Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (грудень 2022)
У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні, починаючи з 1 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року (включно).
 | Втрати з українського боку публікуються в обмеженому форматі та з затримкою! Перевага віддається офіційній інформації, озвученій органами виконавчої влади та відповідними Указами Президента України[1]. |
| 2014 |  | |
|---|---|---|
| 2015 | ||
| 2016 | ||
| 2017 | ||
| 2018 | ||
| 2019 | ||
| 2020 | ||
| 2021 | ||
| 2022 | ||
| 2023 | ||
| 2024 | ||
| 2025 | ||
| № | Світлина Емблема | Прізвище, ім'я, по-батькові |
Про особу | Дата смерті | Обставини смерті | |||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 9461 |  |
 Міщенко Сергій Олексійович(«Бугор»)     |
21 травня 1974, м. Зіньків Полтавська область. Молодший сержант, головний сержант — командир 1 відділення 3 взводу протитанкових ракетних комплексів 87 протитанкового дивізіону 45 ОАБр. Після закінчення середньої школи, з 1991 по 1993 роки проходив службу у підрозділі НГУ у м. Кривий Ріг. Після демобілізації деякий час працював у Опішнянському підрозділі міліції. Здобув вищу юридичну освіту. Згодом започаткував власну справу, займався підприємницькою діяльністю у ремонтно-будівельній сфері. У ЗС України — з перших днів російського вторгнення в Україну. Воював за м. Київ, брав участь у боях під Барвінковим, Вірнопіллям, Бражківкою, відбивав ворожі напади на Харківщині. Мобільний розрахунок ПТРК «Стугна-П» під його командуванням продемонстрував надзвичайну результативність. На особистому рахунку Міщенка — 26 броньованих цілей противника (14 танків, 5 БТР, 6 БМП, 1 БРДМ з радіолокаційним обладнанням), РСЗВ БМ-21 «Град», три КамАЗи, вантажівка УРАЛ, УАЗ та один склад з боєкомплектом. Повний кавалер ордену «За мужність»[2]. Нагороджений відзнакою Президента України «Хрест бойових заслуг»[3]. Залишились дружина, чотири доньки та два сини. | 1 грудня 2022 | Згідно повідомлення Хорольської міської ради, загинув під час виконання бойового завдання в населеному пункті Ковалівці на Луганщині[4][5]. | |||
| 9462 |  |
Карпюк Дмитро Михайлович |
с. Вознесенське Вознесенський район Миколаївська область. Старший лейтенант, військовослужбовець Повітряних Сил Збройних Сил України (підрозділ — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеню[6]. | 1 грудня 2022 (орієнтовно) |
Загинув під час підготовки авіаційної техніки (місце — не уточнено)[7]. | |||
| 9463 | 
|
Кравчук Віталій Васильович
|
39 років, м. Заводське Миргородський район Полтавська область. Старший навідник відділення кулеметного взводу (підрозділ — не уточнено). | 1 грудня 2022 | Загинув в результаті артилерійського обстрілу в районі села Лиман Перший Куп'янського району Харківської області[5]. | |||
| 9464 | |
 Джамбулат Хоперія |
Грузія. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 1 грудня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами поблизу м. Бахмуту, що в Донецькій області[8]. | |||
| 9465 | 
|
Піх Богдан
|
54 роки, м. Львів. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Закінчив Львівський професійний політехнічний ліцей. До початку повномасштабного вторгнення працював водієм-далекобійником за кордоном. | 1 грудня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[9]. | |||
| 9466 | |
Чебручан Антон |
34 роки, мешканець Дніпропетровської області. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ не уточнено). До війни працював на підприємстві «АрселорМіттал». В ЗС України — з середини жовтня 2022 року. Залишилася дружина та маленька донька. | 1 грудня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання по відбиттю наступу російських окупантів поблизу м. Мар'янки на Донеччині[10]. | |||
| 9467 | .png)
|
Дзюба Валентин Іванович
(«Калина») |
29.07.1977 | 1 грудня 2022 | Загинув на Бахмутському напрямку[11] | |||
| 9468 |
|
Чігасов Владислав Валерійович
|
26 січня 1978, м. Луцьк. Капітан. Проходив військову службу за контрактом з 10 квітня 2020 року у складі військової частини на посаді помічника начальника штабу — начальника розвідки штабу механізованого батальйону. | 1 грудня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання щодо захисту територіальної цілісності та незалежності України в районі населеного пункту Ямпіль Краматорського району Донецької області. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно) [12][13]. | |||
| 9469 |
|
Котляренко Дмитро Леонідович
|
26 лютого 2000, с. Хмельове (Новоукраїнський район). Офіцер 2 роти 4-ї танкової бригади. | 1 грудня 2022 | Отримав тяжке поранення 18 жовтня під час виконання бойового завдання поблизу села Яковлівка Бахмутського району Донецької області. Лейтенант тривалий час боровся за життя в реанімації, але серце юнака не витримало. Поховали воїна 4 грудня у Хмельовому.[14] | |||
| 9470 | 
|
Коляда Роман Зіновійович
(«Сич») |
21 листопада 1982, м. Червоноград. Учасник акції «Україна без Кучми» у 2001 році, Помаранчевої Революції та Революції гідності, член УНСО. Захищав Україну з 2014 року. Проходив військову службу у складі 54 ОРБ та 131 ОРБ. 26 лютого 2022 р. добровільно мобілізувався у 8 ОГШБ 10 ОГШБр. Командир протитанкового відділення. | 1 грудня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання в районі села Білогорівка на Донеччині. Похований в рідному селі Опільсько Львівської області[15] | |||
| 9471 | 
|
Мельниченко Руслан Володимирович |
8 лютого 1987, с. Василівка Кілійського району Одеської області. Після 9 класу поступив в Арцизький професійний аграрний ліцей, де отримав спеціальність тракториста. Восени 2022 року добровольцем вступив до лав ЗСУ у 79 ОДШБр. | 1 грудня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Мар'їнка Донецької області. Залишилася дружина і троє дітей.
Нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно)[16]. | |||
| 9472 | .svg){kind=logo}
|
Кошарний Валерій Віталійович
(«Кадет») |
25 квітня 1995, м. Ромни Сумської області. Навчався у місцевій школі №1, після чого вступив до Сумського кадетського корпусу і отримав звання Віце-сержант. Після вступив до Української академії банківської справи на факультет «Економіка та фінанси», закінчив магістратуру. Фанат футбольного клубу «Суми». Повномасштабне вторгнення застало «Кадета» закордоном. Будучи відданим своїм патріотичним переконанням, 14 жовтня 2022 року повернувся з Польщі аби стати на захист Батьківщини. Служив у в/ч А4638 - водієм-механіком, був кулеметником 1-ї штурмової роти 1-ї штурмового батальйону 3-ї ОШБр. | 1 грудня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання поблизу селища Курдюмівка (Донецької області), встигнувши вивезти з поля бою поранених побратимів. Похований на Лозівському кладовищі у рідних Ромнах [17][18][19] | |||
| 9473 … 9482 |
|
|
Військовослужбовці ЗС України. | 1 грудня 2022 | (для доповнення за 1 грудня 2022 року) | |||
| 9483 | 
|
Боднар Олександр Миколайович
(«Доріан») |
24 роки, місто Ладижин Вінницької області. Старший солдат протитанкового відділення роти вогневої підтримки. 27 липня підписав контракт і пішов на службу в 59 бригаду. Його відправили в Британію на навчання на 3 тижні. Опісля він проходив ще одне навчання у Львові. Потім поїхав на Херсонський напрямок, де перебував до звільнення Херсону після чого був переведений на Бахмутський напрямок. | 2 грудня 2022 | Загинув від осколкового поранення в шию при виконанні бойового завдання на Бахмутському напрямку[20] | |||
| 9484 |
|
Шатрава Сергій
|
7 грудня 1981, м. Зіньків, Полтавська область. Механік-водій, солдат, парашутно-десантний батальйон. Закінчив Зіньківську спеціалізовану школу № 1. Здобув професію водія у професійно-технічному училищі. 17 травня 2022 був призваний на військову службу. | 2 грудня 2022 | Загинув в бою на Луганщині[21]. | |||
| 9485 | 
|
Цвеліх Богдан Юрійович
(«Джава») |
12 березня 1998, м. Кривий Ріг. 7-й окремий батальйон «АРЕЙ» УДА 129-ї ОБр ТРО Збройних сил України. | 2 грудня 2022 | Автівка військових наїхала на ворожу протитанкову міну на Херсонщині[22]. | |||
| 9486 |
|
Рябцев Дмитро Сергійович
(«Золотий») |
14 березня 1987 7-й окремий батальйон «АРЕЙ» УДА 129-ї ОБр ТРО Збройних сил України. | 2 грудня 2022 | Автівка військових наїхала на ворожу протитанкову міну на Херсонщині[22]. | |||
| 9487 … 9496 |
|
|
Військовослужбовці ЗС України. | 2 грудня 2022 | (для доповнення за 2 грудня 2022 року) | |||
| 9497 | 
|
Погрібний Валентин
|
24 роки, м. Кропивницький. Солдат, військовослужбовець 57 ОМПБр. Здобув фах зварювальника у вищому професійному училищі. Працював за спеціальністю. З перших днів повномасштабної війни захищав Україну у складі 57-ї окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка. | 3 грудня 2022 | Загинув під час мінометного обстрілу під Бахмутом на Донеччині[23]. | |||
| 9498 | |
Авто Руруа |
Абхазія, Грузія. Переїхав з Абхазії через окупацію Російськими військами. Учасник Російського-грузинської війни 2008 року. Втратив у тій війні двоюрідного брата та багатьох друзів. Приїхав в Україну, щоб продовжити боротьбу з ворогом. Військовослужбовець 57 ОМПБр. В березні став на захист України від російського вторгнення. | 3 грудня 2022 | Загинув в 10-годинному бою, потрапивши в оточення під Бахмутом, що в Донецькій області[24][25][26][27]. | |||
| 9499 | |
Роланд Кварацхелія |
Грузія. Військовослужбовець 57 ОМПБр. В березні став на захист України від російського вторгнення. | 3 грудня 2022 | Загинув в 10-годинному бою з російськими окупантами, потрапивши в оточення поблизу м. Бахмуту, що в Донецькій області[24][25][26][27]. | |||
| 9500 | |
Ромео Пічхая |
Грузія. Військовослужбовець 57 ОМПБр. В березні став на захист України від російського вторгнення. | 3 грудня 2022 | Загинув в 10-годинному бою з російськими окупантами, потрапивши в оточення поблизу м. Бахмуту, що в Донецькій області[24][25][26][27]. | |||
| 9501 | |
Мераб Аладашвілі |
Грузія. Військовослужбовець 57 ОМПБр. В березні став на захист України від російського вторгнення. | 3 грудня 2022 | Загинув в 10-годинному бою з російськими окупантами, потрапивши в оточення поблизу м. Бахмуту, що в Донецькій області[24][25][26][27]. | |||
| 9502 | |
Бадрі Маркелія |
Грузія. Військовослужбовець 57 ОМПБр. В березні став на захист України від російського вторгнення. | 3 грудня 2022 | Загинув в 10-годинному бою з російськими окупантами, потрапивши в оточення поблизу м. Бахмуту, що в Донецькій області[24][25][26][27]. | |||
| 9503 | 
|
Пасюта Дмитро Леонідович |
1.8.1993, 29 років, м. Тлумач. Дитинство провів в Дніпропетровській області. Після одруження мешкав в м. Калуш. Мобілізований 25 серпня 2022. Навідник мотопіхотного батальйону, солдат. | 3 грудня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами біля села Курдюівка Бахмутської громади, що на Донеччині[28][29]. | |||
| 9504 |
|
Герчовський Василь
|
41 рік, с. Лісна Слобідка Івано-Франківська область. Стрілець-снайпер, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Мобілізований у жовтні 2022 року. | 3 грудня 2022 | Загинув під час артилерійського обстрілу військами РФ неподалік села Білогорівки Бахмутського району на Донеччині[30]. | |||
| 9505 | 
|
Гембусь Іван
|
42 роки, с. Верхні Гої Львівська область. Солдат, стрілець 125 ОБрТрО. У 2014 році був призваний на службу та близько року проходив військову службу у зоні АТО. Здобув фах водія-кранівника у Стрийському вищому професійному училищі. З перших днів повномасштабного вторгнення знову взяв до рук зброю та вирушив на передову. | 3 грудня 2022 | Загинув внаслідок ворожого мінометного обстрілу поблизу села Діброва Луганської області[31]. | |||
| 9506 | 
|
Устименко Сергій
|
Лозівська громада. Кухар 53-ї бригади | 3 грудня 2022 | Помер 3 грудня внаслідок поранення, яке отримав під Бахмутом. Похорон відбувся 6 грудня[32]. | |||
| 9507 | 
|
 Надіров Зія Афат огли
|
4 січня 1982, м. Баку, Азербайджан. Великий вплив на виховання Зії мав його дядько — ветеран війни в Нагірному Карабаху, який прищепив племіннику любов до зброї та культуру поводження з нею. Працював у Бакінському осередку міжнародної єврейської молодіжної організації Hilell. Був снайпером особистої охорони азербайджанського президента Гейдара Алієва. В Україну потрапив у 2009-му році і залишився жити в місті Боярка, тут збудував свою родину. Був учасником Революції Гідності, возив на барикади медикаменти та харчі. До початку повномасштабного вторгнення чоловік працював у компанії «Ланет». Брав участь у бойових діях в районі Чорнобиля на посаді розвідника-штурмовика у складі 112-ої окремої бригади територіальної оборони. Згодом воював на херсонському напрямку. У перервах між боями азербайджанець ремонтував і вдосконалював стрілецьку зброю. Залишилася мати та двоє синів. | 3 грудня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання в Бериславському районі на Херсонщині. Похований на Алеї Героїв в Боярці[33][34][35]. | |||
| 9508 |
|
Гурний Андрій Володимирович
|
27 липня 1995, м. Луцьк. Був мобілізований 22.10.2022 року до складу військової частини на посаду оператора протитанкового відділення взводу вогневої підтримки 3 аеромобільної роти 1 аеромобільного батальйону. | 3 грудня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання щодо захисту територіальної цілісності та незалежності України в районі населеного пункту Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області [13]. | |||
| 9509 |
|
Яринський Роман Йосипович
|
28.01.1974, м. Городенка. | 3 грудня 2022 | Загинув в районі населеного пункту Білогорівка, Бахмутського району Донецької області. З грудня 2002 до січня 2024 вважався зниклим безвісти [36]. | |||
| 9510 |
|
Богданов Андрій Володимирович
|
31 грудня 1987, 34 роки, м. Володимир. Після закінчення ЗОШ НВК №3 вступив до Нововолинського електромеханічного коледжу, згодом продовжив здобувати освіту у Львівському політехнічному університеті, який закінчив з червоним дипломом, спеціальність програміст. у 2014 році добровольцем став на захист країни у складі львівської 24 ОМБр, з якою тримав оборону Луганської області. Звільнившись у 2015, пішов працювати за спеціальністю, а ще очолив одне з ОСББ міста. | 3 грудня 2022 | Загинув поблизу села Яковлівка Бахмутського району в запеклому бою. Вважався зниклим безвісти. Залишились батьки, сестра, дружина та маленька донечка. Похований 24 лютого 2023 на Федорівському кладовищі [37][38] | |||
| 9511 … 9520 |
|
|
Військовослужбовці ЗС України. | 3 грудня 2022 | (для доповнення за 3 грудня 2022 року) | |||
| 9520 | 
|
Романенко Геннадій Миколайович |
55 років, м. Єнакієве Донецька область. Мешканець м. Києва. Майор, командир взводу 101-ої окремої бригади охорони Генерального Штабу. У 1993 році закінчив Шахтинський філіал Новочеркаського політехнічного інституту та здобув фах електромеханіка гірничого устаткування. Був підземним електрослюсарем 4-го розряду. У 2004—2014 роках працював на шахті «Єнакієвська» начальником вентиляційної техніки безпеки. | 4 грудня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання в районі селища Дружба під Горлівкою на Донеччині. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[39]. | |||
| 9521 |
|
Лесів Олекса
|
21 вересня 1991 року, с. Павлівка Івано-Франківська область. Старший солдат, розвідник-далекомірник розвідувального взводу (підрозділ — не уточнено). | 4 грудня 2022 | Загинув у бою з російськими окупантами у Сєвєродонецькому районі Луганської області[40]. | |||
| 9522 |
|
Озар Олег Сергійович |
26 років, м. Богородчани Івано-Франківська область. Кулеметник взводу вогневої підтримки 10 ОГШБр. | 4 грудня 2022 | Загинув у бою з російськими окупантами в результаті артилерійського обстрілу поблизу с. Яковлівка Донецької області[41] УКАЗОМ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 318/2023 від 06 червня 2023 року "Про відзначення державними нагородами України". Нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно). | |||
| 9523 |  |
 Януш Шеремета(«Козак») |
23 червня 1981, м. Динів Польща. Молодший сержант, командир взводу 2-ї бригади Інтернаціонального легіону територіальної оборони України. З дитинства захоплювався історією України й українським козацтвом. 2014 року приїхав до України та проходив вишкіл у запорізьких козаків. Згодом переїхав у Брайтон (Велика Британія), де працював таксистом, але після того знову повернувся в Україну. Прийняв православ'я, опанував мистецтво бою козацькою шаблею та верхову їзду. В березні 2022 року став на захист України. Під час бойових дій двічі виносив на собі поранених побратимів під час артилерійського вогню. Залишилося четверо дітей. | 4 грудня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами разом з Кшиштофом Тифелем поблизу Бахмута[42][43][44]. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня[45]. | |||
| 9524 | 
|
Кшиштоф Лукаш Тифель |
25 серпня 1989, Ченстохова, Польща. Військовослужбовець Інтернаціонального легіону територіальної оборони України. Досягнувши повноліття пройшов курс стрибків з парашутом, був членом стрілецької асоціації, відвідував різні табори виживання, був інструктором зі скелелазіння та членом Асоціації силових служб. У 2015 році прийняв військову присягу, перед тим закінчивши філософський факультет. Згодом отримав звання магістра менеджменту у Ченстоховському політехнічному університеті. У березні 2022 вирушив в Україну. У квітні 2022 тренував бійців ТРО у Рівному. У серпні 2022 перевівся в зону бойових дій. | 4 грудня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами разом з Янушем Шереметою поблизу Бахмуту від вогнепального поранення. Його прах розділили: частину урочисто поховали на цвинтарі в Рівному, іншу на кладовищі у Ченстоховій. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня[45][35][42][43][44]. | |||
| 9525 |
|
Марченко Сергій
|
28 років, м. Калуш, помічник кулеметника роти морської піхоти (підрозділ — не уточнено). | 4 грудня 2022 | Загинув у бою з російськими окупантами поблизу села Водяне на Донеччині[46]. | |||
| 9526 |  |
Тертичний Віталій Сергійович |
40 років, мешканець м. Канева Черкаської області. Солдат, сапер інженерно-саперного відділення 110 ОМБр. | 4 грудня 2022 | Згідно повідомлення Черкаського обласного ТЦК та СП, військовослужбовець помер в лікувальному закладі від отриманих раніше поранень. Похований в м. Каневі[47]. | |||
| 9527 | |
 Авдєєнко Олексій(«Якуб») |
Білорусь. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). З 2016 року жив в Україні, став добровольцем тактичної групи «Білорусь» і швидко уклав контракт із ЗС України. Брав участь у бойових діях на Донбасі під час Операції об'єднаних сил. З перших днів повномасштабного вторгнення брав участь в обороні України. | 4 грудня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами поблизу м. Бахмуту, що на Донеччині[48]. | |||
| 9528 | |
Килюшик Віталій Юрійович |
37 років, м. Вараш Рівненська область. Солдат, військовослужбовець 53 ОМБр. Мобілізований у середині вересня 2022 року. Без батька залишилося двоє дітей. | 4 грудня 2022 | Загинув внаслідок артилерійського обстрілу поблизу м. Бахмуту, що на Донеччині[49]. | |||
| 9529 | 
|
Філіпович Дмитро Вікторович
(«Філ»)
|
м. Новомиргород Кіровоградської області. Навчався у місцевій школі. Здобув фахову освіту електрика. У 2005-2006 роках проходив строкову військову службу. У 2008 році одружився та переїхав до села Біла Тернопільської області. У мирному житті працював на заводі бригадиром. 4 серпня 2022 долучився до лав ЗСУ у складі 66-ї окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго. Служив у розвідувальному відділенні розвідувального взводу. Нагороджений відзнакою Головнокомандувача ЗСУ «Сталевий хрест» та нагрудним знаком 66 ОМБр. | 4 грудня 2022 | Загинув районі села Червонопопівка на Луганщині. Виконуючи завдання, отримав смертельні поранення під час ворожого мінометного обстрілу. Похований в селі Біла на Тернопільщині. Йому присвоєно звання «Почесний громадянин міста Чорткова» [50]. | |||
| 9530 … 9540 |
|
|
Для доповнення. | 4 грудня 2022 | Загинули в боях з російськими окупантами. | |||
| 9541 |
|
Беліменко Дмитро Михайлович
(«Іслам-2») |
8 березня 1973, селище Пісочин Харківської області. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Батько Беліменка Костянтина («Іслам») з «Азову». | 4 грудня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну поблизу м. Бахмуту на Донеччині в районі населеного пункту Біла Гора від артилерійського обстрілу [51]. | |||
| 9542 |
|
Стус Володимир
|
36 років, м. Калуш Івано-Франківська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 5 грудня 2022 | Загинув у бою з російськими окупантами на Бахмутському напрямку[52] | |||
| 9543 | |
Бревко Андрій Богданович |
20 лютого 1974, мешканець м. Івано-Франківськ. Військовослужбовець 10 ОГШБр. | 5 грудня 2022 | 27 листопада отримав важкі поранення у боях поблизу м. Бахмуту. А 5 грудня його серце перестало битися у військовому госпіталі[53]. | |||
| 9544 |
|
Алімов Олександр
|
38 років, м. Львів. Закінчив Національний університет «Львівська політехніка», здобув спеціальність «інженер-механік». Протягом останніх 5 років займався програмуванням, працював Node.js розробником в компанії EPAM. До цього працював інженером в Першій приватній броварні. Із початком повномасштабного вторгнення РФ добровольцем вступив до Збройних Сил України. Воював проти російських військ у складі 125-ї окремої бригади ТрО ЗСУ та здобув звання «молодший сержант». | 5 грудня 2022 | Загинув у боях за незалежність України (місце — не уточнено)[54]. | |||
| 9545 |
|
Ємець Євген
|
35 років, м. Енергодар Василівський район Запорізька область. У 2005 році вступив на навчання до Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ за спеціальністю «Правоохоронна діяльність». При академії проходив військову службу. У мирний час Євген проживав у м. Львові та працював у сфері безпеки. | 5 грудня 2022 | Загинув у боях за незалежність України (місце — не уточнено)[55]. | |||
| 9546 |
|
Хібовський Ярослав
|
23 роки, м. Вінниця. Був майстром спорту та рекордсменом України з паверліфтингу. Захисника України призвали на військову службу за контрактом. Був головним сержантом механізованої роти. | 5 грудня 2022 | Загинув під час штурмових дій поблизу села Нетайлове Донецької області[56]. | |||
| 9547 |
|
Авксентєв Сергій
|
22 червня 1997, м. Полтава. Молодший сержант. | 5 грудня 2022 | Не вийшов з коми у лікарні Мечникова у Дніпрі після тяжкого поранення поблизу Червонопопівки Луганської області[57]. | |||
| 9548 |
|
Коломієць Олександр Петрович
|
03 серпня 1994, м. Гнівань, Вінницька область. Після закінчення школи навчався на провідника. Довгий час працював на плитному заводі в Києві. Коли почалась війна одразу пішов до військкомату. 28 лютого був мобілізований. 24 вересня 2022 року одружився. | 5 грудня 2022 | Виконував бойове завдання під Бахмутом біля села Спірне, Донецької області. Вважався зниклим безвісти до 3 січня. Похований в Гнівані[58]. | |||
| 9549 |
|
Квасюк Віктор Михайлович
|
31 рік, смт Кирнасівка Вінницька область. В грудні місяці із військовим обірвався зв'язок. Старший кулеметник 3 відділення 3 взводу роти ВТР. Більше місяця вважався зниклим безвісти. | 5 грудня 2022 | Загинув поблизу населеного пункту Спірне, Донецької області[59]. | |||
| 9550 | 
|
Савенко Володимир
|
39 років, м. Фастів Київська область. Військовослужбовець 93 ОМБр. Під час повномасштабного вторгнення приєднався до лав Збройних сил України та вирушив на фронт. | 5 грудня 2022 | Загинув під час оборони м. Бахмута Донецької області[60]. | |||
| 9551 | 
|
Кузнєцов Ігор Вячеславович («Кузнєц»)
|
7 серпня 1991, с. Гуляницьке (нині Покровське)[61] на Миколаївщині. Закінчив Миколаївський національний аграрний університет за спеціальністю «Технологія виробництва продукції тваринництва». Під час російсько-української війни у 2015 році Ігор вирішив вступити до лав Збройних Сил України. Брав участь у бойових діях в зоні АТО/ООС біля міста Щастя Луганської області. У 2017-му вирішив повністю присвятити себе військовій справі і вступив до Вищої офіцерської школи у Миколаєві. У 2019 році підписав контракт на військову службу у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Разом із побратимами молодий офіцер виконував бойові задачі на Донбасі, на території ООС. З початком повномасштабної війни Кузнєц продовжував боронити Україну від окупантів. Після важких боїв за Ізюм на Харківщині отримав звання старшого лейтенанта[62]. | 5 грудня 2022 | Загинув поблизу населеного пункту Терни Краматорського району Донецької області. Похований у рідному селі. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[63]. | |||
| 9552 |
|
Михалюк Андрій
|
20 червня 1985, м. Київ. Навчався у спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов №220 міста Києва. Закінчив Державний університет телекомунікацій. У мирний час займався приватним підприємництвом. Захоплювався подорожами, риболовлею та археологією. З початком повномасштабного вторгнення проходив військову службу у лавах 125-ї окремої бригади територіальної оборони Збройних сил України. | 5 грудня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання. Похорон відбувся 30 грудня 2022 [64]. | |||
| 9553 |
|
Пономарчук Дмитро Ігорович
|
28 жовтня 1980, м. Київ. Солдат, гранатометник, 101 окрема бригада охорони ГШ. Закінчив університет КПІ ім. Сікорського. Був художником, скульптором, ковалем. Учасник АТО. Демобілізований за станом здоров'я. 24 лютого 2022 року став на захист України. Обороняв Київ на самих важких ділянках. Восени 2022 року блискуче закінчив навчання у Великобританії. Потім був відправлений на найгарячішу ділянку біля Бахмута. Його девіз: Україна завжди має бути готова до бою! | 5 грудня 2022 | 5 грудня, в нерівному бою з переважаючими силами противника поблизу Торецька, під нещадним артилерійським вогнем противника, отримав смертельне поранення, врятувавши своїх побратимів. Нагороджений Орденом мужності ІІІ ступеня (посмертно). | |||
| 9552 … 9561 |
|
|
Військовослужбовці ЗС України. | 5 грудня 2022 | (для доповнення за 5 грудня 2022 року) | |||
| 9562 | |
Корда Ярослав |
Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Один із вболівальників та фанатів львівського футбольного клубу «Карпати». | 6 грудня 2022 | Загинув у боях за незалежність України (місце — не уточнено)[65]. | |||
| 9563 |
|
Маланчук Василь
|
32 роки, с. Зібранівка Снятинський район Івано-Франківська область. Солдат, військовослужбовець розвідроти 53 ОМБр. До ЗС України був призваний 23 листопада 2022 року. Залишилися мати та 10-річна донька та брат, який воює на Бахмутському напрямку. | 6 грудня 2022 | Загинув під час ворожого артобстрілу на Донеччині[66]. | |||
| 9564 |
|
Сенишин Володимир
|
Старший лейтенант, командир кулеметного взводу 3 ОМБ 24 ОМБр. Був депутатом Кам'янка-Бузької міської ради 8-го скликання від політичної партії «Європейська Солідарність», в минулому депутат Кам'янка-Бузької районної ради, з 2014 року на захисті України. | 6 грудня 2022 | Загинув в районі Опитного Бахмутського району внаслідок бойового зіткнення з ворогом[67]. | |||
| 9565 |
|
Юсик Андрій
|
41 рік, м. Львів. Захищав Україну у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони Збройних Сил України. Закінчив Львівське Професійно-технічне училище № 53 за спеціальністю «автомеханік». Після завершення навчання проходив строкову військову службу в місті Горлівка Донецької області. Впродовж 15-ти років працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю. Захоплювався електронікою. У 2014—2015 роках виконував бойові завдання у зоні АТО у складі 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади ОК «Захід» Збройних сил України. | 6 грудня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[68]. | |||
| 9566 |
|
Амплеєв Андрій
|
29 років, Дружківська громада. Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Проходив військову службу з листопада 2022 року. | 6 грудня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами поблизу селища Опитного на Бахмутському напрямку[69] | |||
| 9567 | 
|
Гавриленко Геннадій
|
50 років, м. Краматорськ Донецька область. Військовослужбовець 109 ОБрТрО. Навчався у краматорській школі № 3. Здобув фах зварювальника у ПТУ № 47. Працював на Новокраматорському машинобудівному заводі. З перших днів повномасштабного вторгнення пішов захищати рідні землі у складі місцевої ТРО. | 6 грудня 2022 | Загинув внаслідок ворожого обстрілу біля с. Макіївка Луганської області[70]. | |||
| 9568 | 
|
Перехрест Віталій Володимирович
|
24 серпня 1980 р.н., м. Корсунь-Шевченківський. Старший солдат. Навчався в школі № 5, потім закінчив Корсунь-Шевченківський професійний аграрний ліцей, після чого проходив військову службу в складі Збройних Сил України. Він був навідником зенітного артилерійського відділення окремого батальйону бригади територіальної оборони Луганщини. | 6 грудня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами на Донеччині[71]. | |||
| 9569 | 
|
Бородулін Ярослав
(«Вегас») |
22 роки, м. Дніпро. Розвідник батальйону розвідки «Скала». | 6 грудня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання біля м. Бахмуту Донецької області. Разом із побратимами потрапив у ворожу засідку. Похований на Краснопільському цвинтарі у рідному Дніпрі [72]. | |||
| 9570 | 
|
Агеєв Юрій Іванович
|
50 років, сержант. Окрема президентська бригада | 6 грудня 2022 | Загинув у районі села Кліщіївка Бахмутського району Донецької області від осколкових поранень[73] | |||
| 9571 |
|
Гавриленко Сергій
|
2 червня 1974, с. Карлівка. Після закінчення школи проходив строкову службу в Збройних силах України, був учасником антитерористичної операції. Житель Соколівської громади Кропивницького району | 6 грудня 2022 | Внаслідок артилерійського обстрілу в районі міста Бахмут Донецької області. Поховали бійця у рідному селі Карлівка [74]. | |||
| 9572 … 9575 |
|
|
Військовослужбовці ЗС України. | 6 грудня 2022 | (для доповнення за 6 грудня 2022 року) | |||
| 9576 |  |
Куратченко Михайло Вітальович |
19 березня 1979, 43 роки, м. Дніпропетровськ. Полковник поліції, начальник Головного управління національної поліції в Черкаській області. Закінчив Донецький інститут внутрішніх справ МВС України (2000) за спеціальністю «правоохоронна діяльність». Особисто керував зведеним загоном правоохоронців на території Херсонської області. Залишилася дружина та двоє дітей. Герой України (08.12.2022, посмертно). |
7 грудня 2022 | Згідно повідомлення голови Національної поліції України Ігоря Клименка, загинув під час проведення стабілізаційних заходів у Херсонській області в результаті підриву на каскаді ворожих мін[75][76]. | |||
| 9577 | |
Мельник Ігор Олегович |
Капітан поліції, вибухотехнік підрозділу ГУ Нацполіції в Черкаській області. | 7 грудня 2022 | Згідно повідомлення голови Національної поліції України Ігоря Клименка, загинув під час проведення стабілізаційних заходів у Херсонській області в результаті підриву на каскаді ворожих мін[75][76][77]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[78]. | |||
| 9578 | |
Ненада Сергій Васильович |
Капітан поліції, кінолог підрозділу ГУ Нацполіції в Черкаській області. | 7 грудня 2022 | Згідно повідомлення голови Національної поліції України Ігоря Клименка, загинув під час проведення стабілізаційних заходів у Херсонській області в результаті підриву на каскаді ворожих мін[75][76][77]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[78]. | |||
| 9579 | |
Періжок Вадим Русланович |
Капрал поліції, помічник чергового СРПП Уманського райуправління поліції ГУ Нацполіції в Черкаській області. | 7 грудня 2022 | Згідно повідомлення голови Національної поліції України Ігоря Клименка, загинув під час проведення стабілізаційних заходів у Херсонській області в результаті підриву на каскаді ворожих мін[75][76][77]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[78]. | |||
| 9580 |
|
Мартинов Ілля
(«Vegas») |
м. Донецьк. Мешкав на Харківщині. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). З початку великої війни разом із сім'єю перебрався до Тлумача на Івано-Франківщині. Без батька залишилось п'ятеро дітей. | дата підлягає уточненню | Загинув в результаті артилерійського обстрілу на Донеччині[79]. | |||
| 9581 |
|
Василечко Михайло
|
с. Нижній Струтинь Івано-Франківська область. Військовослужбовець 109 батальйону 10 ОГШБр. У 2016 уклав контракт на службу в Збройних Силах України і вступив до батальйону «Айдар». Згодом одружився і переїхав до дружини в с. Лісний Хлібичин Коломийського району. У квітні 2021 року знову уклав контракт зі ЗС України. | 7 грудня 2022 | Загинув в результаті ворожого ракетно-артилерійського обстрілу в с. Яковлівці, що на Донеччині[80]. | |||
| 9582 |
|
Гаркавко Ярослав
|
20 грудня 1995. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Був учасником команд «ОГО» та інародного театру абсурду «Воробушек». | 7 грудня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[81]. | |||
| 9583 | 
|
Мельничук Йосиф
|
4 січня 1972, с. Комарів Івано-Франківська область. Військовослужбовець 78 окремого батальйону територіальної оборони 102 ОБрТрО. З 2000 року мешкав у м. Івано-Франківську. | 7 грудня 2022 | Згідно повідомлення голови Івано-Франківської ОВА, військовослужбовець загинув в результаті ворожого артилерійського обстрілу на околиці м. Гуляйполя Запорізької області [82][83]. | |||
| 9584 | 
|
Шестопалов Костянтин Костянтинович
|
4 лютого 1982, Біла Церква[84]. Військовослужбовець 23-го окремого батальйону спеціального призначення окремої Президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького. Закінчив Національну академію внутрішніх справ України зі званням лейтенанта міліції, але на фронт пішов рядовим солдатом. | 7 грудня 2022 | Загинув в результаті осколкового поранення поблизу Курдюмівки в Донецькій області. | |||
| 9585 |  |
Бевзюк Олексій Іванович («Мерс») |
м. Київ. Військовослужбовець 48-го окремого стрілецького батальйону 72 ОМБр. Громадський та політичний діяч. 24 лютого 2022 року пішов боронити Україну разом з батьком і братом. Брат Андрій Бевзюк загинув на фронті 26 липня 2022 року, батько був комісований після поранення. | 7 грудня 2022 | Загинув у бою з російськими окупантами у Донецькій області[85]. | |||
| 9586 |
|
Романчук Богдан
|
14 травня, 1989 р.н., с. Потік, Івано-Франківський район. Навчався у початковій школі в рідному селі та Рогатинській гімназії імені Володимира Великого. Фахову освіту хлопець здобував у Львівській філії Дніпровського національного університету залізничного транспорту. Певний час працював на у «Львівській залізниці». Богдан був учасником Революції гідності. Згодом долучився до волонтерського руху та возив найнеобхідніше військовим у напрямку Маріуполя. Опісля Богдан Романчук пішов добровольцем і рік воював у зоні АТО. Згодом, повернувшись додому, чоловік побрався з коханою. Проходив військову службу розвідником першого відділення розвідувальної роти. | 7 грудня 2022 | Загинув у бою з російськими окупантами на острові Білогрудий Херсонської області 7 грудня 2022 року в бою з окупантами[86]. | |||
| 9587 |
|
Грималюк Артур Васильович
|
5 квітня 1989, м. Івано-Франківськ. З дитинства залишився сиротою, батьки померли, тому його виховувала бабуся. Навчався в 13-й школі. Поступив в 21 ВПТУ, здобувши професію токаря. Далі пішов в 13 ВПТУ, де здобув 2 професії: слюсаря ремонтних автомобілів і рихтувальника кузовів. В училищах вчився добре, брав участь у змаганнях по професії. Був відзначений грамотами і премією за 1-е місце. Працював в охороні «Граніт». Слідкував за порядком в рідному місті. стрілець першого відділення другого стрілецького взводу, стрілецької роти. | 7 грудня 2022 | Воював у Гуляйполі Запорізької області, де і загинув під ворожого обстрілу артилерії [87][88][83]. | |||
| 9587 |
|
Швець Олег Андрійович
|
13 січня 1963, родом з Одещини. З 1993 проживав в Калуші. Вступив до лав Збройних Сил України у березні 2022 | 7 грудня 2022 | Без батька залишились п’ять доньок та син, а без люблячого дідуся - дванадцять онуків [89] | |||
| 9588 |
|
Лугарєв Назарій Олексійович
(«Лу») |
30 липня 1990, м. Івано-Франківськ. Голова Івано-Франківського «Пласту». З 2018-го року був головою Пласту в Івано-Франківську. З 2013 року, після строкової служби, служив за контрактом і брав участь в бойових діях на Сході України. Був ветераном АТО, прослужив 5 років. Головний сержант 1-го стрілецького взводу 2-ої стрілецької роти 78-го окремого батальйону 102-ої окремої бригади ТрО імені полковника Дмитра Вітовського. | 7 грудня 2022 | Загинув разом з двома побратимами зі своєї роти під час виконання бойового завдання поблизу міста Гуляйполе Запорізької області від мінометного обстрілу [90][83]. | |||
| 9589 |
|
Сабадах Ігор
|
Сержант | 7 грудня 2022 | Загинув на північній околиці населеного пункту Дорожнянка Гуляйпільської міської тергромади Пологівського району Запорізької області [83]. | |||
| 9590 |
|
Гойванюк Ігор
|
Солдат | 7 грудня 2022 | Загинув на північній околиці населеного пункту Дорожнянка Гуляйпільської міської тергромади Пологівського району Запорізької області [83]. | |||
|
|
Айбен Федір Юрійович |
11 вересня 1974, 48 років, Лукашівка. | 7 грудня 2022 | [91][92][93] | ||||
|
|
Бережний Євген |
1985, с. Демівка. Служив солдатом-навідником аеромобільного батальйону. | 7 грудня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання поблизу селища Курахове Донецької області [94]. | ||||
| 9591 | 
|
Алєксєєв Артем
|
20 років, с. Гончариха Хмельницька область. Солдат 128 ОГШБр. У березні 2021 року пішов на військову службу за контрактом до лав Збройних сил України. | 8 грудня 2022 | Загинув в бою з окупантами біля села Яковлівка під Бахмутом на Донеччині[95]. | |||
| 9592 |
|
Тандитний Іван Олексійович
|
17 січня 1990, с. Яланець Бершадського району Вінницької області. В 2008 р. вступив до Уманського педагогічного університету. З 2015 року служив в Національній гвардії України, брав участь в АТО/ООС. | 8 грудня 2022 | Помер у лікарні в м. Дніпро внаслідок поранень отриманих під час артилерійського обстрілу. Похований 12 грудня 2022 в рідному селі[96]. | |||
| 9592 … 9605 |
|
|
Військовослужбовці ЗС України. | 8 грудня 2022 | (для доповнення за 8 грудня 2022 року) | |||
| 9606 |
|
Римський Максим Олександрович
(«Плюсик»)
|
28 років, с. Ольгопіль Вінницька область. Головний сержант, військовослужбовець 59 ОМПБр. Учасник АТО/ООС. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (28.03.2022). | 9 грудня 2022 | Загинув в результаті мінометного обстрілу біля села Невельське Донецької області. Ціною свого життя зберіг живими побратимів[97]. | |||
| 9607 |
|
Меткалов Андрій
|
45 років, с. Берестовенька Харківська область. Військовий медик. | 9 грудня 2022 | Загинув на Донеччині, неподалік Бахмута. Похорон відбувся 10 грудня[98]. | |||
| 9608 | 
|
Покиньчереда Ростислав Васильович
(«Роха») |
21 рік, м. Тульчин. В 2018 році поступив у Військову Академію в Одесі. Мав закінчити навчання в 2022, але після повномасштабного вторгнення долучився до лав ЗСУ. Служив начальником групи розвідки штабу 3-го загону військової частини А3199, лейтенант. | 9 грудня 2022 | Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[99][100][101]. | |||
| 9609 |
|
Швець Андрій Васильович
|
41 рік, с. Тарасівка, Вінницька область. Молодший сержант, служив старшим стрільцем 3 МПВід 3 МПВ 1 МПР військової частини А2896. | 9 грудня 2022 | Загинув під час мінометного обстрілу поблизу села Невельське Донецької області, отримав поранення, несумісні із життям[101] | |||
| 9610 |
|
Орлевич Ігор Ярославович
|
27 лютого 1968, Дмитре, Львівська область. Закінчив Львівське професійно-технічне училище № 25, відбув строкову військову службу. Далі працював на Львівському заводі телеграфної апаратури та у Львівському трамвайно-тролейбусному управлінні. У 2014—2016 роках брав участь в Антитерористичній операції на сході України. З 2016-го працював санітаром у Львівській обласній клінічній психіатричній лікарні. З початком повномасштабного вторгнення російської армії воював у 128-ій окремій гірсько-штурмовій бригаді на території Донецької та Херсонської областей | 9 грудня 2022 | Загинув 9 грудня 2022 року поблизу селища Підгородне Донецької області отримавши смертельні поранення[102]. У нього залишилися мати, сестра, дружина та троє дітей[103]. | |||
| 9611 … 9630 |
|
|
Військовослужбовці ЗС України. | 9 грудня 2022 | (для доповнення за 9 грудня 2022 року) | |||
| 9631 | |
Вистороп Богдан Сергійович |
27 років, мешканець м. Павлограда Дніпропетровської області. Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ не уточнено) | 10 грудня 2022 | Згідно повідомлення Павлоградської міської ради, загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині[104]. | |||
| 9632 |
|
Саковець Віталій
|
25 років, Нововолинська громада. | 10 грудня 2022 | Загинув виконуючи бойові завдання у Донецькій області[105]. | |||
| 9633 |
|
Чернишенко Тарас Олександрович («Яс») |
29 років, смт Теофіполь Хмельницької області. Закінчив місцеву середню загальноосвітню школу № 1. Проходив строкову службу в 95-окремій десантно-штурмовій бригаді. Потім працював в агроіндустріальному холдингу «МХП». Захоплювався всім, що пов‘язане із військовою справою. Під час повномасштабного вторгнення чоловік приєднався до складу 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Служив на посаді старшого стрільця[106]. | 10 грудня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Торське на Донеччині. Похований 16 грудня на кладовищі селища Теофіполь на Алеї Героїв[107]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[108]. | |||
| 1634 | 
|
Бурик Іван («Іванич»)
|
24 роки, с. Сулимівка Київської області. Закінчив Сулимівську загальноосвітню школу. Був працівником з благоустрою комунального підприємства «Комунальник». У перший день повномасштабного вторгнення долучився до лав 41-го окремого стрілецького батальйону (в/ч А4066) ЗСУ. Обійняв посаду гранатометника. | 10 грудня 2022 | 3 грудня у бою біля селища Білогорівка на Луганщині боєць отримав важкі поранення. Тиждень лікарі боролися за його життя, однак воїн помер, так і не прийшовши до тями. Помер у Дніпровському шпиталі. Залишилися дружина і донька [109] | |||
| 9635 … 9647 |
|
|
Військовослужбовці ЗС України. | 10 грудня 2022 | (для доповнення за 10 грудня 2022 року) | |||
| 9648 |
|
Стехнович Роман
|
38 років, м. Калуш Івано-Франківська область. Сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 11 грудня 2022 | Помер від важких травм, отриманих при виконанні бойового завдання (місце — не уточнено)[110]. | |||
| 9649 | |
Савченко Олександр Олександрович |
27 липня 1987, м. Київ. Солдат, стрілець-зенітник 2-го зенітного ракетного взводу зенітної ракетної батареї 66 ОМБр. З 1994 по 2004 рік навчався в середній загальноосвітній школі № 161. З вересня 2004 по лютий 2010 року навчався в Національному авіаційному університеті, де здобув повну вищу освіту за спеціальністю «Авіація та космонавтика» та отримав фах інженера з керування й обслуговування авіаційних систем. З осені 2010 року почав працювати на державному підприємстві «Антонов», де зустрів свою майбутню дружину, а вже з осені 2011-го по 2012 рік — в авіакомпанії «Аеросвіт». З 2013 року і до повномасштабного вторгнення рф був провідним інженером авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України». 2 квітня 2022 року був призваний до ЗС України. Виконував бойові завдання на найгарячіших напрямках ведення бойових дій поблизу Мар'їнки, Слов'янська, Тернів, Невського, Макіївки. Без батька залишилась 8-річна донька та 4-річний син. | 11 грудня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання поблизу населених пунктів Макіївка та Площанка, що на Луганщині[111]. | |||
| 9650 |
|
Мадараш Володимир
|
38 років, смт Гримайлів. | 11 грудня 2022 | Загинув під час артилерійського обстрілу, поблизу Бахмутського району[112]. | |||
| 9651 |
|
Левчук Владислав
|
23 роки, с. Поворськ Ковельського району. Військовий льотчик-штурман. | 11 грудня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання у Бахмутському районі Донецької області[113]. | |||
| 9652 |
|
Бобаль Юрій
|
Мукачівський район. | 11 грудня 2022 | Загинув в районі населеного пункту Верхньокам'янське Донецької області[114]. | |||
| 9653 |
|
Головін Ілля
|
Невідомо | 11 грудня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання в Бахмутському районі Донецької області[115] | |||
| 9654 | 
|
Загребельний Сергій Костянтинович
(«Юнга») |
28 березня 1985, м. Київ. Лейтенант. Після закінчення СЗШ № 229 в м. Київ здобув вищу освіту за фахом юрисконсульта[116]. Працював за спеціальністю. У 2015—2016 заступник командира роти з морально-психологічного забезпечення 16 оРХБЗ в/ч А0807. 24.02.2022 — 11.03.2022 — ЗК автомобільної роти з МПЗ 101 бригади в/ч А0139. З 05.07.2022 по 08.09.2022 — ком. 2 мех.взводу 3 мех.роти 34 батальйону 57 бригади в/ч А4395. З 08.09.2022 по 11.12.2022 — командир 3 мех.роти 34 батальйону 57 бригади в/ч А4395. Виконував бойові завдання у Луганській, Миколаївській та Донецькій областях. Вдома на нього чекали батьки, сестра, дружина та донька, якій на момент загибелі тата було 4 роки[117]. | 11 грудня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання в м. Бахмут на Донеччині. Похований 18 грудня на Берковецькому кладовищі у м. Києві. 42 ділянка, 12 ряд. | |||
| 9655 |
|
Кондик Сергій Сергійович |
28 жовтня 1991, Світлогірське Полтавської області. Пішов до школи у 1997 році. У 2008 році закінчив 11 класів. Після закінчення школи вступив у Політехнічний коледж Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського, де здобув освіту за напрямком «Технічне обслуговування та ремонт автомобілів». У 2011 році розпочав свою трудову діяльність на Полтавському ГЗК як слюсар з ремонту устаткування котельних теплосилового цеху. З 14 жовтня 2011 року по 24 грудня 2012 року проходив службу у лавах Збройних сил України. Після військової служби повернувся на роботу як слюсар-ремонтник у механічну службу цеху шламового господарства збагачувальної фабрики, де пропрацював майже 10 років. За успіхи в професії нагороджувався як «Найкращий молодий співробітник». У 2020 році був підвищений до посади змінного виробничого майстра ЦШГ ЗФ. З серпня 2014 року по 2015 рік був учасником АТО. 9 серпня 2022 року був мобілізований до лав Збройних сил України. Молодший сержант, гранатометник 1 десантно-штурмового відділення 2 десантно-штурмового взводу 3 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Нагороджений медалями: «Учасник АТО», «За участь в антитерористичній операції», «За військову службу Україні»[118], «Захиснику Вітчизни», «Гідність та честь»[119][120]. | 11 грудня 2022 | Загинув при виконанні бойового завдання внаслідок танкового обстрілу поблизу населеного пункту Невське, Сватівського району, Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[63]. | |||
| 9656 |
|
Скіш Петро
(«Танкіст») |
26 років, с. Середпільці Львівської області. Навчався у місцевій гімназії. Потім здобув професію слюсаря з ремонту автомобілів у Львівському вищому професійному училищі комп'ютерних технологій та будівництва. У мирному житті працював зварювальником в магазині «Господар» міста Радехова. Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік захищав свою країну в лавах 24-ої окремої механізованої бригади імені короля Данила. Був старшим водієм-механіком. | 11 грудня 2022 | Загинув в районі села Кліщіївка під Бахмутом на Донеччині. Виконуючи бойове завдання, отримав смертельні поранення внаслідок ворожого мінометного обстрілу. Похований у рідному селі. У Середпільській гімназії відкрили меморіальну дошку на його честь. Залишилися батько, двоє братів, дружина, донька, двоюрідна сестра і дві тітки [121] | |||
| 9657 |
|
|
11 грудня 2022 | |||||
| 9661 | |
Різван Володимир |
34 роки, мешканець с. Геніївка Харківської області. Старший стрілець 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти 121 батальйону територіальної оборони Збройних Сил України Харківської області. | 12 грудня 2022 | Згідно повідомлення Слобожанської селищної ради, військовослужбовець загинув в результаті ворожого мінометного обстрілу на околиці смт Курдюмівки Торецької територіальної громади Донецької області[122]. | |||
| 9662 |
|
Голубій Володимир
|
37 років, с. Чагрів Івано-Франківська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Здобув фахову освіту в Рогатинському аграрному коледжі. | 12 грудня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання неподалік селища Спірного Донецької області[123]. | |||
| 9663 | 
|
Сагайда Євген
|
1998. Начальник відділення піротехнічних робіт АРЗ СП ДСНС України. | 12 грудня 2022 | Загинув під час проведення робіт з розмінування у м. Костянтинівці Краматорського району Донецької області[124]. | |||
| 9664 |
|
Кулініч Олександр
|
2000. Начальник відділення підводного розмінування АРЗ СП ДСНС України. | 12 грудня 2022 | Загинув під час проведення робіт з розмінування у м. Костянтинівці Краматорського району Донецької області[124]. | |||
| 9665 |
|
Лизя Максим
|
1979. Старший водій-сапер відділення піротехнічних робіт АРЗ СП ДСНС України. | 12 грудня 2022 | Загинув під час проведення робіт з розмінування у м. Костянтинівці Краматорського району Донецької області[124]. | |||
| 9666 |
|
Василина Віктор
|
37 років, м. Львів. Навчався у Львівській філії Київського національного університету культури і мистецтв за спеціальністю «менеджер міжнародного туризму». Згодом закінчив Львівський національний університет природокористування. Після завершення навчання Віктор працював у місцевих підприємствах «Львівобленерго», ЛКП «Львівавтодор», та «Львівводоканал». Із початком повномасштабного вторгнення добровільно став на захист України. | 12 грудня 2022 | Загинув у боях за незалежність України (місце — не уточнено)[125]. | |||
| 9667 |
|
Жукотинський Генадій
|
57 років, м. Краматорськ. Проходив військову службу в Криму. У мирний час Геннадій працював у службі охорони Краматорської теплоелектроцентралі. Був художником, захоплювався холодною зброєю та поезією — складав патріотичні вірші під псевдонімом Олесь Жученко. Проходив військову службу на посаді стрільця 198 окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. | 12 грудня 2022 | Загинув у боях за незалежність України (місце — не уточнено)[126]. Похований 24 грудня на Личаківському кладовищі у Львові. | |||
| 9668 | 
|
Мішкін Володимир Степанович |
12 листопада 1970. Штаб-сержант. | 12 грудня 2022 | Похований на Лісовому цвинтарі в місті Київ. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно[127]. | |||
| 9669 | 
|
Котюк Олександр
(«Дембель») |
27 грудня 1968, м. Дубно Рівненської області. Жив у селищі Клевань. Навчався там у школі №2. Потім працював у Клеванській районній лікарні імені Михайла Вервеги. Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік пішов захищати Україну від окупантів, приєднавшись до ЗСУ. З 18 листопада 2022 служив у 15-му окремому гірсько-штурмовому батальйоні 128-ї ОГШБр. | 12 грудня 2022 | Загинув виконуючи бойове завдання біля міста Соледар на Донеччині. Похований у селищі Клевань [128]. | |||
| 9670 | |
Легеньких Микола Ілліч |
20 грудня 1972, с. Лісна Тарновиця. | 12 грудня 2022 | Загинув під час бойових дій поблизу села Білогорівка Бахмутського району. Понад півтора року його вважали зниклим безвісти [129]. | |||
| 9671 | .svg)
|
Балюк Олександр Євгенійович
|
1.09.1980. У 2014-му служив в АТО. Був нагороджений нагрудним знаком "Учасник Антитерористичної операції". Сержант в/ч А7085, командир 2 відділення 2 стрілецького взводу. | 12 грудня 2022 | Загинув під час ранкового ракетно-артилерійського обстрілу позицій, отримав поранення несумісне з життям в населеному пункті Невське, Луганської області [130]. | |||
| 9671 | |
Амосов Ілля |
Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Випускник Київського професійного будівельного ліцею 2022 року. | 13 грудня 2022 (орієнтовно) |
Загинув в боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[131]. | |||
| 9672 |
|
Солонишин Дмитро
|
35 років, селище Веселе Новокаховської громади. Працював на заводі ГТМК (Новокаховський завод гідротехнічних металоконструкцій «Укргідромех»). Після початку повномасштабного вторгнення сім'я Дмитра Солошина переїхала на Прикарпаття. | 13 грудня 2022 | Загинув на Луганщині, поблизу Кремінної. Похований на Алеї слави у Чукалівці, м. Івано-Франківськ[132]. | |||
| 9673 |
|
Гаврилюк Володимир
|
42 роки, с. Степанівка Вінницька область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Учасник АТО. З перших днів повномасштабного вторгнення пішов до військкомату та приєднався до підрозділу територіальної оборони Збройних сил України. | 13 грудня 2022 | Загинув під час боїв з окупантами в районі села Терни Донецької області[133]. | |||
| 9674 | 
|
Ленч Тарас
|
22 роки, смт Корнин Житомирська область. Військовослужбовець 204-го батальйону 241 ОБрТрО. Закінчив Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». З початком повномасштабної війни пішов добровольцем до ЗСУ. | 13 грудня 2022 | Загинув у бою з окупантами під Бахмутом на Донеччині[134]. | |||
| 9675 … 9680 |
|
|
Військовослужбовці ЗС України. | 13 грудня 2022 | (для доповнення за 13 грудня 2022 року) | |||
| 9681 |
|
Сіренко Ростислав
|
40 років, м. Львів. Закінчив Львівське вище професійне політехнічне училище за спеціальністю «електрозварювальник». Учасник АТО (2015—2016). Після повернення до цивільного життя Ростислав працював менеджером у приватному підприємстві. В 2021 році уклав контракт зі Збройними Силами України. | 14 грудня 2022 | Загинув у боях за Незалежність України (місце — не уточнено)[125]. | |||
| 9682 |
|
Хорольський Андрій Миколайович
|
32 роки, Кременчук. Сержант, Окрема президентська бригада[135]. | 14 грудня 2022 | Загинув під час бойових дій поблизу села Кліщіївка у Донецькій області. 23 грудня похований на Деївському кладовищі у Кременчуці[136]. | |||
| 9683 |
|
Єремягін Олександр Сергійович |
52 роки, м. Івано-Франківськ. Автолюбитель і автогонщик, в автоспорті був з 2000 року, виступав у Чемпіонатах України з ралі на серійних автомобілях та Чемпіонатів зі слалому, неодноразово був офіційною особою на етапах Чемпіонатів України з гірських гонок та ралі. У 2014—2015 роках воював на Луганщині у складі другого батальйону 80 окремої десантно-штурмової бригади. Тоді він повернувся додому через два роки. А 24 лютого вже через годину після вторгнення зібрався до своєї військової частини знову[137][138][139]. | 14 грудня 2022 | Загинув біля м. Торецьк. Нагороджений орденом «За мужність» IІI ступеня (посмертно)[140]. | |||
| 9684 |
|
Струшенко Анатолій
|
6 грудня 1976, с. Рощахівка, проживав у селі Миколо-Бабанка. Служив командиром відділення стрілецького взводу. | 14 грудня 2022 | 14 грудня біля міста Бахмут Донецької області отримав поранення, несумісне з життям [74] | |||
| 9684 … 9695 |
|
|
Військовослужбовці ЗС України. | 14 грудня 2022 | (для доповнення за 14 грудня 2022 року) | |||
| 9696 | 
|
Щербина Павло
|
30 років, м. Львів. Закінчив географічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка. Проходив військову кафедру в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Працював у сфері торгівлі. Захоплювався футболом та гірським туризмом. Із початком повномасштабного вторгнення РФ воював проти російських військ у складі 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу Збройних сил України. Брав участь у наступі на Херсон. | 15 грудня 2022 | Загинув у боях за незалежність України (місце — не уточнено)[54]. | |||
| 9697 |
|
Ігнатюк Павло
|
36 років, с. Коршів, Коломийський район. | 15 грудня 2022 | Загинув під час мінометного обстрілу поблизу Спірного Донецької області[141]. | |||
| 9698 |
|
Адамович Дмитро
|
м. Володимир, Волинська область. | 15 грудня 2022 | Загинув під час бойових дій. 22 грудня похований на Федорівському кладовищі[142]. | |||
| 9699 | 
|
Кашинський Євген Валерійович
(«Бригадир») |
11.03.1992, Кривий Ріг. Регбіст РК «Гірник». Воював у складі підрозділу «Регбісти» 129 криворізької бригади. Працював на промисловому підприємстві «Суха Балка», вболівав за ФК «Кривбас». | 15 грудня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання поблизу селища Максима Горького, що на Херсонщині від артилерійського обстрілу[143]. 20 грудня похований на кладовищі Краматорівка. | |||
| 9700 |
|
Ігнатенко Ігор
|
39 років, м. Слов'янськ. Закінчив 13-ту школу та енерготехнікум. Залишилося дві доньки. | 15 грудня 2022 | Загинув у боях поблизу Сєвєродонецька[144]. | |||
| 9701 |
|
Зарицький Тарас Володимирович |
23 січня 1993, с. Пацьковичі. Навчався у Нижанковицькій школі, згодом здобув фах столяра у Нижанковицькому професійно-технічному училищі. У 2014 році, від початку вторгнення росії в Україну, добровольцем став на захист Батьківщини. Воював у складі 80 окремої десантно-штурмової бригади. У час повномасштабного наступу окупантів також у перші дні в складі тієї ж бригади відправився на війну. Молодший сержант, стрілець 3 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону[145]. Кавалер ордена «За мужність» IIІ ступеня (28 листопада 2022 року)[146]. | 15 грудня 2022 | Загинув біля населеного пункту Невське, що на Сватівщині Луганської області. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)[140]. | |||
| 9702 |
|
Хамець Любомир Миколайович |
23 серпня 1977. Після закінчення у 2001 році Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого 21 рік свого життя присвятив служінню народу України та захисту інтересів держави, працюючи в органах прокуратури Івано-Франківської області. Пройшов шлях від помічника прокурора району до керівних посад в прокуратурах районного рівня та обласного апарату. За зразкове виконання службових обов'язків та високий професіоналізм був нагороджений Президентом України медаллю «За працю і звитягу». Виконував бойові завдання у складі 110-тої окремої механізованої бригади імені генерала-хорунжого Марка Безручка на Донецькому напрямку. Кілька разів був поранений та знову повертався на поле бою. | 15 грудня 2022 | Загинув через множинні осколкові поранення, отримані в бою з окупантом, які були несумісні з життям[147]. | |||
| 9703 |
|
Невінський Віталій Ігорович
|
26 серпня 1996, м. Гусятин, Тернопільська область. Навчався в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Командир гірсько-штурмової роти 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Лицар ордена Богдана Хмельницького III ступеня (2022), почесний громадянин міста Тернополя (2023, посмертно). Герой України (2023, посмертно). | 15 грудня 2022 | Загинув 15 грудня 2022 року під час відбиття штурмових дій біля населеного пункту Підгородне на Донеччині. Похований 23 грудня 2022 року на Алеї Героїв Микулинецького цвинтаря м. Тернополя[148]. | |||
| 9704 |
|
Ганич Роман Ігорович |
12 січня 1981, м. Ходорів. Брав участь в АТО, після початку повномасштабного вторгнення повернувся з-за кордону і добровільно долучився до боротьби проти окупантів. Воював у складі першого десантно-штурмового батальйону третьої десантно-штурмової роти 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[149][150]. | 15 грудня 2022 | Загинув поблизу населеного пункту Невське на Луганщині, внаслідок артилерійського обстрілу. Похований у м. Ходорів. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)[63]. | |||
| 9705 … 9710 |
|
|
Військовослужбовці ЗС України. | 15 грудня 2022 | (для доповнення за 15 грудня 2022 року) | |||
| 9711 | |
Пустовіт Михайло Миколайович |
Лейтенант поліції, інспектор взводу № 2 роти № 2 батальйону поліції особливого призначення ГУ Нацполіції в Черкаській області. | 16 грудня 2022 | Згідно повідомлення Національної поліції України помер в лікувальному закладі в результаті отриманих 7 грудня поранень під час підриву на каскаді ворожих мін в ході проведення стабілізаційних заходів у Херсонській області[151][152]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[153]. | |||
| 9712 | |
Мазуренко Віктор Олександрович |
Старший сержант поліції, поліцейський-водій взводу № 1 роти № 2 ГУ Нацполіції в Черкаській області. | 16 грудня 2022 | Згідно повідомлення Національної поліції України помер в лікувальному закладі в результаті отриманих 7 грудня поранень під час підриву на каскаді ворожих мін в ході проведення стабілізаційних заходів у Херсонській області[151][152]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[153]. | |||
| 9713 |  |
Рудий Костянтин |
Стрілець, військовослужбовець 220-го окремого батальйону 126 ОБрТрО. | 16 грудня 2022 | Загинув в результаті ворожого ракетного удару під час виконання бойового завдання поблизу с. Ольгівки Бериславського району Херсонської області[154]. | |||
| 9714 | |
Андронов Олексій Дмитрович |
26 листопада 1996. Кулеметник, військовослужбовець 220-го окремого батальйону 126 ОБрТрО. | 16 грудня 2022 | Загинув в результаті ворожого ракетного удару під час виконання бойового завдання поблизу с. Ольгівки Бериславського району Херсонської області[154]. | |||
| 9715 |
|
Тужиляк Юрій
|
33 роки, с. Максимівка Калуського району. Проходив військову службу у мінометній батареї. | 16 грудня 2022 | Загинув поблизу м. Бахмуту на Донеччині внаслідок ворожого мінометного обстрілу[155] | |||
| 9716 |
|
Мельник Віталій
|
36 років, с. Кудлатівка Войнилівської територіальної громади. | 16 грудня 2022 | Загинув внаслідок ворожого мінометного обстрілу поблизу села Торське Донецької області[156] | |||
| 9717 |
|
Лободюк Володимир Іванович
|
17 липня 2000, с. Коршів, Коломийський район. Старший лейтенант, командир мінометної батареї гірсько-штурмового батальйону 31 окремого полку ЗСУ. Закінчив військово-спортивний ліцей, а потім Львівську сухопутну академію. Після початку повномасштабного вторгнення воював на Запорізькому напрямку, перші бої прийняв біля Оріхова. Удосконалював мінометну батарею свого підрозділу. Потім воював на Херсонщині і на Донеччині. | 16 грудня 2022 | Загинув внаслідок артилерійського обстрілу позицій поблизу села Яковлівка Донецької області [141]. | |||
| 9718 |
|
Моцний Володимир
|
42 роки, с. Озеряни Бурштинської територіальної громади. Був учасником АТО з 2015 року. | 16 грудня 2022 | Загинув під час бойового завдання[157]. | |||
| 9719 | 
|
Каріх Василь («Рамір»)
|
31 рік, с. Маньківка Луганська область. Старший стрілець, військовослужбовець 15 ОП НГУ. Учасник ООС. | 16 грудня 2022 | Загинув під час стрілецького бою з окупантами в районі села Кузьміне Луганської області[158]. | |||
| 9720 |
|
Солодов Ігор
|
1984, с. Озера, Кобеляцька громада, Полтавського району. | 16 грудня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання у селі Червонопопівка Сєвєродонецького району на Луганщині[136]. | |||
| 9721 | 
|
Марченко Олександр Володимирович
|
11 липня 1991, Хорольська громада, Лубенський район. Солдат 122-го окремого аеромобільного батальйону, 81-ої окремої аеромобільної бригади у складі десантно-штурмових військ ЗСУ. | 16 грудня 2022 | Загинув, виконуючи бойове завдання, від вогнепальних поранень, які отримав внаслідок артилерійського обстрілу у Білогорівці, що на Луганщині[159]. | |||
| 9722 … 9729 |
|
|
Військовослужбовці ЗС України. | 16 грудня 2022 | (для доповнення за 16 грудня 2022 року) | |||
| 9730 |  ]]
|
Базилевський Євгеній Геннадійович
|
15 серпня 1995, м. Київ. Командир відділення 3 взводу, 7 роти, 3 батальйону 46 ОАеМБр десантно-штурмових військ ЗСУ. | 17 грудня 2022 | Загинув у боях під Бахмутом на Донеччині. Тіло Євгенія піддали кремації, прах поховали на Лісовому кладовищі в Києві 21 січня 2023 року. Останній прихисток воїна — 1 стіна, 1 ряд, 1 місце колумбарної «Стіни Героїв». | |||
| 9731 | 
|
Кісьолкін Руслан
|
1990, с. Семенівка, Полтавська область. Молодший сержант. Командир десантно-штурмового відділення в/ч А1910, 13 ОДШБ, 95 ОДШБр. | 17 грудня 2022 | Отримав тяжкі поранення поблизу Кремінної на Луганщині 15 грудня, помер після двох днів боротьби за життя. 24 грудня відбулася церемонія прощання[160]. | |||
| 9732 |
|
Удовенко Валентин Олегович
|
20 грудня 1990 м. Шостка Сумської області. По закінченню школи Валентин вступив до Чортківського національного університету за фахом «Фінанси в митних органах». Захопленням всього життя юнака були транспортні засоби. Любов до швидкості та транспорту спонукала його на отримання другого фаху на базі Конотопського залізничного училища. Протягом останніх років Валентин Олегович працював в залізничному депо, але з початком повномасштабної рашистської агресії без вагань став на захист Батьківщини. | 17 грудня 2022 | Загинув під Бахмутом, при виконанні бойового завдання[161] | |||
| 9733 | 
|
Букало Роман Сергійович
|
29 грудня 1994, м. Камінь-Каширський. Дивом врятувався від загибелі у 2014 році коли вагнерівці збили поблизу Луганська ІЛ-76 з десантниками на борту. В останні хвилини перед вильотом пересів на інший літак. Із закінченням контракту у 2020 році вирішує залишити фронт. Мешкав у Луцьку, Києві, а згодом переїхав у Німеччину. За кілька днів після початку повномасштабного вторгнення обороняв Київ у складі ДУК «Правий сектор». Далі успішно пройшов відбір до лав Сил спеціальних операцій. | 17 грудня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання із визволення острова Великий Потьомкінський на Херсонщині[162]. | |||
| 9734 | 
|
Кутний Тарас Олегович |
1997, м. Винники. Молодший лейтенант. Закінчив Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського, здобував освіту у Національній академії внутрішніх справ, де закінчив військову кафедру. У 2015—2018 роках служив у зоні АТО у складі 4 бригади оперативного призначення НГУ. Із початком повномасштабного вторгнення РФ воював у лавах Північного Київського територіального управління НГУ, у складі спецпідрозділу «Омега». Зокрема, військовий брав участь у бойових діях в Гостомелі, Бучі та Ірпені, згодом захищав східні кордони. | 17 грудня 2022 | Загинув поблизу Авдіївки[163]. | |||
| 9735 … 9744 |
|
|
Військовослужбовці ЗС України. | 17 грудня 2022 | (для доповнення за 17 грудня 2022 року) | |||
| 9745 |
|
Афанасьєв Геннадій Сергійович
(«Thor») |
8 листопада 1990, м. Сімферополь. Активіст громадянського спротиву російській окупації Криму, політв'язень. Один із обвинувачених у справі так званих «терористів групи Сенцова». | 18 грудня 2022 | Воював у складі 130 батальйону ТРО 241 бригади і загинув на Луганщині під Білогорівкою[164]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[165]. | |||
| 9746 | 
|
Батяшов Сергій Олександрович («Батя»)
|
23 червня 1983, м. Світловодськ Кіровоградська область. Навчався у Харківській інженерно-педагогічній академії, у Харківському національному університеті Повітряних сил імені Івана Кожедуба. Пішов на війну у 2014 році. У 2015 році був нагороджений народною нагородою "За оборону рідної держави". Військовослужбовець роти «УВО» у складі 112 бригади ТрО. З 2014 року проходив службу у складі роти міліції «Торнадо». Переслідувався за часів Порошенка. З 24 лютого 2022 року воював в роті «УВО» у складі 112-ї бригади тероборони. | 18 грудня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами на Бахмутському напрямку[166][167]. | |||
| 9747 |  |
Шарий Віктор Григорович |
Боєць підрозділу УДА. Секретар Кіровоградської обласної ВГО Спілка офіцерів України, кавалер нагороди Спілки офіцерів України «За заслуги», вихователь і натхненник молоді, крайовий отаман Буго-Гардівської паланки Українського козацтва. | 18 грудня 2022 | Загинув під час захисту Батьківщини від москальських загарбників (місце — не уточнено)[168][74]. | |||
| 9748 |
|
Романюк Віктор Олександрович
|
25 років (05.05.1997 р.н.) уродженець села Квітневе, Луцького району, Волинської області. Старший солдат. Розвідник розвідувального взводу військової частини А 4084. | 18 грудня 2022 | Загинув внаслідок ворожого артилерійського обстрілу із застосуванням ствольної 122
мм. артилерії та касетних снарядів від яких отримав вибухові травми та осколкові поранення несумісні з життям, під час виконання бойового завдання з проведення аеророзвідки поблизу населеного пункту Диліївка Донецької області[142]. | |||
| 9749 |
|
Демчинський Павло
|
39 років, с. Вишнів, Підгайцівська громада. Стрілець-санітар | 18 грудня 2022 | Загинув на околицях міста Бахмут через важкі поранення, отримані внаслідок ворожого артилерійського обстрілу[169]. | |||
| 9750 |
|
Катан Дмитро
|
29 років, с. Мишів, Іваничівський район, Волинська область. Стрілець-помічник гранатометника. | 18 грудня 2022 | Загинув під час захисту Батьківщини від московитських загарбників (місце — не уточнено)[169]. | |||
| 9751 |
|
Сакун Микола
|
27 грудня 1996, с. Червоне Поділля Херсонської області. Навчався у Чорнянській загальноосвітній школі І-III ступенів. Здобував професійно-технічну освіту в Херсоні. Після завершення навчання проходив строкову військову службу в Миколаєві. З 2020 року виконував бойові завдання в зоні проведення антитерористичної операції/операції Об'єднаних сил у складі 57-ї окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка. З початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації боровся із загарбниками на східному та південному напрямках. Попри отримане поранення, повернувся на фронт. | 18 грудня 2022 | Загинув при виконанні бойового завдання. Похорон відбувся 17 січня[170] | |||
| 9752 |
|
Левчук Василь Олександрович
|
18 січня 1976, м. Костопіль, Рівненська область. Навчався в школі № 2, згодом в школі № 1. Закінчив Рівненське училище № 10 по спеціальності «Контрольно-вимірювальні прибори і автоматика». Проходив строкову службу в ЗСУ. Після служби деякий час працював у м.Рівне в МНС. Мобілізований 24 березня 2022 року. Проходив службу навідником в 2 аеромобільному батальйоні в/ч А4350. | 18 грудня 2022 | Загинув під час ведення бойових дій в районі н.п. Бахмут Донецької області[170] | |||
| 9753 |
|
Білецький Олександр Дмитрович
|
43 роки. Учасник бойових дій з 2020 року, брав участь у бойових діях у Луганській та Донецькій областях. Штаб-сержант, командир гранатометного відділення 87 ОАеМБ[171] 80 ОДШБр[172]. | 18 грудня 2022 | Загинув на Донеччині внаслідок ворожого обстрілу. Похований у м. Хотин. | |||
| 9754 |
|
Андрієш Федір Вікторович («Ангел») |
43 роки, м. Герца Чернівецької області. Здобув середню загальну освіту. Працював механіком та завжди мріяв про власний автосервіс. Брав участь у бойових діях в інших країнах. З початку масштабної військової агресії одним з перших став до лав ЗСУ. Солдат 80-ї ОДШБр[173][174]. | 18 грудня 2022 | Загинув, виконуючи бойове завдання в районі села Червона Діброва на Донеччині. Похований у рідному місті[175]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[176]. | |||
| 9755 |
|
Катан Дмитро Олегович
|
1 грудня 1993, с. Морозовичі на Волині. Закінчив школу, потім вступив до Нововолинського технічного професійного училища 11, здобув фах електрозварювальника. У перші дні повномасштабної війни приєднався до лав тероборони. Згодом отримав повістку та став бійцем 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила ЗСУ.Разом із побратимами виконував бойові завдання на передовій. | 18 грудня 2022 | Загинув в районі села Кліщіївка під Бахмутом на Донеччині в результаті ворожого обстрілу [177] | |||
| 9755 … 9755 |
|
|
Військовослужбовці ЗС України. | 18 грудня 2022 | (для доповнення за 18 грудня 2022 року) | |||
| 9756 |
|
Колодій Ігор
|
Мав чималий військовий досвід — двічі був у зоні антитерористичної операції на сході України. | 19 грудня 2022 | Загинув у боях під Бахмутом на Донеччині[178]. | |||
| 9757 |
|
Серемчук Богдан
|
47 років, с. Олешів. Старший навідник кулеметного відділення стрілецького батальйону. Проходив військову службу в АТО, був резервістом. З перших днів повномасштабного вторгнення пішов захищати Україну. | 19 грудня 2022 | Загинув під час артилерійського обстрілу військовими РФ поблизу Яковлівки Бахмутського району[179]. | |||
| 9758 | |
Шкварченко Сергій |
Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Заслужений артист України. Артист Національного заслуженого академічного ансамблю танцю України імені Павла Вірського. З початку російського вторгнення в Україну вступив до складу ЗС України та пішов захищати країну від російських окупантів. | 19 грудня 2022 | Загинув в результаті мінометного обстрілу поблизу м. Бахмуту[180]. | |||
| 9759 |
|
Федоров Сергій
|
47 років, м. Львів. Здобував професійно-технічну освіту за спеціальністю «електрогазозварювальник». Після завершення навчання проходив військову службу в армії. У мирний час працював у «Львівській залізниці». Воював проти російських військ у складі 24-ї ОМБр імені короля Данила ОК «Захід» Збройних сил України. | 19 грудня 2022 | Загинув у бою з російськими окупантами. Похорон відбувся 28 грудня, похований на Марсовому полі[181]. | |||
| 9760 |
|
Легкий Роман
|
48 років, с. Вибранівка, Львівської області. Протягом 1992—1994 років проходив військову службу у місті Сколе Львівської області. У мирний час працював у будівельній сфері. Із початком повномасштабного вторгнення РФ захищав Україну у складі 24-ї ОМБр імені короля Данила ОК «Захід» Збройних сил України. | 19 грудня 2022 | Загинув у бою з російськими окупантами. Похорон відбувся 28 грудня, похований на Марсовому полі[181]. | |||
| 9761 |
|
Ворона Віталій Валентинович
|
21.04.1994, м. Сміла. Був навідником гірсько-штурмового батальйону. Любив вивчати історію України. | 19 грудня 2022 | Загинув під час відбиття штурмових дій противника у Донецькій області. Похорон відбувся 29 грудня 2022 у місті Сміла[182]. | |||
| 9762 |
|
Личман Наталія Володимирівна
|
16 червня 1984 року, м. Мукачево. Служила на захисті України з 2014 року в АТО. Залишився син Микола. Військовослужбовиця 128-ї гірсько-штурмової бригади | 19 грудня 2022 | Чин прощання відбувся у Кафедральному соборі на честь ікони Почаївської Божої Матері 21 грудня[183]. | |||
| 9763 |  |
Неженець Аркадій Аркадійович |
12 жовтня 1986, Дмитрушківська сільська громада Черкаська область. Молодший сержант, бойовий медик 160-го окремого батальйону територіальної оборони (Умань) 118 ОБрТрО. | 19 грудня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами (місце не уточнено)[184]. | |||
| 9764 | |
Зубач Олександр Лукашович |
2 жовтня 1980, с. Ворокомле, Волинської області. Підполковник. Закінчив Васильківський коледж Військово-Повітряних Сил в 2001 році за спеціальністю «Технічне обслуговування повітряних суден і двигунів». Брав участь у миротворчих операціях з підтримання миру та безпеки в Демократичній Республіці Конго та в Республіці Ліберія. В захисника залишилися дружина, донька та син, батьки, сестра і брат. | 19 грудня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами на Донеччинi.[185]. | |||
|
Гулов Владислав Олегович |
31 рiк, м. Гуляйполе, Запорізької області. Підполковник. Закінчив Харківський університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба. Брав участь у миротворчих місіях з підтримання миру та безпеки в Демократичній Республіці Конго та у бойових діях із захисту територіальної цілісності України. | 19 грудня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами на Донеччинi.[186]. | ||||
|
|
Гур`євський Дмитро Іванович
|
27.09.1984, с. Голобородьківське, Карлівського району, Полтавської обл. Закінчив Карлівське професійно технічне училище № 50 і здобув кваліфікацію слюсаря по ремонту автомобіля, електрозварника, а згодом здобув кваліфікацію бджоляра-водія. Працював різноробочим. Був призваний по мобілізації до лав ЗСУ. Проходив службу на посаді стрілець-помічник гранатометника стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону військової частини А 1556. | 19 грудня 2022 | 19.12.2022 року загинув під час відбиття штурмових дій противника в районі н.п. Підгороднє Донецької обл [187] | ||||
| 9765 |
|
Павлишин Іван Іванович
|
28 років, с. Заверещиця Львівська область. Старший сержант, розвідник 24 ОМБр. З 2013 року проходив військову службу у 24-й окремій механізованій бригаді імені короля Данила. З 2014 року воював спершу в танкових військах, далі — у розвідувальному підрозділі. У боях за Попасну на Луганщині отримав поранення ока. Після лікування повернувся на передову. Повний кавалер ордена «За мужність» (2015, 2019, 2022). | 20 грудня 2022 | Загинув під час мінометного обстрілу поблизу м. Бахмуту Донецької області[188]. | |||
| 9766 |
|
Бобало-Яремчук Олег
|
19 січня 1978, м. Львів. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Український режисер телевізійних фільмів, рекламних роликів, телепередач. | 20 грудня 2022 | Загинув у боях з російськими окупантами поблизу м. Бахмуту[189]. | |||
| 9767 |
|
Семчишин Сергій
|
47 років, м. Калуш. Стрілець десантно-штурмового взводу з Калуша. | 20 грудня 2022 | Загинув у бою з російськими окупантами біля Кремінної Сєвєродонецького району[190]. | |||
| 9768 | 
|
Недільський Володимир
|
32 роки, Печеніжинська територіальна громада. Проходив військову службу у 65 окремій механізованій бригаді. | 20 грудня 2022 | Загинув в Запорізькій області[191]. | |||
| 9769 |
|
Остроушко Ігор
|
27 років, мешкав у селі Стопчатів Косівського району. | 20 грудня 2022 | Загинув на Бахмутському напрямку Донецької області[192]. | |||
| 9770 |
|
Заріцький Віталій Миколайович («Хазар») |
21 серпня 1996, с. Велика Сушиця Львівської області. Закінчив Нижанковицький професійний ліцей. Після завершення навчання уклав контракт із Збройними Силами України. Проходив військову службу у складі 80 окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗС України. У мирний час працював водієм вантажних автомобілів. Виконував бойові завдання у зоні проведення Антитерористичної операції/Операції Об‘єднаних сил у лавах 80-ї бригади. За особистий героїзм, виявлений при обороні Батьківщини, був нагороджений нагрудним знаком «Учасник АТО». Із початком повномасштабного вторгнення держави-терориста боронив державний суверенітет та територіальну цілісність від російських загарбників[193]. | 20 грудня 2022 | Загинув у бою з російськими окупантами[194]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[195]. | |||
| 9771 |
|
Сапіга Василь
|
37 років, м. Кривий Ріг. Працював в «АрселорМіттал Кривий Ріг» помічником машиніста тепловоза залізничного цеху № 2 транспортного департаменту. | 20 грудня 2022 | Загинув поблизу села Макіївка Луганської області внаслідок танкового обстрілу[196]. | |||
| 9772 |
|
Тимченко Олег
|
Спортивний реабілітолог, працював з футболістами і персоналом київського «Динамо». | 20 грудня 2022 | Загинув у боях поблизу м. Бахмуту на Донеччині[197]. | |||
| 9773 |
|
Кузенков Олександр («Хорт»)
|
Випускник факультету журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка. Автор книги спогадів «Останні посмішки Іловайська» 2017 року. | 20 грудня 2022 | Загинув у боях поблизу м. Бахмуту[198] | |||
| 9774 |
|
Винник Юрій
|
26 років, с. Ямпіль Львівської області. Із серпня 2020 року працював на посаді покрівельника ремонтно-будівельного відділу Львівського національного університету імені Івана Франка. Любив футбол, грав за ФК «Сокіл» (Ямпіль) у складі дублерів протягом 2014-2015 років.З початком повномасштабного вторгнення приєднався до лав ЗСУ, служив у 210-му окремому спеціальному батальйоні «Берлінго». | 20 грудня 2022 | Загинув в бою з окупантами поблизу міста Бахмут на Донеччині [199]. | |||
| 9775 |
|
Швець Олександр
|
45 років, м. Кам'янець-Подільський. Старший сержант. | 20 грудня 2022 | Загинув на Донеччині [200] | |||
| 9776 |
|
Дідик Іван Андрійович
|
6 жовтня 1995, м. Ладижин. Навчався у Ладижинській загальноосвітній школі №4. Успішно закінчив Одеську Академію Сухопутних військ. Із 2016 по 2017 роки перебував на передовій в зоні АТО. Із лютого 2022 року захищав Україну від російських агресорів. Нагороджений відзнакою Командувача Сил спеціальних операцій «Іду на Ви», а також Орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. | 20 грудня 2022 | Загинув 20 грудня 2022 року під населеним пунктом Бахмут Донецької області [201] | |||
| 9777 |
|
Кучер Євгеній Олександрович
|
18 вересня 1989, мешканець Водяницької громади Черкаської області. Старший водій мотопіхотного взводу 10 ОГШБр "Едельвейс". | 20 грудня 2022 | Загинув в районі села Берестове Бахмутського району Донецької області. Похорон відбувся 21 квітня 2023 року[202]. | |||
| 9778 |
|
Мелянчук Павло Миколайович |
29 червня 1999, с. Нагоряни Солонківської громади. Навчався у ВПУ № 20 м. Львова з 2013 до 2015 року за професією «Електрогазозварник; слюсар з ремонту та обслуговування автомобілів». Стрілець-зенітник 128-ої ОГШБр. | 20 грудня 2022 | Відзначився у ході боїв під Бахмутом.[203][204] | |||
| 9779 |
|
Драгонюк Мирослав Любомирович
(«Дикий») |
22 роки, селище Вовковинці Хмельницької області. | 20 грудня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання поблизу селища Підгородне у Бахмутському районі Донеччини. Похований у місті Деражня на Хмельниччині [205]. | |||
| 9780 … 9785 |
|
|
Військовослужбовці ЗС України. | 20 грудня 2022 | (для доповнення за 20 грудня 2022 року) | |||
| 9786 |
|
Рибальченко Олег Ігорович
(«Риба») |
19 травня 1994, м. Черкаси. З третього курсу історичного факультету після Майдану добровольцем поїхав захищати Україну і брав участь в боях (у складі добровольчих батальйонів «Айдар» та «ОУН») на Луганщині (м. Щастя) та Донеччині (с. Піски). У свій час він мав відношення до фанатського сектору «Динамо». Під час навчання в університеті був дослідником новітньої історії Греції, вільно володів англійською та грецькою мовами. Працював журналістом-розслідувальником — викривав корупційні схеми. | 21 грудня 2022 | Загинув на Бахмутському напрямку[206][207]. Похорон відбувся 30 грудня в Михайлівському Золотоверхому соборі. Похований на Байківському кладовищі. | |||
| 9787 |
|
Герула Андрій
|
25 лютого 1984, с. Данильче. Закінчив в Івано-Франківську школу № 13 та училище № 13. Працював токарем на кількох заводах області. Проходив військову службу стрільцем-помічником гранатометника на сході України. | 21 грудня 2022 | Загинув поблизу села Рай-Олександрівка на Донеччині[208] | |||
| 9788 | 
|
Мартинишин Олег
|
46 років, с. Гошів. Проживав в місті Долина. Уклав контракт 15 лютого 2022 року. За два дні, 17 лютого, його зарахували до 14 окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого водієм-заправником автомобільного відділення підвозу пального та мастильних матеріалів механізованого батальйону. Був учасником Майдану та Революції Гідності. У 2015—2016 роках воював в АТО. Займав посаду командира відділення розбирально-складальних робіт і поточного ремонту агрегатів ремонтно-відновлювального батальйону. | 21 грудня 2022 | Загинув біля села Загризове, що на Харківщині[209]. | |||
| 9789 |
|
Саверчук Володимир
|
1989, с. Побережжя, Єзупільська громада. | 21 грудня 2022 | Загинув внаслідок ворожого танкового обстрілу біля бойових позицій[210]. | |||
| 9790 |
|
Сенюк Степан
|
9 січня 1995 року, с. Підгайчики Коломийського району. Проходив військову службу навідником 1 кулеметного відділення 3 стрілецької роти 28 бригади ЗСУ. | 21 грудня 2022 | Загинув поблизу села Павлівка, що на Донеччині. Степан отримав смертельне поранення внаслідок ворожого обстрілу з протитанкового ракетного комплексу[211]. | |||
| 9791 |
|
Гінжул Олександр
|
29 грудня 1991, с. Бакша Савранського району, проживав у смт. Любашівка, Подільський район Одеської області. Старший лейтенант, командир кулеметного взводу 28-ї Окремої Гвардійської Механізованої Бригади ЗСУ. Закінчив Одеський національний політехнічний університет, саме там закінчив військову кафедру та отримав офіцерське звання. У 2017 році був призваний на службу до Збройних Сил України, проходив службу у місті Чернігів. Захищав Миколаїв, відстоював Херсон. | 21 грудня 2022 | Загинув на Бахмутському напрямку. Похорон відбувся 26 грудня[212]. | |||
| 9792 |
|
.svg){kind=small} Сейдж О'Доннелл
|
24 роки, Вікторія, Австралія. Раніше був членом спеціального авіаційного полку (SASR) командування спеціальних операцій австралійських сил оборони. | 21 грудня 2022 | Загинув у селі Новомикольське на сватівському напрямку[213]. | |||
| 9793 |
|
Вернидуб Віталій
|
26 квітня 1984, Лебедин Сумської області. Здобував освіту в Кременчуцькому навчально-курсовому комбінаті, де отримав кілька спеціальностей з будівельно-монтажного напрямку. До Горішніх Плавнів чоловік переїхав у 2015 році. Останні роки працював електрогазозварювальником на підприємстві «Редутський кар'єр» у гірничому цеху. Мобілізований навесні. | 21 грудня 2022 | Загинув у бою, прикриваючи військові підрозділи захисників поблизу населеного пункту Водяне на Донеччині. Похований на території військового меморіалу в Горішніх Плавнях[214]. | |||
| 9794 |
|
Грабар Назар Петрович
|
16 жовтня 2002, смт Куликів Львівської області. Випускник Бучацького колегіуму ім. святого Йосафата (2020)[215]. | 21 грудня 2022 | Загинув у смт Межова Дніпропетровської області[216]. Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)[217]. | |||
| 9795 … 9801 |
|
|
Військовослужбовці ЗС України. | 21 грудня 2022 | (для доповнення за 21 грудня 2022 року) | |||
| 9802 | |
Савчук Тарас Володимирович («Вовкулака») |
18 травня 1993 р.н., м. Золочів Львівська область. Військовослужбовець 10 ОГШБр. Учасник Революції гідності, УНСОвець. Захищав Україну з 2014 року. Проходив військову службу у складі 54 ОРБ та 131 ОРБ. Працював на посаді Front-End Engineer у львівській компанії Abto Software. Після початку повномасштабного вторгнення знову став на захист Батьківщини. | 22 грудня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання в районі села Білогорівка на Донеччині. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Похований на Алеї Слави у рідному місті Золочів Львівської області[218] | |||
| 9803 |
|
Єжов Володимир Анатолійович («Fresh»/«Вус») |
1 серпня 1984, м. Лубни. Військовослужбовець добровольчої роти «Українська військова організація». Український геймдизайнер і кіберспортсмен. До призову в ЗС України, працював геймдизайнером у компанії GSC Game World. Один із розробників гри S.T.A.L.K.E.R.. Окрім серії українських «Сталкерів» і «Козаків», працював над іграми World of Battles: Morningstar, Call of Cthulhu та Sherlock Holmes: Devil's Daughter. Залишилися дружина та двоє дітей. | 22 грудня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами поблизу м. Бахмуту на Донеччині[219]. 27 грудня з Володимиром попрощалися у Володимирському соборі в Києві[220]. Похований на Лісовому кладовищі. | |||
| 9804 |
|
Кот Микола («Дунай») |
25 років, с. Рідкодуби Рівненська область. Лейтенант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). У 2015 році вступив до коледжу сержантського складу Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові. У лютому 2018-го після закінчення коледжу був направлений на службу до 79-ї окремої десантно-штурмової бригади. Восени того ж року вступив до НАСВ. Після повномасштабного вторгнення був достроково випущений, отримав посаду командира інженерно-позиційного взводу у військовій частині А0451 Збройних сил України. | 22 грудня 2022 | Помер у шпиталі 22 грудня 2022 року. 18 грудня потрапив під ворожий мінометний обстріл поблизу села Тоненьке Донецької області[221]. | |||
| 9805 |
|
Милий Віталій Володимирович
|
20 липня 1997, с. Невське, Луганська область. Навчався в місцевій ЗОШ, закінчив ПТУ в Рубіжному, здобув освіту автомеханіка. З 2019 року проходив військову службу за контрактом у ЗС України. Командир відділення ДШВ ЗСУ. | 22 грудня 2022 | Загинув у рідному селі Невське під час виконання бойового завдання[222][223]. | |||
| 9806 | 
|
Бурдейний Юрій Юрійович
|
1 квітня 1992, с. Кам'яна Балка. В 2012 році призваний на службу до Збройних Сил України. Був учасником антитерористичної операції. Ще з 2013 року добровільно підписав свій перший контракт та ніс службу з гордістю і честю спочатку в 79-тій Десантно-штурмовій бригаді, а потім в 36-тій бригаді морської піхоти (36 ОБрМП). | 22 грудня 2022 | 02 січня 2023 року похований на місцевому кладовищі у селищі Кам'яний Міст. Загинув поблизу населеного пункту Опитне на Донеччині[224]. | |||
| 9807 |
|
Хвостик Артем Ігорович («Тьома», «Хвіст Молодший») |
09.07.1996 р.н. 26 лютого 2022 р. разом з старшим братом добровільно мобілізувався у 8 ОГШБ 10 ОГШБр на посаду стрільця. Виконував бойові завдання на Київщині, Чернігівщині, Харківщині, Луганщині та Донеччині. Отримав числені контузії. Проявив себе як вірний побратим, компетентний воїн та майстерний автомеханік. | 22 грудня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання в районі села Білогорівка на Донеччині. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Похований на кладовищі в рідному селі Шевченкове Броварського району Київської області[225] | |||
| 9808 |
|
Кушнір Віталій Ігорович («Липень») |
27.07.1982, с. Загвіздя, Івано-Франківської обл. 26 лютого 2022 р. добровільно мобілізувався у 8 ОГШБ 10 ОГШБр на посаду кулеметника. На війні вступив в УНСО. Виконував бойові завдання на Київщині, Чернігівщині, Харківщині, Луганщині та Донеччині. Отримав уламкове поранення лівої руки. | 22 грудня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання в районі села Білогорівка на Донеччині. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Похований на кладовищі в рідному селі Загвіздя Івано-Франківської області.[226] | |||
| 9809 |
|
Колесник Олександр Миколайович |
37 років, с. Ільпінь Здолбунівська громада. Навчався, а згодом працював в обласному управлінні Державної автомобільної інспекції. Уперше став на захист держави ще в 2014-му році. Отримав нагороди «Незалежність України» ІІІ ступеня та «За оборону рідної держави». Після повномасштабного вторгнення знову пішов до війська. | 22 грудня 2022 | Прийняв на себе вибухову хвилю від розриву снаряда, врятувавши від смерті побратимів. Похований в місті Здолбунів. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[227][228]. | |||
| 9810 |
|
Корчун Богдан Анатолійович |
8 вересня 1998, м. Вінниця. Згодом батьки переїхали у Могилів-Подільський. Там хлопець навчався у другому ліцеї. Після закінчення вступив у місцевий технікум, який закінчив із відзнакою. Богдан мобілізувався до в/ч А7085. Оборонці були на Бахмутському напрямку, захищали східні кордони. З 20 листопада 2022 по 1 грудня у хлопця була відпустка. Відтак він повернувся у частину, став командиром кулемтеного відділення. | 22 грудня 2022 | Загинув на позиціях біля села Невське Луганської області. 29 грудня 2022 похований на Алеї Слави у Могилеві-Подільському [229]. | |||
| 9811 … 9819 |
|
|
Військовослужбовці ЗС України. | 22 грудня 2022 | (для доповнення за 22 грудня 2022 року) | |||
| 9820 | 
|
Кравченко Віктор
|
24 роки, Черкащина. Старший солдат, військовослужбовець самохідної артилерійської батареї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького. | 23 грудня 2022 | Разом з братом загинув під час артилерійського обстрілу на Херсонщині[230]. | |||
| 9821 |
|
Кравченко Костянтин
|
26 років, Черкащина. Старший солдат, військовослужбовець самохідної артилерійської батареї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького. | 23 грудня 2022 | Разом з братом загинув під час артилерійського обстрілу на Херсонщині[230]. | |||
| 9822 | 
|
Яковлєв Борис
|
56 років, народився у Львові. Згодом із родиною переїхав у Бахмут, що на Донеччині. Закінчив Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського та Горлівський автомобільно-дорожній інститут Донецького національного технічного університету. Після завершення навчання проходив військову службу в армії. У мирний час працював заступником начальника у податковій інспекції міста Бахмута, потім займався приватним підприємництвом. Із початком агресії Росії добровільно приєднався до 2-го батальйону спеціального призначення «Донбас». Із 2015 року виконував бойові завдання у складі полку «Азов». Потім захищав Україну у складі 54-ї ОМБр імені гетьмана Івана Мазепи. | 23 грудня 2022 | Загинув у бою з російськими окупантами. Похорон відбувся 28 грудня, похований на Марсовому полі[181]. | |||
| 9823 |
|
Поліщук Олександр
(«Альпініст») |
6 січня 1977, м. Біла Церква. Закінчив школу № 12 у рідному місті і Національний Авіаційний Університет. До війни був підприємцем у Білій Церкві, експертом з міцності і надійності в будівництві, власником фірми, що займається висотними роботами. Прийшов у батальйон «Свобода» не сам, а ще з 5-ма альпіністами. Став заступником командира роти, а згодом в.о. командира роти, хоча й перебував у званні старший солдат. Захоплювався альпінізмом. Обійшов Альпи і Кавказ. | 23 грудня 2022 | Разом із побратимом загинув у стрілецькому бою під Озорянівка біля Бахмутом[231]. | |||
| 9824 |
|
Синякевич Костянтин
(«Компас») |
м. Біла Церква. Закінчив КПІ. Працював у Center for Eastern European initiatives «The Bakhchisaray strategy». Скалелаз, альпініст і лижник. | 23 грудня 2022 | Разом із побратимом загинув у стрілецькому бою під Озорянівка біля Бахмутом[231]. | |||
| 9825 |
|
Лєбєдєв Олег
|
Юрист, випускник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, уболівальник ФК «Динамо». З початком повномасштабного вторгнення записався до тероборони, а потім вирушив на передову. | 23 грудня 2022 | Загинув у боях поблизу м. Бахмуту[232][233] | |||
| 9826 |
|
Сліпко Олег Володимирович
|
Мешканець села Лісновичі, Львівська область. | 23 грудня 2022 | Загинув на Донеччині під час бойового зіткнення з ворогом внаслідок масованого обстрілу[234]. | |||
| 9827 |
|
Дубовик Олександр Сергійович
(«Партизан») |
11 вересня 1988, м. Дніпро. Етнічний єврей, тому до війни з родиною переїхав до Ізраїлю. У лютому 2022 повернувся в Україну. Пройшов з побратимами бої під Сєвєродонецьком, Зайцевим, Бахмутом. В серпні 2022, перебуваючи в Зайцевому під шквальним вогнем ворога записав дружині коротке відеозвернення, де були такі слова: «Я не знаю, чи ми виберемося звідси. Але я хочу, щоб ти знала: я ні про що не шкодую». | 23 грудня 2022 | Загинув поблизу Озорянівки та Курдюмівки на Бахмутському напрямку. В останньому бою його було важко поранено і його підступно розстріляли обійшовши ззаду. Довгий час тіло не могли забрати, тому що
Похорон відбувся 5 травня на Краснопільському цвинтарі в Дніпрі[235]. | |||
| 9828 | 
|
Лєбєдєв Олег Вікторович
|
12.12.1970 р., м. Київ. Сержант, головний сержант 1 стрілецької роти 204 ОБТО м.Києва. По закінченню середньої школи вступив та закінчив з відзнакою Український Державний Педагогічний університет ім. М. Драгоманова за спеціальністю «Історія та правознавство» та Київський Державний університет ім. Т. Шевченка за спеціальністю «Правознавство». Склав іспит на право зайняття адвокатською діяльністю. Працював в юридичних компаніях та займався приватною юридичною практикою. З перших днів повномасштабного Російського вторгнення добровільно стан на захист України в рядах територіальної оборони м. Києва. З 04.03.2022 р. зарахований до лав Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на найгарячіших напрямках поблизу Києва (с. Мощун), в районі м. Соледар та при обороні фортеці Бахмут. Без батька залишились 17-ти річна донька та 5-ти річний син. | 23 грудня 2022 | 23 грудня під час відбиття штурму позицій свого підрозділу в районі м. Бахмут отримав важкі проникаючі вогнепальні поранення не сумісні з життям. Похований на Міському кладовищі м.Києва, 42 ділянка, 13 ряд, місце 27. | |||
| 9829 | Коробейник Василь Геннадійович
|
13.01.1997 р. Великий Вистороп, Сумська область, Лебедський район (25 років) | 23 грудня 2022 | Свій останній бій сержант Василь Коробейник прийняв біля населеного пункту Нью-Йорк Бахмутського району | ||||
| 9830 | |
|
Військовослужбовці ЗС України. | 23 грудня 2022 | (для доповнення за 23
грудня 2022 року) | |||
| 9831 | |
Курінний Сергій |
Прапорщик служби цивільного захисту, водій-сапер групи піротехнічних робіт аварійно-рятувального загону спецпризначення ГУ ДСНС України у Житомирській області. | 24 грудня 2022 | Загинув в результаті підриву на міні під час проведення робіт з розмінування у Херсонській області[236][237]. | |||
| 9832 | |
Краснощоков Дмитро |
Молодший сержант служби цивільного захисту, водій автотранспортного відділення аварійно-рятувального загону спецпризначення ГУ ДСНС України у Житомирській області. | 24 грудня 2022 | Загинув в результаті підриву на міні під час проведення робіт з розмінування у Херсонській області[236][237]. | |||
| 9833 | |
Сич Олексій |
Сержант служби цивільного захисту, фельдшер-рятувальник аварійно-рятувального загону спецпризначення ГУ ДСНС України у Житомирській області. | 24 грудня 2022 | Помер по дорозі в лікувальний заклад в результаті отриманих травм під час підриву на міні у Херсонській області[236][237]. | |||
| 9834 | 
|
Семка Тимофій
(«Вжик») |
м. Кривий Ріг. Раніше він перебував у складі Інгульської паланки війська запорозького низового українського козацтва. Був не один раз інструктором на обласних етапах військово-патріотичної «Джури». У 2018 році воював у складі Української добровольчої армії. З початку повномасштабного вторгнення пішов служити в морську піхоту. Хлопець був парамедиком в 140-у окремому розвідувальному батальйоні. Протистояв ворогам на Лиманському напрямку. | 24 грудня 2022 | Загинув на Лиманському напрямку, уламок потрапив у шию, зачепивши аорту. Похований 28 грудня на Центральному кладовищі[238]. | |||
| 9835 |
|
Андрієвський Михайло Михайлович |
17 січня 1991, с. Вороблевичі, Львівської області. З 1997 по 2006 рр. навчався у Вороблевицькій загальноосвітній школі I—III ст. Після закінчення 9 класу вступив до Дрогобицького механічного коледжу, де навчався 4 роки. Проходив військову службу у Збройних Силах. В 2017 році брав участь в бойових дій на сході України. З початку повномасштабного вторгнення разом із батьком захищав державу у складі Збройних Сил України. Служив у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді[239]. | 24 грудня 2022 | Загинув у місті Торське Краматорського району Донецької області від кулі снайпера[240]. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[63]. | |||
| 9836 |
|
Слинько Віталій
|
25 років, Полтавщина. Закінчив Черкаський будівельний ліцей. | 24 грудня 2022 | Загинув під час оборонних дій в районі Кліщіївки, що на Донеччині. Потрапив під обстріл та отримав осколкові поранення від розриву міни[241]. | |||
| 9837 |
|
Кравчук Олександр
|
26 жовтня 1982, м. Луцьк. Був мобілізований на військову службу до складу військової частини на посаду водія 2-го механізованого взводу 9-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону. | 24 грудня 2022 | Загинув внаслідок ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Опитне на Донеччині[242]. | |||
| 9838 |
|
Грабар Ілля
|
33 роки, родом з Дніпровщини, багато років жив та працював у Києві, звідки переїхав в один із житлових комплексів Бучі. | 24 грудня 2022 | Загинув під час бойового завдання поблизу селища Північне Донецької області. Похований 30 грудня на Алеї Героїв в місті Буча[243]. | |||
| 9839 |
|
Нікіфоров Андрій
|
46 років, с. Михайлики, Мачухівської громади. Учасник АТО, з перших днів повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини. | 24 грудня 2022 | Похований 31 грудня у рідному селі Михайлики[244]. | |||
| 9840 |
|
Шульган Віктор Володимирович |
1996, с. Трубки на Волині. Молодший сержант, командир третього десантно-штурмового відділення третього десантно-штурмового взводу другої десантно-штурмової роти четвертого десантно-штурмового батальйону 80-ї ОДШБр[245]. | 24 грудня 2022 | Загинув внаслідок військових дій від вибухів та осколків в районі населеного пункту Торське Краматорського району Донецької області. Похований 28 грудня в рідному селі. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[246]. | |||
| 9841 |
|
Зайцев Юрій
|
Народився в с. Юринці Городоцького району Хмельницької області. Воював з 2014 року. Служив у 80-тій окремій десантно-штурмовій бригаді[247][248]. | 24 грудня 2022 | Помер у госпіталі в Дніпрі. Похований на кладовищі у Сатанові. | |||
| 9842 | 
|
Андрєєв Дмитро
|
39 років, м. Юнокомунарівськ (зараз Бунге), Донецької області. У 2003 році здобув професію бухгалтера у Куп'янському професійно-технічному училищі №64. Жив із родиною у Харкові. Останнім часом працював таксистом. Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік приєднався до лав ЗСУ. Служив у 769-й окремій радіолокаційній роті 164-ої радіотехнічної бригади. Обіймав посаду старшого стрільця відділення охорони взводу охорони, звання Старший Солдат. | 24 грудня 2022 | Виконуючи службові обов’язки у військовій частині в місті Лозова на Харківщині. Військовому раптово стало зле. Він помер у кареті швидкої допомоги від гострої недостатності кровообігу й ішемічної хвороби серця. За 4 дні до цього воїну виповнилося 39 років. Похований на Алеї Слави центрального кладовища у місті Лозова на Харківщині [249]. | |||
| 9843 |
|
Ящук Роман(«Таліб»)
|
Серединка Вінницької області. Закінчив середню школу в селі Вила-Ярузькі на Вінниччині. Згодом оселився у місті Новоселиця Чернівецької області. Останні 15 років працював столяром і робив меблі на замовлення. Під час повномасштабної війни чоловік пішов захищати свою родину та країну від окупантів. Роман став бійцем 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади ЗСУ. Обійняв посаду гранатометника і вирушив на передову. | 24 грудня 2022 | Загинув біля села Білогорівка на Донеччині. Виконуючи бойове завдання, воїн отримав смертельне поранення внаслідок ворожого артилерійського обстрілу. Похований на кладовищі в селі Зелений Гай Чернівецької області [250]. | |||
| 9844 … 9845 |
|
|
Військовослужбовці ЗС України. | 24 грудня 2022 | (для доповнення за 24 грудня 2022 року) | |||
| 9846 | .png) |
Горовець Юрій Сергійович («Святоша») |
14 червня 1988, мешканець м. Дніпро. Командир диверсійно-розвідувальної групи, начальник медичної служби батальйону «Братство». Був членом ВО «Свобода», також підтримував акції ВГО «Не будь байдужим!»[251]. 2014 року пішов добровольцем на війну. Проходив службу у складі роти «Свята Марія». Воював у Іловайську, на Горлівському напрямку, боронив Маріуполь. Багаторічний учасник спільноти «Братство» Дмитра Корчинського. 4 лютого 2022 року відбувався суд над Юрієм у справі нападу на журналіста проросійського телеканалу «НАШ». | 25 грудня 2022 | Загинув під час диверсійного виходу на території Брянської області[252][253]. Похований 7 березня 2023 року на Байковому кладовищі[254]. | |||
| 9847 | |
Михайлов Максим Русланович («Непийпиво») |
24 серпня 1990, м. Васильків Київська область. Сапер диверсійно-розвідувальної групи батальйону «Братство». Приєднався до Братства у 2012 році. Максим їздив на Кубань ще до Майдану, організовувати протести у РФ. | 25 грудня 2022 | Загинув під час диверсійного виходу на території Брянської області[252]. Похований 7 березня 2023 року на Байковому кладовищі[254]. | |||
| 9848 | |
Карпюк Тарас Юрійович («Тарасій») |
30 серпня 1984. Сапер диверсійно-розвідувальної групи батальйону «Братство». Ще в далекі нульові, брав участь у антиліберальних акціях. Був пораненій в ноги на Майдані. Одним з перших пішов на війну у 2014 році. Під Іловайськом у близькому контакті з ворогом його поранило. Сепаратист вистрілив у Тараса з відстані 15 метрів, але промазав та влучив у магазин з трасерами. Ті загорілись і почали вибухати. Довго лікувався. Після початку повномасштабної війни пішов на фронт. | 25 грудня 2022 | Загинув під час диверсійного виходу на території Брянської області[252] Похований 7 березня 2023 року на Алеї Слави Лук'янівського кладовища[254]. | |||
| 9849 | |
Лягов Богдан Олександрович («Аполлон») |
11 лютого 2003, м. Жовті Води. Сапер диверсійно-розвідувальної групи батальйону «Братство». З початку повномасштабного вторгнення став на захист України. Відразу зголосився в диверсійну групу. | 25 грудня 2022 | Загинув під час диверсійного виходу на території Брянської області[252] Похований 7 березня 2023 року на Байковому кладовищі[254]. | |||
| 9850 |
|
Стасюк Володимир Миколайович
|
3 серпня 1978, с. Рогізно, Жидачівської громади, Львівської області. Командир відділення автомобільного взводу, молодший сержант. Пройшов Майдан і Революцію Гідності. У час воєнного вторгнення з 2014 року хотів іти воювати в АТО, але не взяли за станом здоров'я. Перед повномасштабною агресією працював за межами України. Військові навчання проходив на Яворівщині, захищав і відвойовував південні терени нашої країни на Херсонщині. Після звільнення Херсона їхній підрозділ перекинули під місто Бахмут. | 25 грудня 2022 | Загинув внаслідок важких поранень отриманих під час ворожого артилерійського обстрілу, поблизу східної околиці міста Бахмут Донецької області[255]. | |||
| 9851 |
|
Дацко Василь
|
36 років, с. Калитяки, Яворівської громади. Молодший сержант 24 ОМБр. Освіту отримав спочатку у Верблянах, потім у Новояворівську. В часи Помаранчевої революції проходив військову службу в Чернігівській області. Із початком повномасштабного вторгнення Герой знову вступив до ЗС України, аби захищати своїх рідних та Батьківщину. | 25 грудня 2022 (потребує уточнення) |
Загинув внаслідок отримання несумісного з життям пораненням під час запеклого бою з російським агресором у Бахмутському районі на Донеччині[256][257]. | |||
| 9852 |
|
Кравець Петро
|
49 років, с. Сновидовичі, Рокитнівська громада. | 25 грудня 2022 (потребує уточнення) |
Загинув під час мінометного обстрілу у місті Бахмут, що на Донеччині[258]. | |||
| 9853 |
|
Мельник Михайло
|
1992, с. Княже, Золочівський район. Був дяком храму у селі Княже. Працював монтером кабельного виробництва у Золочівському виробничому підрозділі Електроконтакт Україна | 25 грудня 2022 (потребує уточнення) |
Похорон відбувся 29 грудня в церкві Святого Пророка Іллі в селі Княже[259]. | |||
| 9854 |
|
Солотва Юрій
|
Пішов воювати 16 березня. | 25 грудня 2022 | Поховали захисника в селі Скнилів 10 січня[260]. | |||
| 9855 |
|
Свідрик Іван Юхимович
|
с. Кошмаки, що на Рафалівщині. | 25 грудня 2022 | Загинув при відбитті атаки російських окупантів під Соледаром[261]. | |||
| 9856 | 
|
Занозюк Олександр Петрович
|
11 березня 1984, м. Костопіль, Рівненська область. Солдат, Проходив службу в 1 парашутно-десантному батальйоні в/ч А1126. В мирний час працював майстром в художній студії по виготовленню меблів. | 25 грудня 2022 | Загинув поблизу населеного пункту Червонопопівка Сєверодонецького району Луганської області.[262]. | |||
| 9857 | 
|
Авдєєв Ілля Олександрович
|
9 січня 1991, м. Червоноград, Львівської області. Солдат, стрілець-санітар 17-ої окремої танкової Криворізької бригади. | 25 грудня 2022 | Загинув поблизу села Парасковіївка Донецької області [263] | |||
| 9858 |
|
Годущан Юрій Вікторович
|
5 листопада 1981, с. Охрімівці Віньковецького району Хмельницької області. Навчався в СЗОШ №8. Ще з дитинства мріяв бути офіцером. Після закінчення школи в 1999 році вступив до Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. Закінчивши у 2003 році академію, молодий лейтенант поїхав на кордон. Проте на досягнутому не зупинявся, здобув другу вищу освіту в Міжрегіональній академії управління персоналом. У 2010 році одержав диплом юриста, здобув кваліфікацію спеціаліста правознавства. Володів чотирма мовами: англійською, угорською, румунською та польською. Багато років працював у прикордонній службі. 26 лютого 2022 пішов на війну. Воював на Запорізькому та Херсонському напрямках. Військовослужбовець 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади ЗСУ, капітан. | 25 грудня 2022 | Зник безвісти виконуючи бойове завдання під Бахмутом. 28 серпня 2023 відбулося підтвердження ДНК експертизи. Похований на Алеї Слави кладовища, що у мікрорайоні Ракове. 12 лютого 2024 указом президента України нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня [264][265]. | |||
| 9859 … 9860 |
|
|
Військовослужбовці ЗС України. | 25 грудня 2022 | (для доповнення за 25 грудня 2022 року) | |||
| 9861 |
|
Іванців Юрій
|
29 квітня 1983 року, м. Рогатин. Здобув професію інженера-механіка Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Працював головним механіком на ТОВ ВКФ «СКЛО-ПАК». З 2013 року працював за кордоном. 9 березня 2022 року повернувся з-за кордону і став на захист України у складі десантно-штурмового відділення батальйону морської піхоти. Без батька залишилося троє неповнолітніх дітей. | 26 грудня 2022 | Загинув під Мар'їнкою Покровського району на Донеччині. Під час виконання бойового завдання отримав численні поранення несумісні з життям[266]. | |||
| 9862 |
|
Олійник Роман Віталійович |
24 травня 2001, с. Когильне. Закінчив початкову школу у рідному Когильному, а тоді до 9 класу навчався в освітньому закладі села Льотниче. Здобув фах маляра-штукатура у Володимир-Волинському вищому професійному училищі. Після закінчення училища двічі їздив на заробітки в Польщу, а 2020 році пішов на службу за контрактом у львівську 80-ту ОДШБр. Двічі їздив в зону АТО/ООС, а коли почалася повномасштабна війна брав участь в обороні Херсонщини та Миколаївщини[267]. | 26 грудня 2022 | Загинув у Краматорському районі на Донеччині, отримавши ушкодження внаслідок військових дій від вибухів та осколків[268]. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[140]. | |||
| 9863 |
|
Шкапін Олександр
|
41 рік, м. Рубіжне Луганська область. Солдат, військовослужбовець 57 ОМПБр. Працював печатником на Рубіжанському картонно-тарному комбінаті. Був мобілізований восени 2022 року, проходив військову службу у складі роти радіаційного, хімічного та біологічного захисту. | 26 грудня 2022 | Загинув у бою з окупантами поблизу м. Бахмуту Донецької області[269]. | |||
| 9864 |
|
Кузьменко Вячеслав Вікторович
|
30.12.1999, с. Широке, Солонянська селищна рада. | 26 грудня 2022 | Загинув під час оборонних дій в Бахмутському районі[270]. | |||
| 9865 |
|
Темник Володимир
|
с. Вовчухи. Сержант, був учасником АТО. Брав участь у боях в найгарячіших точках фронту. | 26 грудня 2022 | Під час артилерійського обстрілу отримав важкі поранення, що виявилися несумісними з життям. Того ж дня він помер у лікарні м. Дніпра[271]. | |||
| 9866 |
|
Коваль Матвій Іванович |
10 серпня 1977, м. Львів. Закінчив Львівське вище професійне училище харчових технологій. Після завершення навчання проходив військову службу в армії. У мирний час працював в охоронній сфері. Протягом 2015—2016 років Матвій Коваль виконував бойові завдання у зоні проведення АТО у складі 79 окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗСУ. Попри те, що на Сході чоловік отримав інвалідність, з перших днів повномасштабного вторгнення добровольцем став на захист України. Проходив військову службу у складі 80 десантно-штурмової бригади ДШВ ЗСУ[272]. | 26 грудня 2022 | Загинув 26 грудня. Похорон відбувся 6 січня 2022 року. Похований на Личаківському кладовищі[273]. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[140]. | |||
| 9867 |
|
Вертеш Степан Адальбертович
|
7 січня 1971, с. Оноківці, Закарпаття. Сержант 128-ї гірсько-штурмової бригади. | 26 грудня 2022 | Загинув під час відбиття штурмових дій противника поблизу Соледару Донецької області[274]. | |||
| 9868 |
|
Голуб Андрій Вікторович |
39 років, м. Жмеринка. Навчався в жмеринській школі № 2. Випускник Жмеринського вищого професійного училища. Солдат 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[275][276]. | 26 грудня 2022 | Загинув поблизу населеного пункту Торське Краматорського району на Донеччині. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[63]. | |||
| 9869 |
|
Новаковський Іван Іванович |
23.07.1991, м. Київ. Солдат, снайпер 2 категорії взводу снайперів роти снайперів. 79 ОДШБ в/ч А0224. Навчався у Вищому навчальному закладі «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» та здобув кваліфікацію бакалавра з маркетингу. Працював в ТОВ «Леруа Мерлен Україна», в ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» магазин «Фокстрот». Із початком повномасштабного вторгнення добровільно став на захист України, 09.08.2022 був призваний до ЗС України. Виконував бойові завдання в найгарячішому напрямку ведення бойових дій в районі населеного пункту Марʼінка Донецької області. | 26 грудня 2022 | 26 грудня під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Марʼінка від вогнепально осколкового поранення загинув. Відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Сталевий хрест» та нагороджений орденом « За Мужність» ІІІ ступеня(посмертно). Похований 09 січня 2023 року на Міському Берковецькому кладовищі у м. Києві. 42 ділянка, 14 ряд. | |||
| 9870 |
|
|||||||
| 9869 … 9879 |
|
|
Військовослужбовці ЗС України. | 26 грудня 2022 | (для доповнення за 26 грудня 2022 року) | |||
| 9880 | 
|
Фендик Андрій
|
39 років, м. Долина. Солдат, водій-електрик безпілотних авіаційних комплексів розвідувальної роти 62 окремої механізованої бригади. | 27 грудня 2022 | Загинув воїн під час виконання бойового завдання з розвідки поблизу селища Курдюмівка Донецької області внаслідок мінометно-артилерійських ворожих обстрілів[277]. | |||
| 9881 |
|
Гординський Юрій Романович |
32 роки, м. Львів. Здобув освіту на юридичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка. Після завершення навчання проходив строкову військову службу у складі 80 окремої десантно-штурмової бригади. Після цього працював у сфері IT-технологій. На початку повномасштабного вторгнення повернувся до лав 80 бригади. Військовий був одним із захисників, які визволяли Херсон. | 27 грудня 2022 | Загинув у бою з військами російських окупантів. Похований на Личаківському кладовищі 2 січня[278]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[140]. | |||
| 9882 | 
|
Бродюк Богдан
|
39 років, м. Львів. Навчався у Ліцеї № 46 імені В'ячеслава Чорновола Львівської міської ради. Закінчив географічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка. До початку повномасштабного вторгнення працював менеджером на підприємстві. | 27 грудня 2022 | Загинув у бою з військами російських окупантів. Похований на Личаківському кладовищі 31 грудня[279]. | |||
| 9883 |
|
Пірич Анатолій Степанович
|
с. Сошки Шепетівського району. Молодший сержант, стрілець-снайпер
У 2015—2016 році брав участь в боєвих діях на сході України в складі 25 ОДШБ. В травні 2021 року повернувся до лав ЗСУ, але вже в складі 57 ОМПБр 42 батальйон. Російське вторгнення зустрів на нульових позиціях під н.п. Щастя. В травні 2022 року отримав важке поранення, але після реабілітації повернувся захищати Батьківщину. |
27 грудня 2022 | Загинув виконуючи бойові завдання в районі населеного пункту Бахмут Донецької області внаслідок артилерійського обстрілу командно-спостережного пункту військової частини отримавши несумісні з життям поранення. Похорон відбувся 3 січня[280]. | |||
| 9884 |
|
Черняков Владислав
|
20 років, м. Буча. | 27 грудня 2022 | Був тяжко поранений під час бойового завдання поблизу Авдіївки, що на Донеччині. Похований в Бучі на Алеї Героїв 30 грудня[281]. | |||
| 9885 … 9900 |
|
|
Військовослужбовці ЗС України. | 27 грудня 2022 | (для доповнення за 27 грудня 2022 року) | |||
| 9901 |
|
Ус Юрій
|
Родом з Острожчини | 28 грудня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району[282]. | |||
| 9902 | 
|
Черних Владислава Валентинівна
(«Аїда») |
28 років, м. Харків. Була медикинею та аспіранткою Національного фармацевтичного університету. Її батько, Валентин Черних, є почесним ректором фармацевтичного університету. У добровольчому батальйоні вона навчала військових тактичної медицини та евакуювала поранених. У листопаді Владислава разом із побратимами опановували керування безпілотниками українського виробництва. Служила у добровольчому формуванні Харківської громади «Хартія», що входить до 127 бригади ТРО. | 28 грудня 2022 | Загинула на Бахмутському напрямку під час виконання бойового[283]. | |||
| 9903 |
|
Колісник Геннадій
|
43 роки. Був директором Донецького обласного центру туризму та краєзнавства учнівської молоді. | 28 грудня 2022 | Загинув під час оборони України від армії РФ[284]. | |||
| 9904 |
|
Битяк Вадим Володимирович
|
1966 м. Сміла. Старший сержант, був навідником штурмового відділення 3 штурмового батальйону військово частини. | 28 грудня 2022 | Загинув в Донецькій області, внаслідок штурмових дій противника, гідно виконуючи свій військовий обов'язок. Церемонія прощання відбулася 4 січня на площі перед Смілянським Будинком Рад[285]. | |||
| 9905 |
|
Пінчук Геннадій Іванович
|
1968, смт. Клевань. Сержант 2 батальйону 110 ОМБр ім. генерала хорунжого Безручка | 28 грудня 2022 | Помер у госпіталі м Дніпро від отриманих в бою важких поранень під час захисту м. Авдіївка Донецької області[286]. | |||
| 9906 |
|
Рудь Володимир Миколайович
|
1981, с. Велика Багачка, Полтавська область. Молодший сержант, проходив військову службу на посаді командира бойової машини — командира відділення механізованого батальйону. | 28 грудня 2022 | Помер від отриманих поранень внаслідок танкового обстрілу, обороняючи Луганську область[287]. | |||
| 9907 |
|
Настич Михайло
|
Перечин. Став на захист України з перших днів повномасштабної війни. | 28 грудня 2022 | З 28 грудня він вважався зниклим безвісти. Загинув на полі бою поблизу села Кліщіївка, що під Бахмутом. Похорон відбувся 21 січня у греко-католицькому храмі міста Перечин[288]. | |||
| 9908 |
|
Вовк Володимир
|
м. Прага. Згодом родина переїхала до Львова. Закінчив колишню школу № 14 міста Львова та Державний навчальний заклад «Львівське вище професійне політехнічне училище». Після завершення навчання проходив військову службу в Одеській області. У мирний час працював на автозаправній станції. У 2019 році добровільно став на захист Батьківщини, виконував бойові завдання у зоні проведення Операції Об'єднаних сил. Із початком повномасштабного вторгнення вступив до лав 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка Сухопутних військ Збройних сил України. | 28 грудня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання біля Авдіївки. Похорон відбувся 12 січня у Гарнізонному храмі. Похований на Личаківському кладовищі у Львові[289][290]. | |||
| 9909 |
|
Бесараба Євгеній Вікторович
|
25 років, с. Зелена Липа Чернівецької області. Закінчив Перебиковецьку середню школу. Потім служив в армії. З перших днів повномасштабного російського вторгнення став на захист України у лавах ЗСУ. Служив сапером в інженерно-саперномі відділенні 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка (в/ч А4007). Восени був нагороджений медаллю «За оборону Авдіївки». | 28 грудня 2022 | Загинув у бою з окупантами під Авдіївкою на Донеччині. Похований в рідному селі[291]. | |||
| 9910 |
|
Федорко Юрій
|
8 жовтня 1964, смт Донець Харківської області. Навчався у Червонодонецькій гімназії Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області. Закінчив Івано-Франківський національний технічний університет (тоді — інститут) нафти і газу. Під час навчання проходив військову кафедру. Працював головним інженером у ТзОВ ТВК «Львівхолод». Захоплювався кемпінгом, гірським туризмом, лижним спортом та грою на гітарі. У 2014 році добровольцем став на захист Батьківщини, виконував бойові завдання у зоні проведення Антитерористичної операції у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України. Із перших днів повномасштабного вторгнення повернувся до лав 80-ї бригади[292]. | 28 грудня 2022 | Загинув на війні з російськими окупантами. Похований 30 грудня на Личаківському цвинтарі[293]. | |||
| 9911 | 
|
Кудлінський Юрій Анатолійович
|
Народився 9 квітня 1978 року у м. Києві. Молодший сержант, кулеметник. Командир 3-го відділення, 4-ї стрілецької роти 130-го батальйону 241-ї окремої бригади ТРО ЗСУ. Закінчив Київський педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, навчався на факультеті української філології. З 17 років працював вчителем та виховував у дітей любов до української мови. Цікавився історією України. Постійно навчався і самовдосконалювався. Працював митним брокером, керівником КРВ на АЗК. Співробітники знали його як чесну, віддану своїй справі людину, з незаплямованою репутацією, що не поступався своїм обовʼязкам і принципам. Активний учасник революції гідності з першого по останній день, де отримував травми, але йшов через біль і продовжував відстоювати інтереси країни. До початку повномасштабного вторгнення вступив до ТРО, де проходив навчання. З 24 лютого одразу став на захист України від окупантів.Захищав Київ. Разом із підрозділом воював на Харківщині, Донеччині та Луганщині. Пройшов найгарячіші ділянки фронту. Обожнював своїх дітей і виховував справжніми патріотами України. Мріяв жити!!!!! Без батька залишилось троє дітей: Анастасія, Дмитро і Остапчик. | 28 грудня 2022 | Загинув 28 грудня 2022 року, під час виконання бойового завдання поблизу села Золотарівка на Луганщині. Воїну було 44 роки.Похований на Берковецькому кладовищі (Міське кладовище) в м.Києві на Алеї Героїв (42 ділянка, 13 ряд, 20місце) | |||
| 9912 |
|
Стецик Юрій Яремович
(«Пікассо») |
9 травня 1999. Син художника і музиканта Яреми Стецика з гурту Перкалаба. Навчався в Івано-Франківській гімназії №1. Писав музику, пластун. Навчався у "Львівській політехніці" на спеціальності "містобудування", також — на факультеті архітектури Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. У студентські роки вирішив стати військовим, облишив навчання і з 2019 по 2021 рік проходив строкову службу. Молодший сержант, командир відділення 2-ї роти 78-го батальйону 102-ї бригади ТРО. | 28 грудня 2022 | Загинув в бою з ворогом поблизу села Дорожнянка Запорізької області. Офіційно вважається зниклим безвісти [294]. | |||
| 9913 |
|
Ярошук Олександр Петрович
(«Красний») |
30.04.1990. 3 механізоване відділення 1механічний взвод 10 механічна рота 4 механічний Бат. В/ч А0222. Солдат. | 28 грудня 2022 | Похований на Берковецькому кладовищі [295] | |||
| 9913 | 
|
Хомандяк Роман Михайлович
|
22 червня 1991, м. Одеса. В 2000 році родина переїхала в с. Клішківці Чернівецької області. Закінчив Чернівецький транспортний коледж. Після строкової служби уклав контракт з ДПСУ і продовжував службу в м. Бориспіль в окремому контрольно-пропускному пункті "Київ". Здобув дві вищі освіти - Львівський політехнічний інститут та Уманський педагогічний університет. Під час повномасштабного російського вторгнення Роман захищав Україну у складі Чернівецького прикордонного загону. Був головним сержантом[296]. | 28 грудня 2022 | Помер в с. Чернещина Ізюмського району Харківської області. Похований 3 січня 2023 р. на сільському кладовищі в с. Клишківці[297]. | |||
| 9914 |
|
Савченко Дмитро
|
28 років, м. Мукачево. | 28 грудня 2022 | Загинув при обороні Авдіївки [298] | |||
| 9915 … 9920 |
|
|
Військовослужбовці ЗС України. | 28 грудня 2022 | (для доповнення за 28 грудня 2022 року) | |||
| 9921 |
|
Чобан Василь
|
13 січня 1975 року, с. Троїця Коломийського району. Сержантом, проходив військову службу в одному з підрозділів Сил оборони. | 29 грудня 2022 | О 21:40 був знайдений на позиції поряд із селом Комишуваха Волноваського району Донецької області. Попередня причина смерті — гостра серцева недостатність[299]. | |||
| 9922 |
|
Волошин Михайло
|
35 років, с. Ісаків Олешанської громади, Івано-Франківська область. Проживав у місті Калуш. | 29 грудня 2022 | Загинув боєць на межі Харківської та Луганської областей[300]. | |||
| 9923 |
|
Мояк Мар'ян
|
24 роки, м. Борислав, Львівська область. | 29 грудня 2022 | Загинув на Харківщині. Похорон відбувся 3 січня. Похований на міському кладовищі на Алеї Слави у селі Попелі[301]. | |||
| 9924 |
|
Лойко Юрій
|
31 рік, смт Новий Яричів Львівська область. Старший навідник 24 ОМБр. Закінчив Львівську філію Київського національного університету культури і мистецтв за спеціальністю «Комп'ютерна інженерія». 2014 року став на захист Батьківщини у складі Збройних Сил України. Учасник АТО/ООС. Пройшов Іловайський котел. У перші дні повномасштабного вторгнення повернувся з-за кордону, щоб взяти зброю до рук та продовжити захищати Україну. | 29 грудня 2022 | Загинув під час артилерійського обстрілу біля міста Бахмут Донецької області[302]. | |||
| 9925 |
|
Кінаш Юрій
|
26 вересня 1990, м. Львів. Навчався в школі № 43, у 2007 закінчив Львівський військовий ліцей ім.Героїв Крут. У 2012 НУ «Львівська Політехніка». | 29 грудня 2022 | Загинув поблизу м. Бахмуту[303]. | |||
| 9926 |
|
Юрчук Олександр
|
1986, м. Шепетівка. Молодший сержант. На військову службу його призвали 23 травня 2022 року. | 29 грудня 2022 | Похорон відбувся 4 січня[304]. | |||
| 9927 |
|
Свердлик Роман
|
47 років, с. Сороки, Бучаччина. | 29 грудня 2022 | Помер по дорозі на фронт, повертаючись з відпустки, ймовірно через серцеву недостатність[305]. | |||
| 9928 |
|
Лис Юрій
|
м. Кам'янка-Бузька, Львівська область. У героя залишилися дружина і донька. | 29 грудня 2022 | Загинув під час артилерійського обстрілу біля міста Бахмут Донецької області[302]. | |||
| 9929 |
|
Галась Сергій Іванович
|
13 лютого 1986, с. Нова Басань, Чернігівська область. Закінчив місцеву ЗОШ та Коростенське профтехучилище, працював на місцевих підприємствах. З 2015 року проходив військову службу у складі ЗС України в зоні АТО. Із початком повномасштабної агресії росії — в одній із десантно-штурмових бригад ЗСУ. | 29 грудня 2022 | Загинув виконуючи бойове завдання[306]. | |||
| 9930 |  |
Прінько Віталій Леонідович |
7 березня 1966, м. Городенка Івано-Франківська область. Сержант, військовослужбовець 44 ОАБр. | 29 грудня 2022 | Помер у лікарні внаслідок поранень отриманих у бою[307]. | |||
| 9931 | 
|
Рибак Андрій
|
27 вересня 1995, м. Львів. Навчався у ліцеї №93. Закінчив Національний університет «Львівська політехніка» за спеціальністю «автомобільний транспорт». Водночас проходив військову кафедру при Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Старший лейтенант. З початком повномасштабного вторгнення боровся з російськими окупантами у складі 355-го навчального механізованого полку 184-го навчального центру Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. | 29 грудня 2022 | Похорон відбувся 4 січня 2023, похований на Личаківському цвинтарі [308]. | |||
| 9932 |
|
Вернигора Олексій Григорович
|
30.03.1981, м. Київ. 17 березня 2022 року став на захист Батьківщини. Звання - Сержант, перебував на посаді - Командир 2го стрілецького відділення 3ого стрілецького взводу 4 стрілецької роти. 131-й окремий батальйон територіальної оборони м. Києва, 112-та окрема бригада. При житті нагороджений почесною відзнакою 131 батальйону. | 29 грудня 2022 | 29.12.2022 року загинув на околицях села Діброва, Луганської області виконуючи бойове завдання від ВОГ в голову. Похований на Міському кладовищі в м. Києві на Алеї Героїв (42 ділянка, 13 ряд, 23 місце). | |||
| 9933 |
|
Пацкан Іван Володимирович
|
м. Нікополь | 29 грудня 2022 | Загинув поблизу села Бахмутське Донецької області. Залишилися мати, сестра і 2 неповнолітніх сини [309]. | |||
| 9934 | 
|
Гладьо Василь Романович
|
8 травня 1985, с. Ваньовичі, Самбірського району. 20 липня 2022 року був призваний на військову службу. Стрільць-снайпер 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 3 механізованої роти 99 механізованого батальйону військової частини А0362 | 29 грудня 2022 | Загинув підб Солдером [310] | |||
| 9935 | 
|
Андрухов Олександр Васильович
(«Шульц») |
1 лютого 1984, 38 років, м. Бар, Вінницька область. Лейтенант, в/ч А4038, 38-й окремий стрілецький батальйон. | 29 грудня 2022 | Загинув в районі Авдіївки. Залишилися дружина та двоє дітей [311]. | |||
| 9936 … 9940 |
|
|
Військовослужбовці ЗС України. | 29 грудня 2022 | (для доповнення за 29 грудня 2022 року) | |||
| 9940 |
|
Воробйов Максим Вікторович |
2 червня 1985, Носівський район Чернігівська область. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Був мобілізований 15 березня 2022 року та став стрільцем-снайпером. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеню (24.05.2022). | 30 грудня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання в Запорізькій області[312]. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеню (посмертно)[313]. | |||
| 9941 |
|
Зузяк Руслан Васильович |
Ворохта, Івано-Франківська область. Стрілець 3 стрілецької роти 102 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ. | 30 грудня 2022 | Загинув неподалік міста Гуляйполе Запорізької області[314][315]. | |||
| 9942 |
|
Петрик Степан Васильович
|
27 березня 1977, с. Парище Надвірнянської громади. Закінчив школу у 1994. | 30 грудня 2022 | Загинув під час ворожого мінометного обстрілу неподалік Бахмута Донецької області. Отримав несумісні з життям уламкові поранення внаслідок вибухової хвилі. Похований в с. Гаврилівка, Надвірнянського району [314]. | |||
| 9943 |
|
Кваснюк Василь Васильович |
1978, с. Печеніжин Коломийського району. Служив сержантом, стрільцем-снайпером. Воював у складі 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс». | 30 грудня 2022 | Загинув від танкового обстрілу неподалік села Білогорівка Бахмутського району. Разом з ним не стало ще чотирьох побратимів. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня[316][317][318]. | |||
| 9944 |
|
Грига Володимир Іванович |
17 травня 1985, проживав у Пасічній Надвірнянського району. Молодший сержант, військовослужбовець 76 батальйону 102 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ. | 30 грудня 2022 | Загинув поблизу Гуляйполя Запорізької області[315][317]. | |||
| 9945 |
|
Томан Андрій Володимирович |
9 липня 1976, м. Борислав. Був учасником Революції Гідності, де отримав поранення, захищав кордони в АТО у 2014—2015 роках. Залишилися дружина, маленька донечка, мама та сестра. Служив у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді[319]. | 30 грудня 2022 | Загинув на Донецькому напрямку[320]. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[63]. | |||
| 9946 |
|
Браток Василь Васильович
|
24 роки, с. Бережок (Турківська ТГ). | 30 грудня 2022 | Зсагинув 30 грудня у бою[321]. | |||
| 9947 |
|
Фоменко Назар Юрійович |
30 серпня 1984, м. Івано-Франківськ. Закінчив ліцей № 21 Івано-Франківської міської ради імені Євгена Коновальця у 2002 році. У 2007 році закінчив ІФНТУНГ, факультет управління галузевим та регіональним економічним розвитком. Працював у відділах з продажу будівельної компанії ТОВ "Івгранбуд", ТОВ" Є-енергія". 26 лютого 2022 року пішов добровольцем в 102 територіальну бригаду 78 батальйону, служив старшим водієм 2 мінометного взводу мінометної батареї військової частини А 7154, старший солдат. | 30 грудня 2022 | Загинув внаслідок ворожого артилерійського обстрілу на околицях села Дорожнянка Запорізької області[315][322]. | |||
| 9948 |
|
Цимбаліст Назарій Олегович |
19 квітня 1984, 38 років, м. Калуш. У 1986 році його батьки розлучилися і він з мамою переїхав в місто Черкаси. 15 березня 2016-го року підписав контракт із ЗСУ, служив у 10-й гірсько-штурмовій бригаді. Після поранення у травні 2018-го року звільнений в запас. Молодший сержант, головний сержант—командир міномета 2-го мінометного взводу мінометної батареї військової частини А 7154 102-ої бригади територіальної оборони. | 30 грудня 2022 | Загинув внаслідок ворожого артилерійського обстрілу на околицях села Дорожнянка Запорізької області[315][323]. | |||
| 9949 |
|
Алхімов Денис
(«Алхім») |
м. Сєвєродонецьк. Захищав Україну з 2014 року. | 30 грудня 2022 | Загинув рятуючи пораненого побратима недалеко від рідного міста у Луганській області[324]. | |||
| 9950 |
|
Гавриленко Дмитро Петрович
|
1976, м. Сміла. Був головним сержантом 3 механізованого взводу 1 механізованої роти 99 механізованого батальйону військової частини ЗСУ. | 30 грудня 2022 | Загинув при обороні околиць населеного пункту Донецької області. Похорон відбувся 6 січня[325]. | |||
| 9951 |
|
Маковецький Тарас
|
52 роки, м. Львів. Закінчив Автомобільно-дорожній фаховий коледж Національного університету «Львівська політехніка», здобув кваліфікацію «технік-механік». Працював на станції технічного обслуговування транспортних засобів, потім — водієм-навантажувачем за кордоном. Із початком повномасштабного вторгнення РФ добровільно вступив до Територіальної оборони. Воював проти російських військ у складі 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади ОК «Захід» Збройних сил України | 30 грудня 2022 | Загинув 30 грудня 2022 року. Похований 5 січня 2022 на Личаківському кладовищі у Львові[326]. | |||
| 9952 |
|
Гаврилюк Анатолій Петрович
|
5 грудня 1981, м. Житомир. Закінчив ЗОШ № 20, здобував професію будівельника в ПТУ № 1, в Будівельному коледжі. Працював у сфері будівництва. | 30 грудня 2022 | Загинув на Харківщині під час виконання бойового завдання[327]. | |||
| 9953 |
|
Добродій Іван
|
36 років, сержант ЗСУ. Добровольцем пішов воювати в зону АТО/ООС, проходив військову службу у десантних військах. Після звільнення працював охоронцем, зокрема, у рівненському СІЗО. У 2022 році знову добровольцем пішов у військкомат та уклав контракт зі Збройними силами України. | 30 грудня 2022 | Загинув неподалік Макіївки на Луганщині[328]. | |||
| 9954 |
|
Коропецький Роман Ігорович |
1993, с. Загвіздя, Івано-Франківська область. Мобілізований у ЗСУ в липні 2022 року. Водій відділення контрдиверсійної боротьби 102 окремої бригади ТрО ЗСУ. | 30 грудня 2022 | Загинув внаслідок поранень, отриманих під час ворожого обстрілу села Дорожнянка Пологівського району Запорізької області[315][329]. | |||
| 9955 | 
|
Мацієвський Олександр Ігорович
|
10 травня 1980, м. Кишинів. У 2008 році переїхав з родиною до міста Ніжин Чернігівської області. З початком російського вторгнення зарахований снайпером до 119-ї ОБТО. | 30 грудня 2022 | Загинув за невстановлених обставин від кульових поранень поблизу м. Соледар Донецької області. Похований 14 лютого 2023 року у м. Ніжин.[330][331] | |||
| 9956 |  |
 Михайло(«Алтай») |
Росія. Боєць Російського добровольчого корпусу. Залишились дружина та троє дітей. | 30 грудня 2022 (орієнтовно) |
Загинув від численних осколкових поранень прикриваючи свою групу при відході у ролі замикаючого під час виходу в тил ворога (місце не уточнено)[332]. | |||
| 9957 |
|
Бабушкін Сергій Анатолійович
|
30 червня 1972, м. Бахмут. Дитинство та юність пройшли у місті Краматорськ. В 1990 році закінчив ВПТУ № 123 м. Краматорську за спеціальністю терміст на печах. З 1990 року — до березня 2022 року працював на Краматорському металургійному заводі імені Куйбишева в сортопрокатному цеху. Був мобілізований 6 липня 2022 року до Збройних Сил України до в/ч 7272 стрільцем. | 30 грудня 2022 | Отримав тяжке поранення під час виконання військового обов’язку по захисту Батьківщини.Серце зупинилося 30 грудня 2022 року | |||
| 9958 | 
|
Арович Йосип Миколайович
.svg){kind=small}  |
17 березня 1996, селище Мокрий Батай Кагальницького району Ростовської області (РФ). Згодом разом з родиною переїхав у селище Соколівка Верхньодніпровського району. У Збройних силах України з 2010-х років. У 2020 році закінчив Військову академію (м.Одеса). Під час проходження військової служби відзначений державними нагородами: орденом Богдана Хмельницького III ступеня та орденом Данила Галицького. Служив у 3-му окремому полку спеціального призначення імені князя Святослава Хороброго, капітан. | 30 грудня 2022 | Загинув у районі міста Мар‘їнка Донецької області. 4 січня 2023 року похований на Алеї Героїв військового кладовища по вулиці Весняна (Соцмісто) у місті Кам‘янське Дніпропетровської області [333][334][335] | |||
| 9960 … 9960 |
|
|
Військовослужбовці ЗС України. | 30 грудня 2022 | (для доповнення за 30 грудня 2022 року) | |||
| 9961 |
|
Дмітрієв Андрій
|
32 роки, м. Суми. Майстер спорту України, неодноразовий призер чемпіонатів України зі стронгмену. Очолював Сумський осередок федерації стронгмену України. У 2017 році встановив рекорд України у тязі аксель-грифа, навіть не знаючи про існування попереднього досягнення, а в 2019-му посів друге місце на перших в історії Іграх горців, які проходили в карпатському селі Славське. | 31 грудня 2022 | Отримав поранення під Бахмутом, яке стало для нього смертельним[336]. | |||
| 9962 |
|
Чопик Юрій
|
04 жовтня 1984, м. Львів. Навчався у середній загальноосвітній школі І-III ступенів № 31, згодом здобував професійно-технічну освіту. Протягом 2003—2004 років проходив військову службу у Кам'янці-Подільському. Після завершення служби працював на колишньому Львівському автобусному заводі. У 2015 році виконував бойові завдання у зоні проведення АТО, був нагороджений нагрудним знаком «Учасник АТО». Повернувшись, працював у Міжрегіональній науково-виробничій асоціації підприємств «Авіокон проект», згодом заснував приватне підприємство та займався реставрацією ванн. З початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації добровольцем пішов на війну, боровся проти окупантів спершу у складі 80 окремої десантно-штурмової бригади, надалі — 81-ї окремої аеромобільної бригади ДШВ Збройних Сил України. | 31 грудня 2022 | Загинув при виконанні бойового завдання. Похорон відбувся 17 січня[170]. | |||
| 9963 |
|
Муляр Аркадій Васильович
|
15 лютого 1971, с. Глібів Новоушицького району Хмельницької області. У 1988 вступив у Кам'янець-Подільське військове училище, вивчав інженерно-саперну справу. Проходив військову службу в м. Чорноморську Одеської області. Майор, 61 ОМБр. З 25 лютого 2022 року був на передовій у Миколаївській, Херсонській та Донецькій областях. | 31 грудня 2022 | Загинув поблизу м. Соледару Донецької області, підірвався на міні разом з групою[337]. | |||
| 9964 |
|
Тюняєва Оксана
(«Доця») |
16 вересня 1989, м. Вишневе Київська область. З початку повномасштабного вторгнення стала в ряди територіальної оборони, займалась волонтерством, згодом підписала контракт із ЗСУ і захищала свою Батьківщину як солдат, бойовий медик. 252 батальйон, 112 бригади ТРО. | 31 грудня 2022 | Загинула в околицях села Торське, Донеччина. Похорон відбувся 10 січня 2023 р. у Вишневому у церкві «Благодать» за адресою: с. Софіївська Борщагівка, вул. Київська, 40. Похована на Алеї Героїв міського цвинтаря в м. Вишневому[338]. | |||
| 9965 |
|
Гулевич Євген
|
47 років. Закінчив у Калуський ліцей № 2 Калуської міської ради Івано-Франківської області. Здобував освіту на факультеті журналістики ЛНУ імені Івана Франка. У 2005 році закінчив магістерську програму з культурології у цьому ж університеті. Працював у виданнях «Експрес» та «Пост-Поступ». У період із 2010 по 2015 роки був директором Центру гуманітарних досліджень Львівського національного університету ім. Івана Франка. Переклав роман Рея Бредбері «Щось лихе насуває». Був головним редактором українського видання «Світовий атлас вуличного мистецтва і графіті» Рафаеля Шактера. У 2019 році був співтворцем масштабного виставкового проєкту «Ангели», для якого писав мистецтвознавчі статті і проводив фахові консультації. У 2021 році був співкуратором міжнародної міждисциплінарної (не)резиденції «Суміжність» — трансдисциплінарної резиденції для художників і дослідників, які працюють із технологіями, новими медіа та громадськими місцями. Після повномасштабного вторгнення став на захист України до лав 46-ї окремої аеромобільної бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. | 31 грудня 2022 | Загинув під Бахмутом. Похований 10 квітня 2023 на Личаківському кладовищі[339][340]. | |||
| 9965 |
|
Пась Сергій Дмитрович
|
14 квітня 1970 с. Косачівка. Закінчив середню школу, після чого з 1988-го по 1990 роки проходив строкову військову службу. До лав ЗСУ долучився у липні 2022 року. На службу потрапив до складу одного з підрозділів військової частини А4350 на посаду стрільця-снайпера, сумлінно виконуючи свій військовий та громадянський обов'язок з захисту свободи та Незалежності України. | 31 грудня 2022 | Виконував бойове завдання в одному з населених пунктів Донеччини, після чого підрозділ втратив з ним зв'язок. 31 березня 2023-го року нарешті вдалося ідентифікувати особистість воїна. Похорон відбувся в селі Тужар, похований на місцевому кладовищі[341]. | |||
| 9966 |
|
Шевчук Віталій Олександрович
(«Вітаха») |
19 січня 1983, с. Дружба Вінницької області. В дитинстві переїхав з мамою до села Панасівка. Навчався у Гуровецькій середній школі. Потім здобув професію механіка в Гущинецькому професійно-технічному училищі. Захоплювався військовою справою. У 2003-2005 роках служив у ЗСУ. До вторгнення працював в Києві охоронником в одному із житлових комплексів. 25 лютого 2022 року чоловік долучився до 61-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. Служив на посаді стрільця-помічника гранатометника у 101-му батальйоні. | 31 грудня 2022 | Загинув в районі міста Соледар на Донеччині. Похований в селі Непедівка на Вінниччині.[342] | |||
|
|
Новрузов Ельвін Ілгарович |
13.11.1987, м. Калуш Івано-Франківської області. 21 березня 2022 року долучився до лав ЗСУ. Служив на посаді солдат-кулеметник у 46-й окремій аеромобільній бригаді перша рота перший батальйон. З 06.07.2022р. по 24.07.2022 брав участь у визволенні Херсонської області. ОТримав поранення. З 10 грудня 2022 року виконував бойові завдання по звільненню захопленої території біля населених пунктів Курдюмівка, Озарянівка та Кліщіївка Бахмутського району Донецької області. | 31 грудня 2022 | Загинув поблизу населеного пункту Озарянівка Бахмутського району Донецької області під час ведення зустрічного бою з противником підтримуючи свій підрозділ кулеметним вогнем [343] | ||||
| 9967 … 9970 |
|
|
Військовослужбовці ЗС України. | 31 грудня 2022 | (для доповнення за 31 грудня 2022 року та грудень в цілому) | |||
|
Жаркова Олена Олександрівна |
Головний сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинула в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджена орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[344]. | ||||
 |
Лебедєв Дмитро Сергійович |
3 березня 1980, с. Погоріловка, Бєлгородська область. У 2009 році закінчив Міжрегіональну Академію управління персоналом. Старший лейтенант, ДПСУ, | 10 квітня 2022 | Загинув біля Красногорівки від масованого обстрілу. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[344][345]. | ||||
|
Левчук Сергій Іванович |
Капітан, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[344]. | ||||
|
Марков Сергій Миколайович |
Майстер-сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[344]. | ||||
|
Мороз Владислав Віталійович |
Майстер-сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[344]. | ||||
|
Найдьонов Віктор Васильович |
14 лютого 1998, с. Жадове, Семенівський район,Чернігівська область. Штаб-сержант, 11-й прикордонний загін. | 23 березня 2022 | Загинув в районі н.п. Мар’їнка Донецької області від ворожого снаряду танку. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[344][346]. | ||||
|
Сафонов Олексій Євгенійович |
23 жовтня 1973, м. Витегра Вологодської області РФ. У 1991 році закінчив українську загальноосвітню школу № 13 м. Селідове Донецької області. Сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 22 березня 2022 | Загинув в районі міста Мар’їнка Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[344][347]. | ||||
 |
Фадєєв Ігор Володимирович («Хімік») |
24 лютого 1980, м. Слов’янськ Донецької області. У 2019 році вступив до лав Морської охорони. Проходив службу в дивізіоні катерів у Бердянську. Капітан 2 рангу. | 15 квітня 2022 | У ніч з 14 на 15 квітня 23-й загін Морської охорони з важкими боями проривався на «Азовсталь». Ворожий снаряд поцілив у будівлю, уламки накрили двох бійців. Ігор Фадєєв кинувся витягувати хлопців. Одного зміг врятувати, але від наступного вибуху загинув разом з побратимом. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[344][348]. | ||||
|
Яким Василь Васильович |
43 роки, с. Кленовець Мукачівський район Закарпатська область. Старший сержант, військовослужбовець Мукачівського прикордонного загону ДПСУ. Проходив службу в Мукачівському прикордонному загоні більше 20 років. Залишилися дружина та четверо дітей. | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Похований у рідному селі Кленовець[349]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[344]. | ||||
|
Богданов Станіслав Олегович |
Старший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[350]. | ||||
|
Загородній Євген Степанович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[350]. | ||||
|
Кот Сергій Іванович |
Сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[350]. | ||||
|
Прохоров Віталій Михайлович |
51 рік, Якушинці, Вінницька область. Сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[350][351]. | ||||
|
Федоренко Олег Павлович |
Сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[350]. | ||||
|
Іванющенко Сергій Сергійович |
Старшина 2 статті, військовослужбовець ВМС ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 9 травня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[352]. | ||||
|
Ляшенко Дмитро Романович |
Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[352]. | ||||
|
Міняйло Андрій Олександрович («Маус») |
Солдат, 2-й батальйон ССО АЗОВ. | 30 травня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[352]. | ||||
|
Новохатський Сергій Олександрович |
Сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[352]. | ||||
|
Олефіренко Олександр Сергійович |
Мар’янівська громада Оникіївського старостинського округу. Провідний агроном підрозділу «Заповіт Шевченка» НВФ УрожайСолдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Після університету працював в Дніпропетровській області, в компанії «Приват-Агро» | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[352]. | ||||
|
Рубан Віктор Вікторович («Морган») |
Брав участь в АТО в 2014-му році. Солдат, військовослужбовець 2-ї роти ССО «Азов»Київ» | 10 липня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[352]. | ||||
|
Скіба Борис Андрійович |
Головний корабельний старшина, військовослужбовець ВМС ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[352]. | ||||
|
Черненко Антон Олександрович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 29 травня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[352]. | ||||
|
Шагаков Євген Віталійович |
5 лютого 1996. З 2002 по 2011 рік навчався у Стасівській гімназії імені Марії Башкирцевої, закінчивши 9 класів. Своє навчання продовжив у професійно-технічному училищі №23, де отримав професію тракториста. З 2015 року учасник АТО. Старший матрос, снайпер-розвідник, 73МЦСО. | 4 квітня 2022 | Загинув під Кураховим на Донеччині, внаслідок осколкових поранень , несумісних з життям. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[352]. | ||||
- 16 квітня 2022 року, Президент України Володимир Зеленський під час інтерв'ю телерадіокомпанії CNN повідомив, що у війні з російськими окупантами загинуло від 2500 до 3000 українських військових[353].
- 11 травня 2022 року, в ході спеціального брифінгу офіційних представників Сил оборони України, начальник оперативного управління штабу управління Нацгвардії України Олексій Надточий, вперше з початку війни, назвав втрати, які відомство зазнало в ході російського вторгнення в Україну. За його словами, втрати Національної гвардії України під час виконання бойових завдань склали: безповоротні втрати — 501 військовослужбовець, санітарні втрати (зазнали поранень) — 1697 військовослужбовців[354].
- 22 серпня 2022 року, Головнокомандувач Збройних Сил України Валерій Залужний повідомив, що в ході повномасштабної війни з Росією загинули близько 9000 українських військовослужбовців[355][356].
- 23 вересня 2022 року, президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю французькому виданню Ouest-France заявив, що впевнений у перемозі свого народу в цьому конфлікті, в якому, за його оцінками, гине 50 солдатів на день. «У п'ять разів менше, ніж російських військових», — сказав український президент[357][358].
- 1 грудня 2022 року, радник глави Офісу президента Михайло Подоляк в ефірі 24 каналу заявив, що втрати української армії склали до 13000 військових. «У нас є офіційні оцінки Генерального штабу, є офіційні оцінки, які говорить Верховний головнокомандувач. І вони в нас сягають від 10 до 12,5-13 тисяч загиблих. Тобто, ми відкрито говоримо про кількість загиблих», — сказав Подоляк[359][360].
- «Таблиця/Список загиблих» буде наповнюватися та корегуватися по мірі можливості за надходженням відповідної інформації, яка постійно змінюється в результаті інтенсивності бойових дій (посилання — тільки на офіційні та перевірені джерела)
- Див. розділ «Обговорення».
- Відомості з Указів Президента України «Про присвоєння звання Герой України», «Про відзначення державними нагородами України» доповнювати в кінці основної Таблиці, з подальшим уточненням соц.-демографічними даними загиблих Героїв і рознесенням записів за відповідними датами!
Померлі або вбиті в ході російського вторгнення в Україну (2022) демобілізовані учасники АТО/ООС
[ред. | ред. код] Гарбарчук Сергій («Маестро»). м. Київ. Керівник одного з підрозділів ПДМШ ім. Пирогова. До 2014 року був підприємцем, пілотував невеликі літаки. Учасник АТО/ООС. Пройшов бойове хрещення у Дебальцевому, а останнім часом працював у недавно звільненому м. Лимані на Донеччині. Останні роки разом з родиною жив в збудованому на місці дідового обійстя будинку в с. Озадівка на Бердичівщині. О 4 годині ранку в ніч з суботи на неділю (25 грудня) в будинку спалахнула пожежа. Сім'я спала на другому поверсі, але прокинулась від сильного диму. Жінка з сином стрибнули з балкону на автівку, а чоловік кинувся шукати доньку. Рятувальники відшукали загиблих батька і доньку в різних частинах будинку[361].
- ↑ Чому ми досі нічого не знаємо про втрати української армії у війні. BBC. 9 березня 2022. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022.
- ↑ Указ Президента України № 806/2022 від 28 листопада 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ У День Української Державності Президент вручив захисникам України відзнаки «Хрест бойових заслуг». Президент України. 28 липня 2022. Архів оригіналу за 11 вересня 2024. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Загинув воїн та багатодітній батько Сергій Міщенко з Полтавщини: у боях він знищив 35 одиниць ворожої техніки. 03.12.2022, 11:32
- ↑ а б За останній тиждень стало відомо про загибель дванадцятьох захисників з Полтавщини. Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). Процитовано 5 грудня 2022.
- ↑ Указ Президента України № 175/2022 від 26 березня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Миколаївщина втрачає найкращих своїх воїнів…
Миколаївщина втрачає найкращих своїх воїнів… - ↑ Грузинский боец погиб на Украине (рос.)
В боях под Бахмутом погиб еще один грузинский боец (рос.)
В Украине погиб еще один грузинский доброволец (рос.)
В Украине погиб еще один грузинский доброволец (рос.) - ↑ У Львові попрощаються із тероборонівцем Богданом Піхом
- ↑ Нестерпний біль для всієї Дніпропетровщини: загинув молодий Герой. 14.12.2022 16:30
- ↑ Дзюба Валентин Іванович.
- ↑ Указ Президента України №363/2023 «Про відзначення державними нагородами України». Президент України. 30 червня 2023. Архів оригіналу за 4 квітня 2024. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ а б На війні загинули двоє Захисників з Луцька.
- ↑ Кіровоградщина поховала 16 воїнів у перші дні грудня.
- ↑ admin (4 грудня 2022). Важка втрата: на фронті загинув військовий зі Львівщини (ФОТО). Газета по-львівськи (рос.). Процитовано 30 серпня 2023.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №553/2023. Офіційне інтернет-представництво Президента України.
- ↑ Валерій «Кадет» Кошарний.
- ↑ Валерій Кошарний загинув у Донецькій області.
- ↑ Члек, Крістіна (4 грудня 2022). На війні загинув Валерій Кошарний із Роменської громади. Суспільне Суми. Архів оригіналу за 30 листопада 2024. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ НА ФРОНТІ ЗАГИНУВ СОЛДАТ З ЛАДИЖИНСЬКОЇ ГРОМАДИ ОЛЕКСАНДР БОДНАР.
- ↑ За 5 днів до свого дня народження загинув боєць парашутно-десантного батальйону з Полтавщини.
- ↑ а б На Херсонщині загинули Дмитро Рябцев та Богдан Цвеліх, бійці Криворізької бригади Тероборони.
- ↑ Валентин Погрібний загинув під час мінометного обстрілу під Бахмутом на Донеччині. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 29 січня 2023.
- ↑ а б в г д П'ятеро грузинських добровольців загинули в Україні: потрапили в оточення під Бахмутом
- ↑ а б в г д Грузинські добровольці Авто Руруа, Роланд Кварацхелія, Ромео Пічхая, Мераб Аладашвілі та Бадрі Маркелія
- ↑ а б в г д «მზად ვართ, შევუერთდეთ დაღუპული ბიჭების გამოყვანის ოპერაციას — ველოდებით ბრძანებას» — უკრაინაში მებრძოლი ქართველი
- ↑ а б в г д Грузинские бойцы попали в окружение под Бахмутом (рос.)
- ↑ У російсько-українській війні загинув навідник з Івано-Франківщини Дмитро Пасюта
- ↑ Указ Президента України №743/2024 «Про відзначення державними нагородами України ». Президент України. 31 жовтня 2024. Архів оригіналу за 11 листопада 2024.
- ↑ На Бахмутському напрямку загинув снайпер «десятки» з Прикарпаття Василь Герчовський
- ↑ Солдат Іван Гембусь загинув 3 грудня 2022 року під час виконання службового обов'язку поблизу села Діброва Луганської області внаслідок ворожого мінометного обстрілу. Захиснику було 42 роки. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 27 грудня 2022.
- ↑ Солодовнік, Марія; Цьомик, Ганна (1 січня 2023). Загиблі захисники. З ким простилася Харківщина у грудні 2022 року. Суспільне Харків. Архів оригіналу за 3 січня 2023. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Зія Надіров. Платформа пам'яті Меморіал.
- ↑ В Украине погиб еще один азербайджанец (рос.)
В боях за территориальную целостность Украины погибли ещё двое азербайджанских добровольцев (рос.) - ↑ а б «Він був народжений для подвигів». Історії іноземців, які загинули за Україну. Платформа пам'яті Меморіал.
- ↑ Каразуб, Ірина (24 січня 2024). Понад рік вважався зниклим. На війні загинув воїн з Городенки Роман Яринський. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 30 січня 2024. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ У Володимир на щиті повертається загиблий захисник Андрій Богданов.
- ↑ Герой з Волині Андрій Богданов на плечах виніс сотню побратимів, але сам загинув на полі бою. Волинська служба новин. 18 серпня 2023. Архів оригіналу за 11 листопада 2023.
- ↑ Майор Геннадій Романенко загинув під час виконання бойового завдання під Горлівкою. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 10 лютого 2023.
- ↑ Басалига, Маріанна. У бою з російськими окупантами на Луганщині загинув боєць з Івано-Франківщини Олекса Лесів.
- ↑ На Бахмутському напрямку загинув кулеметник «десятки» з Прикарпаття Олег Озар. 06.12.2022, 11:49
- ↑ а б У боях за Україну загинуло двоє польських добровольців: один із них був закоханий в українське козацтво. Фото і відео
- ↑ а б Śmierć Polaków na ukraińskim froncie. «Cześć ich pamięci!» (пол.)
- ↑ а б «Я борюся за Україну»: на війні загинули двоє громадян Польщі
- ↑ а б Указ Президента України № 86/2023 від 21 лютого 2023 року «Про нагородження орденом «За мужність»
- ↑ Полівчак. На Донеччині загинув військовослужбовець з Прикарпаття Сергій Марченко.
- ↑ У Каневі попрощались із померлим від поранень сапером. 06.12.2022, 20:30
- ↑ Загінуў беларус — Аляксей Аўдзеенка
У боях на Бахмутському напрямку загинув білоруський доброволець із позивним «Якуб»: він із перших днів війни став на захист України - ↑ У Вараші знову втрата — загинув солдат Віталій Килюшик
- ↑ Дмитро Філіпович. Платформа пам'яті Меморіал.
- ↑ Тато Кості загинув вчора під Бахмутом. 05.12.2022
- ↑ Яців, Діана (6 грудня 2022). У бою з російськими окупантами загинув боєць з Івано-Франківщини Володимир Стус. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 5 червня 2023. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ В Івано-Франківську провели в останню путь полеглого героя Андрія Бревка
- ↑ а б Забазнова, Наталя (21 грудня 2022). У Львові попрощаються із двома захисниками України. Суспільне Львів. Архів оригіналу за 24 грудня 2022. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ У Львові попрощаються із трьома захисниками України, які загинули в бою
- ↑ Пономаренко, Марія (9 грудня 2022). Було лише 23 роки: рекордсмен України з паверліфтингу загинув у боях на Донбасі. ТСН. Архів оригіналу за 4 лютого 2023. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Полтава прощатиметься з 25-річним Сергієм Авксентєвим.
- ↑ Гніванська громада втратила ще одного Героя - Коломійця Олександра Петровича.
- ↑ На Донеччині, поблизу Бахмута, загинув військовий із Вінниччини Віктор Квасюк.
- ↑ Володимир Савенко загинув під час оборони Бахмута від окупантів. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 8 лютого 2023.
- ↑ ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ | Врадіївська селищна рада Миколаївської області. vradiivska-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 29 квітня 2023.
- ↑ Платформа пам'яті "Меморіал". Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 29 квітня 2023.
- ↑ а б в г д е Указ президента України №141/2023 Про відзначення державними нагородами України. 8 березня 2023.
- ↑ Юрій Федорко з Харківщини та Антон Михалюк з Києва: завтра у Львові Героїв проведуть в останню путь.
- ↑ Окупанти вбили фаната Карпат Ярослава Корду у день Збройних сил України. 07.12.2022, 18:35
- ↑ На війні загинув військовослужбовець з Прикарпаття Василь Маланчук. 09.12.2022, 11:17
- ↑ Був командиром кулеметного взводу. На війні загинув депутат з Львівщини Володимир Сенишин
- ↑ У Львові попрощаються із захисником України Андрієм Юсиком
- ↑ Козлова, Діана (8 грудня 2022). Поблизу Опитного Бахмутського району загинув український військовий з Дружківки. Суспільне Донбас. Архів оригіналу за 10 грудня 2022. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Боєць Геннадій Гавриленко загинув 6 грудня 2022 року під час виконання бойового завдання на Луганщині. Біля села Макіївка захисник отримав смертельні поранення внаслідок ворожого обстрілу. Йому було 50 років. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 27 грудня 2022.
- ↑ На Донеччині загинув старший солдат з Черкащини
- ↑ Розвідник Ярослав Бородулін загинув 6 грудня 2022 року під Бахмутом. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 31 січня 2023.
- ↑ За останній тиждень стало відомо про загибель вісімнадцятьох захисників з Полтавщини
- ↑ а б в Сарафанова, Наталія (21 грудня 2022). На війні загинули захисники з двох районів Кіровоградщини. Суспільне Кропивницький. Архів оригіналу за 17 лютого 2024. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ а б в г Колектив Національної поліції України втратив сьогодні 4-х побратимів з поліції Черкаської області. 07.12.2022
- ↑ а б в г Херсонщина: на мінах підірвались поліцейські з Черкащини, четверо загиблих. 07.12.2022, 20:19
Куратченко: як загинув і ким був головний поліцейський Черкащини. 08.12.2022, 10:21
Указ Президента України № 848/2022 від 8 грудня 2022 року «Про присвоєння М. Куратченку звання Герой України» - ↑ а б в Четверо поліцейських загинули, підірвавшись на каскаді російських мін на Херсонщині. 07.12.2022, 21:15
- ↑ а б в Указ Президента України № 849/2022 від 8 грудня 2022 року "Про нагородження орденом «За мужність»
- ↑ Басалига, Маріана (8 грудня 2022). На війні загинув воїн з Донецька Ілля Мартинов. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ На війні загинув боєць з Івано-Франківщини Михайло Василечко. 08.12.2022, 20:00
- ↑ На фронті загинув учасник «Ліги Сміху» Ярослав Гаркавко
- ↑ В Івано-Франківську прощатимуться із загиблим військовослужбовцем Йосифом Мельничуком. 11.12.2022, 08:30
- ↑ а б в г д На війні загинули четверо воїнів з ТрО Франківщини.
- ↑ На війні з окупантами загинув наш земляк Костянтин Шестопалов
- ↑ «За пів року на війні загинули двоє рідних братів»: болюча ціна нашої перемоги
У Києві провели в останню путь загиблого захисника України Олексія Бевзюка
У боях за Україну загинув відомий громадський і політичний діяч Олексій Бевзюк: кілька місяців тому на фронті він втратив брата. Фото - ↑ https://suspilne.media/377570-ne-vstig-na-hrestini-pervistka-na-vijni-zaginuv-rozvidnik-iz-prikarpatta-bogdan-romancuk/ Не встиг на хрестини первістка. На війні загинув розвідник із Прикарпаття Богдан Романчук
- ↑ Артур Грималюк.
- ↑ Яців, Діана (27 лютого 2023). У Франківську встановили меморіальні дошки трьом загиблим воїнам. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 8 червня 2023. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ У Калуші попрощались з загиблим на війні Олегом Шевцем.
- ↑ На фронті загинув головний сержант, голова Івано-Франківського «Пласту» Назар Лугарєв. 07.12.2022, 21:04
- ↑ На Уманщині похоронили загиблого на Донеччині воїна | Про Все | Новини Черкас та Черкаської області.
- ↑ Указ Президента України №777/2023 «Про відзначення державними нагородами України». Президент України. 24 листопада 2023. Архів оригіналу за 8 жовтня 2024. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ На Монастирищині провели в останню дорогу загиблого Героя Федора Айбена | Монастирищенська громада.
- ↑ Федоренко, Ольга (11 січня 2024). Синові загиблого військового з Вінниччини вручили нагороду батька. Суспільне Вінниця. Архів оригіналу за 28 грудня 2024. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Солдат Артем Алексєєв загинув у бою з окупантами на Донеччині. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 11 лютого 2023.
- ↑ Тандитний Іван Олексійович (17.01.1990 - 08.12.2022) с. Яланець. Офіційний сайт Бершадської міської ради, Вінницької області. Всі права захищено. Копіпаст і рерайт статей заборонено. (укр.). Процитовано 22 серпня 2024.
- ↑ «Росіяни зробили пастку, вдавши з себе полонених»: під Авдіївкою загинув «вінницький скіф» Максим Римський. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 19 грудня 2022.
- ↑ Цвєткова, Софія (11 грудня 2022). У Красноградській громаді поховали загиблого українського бійця. Суспільне Харків. Архів оригіналу за 21 січня 2023. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Указ Президента України №258/2023 «Про відзначення державними нагородами України». Президент України. 1 травня 2023. Архів оригіналу за 28 грудня 2024. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Він пішов захищати країну. Історія 21-річного лейтенанта з Вінниччини Ростислава Покиньчереди.
- ↑ а б У Тульчинській громаді оголосили Дні жалоби у зв’язку із загибеллю двох захисників – Андрія Швеця та Ростислава Покиньчереди.
- ↑ ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ. shchyretska-hromada.gov.ua (ua) . Процитовано 13 лютого 2024.
- ↑ Янко, Марта (10 січня 2023). У Львові попрощаються із захисником Ігорем Орлевичем. Суспільне Новини (укр.). Процитовано 13 лютого 2024.
- ↑ У бою на Донеччині загинув наш земляк Вистороп Богдан. 14.12.2022
У бою на Донеччині загинув павлоградець Богдан Вистороп. 14.12.2022 - ↑ Парай, Олена (15 грудня 2022). На Донеччині загинув 25-річний військовий з Волині. Суспільне Луцьк. Архів оригіналу за 6 лютого 2023. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Десантник Тарас Чернишенко загинув на Донеччині. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 2 травня 2023.
- ↑ Життя Теофіпольщини — Війна забирає кращих. teoredak.com. Процитовано 2 травня 2023.
- ↑ Президент України відзначив державними нагородами 449 Захисників і Захисниць України. mva.gov.ua (ua) . Процитовано 2 травня 2023.
- ↑ Іван Бурик. Платформа пам'яті Меморіал.
- ↑ У російсько-українській війні загинув сержант Роман Стехнович з Івано-Франківщини
- ↑ Ніколи не міг подумати, що писатиму це про тебе Олександр Савченко.
Загинув мій рідний дядько Олександр Савченко. - ↑ На Тернопільщині попрощалися із Захисником, котрий помер від важкого поранення. ФОТО
- ↑ Шевчук, Богдана (12 грудня 2022). Загинув військовий льотчик-штурман з Волині. Суспільне Луцьк. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Черевко, Тетяна (18 січня 2023). На війні загинув захисник із Закарпаття Юрій Бобаль. Суспільне Ужгород. Архів оригіналу за 18 січня 2023. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ https://www.06239.com.ua/news/3536150/sogodni-u-mirnogradskij-gromadi-v-ostannu-put-provedut-zahisnika-ukraini
- ↑ РІШЕННЯ від 26 грудня 2019 року про допуск до складання кваліфікаційного іспиту | Рада Адвокатів та КДКА Міста Києва. kyiv.unba.org.ua. Процитовано 28 липня 2023.
- ↑ Увійти у Facebook. Facebook (укр.). Процитовано 28 липня 2023.
- ↑ Указ президента України №47/2016 Про відзначення державними нагородами України. 16 лютого 2016.
- ↑ У Кобеляцькій громаді попрощалися з загиблим Героєм Сергієм Кондиком - Кобеляцька територіальна громада. kobelyaky-miskrada.gov.ua (укр.). Процитовано 2 жовтня 2023.
- ↑ Присвоєння почесного звання Герой України (посмертно)військовослужбовцю молодшому сержанту Кондик Сергію Сергійовичу ( 28.10.1991-11.12.2022) Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України. petition.president.gov.ua. Процитовано 2 жовтня 2023.
- ↑ Петро Скіш. Платформа пам'яті Меморіал.
- ↑ На Донбасі під мінометним вогнем загинув харківський стрілець. 14.12.2022, 14:11
- ↑ Яців, Діана. На Донеччині загинув військовослужбовець з Прикарпаття Володимир Голубій.
- ↑ а б в В Донецькій області під час розмінування підірвались рятувальники, є загиблі. РБК-Украина (укр.). Процитовано 17 грудня 2022.
- ↑ а б Карнаух, Наталія (22 грудня 2022). У Львові прощаються із двома військовими з 24 бригади. Суспільне Львів. Архів оригіналу за 24 грудня 2022. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Карнаух, Наталія (24 грудня 2022). У Львові попрощаються із захисником з Краматорська Геннадієм Жукотинським. Суспільне Львів. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Дим, Нестор (18 березня 2023). Президент нагородив ще 353 воїнів і силовиків. Понад сотню – посмертно. Новинарня. Архів оригіналу за 23 травня 2024. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Олександр Котюк. Платформа пам'яті Меморіал.
- ↑ Водницька, Ганна (30 липня 2024). На війні загинув боєць з Надвірнянщини Микола Легеньких. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 4 серпня 2024. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Тригуб, Олексій (25 січня 2023). У Жмеринському ліцеї відкрили меморіальну дошку на честь загиблого випускника. АрміяInform. Архів оригіналу за 25 січня 2023. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ В боях за незалежність загинув випускник 2022 року
- ↑ Полівчак, Руслана (26 грудня 2022). У Франківську попрощалися із загиблим бійцем з Херсонщини Дмитром Солошиним. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 5 лютого 2023. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ «Кримський козак» Володимир Гаврилюк загинув 13 грудня 2022 року під час боїв з окупантами в районі села Терни на Донеччині. 7 січня 2023 року воїну мало виповнитися 43 роки. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 5 січня 2023.
- ↑ Боєць ТРО Тарас Ленч загинув 13 грудня 2022 року у бою з окупантами під Бахмутом. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 4 лютого 2023.
- ↑ «Захищатиму вас всіх»: Кременчук попрощався із колишнім патрульним, який повернувся із-за кордону і пішов на війну
- ↑ а б Бондаренко, Вікторія; Зозуля, Катерина (23 грудня 2022). На Полтавщині попрощаються із загиблими Ігорем Солодовим та Андрієм Хорольським. Суспільне Полтава. Архів оригіналу за 29 грудня 2022. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Загинув Олександр Єремягін | Новини. fau.ua. Процитовано 20 травня 2023.
- ↑ Пам’ятаємо Героїв! - Офіційний сайт міста Івано-Франківська. www.mvk.if.ua (англ.). Процитовано 20 травня 2023.
- ↑ На війні перестав боятися смерті: на фронті загинув франківський десантник Олександр Єремягін. Галицький Кореспондент (укр.). 15 грудня 2022. Процитовано 20 травня 2023.
- ↑ а б в г д Указ президента України №141/2023 Про відзначення державними нагородами України. 8 березня 2023.
- ↑ а б Каразуб, Ірина (17 грудня 2022). На війні загинули воїни Павло Ігнатюк та Володимир Лободюк з Коломийщини. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 23 грудня 2022. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ а б Парай, Олена (20 грудня 2022). Повідомили про загибель двох військовослужбовців з Волині. Суспільне Луцьк. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Пономаренко, Марія (23 грудня 2022). У боях з окупантами загинув український регбіст. ТСН. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Папіна, Олександра (18 грудня 2022). Під Сєвєродонецьком загинув український військовий зі Слов'янська. Суспільне Донбас. Архів оригіналу за 7 січня 2023. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ «Його слово було законом»: спогад побратимів про полеглого Героя Тараса Зарицького з Нижанкович. Ваш Голос Прикарпаття (укр.). 9 лютого 2023. Процитовано 13 травня 2023.
- ↑ Указ президента України №807/2022 Про відзначення державними нагородами України. 28 листопада 2022.
- ↑ Любомир Хамець.
- ↑ Белякова, Ірина (22 грудня 2022). На війні загинули Віталій Невінський, Володимир Данилишин та Олег Зубик. 20minut.ua - Тернопіль. Архів оригіналу за 12 червня 2024. Процитовано 23 лютого 2025.
- ↑ На фронті загинув батько двох дітей, захисник Роман Ганич. tvoemisto.tv. Процитовано 12 грудня 2023.
- ↑ Facebook. www.facebook.com. Процитовано 12 грудня 2023.
- ↑ а б На Херсонщині померли ще двоє поліцейських, які підірвалися на міні. 17.12.2022, 00:50
- ↑ а б Вибух автомобіля поліції на Херсонщині: у лікарні померли ще 2 правоохоронців. 17.12.2022, 02:08
- ↑ а б Указ Президента України від 17 березня 2023 року № 161/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ а б В Одесі проводили в останню путь двох бійців територіальної оборони. 18.12.2022, 14:12
- ↑ Каразуб, Ірина (21 грудня 2022). Поблизу Бахмута загинув військовослужбовець з Прикарпаття Юрій Тужиляк. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 21 грудня 2022. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Каразуб, Ірина (20 грудня 2022). На Донеччині загинув військовослужбовець з Прикарпаття Віталій Мельник. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Під час бойового завдання загинув військовослужбовець з Прикарпаття Володимир Моцний
- ↑ Нацгвардієць Василь Каріх, позивний Рамір, загинув 16 грудня 2022 року під час стрілецького бою з окупантами в районі села Кузьміне на Луганщині. Захиснику був 31 рік. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 27 грудня 2022.
- ↑ На війні з росіянами загинув Олександр Марченко із Полтавщини.
- ↑ На війні з росіянами загинув командир з Полтавщини.
- ↑ Сьогодні Шосткинщина прощалася з Удовенком Валентином Олеговичем….
- ↑ На війні загинув 28-річний волинянин Роман Букало. Волинські новини. 11 січня 2023. Архів оригіналу за 27 листопада 2024. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Карнаух, Наталія (13 березня 2023). У Львівській громаді попрощаються із бійцями Тарасом Кутним та Андрієм Підсосним. Суспільне Львів. Архів оригіналу за 22 березня 2023. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Романенко, Валентина (21 грудня 2022). На війні загинув колишній політв'язень Кремля Афанасьєв. Українська правда. Архів оригіналу за 28 березня 2023. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Указ президента України №6/2023. 9 січня 2023.
- ↑ Відійшов у Вічність Сергій Батяшов, «Батя»
- ↑ Сергія Батяшова нагородили орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. Посмертно.
- ↑ Вічна світла пам'ять побратиму Віктору Шарию. 21.12.2022
- ↑ а б Парай, Олена (21 грудня 2022). Втрати Волині: загинули Павло Демчинський, Максим Багнюк та Дмитро Катан. Суспільне Луцьк. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ а б в Львів 17 січня попрощається з чотирма Героями, які захищали Україну.
- ↑ Військові з Буковини, які полягли у боях від початку повномасштабної війни. Згадуємо їх. Суспільне. Новини. 10 січня 2023.
- ↑ У Хотині прощаються із полеглим воїном Олександром Білецьким. Хотинські вісті (англ.). 23 грудня 2022. Архів оригіналу за 11 травня 2023. Процитовано 11 травня 2023.
- ↑ На Буковині прощаються з п'ятьма Героями » ТВА. ТВА (укр.). 23 грудня 2022. Процитовано 14 травня 2023.
- ↑ На Бахмутському напрямку загинули четверо мужніх та сміливх воїнів з Буковини. Українська газета Час (укр.). 23 грудня 2022. Процитовано 14 травня 2023.
- ↑ Старший солдат Федір Андрієш загинув на Донеччині. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 23 серпня 2023.
- ↑ Володимир Зеленський відзначив державними нагородами захисників. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 14 травня 2023.
- ↑ На Донеччині загинув волинянин Дмитро Катан (відео, оновлено).
- ↑ Водницька, Ганна (23 грудня 2022). На Донеччині загинув військовослужбовець з Прикарпаття Ігор Колодій. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ На війні загинув прикарпатець Богдан Серемчук.
- ↑ На фронті загинув артист ансамблю Вірського Сергій Шкварченко. 21.12.2022, 15:43
На війні загинув заслужений артист України Сергій Шкварченко. 21.12.2022, 17:12 - ↑ а б в Забазнова, Наталя (28 грудня 2022). У Львові попрощались із трьом захисниками України. Суспільне Львів. Архів оригіналу за 28 грудня 2022. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Віталій Ворона. Він любив історію України і сам став її героїчною частиною. YouTube. Сміла новини. Телеінформаційний сектор СМР. 29 грудня 2022. Процитовано 13 січня 2025.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Померла захисниця із Закарпаття.
- ↑ Пекучий біль і гіркий смуток війни чорним крилом знову торкнувся нашої громади
Уманський 160 батальйон ТРО ,118 бригада втрачає Героїв. - ↑ У Золочівському районі попрощалися з воїном Олександром Зубачем (відео)
У Золочівському районі попрощалися з воїном Олександром Зубачем (відео) - ↑ Львівщина попрощається з двома підполковниками
- ↑ Герої не вмирають!.
- ↑ Розвідник Іван Павлишин загинув під час мінометного обстрілу біля Бахмута. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 14 січня 2023.
- ↑ Під Бахмутом загинув український режисер Олег Бобало. Українська правда: Життя. 22 грудня 2022. Архів оригіналу за 19 червня 2024. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Полівчак, Руслана (22 грудня 2022). На Донеччині загинув військовослужбовець з Калуша Сергій Семчишин. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 24 грудня 2022. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Каразуб, Ірина (22 грудня 2022). На Запоріжжі загинув військовослужбовець із Прикарпаття Володимир Недільський. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 24 грудня 2022. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Водницька, Ганна (20 грудня 2022). На Донеччині загинув військовослужбовець з Прикарпаття Ігор Остроушко. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 24 грудня 2022. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Віталій Миколайович Заріцький. Сайт пам'яті (укр.). 26 грудня 2022. Процитовано 4 травня 2023.
- ↑ Карнаух, Наталія (25 грудня 2022). У Львові попрощаються із військовим 80 бригади Віталієм Заріцьким. Суспільне Львів. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Указ президента України №184/2023 Про відзначення державними нагородами України. 24 березня 2023.
- ↑ В результаті танкового обстрілу на Луганщині загинув кулеметник з Кривого Рогу Василь Сапіга.
- ↑ Российские захватчики убили тренера-реабилитолога Динамо Олега Тимченко
- ↑ Він писав про піт та кров на війні: під Бахмутом загинув журналіст і солдат Олександр Кузенков. Вечірній Київ (укр.). Процитовано 15 січня 2023.
- ↑ Юрій Винник. Платформа пам'яті Меморіал.
- ↑ Шевчук, Катерина (21 грудня 2022). На фронті загинув Олександр Швець з Хмельниччини. Суспільне Хмельницький. Архів оригіналу за 5 липня 2023. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ вічно-у-памяті-міської-громади. Архів оригіналу за 13 серпня 2023. Процитовано 30 червня 2024.
- ↑ Громада Звенигородщини прощається з полеглим Захисником, що загинув у грудні. Вісті Черкащини (укр.). 21 квітня 2023. Процитовано 3 березня 2024.
- ↑ bbodnar813 (24 грудня 2022). Закарпатська 128-ма бригада зазнала чергової втрати (ФОТО). Закарпатський ДІАЛОГ (укр.). Процитовано 24 грудня 2022.
- ↑ Павло Миколайович Мелянчук.
- ↑ 22-річний молодший сержант Мирослав Драгонюк поліг на Бахмутському напрямку. Платформа пам'яті Меморіал.
- ↑ У запеклих боях за Бахмут загинув Олег «Риба» Рибальченко…. Facebook (укр.). Процитовано 23 грудня 2022.
- ↑ Від сьогодні мій Воїн захищає над нами небо.
- ↑ Яців, Діана (23 грудня 2022). На Донеччині загинув військовослужбовець з Прикарпаття Андрій Герула. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 23 грудня 2022. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Водницька, Ганна (23 грудня 2022). На війні загинув боєць з Прикарпаття Олег Мартинишин. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 24 грудня 2022. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Пенкалюк, Степан (25 грудня 2022). На війні загинули бійці Володимир Саверчук і Віталій Кушнір з Івано-Франківщини. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Пенкалюк, Степан (25 грудня 2022). На війні загинув 27-річний боєць із Коломийщини Степан Сенюк. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Любашівська громада провела в останню путь Героя Олександра ГІНЖУЛА.
- ↑ Чобіт, Ольга (28 грудня 2022). У боях за Україну загинув молодий австралієць. Varta1. Архів оригіналу за 4 квітня 2024.
- ↑ На Полтавщині провели в останню путь морпіха Віталія Вернидуба.
- ↑ Бучацький ліцей імені Святого Йосафата — Вічна пам’ять ГЕРОЮ!. collegium.osbm.info. 23 грудня 2022. Процитовано 4 серпня 2023.
- ↑ На війні загинув 20-річний захисник з Львівщини. portal.lviv.ua (укр.). Процитовано 4 серпня 2023.
- ↑ Указ президента України №708/2023 Про відзначення державними нагородами України. 24 жовтня 2023.
- ↑ Тарас Савчук. Платформа пам'яті Меморіал.
- ↑ У боях за Бахмут загинув один з розробників гри STALKER. 25.12.2022, 12:46
Горе ніколи не вдасться повною мірою осягнути - ↑ У Володимирському соборі у Києві попрощалися з одним із розробників гри "S.T.A.L.K.E.R.: Чисте небо" та військовим Володимиром Єжовим, який загинув під Бахмутом 22 грудня.
- ↑ Лейтенант Микола Кот, позивний Дунай, помер у шпиталі 22 грудня 2022 року. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 9 січня 2023.
- ↑ У Житомирі поховали десантника, загиблого на Сході. www.zhitomir.info (укр.). Процитовано 15 січня 2023.
- ↑ Загинув, визволяючи рідне село – у Житомирі попрощалися з двадцятип'ятирічним військовим Віталієм Милим (укр.). Процитовано 15 січня 2023.
- ↑ 02 січня 2023 року у Кам’яномостівській громаді попрощалися із загиблим воїном Юрієм Юрієвичем Бурдейним, який боронив нашу Батьківщину від російських загарбників.
- ↑ Боєць Артем Хвостик загинув під Бахмутом. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 30 серпня 2023.
- ↑ Назавжди 40: на війні загинув прикарпатський військовий Віталій Кушнір. Галицький Кореспондент (укр.). 25 грудня 2022. Процитовано 30 серпня 2023.
- ↑ Указ Президента України №305/2023 «Про відзначення державними нагородами України». Президент України. 25 травня 2023. Архів оригіналу за 7 жовтня 2024. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ У Здолбунові попрощалися з Героєм, який перед смертю врятував побратимів.
- ↑ Федоренко, Ольга (22 березня 2024). Оборонця Богдана Корчуна посмертно нагородили орденом "За мужність" ІІІ ступеня. Суспільне Вінниця. Архів оригіналу за 29 травня 2024. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ а б Денисенко, Марина (27 грудня 2022). Рідні брати Кравченки з Христинівки загинули на війні з Росією. Суспільне Черкаси. Архів оригіналу за 28 грудня 2022. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ а б В мене нічого не має на думці.В мене не залишилось думок. Лише біль.
- ↑ У Михайлівському соборі попрощались із трьома захисниками. Фоторепортаж. Вечірній Київ (укр.). Процитовано 15 січня 2023.
- ↑ Під Бахмутом загинув давній уболівальник «Динамо» Олег Лебедєв - ФК «Динамо» Київ. Офіційний сайт. fcdynamo.com (укр.). Процитовано 15 січня 2023.
- ↑ На Донеччині під час масованого обстрілу загинув воїн з Львівщини. LVIV.MEDIA (укр.). 17 січня 2023. Процитовано 17 січня 2023.
- ↑ Пам'яті нацгвардійця Олександра Дубовика (позивний «Партизан»). Укрінформ. 23 березня 2023. Архів оригіналу за 24 березня 2023. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ а б в Під час розмінування Херсонщини загинули троє рятувальників з Житомирської області 24.12.2022, 22:21
- ↑ а б в На Херсонщині під час розмінування загинули троє рятувальників. 25.12.2022, 01:34
- ↑ Кривий Ріг простився з мужнім парамедиком Тимофієм «Вжиком» Семкою, який загинув від мінометного обстрілу на Лиманському напрямку.
- ↑ Facebook. www.facebook.com. Процитовано 30 серпня 2023.
- ↑ Житель Львівщини пішов разом з батьком захищати Україну і загинув від кулі снайпера. Varta1. 27 грудня 2022. Архів оригіналу за 30 листопада 2024.
- ↑ На війні з росіянами загинув Віталій Слинько із Полтавщини.
- ↑ На фронті від рук окупантів загинув лучанин Олександр Кравчук. Еспресо TV. 26 грудня 2022. Архів оригіналу за 29 грудня 2022. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ [facebook.com/buchagolova/posts/pfbid0a9PwB4CMVN8ZfzQaDTRwGGBbYxM94uasjaVenoztzetrdceE1HZXYTNBcT2VTuuFl У п‘ятницю, 30 грудня, Буча знову прощається з нашими Героями].
{{cite news}}: Перевірте схему|url=(довідка) - ↑ На війні загинув Андрій Нікіфоров з Полтавщини.
- ↑ Залишилися мати, дружина та брати: на Волині поховали 26-річного Героя Віктора Шульгана - VSN. vsn.in.ua (укр.). Процитовано 8 травня 2023.
- ↑ Президент нагородив ще 449 воїнів. 86 – посмертно. СПИСКИ. novynarnia.com (укр.). 8 березня 2023. Процитовано 8 травня 2023.
- ↑ До рідного села тіло загиблого супроводжував брат. Сатанівська громада попрощалася із Юрієм Зайцевим. Городок.City (укр.). Процитовано 14 травня 2023.
- ↑ Новини Хмельницького "Є". ye.ua (укр.). 3 січня 2023. Процитовано 14 травня 2023.
- ↑ Дмитро Андрєєв. Платформа пам'яті Меморіал.
- ↑ Роман Ящук. Платформа пам'яті Меморіал.
- ↑ Сьогодні вночі група з чотирьох українських бійців загинула поблизу Брянська під час виконання бойового завдання
- ↑ а б в г правда", "Українська (27 грудня 2022). У Брянській області РФ загинула група українських бійців. Українська правда. Архів оригіналу за 27 грудня 2022. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Ми познайомились у 2011 році, на якійсь з патріотичних акцій
Знайомимо вас з начальником медичної служби батальйону БРАТСТВО - ↑ а б в г У Києві попрощалися з чотирма українськими воїнами, які загинули у Брянській області. Укрінформ. 7 березня 2023. Процитовано 7 березня 2023.
- ↑ Бурченко, Ксенія (28 грудня 2022). У бою біля Бахмута загинув командир відділення з Львівщини. Varta1. Архів оригіналу за 7 березня 2024.
- ↑ НА ВІЙНІ ЗАГИНУЛИ ЩЕ ДВОЄ ГЕРОЇВ ЗІ ЛЬВІВЩИНИ.
- ↑ У боях з окупантами під Бахмутом загинув воїн 24-ї ОМБр Василь Дацко. Еспресо TV. 27 грудня 2022. Архів оригіналу за 30 грудня 2022. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Унаслідок мінометного обстрілу загинув воїн з Рівненщини Петро Кравець. Еспресо TV. 28 грудня 2022. Архів оригіналу за 30 грудня 2022. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ На війні загинув молодий дяк зі Львівщини.
- ↑ На Донецькому напрямку загинув військовий з Львівщини.
- ↑ Під Соледаром загинув житель Рівненщини (ФОТО).
- ↑ На фронті загинув військовий з Рівненщини.
- ↑ Під час ведення бойових дій загинув 32-річний Авдєєв Ілля – мешканець Червоноградської громади.
- ↑ Указ Президента України №76/2024 «Про відзначення державними нагородами України». Президент України. 12 лютого 2024. Архів оригіналу за 12 лютого 2024. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Годущан Юрій Вікторович.
- ↑ Яців, Діана (28 грудня 2022). На війні загинув стрілець з Івано-Франківщини Юрій Іванців. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 28 грудня 2022. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Вікторія (3 лютого 2023). Артилерійський обстріл обірвав життя юного десантника | Слово Правди — новини Володимира. Слово Правди — новини Володимира-Волинського (укр.). Процитовано 8 травня 2023.
- ↑ На війні загинув 21-річний волинянин Роман Олійник. Еспресо TV. 27 грудня 2022. Архів оригіналу за 27 грудня 2022. Процитовано 13 січня 2025.
{{cite web}}: Текст «Еспресо.Захід» проігноровано (довідка) - ↑ Солдат Олександр Шкапін загинув 26 грудня 2022 року у бою з окупантами під Бахмутом на Донеччині. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 5 січня 2023.
- ↑ Війна продовжує приносити горе та біль у наші родини та громаду. Солонянщина в жалобі….
- ↑ Наприкінці 2022 року Львівщина знову і знову оплакує своїх Захисників. Вони вже ніколи не привітають з прийдешнім, не обіймуть рідних і не побачать Перемоги. Перемоги, що далася ціною їхніх життів.
- ↑ Матвій Іванович Коваль. Сайт пам'яті (укр.). 10 січня 2023. Процитовано 4 травня 2023.
- ↑ Карнаух, Наталія (6 січня 2023). У Львові прощаються із захисником України Матвієм Ковалем. Суспільне Львів. Архів оригіналу за 8 січня 2023. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Бодня, Олександр (1 січня 2023). На війні загинув захисник із Закарпаття Степан Вертеш. Суспільне Ужгород. Архів оригіналу за 28 березня 2023. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ За Україну загинув 39-річний Андрій Голуб: зустрічаємо «на щиті» 29 грудня. Жмеринка.City (укр.). Процитовано 24 травня 2023.
- ↑ https://www.facebook.com/vezha.ua (30 грудня 2022). Захищаючи Україну, загинув захисник з Вінниччини Андрій Голуб - VежA. Vежа (укр.). Процитовано 24 травня 2023.
{{cite web}}: Зовнішнє посилання в|last= - ↑ Каразуб, Ірина (28 грудня 2022). На війні загинули два військові з Прикарпаття Віталій Лучка та Андрій Фендик. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 28 грудня 2022. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Карнаух, Наталія (2 січня 2023). У Львові попрощаються із захисником України Юрієм Гординським. Суспільне Львів. Архів оригіналу за 2 січня 2023. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Садловська, Катерина (31 грудня 2022). У Львові прощаються з захисником Богданом Бродюком. Суспільне Львів. Архів оригіналу за 2 січня 2023. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Боровець, Леся (2 січня 2023). На Хмельниччині поховають загиблого воїна Анатолія Пірича. Суспільне Хмельницький. Архів оригіналу за 7 січня 2023. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ П’ятниця в Бучі буде наповнена трауром.
- ↑ Молодий військовий з Рівненщини загинув у Бахмутському районі.
- ↑ Цвєткова, Софія (29 грудня 2022). На війні з окупантами загинула медикиня з Харкова Владислава Черних. Суспільне Харків. Архів оригіналу за 29 грудня 2022. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Козлова, Діана (30 грудня 2022). На війні загинув український військовий з Донеччини Геннадій Колісник. Суспільне Донбас. Архів оригіналу за 7 лютого 2023. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Зі скорботою повідомляю про загибель нашого земляка.
- ↑ Від отриманих на Донеччині поранень помер військовослужбовець із Рівненського району
- ↑ Обороняючи Луганщину загинув воїн з Полтавщини. poltavawave.com.ua (укр.). Процитовано 15 січня 2023.
- ↑ Закарпаття втратило на війні ще двох захисників: Роберта Лукачека і Михайла Настича.
- ↑ Садловська, Катерина (12 січня 2023). У Львові 12 січня попрощаються ще з трьома захисниками України. Суспільне Львів. Архів оригіналу за 12 січня 2023. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Львів 12 січня попрощається з трьома загиблими захисниками.
- ↑ Євгеній Басараба. Платформа пам'яті Меморіал.
- ↑ НовиниЗавтра Львів попрощається з Героями Юрієм Федорком та Антоном Михалюком. Гал-інфо. Процитовано 24 квітня 2023.
- ↑ Юрій Федорко з Харківщини та Антон Михалюк з Києва: завтра у Львові Героїв проведуть в останню путь. DailyLviv.com (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.
- ↑ Басалига, Маріана; Василик, Оксана (2 травня 2024). У Франківську відкрили меморіальні дошки Юрку Стецику та Остапу Бринському. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 2 травня 2024. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Берковецьке кладовище.
- ↑ Прикордонник Роман Хомандяк загинув у бою з окупантами на Харківщині. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 22 серпня 2024.
- ↑ ХОМАНДЯК РОМАН МИХАЙЛОВИЧ | КЛІШКОВЕЦЬКА ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА. klishkovetska-gromada.gov.ua (укр.). Процитовано 22 серпня 2024.
- ↑ На війні загинув 28-річний закарпатець Дмитро Савченко - Закарпаття 24 - новини Закарпаття: політика, економіка, кримінал спорт.
- ↑ Пенкалюк, Степан (30 грудня 2022). На війні помер боєць із Коломийщини Василь Чобан. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 30 грудня 2022. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Водницька, Ганна (2 січня 2023). На війні загинув військовослужбовець з Івано-Франківщини Михайло Волошин. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 3 січня 2023. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Садловська, Катерина (1 січня 2023). На Харківщині загинув захисник з Борислава Мар'ян Мояк. Суспільне Львів. Архів оригіналу за 3 січня 2023. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ а б Старший навідник Юрій Лойко загинув 29 грудня 2022 року під час артилерійського обстрілу біля Бахмута на Донеччині. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 5 січня 2023.
- ↑ Бурак, Віра (5 січня 2023). Юрко загинув у Бахмуті.
- ↑ Шевчук, Катерина (2 січня 2023). Боронячи Україну загинув Олександр Юрчук з Хмельниччини. Суспільне Хмельницький. Архів оригіналу за 7 січня 2023. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Туга охопила воюючу країну. 29 грудня ми втратили ще одного Героя - 47-річного Романа Свердлика з Сороків на Бучаччині.
- ↑ У Житомирі попрощалися із двома захисниками, які загинули, виконуючи бойове завдання. www.zhitomir.info (укр.). Процитовано 15 січня 2023.
- ↑ Загинув сержант з Чернівців: де відбудеться прощання з Героєм
- ↑ Загинув 27-річний львів'янин Андрій Рибак: завтра у Львові - церемонія прощання.
- ↑ Діти стали сиротами: на фронті загинув батько двох синів Іван Пацкан з Нікополя.
- ↑ Львівщина попрощалася ще із одним захисником — LVIV.MEDIA.
- ↑ Федоренко, Ольга (13 січня 2024). Загиблому Олександрові Андрухову просять присвоїти звання Героя України. Суспільне Вінниця. Архів оригіналу за 28 грудня 2024. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Shcherbina, Natalia (2 січня 2023). Чернігівщина в жалобі: на сході загинув воїн. ЧЕline | (рос.). Процитовано 4 лютого 2023.
- ↑ Указ Президента України №25/2023 «Про відзначення державними нагородами України». Президент України. 20 січня 2023. Архів оригіналу за 7 вересня 2024. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ а б Яців, Діана (2 січня 2023). У бою з окупантами загинули воїни з Франківщини Руслан Зузяк та Степан Петрик. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 11 грудня 2023. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ а б в г д Водницька, Ганна (21 січня 2023). Орденами "За мужність" III ступеня нагородили шістьох бійців з Прикарпаття. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 21 січня 2023. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Указ Президента України №318/2023 «Про відзначення державними нагородами України». Президент України. 6 червня 2023. Архів оригіналу за 6 червня 2023. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ а б Пенкалюк, Степан (2 січня 2023). На війні загинули бійці Василь Кваснюк та Володимир Грига з Івано-Франківщини. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 2 січня 2023. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Сержант Василь Кваснюк загинув, коли телефонував братові. Платформа пам'яті Меморіал.
- ↑ Служив і в АТО: сьогодні Борислав попрощався з Героєм Андрієм Томаном – Львівська мануфактура новин (укр.). Процитовано 30 серпня 2023.
- ↑ Два Героя з Бориславської громади загинули у бою за Україну – Андрій Томан та Мар’ян Мояк.
- ↑ Садловська, Катерина (3 січня 2023). На війні загинув 24-річний захисник Василь Браток зі Львівщини. Суспільне Львів. Архів оригіналу за 3 січня 2023. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Яців, Діана (4 січня 2023). У бою з російськими окупантами загинув воїн з Івано-Франківська Назар Фоменко. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 4 січня 2023. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Яців, Діана (3 січня 2023). На Запорізькому напрямку загинув сержант з Прикарпаття Назарій Цимбаліст. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 7 січня 2023. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Козлова, Діана (3 січня 2023). На війні загинув український військовий з Сєвєродонецька Денис Алхімов. Суспільне Новини. Архів оригіналу за 7 січня 2023. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Сміла знову оплакує Героя. Із поля бою у засвіти відходять найкращі...
- ↑ Забазнова, Наталя (5 січня 2023). У Львові прощаються із захисником України Тарасом Маковецьким. Суспільне Львів. Архів оригіналу за 8 січня 2023. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ У Житомирі в останню путь провели захисника, який загинув на Харківщині під час виконання бойового завдання. www.zhitomir.info (укр.). Процитовано 15 січня 2023.
- ↑ Авдєєнко, Юлія (13 січня 2023). У Рівному попрощалися з 36-річним сержантом Іваном Добродієм. Суспільне Рівне. Архів оригіналу за 15 січня 2023. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Яців, Діана; Пенкалюк, Степан (2 січня 2023). На війні загинули захисники з Прикарпаття Роман Коропецький та Володимир Рибчук. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 15 січня 2023. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Герой, який став символом незламності. censor.net. 7 березня 2023. Процитовано 7 березня 2023.
- ↑ Олександр Мацієвський. Героя, якого розстріляли росіяни, опізнано. Главком. 7 березня 2023. Процитовано 7 березня 2023.
- ↑ Погиб наш соратник по оружию «Алтай» (рос.)
Алтай вирушив на темний бік Місяця - ↑ В бою на Донеччині загинув капітан Йосип Арович.
- ↑ Арович Йосип Миколайович.
- ↑ Указ Президента України №456/2023 «Про відзначення державними нагородами України». Президент України. 28 липня 2023. Архів оригіналу за 1 серпня 2023. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ У боях за Бахмут загинув український стронгмен Андрій Дмитрієв. 24 Канал. 7 січня 2023. Архів оригіналу за 7 січня 2023. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ На Донеччині під час виконання бойового завдання загинув Аркадій Муляр з Новоушиччини.
- ↑ Оксана (Ксенія) Тюняєва, вишнівчанка, 16.09.1989 р.н., з початку повномасштабного вторгнення стала в ряди територіальної оборони, займалась волонтерством, згодом підписала контракт із ЗСУ і захищала свою Батьківщину як солдат – бойовий медик.
- ↑ Янко, Марта (10 квітня 2023). У Львові попрощаються із захисником Євгеном Гулевичем. Суспільне Львів. Архів оригіналу за 17 квітня 2023. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Горлач, Поліна (30 березня 2023). Культоролог Євген Гулевич загинув під Бахмутом. Суспільне Культура. Архів оригіналу за 2 червня 2023. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ На Чернігівщині в останню путь провели чотирьох воїнів-земляків, двоє з яких загинули внаслідок авіаудару по Чернігівщині.
- ↑ Віталій Шевчук. Платформа пам'яті Меморіал.
- ↑ Ельвін НОВРУЗОВ....Громада сьогодні прощалася зі своїм Героєм.
- ↑ а б в г д е ж и к Указ Президента України № 818/2022 від 1 грудня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Книга пам’яті органів системи МВС.
- ↑ Книга пам’яті органів системи МВС.
- ↑ Книга пам’яті органів системи МВС.
- ↑ Ігор Фадєєв - вічна шана Герою...
- ↑ На Закарпатті попрощались із загиблим на війні прикордонником Василем Якимом. 11.09.2022
Прикордонники Мукачівського загону провели в останню путь свого побратима Василя Якима. 11.09.2022 - ↑ а б в г д Указ Президента України № 861/2022 від 11 грудня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ На Вінниччині доньці загиблого воїна вручили батьків орден «За мужність» ІІІ ступеня | Вінниця.інфо.
- ↑ а б в г д е ж и к Указ Президента України № 864/2022 від 12 грудня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Exclusive: Zelensky says world should be prepared for possibility Putin could use nuclear weapons. 16.04.2022
Близько трьох тисяч українських військових загинули у війні з рф, — Зеленський. 16.04.2022, 09:20 [Архівовано 30 травня 2022 у Wayback Machine.] - ↑ Загинули сотні бійців: вперше названо втрати Нацгвардії під час війни з Росією. 11.05.2022, 15:40 [Архівовано 12 травня 2022 у Wayback Machine.]
Вперше з початку війни: в Нацгвардії назвали кількість втрат (відео). 11.05.2022, 18:05 [Архівовано 11 травня 2022 у Wayback Machine.]
Спеціальний брифінг офіційних представників Сил оборони України. 11.05.2022 [Архівовано 11 травня 2022 у Wayback Machine.] - ↑ Залужний розповів, скільки українських військових загинуло у війні з РФ. 22.08.2022, 15:03
- ↑ У ході повномасштабної агресії РФ загинули майже 9 тисяч українських військових — Залужний. 22.08.2022
- ↑ Guerre en Ukraine: revivez notre entretien exclusif avec Volodymyr Zelensky. 23.09.2022, 13h12
- ↑ Щодня Україна втрачає близько 50 воїнів, — Зеленський. 23.09.2022, 15:55
- ↑ В Офісі президента назвали втрати української армії. 02.12.2022, 01:15
- ↑ В ОП назвали реальні втрати ЗСУ у війні проти армії РФ. 02.12.2022, 01:15
- ↑ Керівник медбату приїхав із фронту додому і загинув, рятуючи доньку з пожежі
На Бердичівщині в пожежі загинув керівник одного з підрозділів добровольчого медичного батальйону
MAESTRO. Останнє інтерв'ю …
- Книга Пам'яті полеглих за Україну [Архівовано 12 березень 2022 у Wayback Machine.]
| 2014 | | |
|---|---|---|
| 2015 | ||
| 2016 | ||
| 2017 | ||
| 2018 | ||
| 2019 | ||
| 2020 | ||
| 2021 | ||
| 2022 | ||
| 2023 | ||
| 2024 | ||
| 2025 | ||
