Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (16 березня — 31 березня 2022)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні, починаючи з 16 березня по 31 березня 2022 року (включно).
Зверніть увагу! Оприлюднення втрат з українського боку — публікується досить обмеженого змісту та із затримкою! Перевага віддається офіційній інформації про втрати, що озвучена центральними та місцевими органами виконавчої влади України та відповідними Указами Президента України «Про відзначення державними нагородами України»[1]. |
№ | Світлина Емблема | Прізвище, ім'я, по-батькові |
Про особу | Дата смерті | Обставини смерті |
---|---|---|---|---|---|
5785 | Курило Сергій Володимирович («Семен») |
4 липня 1979, м. Кривий Ріг Дніпропетровська область. Молодший сержант, командир 3-го розвідувального відділення 2-го розвідувального взводу розвідувальної роти 17 ОТБр. До ЗС України був призваний за мобілізацією 25 лютого 2022 року. До війни працював у ВАТ «Суха Балка» та на ПП «Світекс». З 2011 року продовжив працювати прохідником на шахті «Гвардійська». Учасник АТО (31.07.2014 — 03.09.2015). Залишилися дружина та син. | 16 березня 2022 | Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну поблизу смт Новотошківського на Луганщині. Похований в м. Липовець[2]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3]. | |
5786 | Андрійченко Володимир Леонідович |
10 березня 1985, м. Чернігів. Молодший лейтенант, військовослужбовець медичного взводу 1 ОТБр. Учасник АТО. Учасник двох революцій — Помаранчевої та Гідності. Голова Чернігівського обласного осередку Комітету виборців України. | 16 березня 2022 | Поїхав на медичній машині забирати поранених і вбитих побратимів поблизу м. Чернігова, але потрапив під обстріл і загинув від ударної хвилі в результаті влучання реактивного протитанкового снаряда[4]. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[5]. | |
5787 | Хижняк Петро Петрович |
1963, 59 років, с. Пастирське Черкаська область. Сержант, водій-кулеметник інженерно-саперного взводу (підрозділ — не уточнено). Майже все життя прожив у м. Сміла, був водієм. Учасник ліквідації аварії на ЧАЕС. У 2014 став активним волонтером, роками возив допомогу воїнам АТО, за що був нагороджений відзнакою Президента України. Незважаючи на інвалідність, у 2019 пішов на військову службу за контрактом до ЗС України. | 16 березня 2022 | Загинув під час артилерійського обстрілу поблизу м. Харкова[6][7]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[8]. | |
5788 | Веклюк Василь Йосипович |
59 років, м. Стебник Львівська область. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). В 2014 році воював на Донбасі. Вдруге був призваний до ЗС України за мобілізацією — 24 лютого 2022 року. Залишилась дружина та двоє доньок. | 16 березня 2022 | Загинув у бою з окупантами поблизу м. Попасної на Луганщині. Через оточення території бойових дій військами країни-агресора привезти тіло військовослужбовця та поховати його вдалося лише 31 березня[9]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[10]. | |
5789 | Строганов Дмитро Дмитрович | 5 жовтня 2000, 21 рік, м. Запоріжжя. Військовослужбовець підрозділу 90 ОАЕМБ 81 ОАЕМБр. | 16 березня 2022 | Загинув близько 17:50 в бою з агресором поблизу с. Кам'янка в Харківській області[11]. | |
5790 | Берчак Іван Васильович |
1982, мешканець с. Несваткового Олександрівської селищної громади Кропивницький район Кіровоградська область. Стрілець-санітар, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 16 березня 2022 | Згідно з повідомленням голови громади Олександра Безпечного, військовослужбовець загинув поблизу с. Кам'янка Харківської області. Похований у м. Кам'янка Черкаської області[12]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[8]. | |
5791 | Тягун Едуард Васильович |
Мешканець Полтавської області. Старший солдат, заступник командира бойової машини (підрозділ — не уточнено). Залишилися дружина та донька. | 16 березня 2022 | Згідно з повідомленням Полтавської ОВА, військовослужбовець загинув в боях під час оборони м. Чернігова[13]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[14]. | |
5792 | Пилипченко Павло Юрійович |
31 березня 1979, с. Ісайки Київська область. Старший солдат, військовослужбовець 72-ї окремої механізованої бригади. Учасник АТО. Працював в держкомпанії «Оператор ГТС України». До ЗС України був призваний за мобілізацією після російського вторгнення в Україну. | 16 березня 2022 (орієнтовно) |
Загинув під час оборони м. Києва. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[15]. | |
5793 | Білий Артем Сергійович («Бумер») |
10 березня 1991, м. Дніпро. Молодший сержант 227-го батальйону 127-ї бригади Сил ТрО ЗС України. Учасник АТО з 2014 року. Воював у складі батальйону «Донбас». | 16 березня 2022 | Загинув під час оборони м. Харкова[16]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[17]. | |
5794 | Краснобриж Ігор Віталійович («Козацький») |
15 березня 1995, м. Маріуполь Донецька область. Старший солдат, військовослужбовець Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» НГУ. Проходив службу в підрозділі з 2014 року. | 16 березня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами під час оборони м. Маріуполя[18]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[19]. | |
5795 | Черниш Сергій Олександрович |
21 жовтня 1971. Старший солдат, механік-електрик відділення забезпечення легкої броньованої техніки ремонтного взводу бронетанкової техніки ремонтного автотранспортного батальйону частини НГУ. | 16 березня 2022 | Загинув в боях з агресором у ході відбиття російського вторгнення в Україну поблизу м. Рубіжного на Луганщині[20]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[21]. | |
5796 | Логвиненко Юрій Миколайович |
7 лютого 1982. Молодший сержант, командир 2-го відділення 1-го зенітного артилерійського взводу 1-зенітно-артилерійської батареї зенітного ракетного артилерійського дивізіону частини НГУ. | 16 березня 2022 | Загинув в боях з агресором, отримавши поранення, що несумісні з життям, у ході відбиття російського вторгнення в Україну поблизу м. Рубіжного на Луганщині[20]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[21] | |
5797 | Бубнович Олександр Миколайович | 21 червня 1995, м. Рівне. Штаб-сержант, сержант з матеріального забезпечення роти бойового забезпечення 1 БрОП Національної гвардії України. Навчався у шостій рівненській школі, за тим отримав фах опоряджувальника у професійному училищі № 1. У жовтні 2013 року пішов служити строкову службу у 14-й бригаді спецпризначення «Барс» Внутрішніх військ МВС України. По завершенні строкової служби уклав свій перший контракт, а після того другий. | 16 березня 2022 | Разом з іншими гвардійцями завантажив автівку, аби доправити побратимам, але по дорозі поблизу с. Мощун, що на Київщині, ворог влучив у неї з гранатомета[22]. | |
5798 | Головко Дмитро Володимирович | 21 червня 1997, м. Ланівці Тернопільська область. Молодший сержант, помічник начальника групи застосування спеціальних засобів взводу РХБЗ роти бойового забезпечення 1 БрОП Національної гвардії України. | 16 березня 2022 | Загинув поблизу села Мощун, що на Київщині, внаслідок вогнепального поранення, коли колону, в якій він був, обстріляли окупанти[23]. | |
5799 | Павлік Руслан Юрійович |
24 листопада 1981, м. Люботин, Харківська область. Старший солдат, військовослужбовець 90 ОАБт. Залишилася дружина та дві доньки. | 16 березня 2022 | Загинув в ході виконання бойового завдання поблизу села Кам’янка Ізюмського району Харківської області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[24]. | |
5800 | Лапінський Олег Мирославович |
14 вересня 1985, Кременецький район Тернопільська область. Старший солдат, командир бойової машини механізованого батальйону (підрозділ — не уточнено). Залишилася мати та син. | 16 березня 1985 | Загинув в результаті бойового зіткнення та масованого артилерійського обстрілу поблизу м. Попасної Луганської області[25]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[10]. | |
5801 | Левчук Остап Михайлович |
Мешканець м. Переяслава Київська область. Старший лейтенант медичної служби, військовослужбовець 72 ОМБр. | 16 березня 2022 | Загинув від кулі ворожого снайпера під час евакуації поранених військовослужбовців та цивільного населення із зони обстрілу в районі с. Мощун Бучанського району на Київщині. Похований в м. Переяславі[26]. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[27]. | |
5802 | Яцух Сергій Васильович |
6 серпня 1990, с. Святець Теофіпольський район Хмельницька область. Солдат, військовослужбовець 21 окремого стрілецького батальйону. Закінчив Тернопільський національний економічний університет (нині — Західноукраїнський національний університет). До російського вторгнення в Україну працював державним інспектором митного поста «Нові Яриловичі» Чернігівської митниці. | 16 березня 2022 | Загинув у боях з російськими окупантами в с. Новоселівці поблизу м. Чернігова. Похований в смт Теофіполь на Хмельниччині[28]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[29]. | |
5803 | Ніканоров Валерій («Рафаль») |
1990, м. Дніпро. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 24 вересня 2014 року добровольцем долучився до батальйону «Донбас». Після повернення в цивільне життя мав свій ветеранський бізнес з перекладів «Vatra Translations». З 26 лютого 2022 року повернувся до складу ЗС України. | 16 березня 2022 | Був закатований російськими військовими у Чистоводівці на Харківщині, під час оборони м. Ізюма[30]. | |
5804 | Білик Юрій Васильович | 10 березня 1969, с. Шептаки Чернігівська область. Старший солдат, водій-механік БМП 2-ї механізованої роти механізованого батальйону 1 ОТБр. Строкову службу проходив в повітряно-десантних військах. Коли 2014 року почалася війна на сході України, чоловік одразу вирішив боронити державу від ворога. 2 грудня 2014 року уклав контракт зі ЗС України. Захищав країну в складі 1-ї танкової бригади «Сіверська». Воював у найгарячіших точках в зоні проведення ООС протягом восьми років. З 24 лютого 2022 року став на оборону Чернігова. Має нагороди: медаль «10 років сумлінної служби», медаль «Сильному духом», подяка командира 2-ї механізованої роти механізованого батальйону військової частини А1815. | 16 березня 2022 | Загинув у боях з російськими окупантами в Чернігівській області[31]. Був похований на місці бою в тимчасовому похованні разом з іншим невідомим воїном, перепохований на місцевому кладовищі м. Новгород-Сіверського[32]. | |
5805 | Артеменко Володимир Якович |
11 січня 1969, м. Житомир. Прапорщик, військовослужбовець підрозділу 95 ОДШБр. З 2019 року працював на Житомирському комбінатів силікатних виробів. З початком російського вторгнення в Україну 26.02.2022 року був призваний до ЗС України, перебував на передовій. Залишилися дружина та рідні. | 16 березня 2022 | Загинув від осколкових поранень під час ворожого обстрілу російських окупантів поблизу м. Макарів на Київщині. Похований на Смолянському військовому кладовищі в м. Житомирі[33]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[34]. | |
5806 | Куценко Олексій Олександрович |
1 вересня 1990, м. Житомир. Старший солдат, військовослужбовець підрозділу 95 ОДШБр. Залишилася дружина та маленький син. | 16 березня 2022 | Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[35]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[34]. | |
5807 | Бердюгін Віталій Юрійович («Бьорн») |
17 листопада 1994, м. Миколаїв. Старший матрос, навідник відділення морської піхоти взводу морської піхоти роти морської піхоти батальйону морської піхоти 36 ОБрМП. У 2016 р. закінчив Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, здобув ступінь бакалавра за напрямом підготовки «електромеханіка». | 16 березня 2022 | Помер на руках у Катерини Поліщук (Пташки зі сталі)[36]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[37][38]. | |
5808 | Кормич Володимир Вікторович |
2 березня 2003, с. Баловне Миколаївська область. Матрос, водій десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти 36 ОБрМП. | 16 березня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами під час оборони м. Маріуполя[39][40]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[41]. | |
5809 | Колмиков Роман Юрійович («Вахр») |
18 вересня 2001, м. Вінниця. Навчався у Вінницькому політехнічному університеті. Заховплювався історією. | 16 березня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами під час оборони м. Маріуполя[42]. | |
5810 | Березюк Микола Іванович |
8 березня 1972, м. Ніжин Чернігівська область. Підполковник однієї з частин Національної гвардії України на Харківщині (підрозділ не уточнено). Останні роки проживав разом із сім'єю у Харкові. У перший день повномасштабного вторгнення був призваний за мобілізацією до лав НГУ. Нагороджений медалями «За звитягу та вірність» та «15 років сумлінної служби». Повний кавалер відзнаки «Козацький Хрест». | 16 березня 2022 | Загинув внаслідок обстрілу з ворожого танку, коли перебував на блок-посту на Чугуївскому напрямку. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[43]. | |
5811 | Шуба Віталій Іванович | 19.07.1999, м. Луцьк. 9-й полк оперативного призначення НГУ. Проходив військову службу за контрактом з 26 вересня 2019 у військовій частині на посаді снайпера (2 категорії) 1-го взводу оперативного призначення роти оперативного призначення (на автомобілях) 2-го батальйону оперативного призначення. | 16 березня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання в місті Маріуполь. Похорон відбувся 27 жовтня у Свято-Троїцькому кафедральному соборі[44]. | |
5812 | Саєнко Андрій Володимирович | 1 липня 1979,м.Мерефа харківська область | 16 березня 2022 | [45] | |
Гаврилюк Ярослав Олександрович |
1998, с. Княжин, Житомирський район. Солдат, військовослужбовець ЗС України 95 ОДШБр. | 16 березня 2022 | Загинув біля с. Кам'янка Ізюмського району Харківської області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[46]. | ||
Кирильчук Андрій Володимирович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України 95 ОДШБр. | 16 березня 2022 | Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[47]. | ||
Єригін Андрій Олександрович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 16 березня 2022 | Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[48]. | ||
5812 | Круглик Богдан Юрійович («Гуцул») |
5 грудня 1990, смт Печеніжин Коломийський район Івано-Франківська область. Старший солдат, військовослужбовець підрозділу 10 ОГШБр. Учасник АТО/ООС з 2014 року. Пройшов Іловайський котел в складі добровольчого батальйону «Торнадо». В 10 ОГШбр ЗС України — з 2016 року. | 17 березня 2022 | Загинув в боях з агресором під Києвом[49] в ході відбиття російського вторгнення в Україну[50]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[51]. | |
5813 | Шамбір Євгеній Іванович |
м. Долинська Кіровоградська область. Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 17 березня 2022 | Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[52]. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[53]. | |
5814 | Семенов Євгеній Сергійович |
Мешканець с. Салівка Кременчуцький район Полтавська область. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 17 березня 2022 (орієнтовно) |
Згідно з повідомленням Горішньоплавнівської громади Полтавської області, військовослужбовець загинув в боях з агресором (орієнтовно, після 16 березня) поблизу м. Сіверськодонецька на Луганщині[54]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[55]. | |
5815 | Кохан Сергій Леонідович | Кам'янка-Бузька Львівська область. Полковник, доцент кафедри артилерії НАСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного. | 17 березня 2022 | Загинув внаслідок авіаудару на Яворівському полігоні[56]. | |
5816 | Подільський Олександр | 31 рік. Сержант служби цивільного захисту, рятувальник 5-ї Державно-рятувальної частини 3-го Державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Харківській області. У дитинстві мріяв стати рятувальником. Залишилися мати, дружина і син. | 17 березня 2022 | Загинув під час повторного обстрілу російським агресором ринку «Барабашово» у Харкові близько 14:00[57]. | |
5817 | Василянський Максим Геннадійович |
28 травня 1989. Старший матрос, військовослужбовець підрозділу 503 ОБМП. | 17 березня 2022 | Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Похований на Алеї героїв у м. Дніпрі[58]. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)[59]. | |
5728 | Зенченко Олег Вікторович |
11 квітня 1972. Полковник, військовослужбовець Командування Десантно-штурмових військ ЗС України. Проходив службу на посадах заступника та командира 25 ОПДБр. Учасник АТО/ООС. Воював у Слов'янську, Ямполі, Дебальцевому, захищав Авдіївську «промку», «Зеніт» поблизу Донецького аеропорту. Був нагороджений орденами Богдана Хмельницького III ступеня (4.12.2014) та II ступеня (19.11.2020). | 17 березня 2022 (орієнтовно) |
Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[60]. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» I ступеня (посмертно)[61]. | |
5729 | Скира Павло Миколайович |
2002, с. Паніванівка Кременчуцький район Полтавська область. Матрос, військовослужбовець 36 ОБрМП ВМС ЗС України. | 17 березня 2022 | Загинув в ході виконання бойового завдання під час оборони м. Маріуполя[62]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[41]. | |
5730 | Гарбуз Олександр Русланович |
2 липня 2002, с. Губиниха Новомосковський район Дніпропетровська область. Солдат, оператор протитанкового ракетного комплексу протитанкового взводу механізованого батальйону 93 ОМБр. У 2017 році закінчив 9 класів Губинихської загальноосвітньої школи № 2, в 2020 році — Перещепинський професійний ліцей за спеціальністю «Робітник фермерського господарства». 20.11.2021 року уклав контракт на проходження військової служби в ЗС України. В ході відбиття російського вторгнення в Україну в 2022 році за допомогою ПТРК «Корсар» знищив загалом десяток бойових машин противника. Герой України (посмертно). |
17 березня 2022 (орієнтовно) |
У ніч на 16 березня 2022 року, в ході невеликої операції, що мала на меті захоплення ворожої позиції, звідки по українських воїнах стріляв танк, Олександр у складі розвідгрупи, разом із побратимом «Хакер», потрапив у полон. 24 березня, після визволення с. Гусарівки Балаклійського району Харківської області, українськими військовослужбовцями було виявлено тіло Олександра, вбитого пострілами у голову та зі слідами тортур[63][64]. | |
5731 | Лучанінов Дмитро Григорович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 17 березня 2022 | Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[34]. | |
5732 | Самойленко Михайло Сергійович |
21 листопада 2002, м. Вовчанськ Харківська область. Сержант, військовослужбовець підрозділу ДПСУ (підрозділ — не уточнено). | 17 березня 2022 | Загинув під час артилерійського обстрілу поблизу міста Мерефи Харківської області[65]. Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)[66]. | |
5733 | Бідзіля Сергій Іванович |
23 грудня 1977. Молодший сержант, головний сержант-командир відділення 1 ракетного відділення зенітного ракетно-артилерійського дивізіону 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Похорон відбувся 22 березня 2022 в місті Мукачево. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[67][68]. | ||
5733 … 5738 |
Військовослужбовці ЗС України. | 17 березня 2022 | (для доповнення за 17 березня 2022 року) | ||
5739 | Короткий Анатолій Михайлович |
23 грудня 1968, 54 роки, с. Обложки Глухівський район Сумська область. Мешканець м. Глухова Сумська область. Старший сержант, старший водій-гранатометник першої мінометної батареї 16 ОМПБ «Полтава» 58 ОМПБр. Довгий час працював у правоохоронних органах МВС, потім — у податковій міліції. Контракт зі ЗС України уклав у 2019 році. Залишилась мати та дві доньки. | 18 березня 2022 | Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну на підступах до міста Києва. Похований в с. Обложках на Сумщині[69][70]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[71]. | |
5740 | Мірчу Віктор | 4 липня 1992, Одеська область. Солдат, бойовий медик підрозділу 137 ОБМП. | 18 березня 2022 | Загинув в м. Миколаєві[72]. | |
5741 | Биков Іван Іванович | 1992, 29 років, мешканець с. Сухий Лиман Одеська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Добровольцем пішов на фронт. Залишилися літні батьки, дружина та півторарічна донька. | 18 березня 2022 | Загинув у боях з окупантами поблизу м. Вознесенська, що на Миколаївщині[73][74]. | |
5742 | Левченко Олексій Миколайович |
1978, 43 роки, мешканець с. Лупареве Вітовський район Миколаївська область. Військовослужбовець підрозділу 79 ОДШБр. Залишилися дружина та троє дітей. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[75]. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[53]. | |
5743 | Баргилевич Віталій | 20 років, мешканець с. Степове Одеська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[76][відсутнє в джерелі]. Похований на території Доброславської ОТГ[73][77]. | |
5744 | Нерубайський Юрій Вікторович | 29 років, мешканець Таїровської територіальної громади Одеська область. Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[73][76][відсутнє в джерелі][78]. | |
5745 | Дудка Микола Миколайович | 42 роки, мешканець м. Арцизу Болградський район Одеська область. Матрос, військовослужбовець 137 ОБМП. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[73][76][відсутнє в джерелі][78]. | |
5746 | Бойко Андрій Михайлович |
Мешканець Подільського району Одеська область. Матрос, військовослужбовець ВМС ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 18 березня 2022 | Згідно з повідомленням начальника Подільської районної військової адміністрації та пресслужби Подільської районної ради, загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[76][відсутнє в джерелі][79]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[59]. | |
5747 | Іванов Максим Олександрович | 19 жовтня 1982, мешканець м. Ананьїв Подільського району Одеська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 18 березня 2022 | Згідно з повідомленням начальника Подільської районної військової адміністрації та пресслужби Подільської районної ради, загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[76][відсутнє в джерелі][79]. | |
5748 | Дармороз Дмитро Ігорович | 11 серпня 2022 р. Мешканець смт Любашівка Подільського району Одеська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 18 березня 2022 | Згідно з повідомленням начальника Подільської районної військової адміністрації та пресслужби Подільської районної ради, загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[76][відсутнє в джерелі][79]. | |
5749 | Кривенко Володимир Валентинович |
9 березня 1994 р. Мешканець смт Любашівка Подільського району Одеська область. Старший матрос, військовослужбовець ВМС ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 18 березня 2022 | Згідно з повідомленням начальника Подільської районної військової адміністрації та пресслужби Подільської районної ради, загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[76][відсутнє в джерелі][79]. Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)[80]. | |
5750 | Шинкарюк Олег Петрович | Мешканець Подільського району Одеська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 18 березня 2022 | Згідно з повідомленням начальника Подільської районної військової адміністрації та пресслужби Подільської районної ради, загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[76][відсутнє в джерелі][79]. | |
5751 | Задорожній Іван Володимирович | Мешканець с. Борсуки Подільський район Одеська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 18 березня 2022 | Згідно з повідомленням начальника Подільської районної військової адміністрації та пресслужби Подільської районної ради, загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[76][відсутнє в джерелі]. Похований в с. Борсуки[79]. | |
5752 | Болакан Микола Миколайович | Мешканець Подільського району Одеська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 18 березня 2022 | Згідно з повідомленням начальника Подільської районної військової адміністрації та пресслужби Подільської районної ради, загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[76][відсутнє в джерелі][79]. | |
5753 | Євменко Борис Юрійович | Мешканець с. Сінного Подільський район Одеська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 18 березня 2022 | Згідно з повідомленням начальника Подільської районної військової адміністрації та пресслужби Подільської районної ради, загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[76][відсутнє в джерелі]. Похований в с. Сінному[79]. | |
5754 | Переход Едуард Михайлович |
Мешканець Подільського району Одеська область. Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 18 березня 2022 | Згідно з повідомленням начальника Подільської районної військової адміністрації та пресслужби Подільської районної ради, загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[76][відсутнє в джерелі][79]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[59]. | |
5755 | Антоненко Євген Леонідович | Мешканець Подільського району Одеська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 18 березня 2022 | Згідно з повідомленням начальника Подільської районної військової адміністрації та пресслужби Подільської районної ради, загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[76][відсутнє в джерелі][79]. | |
5756 | Лавриненко Едуард Валентинович | Мешканець с. Підгірне Болградський район Одеська область. Рекрут ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 18 березня 2022 | Згідно з повідомленням Тарутинської селищної ради, загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[76][відсутнє в джерелі]. Похований в с. Підгірному[78][81]. Пам'ять військовослужбовця вшановано меморіальною дошкою на Меморіальному комплексі в смт Тарутине на Одещині[82]. | |
5757 | Меркур'єв Олександр Вікторович | Мешканець с. Підгірне Болградський район Одеська область. Старший матрос, військовослужбовець 137 ОБМП. | 18 березня 2022 | Згідно з повідомленням Тарутинської селищної ради, загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[76][відсутнє в джерелі]. Похований в с. Підгірному[78][81]. Пам'ять військовослужбовця вшановано меморіальною дошкою на Меморіальному комплексі в смт Тарутине на Одещині[82]. | |
5758 | Гончар Павло | Мешканець м. Першотравенська Дніпропетровська область. Командир взводу, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[76][відсутнє в джерелі]. Похований в м. Першотравенську[83]. | |
5759 | Корнійчук Микола Володимирович |
Мешканець с. Підгайці Волинська область. Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 18 березня 2022 | Згідно з повідомленням голови Нововолинської громади та за підтвердження Волинської обласної військово-цивільної адміністрації, військовослужбовець загинув в результаті ворожого обстрілу на Миколаївщині. Разом з тілами побратимів його тіло дістали з-під завалів. Похований в с. Підгайцях[84]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[85]. | |
5760 | Моргун Артур Анатолійович | 19 вересня 1996, с. Сегединці Черкаська область. Старший матрос, військовослужбовець 137 ОБМП. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[76][відсутнє в джерелі]. Похований у рідному селі Сегединці[86]. | |
5761 | Чеботар Леонід Ігорович | 22 червня 2002, Кривоозерський район Миколаївська область. Військовослужбовець підрозділу морської піхоти України. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[76][відсутнє в джерелі]. Похований у с. Кобиляки Водяницької ТГ на Черкащині[86]. | |
5762 | Ліпський Іван Васильович | 16 жовтня 1998, смт Любашівка Одеська область. Військовослужбовець підрозділу ДШВ ЗС України (підрозділ — не уточнено). Народився, навчався та проживав в Любашівці, прописаний був в селі Демидове. Пішов добровольцем на війну з першого дня повномасштабного вторгнення російських військ. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[76][відсутнє в джерелі][87]. | |
5763 | Іванов Валерій Сергійович | 27 січня 2001, м. Кілія Одеська область. Військовослужбовець 35 ОБрМП. | 18 березня 2022 | Загинув в результаті ворожого ракетного обстрілу м. Миколаїв[88]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[89] | |
5764 | Хомик Павло Борисович | 13 липня 1999, м. Луцьк Волинська область. Військовослужбовець 137 ОБМП. Закінчив місцеву школу, влаштувався на роботу. У 19 років вирішив пов'язати своє життя з армією. Служив за контрактом у 137 ОБМП. Виконував бойові завдання у зоні ООС. На момент повномасштабного вторгнення окупантів перебував у Херсонській області, його підрозділ встиг вийти звідти та передислокуватися. Залишилися батьки і двоє братів. | 18 березня 2022 | Загинув внаслідок ракетного удару під час виконання бойових завдань в м. Миколаєві[90]. | |
5765 | Наконечний Сергій Анатолійович («Фунтік») |
31 рік, с. Дзигівка Вінницька область. Військовослужбовець 137 ОБМП. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[76][відсутнє в джерелі]. Похований у с. Кобиляки Водяницької ТГ на Черкащині[91]. | |
5766 | Шишковський Сергій Олегович | 12 червня 1994, м. Чортків Тернопільська область. Старший бойовий медик евакуаційного відділення, військовослужбовець 137 ОБМП. Навчався у чортківській ЗОШ № 5, а 2013 року закінчив Чортківський державний медичний коледж, спеціальність «Сестринська справа». 2018 року закінчив Тернопільський державний медичний університет. З 2018 року по 2021 роки проходив інтернатуру за спеціальністю «Хірургія». Працював лікарем-хірургом 1 місяць у місті Сарни Рівненської області. Строкову службу у 35 бригаді морської піхоти на посаді медика евакуаційного відділення. Після російського вторгнення в Україну пішов до війська добровільно медичним братом. Залишились батьки та брат. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[76][відсутнє в джерелі][92]. | |
5767 | Шпичка Євген Вікторович | 20 грудня 1988, м. Вознесенськ Миколаївська область. Старший матрос, військовослужбовець 137 ОБМП. Учасник АТО (2014—2015), у 2018—2021 роках проходив військову службу в ЗС України за контрактом. Тричі по 6-9 місяців був на передовій під час ротації його частини. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[76][відсутнє в джерелі][93]. | |
5768 | Дяченко Олександр Михайлович | 4 липня 1986, с. Ясенове Друге Одеська область. Старший матрос 137 ОБМП. Мешкав в м. Алчевську, а після російського вторгнення у 2014 році вимушений був переїхати з дружиною та дитиною до Одеси. Учасник АТО/ООС з 2016 року. Дядько В'ячеслава Корсі. Залишилися дружина та діти[94]. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[76][відсутнє в джерелі]. Похований у селі Великий Дальник Одеської області[95]. | |
5769 | Корся В'ячеслав Васильович | 10 лютого 1995, смт Любашівка Одеська область. Старший матрос 137 ОБМП. З 5 по 11 клас навчався і жив з родиною у м. Теплодар. Учасник АТО/ООС (2016—2021). Після початку повномасштабного вторгнення пішов добровольцем до ЗС України. Племінник Олександра Дяченка. Залишилася дружина, яка через кілька місяців мала народити. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[76][відсутнє в джерелі]. Похований у селі Великий Дальник Одеської області[94] | |
5770 | Багнюк Валентин Володимирович | 14 лютого 2001, с. Махнівка (Вінницький район) Вінницька область. Лейтенант, військовослужбовець 137 ОБМП. Отримав військове звання «лейтенанта» за 12 днів до смерті. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[76][відсутнє в джерелі][96]. | |
5771 | Скуба Михайло Володимирович | 21 листопада 1987, м. Луцьк Волинська область. Старший матрос, рульовий моторист відділення десантно-висаджувальних засобів інженерно-саперного взводу 137 ОБМП. Рано став сиротою, ріс у дитячому будинку. Будучи дорослим, всіляко намагався допомагати дитбудинкам. З 2016 по 2020 рік служив у 137 ОБМП. Провів дві ротації у зоні АТО/ООС: 2016 року брав участь в АТО, має нагороду за оборону Маріуполя, 2019 року боронив Донеччину, за що також був нагороджений. Після цього звільнився і працював на цивільній роботі. Мешкав в Одесі, працював експедитором та мав власну сім'ю. Після початку повномасштабного вторгнення пішов боронити рідну землю. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[76][відсутнє в джерелі][97]. | |
5772 | Кравчук Михайло Миколайович | 21 листопада 1991, с. Крупець (Шепетівський район) Хмельницька область. Матрос, кухар 137 ОБМП. З 2014 року брав участь в АТО, пізніше уклав контракт із ЗС України. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[76][відсутнє в джерелі][98]. | |
5773 | Сидорчук Олександр Вікторович | 1987, смт Березанка Миколаївська область. Старший матрос, військовослужбовець 137 ОБМП. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[76][відсутнє в джерелі][99]. | |
5774 | Володько Віталій Юрійович |
Чернігівська область. Капітан, військовослужбовець 145 ОРВП. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[76][відсутнє в джерелі][100]. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[101]. | |
5775 | Уваров Дмитро Сергійович |
Луганська область. Солдат, військовослужбовець 145 ОРВП. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[76][відсутнє в джерелі][100]. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[101]. | |
5776 | Шаповалов Ігор Олександрович |
Лейтенант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[76][відсутнє в джерелі][100]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[101]. | |
5777 | Обміняний Антон Костянтинович |
Миколаївська область. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[76][відсутнє в джерелі][102]. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[103]. | |
5778 | Луньов Олексій | 1974, м. Арциз Одеська область. Військовослужбовець 137 ОБМП. З часом переїхав в м. Южне Одеська область. Учасник АТО/ООС. До ЗС України був мобілізований в 2015 році. Після мобілізації вирішив залишитися в ЗС України і продовжив військову службу у морській піхоті. Неодноразово був нагороджений медалями та грамотами. Залишилися дружина і 11-річна донька. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[76][відсутнє в джерелі][104]. | |
5779 | Авраменко Євген | 30 років, м. Біляївка Одеська область. Військовослужбовець 137 ОБМП. Учасник АТО. Через хворобу на деякий час залишав армію, працював за цивільною спеціальністю, але згодом знову повертався до військової служби. Одружився, а потім напередодні повномасштабного вторгнення знову уклав контракт на військову службу. У травні мав виповнитися 31 рік[105]. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[76][відсутнє в джерелі][106]. | |
5780 | Варзар Олександр | 34 роки, м. Біляївка Одеська область. Військовослужбовець 137 ОБМП. Учасник АТО. Батько двох дітей. Мав нагороди за зразкову військову службу. Влітку 2022 року йому б виповнилося 35 років. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[76][відсутнє в джерелі][105]. | |
5781 | Холявко Олександр Андрійович |
25 років, м. Біляївка Одеська область. Старший матрос, військовослужбовець 137 ОБМП. Закінчив Біляївську середню школу № 2. Учасник АТО. Під час виконання бойового завдання отримав серйозну травму, але одужав, хоча й отримав інвалідність. Після закінчення контракту, змінив місце роботи. Деякий час працював за кордоном, але після початку російського вторгнення в Україну одразу повернувся додому, щоб знову стати на захист України. Залишилися мати, дружина та двоє донечок. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[76][відсутнє в джерелі][107]. Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)[80]. | |
5782 | Галушко Володимир Володимирович |
40 років, м. Біляївка Одеська область. Старший матрос, військовослужбовець 137 ОБМП. Після початку російського вторгнення в Україну повернувся із-за кордону, щоб знову стати на захист України. Залишився батько, брат, а також донька. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[76][відсутнє в джерелі][108]. Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)[80]. | |
5783 | Григор'єв Віктор | 50 років, с. Майори Одеська область. Військовослужбовець 137 ОБМП. За фахом — тракторист та водій. З 2015 року брав участь в АТО. У січні 2022 року одружився. Невдовзі після повномасштабного вторгнення російських окупантів продовжив захищати рідну землю. | 18 березня 2022 | Отримав важкі поранення внаслідок удару російських військ ракетами типу «Калібр» по казармі з військовослужбовцями у м. Миколаєві. Був доставлений у шпиталь, де й помер[109]. | |
5784 | Лучко Сергій Михайлович |
40 років, с. Вербка-Мурована Хмельницька область. Старший лейтенант, командир інженерно-саперного взводу 137 ОБМП. До ЗС України був мобілізований в 2015 році. Захищав Україну в складі морської піхоти. Залишилися батько, сестра, дружина і троє дітей. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[76][відсутнє в джерелі][110]. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)[111]. | |
5785 | Циголь Дмитро Ігорович | 31 травня 2003, Миколаївська область. Військовослужбовець 36 ОБрМП. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[76][відсутнє в джерелі][112]. | |
5786 | Ротарь Антон | 25 років, смт Браїлів Житомирська область. Старший матрос, навідник-оператор БМП-2 35 ОБрМП. 3 роки відслужив за контрактом та був учасником бойових дій у зоні АТО/ООС. По завершенню контракту працював будівельником, а після повномасштабного вторгнення пішов знову боронити свою державу. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[76][відсутнє в джерелі][113]. | |
5787 | Оганезов Сергій Сергійович | 10 листопада 1995, м. Одеса. Рекрут ЗС України (підрозділ — не уточнено). Працював головним спеціалістом відділу міграційного контролю управління у справах іноземців та осіб без громадянства Головного управління ДМС в Одеській області. 26 лютого 2022 року вирішив вступити на військову службу та боронити Україну від агресора. Етнічний вірменин. Батько — заслужений тренер України з самбо Сергій Суренович Оганезов. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[76][відсутнє в джерелі][78][114]. | |
5788 | Блашко (Блажко) Віктор Вікторович | 34 роки, с. Маяки Одеська область. Старший солдат ЗС України (підрозділ — не уточнено). Історик за фахом. 2021 року отримав освітній ступінь магістра на факультеті історії та філософії ОНУ ім. І. І. Мечникова. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[76][відсутнє в джерелі][115][116][117][118][119]. | |
5789 | Янке Дмитро Андрійович | 8 листопада 2000, с. Секретарівка Одеська область. Матрос підрозділу морської піхоти України. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[76][відсутнє в джерелі][78][120]. | |
5790 | Горячко Олександр Євгенович | Одеська область. Сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[76][відсутнє в джерелі][78][117]. | |
5791 | Баркар Ярослав | 23 серпня 1990, с. Шершенці Одеська область. Солдат, військовослужбовець 137 ОБМП. Народився в багатодітній сім'ї. Навчався у рідному селі, продовжив освіту в м. Кодимі, у професійно-технічному аграрному училищі. Військовослужбовець легендарної «дев'ятки». | 18 березня 2022 | Загинув захищаючи місто Миколаїв[121]. | |
5792 | Мельник Максим Олександрович | 10.08.2001, м. Ананьїв Одеська область. Матрос 36 ОБрМП. Після школи навчався за спеціальністю «Маркетинг» у Ананьївському аграрно-економічному фаховому коледжі Уманського національного університету садівництва. Отримавши диплом, приєднався до 36 ОБрМП. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок удару російських військ ракетами типу «Калібр» по казармі з військовослужбовцями у м. Миколаєві[122]. | |
5793 | Осадчий Теодор Валентинович | 14 жовтня 2000, м. Львів. Матрос 36 ОБрМП. Навчався у Львівському вищому професійному училищі дизайну та будівництва. Був актором Львівського незалежного театру «З вулиці на сцену». Багаторазовий учасник морських таборів «Разом». | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[76][відсутнє в джерелі][123]. | |
5794 | Нєхороших Тимур | Військовослужбовець 36 ОБрМП. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[76][відсутнє в джерелі][124]. | |
5795 | Волков Ярослав | Військовослужбовець 36 ОБрМП. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[76][відсутнє в джерелі][124]. | |
5796 | Кравець Владислав Васильович («Крава») |
13 листопада 1983, м. Київ. Мешканець м. Одеси. Старший солдат, військовослужбовець 21 ОМПБ. Працював у компанії ТІС змінним стропальником. Любив футбол, риболовлю і проводити час з друзями. Вступив до Одеського національного морського університету на спеціальність «Транспортні технології», але встиг провчитися лише 3 курси. Коли почалося повномасштабне вторгнення, служив у морській піхоті Військово-морських сил Збройних сил України. | 18 березня 2022 | Загинув уві сні внаслідок двох ударів ракетами «Калібр» о 5.58 і о 5.59 ранку по казармах морських піхотинців у м. Миколаєві через зраду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа, який передав дані про розташування військовослужбовців росіянам[76][відсутнє в джерелі]. Похований на Західному кладовищі в м. Одесі[125]. Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)[80]. | |
5797 … 5798 |
Військовослужбовці ЗС України | 18 березня 2022 | Загинули внаслідок ракетного удару по казармі з військовослужбовцями в м. Миколаєві[126][127]. | ||
5799 | Князєв Іван Сергійович |
Солдат, номер обслуги гранатометного відділення взводу роти морської піхоти батальйону морської піхоти 36 ОБрМП. | 18 березня 2022 | Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[41][37]. | |
5800 | Степаненко Микола Петрович |
31 січня 1972, 50 років. Штаб-сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Залишилися батьки, дружина та неповнолітній син. | 18 березня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в районі с. Мощун на Київщині. Похований у с. Озірна Звенигородського району на Черкащині[86]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[34]. | |
5801 | Шестак Сергій Віталійович |
22 червня 1988, 33 роки, Чернігівська область. Мешканець м. Черкаси. Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). До війни — гравець, нападник аматорської футбольної команди «Черкаські козаки». Залишилась дружина та маленька донька. | 18 березня 2022 (орієнтовно) |
Загинув у бою з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну поблизу міста-героя Волновахи на Донеччині[128]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[129] та медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)[130]. | |
5801 | Ладовський Ігор Богданович |
39 років, с. Перевозець Івано-Франківська область. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 18 березня 2022 (орієнтовно) |
Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[131]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[132]. | |
5802 | Гайдін Вадим Олексійович («Майстер») |
18 березня 2022, м. Запоріжжя. Боєць другої роти 2-го окремого батальйону ДУК ПС[133]. З початком російського вторгнення в Україну, перевіз дружину до м. Тернополя. Звідтіля — вирушив на війну, адже вже мав бойовий досвід: у 2014—2015 роках командував відділенням батальйону «Донбас». Залишилася дружина. | 18 березня 2022 | Загинув, отримавши осколкові поранення, обороняючи від наступу окупантів столицю України. У складі розвідгрупи відшукував російських диверсантів і коригувальників, під час однієї з операцій разом із побратимами потрапив під ворожий обстріл. Похований в м. Тернополі[134]. | |
5803 | Унгурян Володимир Петрович |
с. Комарівці Чернівецька область. Солдат, військовослужбовець ЗС України, гранатометник (підрозділ — не уточнено). | 18 березня 2022 (орієнтовно) |
Згідно з повідомленням Чернівецької ОДА, військовослужбовець загинув у боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Похований в с. Комарівцях[135]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[136]. | |
5804 | Ратіані Давид («Дато») |
Селище Местія Грузія[137]. Кулеметник ЗС України (підрозділ — не уточнено). Після початку повномасштабного російського вторгнення вирушив в Україну як доброволець. | 18 березня 2022 | Допомагав французькому солдату, який отримав пошкодження ноги, дістатися пункту збору. Загинув на місці в результаті підриву на міні поблизу міста-героя України Ірпеня в передмісті Києва[138] Перед смертю встиг вбити кількох росіян[139]. | |
5805 | Беріашвілі Георгій («Беро») |
Грузія[137]. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Після початку повномасштабного російського вторгнення вирушив в Україну як доброволець. | 18 березня 2022 | Загинув у бою з російськими окупантами поблизу міста-героя України Ірпеня в передмісті Києва[138]. | |
5806 | Якунін Олег Іванович |
18 грудня 1969, м. Київ. Сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Навчався у столичній школі № 202 на Лісовому масиві, відвідував клуб юних моряків у м. Києві. Закінчив Київське річне училище та служив і працював на флоті. Пізніше заснував проєкти misto.zp.ua, afisha.zp.ua, depechemode.com.ua та багато інших на базі myhost.net.ua. | 18 березня 2022 | Загинув від осколку міни в бою з окупантами поблизу м. Курахового в Донецькій області[140]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[141]. | |
5807 | Сабіров Данило Володимирович | 2001, мешканець с. Новопетрівки Запорізька область. Військовослужбовець підрозділу Морської піхоти ВМС ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 18 березня 2022 | Згідно з повідомленням голови Широківської територіальної громади, загинув під час бомбардування ворожими військами його військової частини на Миколаївщині[142]. | |
5807 | Бараннік Максим Олегович |
32 роки, м. Кам'янське Дніпропетровська область. Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 18 березня 2022 | Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[143]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[144]. | |
5808 | Донець Євген Степанович |
Сержант служби цивільного захисту, старший пожежник 4-ї пожежно-рятувальної частини ДСНС України. | 18 березня 2022 | Згідно з повідомленням пресслужби ДСНС України у Запорізькій області, пожежник зранку вирушив на ліквідацію пожежі на цивільному об'єкті в с. Наталівка Запорізької області, яка виникла внаслідок обстрілів російською армією. Загинув внаслідок вибуху під час гасіння загоряння, бо ворог завдав повторного удару в епіцентр займання[145]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[146]. | |
5809 | Дулькевич Сергій | 43 роки, с. Черкасівка Полтавська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). До війни працював на комбікормовому заводі. Учасник АТО (2014). На початку березня 2022 року знову був призваний до складу ЗС України. Залишилися дружина, син і донька. | 18 березня 2022 | Згідно з повідомленням адміністрації Новосельської громади, військовослужбовець загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Похований 20 березня на кладовищі у рідному селі[147]. | |
5810 | Сітак Андрій Геннадійович |
Мешканець с. Герасимівки Роменський район Сумська область. Солдат, бойовий медик, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Повний кавалер ордена «За мужність» (04.03.2022, 19.03.2022, 11.04.2022 (посмертно)). | 18 березня 2022 (орієнтовно) |
Згідно з повідомленням Роменської РДА та міського голови м. Ромни, військовослужбовець помер внаслідок поранення, яке отримав в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[148]. Нагороджений орденом «За мужність» I ступеня (посмертно)[149]. | |
5811 | Смілін Сергій Сергійович |
Капітан, військовослужбовець частини НГУ (підрозділ — не уточнено). | 18 березня 2022 | Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[150]. | |
5812 | Семенчук Богдан Юрійович | 12 червня 1993, Рівненська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Футболіст аматорського клубу «Случ» (Березне). Пішов на фронт добровольцем. | 18 березня 2022 | Був убитий в бою з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну поблизу м. Києва[151]. | |
5813 | Мощенко Григорій Олександрович |
16 листопада 1977. Молодший сержант, військовослужбовець 35 ОБрМП. | 18 березня 2022 | Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[152]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[153]. | |
5814 | Діскаленко Іван Анатолійович |
4 липня 1997, 24 роки, с. Носівці Гайсинський район Вінницька область. Матрос, сапер групи інженерного забезпечення 35 ОБрМП. | 18 березня 2022 | Загинув внаслідок ракетного удару по казармі з військовослужбовцями в м. Миколаєві[154] [155]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[153]. | |
5815 | Рибальченко Інна Олексіївна |
23 роки. Старший матрос, старший кухар господарчого відділення взводу забезпечення батальйону морської піхоти 36 ОБрМП. | 18 березня 2022 | Загинула в боях з російськими окупантами під час оборони м. Маріуполя. Нагороджена орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[156]. | |
5816 | Брова Валентин Віталійович |
Старший солдат, стрілець-помічник кулеметника стрілецького відділення взводу забезпечення навчального процесу батальйону вишколу особового складу 12 БрОП. | 18 березня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами під час оборони м. Маріуполя. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[157]. | |
5817 | Ворошилін Олександр Миколайович |
Головний сержант, водій гранатометного відділення 3-го взводу оперативного призначення 3-ї роти оперативного призначення 1-го батальйону оперативного призначення Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» НГУ. | 18 березня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами під час оборони м. Маріуполя. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[158]. | |
5818 | Зімич Володимир Степанович |
Солдат ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 18 березня 2022 | Житель Зимнівської громади Володимир-Волинського району[159]. | |
5819 | Зайцев Аркадій Олександрович |
13 лютого 1995, м. Луцьк Волинська область. Старший лейтенант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 18 березня 2022 | Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну в районі м. Миколаєва. Похований на Алеї почесних поховань у с. Гаразджа Луцького району[160][161][162]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[29]. | |
5820 | Красножон Андрій Миколайович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Пішов добровольцем до ЗС України ще у перші хвилі мобілізації у 2014 році. Перебував у резерві. З початку російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року теж добровільно прибув на військову службу. Брав участь у боях на околицях Чернігова. | 18 березня 2022 | Загинув від кулі ворожого снайпера в боях з російськими окупантами у мікрорайоні ЗАЗ м. Чернігова. Похований в м. Чернігові. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[163]. | |
5821 | Самофалов Валерій Михайлович | 8 січня 2000, м. Мелітополь. Матрос 137-го окремого батальйону морської піхоти Військово-морських сил Збройних сил України. 5 березня 2022 року під час бою в районі населеного пункту Калинівка Миколаївської області вперше в історії російсько-української війни матрос Валерій Самофалов збив одразу три ворожих гвинтокрили Мі-35 за допомогою ПЗРК «Ігла»[164]. | 18 березня 2022 | Загинув внаслідок удару російських військ ракетами типу «Калібр» по казармі з військовослужбовцями у місті Миколаєві. 18 січня 2023 року похований в Одесі на Західному кладовищі[165]. | |
5822 | Андрійчук В'ячеслав Вікторович |
16 листопада 1980, с. Новоселиці, Житомирська область. Молодший сержант, військовослужбовець 95 ОДШБр ЗС України. | 18 березня 2022 | Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну на Київщині Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[166]. | |
5823 | Порт'ян Іван | 37 років, Великомихайлівська громада | 18 березня 2022 | Майже рік доля воїна була невідомою. Ідентифікований за результатами аналізу ДНК, похований 17 березня 2023 року у Великомихайлівській громаді на Одещині[167]. | |
5824 | Махаммадієв Алік Махматмурадович |
Гайсинський район. Старший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). З 2 липня 2015 по 7 липня 2016 був призваний в АТО/ООС. Від самого початку повномасштабного вторгнення разом з військовими побратимами давав запеклу відсіч ворогу. | 18 березня 2022 | Загинув 18 березня 2022 року, виконуючи бойове завдання, загинув внаслідок ракетного удару противника. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[168]. | |
5825 | Солодовніченко Артем Сергійович |
Старший лейтенант, військова частина А2920, 10-й арсенал, м. Вознесенськ. | 18 березня 2022 | Загинув в результаті ракетного удару. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[169]. | |
5826 | Волошинов Микита | 20 травня 2002, с. Шабо Білгород-Дністровського району. В 2020 році закінчив Білгород-Дністровський професійно-будівельний ліцей за фахом електрогазозварювальника. З початком повномасштабного вторгнення добровольцем долучився до лав ЗСУ. | 18 березня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання[170]. | |
5827 | Ліщенюк Михайло Олегович | 17 березня 1988, с. Торосове Затишанської громади. | 18 березня 2022 | Загинув внаслідок удару російських військ ракетами типу «Калібр» по казармі з військовослужбовцями у місті Миколаєві. Похований 26 березня в рідному селі[171]. | |
5828 | Купріянов Дмитро Анатолійович |
Старший сержант поліції, співробітник підрозділу Національної поліції України. Ніс службу в м. Харкові, виконував завдання із забезпечення громадського порядку, виявлення дезертирів та фактів мародерства. | 18 березня 2022 | Під час чергового артобстрілу отримав поранення, яке виявилося несумісним з життям, унаслідок чого загинув. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[172]. | |
5829 | Скорик Віталій Григорович | 15 травня 1986, с. Харитонівка Срібнянського (з 2020 року - Прилуцького району) Чернігівської області. Лейтенант, військовослужбовець 24ОМБр | 18 березня 2022 | Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[173]. | |
5830 | Черніков Павло Олександрович | Старший лейтенант, військовослужбовець 24ОМБр | 18 березня 2022 | Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[174]. | |
Військовослужбовці ЗС України. | 18 березня 2022 | (для доповнення за 18 березня 2022 року) | |||
5829 | Васильєв Дмитро Миколайович |
20 березня 1978, 43 роки, м. Первомайськ Миколаївська область. Підполковник, командир другого ракетного дивізіону 19 ОРБр. Учасник ООС. З перших днів російського вторгнення в Україну 2022 року, зі своїм підрозділом, брав участь в боях. Залишилися дружина та двоє дітей. Герой України (посмертно). |
19 березня 2022 | 18 березня, разом з підрозділом, потрапив під ворожий обстріл на Запоріжжі. Від отриманих важких поранень наступного дня помер у лікувальному закладі. Похований на Алеї Слави у м. Хмельницькому[175][176]. | |
5830 | Потерейко Анатолій Васильович |
42 роки, с. Козиряни Дністровський район Чернівецька область. Старший солдат, старший стрілець 24 ОМБр. Учасник ООС. У Збройних силах України з 2018 року. Залишилися 19-річний син та 8-річна донька. | 19 березня 2022 | Загинув у запеклому бою з агресором поблизу м. Луганська[177][178]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[10]. | |
5831 | Гриценко Ілля Вікторович |
1997, м. Черкаси. Лейтенант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Випускник Військового інституту танкових військ НТУ «ХПІ». Учасник АТО/ООС. | 19 березня 2022 | Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[179]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[180]. | |
5832 | Чікобава Бахва | 54 роки, Грузія. Боєць Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» НГУ. Учасник російсько-грузинської війни 2008 року. До 2012 року очолював департамент з особливих завдань поліцейського управління Самегрело та Земо-Сванеті. 2014 року переїхав до України та вступив до батальйону «Азов». | 19 березня 2022 | Загинув в результаті артилерійського удару під час оборони м. Маріуполя[181]. | |
5833 | Рой Юрій Вікторович |
Мешканець м. Мелітополь Запорізька область. Підполковник, командир 2 патрульного батальйону 23 ОБрОГП Південного оперативно-територіального об'єднання НГУ. Учасник АТО. | 19 березня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами під час оборони м. Маріуполя[182]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[183]. | |
5834 | Гербін Микола Валентинович |
м. Чоп Закарпатська область. Штаб-сержант Донецького прикордонного загону ДПСУ. З 2009 року впродовж десяти років проходив службу на посадах інспектора-кінолога у підрозділах Чопського прикордонного загону. 2019 року був переведений до підрозділу швидкого реагування у складі Кінологічного навчального центру ДПСУ. Після цього продовжив службу у Донецькому прикордонному загоні. | 19 березня 2022 | Загинув у бою з російськими окупантами в районі м. Мар'їнки на Донеччині[184]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[185]. | |
5836 | Бургарт (Шевчук) Олександра Олександрівна |
1999, 22 роки, с. Миньківці Шепетівський район Хмельницька область. Мешкала у Житомирській області. Лейтенант, військовослужбовець підрозділу 19 ОРБр. | 19 березня 2022 | Загинула у результаті ворожого обстрілу разом з восьма хмельничанами[186]. Нагороджена орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[187]. | |
5837 | Мельник Андрій Дмитрович |
37 років, с. Поліське Коропський район Чернігівська область. Старший солдат, військовослужбовець 13 ОМПБ. В ЗС України — з серпня 2014 року. Учасник АТО. Залишилася дружина та двоє неповнолітніх дітей. | 28 лютого 2022 | Загинув в боях з окупантами під час боїв з російськими окупантами в селі Олишівка, що на Чернігівщині[188]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[189]. | |
5838 | Чупрін Михайло Русланович («Чуп») |
19 квітня 1990, 32 рік, м. Хрустальний Луганська область. Старший лейтенант, командир танкової роти полку «Азов» НГУ. Навчався у Донецькому державному технічному університеті, який закінчив за спеціальністю «Промислове і цивільне будівництво». З початком російського вторгнення військ на територію України, разом зі своїм підрозділом боронив Маріуполь. Разом з однополчанами тримав оборону вздовж вулиці Набережної, по якій, головним чином, наступали рашистські війська. Герой України (посмертно). |
19 березня 2022 | Загинув в боях з агресором під час оборони м. Маріуполя. Свій останній бій вів разом з навідником танку сержантом Русланом Живолупом у танку, який був уже підбитий і не міг рухатись. Проте вони використали бойову машину, як нерухому вогневу точку. Зрештою рашистам вдалося влучити у «азовський» Т-64 та вбити двох безстрашних воїнів-танкістів[190]. Удостоєний звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[191]. | |
5839 | Живолуп Руслан Анатолійович («Прес») |
Сержант, командир танку 3-го танкового екіпажу 2-го танкового взводу танкової роти Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» НГУ. З початком російського вторгнення військ на територію України, разом зі своїм підрозділом боронив Маріуполь. Разом з однополчанами тримав оборону вздовж вулиці Набережної, по якій, головним чином, наступали рашистські війська. | 19 березня 2022 | Загинув разом з командиром танкової роти старшим лейтенантом Михайлом Чупріним в бою з окупантами у танку, який був уже підбитий і не міг рухатись. Проте вони використали бойову машину, як нерухому вогневу точку. Зрештою рашистам вдалося влучити у «азовський» Т-64 та вбити двох безстрашних воїнів-танкістів[190]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[73]. | |
5840 | Марценюк Олександр Володимирович | 1990, мешканець Уманського району Черкаської області. Майор, військовослужбовець підрозділу ДПСУ. | 19 березня 2022 | Загинув при виконанні військового обов'язку по захисту Батьківщини (місце — не уточнено)[192]. | |
5841 | Музика Валерій Володимирович | 19 серпня 1961. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Випускник факультету іноземних мов ХНУ імені В. Н. Каразіна 1986 року. | 19 березня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами поблизу м. Волновахи Донецької області[193]. Похований на Краснопільському цвинтарі у м. Дніпрі[194]. | |
5842 | Косинський Максим Олексійович | 29 серпня 1995, м. Павлоград Дніпропетровська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Випускник факультету фізичного виховання і спорту ХНПУ імені Г. С. Сковороди 2017 року. Мати — військова лікарка. | 19 березня 2022 | Загинув в боях з агресором[195]. | |
5843 | Іонов Юрій Олексійович («Таксист») |
30 серпня 1988, м. Луганськ. Старший солдат, старший кулеметник (бронеавтомобіля) 2-го відділення 3-го взводу оперативного призначення 1-ї роти оперативного призначення 1-го батальйону оперативного призначення Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» НГУ. | 19 березня 2022 | Загинув в боях з агресором під час оборони м. Маріуполя[196]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[197]. | |
5844 | Ткаченко Олександр Сергійович |
23 роки, м. Жовква Львівська область. Сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Залишилася мати. | 19 березня 2022 | Згідно повідомлення міського голови м. Жовкви Олега Вольського, військовослужбовець загинув в результаті бойового зіткнення та масованого артилерійського обстрілу від російських окупантів у м. Попасній на Луганщині. Похований у м. Жовкві[198]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[10]. | |
5845 | Григораш Станіслав Валентинович |
23 квітня 1974, м. Львів. Військовослужбовець 80 ОДШБр. Закінчив вище професійне художнє училище за спеціальністю «маляр-штукатур». Після завершення навчання проходив військову службу. З 2014 року виконував бойові завдання у зоні проведення АТО/ООС. Нагороджений нагрудним знаком «Учасник АТО» за героїзм, виявлений при обороні держави. Залишилися дружина, син, донька, двоє сестер та племінники[199]. | 19 березня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[200]. Похований 23 грудня на Личаківському цвинтарі у Львові. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[201]. | |
5846 | Добош Григорій Тарасович («Гриць») |
29 вересня 1991, м. Львів. Військовослужбовець 80 ОДШБр. Прадід Григорія Добоша та інші члени родини Добош відбували ув'язнення у Сибіру за проукраїнську позицію та допомогу ОУН-УПА. Навчався у Львівській загальноосвітній школі I—III ступенів № 82 Львівської міської ради та у Середній загальноосвітній школі № 73. Закінчив економічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка. Працював у приватних фірмах міста Львова та за кордоном. Ще зі шкільних років долучився до Львівської міської організації Спілки української молоді в Україні як учасник літніх таборів. У 2021 році одружився. | 19 березня 2022 | Загинув 19 березня 2022 р. в бою поблизу населеного пункту Снігурівка, однак тіло вдалося повернути тільки після звільнення міста від російських загарбників. Чин похорону відбувся у Гарнізонному храмі ап. Петра і Павла, 29 грудня 2022 р. Похований на Марсовому полі, м. Львів[202][203]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[201]. | |
5847 | Дзедзеля Богдан Русланович |
20 років, м. Рівне. Навчався в 19 школі. З дитинства мріяв бути десантником. У 2019 році підписав свій перший контракт, служив у 80 ОДШБ у Львові. У 2020—2021 був в зоні ООС. А після того постійно говорив, що мріє вивчитися на бойового медика[204][205]. | 19 березня 2022 | Загинув у бою поблизу населеного пункту Снігурівка, однак тіло вдалося повернути тільки через дев'ять місяців. Похований 22 грудня на кладовищі «Нове» у Рівному. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[206]. | |
5848 | Заборський Олександр Клавдійович | Майстер-сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 19 березня 2022 | Загинув 18 березня 2022 року під час виконання бойового завдання у Запорізькій області. Похований 22 червня 2022 року у Хмельницькому. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[207]. | |
5849 | Якушко Станіслав Олександрович («Математик») |
7.03.1979. Молодший лейтенант, військовослужбовець ОЗСП «Азов». Командир 1-го гаубично-артилерійського взводу — старший офіцер батареї 2-ї гаубично-артилерійської батареї гаубично-артилерійської дивізіону ОЗСП «Азов» | 19 березня 2022 | Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[208]. | |
5850 | Волошин Дмитро Вікторович |
28.01.1999, м. Снігурівка Миколаївської області. Навчався в Снігурівській ЗОШ №3. В 2019 р. призваний на строкову військову службу, під час проходження якої уклав контракт. Брав участь в Операції об'єднаних сил. | 19 березня 2022 | Загинув в Київській області під час виконання бойового завдання з відсічі і стримування російської збройної агресії. Похований 24 березня 2022 р. в м. Малин Житомирської області. Нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеню (посмертно)[209] | |
5848 … 5853 |
Військовослужбовці ЗС України. | 19 березня 2022 | (для доповнення за 19 березня 2022 року) | ||
5854 | Бувалкін Владислав Віталійович |
17 вересня 1979, мешканець м. Одеси. Майстер-сержант, військовослужбовець підрозділу Служби безпеки України. Захищав Україну від російських окупантів з 2014 року. Разом з побратимами тримав прикордонний пункт «Довжанський» до кінця літа 2014, а коли треба було відступати, героїчно повернувся та забрав український прапор. Герой України (2022, посмертно). Повний кавалер ордену «За мужність»[210][211][212]. Залишилися дружина та син. |
20 березня 2022 | В складі групи підрозділу спецпризначення СБУ, у взаємодії з військовослужбовцями ЗС України, брав участь у вогневому ураженні особового складу окупанта та ймовірного місця розташування ворожого штабу поблизу селища Макарова на Київщині. Повертаючись із завдання, група потрапила під обстріл ворожого танку. В результаті вибуху танкового снаряду Владислав та майстер-сержант Олександр Макаренко загинули[213]. Прощання з Владиславом відбулося 23 березня 2022 року у Київському крематорії. Прах загиблого частково було закладено під нові зелені насадження на території Рожанського лісництва поблизу села Нижня Рожанка Стрийського району Львівської області та розвіяно з літака над Чорним морем і злітною смугою аероклубу «Одеса» згідно останнього бажання загиблого Героя[214]. | |
5855 | Венжик Артур Геннадійович |
17 квітня 2000, м. Козятин Вінницька область. Солдат, водій-санітар зенітно-ракетного артилерійського дивізіону частини НГУ, 4 БрОП. Після закінчення школи № 1 в м. Козятині, вступив на навчання до залізничного училища. У 2021 році був призваний на строкову військову службу до НГУ, де через 5 місяців уклав контракт на подальше проходження служби. | 20 березня 2022 | 16 березня 2022 року в м. Рубіжному Луганської області потрапив під ворожий обстріл та отримав поранення голови, яке виявилося несумісним з життям. Лікарі Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. І. І. Мечникова боролися за його життя, але 20 березня серце захисника зупинилось назавжди[215]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[21]. | |
5856 | Грицаєнко Віталій Миколайович («Гоголь») |
Полтава. Старший лейтенант, заступник командира окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» НГУ з бойової та спеціальної підготовки. Герой України (посмертно). |
20 березня 2022 | У ніч з 18 на 19 березня група військовослужбовців «Азову», до складу якої входив старший лейтенант Грицаєнко, здійснила успішний рейд в тил противника[216]. В результаті було виявлено та знищено ворожий командний пункт, підірвано один тиловий склад та один склад з боєприпасами. Також військовослужбовці знищили 1 танк, 2 БТР та близько взводу живої сили ворога, переважно офіцерів. Під час запеклого бойового зіткнення офіцер зазнав тяжких поранень, від яких помер[217]. | |
5857 | Красовський Віталій Геннадійович («Крос») |
1994. Старший солдат, військовослужбовець ОЗСП «Азов» НГУ. З 2014 року перебував на фронті. | 20 березня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами під час оборони м. Маріуполя[218]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[219]. | |
5858 | Сушков Віктор Олександрович |
30 років, м. Єнакієве Донецька область. Старший лейтенант, командир взводу управління підрозділу ЗРВ ПС ЗС України (підрозділ — не уточнено). Військову службу проходив в одній із військових частин на Дніпропетровщині. З початком російсько-української війни у 2014 році був змушений покинути рідний край і переїхати на Полтавщину. Залишилася дружина. | 20 березня 2022 | Згідно з посиланням на Полтавський обласний ТЦКтаСП, офіцер загинув під час виконання бойового завдання поблизу м. Охтирки на Сумщині, встигнувши перед смертю збити ворожу ракету. Похований в с. Бодаква на Полтавщині[220]. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[221]. | |
5859 | Крохмальний Роман Романович |
21 жовтня 1996, с. Сокільники Львівська область. Старший солдат, військовослужбовець 24 ОМБр. | 20 березня 2022 | Загинув в бою з окупантами під час оборони м. Попасна на Луганщині[222]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[10]. | |
5860 | Жупинас Тарас Олегович |
9 серпня 1994, с. Білозір'я Черкаська область. Сержант, старший водій-радіотелефоніст взводу забезпечення реактивного дивізіону бригадної артилерійської групи (підрозділ — не уточнено). | 20 березня 2022 | Загинув під час ракетного удару поблизу м. Києва. Похований у рідному селі на Черкащині[7][223][224]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[225]. | |
5861 | Михайлов Рустам Васильович |
1984, Уманський район Черкаська область. Молодший сержант, командир десантно-штурмового відділення підрозділу ДШВ ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 20 березня 2022 | Загинув у бою з окупантами поблизу міста-героя Волновахи. Похований в Уманському районі на Черкащині[226]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[8]. | |
5862 | Новосад Микола Володимирович |
27 червня 1962, м. Кам'янське Дніпропетровська область. Старший солдат, військовослужбовець підрозділу ДШВ ЗС України (підрозділ — не уточнено). Учасник АТО (2015—2016). | 20 березня 2022 | Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[143]. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[132]. | |
5863 | Макуха Геннадій Миколайович |
42 роки, мешканець м. Миргороду Полтавської області. Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Учасник АТО. | 20 березня 2022 | Згідно повідомлення Миргородської міськради, військовослужбовець загинув під час виконання бойового завдання на території Київської області[227]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[132]. | |
5864 | Шарлай Костянтин Петрович |
48 років, с. Федорівка Полтавська область. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 20 березня 2022 | Загинув в результаті ворожих танкових обстрілів в районі м. Попасної на Луганщині. Похований в с. Федорівці[228]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[10]. | |
5865 | Осецький Віктор Олександрович |
21 липня 1983, с. Забріддя Черняхівський район Житомирська область. Капітан, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Закінчив Забрідську школу та Житомирський агроколедж. 2004 року пішов до війська строковиком, а згодом продовжив службу за контрактом. Тривалий час служив у Житомирі. Неодноразово 3 2014 року мав ротації до зони АТО/ООС. З 2016 року проходив службу у військовій частині, яка знаходилася в селі Миколаївка Бучанського району. | 20 березня 2022 | Героїчно загинув в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Похований в рідному селі[229]. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[230]. | |
5866 | Бурбітько Роман | 1 травня 1993, с. Комишня Миргородський район Полтавська область. Військовослужбовець підрозділу Сил ТрО ЗС України м. Києва (за іншими даними — 74 ОРБ). 2011 року закінчив Миргородську школу ім. П. Мирного, потім — Полтавський базовий медичний коледж. У 2015—2016 роках брав участь у бойових діях на сході України в складі добровольчого підрозділу «Карпатська Січ». У березні 2022 року вступив до тероборони м. Києва. Залишилися мати та дружина. | 20 березня 2022 | Загинув в боях з окупантами (місце — не уточнено)[231]. | |
5867 | Сапетко Микола Олександрович |
27 років, м. Київ. Солдат, військовослужбовець 95 ОДШБр. Навчався у столичній школі № 273. У 2017 році закінчив «Відкритий міжнародний університет Людини» за спеціальністю «програміст». У 2017 році проходив військову службу стрільцем в 95 ОДШБр. 24 лютого 2022 року був призваний до служби до ЗС України. | 20 березня 2022 | Загинув в ході ведення бойових дій в районі с. Кам'янки Харківської області, отримавши несумісні із життям травми при відбитті атаки танків противника. Похований в с. Летичівка Уманського району Черкаської області[232]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[233]. | |
5868 | Баланецький Олександр Дмитрович |
7 лютого 1984, с. Валява Кіцманський район Чернівецька область. Солдат, військовослужбовець 108 ОГШБ. Працював юристом Чернівецької міської ради, був членом Ради адвокатів України. Був принциповим та фаховим юристом, завжди боронив правду. Коли почалась повномасштабна війна, одним з перших пішов захищати нашу безпеку та свободу. | 20 березня 2022 | Загинув під час бойових дій в с. Дмитрівці Бучанського району Київської області[234]. За вагомий внесок у розвиток міста Чернівців, його популяризацію в Україні, удостоєний почесною відзнакою Чернівецької міської ради — медаллю «На славу Чернівців» (посмертно) (Рішення виконкому Чернівецької міської ради від 12.10.2022 № 602/30). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[235]. | |
5869 | Дудінов Денис Олександрович («Фантом») |
10 грудня 1990, м. Донецьк. Старший лейтенант, заступник командира 1-го батальйону оперативного призначення по роботі з особовим складом ОЗСП «Азов» НГУ. Мав старшого на 8 років брата Дмитра, котрий загинув на війні у 2014 році. Нас час смерті обидвом було по 32 роки. | 20 березня 2022 | Загинув в бою з російськими окупантами під час оборони м. Маріуполя — не міг залишити протитанковий гранатомет під час ворожого авіаудару[236]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[237]. | |
5870 | Гипик Ярослав Євгенович («Мар») |
27 липня 1993. Капітан, командир 3-го снайперського відділення снайперської групи спеціального призначення полку «Азов» НГУ. | 19 березня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами під час оборони м. Маріуполя[238]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[157]. | |
5871 | Даровський Володимир Миколайович |
27 липня 2001, м. Калинівка Вінницька область. Солдат, помічник гранатометника 2-го відділення 2-го взводу оперативного призначення роти оперативного призначення (на бронеавтомобілях) 1-го батальйону оперативного призначення 8 ПОП НГУ. Закінчив загальноосвітню школу № 1 та навчався у Вінницькому торгово-економічному коледжі. | 20 березня 2022 | Загинув внаслідок артилерійського та мінометного обстрілу у м. Солодке, що на Донеччині[239]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[240]. | |
5872 | Павлович Роман | 25 років, мешканець с. Гординя Львівська область. Військовослужбовець 131 ОРБ. | 20 березня 2022 (орієнтовно) |
Загинув під час оборони м. Маріуполя[241]. | |
5873 | Михайлишин Ігор Миколайович («Дерек») |
20 лютого 1995, м. Львів. Молодший сержант, військовослужбовець 3-ї роти 2-го батальйону «Азов» НГУ. Закінчив загальноосвітню школу № 65 у м. Львові, навчався у Львівському вищому професійному училищі інформаційно-комп'ютерних технологій та Національній академії внутрішніх справ. Брав участь у Революції Гідності, а з початком російського вторгнення у 2014 вступив у добровольчий батальйон «Азов». Відважний воїн, вбив багатьох ворогів в Центральному районі м. Маріуполя. Двічі повертався до бою після поранень і контузії. | 20 березня 2022 | Загинув в результаті поранення в голову в бою з російськими окупантами під час оборони м. Маріуполя. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[197]. | |
5874 | Бодячук Василь Ярославович («Фалькор») |
Старший солдат, старший оператор відділення управління вогнем і маневру підрозділами взводу артилерійської розвідки гаубично-артилерійського дивізіону «Азов» НГУ. | 20 березня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами під час оборони м. Маріуполя. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[197]. | |
5876 | Беліменко Костянтин Дмитрович («Іслам») |
6 серпня 1994, смт Пісочин Харківська область. Сержант, військовослужбовець ОЗСП «Азов» Національної гвардії України. Навчався у школі № 39 м. Харків. Після 9-го класу — у Харківському державному автотранспортному коледжі, після закінчення якого — у Харківському національному університеті будівництва й архітектури. З дитинства займався спортом: боротьбою, самбо, дзюдо, пізніше — тайським боксом, в останні роки — кудо. Виступав на обласних та всеукраїнських змаганнях з тайського боксу та кікбоксингу, займав призові місця. Один з активних уболівальників (ультрас)— футбольного клубу «Металіст» (Харків). | 20 березня 2022 | Загинув у ближньому бою під час штурму однієї з позицій під час боїв за Маріуполь 20 березня 2022 разом з другом та побратимом — молодшим сержантом Євгеном Єщенком. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[197]. | |
5877 | Єщенко Євгеній Федорович («Малий») |
Молодший сержант, військовослужбовець ОЗСП «Азов» Національної гвардії України. | 20 березня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами під час оборони м. Маріуполя. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[197]. | |
5878 | Карпов Артем Сергійович |
20 липня 1989, м. Макіївка Донецька область. Майор, військовослужбовець 12 БрОП НГУ. | 20 березня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами під час оборони м. Маріуполя на Донеччині. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[197]. | |
5879 | Паршин Кирило Сергійович («Грек») |
31 жовтня 2002, м. Красноперекопськ, АР Крим.
Військовослужбовець диверсійно-штурмової групи «Ведмеді». В травні 2021 року у віці 18 років прийшов на вишкіл у добровольчий підрозділ «Фрайкор». Він не проходив віковий ценз для відправлення на фронт, але його це не зупинило, і після вишколу приєднався до ДШГ «Ведмеді». Музикант, активіст. Послухати музику https://soundcloud.com/nhtiaggkhnde/4n1meg1rlmp3 |
15 березня 2022 | Загинув у боях з російськими окупантами під час оборони м. Маріуполя[242]. Отримав поранення через розрив міномета, викликав по рації допомогу, але загинув по дорозі до шпиталю від втрати крові. | |
5881 | Тлустов Володимир Борисович |
7 березня 1959, м. Маріуполь Донецька область. Службовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 20 березня 2022 | Загинув під час оборони м. Маріуполя Донецької області. В ході виконання бойового завдання отримав травми, які виявилися несумісними із життям. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[197]. | |
5882 | Печенюк Віталій Сергійович |
1 червня 2000, м. Козятин Вінницька область. Солдат, військовослужбовець роти оперативного призначення НГУ (підрозділ — не уточнено). Після закінчення школи, в 2015 році вступив на навчання до залізничного училища, яке закінчив за спеціальністю «електрик контактної мережі». З 2018 року працював за місцем проживання у виробничому підрозділі електропостачання. 2 липня 2020 року був призваний на строкову військову службу до НГУ, де в подальшому уклав контракт. | 20 березня 2022 | Загинув під мінометним обстрілом російських окупантів в м. Волновасі Донецької області[243]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[240]. | |
5883 | Шелифіст Олександр Анатолійович |
26 вересня 1981, с. Кип'ячка Обухівський район Київська область. Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Брав участь в АТО (2016—2017). З моменту російського вторгнення в Україну був призваний до ЗС України за мобілізацією. | 20 березня 2022 | Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну у м. Києві[244]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[41]. | |
5884 | Козубенко Антон Васильович | 23 листопада 1994, м. Миронівка Обухівський район Київська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). З моменту російського вторгнення в Україну був призваний до ЗС України за мобілізацією. | 20 березня 2022 | Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[244]. | |
5885 | Петров Іван Петрович |
20 січня 2002, с-ще Березине Одеської області. В 2020 році уклав контракт на службу в Національній гвардії. Солдат, 9-й полк оперативного призначення НГУ. Оператор відділення управління вогнем і маневру підрозділами взводу управління командира 1-ї гаубичної самохідно-артилерійської батареї гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону. 24 лютого 2022 року його підрозділ направили у Маріуполь для оборони міста. | 20 березня 2022 | Загинув в Маріуполі в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[240] [245]. | |
5886 | Карбовський Дмитро Олексійович |
8 квітня 1998, с. Нові Боровичі Сновського району Чернігівської області. | 20 березня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Селець Коростенського району на Житомирщині[246]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[247]. | |
5887 | Дудка Олексій Аркадійович |
1 липня 1995, м. Мукачево. Старший солдат, старший стрілець 3-го гірсько-штурмового відділення 1-го гірсько-штурмового батальйону 128 окремої гірсько-штурмової бригади. | 20 березня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). 24 березня 2022 відбувся похорон. Похований на Алеї Слави Центрального кладовища (вул. Масарика Томаша). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[248][249]. | |
5888 | Качур Юрій Юрійович |
8 жовтня 1967, м. Мукачево. Солдат, військовослужбовець128-ї окремої гірсько-штурмової бригади, навідник 2-го гірсько-штурмового відділення 1–го гірсько-штурмового батальйону. | 20 березня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Похорон відбувся 25 березня 2022 в місті Мукачево. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[250][251]. | |
5889 | Прокіпчук Руслан Іванович |
1 липня 1983, с. Худіївці Борщівського району Тернопільської області. Закінчив Борщівський агротехнічний коледж, де отримав спеціальність зварювальника. Мешкав в с. Рожнів, Косівський район. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). На початок повномасштбаного вторгнення перебував в Польщі, повернувся 25 лютого. | 20 березня 2022 | Загинув в боях в Запорізькій області. Похорон відбувся 26 березня 2022. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[252]. | |
5890 | Качинський Владислав Євгенович |
с. Парипси, Житомирський район. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 20 березня 2022 | Загинув в боях з агресором в с. Кам'янка Ізюмського району Харківської області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[253]. | |
5891 | Коробка Антон Володимирович |
Молодший сержант, військовослужбовець ОЗСП «Азов». | 20 березня 2022 | Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[254]. | |
5892 | Лебедик Євгеній Сергійович |
Старший солдат, оператор відділення управління вогнем і маневру підрозділами взводу артилерійської розвідки ОЗСП «Азов | 20 березня 2022 | Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[255] | |
5893 | Лемпіцький Руслан Андрійович |
25 вересня 1982, м. Вінниця. Одружився у 2005 році. Штаб-сержант військової служби за контрактом, технік 3-ї роти оперативного призначення 2-го батальйону оперативного призначення ОЗСП «Азов» | 20 березня 2022 | Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[256]. | |
5894 | Чернявський Олексій Едуардович («Мирний») |
16 червня 1991, Херсонська область. Сержант, військовослужбовець окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» Національної гвардії України. У 2014-2015 роках брав участь в АТО на Донбасі. Потім певний час працював в охороні. З 2017-го служив у полку «Азов». Під час служби здобув вищу освіту в аграрному університеті. За час служби сержант Чернявський неодноразово був відзначений нагородами. Зокрема, медаллю «Захиснику Маріуполя», відзнакою президента України «За участь у Антитерористичній операції», відзнакою полку «Широкинська операція», посмертно – орденом «За мужність» ІІІ ступеня. | 20 березня 2022 | Загинув при обороні Маріуполя внаслідок ворожого авіаудару по місту. В момент атаки допомагав евакуювати поранених побратимів на завод «Азовсталь». Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[257]. | |
5895 | Верховецький Ігор Григорович |
10 вересня 1987, мешканець с. Василівки Дніпропетровської області. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 20 березня 2022 | Загинув в боях (отримав поранення несумісне з життям) з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[258]. | |
5896 | Макуха Артем Сергійович | Солдат, військовослужбовець 92-ї бригади ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 20 березня 2022 | Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну виконуючи бойове завдання у Київській області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[259]. | |
5897 | П'ясецький Максим Павлович | 1991, с. Зарудинець. Молодший сержант, 95-тої окремої десантно-штурмової бригади. . | 20 березня 2022 | Загинув поблизу міста Ізюма Харківської області в ході відбиття атаки танків противника[260][261][262] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[263]. | |
Тепенчак Олександр Васильович | Молодший сержант, 95-тої окремої десантно-штурмової бригади. | 20 березня 2022 | Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[264]. | ||
Яворський Олексій Сергійович | 12 вересня 1992, м. Овруч, Житомирська область, Україна. Солдат, 95-тої окремої десантно-штурмової бригади. | 20 березня 2022 | Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[265]. | ||
Ткаченко Ростислав Русланович | Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 20 березня 2022 | Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[266]. | ||
Ковальчук Андрій Романович | 1981, Лозівський район, Харківська область. Старший лейтенант, військовослужбовець 24ОМБр. | 20 березня 2022 | Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[267]. | ||
Пилюк Олег Миколайович | 4 червня 1993, м. Червоноград, Львівська область. Старший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 20 березня 2022 | Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[268]. | ||
Новак Олександр Іванович | 26 вересня 1979, с. Малий Мидськ, Рівненський район, Рівненська область. Молодший сержант, військовослужбовець 14ОМБр. | 20 березня 2022 | Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[269]. | ||
5896 |