[180]. Раніше був військовим. Після початку російського вторгнення в Україну вступив до складу ТрО ЗСУ. Залишилася дружина і два сини[181]. 02022-03-2121 березня 2022 Загинув на 11-й лінії біля військового шпиталю під час оборони Ірпеня. Помер на руках у свого старшого сина, який теж отримав поранення у цьому бою[182].
5617 59th Motorized Bde emblem 2020 01.png Україна Мосендз Олександр Русланович 01998-03-1313 березня 1998, м. Ладижин Вінницька область. Військовослужбовець 59 ОМПБр. Закінчив школу та Вінницький національний аграрний університет. Одразу після цього пішов боронити Україну у складі 59 ОМПБр. З 2018-го по 2021-й рік він перебував на передовій. За зразкове виконання військового обов’язку має нагороди: медаль «За зразкову службу в Збройних Силах України», медаль «Учасник бойових дій, ветеран війни». З 2019 року служив за контрактом. Від початку широкомасштабного вторгнення воював на південному напрямку. 02022-03-2121 березня 2022 Загинув під селищем Оленівка Миколаївської області внаслідок обстрілу колони[183].
5618 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Сидорчук Сергій Нестерович 01976 1976, с. Поліське Рівненська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-03-2121 березня 2022
(орієнтовно)
Згідно повідомлення Березнівської міської ради, загинув у боях за Україну з російськими окупантами (місце — не уточнено)[184].
5619 Емблема 143 об'єднаного навчального- тренувального центру.png Україна Оріх Борис Зіновійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01972-04-077 квітня 1972, Хмельницька область. Головний сержант, інструктор загону контролю якості з проведення робіт із розмінування 143 ОНТЦ. В 1997 році розпочав військову службу командиром відділення на артбазі. 2008 року був переведений до військової частини А1107 на посаду заступника командира взводу. З 2009 року проходив службу в 143 ОНТЦ. Неодноразово виконував бойові завдання в районі проведення АТО/ООС. За останні чотири роки чотири місяці був на сході, місяць мав відпустку і знову на чотири місяці їхав туди, де гаряче. Залишилися дружина і 22-річна донька. Почесний громадянин міста Кам’янця-Подільського (посмертно). 02022-03-2121 березня 2022 Загинув в боях з агресором в Київській області[185]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[186].
5620 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Іваночко Андрій Тарасович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
нар. 4 грудня 1991 у місті Львів. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-03-2121 березня 2022 Загинув під Миколаєвом.

22 березня[ред. | ред. код]

5621 Emblem of the Ukrainian Navy.svg Україна Оприск Микола Васильович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
32 роки, с. Вербіж Львівська область. Старший матрос, військовослужбовець ВМС ЗС України (підрозділ — не уточнено). Учасник АТО. Після початку російського вторгнення в Україну знову долучився до ЗС України. 02022-03-2222 березня 2022
(орієнтовно)
Загинув на сході України (місце — не уточнено)[187]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[93].
5622 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Коломієць В'ячеслав Федорович 01990-08-2929 серпня 1990, с. Завадівка. Мешканець с. Валява Черкаська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Вирушив на фронт у перших числах широкомасштабного вторгнення РФ до України. 02022-03-2222 березня 2022 Загинув поблизу м. Києва в результаті обстрілів з ворожих РСЗО «Град». Похований у рідному селі[188]
5623 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Коновалов Кирило Ігорович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
31 рік, мешканець м. Кам'янське Дніпропетровська область. Сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). В ЗС України — з 2016 року. Залишилася донька. 02022-03-2222 березня 2022 Згідно повідомлення міського голови та Кам'янської міської ради, військовослужбовець загинув у боях за свободу України (підрозділ — не уточнено). Похований на Алеї Слави цвинтаря Соцміста м. Кам'янське[189]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[89].
5624 НЗ УДА.svg Україна Талалай Олександр
(«Малий»)
01982 1982, мешканець м. Павлограду Дніпропетровська область. Боєць підрозділу УДА (підрозділ — не уточнено). На війні — з 2014 року. Залишилися дружина, два сини, брат. 02022-03-2222 березня 2022 Загинув в боях з російськими окупантами (місце — не уточнено). Похований на Луганському кладовищі м. Павлограда[190].
5625 НЗ ВДВ.svg Україна Литвин Віктор Олексійович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
01967-10-033 жовтня 1967, мешканець Уманського району Черкаська область. Майор, офіцер штабу окремої десантно-штурмової бригади (підрозділ — не уточнено). 02022-03-2222 березня 2022 Згідно з повідомленням Черкаського ОТЦК та СП, військовослужбовець загинув від поранень несумісних з життям внаслідок ворожого авіабомбардування м. Костянтинівки на Донеччині[191]. Похований в Уманському районі на Черкащині[145]. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[12].
5626 95 ОДШБр к.svg Україна Ріхтер Олена Вікторівна
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01974 1974, Житомирська область. Старший солдат, військовий зв'язківець підрозділу 95 ОДШБр. З перших днів російського вторгнення в Україну на територію України пішла захищати нашу Державу. Залишилися мати, донька та син. 02022-03-2222 березня 2022 Загинула в бойових діях в результаті ракетно-бомбового удару. Похована на Корбутівському цвинтарі м. Житомира[192]. Нагороджена орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[12].
5627 54th Separate Mechanized Brigade SSI (no tab).svg Україна Базна Віталій Вікторович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
м. Енергодар Запорізька область. Старший солдат,військовослужбовець 54 ОМБр. З 2016 року захищав Україну. 02022-03-2222 березня 2022 Помер в результаті поранення в голову, отриманого в бою з окупантами поблизу м. Донецька. Двічі лікарі, які боролися за життя Героя, запускали його серце, але втретє вже не змогли[193]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[194].
5628 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Гугленко Віктор Володимирович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01969 1969, мешканець с. Галаганівки Чигиринської громади Черкаської області. Старший сержант, військовослужбовець бригадної артилерійської групи (підрозділ — не уточнено). 02022-03-2222 березня 2022 Згідно повідомлення Черкаської районної ради, військовослужбовець загинув у м. Костянтинівці на Донеччині в результаті прямого влучання ракети противника в будівлю, де він перебував[195][196]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[12].
5629 81 ОАеМБр к.svg Україна Трусов Володимир Мешканець Полтавської області. Капітан, військовослужбовець 5-ї БТГ 81 ОАЕМБр. Випускник Кременчуцького військового ліцею (2011), випускник НАСВ ім. Гетьмана Петра Сагайдачного. Учасник АТО/ООС. 02022-03-2222 березня 2022 Загинув під час зачистки населеного пункту поблизу м. Запоріжжя. Бронежилет стримав 3 кулі, але уламок міни під час мінометного обстрілу пройшов під бронежилетом і виявився смертельним[197].
5630 27 ОРеАБр.svg Україна Мохонько Сергій Олександрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
43 роки, м. Глобине Кременчуцький район Полтавська область. Старший сержант, сержант з матеріального забезпечення реактивної артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону 27 РЕАБр. На військову службу до ЗС України був призваний Кременчуцьким РТЦК та СП 01.03.2022 року. Залишилися матір, дружина та син. 02022-03-2222 березня 2022 Загинув в боях з агресором в результаті ворожого обстрілу оборонних рубежів поблизу м. Києва[197]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[119].
5631 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Ярмолка Максим Ігорович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01999 1999, мешканець м. Березного Рівненська область. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-03-2222 березня 2022
(орієнтовно)
Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[198]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[199].
5632 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Свиридюк Тарас Миколайович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01996 1996, с. Лінчин Березнівський район Рівненська область. Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-03-2222 березня 2022
(орієнтовно)
Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[200]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[201].
5633 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Закупець Анатолій Сергійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
36 років, м. Кременчук Полтавська область. Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). До війни працював водієм у ТОВ «Єристівський ГЗК». Залишились дружина, двоє дітей та батьки. 02022-03-2222 березня 2022 Загинув при виконанні бойового завдання в м. Костянтинівці на Донеччині в результаті влучення ворожої ракети в будівлю, в якій він перебував[202]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[12].
5634 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Бурлаков Максим Ігорович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01997 1997, смт Семенівка Полтавська область. Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-03-2222 березня 2022 Загинув при виконанні бойового завдання в м. Костянтинівці на Донеччині[203]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[12].
5635 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Трихно Дмитро Юрійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01993 1993, с. Курганне Кременчуцький район Полтавська область. Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-03-2222 березня 2022 Загинув при виконанні бойового завдання в м. Костянтинівці на Донеччині[204]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[12].
5636 Нарукавний знак 36 ОБрМП.png Україна Щелинський Владислав Олексійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
м. Суми. Старший лейтенант, командир 1-ї самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону бригадно-артилерійської групи 36 ОБрМП. Батько та дідусь — військові артилеристи, а покійний дядько служив у морській піхоті. 2019 року закінчив Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. В грудні 2021 року став випускником магістратури ННІ фізичної культури СумДПУ імені А. С. Макаренка. Після розподілу потрапив у морську піхоту. Спочатку обіймав посаду командира взводу протитанкового дивізіоні, а в квітні 2021 року став командиром самохідної артилерійської батареї. Курсантом входив до збірної академії з військового багатоборства. 02022-03-2222 березня 2022 Загинув під час оборони Маріуполя[205]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[87].
5637 Нарукавний знак 36 ОБрМП.png Україна Сахацький Сергій Вікторович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Матрос, військовослужбовець 36 ОБрМП ВМС ЗС України. Під час проходження військової служби брав участь у військовому параді 2021 року, за що отримав відзнаку від Президента України. 02022-03-2222 березня 2022 Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну у м. Маріуполі. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[206].
5638 12 БрОП НГУ.png Україна Велічко Роман Іванович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Молодший сержант, командир 3-го відділення 2-го взводу оперативного призначення 1-ї роти оперативного призначення 2-го батальйону оперативного призначення 12 БрОП. 02022-03-2222 березня 2022 Загинув в боях з агресором під час оборони м. Маріуполя. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[207].
5639 AZOV logo.svg Україна Діденко Віталій Ігорович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Головний сержант групи розвідки спеціального призначення «Азов» НГУ. 02022-03-2222 березня 2022 Загинув в боях з агресором під час оборони м. Маріуполя. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[208].
5640 AZOV logo.svg Україна Коцуконь Олександр Олександрович
(«Арс»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01999 1999, мешканець с. Телепине Черкаська область. Старший солдат, військовослужбовець окремого загону спеціального призначення «Азов» НГУ. Здобував фах журналіста в Черкаському національному університеті ім. Б. Хмельницього. В складі ОЗСП «Азов» з 2018 року. 02022-03-2222 березня 2022 Загинув в результаті кульового поранення в боях за Маріуполь. Похований в м. Черкаси[209][210]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[211].

23 березня[ред. | ред. код]

5641 AZOV logo.svg Україна Біркун Єгор Олександрович
(«Бір»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01997-08-099 серпня 1997, м. Кривий Ріг Дніпропетровська область. Старший солдат, оператор відділення УВІМПВзАРТ розвідки ГаДН окремого загону спеціального призначення «Азов» НГУ. Вчився у Криворізькому науково-технічному ліцеї №81, потім закінчив Криворізький національний університет. Був бійцем змішаних єдиноборств. 02022-03-2323 березня 2022 Загинув в боях з агресором під час оборони м. Маріуполя[212]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Похований на центральному кладовищі Кривого Рогу 8 серпня 2022 [213].
5642 14 ОМБр.svg Україна Парфенюк Олександр Олександрович 01987-01-2525 січня 1987, м. Луцьк Волинська область. Рядовий, стрілець-санітар механізованого відділення 14 ОМБр[214]. До ЗС України був призваний за мобілізацією 05.03.2022 року. 02022-03-2323 березня 2022 Згідно повідомлення Луцького міського голови, за підтвердженням Волинської обласної військово-цивільної адміністрації, військовослужбовець загинув в результаті ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання в районі м. Баштанки Миколаївської області[215].
5643 24 ОМБр.svg Україна Олійник Юрій Михайлович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
39 років, м. Львів. Старший солдат, військовослужбовець 24 ОМБр. Телеоператор і фотограф, працівник 24 каналу і сайту ZAXID.NET. Учасник АТО. Пішов добровольцем у перший день повномасштабного вторгнення. 02022-03-2323 березня 2022 Загинув у боях з агресором поблизу м. Попасної на Луганщині[216]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[217].
5644 24 ОМБр.svg Україна Дзизюк Олексій Іванович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
47 років, мешканець с. Верещиці Яворівський район Львівська область. Старший солдат, військовослужбовець підрозділу 24 ОМБр. В цивільному житті, після закінчення біологічного факультету Запорізького університету, був орнітологом. Тривалий час мешкав у Львівській області та працював у мисливському господарстві. Був співавтором близько 10 наукових публікацій, присвячених різним аспектам фауни та екології птахів, а також ссавців. 02022-03-2323 березня 2022 Згідно повідомлення Івано-Франківської селищної ради, військовослужбовець загинув в боях з агресором поблизу м. Попасної на Луганщині[218]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[219].
5645 24 ОМБр.svg Україна Сафроненко Юрій Юрійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
43 роки, мешканець смт Івано-Франкового Яворівський район Львівська область. Старший сержант, військовослужбовець підрозділу 24 ОМБр. 02022-03-2323 березня 2022 Згідно повідомлення Івано-Франківської селищної ради, військовослужбовець загинув в боях з агресором поблизу м. Попасної на Луганщині[220]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[221].
5646 204th Tactical Aviation Brigade SSI (with tab).png Україна Чумаченко Дмитро Романович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01996-02-088 лютого 1996, м. Владимир РФ. Мешканець м. Луцька. Капітан, командир авіаційної ланки авіаційної ескадрильї 204 БрТА. 02022-03-2323 березня 2022 Згідно повідомлення міського голови м. Луцька, загинув в повітряному бою з нерівними силами противника поблизу с. Тригір'я Житомирської області[171]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[170].
5647 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Пасько Дмитро Володимирович 01978-10-1919 жовтня 1978. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено)[178]. 02022-03-2323 березня 2022 Загинув під час оборони м. Ірпеня на Київщині[182].
5648 A0853zsu.png Україна Каляфіцький Андрій Володимирович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01984 1984, 37 років, м. Бар Вінницька область. Солдат, військовослужбовець 70-го центру інженерного забезпечення. Вивчився на землевпорядника. З 2014 року проходив військову службу за контрактом в інженерному підрозділі. Був учасником АТО. Залишилися батьки, дружина і двоє доньок. 02022-03-2323 березня 2022 Загинув в бою з окупантами поблизу м. Чернігова[222]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[21].
5649 Emblem of the Donbas Battalion.svg Україна Пічуркін Юрій Юрійович
(«Юрец»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Мешканець м. Слов'янська Донецька область. Старший солдат, військовослужбовець батальйону спеціального призначення «Донбас» НГУ України. 02022-03-2323 березня 2022 Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[223]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[224].
5650 130ОБтТрОКиєва.png Україна Сергеєв Дмитро Ігорович
(«Марс»)
Мешканець м. Києва. Молодший лейтенант, командир взводу 130-го батальйону територіальної оборони міста Києва. 02022-03-2323 березня 2022 Загинув від пострілу ворожого танку (осколкове ураження) під час виконання бойового завдання із захисту позиції на пляжі в м. Ірпінь Київської області[225].
5651 Файл:Нарукавний знак 14-ї окремої механізованої бригади Україна Горлачук Віктор Анатолійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
[226]
Мешканець Бі­ло­гірсь­кої грома­ди Шепетівського району Хмельницької області. Сержант 14-ї ок­ре­мої ме­ха­ні­зо­ва­ної бри­га­ди. 02022-03-2323 березня 2022 Загинув в бо­ях за Сні­гу­рів­ку Баш­тансь­ко­го району на Миколаївщині[227].
5652

5653
Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Військовослужбовці ЗС України. 02022-03-2323 березня 2022 (для доповнення за 23 березня 2022 року)

24 березня[ред. | ред. код]

5654 11 ZRP.png Україна Слісарчук Артем Олександрович
Герой України
01990-04-022 квітня 1990, м. Шепетівка Хмельницька область. Старший лейтенант, начальник зенітної ракетної обслуги зенітної ракетної батареї 250-го окремого зенітного ракетного дивізіону 11 ЗРП[228].
Герой України (посмертно).
02022-03-2424 березня 2022 Загинув поблизу м. Ізюму, що на Харківщині[229].
5655 11 ZRP.png Україна Луценко Володимир Сергійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
39 років (день народження у липні), мешканець м. Полонного Хмельницька область. Старший сержант, заступник начальника зенітної ракетної батареї 11 ЗРП. Залишилися батьки, дружина і донька. 02022-03-2424 березня 2022 Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[230]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[231].
5656 17th tank brigade insignia daily.svg Україна Бухало Денис Сергійович 33 роки, м. Кривий Ріг Дніпропетровська область. Військовослужбовець підрозділу 17 ОТБр. Учасник АТО. З 2008 року працював на руднику «Суха Балка». Пройшов трудовий шлях від підземного гірника до кріпильника. Водночас, опановував гірничу науку в Криворізькому національному університеті. Став гірничим інженером. З перших днів повномасштабного вторгнення — пішов до ЗС України. 02022-03-2424 березня 2022 Загинув під час оборони м. Маріуполя[232].
5657 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Горбунов Олександр Леонідович Мешканець смт Благодатне Волинська область. Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-03-2424 березня 2022
(орієнтовно)
Згідно повідомлення голови Нововолинської громади, за підтвердженням Волинської обласної військово-цивільної адміністрації, військовослужбовець загинув у боях з російськими військами (місце — не уточнено). Похований в смт Благодатному[53]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[54].
5658 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Агафонов Олександр Геннадійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Мешканець м. Нововолинська Володимир-Волинський район Волинська область. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-03-2424 березня 2022
(орієнтовно)
Згідно повідомлення голови Нововолинської громади, за підтвердження Волинської обласної військово-цивільної адміністрації, військовослужбовець загинув у боях з російськими військами (місце — не уточнено). Похований в м. Нововолинську[53]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[54].
5659 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Булавка Микола Володимирович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01974-08-2424 серпня 1974, с. Черемошна Воля Любомльський район Волинська область. Мешканець с. Зачернеччя на Волині. Прапорщик, головний сержант батареї, командир відділення підрозділу ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-03-2424 березня 2022 Згідно повідомлення, підтвердженого Волинською обласною військово-цивільною адміністрацією, військовослужбовець загинув під час ворожого артилерійського обстрілу поблизу с. Засілля на Миколаївщині[215]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[54].
5660 Emblem of the Ukrainian Navy.svg Україна Левченко Юрій Васильович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01987 1987, с. Носачів Черкаська область. Мешкав у м. Миколаєві. Майстер-старшина, командир навчального взводу, викладач навчальної роти школи підготовки корабельного складу Центру ВМС ЗС України. 02022-03-2424 березня 2022 Згідно з повідомленням Черкаської районної ради, військовослужбовець, не приходячи до свідомості, помер у лікувальному закладі (місце — не уточнено)[196]. Похований в с. Носачів на Черкащині[11]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[233].
5661 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Шевченко Руслан Андрійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01978 1978, с. Набутів Черкаська область. Мешканець м. Херсону. Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-03-2424 березня 2022 Загинув поблизу м. Житомира. Похований у рідному селі[11].Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[234]
5662 Батальён імя Кастуся Каліноўскага. Лагатып.png Білорусь Апанасович Зміцер
(«Терор»)
01989-08-1515 серпня 1989, Сморгонь, Білорусь. Доброволець білоруського батальйону ЗСУ імені Кастуся Калиновського. Займався рукопашним боєм у рідному місті. Потім вступив до білоруської армії в 38-му повітряно-десантну бригаду в Бресті. Останні роки мешкав у м. Варшаві, працював далекобійником. 2020 року приїжджав у Мінськ на протести проти фальсифікації виборів. 25 лютого 2022 року прийняв рішення їхати до України. 02022-03-2424 березня 2022 Отримав поранення внаслідок обстрілу позицій з російської БМП-3 у запеклому бою поблизу міста-героя України Ірпеня в передмісті Києва. Один з осколків потрапив у траншею, де перебував Дмитро. Поранення було в області правої лопатки. Був терміново евакуйований до шпиталю, проте медики не змогли врятувати його життя[235]. Нагороджений медаллю «За бойові заслуги» (посмертно)[236].
5663 24 ОМБр.svg Україна Шкуропацький Дмитро Васильович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01990-03-055 березня 1990, Христинівський район Черкаська область. Старший солдат, заступник командира бойової машини — навідник оператор механізованого відділення механізованого взводу 24 ОМБр. 02022-03-2424 березня 2022 Загинув під час артилерійського обстрілу в населеному пункті Новозванівка в Луганській області[237]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[221].
5664 95 ОДШБр к.svg Україна Мартиненко Євгеній Васильович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
22 роки, смт Лисянка Черкаська область. Солдат, військовослужбовець підрозділу 95 ОДШБр. Випускник Звенигородської школи-інтернату та Лисянського аграрного ліцею. Три роки захищав суверенитет нашої Держави. 02022-03-2424 березня 2022 Загинув на сході України (місце — не уточнено)[238]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[12].
5665 16-й окремий мотопіхотний батальйон «Полтава».png Україна Бутусін Роман Олегович 01997-07-055 липня 1997, Росія. Мешканець Калуської міської громади Івано-Франківська область. Військовослужбовець 16 ОМпБ 58 ОМПБр. З багатодітної сім'ї, яка вісім років тому переїхала на постійне місце проживання з РФ до України. Закінчив НАСВ ім. Петра Сагайдачного. В 2020 році уклав контракт зі ЗС України[239]. 9 місяців провів в зоні ООС. 02022-03-2424 березня 2022 Загинув в бою з агресором на околиці с. Лукашівки на Чернігівщині. Місце загибелі сина знайшов батько, доброволець Олег Бутусін. Похований на міському цвинтарі м. Калуша на Івано-Франківщині[240].
5666 16-й окремий мотопіхотний батальйон «Полтава».png Україна Бутусін Леонід Олегович 02001-04-2727 квітня 2001, Росія. Мешканець Калуської міської громади Івано-Франківська область. Військовослужбовець 16 ОМпБ 58 ОМПБр. З багатодітної сім'ї, яка вісім років тому переїхала на постійне місце проживання з РФ до України. Навчався в Прикарпатському військово-спортивному ліцеї-інтернаті. Після закінчення навчання в ліцеї був призваний на військову службу та в 2020 році уклав контракт зі ЗС України[239]. Дев`ять місяців брав участь в бойових діях в зоні ООС. 02022-03-2424 березня 2022 Загинув в бою з агресором на околиці с. Лукашівки на Чернігівщині. Місце загибелі сина знайшов батько, доброволець Олег Бутусін. Похований на міському цвинтарі м. Калуша на Івано-Франківщині[240].
5667 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Тесленко Олександр Олександрович м. Краматорськ Донецька область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Працював в структурному підрозділі ДСНС України, з початком російського вторгнення в Україну одним із перших став на захист своєї Батьківщини. 02022-03-2424 березня 2022 Загинув в результаті ворожого обстрілу поблизу м. Мар'їнки на Донеччині[241].
5668 128 ОГШБр к.png Україна Сойко Святослав Андрійович 01990-01-2424 січня 1990, м. Ужгород. Розвідник розвідувального взводу піхотного батальйону 128 ОГШБр. 02022-03-2424 березня 2022 Загинув в боях з окупантами в Запорізькій області[242].
5669 4 БрОП.png Україна Кузьменко Олексій Миколайович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01980-06-077 червня 1980. Майстер-сержант, оператор відділення управління 1-ї зенітної артилерійської батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону 4-ї бригади оперативного призначення НГУ. З перших днів війни 2014 року був призваний і проходив службу в 128 ОГШБр на Донбасі. Вийшов з Дебальцевського котла. З 2016 року повернувся до служби — у складі підрозділу Нацгвардії. Залишилося двоє доньок-двійнят. 02022-03-2424 березня 2022 Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну поблизу с. Гута-Межигірська на Київщині[243][244]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[104]
5670 Нарукавний знак 36 ОБрМП.png Україна Шрамко Дмитро Сергійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01998-03-044 березня 1998, с. Байрак Кременчуцький район Полтавська область. Молодший сержант, командир манини відділення морської піхоти взводу морської піхоти роти морської піхоти 36 ОБрМП. Залишилися матір і брат. 02022-03-2424 березня 2022 Загинув в боях з агресором під час оборони міста Маріуполь на Донеччині[245][246][247]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[248].
5671 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Осадчук Роман Іванович Мешканець м. Миколаєва. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-03-2424 березня 2022 Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[249].
5672 12 БрОП НГУ.png Україна Брагарник Микола Петрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Сержант, артист вищої категорії оркестру 12 БрОП. 02022-03-2424 березня 2022 Загинув в боях з агресором під час оборони м. Маріуполя. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[250].
5673 ВЗвКб.png Україна Кондрашов Євгеній Сергійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01998 1998, 24 роки, м. Кременчук Полтавська область. Старший лейтенант, начальник зв‘язку – командир взводу радіотехнічних військ та військ зв'язку (підрозділ — не уточнено). Навчався у двох кременчуцьких школах: спочатку в 20-й, а потім в 21-й. Закінчив відмінником. Займався баскетболом, легкою атлетикою, займав призові місця на змаганнях різних рівнів. У старших класах висловив бажання навчатися на архітектора і протягом 10-го класу брав приватні уроки з цього фаху. В останній рік навчаня передумав і вступив у Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут. Також подавав документи і на три спеціальності Кременчуцького національного університету ім. М. Остроградського і на всі пройшов на бюджет. Але в той час він уже був в навчальній частині військового ЗВО. Під час навчання познайомився із майбутньою дружиною (теж військовою). Після завершення ЗВО отримав направлення до м. Первомайська, що в Миколаївській області. Влітку 2021 року був відряджений в район проведення ООС. У вересні 2021 року був нагороджений відзнакою Командувача обєднаних сил «Козацьким хрестом» ІІІ ступеню. Російське вторгнення в Україну застало його поблизу м. Харкова, де він проходив службу. Залишилися дружина та батьки. 02022-03-2424 березня 2022 Загинув у м. Харкові. Ворог почав обстріл о 14-й годині. Євгеній саме налаштовував зв'язок через станцію Starlink. Згодом отримав повідомлення, що бійці сусідньої батареї потрапили в оточення. Не роздумуючи, він разом із бійцями кинувся на підмогу. Йому вдалось вивести всіх побратимів, але ворожий снаряд розірвався поруч і уламок перебив Євгенію дихальні шляхи[251]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[252].
5674 40th Separate Artillery Brigade SSI (with tab).svg Україна Савенко Іван Володимирович
Медаль «Захиснику Вітчизни» — 2015
01969-07-011 липня 1969. Штаб-сержант, військовослужбовець 40 ОАБр. Контракт зі ЗС України уклав 16 липня 2020 року. Залишилася сім’я. 02022-03-2424 березня 2022 Загинув в результаті ворожого артилерійського обстрілу під час виконання завдань в зоні бойових дій (місце — не уточнено)[253]. Нагороджений медаллю “Захиснику Вітчизни” (посмертно)[254].
5675 Emblem of the State Border Guard Service of Ukraine.svg Україна Білоус Олександр Михайлович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Одеська область. Підполковник, військовослужбовець ДПСУ (підрозділ — не уточнено). Кар’єру офіцера-прикордонника розпочав у 1997 році після закінчення вищого прикордонного навчального закладу. Учасник АТО/ООС, а від початку російського вторгнення в Україну, разом з прикордонниками Донецького загону, виконував бойові завдання із захисту м. Маріуполя. Залишилися дружина, син, донька та маленький онук. 02022-03-2424 березня 2022 15 березня, у черговому бойовому протистоянні з російським окупантом під час оборони м. Маріуполя, отримав осколкове поранення та був доставлений в тимчасово обладнаний медичний пункт, який розміщувався на території ПАТ МК «Азовсталь». Однак поранення виявилися досить важкими, від яких офіцер помер[255]. Наказом Голови ДПСУ Герою-прикордоннику було присвоєно чергове військове звання «полковник» (посмертно). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[256].
5676 AZOV logo.svg Україна Черкез Євген Євгенович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01994-07-2828 липня 1994, м. Маріуполь Донецька область. Солдат, військовослужбовець підрозділу полку «Азов» НГУ. 02022-03-2424 березня 2022 Загинув під час оборони м. Маріуполя. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[257].
5677 AZOV logo.svg Україна Дмитро

«Протеін»

Вступити до лав полку Азов була мрія Дмитра. Він дуже вперто йшов до цього. Боронив місто Маріуполь до останнього подиху. 02022-03-2424 березня 2022 Загинув 24 березня в стрілковому бою з ворогом.

25 березня[ред. | ред. код]

5675 11 ZRP.png Україна Кукуєв Юрій Володимирович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01976 1976, с. Судилків Хмельницька область. Старший сержант, заступник начальника зенітно-ракетної обслуги зенітно-ракетної батареї 250-го окремого зенітного ракетного дивізіону 11 ЗРП. 02022-03-2525 березня 2022
(орієнтовно)
Загинув в боях з агресором поблизу м. Ізюму на Харківщині[258]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[231].
5676 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Бондарук Віталій Анатолійович
Герой України
01997 1997, с. Княжолука Долинський район Івано-Франківська область. Старший лейтенант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Учасник ООС. Закінчив Долинський ліцей-інтернат, Львівський державний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут. Військову освіту здобув у НАСВ імені Гетьмана Петра Сагайдачного. Залишилися дружина та малолітні син і донька.
Герой України (посмертно).
02022-03-2525 березня 2022 Загинув в боях з агресором поблизу м. Києва в ході відбиття російського вторгнення в Україну. Похований в с. Княжолуці[259][260].
5677 НЗ УДА.svg Україна Котенко Денис Валерійович
(«Шкіпер»)
01996-05-1818 травня 1996, м. Дніпро. Боєць 3-го окремого батальйону УДА. Ветеран окремого загону спеціального призначення «Азов» НГУ, співзасновник організації «Ветерани Азова», громадський діяч. Активіст «Національного корпусу», в м. Дніпрі очолював «Національний корпус». Працював у Міністерстві у справах ветеранів України. Залишився 2-річний син. 02022-03-2525 березня 2022 Згідно повідомлення засновника «Азову» Андрія Білецького, боєць загинув в ніч з 24 на 25 березня в боях з окупантами під час звільнення невеликого містечка поблизу м. Києва[261].
5678 AZOV logo.svg Україна Кагал Максим Володимирович («Пістон»)
Герой України
01991-12-011 грудня 1991, м. Кременчук Полтавська область. Старший лейтенант окремого загону спеціального призначення «Азов» НГУ. Український спортсмен-кікбоксер у складі збірної команди України, чемпіон світу та бронзовий призер з кікбоксингу у розділі К-1 (вагова категорія до 60 кг) за версією ISKA 2014.
Герой України (посмертно).
02022-03-2525 березня 2022 Загинув в боях з агресором під час оборони м. Маріуполя[262].
5679 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Калинич Василь Мешканець м. Одеси. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Учасник АТО. Ветеран ДСНС Одеської області. До 2014 року працював пожежником, після повернення з АТО працював у пожежній службі Одеського морського порту. З початком війни, не вагаючись, відбув на захист країни. 02022-03-2525 березня 2022 Згідно повідомлення пресслужби обласного управління ДСНС в Одеській області, військовослужбовець загинув в боях з агресором поблизу м. Миколаєва[263].
5680 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Анталовці Євген Михайлович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Мешканець м. Нововолинська Володимир-Волинський район Волинська область. Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-03-2525 березня 2022
(орієнтовно)
Згідно повідомлення Нововолинського міського голови та Волинської обласної військово-цивільної адміністрації, військовослужбовець загинув у боях з російськими військами (місце — не уточнено). Похований у м. Нововолинську[264]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[265].
5681 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Каляфіцький Андрій Володимирович Мешканець м. Бар Вінницька область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-03-2525 березня 2022 загинув в боях з агресором (місце — не уточнено). Похований в рідному місті[266].
5682 14 ОМБр.svg Україна Каричак Віктор Ярославович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
02003-10-066 жовтня 2003, 19 років, мешканець м. Мукачево Закарпатська область. Солдат, номер обслуги механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону 14 ОМБр. 02022-03-2525 березня 2022 Загинув у боях, захищаючи Батьківщину від підступного та безжального ворога (місце — не уточнено). Похований у м. Мукачевому[267]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[54].
5683 Нашивка 110-ої окремої бригади територіальної оборони ЗСУ (Запорізька область).svg Україна Харченко В'ячеслав Анатолійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Мешканець м. Запоріжжя. Солдат, військовослужбовець 115-го окремого батальйону територіальної оборони 110 ОБрТрО. 02022-03-2525 березня 2022 Загинув під час звільнення від окупантів с. Малинівка (Гуляйпільський район) в Запорізькій області[268]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[12].
5684 Нашивка 110-ої окремої бригади територіальної оборони ЗСУ (Запорізька область).svg Україна Лапін Андрій Геннадійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Мешканець с. Таврійське Якимівський район Запорізька область. Старший солдат, військовослужбовець 115-го окремого батальйону територіальної оборони 110 ОБрТрО. 02022-03-2525 березня 2022 Загинув під час звільнення від окупантів с. Малинівки в Запорізькій області[268]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[12].
5685 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Лисенко Євгеній Станіславович 26 років. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-03-2525 березня 2022 Загинув внаслідок мінно-вибухової травми в районі н.п. Верхньопілля (Малюнкове) в Харківській області. Похований на Шполянщині в Черкаській області[55]
5686 30 ОМБр.svg Україна Плахотній Валерій Володимирович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01970 1970, мешканець м. Чигирина Черкаська область. Старший сержант, командир відділення мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону 30 ОМБр. 02022-03-2525 березня 2022 Загинув внаслідок артилерійського обстрілу окупантами позицій ЗС України поблизу с. Горенки на Київщині[196]. Похований у м. Корсунь-Шевченківському на Черкащині[195]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[269].
5687 30 ОМБр.svg Україна Гондюк Сергій Ігорович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01990 1990, 32 роки, мешканець м. Корсунь-Шевченківського Черкаська область. Сержант, головний сержант механізованої роти механізованого батальйону 30 ОМБр. Учасник АТО/ООС з 2014 року. Брав активну участь у бойових діях на території Донецької та Луганської областей спочатку у складі Добровольчого українського корпусу, з 2015 року продовжив службу за контрактом у ЗС України. 02022-03-2525 березня 2022 Згідно повідомлення Черкаського ТЦК та СП, загинув в боях з російськими окупантами на Донеччині[270]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4].
5688 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Лемешев Сергій Миколайович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01978-08-2525 серпня 1978, м. Кам'янське Дніпропетровська область. Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Учасник АТО/ООС (2014-2016). 02022-03-2525 березня 2022 Загинув, даючи відсіч і стримуючи агресію російських окупантів (місце — не уточнено)[271]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[54].
5689 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Савчук Денис 01994-05-2828 травня 1994, мешканець Долинської громади Кіровоградська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Навчався у Долинській школі № 4. Професійну освіту здобував у Криворізькому навчально-виробничому центрі. Опанував професію кухаря та під час навчання брав участь у спортивно-патріотичних змаганнях. Навчаючись, працював кухарем у дитячих таборах. 02022-03-2525 березня 2022 Загинув в боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[272]
5690 92nd Separate Motorized Infantry Brigade SSI.svg Україна Поночевний Артем Леонідович 34 роки, мешканець м. Нікополя Дніпропетровська область. Старший солдат, військовослужбовець 92 ОМбр. 02022-03-2525 березня 2022 Загинув, захищаючи незалежність нашої країни від російських окупантів (місце — не уточнено). Похований в м. Нікополі[273].
5691 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Іванченко Роман Дмитрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
24 роки, м. Гребінка Полтавська область. Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Учасник АТО/ОСС (2017-2022). 02022-03-2525 березня 2022 Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну в Харківській області. Похований в м. Гребінці[274]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[275].
5692 AZOV logo.svg Україна Парака Богдан
(«Полтава»)
24 роки, м. Гадяч Полтавська область. Боєць 226-го батальйону територіальної оборони окремого загону спеціального призначення «Азов» НГУ. 02022-03-2525 березня 2022 Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну поблизу с. Вільхівка на Харківщині. Похований в м. Гадячі[276].
5693 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Омеляненко Владислав 01993 1993, мешканець Полтавської області. Стрілець-санітар механізованого батальйону (підрозділ — не уточнено). Строкову військову службу проходив на посаді кулеметника. Залишилися батьки та сестра. 02022-03-2525 березня 2022 Загинув в бою з окупантом в ході відбиття російського вторгнення в Україну на території Донецької області[277].
5694 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Мердух Роман Васильович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01994-04-055 квітня 1994, 27 років, м. Калуш Івано-Франківська область. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-03-2525 березня 2022 Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[278]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[279].
5695 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Цвіла Ірина Володимирівна
(«Лінза»)
01969-04-2929 квітня 1969, 52 роки, Київська область. Військовослужбовиця батальйону «Свобода». Герой московсько-української війни, боєць Батальйону "СІЧ" та "Легіону Свободи". 02022-03-2525 березня 2022 Загинула в ході відбиття танкової атаки при обороні міста-героя України Ірпеня в передмісті Києва[280].
5696 30 ОМБр.svg Україна Кузьменко Костянтин Олегович 01985 1985, 36 років, м. Краматорськ Донецька область. Старший солдат, військовослужбовець 30 ОМБр. З часом з родиною переїхав до м. Слов'янська Донецької області. До початку війни декілька років працював на залізниці машиністом, водив локомотиви вантажних потягів. За першої нагоди став на захист України у складі 30 ОМБр. Залишилася дружина, двоє маленьких донечок, батьки і сестра. 02022-03-2525 березня 2022 Загинув в бою з окупантами поблизу м. Бахмута на Донеччині[281].
5697 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Васильчук Мирослав Юрійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Мешканець м. Косіва Івано-Франківська область. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Після початку російського вторгнення в Україну повернувся до України із-за кордону і став на захист Батьківщини. 02022-03-2525 березня 2022 Загинув у боях з окупантами (місце — не уточнено)[282]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[283].
5698 Ротно-тактичноа група Ірпінь.png Україна Смірнов Сергій Олексійович
(«Сон»)
01996-03-2525 березня 1996, мешканець м. Ірпеня Київська область. Військовослужбовець роти Сил ТрО ЗСУ м. Ірпінь. Виступав за регбійну команду міста Ірпінь. Постійно відвідував ірпінську церкву «Благодать». 02022-03-2525 березня 2022 Загинув під час оборони Ірпеня зранку у день свого народження[284].
5699 Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Україна Костров Давид Олегович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
02003-11-2121 листопада 2003, м. Кременчук Полтавська область. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Отримав відношення у військовій частині і підписав контракт. Відбув у навчальний чентр, де мав пройти навчання і служити в реактивному артилерійському дивізіоні, але почалося російське вторгнення в Україну. 02022-03-2525 березня 2022 За