Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (березень 2023)

У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні, починаючи з 1 березня 2023 року по 31 березня 2023 року (включно).

Список загиблих за березень 2023 року

№	Світлина Емблема	Прізвище, ім'я, по-батькові	Про особу	Обставини смерті
1 березня
10800		Орішко Микола Миколайович	1966 р.н., м. Корюківка. Капітан. За час служби у ЗСУ отримав звання заслуженого ветерана. Проходив службу у складі підрозділу ВЧ А3321	Помер через проблеми зі здоров'ям.
10801		Венгренюк Микола	21 квітня 1973 року, с. Ліски Коломийського району	Загинув під час бойових дій з військовими формуваннями РФ поблизу села Кузьмине Луганської області.
10802		Курилюк Василь	30 січня 1980 року, с. Лісний Хлібичин. Молодший сержант. Залишилися дружина та двоє синів, один з яких служить у Нацгвардії України контрактником.	Був важко поранений під Бахмутом 5 лютого 2023 року. Помер у госпіталі.
10803		Антощук Федір Анатолійович	27 лютого 1973. Народився в м. Кам'янське. Старший солдат. Залишилась дружина, донька, син та дві сестри	Загинув під час виконання військового завдання в районі с. Водяне через осколкові та вибухові рани. Похований 8 березня на кладовищі по вулиці Весняна на Соцмісті м. Кам'янського
10804		Нос Максим	29 років, Кривий Ріг. Стрілець кулеметного взводу Національної гвардії України. Навчався в місцевому гірничому коледжі. Після навчання пішов працювати на Криворізький залізорудний комбінат. У 2015—2016 році проходив строкову службу в лавах Збройних сил. На початку березня 2022 року мобілізувався до ЗСУ. Працював гірником очисного забою на шахті «Тернівська».	Загинув на околицях населеного пункту Кремінна
10805		Векленко Єгор(«Кабан»)	26 років, м. Київ. Навчався у школі № 197. Закінчив факультет інформатики й обчислювальної техніки Національного університету «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Працював у сфері ІТ. Під час повномасштабного вторгнення Єгор приєднався до лав Національної гвардії України. Був гранатометником у 1-й Президентській бригаді оперативного призначення імені гетьмана Петра Дорошенка. Воював у Мощуні, Сєвєродонецьку та Бахмуті. Казав, що після Сєвєродонецька може святкувати другий день народження.	Загинув від прямого влучання в окоп під час артилерійського обстрілку біля села Білогорівка на Донеччині. Уламок потрапив Єгору в ділянку шиї. Похований на Вишневому кладовищі на Київщині.
10806 … 10810			Військовослужбовці ЗС України.	(для доповнення за 1 березня 2023 року)
2 березня
10811		Ваків Богдан	20 років, стрільць-радіотелефоніст 2 відділення 1 взводу оперативного призначення Національної гвардії України	Загинув у Луганській області під час мінометного обстрілу
10812		Дуркач Василь	54 роки, с. Делієве. Дубовецької територіальної громади. Проживав у Івано-Франківську. До повномасштабного вторгнення РФ працював за кордоном далекобійником. 1 березня 2022 коли почалася велика війна, повернувся додому й добровольцем пішов боронити країну. Одразу пішов у військкомат. Йому дали повістку, але не взяли, сказали зачекати. Кілька разів його кликали допомогти автомобілі ремонтувати, і аж у жовтні його прийняли до лав ЗСУ. Служив солдатом та водієм 7 стрілецького батальйону. Воював під Харковом, а тиждень до загибелі був переведений на Луганський напрямок.	Їхав разом з двома побратимами о 1:00 міняти військових на позиції. Вони вийшли з автомобіля і їх обстріляли з танка. Побратими залишилися живими, наразі перебувають у госпіталі. Василь загинув миттєво, бо йому влучило в голову. Це все відбулося поблизу села Невське на Луганщині.
10813		Хомюк Олег Петрович(«Хома»)	07.10.1971. Військовослужбовець 206-го батальйону 241-ї бригади територіальної оборони ЗСУ. Разом з сином звільняли Київську, Харківську та Херсонську області. Пізніше Хомюки поїхали на Донеччину.	Загинув у бою за Бахмут прикривши собою сина. Прощання відбулося 10 березня на Майдан Незалежності.
10814		Хомюк Микита Олегович(«Турист»)	13.06.1997. Старший солдат 206-го батальйону 241-ї бригади територіальної оборони ЗСУ. Разом з батьком звільняли Київську, Харківську та Херсонську області. Пізніше Хомюки поїхали на Донеччину.	Загинув у бою за Бахмут не зважаючи на те, що батько прикрив його собою.
10815		Улічний Ярослав Васильович(«Лис»)	26 серпня 1986, с. Сілець Сокальського району Львівської області. У мирний час був викладачем та керівником фізичного виховання у Міжрегіональному центрі ПТО художнього моделювання і дизайну м. Львова. З перших днів повномасштабного вторгнення рф в Україну, Ярослав пішов на захист своєї країни у складі 80 окремої десантно-штурмової бригади. У цій бригаді у 2014 році брав участь в АТО. За зразкову службу був нагороджений нагрудним знаком «Учасник АТО». Під час служби вдосконалював свої знання та навички, подавав приклад у виконанні військового обов'язку. Постійно перебував у гарячих точках Миколаївської, Харківської та Донецької областей.	Загинув у бою під Бахмутом від мінометного обстрілу. Похований 4 березня в рідному селі.
10816 … 10824			Військовослужбовці ЗС України.	(для доповнення за 2 березня 2023 року)
3 березня
10825		Соповський Юрій	28 років. с. Серафинці Городенківської громади.	Загинув під час виконання бойового завдання поблизу міста Кремінна Луганської області. Під час ворожого артилерійського обстрілу отримав поранення, від якого помер.
10826		Струк Тарас	43 роки, с. Радча. Мешкав у селищі Єзупіль. Був мобілізований 12 липня 2022 року	Під час боїв на Бахмутському напрямку отримав поранення. Певний час перебував на лікуванні в Івано-Франківську. Після тяжкої операції — помер у лікарні.
10827		Рихліцька Яна(«Яра»)	2 квітня 1993, м. Вінниця. волонтерка і парамедикиня 93-ї бригади «Холодний Яр». Раніше працювала у страховій компанії. Після російського вторгнення допомагала цивільним і військовим, а пізніше добровільно пішла у ЗСУ. Була медикинею у стабілізаційному пункті Бахмута, який перев'язував і готував поранених військових до довгої дороги для передачі медикам.	Загинула під час евакуації поранених під Бахмутом. Машина швидкої допомоги в якій вона їхала, потрапила під обстріл.
10828		Жовкевич Микола	49 років, с. Хриплин Івано-Франківської територіальної громади. Захисник Донецького аеропорту, «кіборг». Був командиром десантно-штурмового відділення.	Загинув поблизу села Ступочки Донецької області. Похований на Алеї героїв в Чукалівці.
10829		Петрущак Павло Йосипович	21 квітня 1996. Навчався у Ліцеї № 74 імені Марійки Підгірянки Львівської міської ради. У 2014 році закінчив Державний навчальний заклад «Львівське міжрегіональне вище професійне училище залізничного транспорту». Здобував освіту у Львівському фаховому коледжі транспортної інфраструктури. Учасник Пласту з 2008 року. У 2013 році вступив до «Великого Плем'я Лісових Чортів». Учасник Революції Гідності. Згодом проходив строкову службу у лавах військ берегової охорони. Повернувшись, працював помічником машиніста локомотива. Із початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини до лав 120-го окремого розвідувального батальйону Сухопутних військ ЗСУ.	Похований на Личаківському кладовищі.
10830		Ковальчук Іван(«Zeus»/«Опєр»)	25 років, с. Сільця-Млинівські Волинської області. Закінчив Львівський державний університет внутрішніх справ. Певний час працював за професією. На момент повномасштабної війни перебував за кордоном, але згодом повернувся та приєднався до лав Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Воював на посаді старшого навідника розвідувального відділення 13-го батальйону 95-ї окремої десантно-штурмової бригади..	Загинув біля міста Кремінна на Луганщині. Рятував побратимів, коли потрапив під артилерійський обстріл та отримав смертельні поранення. Похований в селі Доманове на Волині .
10831		Очеретяний Володимир(«Медбрат»)	43 роки, с. Березянка Житомирської області. У 2000 році закінчив Житомирський базовий коледж за спеціальністю «Лікувальна справа». Працював за фахом. У 2020-му закінчив Житомирський економіко-гуманітарний міжнародний університет «Україна» та здобув ступінь бакалавра з фізичної реабілітації. Працював за спеціальністю. Служив у 127-му батальйоні 112-ї окремої бригади територіальної оборони Збройних Сил України. Був головним медиком роти.	Загинув під час виконання бойового завдання біля села Діброва на Луганщині. Похований в с.Ходорків на Житомирщині .
10832 … 10834			Військовослужбовці ЗС України.	(для доповнення за 3 березня 2023 року)
4 березня
10811		Шнур Володимир	57 років, с. Підвисоке Коломийського району. Служив солдатом-стрільцем стрілецького взводу.	Загинув у Запорізькій області.
10812		Пилипчук Андрій	47 років, с. Довгий Войнилів Івано-Франківської області. Навчався у Калуському професійно-технічному ліцеї. Працював в автошколі. Потім їздив на заробітки до Польщі та Словаччини. Воював в Іраку та брав участь в АТО на Донбасі. З початком повномасштабного вторгнення долучився до лав ЗСУ, був кулеметником одного з підрозділів. Двічі був поранений.	Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Роздолівка під Соледаром на Донеччині. Похований в с. Довгий Войнилів на Івано-Франківщині.
10813 … 10824			Військовослужбовці ЗС України.	(для доповнення за 4 березня 2023 року)
5 березня
10825		Фесенко Тетяна(«Мурка»)	30 років, Гостомель. Воювала у розвідувальному батальйоні пліч-о-пліч зі своїм чоловіком. До повномасштабного вторгнення родина жила в Мостищах на Київщині, а 3 роки тому переїхала у столицю. У перший день повномасштабної війни подружжя відправило свою 8-річну дитину з рідною їм людиною за кордон.	Загинула під Бахмутом. В її окоп потрапив сняряд. Її чоловік отримав контузію, проте доповз до коханої й 2,5 кілометра ніс її разом із кумами до пункту евакуації. 11 березня відбулося прощання з Тетяною у Гостомелі.
10826		Сторожук Богдан Олександрович	м. Шепетівка. Останні роки проживав у Хмельницькому з дружиною і двома синочками. Солдат, служив водієм у восьмому окремому полку спеціального призначення.	Загинув неподалік від міста Часів Яр на Донеччині. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно (1 травня 2023) .
10827		Зельтіньш Юрій	1983, с. Ставидла Олександрівської громади.	Загинув під час виконання бойового завдання .
10828 … 10839			Військовослужбовці ЗС України.	(для доповнення за 5 березня 2023 року)
6 березня
10840		Дучак Тарас	48 років, с. Хоросно. Парамедик, до ЗСУ був призваний 15 серпня 2014 року. Тоді проходив службу у складі 24 бригади. Брав участь в боях під Кримським, Авдіївкою, Новотошківським. У вересні 2015 року — демобілізований. У грудні 2022 знову вступив у Збройні Сили України до 67 ОМБР, батальйону імені Тараса Бобанича.	Загинув під Бахмутом. Похорон відбувся 11 березня.
10841		Луканюк Андрій Валерійович	8 грудня 1988, Годи-Добровідка. Майор Збройних Сил України, командир аеромобільного батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади.	Загинув внаслідок ворожого артилерійського обстрілу під час виконання бойового завдання в населеному пункті Часів Яр Бахмутського району Донецької області. Похований на Центральному цвинтарі Чернівців 9 березня 2023 року.
10842		Сипливий Микола	2000, житель Маловисківської громади.	Загинув під час виконання бойового завдання в селі Богданівка Донецької області .
10843 … 10854			Військовослужбовці ЗС України.	(для доповнення за 6 березня 2023 року)
7 березня
10855		Коцюбайло Дмитро Іванович(«Да Вінчі»)	1 листопада 1995, с. Задністрянське, Івано-Франківська область. Молодший лейтенант, командир 1 ОМБ «Вовки Да Вінчі». Перший доброволець, якому присвоєно звання «Герой України» прижиттєво. У 2022 році увійшов до рейтингу «30 до 30: обличчя майбутнього» від «Forbes». Залишилася дівчина — парамедик, волонтека та політична діячка Аліна Михайлова.	Отримав осколкове поранення в Бахмуті від обстрілу РСЗО «Град». Загинув по дорозі до шпиталю.
10856		Месюк Андрій	1987, с. Горішнє Залуччя. Служив стрільцем-радіотелефоністом в одному з військових формувань.	Загинув на Луганщині.
10857		Морозик Андрій Сергійович	1995, с. Козлин. Доброволець. З перших днів повномасштабного вторгнення служив водієм-стрільцем в складі ЗС України.	Загинув під час виконання бойового завдання поблизу міста Бахмут Донецької області. Під час ворожого обстрілу отримав поранення, від якого помер.[1]
10858		Каплуновський Станіслав Олексійович(«Живий»)	13 січня 1976. Молодший сержант. Воював ще в дев'яності, змагаючись за незалежність Ічкерії в рядах УНСО. Був знайдений в купі трупів, після чого отримав свій позивний. У 2014—2015 роках захищав Україну у лавах Азову. З перших днів повномасштабного вторгнення долучився до військової частини А4638 на посаду номер обслуги 3-го штурмового відділення 2-го штурмового взводу 1-ї штурмової роти 2-го штурмового батальйону.	Загинув поблизу міста Бахмут Донецької області. Похований 17 березня у Полтаві.
10859			Військовослужбовці ЗС України.	(для доповнення за 7 березня 2023 року)
8 березня
10865		П'яза Володимир	1985, м. Снятин.	Загинув у боях за Донеччину.
10866		Митропольський Сергій Ігорович	1984, м. Ужгород. Навчався на факультеті міжнародних економічних відносин УжНУ. Згодом служив у повітряно-десантних військах. Збудував успішну кар'єру у «Джейбіл Юкрейн Лімітед». Після початку повномасштабного вторгнення пішов захищати Україну. Служив старшим стрільцем другої механізованої роти першого механізованого батальйону військової частини А7013, 65ОМБр.	Загинув на Запорізькому напрямку війни біля села Новоандріївка.
10867		Бульба Володимир	36 років. Був програмістом, закінчив НТУУ «КПІ». Відкривав свою веб-студію, але перспектива багатогодинного сидіння над кодом його не приваблювала. Потім працював в магазині Музторг. Разом із дружиною Наталією ще у 2012 році на свої весільні гроші, відкладені на подорож, відкрили першу «Рок Школу» в Києві. Завдяки йому сотні дітей та дорослих уперше в житті взяли до рук музичні інструменти, навчилися грати.11 березня потрапив у 26-й Окремий стрілецький батальйон. На фронті Володимир займався безпілотниками. А потім взяв на себе обов'язок стежити за відеокамерами.	Загинув він під Вугледаром, коли вирушив перевіряти камери, міняти в них акумулятори. Ворог вистежив їх та накрив артилерією.
10868		Москальчук Володимир Миколайович («Семен»)	01 грудня 1975 року народження. Під час повномасштабного вторгнення став на захист України у лавах ЗСУ. Проходив службу у 120-й окремій бригаді територіальної оборони на посаді кулеметника.	Загинув в населеному пункті Бахмут Донецької області під час виконання бойового завдання. Похований на Алеї Слави в місті Вишневе.
9 березня
10875		Масалітов Володимир Іванович(«Шаман»)	19 березня 1988, м. Суми. Сапер, завжди сумлінно виконував свій обов'язок, користуючись найвищим авторитетом серед побратимів. Син священника.	Загинув поблизу Бахмуту Донецької області.17 березня похований на Алеї Слави на Баранівському кладовищі.
10876		Бондар Анатолій Володимирович	25 жовтня 1979 с. Зайчики. Навчався в Зайчиківській, а згодом в Тарнорудській школі. Після чого закінчив у Дзеленецьке училище за спеціальністю «тракторист». Працював у СВК «Прогрес» села Зайчики, а також в «Аграрній Компанії -2004». Мобілізований в січні 2023 року.	Зашинув на Донеччині.
10877 … 10889
10 березня
10890		Яківець Олександр Анатолійович	27 лютого 1977, с. Андріївка. Мав посаду стрілець-санітар механізованого батальйону.	Загинув під час виконання службових обов'язків внаслідок штурмових дій з боку противника, біля населеного пункту Кам'янка Покровського району Донецької області. Похований на кладовищі в селі Андріївка.
10891		Герасимчук Юрій Ігорович(«Гера»)	23 роки. Боєць 1 роти, 2 батальйону 3ОШБр.	Загинув під Бахмутом. Церемонія прощання відбулася в Києві, у Михайлівському золотоверхому соборі та Київському крематорії.
10892		Галушко Владислав Олександрович(«Смайл»)	13.04.1999, с. Вишневе, Ніжинського р-ну, Чернігівської області. Після визволення окупованих територій району вступив добровольцем до лав ЗСУ в складі 81 аеромобільної десантно -штурмової бригади.	Загинув в районі бойових дій біля населеного пункту Білогорівка, Луганської області під час штурму від ворожої кулі снайпера.
10893		Савінков Микола	м. Кременчук. Став на оборону країни в квітні 2022 року, мав звання молодшого сержанта. Воював на Сході України.	Загинув під час виконання бойового завдання поблизу Діброви, що на Луганщині. Похований 1 травня 2023 на Свіштовському цвинтарі.
10894		Булка Олексій («Буш»)	01987-04-1515 квітня 1987, с. Тарасів Чернігівської області. Навчався у Білейківській загальноосвітній школі та в Остерському будівельному коледжі. Потім закінчив Сумський національний аграрний університет за спеціальністю «Промислове і цивільне будівництво». Працював майстром широкого профілю, займався виготовленням виробів із дерева. Під час повномасштабного вторгнення став на захист України у лавах ЗСУ. Служив у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді.	Загинув під час оборони міста Бахмут на Донеччині. Життя воїна обірвав ворожий артилерійський обстріл.
10895 … 10904			Військовослужбовці ЗС України.	(для доповнення за 8 березня 2023 року)
11 березня
10905		Красуцький Петро	45 років, м. Винники поблизу Львова. Здобув професійно-технічну освіту. Після завершення навчання проходив строкову військову службу в Чорноморську Одеської області. Працював за кордоном в Іспанії, потім повернувся в Україну. Протягом 2014—2015 років виконував бойові завдання у зоні АТО у складі 80 окремої десантно-штурмової бригади. За особисту мужність його нагородили медаллю «Захиснику Вітчизни» та відзнакою «За участь в антитерористичній операції». Отримавши поранення, повернувся до цивільного життя та працював на підприємстві. У перші дні повномасштабної війни чоловік пішов добровольцем у 80 бригаду. Під час виконання бойового завдання отримав друге поранення.	Загинув під час виконання бойового завдання. Похорон відбувся 15 березня у Львові. Похований на Личаківському кладовищі.
10906		Джунь Валентин Анатолійович	20 липня 1969, м. Полтава. Призваний на службу по мобілізації до військової частини А 4007 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка на посаду стрілець-санітар механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону.	Загинув поблизу Красногорівки, Донецької області, внаслідок танкового обстрілу з боку агресора.
10906		Біліченко Євгеній	3 листопада 1998. Випускник Львівського національного університету імені Івана Франка. Навчався на кафедрі екології біологічного факультету Львівського університету у 2016—2018 роках. По завершенню навчання вступив до військової академії.	Загинув під Бахмутом. 14 квітня 2023 похований на Новодмитрівському кладовищі Золотоніського району.
10907		Мица Михайло Степанович	3 березня 1983, Прилбичі Яворівського району Львівської області. Закінчив місцеву школу імені митрополита Андрея Шептицького. Опісля навчався в Художньому професійно-технічному училищі імені Й. Станька. Працював на «Галицькій здобі» та їздив на заробітки до Польщі. Разом зі сім'єю жив у Новояворівську. У липні 2022 року став на захист України від російських окупантів, воював у складі 80 десантно-штурмової бригади.	Загинув у боях на Донеччині. Похований 16 березня в Прилбичах.
10908 … 10919			Військовослужбовці ЗС України.	(для доповнення за 8 березня 2023 року)
12 березня
10920		Пащук Дмитро Дмитрович(«Француз»)	06 листопада 1995, м. Львів. Був студентом заочної форми навчання кафедри туризму географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, а також пластуном. Воював проти окупантів у лавах 73-го морського центру спеціальних операцій ССО ЗСУ. Був вихованцем Куреня частини 109 імені Ярослава Горошка. Був першуном вишколу старших стрільців крайового табору військового пластування «Легіон». Пройшов вишкільний табір «Лісова школа». З 2016 року Дмитро кілька років у Франції служив у Іноземному легіоні. Мав власний бізнес, заклад «Port wine» розташований у центрі Львова. Здобував вищу освіту, щоб професійно розвивати туризм в Україні. Добровольцем пішов на війну в лютому 2022 року, коли росіяни розпочали повномасштабну війну. Служив поруч з мандрівниками Вітктором-Миколою Гаврилюком і Артемом Димидом та народним депутатом Романом Лозинським. Жартома називали свою четвірку на війні «Гавайська ТРО». Воювали на Херсонському напрямку.	Загинув на Херсонському напрямку від прямого попадання дроном.
10921		Ганущак Олександр	м. Коломия. Вступив до лав ЗСУ з вересня 2022. Воювава в складі 92 окремої механізованої бригади імені кошового отамана Івана Сірка.	Загинув під час виконання бойового завдання.
10922 … 10934			Військовослужбовці ЗС України.	(для доповнення за 8 березня 2023 року)
13 березня
10935		Шевченко Олександр	Мобілізували у березні 2022 року. Згодом проходив лікування	Помер під час відпустки, пов'язаної із тривалим лікуванням.
10936		Маруняк Федір	45 років, с. Новиця Новицької територіальної громади. Служив старшим стрільцем в гірсько-штурмовій роті.	Загинув під час бою у Донецькій області.
10937		Савчук Олег Олексійович	с. Флорине, Вінниччина.	Загинув виконуючи бойове завдання на Донеччині
10938		Сеітов Валерій Олегович	27 травня 1997, Херсонища. Молодший сержант, 21-й окремий мотопіхотний батальйон «Сармат». Старший брат Валерія воював в АТО і втратив ногу, тому у 2016 підписав контракт і брав участь в АТО/ООС,	Загинув під Бахмутом. Похований 20 березня 2023 на Алеї Слави Ценрального кладовища Чернівців, тому що рідне село залишилося в окупації.
10939		Наумов Тарас Михайлович	22 липня 1993, смт Радуль Чернігівської області. У 2000 році закінчив 11 класів місцевої ЗОШ, потім працював на приватному підприємстві. У грудні 2022 року долучився ЗСУ, службу проходив у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади.	Загинув під час боїв на Донеччині. Похований 19 березня в смт Радуль.
10940		Білоус Віталій Миколайович(«Білий»)	29 липня 1972, м. Гайворон. Навчався у гайворонській школі, отримав професію газоелектрозварювальника в Гайворонському технікумі. Проживав у Гайвороні, де й одружився. Згодом переїхав жити до Бучі. З початком повномасштабного вторгнення вступив до лав ССО "Азов" в Києві (нині 3-тя окрема штурмова бригада). В її складі воював протягом року. Брав участь в усіх найгарячіших боях біля Гостомеля, Запоріжжі і Бахмутському напрямку. Не раз рятував побратимів. Служив в 2-й роті 2-го штурмового батальйону 3ОШБр.	Загинув на Бахмутському напрямку. Похований в місті Буча .
10941		Сакара Вадим	1987. Житель Піщанобрідської громади.	Загинув поблизу населеного пункту Дубово-Василівка Донецької області. Прощатилися з захисником 18 березня в селі Червона Поляна. Похований в селі Якимівка .
10942		Турта Павло	33 роки, молодший сержант.	Загинув під час виконання бойового завдання біля села Червонопопівка Севєродонецького району Луганської області. Похорону відбувся 18 березня в місті Знам`янка Кропивницького району .
10943 … 10949			Військовослужбовці ЗС України.	(для доповнення за 13 березня 2023 року)
14 березня
10950		Мирончиков Сергій Михайлович(«Крахмал»)	18 червня 1990 р.н., с. Гнідин. З початком повномасштабного вторгнення вступив до Золочівського Добровільного територіального формування, де входив до складу групи швидкого реагування. Восени 2022 року добровільно пішов до Збройних Сил України. Воював у складі 1-го окремого механізованого батальйону «Вовки Да Вінчі» 67-ї окремої механізованої бригади. Був артилеристом.	Загинув під час виконання бойового завдання під Бахмутом. Похорон відбувся 18 березня у с. Гнідин.
10951		Грищук Іван	14 вересня 1978, с. Топорівці Городенківської громади	Загинув у Бахмуті під час виконання бойового завдання.
10952		Іващенко Василь Володимирович	25 червня 1992, с. Великі Кринки. Був мобілізований до лав ЗСУ у листопаді 2022 року. Солдат, сапер 77-ї окремої аеромобільної бригади (в/ч А4355).	Загинув внаслідок артилерійського обстрілу в районі міста Часів Яр Бахмутського району Донецької області
10953		Коваленко Юрій Петрович	21 березня 1966, с. Некрасове, Сумщина. Закінчив Київський національний університет ім. Т. Шевченка за фахом історика. У 1991-му взяв участь у музичному фестивалі “Червона рута”, що проходив у Запоріжжі, виступив з авторською піснею “Дума про Гетьманщину”, присвячену Батуринській трагедії 1708 року. Мав власний музичний гурт “Трактир”. Понад 17 років Юрій Коваленко брав активну участь у розкопках Батурина. Відкрив головний храм гетьманської столиці — собор Живоначальної Трійці, знайшов усипальницю родини відомих меценатів Терещенків. Написав понад 70 наукових праць. У 2008 році на основі знахідок, що він робив разом з колегами, у Глухові відкрили Музей археології. З початком війни у 2014 році Юрій Коваленко приєднався до гуманітарної місії “Чорний тюльпан”. Його зусиллями вдалося знайти, ідентифікувати та передати рідним для перепоховання тіла сотень українських воїнів, які загинули у боях під Іловайськом і Дебальцевим. У грудні 2020 року підписав контракт з ЗСУ. Дисертацію захистив уже під час служби у ЗСУ, у 2021 році, здобувши науковий ступінь кандидата історичних наук. Воював під Авдіївкою, а з початком повномасштабного вторгнення захищав від окупантів Чернігівщину, Київщину та Донеччину.	Загинув на Луганщині внаслідок прямого влучання з ворожого танка. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно (1 травня 2023) .
10954 … 10964			Військовослужбовці ЗС України.	(для доповнення за 14 березня 2023 року)
15 березня
10950		Штремпел Йосип Гейзович	1972, селище Великий Бичків, Закарпаття. Учасник російсько-української війни,	Загинув захищаючи Луганський напрямок.
10951		Кулак Олександр	16 грудня 1978, селище Ланчин Івано-Франківської області. Був учасником АТО/ООС. Після початку повномасштабної війни долучився до ЗСУ 17 лютого 2023 року. Служив стрільцем-помічником гранатометника мотопіхотного відділення 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».	.
10952		Ділета Назарій	13 лютого 1996, м. Івано-Франківськ. Дитинство і юнацькі роки провів у селі Липівка Тисменицької громади. Закінчив ліцей № 19. Навчався у Вищому художньому професійному училищі № 3 Івано-Франківська. З перших днів повномасштабного вторгнення пішов захищати Україну. Служив водієм-стрільцем, старший солдат.	Загинув внаслідок мінометного обстрілу поблизу села Білогорівка Бахмутського району.
10953		Кушніренко Ігор(«Добряк»)	21 червня 1978, Ямниця поблизу Івано-Франківська. Старший лейтенант. Воював в АТО. У квітні 2022 повернувся до військової справи. Служив на командиром кулеметного взводу стрілецької роти. У січні 2023 отримав важке поранення поблизу Солдара і з того часу лікувався.	Помер внаслідок важкого поранення, отриманого у зоні бойових дій поблизу Соледара Донецької області.
10954		Нікітченко Олександр Юрійович	50 років, м. Сміла. Прапорщик. Закінчив загальноосвітню школу № 11 та Смілянське професійно-технічне училище № 4, де здобув спеціальність слюсаря-ремонтника. 26 років перебував на службі в одній з військових частин ЗСУ. У 2015 році брав участь в антитерористичній операції у місті Краматорськ	Загинув в Авдіївці під час виконання військових обов'язків.
10955		Латуша Микола Федорович	49 років, с. Нова Ободівка. Стрілець-санітар 3 танкової бригади 1 піхотного батальйону механізованої роти військової частини А2573. Народився 20 травня 1973 року. Мобілізований 06.03.2022. Залишилися мати, брат, дочка.	Загинув на Харківщині під час виконання військових обов'язків.
10956		Осадчий Олег	47 років, м. Краматорськ. Був вірянином місцевої римсько-католицької парафії Зіслання Святого Духа. Став сиротою в 11 років. З 11 жовтня 2016 року пішов добровольцем до лав 54 бригади ЗСУ. На момент повномасштабного вторгнення РФ служив в 11 прикордонному загоні в Краматорську. Дружина і сини виїхали до Івано-Франківська.	Загинув у боях за Бахмут. Похований у Івано-Франківську на алеї героїв на Чукалівському цвинтарі
10957		Березюк Володимир Володимирович	с. Писарівка, Хмельницька область. Закінчив місцеву школу, а після цього — Хмельницьке ПТУ № 7. Захищав Україну у 2015—2016 роках, а в березні 2022-го, після початку повномасштабного вторгнення, добровільно пішов на фронт. Він разом із другом звернувся до військової частини, де раніше проходив службу, і поїхав на передову.	Загинув під Водяним під час виконання бойового завдання.
10958		Михайленко Артем	43 роки, родом з Миколаївщини. Працював на будівництвах. У 2004 році воював в Іраку. Останні 10 років мешкав із родиною у місті Конотоп на Сумщині. З початком повномасштабної війни служив кулеметником у 151-му окремому батальйоні територіальної оборони.	Загинув на Донеччині.
10959 … 10964			Військовослужбовці ЗС України.	(для доповнення за 15 березня 2023 року)
16 березня
10965		Марунчак Михайло	36 років, Галицька міська громада.	Загинув під час виконання бойового завдання.
10966 … 10974			Військовослужбовці ЗС України.	(для доповнення за 16 березня 2023 року)
17 березня
10975		Конопада Олег	35 років, Калуська міська громада. Мобілізований 4 березня 2022. Служив старшим сержантом, гранатометником штурмового відділення штурмової роти.	Загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині.
10976		Маєвський Юрій	39 років, м. Хмельницький. у мирному житті працював у сфері сільського господарства. На війну пішов добровольцем. Спершу служив у добровольчому формуванні «Авангард», після цього перевівся у бойову частину. Пластун, вступив до Пласту у жовтні 1997 року. В серпні 1999 року був одним із співзасновників підготовчого куреня ім. Симона Петлюри у Хмельницькому.	Загинув під час виконання бойового завдання. 23 березня відбулося прощання з героєм у місті Хмельницький.
10977		Яремчук Назарій	36 років, м. Львів. У 2003—2013 роках проживав у Іспанії, потім повернувся до України і працював у будівельній сфері. Захоплювався рибалкою. Із початком повномасштабного вторгнення добровільно вступив до територіальної оборони. Захищав Україну у складі військової частини Т0910 Державної спеціальної служби транспорту. Виконував бойові завдання на східному напрямку.	Загинув під час виконання бойового завдання. Похороно відбувся 24 березня. Похований на Личаківському кладовищі у Львові.
10978		Старченко Олег	33 роки, м. Львів. Закінчив Середнє професійно-технічне училище № 26. Після цього проходив строкову військову службу у Василькові. У мирний час здебільшого працював за кордоном. Із початком повномасштабної війни став на захист України у Окремій президентській бригаді імені гетьмана Богдана Хмельницького.	Загинув під час виконання бойового завдання. Похорон відбувся 23 березня у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Похований на Личаківському кладовищі в місті Львів.
10978		Боржиєвський Віктор	36 років, м. Кам`янець-Подільський. Солдат та навідник. Вихованець Кам’янець-Подільської станції юних туристів, активно займався спортивним туризмом, успішно виступав у складі команди м. Кам’янця-Подільського на змаганнях обласного та всеукраїнського рівнів. Був суддею ІІ категорії, входив до складу головної суддівської колегії обласних чемпіонатів для учнівської та студентської молоді.	Загинув від куль снайпера у Луганській області .
10979 … 10984			Військовослужбовці ЗС України.	(для доповнення за 17 березня 2023 року)
18 березня
10985		Грама Руслан	Старший сержант полку особливого призначення «Київ». Присвятив службі в органах внутрішніх справ 13 років. Воював з 2014 року	Загинув у бою з російськими загарбниками в Донецькій області під Бахмутом.
10986		Ткачук Михайло	16 вересня 1977, с. Мишин Нижньовербізької територіальної. Перед початком повномасштабного вторгнення чоловік повернувся з-за кордону та 24 лютого 2022 року став на захист України. Був стрільцем у 102 окремій бригаді територіальної оборони імені полковника Дмитра Вітовського.	Загинув на Запоріжжі у Пологівському районі.
10987		Якібчук Руслан Дмитрович	30 червня 1973, м. Косів. Розпочав службу на флоті, був членом екіпажу флагмана «Гетьман Сагайдачний», три роки воював в АТО/ООС. Під час повномасштабного вторгнення військовослужбовець боронив Київщину, пройшов бої під Сєвєродонецьком, Лисичанськом. Закінчив вище професійне училище № 21 в Івано-Франківську. У 2014 році написав заяву про вступ у полк «Азов», але черга була великою, тому його не взяли. З 2015 до 2017 року боєць служив за контрактом у 14 механізованій бригаді ЗСУ. Брав участь у боях поблизу Новгородського, Світлодарської дуги, Миронівського, Красногорівки, Мар'їнки, Курахового. Потім повернувся додому. 24 лютого 2022 року разом із сім'єю перебував у Чехії, але вже 2 березня був в Україні і пішов служити у 109 окремий гірсько-штурмовий батальйон,10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».14 жовтня 2022 року в одному з боїв його контузило, він отримав поранення ноги. Після цього довго лікувався. Пройшовши реабілітацію, повернувся на фронт.	Загинув під час бойових дій поблизу села Роздолівка Бахмутського району на Донеччині.
10988		Буц Віткор	44 роки, Іванівка Карлівського району Полтавської області. 11 листопада 2022 був мобілізований до війська. Проживав в селищі Чутове.	Загинув під час мінометного обстрілу на Донеччині. 26 березня похований в селищі Чутове.
10989		Коханський Володимир	25 років. Проживав у селі Лозувата Кіровоградської області.	Загинув під час артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Оріхово-Василівка Бахмутського району.
10990		Потапчук Валерій Михайлович	11 листопада 1977, с. Малушка, Березнівського району, Рівненської області. Солдат, служив навідником гірсько-штурмової роти військової частини А3029. З першого дня повномасштабного вторгнення росії в Україну приєднався до лав ЗСУ.	Загинув в районі Бахмута на Донеччині внаслідок мінометного обстрілу. Поховали на «Новому» кладовищі м. Костопіль.
10991 … 10994			Військовослужбовці ЗС України.	(для доповнення за 18 березня 2023 року)
19 березня
10995		Кейн Те Тай («Turtle»)	01985 1985, 38 років, Нова Зеландія. Командир розвідувального підрозділу Foreign Reconnaissance Team Інтернаціонального легіону територіальної оборони України. Етнічний маорі. Виріс в Біч-Гейвен. 2002 року, після закінчення школи, у віці 17 років пішов служити в Збройні сили Нової Зеландії. За роки служби служив в Афганістані та інших місцях, виконуючи миротворчі обов'язки. Після того продовжив працювати в багатьох країнах як приватний охоронний підрядник. Перед приїздом в Україну він припинив стосунки з дівчиною, звільнився з роботи, продав будинок і машину. У квітні 2022 року прибув в Україну. Спочатку допомагав цивільним навчитися виявляти та знешкоджувати міни, першої медичної допомоги та прийомів рукопашного бою. Потім працював з групою в Харкові, евакуюючи людей із небезпечних місць під сильним вогнем. Також тренував військових. У липні підписав контракт із ЗСУ і відправився в Донецьку область. Брав участь в боях під Павлівкою. Під час звільнення села під Бахмутом врятував українського бійця Олексія Гордєєва, який провів 42 дні у підвалі, харчуючись крихтами їжі та водою з радіатора. Залишилися мати та 12-річна донька.	Загинув під чач відбиття штурму окопу (місце не уточнено).
10996		Дадабаєв Марат	м. Калуш, сержант. Мобілізований до війська 20 лютого 2023 року. Служив заступником командира бойової машини, навідником-оператором гірсько-штурмового відділення гірсько-штурмової роти.	Загинув під час виконання бойового завдання.
10997		Дзумедзей Іван	м. Коломия. Навчався у Коломийській школі № 6 та індустріально-педагогічному технікумі. З 2013 до 2014 року служив в українській армії. Після повномасштабного вторгнення РФ у лавах ЗСУ прослужив рік. За цей час отримав уламкові поранення, мав дві контузії.	Загинув внаслідок трагічного випадку, коли повертався на передову. Прощання відбулося у парафії святого священномученика Йосафата під звуки Державного гімну України, який парафіяни грали на унікальному дзвоні-карильйоні..
10998		Поліводський Олександр Анатолійович	9 жовтня 1973. З вересня 2001 року працював викладачем правничого факультету Києво-Могиляньскої академії. Був високопрофесійним адвокатом, кандидатом юридичних наук, доцентом. У 2010 році він увійшов до списку 100 найкращих юристів України. Також адвокат був радником низки громадських організацій аграрної сфери. До лютого 2023-го очолював Комітет з аграрного, земельного та довкільного права НААУ. З початком повнтомасштабного вторгнення зарахований в ТРО на посаду стрільця стрілецької роти батальйону територіальної оборони.	Загинув під час виконання бойового завдання на Луганщині.
10999		Савчин Андрій	43 роки, с. Старі Богородчани. Тривалий час перебував на заробітках у Чехії: будував висотні будинки. Коли почалася російсько-українська війна, повернувся в Україну. Долучився до лав ТРО ЗСУ у березні 2022 року.	Загинув на Запорізькому напрямку при наступі військ РФ. Вважався зниклим безвісти. Ідентифікований 15 травня 2023 .
11000 … 11004			Військовослужбовці ЗС України.	(для доповнення за 19 березня 2023 року)
20 березня
11005		Циган Назарій («Бойок»)	27 серпня 2000, м. Коломия. Служив за контрактом з 2019 року. З початку повномасштабного вторгнення став на захист України у лавах Лисичанського прикордонного загону. На фронті мав посаду помічник гранатометника. Був інспектором прикордонної служби 3 категорії. З 12-ти років долучився до Пласту до юнацького гуртка «Кажани». Активіст Революції Гідності. Відійшов від активного пластування в 2015 році. Одружився в жовтні 2022 року.	Загинув в результаті артилерійського обстрілу в населеному пункті Серебрянка, Бахмутського району
11006		Олійник Володимир Олександрович	37 років, с. Княгининок Луцької міської територіальної громади. Був мобілізований 18 липня 2022 року. Служив на посаді стрільця відділення охорони взводу охорони роти охорони військової частини.	Загинув біля Вугледару
11007		Бойко Валерій Олександрович	28 липня 1994 с. Посвірж Букачівської територіальної громади.	Отримав поранення несумісні з життям під час виконання бойового завдання в населеному пункті Бахмут Донецької області.
11008		Гафійчук Назарій	17 грудня 1996, селище Делятин. Служив помічником гранатометника третьої прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування № 2 Прикордонного загону Держприкордонслужби України.	Загинув в Бахмуті Донецької області під час виконання бойового завдання.
11008 … 11014			Військовослужбовці ЗС України.	(для доповнення за 20 березня 2023 року)
21 березня
11015		Петрушко Максим Васильович	25 років.	Загинув під час бойових дій. Похований у місті Новомиргород Кіровоградської області.
11016		Гриджук Микола	36 років, Печеніжинська громада. Головний сержант, командир кулеметного відділення взводу вогневої підтримки гірсько-штурмової роти.	Загинув у бою з російськими окупантами поблизу села Білогорівка Соледарської міської громади Бахмутського району Донецької області.
11017		Мельник Андрій	1992, с. Манява. Був учасником АТО та воював з 2014 року, а з перших днів повномасштабного вторгнення РФ в Україну пішов добровольцем у лави ЗСУ. Виконував бойові завдання у складі 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».	Загинув в селі Білогорівка Донецької області внаслідок танкового обстрілу
11018		Рубель Володимир(«Бакс»)	1 грудня 1978, с. Морозів, Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. Боєць інженерно-саперного взводу 3 ОШБр.	Загинув у стрілковому бою під час наступу на ворожі позиції поблизу Бахмуту Донецької області.
11019		Євтушин Олександр(«Кілер»)	26 років, с. Тинне Рівненської області. З 4 років жив із родиною на Черкащині в селі Матусів. Закінчивши 9 класів місцевої школи, вступив до Тальянківського фахового коледжу. Потім навчався в Уманському національному університеті садівництва на агрономічному факультеті. Працював механіком у Києві, любив свою роботу, був хорошим майстром. У перший день повномасштабного вторгнення пішов добровольцем у тероборону Києва. Служив стрільцем у 207-му окремому батальйоні територіальної оборони ЗСУ. Брав участь у зачистці Ірпеня та Бучі. Потім пройшов навчання. Після успішно складеного іспиту потрапив у Бахмут. Там після вдалих контрнаступів його прикріпили до групи морської піхоти.	Загинув в районі сіл Залізнянське та Оріхово-Василівка на Донеччині. Він прикривав операцію з евакуації поранених побратимів. Похований в селі Матусів Черкаської області .
11020 … 11024			Військовослужбовці ЗС України.	(для доповнення за 21 березня 2023 року)
22 березня
11025		Прінківський Віталій	Народився 1990 року. Служив розвідником 3-го розвідувального відділення 2 розвідувального взводу розвідувальної роти.	Помер від поранень у лікарні у Дніпрі, які отримав під час виконання бойового завдання в Запорізькій області.
11026		Лоюк Володимир	14 липня 1998, с. Острівець. Жив у селі Серафинці Городенківської територіальної громади.	Загинув поблизу Бахмута.
11027		Шпетний Володимир(«Норд»)	м. Харків. У мирний час займався спортивним орієнтуванням. Харківський атлет мав звання майстра спорту України. Неодноразово ставав переможцем чемпіонатів, Кубків України та Європи. Був членом національної збірної команди України. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення пішов добровольцем на війну. Спочатку був інструктором та навчав бійців ЗСУ та НГУ орієнтуванню на місцевості. Згодом став стрільцем 92-ої бригади ЗСУ.	Загинув під час ворожого обстрілу, отримав важкі поранення від вибуху російської міни у селищі Новоселівське, що знаходиться на межі Харківської та Луганської областей.
11028 … 11034			Військовослужбовці ЗС України.	(для доповнення за 22 березня 2023 року)
23 березня
10035		Гинда Валерій («Аладін»)	09 листопада 1997, м. Тернопіль. Військовослужбовець роти «Гонор», 1-го окремого механізованого батальйону «Вовки Да Вінчі» 67-ї окремої механізованої бригади.	Загинув під Бахмутом.
10036		Мороз Михайло	11 квітня 1984, Івано-Франківська громада.	Загинув на Донеччині.
10037		Синишин Іван	32 роки, с. Голгоча Підгаєцька громада. Був старшим солдатом, стрільцем-санітаром.	Загинув виконуючи бойове завдання у Донецькій області.
10038		Монюк Василь	27 грудня 2000, с. Веренчанка Чернівецької області. У червні 2022 року мобілізований до ЗСУ	Загинув у бою.
10039		Ханащак Микола («Колібрі»)	23 роки, с. Зав'язанці, Мостиського району Львівської області. У 2019 році закінчив Техніко-економічний коледж Львівської політехніки. Служив у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді.	Загинув поблизу Бахмута. Похований 28 березня в рідному селі.
10040		Грудєв Валерій	Навесні 2015 брав участь в АТО у складі 9-ї роти 3-го батальйону 93-ї ОМБр «Холодний Яр» у селищі Піски. Потім у Кримському на Луганщині де у 2016-му отримав поранення. Після реабілітації повернувся на фронт, воював до 2017 року. У 2019 вступив до КПІ на факультет електроенерготехніки та автоматики. З початком повномасштабного вторгнення повернувся до своєї бригади. Обороняв Харківщину та Донеччину.	Загинув в Бахмуті від вибухової травми.
11041 … 11044			Військовослужбовці ЗС України.	(для доповнення за 23 березня 2023 року)
24 березня
11045		Липка Михайло	1974, с. Кунисівці колишнього Городенківського району. Старший стрілець мотопіхотного батальйону 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».	Загинув поблизу села Берестове Бахмутського району.
11046		Лізанець Остап	31 рік, м. Львів. Закінчив Львівський професійний коледж готельно-туристичного та ресторанного сервісу. У мирний час працював у будівельній та охоронній сфері, згодом — за кордоном на заводі. Займався боксом та бойовим мистецтвом муай-тай та мріяв стати спортивним тренером і навчати дітей. Із перших днів повномасштабного вторгнення РФ добровольцем пішов на війну. Боровся із військами РФ у лавах 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила.	Загинув під час виконання бойового завдання.
11047		Андрушко Андрій	53 роки, м. Львів. Здобув фах художника-реставратора у Ставропігійському вищому професійному училищі. Після завершення навчання проходив військову службу у військах радіаційного, хімічного та біологічного захисту. У мирний час займався реставрацією церков, згодом працював у правоохоронних органах. Протягом 2015—2016 років виконував бойові завдання у зоні АТО в лавах 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила. Згодом пішов на роботу комірником на підприємстві. Із початком повномасштабного вторгнення РФ чоловік став до лав 103 окремої бригади Сил ТрО.	Загинув під час виконання бойового завдання.
11048		Харківський Владислав(«Харків»)	26 років, с. Калмиківка Міловської територіальної громади. Старший солдат, навідник-кулеметник. У 20 років підписав контракт із ЗСУ. Захищав Україну у складі 54 ОМБр. Контракт мав закінчитися у березні 2022 року, але у зв'язку з повномасштабним вторгненням російських загарбників цього не сталося і він продовжив служити. З часом перейшов у 67-му окрему механізовану бригаді у 1-й батальйон «Вовки Да Вінчі» (колишній 2-й батальйон ДУК ПС).	Загинув під Бахмутом. Похорон відбувся 6 квітня 2023 в місті Дніпро. Похований на Краснопільському кладовищі.
11049		Немашкало Олександр («Севен»)	30 років. Командир механізованої роти в складі 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». Служив за контрактом ще з 2013 року. Служив спочатку у 92-ій окремій механізованій, потім у 17-ій танковій бригаді. Перед війною чотири місяці на полігонах опановував БМП. Під час боїв за Іловайськ його роту прикомандирували до батальйону «Донбас». Коли він виводив БМП з оточення біля Червоносільського, її заптурили, здетонував боєкомплект, і його викинуло з машини крізь відкритий люк ударною хвилею. Отримав опіки на обличчі і був єдиним вижившим з тієї БМП. Воював у піхоті під Попасною де отримав важкі поранення від артобстрілу. Випускник Національної Академії Сухопутних військ імені Петра Сагайдачного, у 2021 році очолив взвод. Під час повномасштабного вторгнення його батальйон відбивав Охтирку, відвойовував Тростянець, тримав оборону на Ізюмському напрямку, а потім стримував навалу окупантів на Бахмуті.	Загинув у Бахмуті від удару російської ракети по будинку
11050		Величко Василь Олександрович	Водій-санітар медичного пункту 2-го механізованого батальйону 14 ОМБР, солдат. Народився 17 вереня 1997 р.	Загинув у Засіллі Миколаївської області
11051		Боровик Роман Вікторович	19 лютого 1980, м. Вінниця. Навчався у Комунальному закладі «Вінницький гуманітарний ліцей № 1 імені М. Пирогова». Після завершення навчання поїхав до Львова для проходження строкової військової служби, де згодом лишився працювати штаб-сержантом. Паралельно здобував освіту в Українській академії друкарства. У мирний час працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Софтсерв». У 2014 році проходив військовий вишкіл у Центрі тактичної підготовки «Бескид» Громадської організації «Український легіон». У перший день повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини до лав 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, був старшим бойовим медиком. Боровся із загарбниками на східному напрямку. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (28 вересня 2022) .	Загинув у бою під Бахмутом. Похований 4 квітня на Личаківському цвинтарі у Львові.
11052		Падалка Олександр Миколайович(«Пентагон»)	23 березня 1977, м. Кривий Ріг. Воював у складі 7-го окремого батальйону “АРЕЙ” Української Добровольчої Армії. Молодший сержант.	Загинув від кулі снайпера .
11053 … 11054			Військовослужбовці ЗС України.	(для доповнення за 24 березня 2023 року)
25 березня
11055		Щеголов Іван («Щегол»)	У 2016 році вступив до лав добровольчого батальйону ДУК. Протистояв окупантам під командуванням «Да Вінчі» у Першій Штурмовій роті. Засновник розвідувального загону «Бешкетники Сірка».	Загинув на фронті.
11056		Цахнів Олександр	38 років, м. Селидове. Журналіст видання «Вчасно». Мав досвід роботи у казначействі, відтак був координатором руху «Сильні громади», організовував громадські заходи й ініціативи, культурні події.	Загинув на Бахмутському напрямку
11057		Горин Іван Федорович	15 липня 1971, с. Обельниця Рогатинської територіальної громади. Закінчив Конюшківську школу. Здобув освіту в Івано-Франківському професійно-технічному училищі № 13. З жовтня 1995 року працював на Бурштинській ТЕС. 21 травня 2020 року підписав контракт. Брав участь в ООС на території східних областей.	Помер в лікрані у Луцьку після отриманого поранення 6 червня 2022 на Донеччині. Переніс 16 операцій. 28 березня відбулося прощання в Рогатині. 29 березня похований у рідному селі.
11058		Морощук Іван	25 грудня 1982, с. Голови, Верховинського району. Солдат, старший стрілець. Проживав у селі Поточище Городенківської територіальної громади.	Загинув поблизу селища Білогорівка Луганської області під час бойового завдання.
11059		Федик Сергій	Фанат одеського «Чорноморця». Захищав Україну під час російського нападу у 2014 році. Під час повномасштабного вторгнення знову приєднався до лав ЗСУ. Пройшов бої в Олександрівці на Миколаївщині, поблизу Давидового Броду на Херсонщині та на Бахмутському напрямку.	Загинув на Базмутському напрямку.
11060		Журек Міхал	45 років. Був командиром одного зі взводів Інтернаціонального легіону. Виріщив їхати в Україну у квітні минулого року.	У результаті штурму ворожих позицій під Бахмутом польський доброволець зазнав численних поранень і помер у шпиталі в Дніпрі. Похований у Браліні, Польща.
11061		Ратушний Олександр Вікторович(«Майор»)	18 лютого 1976, м. Кривий Ріг. Воював у складі 7-го окремого батальйону “АРЕЙ” Української Добровольчої Армії. Молодший сержант.	Помер у лікарні після тяжких поранень у бою .
11062 … 11064			Військовослужбовці ЗС України.	(для доповнення за 25 березня 2023 року)
26 березня
11065		Шталь Степан	9 січня 1999, с. Станківці. Став добровольцем на початку повномасштабного вторгнення РФ.	Отримав поранення 8 березня 2023 року поблизу Бахмута. Ппомер 26 березня 2023 року внаслідок отриманих поранень.
11066		Дякун Юрій	1976, Богородчанська селищна рада. З 2014 року займався волонтерством. Пішов воювати 2 березня 2022 року.	Загинув внаслідок мінометного обстрілу біля села Шипилівка Луганської області.
11067		Юрчишин Микола	24 роки, м. Ланівці, Тернопільська область. Був стрільцем-снайпером 3 відділення охорони 2 взводу охорони військової частини А4030.	Загинув внаслідок ворожого артилерійського обстрілу, поблизу населеного пункту Новобахмутівка Донецької області. Похований 3 квітня в місті Ланівці.
11068 … 11074			Військовослужбовці ЗС України.	(для доповнення за 26 березня 2023 року)
27 березня
11075		Кваснишин Андрій	30 жовтня 1996, м. Болехів. Виріс та навчався у школі в Болехові. У 2022 році він пішов воювати, служив стрільцем у військовій частині, яка дислокувалася на околиці села Малинівка Пологівського району Запорізької області.	Загинув під час виконання бойового завдання
11076		Мельник Роман	54 роки, м. Калуш. Чоловіка призвали на військову службу в лави ЗСУ, та він помер від раптової хвороби.	Похорон відбувся 31 березня 2023 року.
11077		Геба Микола	43 роки, м. Липкани, Молдова. На початку 2000-х років чоловік переїхав до України. Навчався у Міжрегіональному вищому професійному училищі зв'язку в Львові та в Українській академії друкарства. Тривалий час працював у Бельгії. Із початком повномасштабного вторгнення повернувся з-за кордону та вступив до 125 окремої бригади територіальної оборони.	Загинув під час виконання бойового завдання.
11078		Митко Любомир	15 травня 1969, м. Тлумач на Івано-Франківщині. Закінчив Вище професійне училище № 13 Івано-Франківська. Працював електриком. Жив у селі Загвіздя. У 2022 році був мобілізований у батальйон охорони 114 бригади тактичної авіації. У 2023 був відправлений на бойове злагодження у Львівську область, а згодом у Донецьку, в район міста Мар'їнка.	Загинув в Мар'їнці на Донеччині
11079		Локатир Михайло	20 березня 1977, с. Сваричів, Рожнятівський район. Воював в АТО. В одному з боїв з російськими військовими отримав важкі уламкові поранення —ураження легень та хребта. Довго лікувався, повернувся додому, де певний час перебував на реабілітації, потім повернувся на фронт, однак в окопах, де холодно й сиро, старі рани нагадали йому про себе та забрали життя.	Помер у лікарні.
11080		Сенів Любомир	50 років, м. Львів. У мирний час працював у меблевій та транспортній сферах на місцевих приватних підприємствах. Захоплювався розведенням голубів. Боронив Україну у складі 125 окремої бригад Сил територіальної оборони ЗСУ	Загинув під час виконання бойового завдання. Похорон відбувся 3 квітня 2023. Похований на Личаківському кладовищі.
11081		Наконечний Василь Михайлович	20 травня 1975, с. Лучка Великоберезовицької громади. У 1990 році закінчив школу, згодом навчався у Хоростківському училищі, де здобув професію водія та електрозварника. Був призваний на військову службу до військової частини міста Тульчин Вінницької області. Після служби одружився, працював будівельником. 4 квітня 2022 року вступив до лав ЗСУ і вже з 16 грудня захищав Україну у гарячих точках на Донеччині	Загинув на Донеччині.
11082 … 11084			Військовослужбовці ЗС України.	(для доповнення за 27 березня 2023 року)
28 березня
11085		Кирилюк Денис	м. Миргород. Майор, пілот винищувальної авіації Повітряних Сил, здійснив понад 80 бойових вильотів, штурман авіаційної ескадрильї.	Загинув під час виконання бойового завдання.
11086		Ковальчук Андрій	34 роки, с. Кишин Олевської громади Житомирської області. Останні 10 років жив у селі Білозорина Пасічнянської громади, звідки родом його дружина.	Загинув під Бахмутом. Похований на Житомирщині.
11087		Пірус Артур Миколайович	30 років, м. Галич. Правознавець, учасник бойових дій на Сході України, громадський діяч, голова Галицького районного об'єднання воїнів АТО, депутат міської ради Галицької ТГ від Української Галицької Партії. Був учасником Революції Гідності, потім добровольцем пішов захищати державу. Служив в «АЗОВі» та у 50 полку Нацгвардії України. Після служби захищав права та інтереси учасників бойових дій і їхніх сімей, допомагав їм адаптуватися до цивільного життя. Займався відновленням занедбаних та знищених могил учасників національно-визвольної боротьби за Україну та гідним вшануванням пам'яті всіх героїв, які загинули за Україну. Коли розпочалась повномасштабна війна він знову пішов на захист держави.	Загинув на сході України.
11088		Тичківський Іван Любомирович	11 листопада 1974, с. Лучинці. Навчався в Лучинецькій школі, потім в Івано-Франківській школі № 22. Після школи вступив у Львівську ветеринарну академію на інженерну справу. У мирний час наш земляк працював на арматурному заводі, а також монтажником сантехнічних систем у Києві. Потім знайшов роботу в цій сфері за кордоном. У перший день повномасштабного вторгнення повернувся в Україну. 4 березня 2022 був мобілізований. Служив навідником другого штурмового відділення штурмової роти, солдат. Воював у «гарячих» точках Донеччини. Нагороджений посмертно Нагрудним знаком «За зразкову службу» Міністерства оборони України.	Загинув 28 березня 2023 року поблизу села Богданівка Донецької області.
11089		Бодз Владислав	1994 рік, с. Остриня Тлумацької громади. Був відмінником у місцевій школі. Закінчив Тлумацький коледж Львівського національного аграрного університету. Після армії їздив на заробітки в Київ, тяжко працював там будівельником. Був мобілізований до лав ЗСУ 3 березня 2022 року. Служив командиром відділення у військах протиповітряної оборони України.	Загинув виконуючи бойове завдання.
11090		Кучерук Богдан	28 років, с. Лютарка, Ізяславська міська громада. Був солдатом, механіком-водієм гірсько-штурмової роти гірсько-штурмового батальйону.	Загинув на Донеччині.
11091 … 11094			Військовослужбовці ЗС України.	(для доповнення за 28 березня 2023 року)
29 березня
11095		Лящук Олександр Іванович	1975, с. Копилля, Волинська область.	Загинув поблизу населеного пункту Берестове Бахмутського району Донецької області.
11096		Байда Олександр	20 жовтня 1985, м. Волочиськ. Вчився у Волочиській школі № 5 та Полянській середній школі. Закінчив професійно-технічне училище № 5. До війни працював на підприємстві «Агробізнес», Волочиському машинобудівному заводі, в групі компаній «ВітАгро», останні чотири роки перебував за кордоном. З початком повномасштабного вторгнення повернувся в Україну та мобілізувався до лав ЗСУ. Був старшим сапером 1-го інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу роти інженерної підтримки, звання старший солдат.	Загинув під час розмінування території в районі населеного пункту Снігурівка Миколаївської області
11097		Точилов Іван Іванович	22 травня 2004, с. Лісок, Буська громада. Старший сержант	Загинув під час виконання бойового завдання поблизу Білогорівки Луганської області
11098		Тимофійчук Андрій	27 листопада 1993, с. Троїця. Був призваний на службу 27 лютого 2022 року. Був помічником гранатометника у 50 полку імені полковника Семена Височана Нацгвардії України.	Загинув під час мінометного обстрілу поблизу села Шипилівка Луганської області.
11099		Бонтя Микола	19 років, Гришковецька територіальна громада.	Загинув під час виконання бойового завдання поблизу Білогорівки на Луганщині.
11100		Тарасенко Валерій	смт Білокуракине Луганської області. Навчався у Старобільському медичному фаховому коледжі. Згодом закінчив Луганський національний університет імені Тараса Шевченка. Після завершення навчання проходив військову службу у лавах прикордонників. Протягом 2000—2002 років Валерій працював фельдшером у місцевому слідчому ізоляторі. Згодом вступив на контракт до Луганського прикордонного загону. Завершивши службу, був начальником штабу цивільної оборони у Старобільській центральній лікарні. У 2016—2019 роках виконував бойові завдання у зоні АТО у лавах Національної гвардії України. Надалі вступив до 501 окремого батальйону морської піхоти 36 бригади.	Похований 11 квітня на Личківському кладовищі.
11101 … 11104			Військовослужбовці ЗС України.	(для доповнення за 29 березня 2023 року)
30 березня
11105		Прасоленко Антон	До 24 лютого 2022 року грав у театрі. Жив у Києві зі своєю дівчиною. Був лауреатом Всеукраїнського дитячого фестивалю естрадного мистецтва «Топ-Топ», організованого Міністерством культури і туризму України.	Отримав важкі поранення під Бахмутом від осколків. Помер у шпиталі від отриманих поранень, провів тиждень в реанімації.
11106		Марійчук Михайло	31 березня 1997, м. Верховина.	Загинув на війні.
11107		Сполович Роман	5 вересня 1986, с. Пуків, Рогатинщина. У 2004 році закінчив школу, у 2006 — здобув професію тракториста-машиніста у Рогатинському аграрному коледжі. З 26 жовтня 2006 року до 17 жовтня 2007 проходив службу у внутрішніх військах в Запоріжжі. Працював у службі охорони Рогатинського місцевого відділення управління поліції охорони. 5 березня 2022 року був мобілізований. Служив стрільцем у другій стрілецькій роті 50 полку Нацгвардії імені Семена Височана. 27 лютого 2023 року його відправили на Донеччину.	Зашинув в районі села Шипилівка Луганської області під час мінометного обстрілу
11108		Гнатушок Віталій Миколайович	15 вересня 1981 року у селі Новий Яр (Яворівський район). Випускник Новояворівської школи № 1. Освіту здобув у Львівському коледжі будівництва, архітектури і дизайну. Був будівельником, будував будинки. З повномасштабним вторгненням росії в Україну, у липні 2022 року став на захист територіальної цілісності нашої держави у складі Донецького прикордонного загону.	Загинув під час виконання бойового завдання в місті Бахмут.
11109		Журавель Віталій Дмитрович	48 років, Костопільська громада. З першого дня повномасштабного вторгнення РФ в Україну вступив до лав ЗСУ, служив старшим бойовим медиком 4-ї аеромобільної роти військової частини А4350. Був учасником АТО.	Помер в місті Житомир від набряку мозку отриманого внаслідок бойових дій — падіння вертольоту
11110		Змислий Василь	42 роки, с. Свірзькі Глібовичі Львівської області. У мирний час працював у будівельній сфері. Із початком повномасштабного вторгнення Росії, повернувся з Польщі та став на захист Батьківщини до лав 4-ї бригади оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука Національної гвардії України. Виконував бойові завдання на східному напрямку.	Похований 5 квітня на Личаківському кладовищі.
11111		Федорченко Артем(«Каспер»)	25 червня 1986 року. Військовослужбовець роти «Дике Поле» 1-го окремого механізованого батальйону «Вовки Да Вінчі» 67-ї окремої механізованої бригади.	Загинув на Бахмутському напрямку.
11112		Мізяк Владислав	27 років, м. Валки Харківської області. Після 9 класу вступив до Харківського ліцею з посиленою військовою підготовкою. Згодом здобув вищу юридичну освіту у Харківському національному педагогічному університеті імені Григорія Сковороди. Служив у лавах 3-ї бригади оперативного призначення Національної гвардії України. Воював на Донбасі упродовж трьох років. Після повномасштабного вторгнення продовжив військову службу у складі НГУ, обіймав посаду командир взводу 5-ї окремої бригади.	Загинув під час виконання бойового завдання поблизу міста Кремінна на Луганщині. Похований Рогозівському кладовищі .
11113 … 11114			Військовослужбовці ЗС України.	(для доповнення за 30 березня 2023 року)
31 березня
11115		Мерінов Віталій	м. Івано-Франківськ. Майстер спорту з боксу, чотириразовий чемпіон світу з кікбоксингу, член виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та депутат Івано-Франківської міської ради минулого скликання. Пішов на війну у перший день повномасштабного вторгнення. Служив у Нацгвардії України. У березні 2022 року Віталій Мерінов воював у Мар'їнці на Донеччині. Під час одного з боїв отримав вогнепальне уламкове поранення в ногу. Одужав і знову повернувся на фронт. У 2023 році боєць воював на Луганщині. Там він і прийняв свій останній бій.	Помер у госпіталі від поранень отриманих у боях на Луганщині
11116		Кінаш Орест Михайлович	Львівська область. Громадський діяч, інструктор з альпінізму та гірського туризму, був офіцером 53 окремої механізованої бригади ЗСУ. Здійснив безліч походів Карпатами, сходження у горах Кавказу (Казбек, Шхара), на Памірі, у Туреччині. Кілька тижнів до загибелі отримав осколкове поранення, але відмовився від госпіталізації й відбув три дні на позиціях до ротації. Погодився на 10 днів відпустки. Після повернення загинув у перший же день.	Загинув у бою під Бахмутом.
11117		Мазанашвілі Михеїл	29 років, родом з-під Горі. Останніми роками жив в Україні і мав тут родину.	Загинув під Бахмутом.
11118		Сухомлин Роман Юрійович	Молодший сержант. У мирному житті Роман інструктором зі стрільби. 25 березня президент Зеленський нагородив його медаллю «За військову службу Україні».	Загинув на війні.
11119		Фуштей Сергій	29 років, м. Івано-Франківськ. Пішов захищати країну у перші дні повномасштабного вторгнення РФ в Україну. У лавах ЗСУ служив старшим солдатом. Мав активну громадянську позицію, був учасником Революції гідності.	Загинув під час мінометного обстрілу поблизу села Шипилівка під Сєвєродонецьком на Луганщині.
11120		Лях Михайло Іванович	1 листопада 1992, с. Верхнє Висоцьке. Мешкав в селі Красне Стрийського району Львівської області	Загинув біля міста Авдіївка Покровського району Донецької області.
11121		Благовєрний Олександр	26 березня 1971, м. Кам'янське. Упродовж 1989—1991 років проходив строкову військову службу. Закінчив Дніпродзержинський комерційний технікум. Був водієм ОРС «ПХЗ». Тривалий час працював на станції технічного обслуговування «Волга».	Загинув у Донецькій області. Похований на кладовищі по вулиці Романківській.
11122		Пузема Максим	41 рік, м. Львів. Закінчив Львівський технічний коледж. Після завершення навчання займався ремонтом та фарбуванням транспортних засобів. Незважаючи на незадовільний стан здоров'я, у 2014 році добровольцем став на захист Батьківщини. Виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції у складі 41-го окремого мотопіхотного батальйону Сухопутних військ ЗСУ. Повернувшись до цивільного життя, продовжив займатися автомобілями. Із початком повномасштабного вторгнення повторно добровольцем пішов на війну і вступив у лави 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка Сухопутних військ ЗСУ.	Похований 5 квітня на Личаківському кладовищі.
11123		Лоюк Анатолій Миколайович	19 січня 1997, с. Росоша. Майор нацгвардії спецпідрозділу «ОМЕГА».	Загинув під Авдіївкою.
11124 … 11124			Військовослужбовці ЗС України.	(для доповнення за 31 березня 2023 року)

Нотатки

1. 16 квітня 2022 року, Президент України Володимир Зеленський під час інтерв'ю телерадіокомпанії CNN повідомив, що у війні з російськими окупантами загинуло від 2500 до 3000 українських військових.
2. 11 травня 2022 року, в ході спеціального брифінгу офіційних представників Сил оборони України, начальник оперативного управління штабу управління Нацгвардії України Олексій Надточий, вперше з початку війни, назвав втрати, які відомство зазнало в ході російського вторгнення в Україну. За його словами, втрати Національної гвардії України під час виконання бойових завдань склали: безповоротні втрати — 501 військовослужбовець, санітарні втрати (зазнали поранень) — 1697 військовослужбовців.
3. 22 серпня 2022 року, Головнокомандувач Збройних Сил України Валерій Залужний повідомив, що в ході повномасштабної війни з Росією загинули близько 9000 українських військовослужбовців.
4. 23 вересня 2022 року, президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю французькому виданню Ouest-France заявив, що впевнений у перемозі свого народу в цьому конфлікті, в якому, за його оцінками, гине 50 солдатів на день. «У п'ять разів менше, ніж російських військових», — сказав український президент.
5. 1 грудня 2022 року, радник глави Офісу президента Михайло Подоляк в ефірі 24 каналу заявив, що втрати української армії склали до 13000 військових. «У нас є офіційні оцінки Генерального штабу, є офіційні оцінки, які говорить Верховний головнокомандувач. І вони в нас сягають від 10 до 12,5-13 тисяч загиблих. Тобто, ми відкрито говоримо про кількість загиблих», — сказав Подоляк.
6. «Таблиця/Список загиблих» буде наповнюватися та корегуватися по мірі можливості за надходженням відповідної інформації, яка постійно змінюється в результаті інтенсивності бойових дій (посилання — тільки на офіційні та перевірені джерела)
7. Див. розділ «Обговорення».
8. Відомості з Указів Президента України «Про присвоєння звання Герой України», «Про відзначення державними нагородами України» доповнювати в кінці основної Таблиці, з подальшим уточненням соц.-демографічними даними загиблих Героїв і рознесенням записів за відповідними датами!

Посилання

• Книга Пам'яті полеглих за Україну [Архівовано 12 березень 2022 у Wayback Machine.]