Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (1 квітня — 15 квітня 2022)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні, починаючи з 1 квітня 2022 року по 15 квітня 2022 року (включно).

Усі списки[ред. | ред. код]

Список загиблих з 1 по 15 квітня 2022 року[ред. | ред. код]

Світлина Емблема Прізвище, ім'я,
по-батькові
Про особу Дата смерті Обставини смерті

Квітень[ред. | ред. код]

1 квітня[ред. | ред. код]

6201 Україна Дадак Юрій Романович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01980-09-2626 вересня 1980, м. Бережани Тернопільська область. Мешканець м. Львову. Солдат, військовослужбовець підрозділу 24 ОМБр. З перших днів російського вторгнення в Україну відбув добровольцем на фронт. Поет, вчений, громадський діяч, автор літературних публікацій. Засновник проекту «Дух Нації» та бренду одягу «Ґwear». Залишилося двоє дітей. 02022-04-011 квітня 2022 Загинув у боях з окупантом на Луганщині[2][3]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4].
6202 Україна Антолик Іван
(Друг «Сталкер»)
Мешканець Виноградівської міської громади Закарпатська область. Боєць добровольчого батальйону «Сонечко». 02022-04-011 квітня 2022 Загинув на виконанні дводобового рейдового завдання, зупиняючи ворожу танкову колону (місце — не уточнено)[5].
6203 Україна Романов Ярослав
(Друг «Самурай»)
Мешканець Виноградівської міської громади Закарпатська область. Боєць добровольчого батальйону «Сонечко». 02022-04-011 квітня 2022 Загинув на виконанні дводобового рейдового завдання, зупиняючи ворожу танкову колону (місце — не уточнено)[5].
6204 Україна Казюк Микола Михайлович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01998-12-1919 грудня 1998, 23 роки, смт Сваричів Калуський район Івано-Франківська область. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-04-011 квітня 2022 Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[6]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[7].
6205 Україна Василик Віталій Володимирович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Мешканець м. Івано-Франківська. Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-04-011 квітня 2022
(орієнтовно)
Згідно повідомлення міського голови м. Івано-Франківська, військовослужбовець загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Похований в м. Івано-Франківську[8]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[9].
6206 Україна Боберський Володимир Семенович 01981-07-2424 липня 1981, 40 років, с. Лопушанка Турківська міська громада Львівська область. Мешканець с. Дарахів Тернопільська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Учасник Революція Гідності. Учасник АТО (2014). З початком російського вторгнення в Україну, 26 лютого 2022 року повернувся з роботи у Польщі і став на захист України. Залишилися дружина та дворічний син. 02022-04-011 квітня 2022 Згідно з повідомленням Тернопільської ОВА, військовослужбовець загинув в боях з агресором на Донеччині в ході відбиття російського вторгнення в Україну. Похований в с. Дарахові[10].
6207 Україна Бучичев Євген Миколайович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
01997-01-066 січня 1997, с. Скуносове Сумська область. Сержант, боєць 4 батальйону ДУК ПС. До початку російського вторгнення в Україну понад три роки проходив військову службу у ЗС України. 24 лютого 2022 року приєднався до ДУК «Правий сектор». 02022-04-011 квітня 2022
(орієнтовно)
Загинув під час виконання бойового завдання на початку квітня 2022 року в боях під Харковом від осколкового поранення[11]. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[7].
6208 Україна Киналь Віталій Валерійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01995 1995, мешканець с. Чагарівка Хмельницька область. Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). В 2014 році був призваний на військову службу до ЗС України. 02022-04-011 квітня 2022 Загинув у боях з російським окупантом на Миколаївщині[12]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[13].
6209 Україна
(«Монгол»)
Військовослужбовець батальйону спеціального призначення «Донбас» НГУ. 02022-04-011 квітня 2022 Загинув в боях з агресором у м. Попасній на Луганській області[14].
6210 Україна Бугайчук В'ячеслав Віталійович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
01971 1971, Шихани, Вольський район, Саратовська область, РСФСР СРСР. Підполковник, начальник штабу 37 ОМПБ 56 ОМПБ. Учасник АТО/ООС. 02022-04-011 квітня 2022 В ході бою біля смт Велика Новосілка, що на Донеччині, отримав важкі поранення, які виявилися несумісні з життям. Похований на рідній Бердичівщині. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[15].
6211 Україна Ковальчук Євген Володимирович 01992-09-066 вересня 1992, 29 років, м. Глухів Шосткинський район Сумська область. Капітан, командир 1 мінометної батареї 15 батальйону 58 ОМПБр. Навчався у глухівській школі № 4, згодом – у місцевому агротехнічному коледжі СНАУ. В ЗС України - з лютого 2015 року. Залишилися батьки, брат, дружина та малолітній син. 02022-04-011 квітня 2022 Згідно повідомлення Глухівської міської ради, офіцер загинув в боях з російськими окупантами поблизу м. Чернігова. Його автівка натрапила на міну, коли він допомагав евакуювати людей зі звільнених напередодні населених пунктів. Похований на Алеї Слави Центрального кладовища в м. Сумах[16].
6212 Україна Вацик Олексій Олегович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01994-01-3030 січня 1994, с. Троянівка Камінь-Каширський район Волинська область. Старший матрос, військовослужбовець підрозділу ВМС ЗС України (підрозділ — не уточнено). Починаючи з 2014 року проходив військову службу в складі АТО/ООС на сході України. Залишилися молода дружина та однорічний син. 02022-04-011 квітня 2022 Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну поблизу м. Оріхова Запорізької області. Похований з усіма військовими почестями на місцевому цвинтарі на Волині[17]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[18].
6213 Україна Шастун Ігор Михайлович («Маяк»)
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
23 лютого 1993, м. Маріуполь. Старший сержант. Після закінчення загальноосвітньої школи працював на металургійному комбінаті імені Ілліча з 2012 року. Прямо на робочому місці в 2015 році одержав повістку та пішов служити в морську прикордонну службу. За шість років дослужився до старшого сержанта та був призначений командиром прикордонного катера. У 2021 році контракт закінчився, він почав служити в полку «Азов» Національної гвардії України. Дружина і молодший брат також військовослужбовці. Повномасштабне вторгнення рашистів зустрів з побратимами, даючи відсіч ворогу, що рвався в його рідне місто. Брав участь в вуличних боях, проявив себе взірцевим військовим. Сім`я Ігоря евакуювалася 16 березня з Маріуполя. Залишився син Давид. 02022-04-011 квітня 2022 Загинув внаслідок авіаудару по перехрестю вулиці Зелінського і проспекту Миру. Осколком Ігорю відірвало ногу і йому не змогли надати модичну допомогу. Помер від втрати крові. Цивільні поховали його біля дев`ятиповерхівки. Указами Президента України за особисту мужність, самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі старшого сержанта Ігоря Шастуна нагороджено орденами "За мужність" III та II ступеня (посмертно).
6214 Україна Заруцький Віталій Іванович 1995, м. Карлівка, Полтавська область.

Старший солдат.

02022-04-011 квітня 2022 Загинув обороняючи місто Маріуполь. 9 грудня похований в місті Карлівка [19].
6215 Україна Куракін Іван Володимирович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01988-06-1515 червня 1988, м. Вільнянськ Запорізька область. Солдат, військовослужбовець підрозділу 28 ОМБр. 02022-04-011 квітня 2022 Загинув в боях з російськими окупантами у Волноваському районі Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[20].
6216 Україна Дядечко Сергій Іванович 10 серпня 1975

Старший солдат.

02022-04-011 квітня 2022 Загинув біля селища Нижнє, Луганської області
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02022-04-011 квітня 2022 (для доповнення за 1 квітня 2022 року)

2 квітня[ред. | ред. код]

6217 Україна Слука Петро Богданович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
01981 1981, м. Жовква Львівська область. Лейтенант, військовослужбовець 24 ОМБр. Учасник АТО. Активний учасник двох Майданів. Залишились матір, батько, брат, дружина та троє дітей. 02022-04-022 квітня 2022 Загинув в результаті бойового зіткнення та масованого артилерійського обстрілу поблизу села Степове Донецької області[21]. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[22].
6218 Україна Овдієнко Артур Олександрович 23 роки, с. Капулівка Дніпропетровська область. Військовослужбовець 501 ОБМП. Перший контракт із ЗС України підписав 29 січня 2018 року. Учасник АТО. Випускник історичного факультету ЗНУ. 02022-04-022 квітня 2022 Загинув в результаті розриву ворожого снаряда під час оборони м. Маріуполя[23].
6219 Україна Комащенко Вадим Віталійович Мешканець с. Серединці (Шепетівський район) Хмельницька область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). На початку березня добровольцем пішов на фронт. 02022-04-022 квітня 2022
(орієнтовно)
Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[24].
6220 Україна Лис Едуард Вікторович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Старший матрос, військовослужбовець 503 ОБМП. 02022-04-022 квітня 2022 Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[25]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[26].
6221 Україна Коваль Руслан Володимирович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
01973 1973, 49 років, м. Львів. Штаб-сержант, командир взводу безпілотних авіаційних комплексів розвідувальної роти 56 ОМПБр. Дитинство провів у селі Дусанові на Перемишлянщині. Вивчився на геодезиста, пішов в армію. Його військова спеціальність — розвідник-геодезист. Коли Україна здобувала Незалежність, ходив на мітинги, був членом однієї із державницьких громадських організацій. Коли у 2014 році прийшла війна, спочатку був волонтером, потім пішов добровольцем у батальйон «Шторм». Упродовж двох років був снайпером, проте отримав поранення й надалі не міг виконувати цю роботу за станом здоров'я, тому був переведений до 56 ОМПБр. 2017 року став почесним мешканцем Сокільників. Залишились дружина та син. 02022-04-022 квітня 2022 Загинув під час виконання бойового завдання поблизу м. Донецька[27]. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[28].
6222 Україна Кравченко Володимир
(«Крава»)
26 років. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 24 лютого 2022 року добровольцем пішов захищати Україну. В кінці березня на вертольоті прилетів до м. Маріуполя для підсилення гарнізону міста. 02022-04-022 квітня 2022 Загинув в боях з російськими окупантами під час оборони м. Маріуполя[29].
6223 Україна Сирота Богдан Миколайович 4 лютого 1995, Запоріжжя. На початку березня 2022 року привіз свою сім‘ю у Пістинь, Івано-Франківська область звідки родом його дружина. Служив у 4-й зведеній роті, 2-го батальйону 25-ї Січеславської повітрянодесантної бригади 02022-04-022 квітня 2022 Похорон відбувся 10 квітня в селі Пістинь Івано-Франківської області [30].
6224 Україна Храмцов Дмитро Романович 2000 рік, с. Лизогубівка, Харківська область. 92 бригада 3 батальйон 9 механізована рота 02022-04-022 квітня 2022 Загинув біля с. Хромове. 10 квітня 2023 відбувся похорон в селі Лизогубівка на Алеї Слави Безлюдівського кладовища [31].
6221

6221
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02022-04-022 квітня 2022 (для доповнення за 2 квітня 2022 року)

3 квітня[ред. | ред. код]

6222 Україна Кравченко Андрій Анатолійович
(«Кремінь»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «Народний Герой України»
Орден «Народний Герой України»
01981 1981. Капітан, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). З 2014 року захищав Україну у складі 25 ОМПБ «Київська Русь». Перебуваючи в оточенні в районі Дебальцеве та маючи осколкове поранення і контузію, він ще декілька годин корегував вогонь артилерії, прикриваючи відхід українських військ з котла. Після одужання, повернувся до наукової роботи. Педагог, кандидат хімічних наук, співробітник Інституту хімії поверхонь ім. О. О. Чуйка НАН України. Разом з колегами-науковцями розробляв дешеві кровозупинні гемостатики. Нагороджений Орденом «Народний Герой України». 02022-04-033 квітня 2022 Загинув в результаті підриву на міні при виконанні військового обов'язку по захисту України від російсько-фашистських окупантів поблизу с. Гоголів Броварського району на Київщині[32][33]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[34].
6223 Україна Комиз Олег Юрійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01992 1992, с. Лозуватка Шполянський район Черкаська область. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-04-033 квітня 2022 Згідно повідомлення голови Шполянської ОТГ, військовослужбовець отримав тяжкі поранення в боях з агресором поблизу м. Ізюма на Харківщині, в результаті яких помер в лікарні м. Краматорська. Похований в с. Лозуватці[35]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[36].
6224 Україна Топала Станіслав Костянтинович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
02003-01-1515 січня 2003, 19 років, м. Рені Ізмаїльський район Одеська область. Матрос, військовослужбовець підрозділу морської піхоти України (підрозділ — не уточнено). Закінчив Ренійську школу № 1, потім Ізмаїльський агротехнічний коледж, займався спортом. 02022-04-033 квітня 2022 Загинув від кулі снайпера, коли намагався перебігти вулицю під час бою з окупантами в ході оборони м. Маріуполя[37]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[38].
6225 Україна Кузьмінський Станіслав Петрович 27 років, с. Рункошів Хмельницька область. Старший солдат ОПБ. 2014 році добровольцем пішов боронити цілісність України. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні»[39]. 02022-04-033 квітня 2022 Загинув в боях з агресором[40].
6226 Україна Герман Анатолій Леонідович м. Краматорськ Донецька область. Військовослужбовець 53 ОМБр. Закінчив Краматорську школу № 9, потім ПТУ 28, працював у АТП 11410. Після початку російського вторгнення в Україну став на захист України. Залишилися дружина, сестра, та маленькі діти - донька (9 років) та син (3 роки). 02022-04-033 квітня 2022
(орієнтовно)
Загинув в результаті вибуху ворожої міни в районі м. Сєвєродонецька на Луганщині[41].
6227 Україна Ситник Микита Володимирович 01995-03-044 березня 1995, м. Харків. Старший лейтенант, військовослужбовець 132 ОРБ. Випускник факультету іноземних мов ХНУ імені В. Н. Каразіна. У 1,5 роки втратив матір. Залишився батько. 02022-04-033 квітня 2022 Загинув під час авіаудару по командно-спостережному посту в Житомирській області[42].
6228 Україна Навроцький Михайло Володимирович («Миша»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
22 листопада 1990 м. Київ. Старший солдат. Служив в Азові з 2014 року. Посада: водій бронеавтомобіля. Мешкав в селі Вишеньки Київської області. 02022-04-033 квітня 2022 Загинув під час оборони Маріуполя. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). 21 березня 2023 похований в селі Вишеньки[43].
6229 Україна Дерев'янко Олександр Анатолійович
(«Казімір»/«Аддамс»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
24 роки, м. Сміла, Черкаська область. Військовослужбовець ОЗСП «Азов» Національної гвардії України. Мешкав у м. Черкасах, але згодом переїхав до м. Києва. Ультрас черкаського «Дніпра» і київського «Динамо». Брав участь в турнірах зі змішаних єдиноборств MMA, виховував дітей в таборі «Азовець», а потім сам пішов служити в ОЗСП «Азов». Незадовго до російського вторгнення в Україну у нього закінчувався контракт, але він вирішив його продовжити. 02022-04-033 квітня 2022 Загинув в боях з агресором під час оборони м. Маріуполя[44]. Похований 14 січня 2023 року в м. Черкаси. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[45]
6230 Україна Божко Андрій Юрійович («Фамас»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
31 липня 1998, Кривий Ріг Дніпропетровської області. Навчався у металургійному ліцеї №16. Потім вступив до педагогічного університету на факультет історії та права. Навчання не закінчив, оскільки поїхав до Франції та приєднався до «Французького іноземного легіону». Через рік служби повернувся в Україну й долучився до полку «Азов» НГУ. 02022-04-033 квітня 2022 Загинув в боях з агресором в Маріуполі. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[43]. Похований на Алеї Героїв Центрального кладовища у Кривому Розі [46].
Україна Бігун Мар`ян 17 серпня 1989, с. Студінка Калуської громади. Навчався у Студінській гімназії. Служив сапером-мінером 110 механізованої бригади. У ЗСУ з 2015 року. Був поранений біля Дебальцевого. 02022-04-033 квітня 2022 У квітні 2022 року загинув у Донецькій області [47].
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02022-04-033 квітня 2022 (для доповнення за 3 квітня 2022 року)

4 квітня[ред. | ред. код]

6330 Україна Мар’янич Михайло Миколайович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01976-11-1919 листопада 1976, мешканець м. Одеси. Солдат, військовослужбовець 28 ОМБр ім. Лицарів Зимового Походу. Учасник Революції гідності. До війни був програмістом, працював інженером систем телебачення в ІТ-компанії "Tenet". Залишилася наречена. 02022-04-044 квітня 2022 Загинув о 6:30 в бою з окупантами за с. Олександрівку Херсонської області. Після прощання в гарнізонному Будинку офіцерів, похований на Західному кладовищі м. Одеси[48]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[49].
6331 Україна Бостан Олександр Георгійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
с. Братківці Івано-Франківська область. Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-04-044 квітня 2022
(орієнтовно)
Згідно повідомлення міського голови м. Івано-Франківська, загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Похований в с. Братківцях[50]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[51].
6332 Україна Джаман Василь Васильович 01975 1975, с. Красноставці Кам'янець-Подільський район Хмельницька область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-04-044 квітня 2022
(орієнтовно)
Загинув у запеклому бою в селі Горинь на Житомирщині[52].
6333 Україна Протас Віктор Борисович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01972-08-1313 серпня 1972, смт Віньківці Віньковецький район Хмельницька область. Сержант, військовослужбовець 3 ОТБр. 2014 року добровільно пішов боронити Україну від ворога у складі 72 ОМБр. В 2015 році був демобілізований та повернувся додому, створив сім’ю. Після російського вторгнення в Україну 25 лютого 2022 року знову відбув захищати Україну. Батько трьох дітей. 02022-04-044 квітня 2022 Героїчно загинув в бою з окупантами поблизу м. Ізюму на Харківщині[53]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[54].
6334 Україна Наливайко В’ячеслав Юрійович 01984 1984, м. Павлоград Дніпропетровська область. Військовослужбовець ЗС України. Учасник АТО. 2019 року отримав Відзнаку Президента України «За участь в антитерористичній операції». 02022-04-044 квітня 2022 Загинув під час оборони Маріуполя[55].
6335 Україна Путінцев Михайло Сергійович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01997-01-2020 січня 1997, м. Луцьк Волинська область. Старший лейтенант, військовослужбовець 128 ОГШБр. Навчався у Луцькій гімназії № 18, Волинському обласному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні та НАСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного. В 2022 році був нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня[56]. 02022-04-044 квітня 2022 Загинув під час ведення бою з російськими окупантами поблизу с. Щербаки Запорізької області. Похований на Алеї почесних поховань на кладовищі у с. Гаразджа Луцького району на Волині[57]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[7].
6336 Україна Теребій Андрій Богданович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01991-10-2929 жовтня 1991, 30 років, м. Тернопіль. Солдат, військовослужбовець 122 ОАеМБ 81 ОАеМБр. Навчався в Тернопільському Центрі професійно-технічної освіти № 1, Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя. Від 2014 — учасник АТО. Військову службу також проходив у складі 24 ОМБр, 54 ОМБр, а також в УДА. Учасник громадського руху ветеранів та волонтерів «Захисти Україну» та громадської організації «Res_Publica. Брати по Зброї». З початком російського вторгнення в Україну воював на фронті в складі 122 ОАеМБ. 02022-04-044 квітня 2022 Загинув в боях з російськими окупантами поблизу м. Рубіжного Луганської області. Похований на Алеї Героїв Микулинецького кладовища[58]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[59].
6337 Україна Агаєв Рафаіл Рамізович («Раф»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
3 березня 1979. Старший матрос, військовослужбовець ВМС ЗС України. Співзасновник Pizza Veterano. Мав азербайджанське походження. 02022-04-044 квітня 2022 Загинув в боях з російськими окупантами в Маріуполі. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Похований в Києві на Лісовому цвинтарі [60][61].
6337

...
6337

Україна Військовослужбовці ЗС України. 02022-04-044 квітня 2022 (для доповнення за 4 квітня 2022 року)

5 квітня[ред. | ред. код]

6338 Україна Балюк Володимир Петрович
(«Балу»)
Герой України
с. Сереховичі Старовижівський район Волинська область. Сержант, головний сержант десантно-штурмової роти 80 ОДШБр. Учасник ООС.
Герой України (посмертно).
02022-04-055 квітня 2022 Згідно з повідомленням служби зв'язків з громадськістю 80 ОДШБр, військовослужбовець загинув в результаті смертельного осколкового поранення в бою з російськими окупантами поблизу населеного пункту на півдні України. В бою він, особисто, застосував ПТРК «Джавелін» та ППКР «NLAW», якими знищив дві ворожі БМД та чимало живої сили противника[62].
6339 Україна Майор Святослав Іванович 02001-03-1414 березня 2001, с. Шелепухи Черкаська область. Солдат, старший стрілець механізованого відділення механізованої роти 57 ОМПБр. 02022-04-055 квітня 2022 Згідно з повідомленням Черкаського обласного ТЦК, військовослужбовець загинув під час виконання бойового завдання в районі смт Нижнє Луганської області. Похований в с. Шелепухи[63].
6340 Україна Струтинський Владислав Францович Мешканець м. Подільська Одеська область. Військовослужбовець 11 ОМПБ 59 ОМПБр. 02022-04-044 квітня 2022 Згідно повідомлення пресслужби Подільської міської ради, військовослужбовець загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну

в с. Мирне Миколаївської області Похований в м. Подільську[64].

6341 Україна Івашина Олександр Анатолійович 01983-04-066 квітня 1983, м. Семенівка Полтавська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Закінчив семенівську школу, за освітою водій- механік. Водій великих вантажних машин. Захоплювався автомобілями. Залишилася дружина, батьки, сестра. 02022-04-055 квітня 2022 Загинув в боях з російським агресором (місце — не уточнено)[65].
6342 Україна Хомяков Віктор Олександрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01992-10-2626 жовтня 1992, с. Іванчуківка Ізюмський район Харківська область. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Після закінчення дев'ятирічки в с. Липчанівка, навчався на кухаря-кондитера в Ізюмському ліцеї № 24. 2018 року був призваний на строкову військову службу до ЗС України. Службу проходив в м. Рубіжному Луганської області за посадою «кінолог-дресирувальник». Після демобілізації в 2019 році працював у Польщі. 2020 року одружився. Після початку російського вторгнення в Україну пішов добровольцем на війну. Залишилися дружина, мати та молодша сестра. 02022-04-055 квітня 2022
(орієнтовно)
Згідно повідомлення голови Решетилівської громади, військовослужбовець загинув в боях з російським агресором (місце — не уточнено). Похований у м. Решетилівці на Полтавщині[66]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[49].
6343 Україна Шахмартов Ярослав Михайлович 01994-03-2525 березня 1994, с. Отроків Хмельницька область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Навчався у Отроківській загальноосвітній школі. Закінчив Хмельницьке ВПУ[53]. 02022-04-055 квітня 2022 Загинув у боях у місті Авдіївка[67].
6344 Україна Березняк Олександр Петрович 01981 1981, 41 рік, мешканець м. Сміли Черкаська область. Командир метеорологічного відділення метеорологічного взводу батареї управління та артилерійської розвідки, військовослужбовець (підрозділ — не уточнено). Залишилася дружина та шестирічний син-першокласник. 02022-04-055 квітня 2022 Згідно повідомлення Черкаської районної ради, військовослужбовець загинув під час артилерійського обстрілу командно-спостережного пункту у м. Рубіжному Луганської області[68].
6345 Україна Сергій
(«Пенсія»)
Миколаїв. Військовослужбовець Морської піхоти України (підрозділ — не уточнено). 02022-04-055 квітня 2022 Загинув у боях з окупантами[69].
6346 Україна Сидорук Дмитро Юрійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01983-02-022 лютого 1983, Львів. Молодший сержант, військовослужбовець 24 ОМБр. Учасник АТО/ООС. Майстер спорту міжнародного класу зі стрільби з лука. 02022-04-055 квітня 2022 Загинув в бою з окупантами в Херсонській області[70]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[22].
6347 Україна Дорошенко Микита Андрійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01996-03-077 березня 1996, мешканець м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Старший солдат, старший навідник, військовослужбовець 17 ОТБр. У зоні проведення АТО/ООС перебував з 2016 року (з перервою). 02022-04-055 квітня 2022 Загинув в боях з російськими окупантами в Донецькій області, за іншими відомостями — в боях на Луганщині отримав осколкове поранення, яке виявилося несумісним з життям[71]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[72].
6348 Україна Куцопал Володимир Миколайович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01970-04-022 квітня 1970, м. Конотоп Сумська область. Солдат, військовослужбовець підрозділу 80 ОДШБр. Випускник ЗОШ № 14 та Конотопського професійно-технічного училища, мав професію столяра. Працював на Конотопському ВРЗ, у вільний час займався дресируванням собак. Учасник АТО (2015—2016). 02022-04-055 квітня 2022 Загинув в результаті поранень, отриманих від розриву ворожого снаряду в с. Осокорівці Нововоронцовського району Херсонської області[73]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[74].
6349 Україна Ярина Роман Іванович («Ярий»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01989-06-1515 червня 1989, Львів. Старший солдат, військовослужбовець 80-ї ОДШБр. Закінчив львівську школу № 32. Потім вступив до Львівського екологічного технікуму на спеціальність «Водопостачання та водовідведення». Продовжив навчання у Національному університеті «Львівська політехніка», здобув освітній рівень магістра. Брав участь у Революції Гідності. Потім воював в АТО на Донбасі у складі ДУК «Правий Сектор», а згодом у — 57-й мотопіхотній бригаді ЗСУ. Спочатку працював на Львівському бронетанковому заводі майстром виробничої дільниці, а з 2021 року на Львівському комунальному підприємстві «Львівводоканал» слюсарем-сантехніком у складі дільниці з монтажу та обслуговування вузлів обліку води. Під час повномасштабної війни Роман захищав Україну у лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ[75]. 02022-04-055 квітня 2022 Героїчно загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну поблизу села Нововознесенське на Херсонщині[75]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[74].
6350 Україна Іванчук Микола Мирославович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
16.12.1992, житель села Троїця, Заболотівська селищна рада. Старший солдат, військовослужбовець ОЗСП «Азов». 02022-04-055 квітня 2022 Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну у Маріуполі. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[43].
6351 Україна Балабанов Дмитро 38 років, м. Житомир. До повномасштабного російського вторгнення був на заробітках за кордоном. Чоловік одразу вирішив повернутися в Україну і вступити до Збройних сил. Залишилися мама та сестра. 02022-04-055 квітня 2022 Загинув в боях на Херсонщині. Поховали бійця на Смолянському військовому кладовищі в Житомирі[76].
6352 Україна Мороз Юрій Андрійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01998-08-1818 серпня 1998, м. Львів. Навчався у Львівській середній загальноосвітній школі № 33 та Середній загальноосвітній школі І-III ступенів № 49 міста Львова. Закінчив Вище професійне училище № 29 міста Львова за спеціальністю «слюсар-механік». З 2017 року виконував бойові завдання у зоні проведення Антитерористичної операції у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України. Після повернення до цивільного життя працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича компанія „Львівхолод“». З початком повномасштабного вторгнення російської федерації повернувся до лав 80-ї бригади Збройних сил України[77][78]. 02022-04-055 квітня 2022 Загинув у с. Нововознесенське, Високопільського району, Херсонської області[79]. Похований 20 грудня на Личаківському кладовищі. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[80].
6353 Україна Перхач Сергій Сергійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
30 років, м. Львів. Закінчив Львівський ліцей імені Героїв Крут. Потім вступив до Національної академії Сухопутних військ. Навчання не завершив, бо мав доглядати за хворою бабусею. Працював комірником. Захоплювався історією та астрономією. У 2015 році чоловік пішов у 24-ту механізовану бригаду ЗСУ. Брав участь в АТО/ООС на Донбасі. З 2019-го служив у лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. З 24 лютого 2022 року, коли почалася повномасштабна війна, продовжував захищати Україну від російських окупантів[81]. 02022-04-055 квітня 2022 Загинув на Херсонщині. Коли бійці їхали на допомогу побратимам, їхній БТР потрапив під ворожий обстріл. Сергій отримав смертельне осколкове поранення. Похований 9 квітня на Марсовому полі Личаківського цвинтаря у Львові. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[74].
6354 Україна Нікітенко Петро 31 липня 1982, селище Чернігівка Запорізької області. Загальну середню освіту здобув у школі № 1 того ж населеного пункту. У 2000 році був призваний на строкову військову службу, у 2002-му підписав свій перший контракт. З 2005 по 2011 роки навчався у Харківській національній академії внутрішніх справ. Після здобуття вищої освіти продовжив військову службу за контрактом у лавах Національної гвардії України. З 2014 року брав участь в АТО на території Донецької та Луганської областей, мав статус учасника бойових дій. З перших днів повномасштабного вторгнення тримав оборону Маріуполя. У березні 2022 року у боях за «Азовсталь» отримав смертельне поранення. Майор. 02022-04-055 квітня 2022 В евакуаційний вертоліт, який доставляв поранених із «Азовсталі» та в якому він перебував у тяжкому стані, влучила російська ракета. Прощання відбулося 29 липня 2023 в Жовтих Водах[82]
6354 Україна Кміть Ярослав Романович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
02001 2001, Львів. Закінчив міську школу № 37. Згодом вступив на філософський факультет Львівського національного університету імені Івана Франка. У 2020 році хлопець вирішив пов'язати своє життя з армією та пішов на контракту службу до Збройних Сил України. Згодом став військовослужбовцем 80-ої окремої десантно-штурмової бригади. На момент повномасштабної війни обіймав посаду оператора зенітно-ракетного комплексу «Стріла-10». З перших днів вторгнення разом із побратимами стримував і нищив окупантів на найгарячіших напрямках фронту[83]. 02022-04-055 квітня 2022 Загинув у бою з окупантами в районі села Нововознесенське на Херсонщині. Внаслідок прямого влучання ворожого «Граду» отримав смертельне поранення[84][85]. Похований на Марсовому полі Личаківського кладовища у Львові. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[86].
6455 Україна Яцишин Олег Юрійович 9 лютого 1998, м. Кривий Ріг. Закінчив Криворізький коксохімічний технікум, мав перспективи, разом із коханою Мариною ростив маленьку донечку. 8 лютого 2022 відбув на ротацію в Маріуполь і там зустрів повномасштабне вторгнення. Перебував на Азовсталі з полком Азов. Був важко поранений, тому 02022-04-055 квітня 2022 Загинув, коли окупанти збили евакуаційний гелікоптер у Запорізький області. Кілька хвилин не вистачило, аби дістатися позицій української армії. Нагороджений нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня. Похорон відбувся 21 жовтня 2023 [87].
6456 Україна Муровинець (Муравинець) Олександр Михайлович 03.10.1978, с.Каноничі, Володимерецький район, Рівненська область. У 1993 році закінчив Першотравневу ЗОШ Снігурівського р-ну  Миколаївської обл. Молодший сержант 79-ї окремої десантно-штурмової бригади 02022-04-055 квітня 2022 Загинув поблизу н.п. Попасна під час виконання бойового завдання внаслідок отримання поранень несумісних з життям. Похований 12 квітня 2022 року в м. Миколаєві, нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно)[88].
6355
6355
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02022-04-055 квітня 2022 (для доповнення за 5 квітня 2022 року)

6 квітня[ред. | ред. код]

6353 Україна Оцерклевич Віктор Ярославович
(«Крєпиш»)
Герой України
01986-05-1010 травня 1986, м. Болград Одеська область. Мешканець м. Кривого Рогу Дніпропетровська область. Капітан, заступник командира механізованого батальйону 17 ОТБр. Учасник АТО (2015-2016). У грудні 2016 року уклав контракт зі ЗС України про проходження військової служби. До служби в ЗС України певний час працював прохідником дільниць на одній з шахт Криворіжжя. Залишилися дружина та дві доньки.
Герой України (посмертно).
02022-04-066 квітня 2022 Загинув в бою з російськими окупантами на 29 блокпосту поблизу смт Новотошківського на Луганщині[89].
6354 Україна Чалий Роман Вікторович 01998-02-011 лютого 1998, Маньківський район Черкаська область. Солдат, старший навідник мінометної батареї механізованого батальйону 28 ОМБр. 02022-04-066 квітня 2022 Згідно з повідомленням Черкаського обласного ТЦК, загинув під час запеклих боїв на Миколаївщині[90][91].
6355 Україна Дюльгер Дмитро Іванович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
18 серпня 1999, мешканець м. Кілія Одеська область. Солдат, військовослужбовець 24 ОМБр. У 2020 році уклав контракт з ЗСУ, брав участь в ООС. 02022-04-066 квітня 2022 Згідно повідомлення Кілійського міського голови, військовослужбовець загинув поблизу села Прибузьке Миколаївського району Миколаївської області. Похований 9 квітня 2022 року в м. Кілії[92]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4].
6356 Україна Тихоненко Юрій Володимирович
(«Бізон»)
Головний майстер-сержант, військовослужбовець 57 ОМПБр. Проходив службу у 57 ОМПБр з моменту її формування на початку 2015 року. На посаді командира відділення РХБ розвідки пройшов бойове хрещення неподалік м. Горлівки. Пізніше захищав позиції поблизу шахт «Бутівка» та «Південна», Донецького аеропорту, на околицях населених пунктів Зайцеве, Піски та інших. В 2017 році отримав звання "головний сержант". 02022-04-066 квітня 2022
(орієнтовно)
Загинув в боях з окупантами на Луганщині[93].
6357 Україна Бокітько Віктор Юрійович 01972-05-099 травня 1972, Смілянський район Черкаська область. Солдат, стрільць-помічник гранатометника механізованого відділення механізованого взводу окремої мотопіхотної бригади (підрозділ — не уточнено). 02022-04-066 квітня 2022 Згідно з повідомленням Черкаської районної ради, військовослужбовець загинув під час бойових дій в районі смт Нижнє Луганської області[94].
6358 Україна Ніколаєв Андрій Віталійович 01991-11-3030 листопада 1991, мешканець с. Себине Миколаївська область. Матрос, водій-механік самохідного артилерійського дивізіону Морської піхоти України (підрозділ — не уточнено). 02022-04-066 квітня 2022 Загинув в боях з агресором під час оборони м. Маріуполя[95].
6359 Україна Усік Руслан Вікторович
(«Злий»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01969-02-2323 лютого 1969, м. Стрий Львівська область. Молодший сержант, командир відділення снайперів батальйону спеціального призначення НГУ «Донбас» 15 ОП НГУ. За професією - «Машиніст автомобільних кранів». Учасник Революції гідності. В 2015 році, у складі 8-го батальйону «Аратта» ДУК "Правого сектору" відбув до району проведення АТО. Брав участь у боях за Широкине, за Сартану. Останніми роками мешкав у м. Краматорську, де був активним членом місцевої громади. В 2018 році, у складі 24 ОМБр в боях з російськими окупантами отримав інвалідність. На початку російського вторгнення в Україну прибув до Стрийського ТЦК та СП, а вже в березні, разом зі своєю дружиною, відбув на війну. 02022-04-066 квітня 2022 Загинув в результаті артилерійського обстрілу в боях з російськими окупантами за м. Попасну на Луганщині[96]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[97].
6360 Україна Ломов Михайло Васильович 19 вересня 1965, м.Мерефа харківська область 02022-04-066 квітня 2022 [98]
6361 Україна Шейко Євгеній Іванович 11 серпня 1966, м.Мерефа харківська область 02022-04-066 квітня 2022 [98]

7 квітня[ред. | ред. код]

6361 Україна Годлевський Олександр Анатолійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01998-04-066 квітня 1998, с. Махаринці Козятинський район Вінницька область. Старший матрос, військовослужбовець розвідувального підрозділу 36 ОБрМП ВМС ЗС України. 02022-04-077 квітня 2022 Загинув в боях з російськими окупантами під час оборони м. Маріуполя Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[99].
6362 Україна Прокопчук Віталій Миколайович
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «За військову службу Україні»
Мешканець м. Дубно Рівненська область. Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-04-077 квітня 2022 Згідно повідомлення голів Рівненської ОВА та Дубенської міської ради, військовослужбовець загинув в результаті мінометного обстрілу поблизу с. Степового на Луганщині. Похований в м. Дубно[100]. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[101].
6363 Україна Савіцький Олег Анатолійович
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «За військову службу Україні»
Мешканець м. Дубно Рівненська область. Штаб-сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-04-077 квітня 2022 Згідно повідомлення голів Рівненської ОВА та Дубенської міської ради, військовослужбовець загинув в результаті мінометного обстрілу поблизу с. Степового на Луганщині. Похований в м. Дубно[100]. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[101].
6364 Україна Голубчик Юрій Дмитрович 01981 1981, мешканець м. Сміла Черкаська область. Військовослужбовець ЗС України, гранатометник механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти, механізованого батальйону (підрозділ — не уточнено). 02022-04-077 квітня 2022 Загинув під час мінометного обстрілу в районі м. Авдіївки Донецької області. Похований в м. Смілі[102].
6365 Україна Янін Олексій
(«Індєєц»)
5 жовтня 1983 року, м. Запоріжжя. Військовослужбовець ОЗСП «Азов». Чемпіон України з кікбоксингу та чемпіон світу з тайського боксу («муай-тай»). У 2014 році, коли Росія окупувала Крим та розв’язала війну на Донбасі, Олексій добровільно вступив до ЗС України. Одразу потрапив під Маріуполь і пробув там рік, після чого на деякий час повернувся додому. А незабаром після повернення зі строкової служби продовжив боронити Батьківщину в лавах окремого загону спеціального призначення "Азов", й надалі служив у Маріуполі. 02022-04-077 квітня 2022 Загинув в боях з агресором під час оборони м. Маріуполя[103].
6366 Україна Гиренко Микола Ігорович 01990-08-3131 серпня 1990, с. Олексіївка Дністровський район Чернівецька область. Командир бойової машини — номер обслуги гранатометного взводу 3-го механізованого батальйону 24 ОМБр. Тривалий час проживав та навчався в місті Сокиряни. Учасник АТО/ООС. З початком російського вторгнення в Україну став на захист Батьківщини. 02022-04-077 квітня 2022 Загинув внаслідок бойового зіткнення та масового артилерійського обстрілу у м. Попасній, що в Луганській області[104].
6367 Україна Бунчук Микола Олегович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01998-08-2929 серпня 1998, м. Лисичанськ Луганська область. Солдат, військовослужбовець 14 ОМБр. 02022-04-077 квітня 2022 Загинув в результаті осколкового поранення під час виконання бойового завдання щодо захисту Незалежності України та відбиття російського вторгнення в Україну поблизу с. Дмитрівки Бучанського району Київської області. Похований на Алеї почесних поховань на кладовищі в селі Гаразджа Луцького району на Волині[105][106]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[107].
6368 Україна Філюк Юрій Васильович 01972-08-1313 серпня 1972, 49 років, мешканець с. Олександрівки Одеська область. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Залишилися мати та три сини. 02022-04-077 квітня 2022 Згідно повідомлення, військовослужбовець загинув в результаті вибуху ворожої ракети під час ракетного обстрілу с. Красносілки на Одещині. Похований в с. Олександрівці[108]
6369 Україна Ткаченко Олександр 33 роки, мешканець с. Олександрівки Одеська область. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-04-077 квітня 2022 Згідно повідомлення, військовослужбовець загинув в епіцентрі вибуху ворожої ракети під час ракетного обстрілу с. Красносілки на Одещині. Похований в с. Олександрівці[108].
6370 Україна Даниленко Микола 40 років, мешканець с. Трояндового Одеська область. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-04-077 квітня 2022 Згідно повідомлення голови Добровольської ОТГ Людмили Прокопечко, військовослужбовець загинув в результаті вибуху ворожої ракети під час ракетного обстрілу с. Красносілки на Одещині[109].
6371 Україна Хрущ Володимир Сергійович 01995-04-2424 квітня 1995, 27 років, с. Ісаєве Березівський район Одеська область. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-04-077 квітня 2022 Згідно повідомлення голови Андрієво-Іванівської ОТГ Олександра Гвоздіка, військовослужбовець загинув в результаті вибуху ворожої ракети під час ракетного обстрілу с. Красносілки на Одещині[110].
6372 Україна Пламадяла Олександр смт Лиманське Одеська область. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Закінчивши 9 класів загальноосвітньої школи, вступив до морського училища м. Одеси. 02022-04-077 квітня 2022 Згідно повідомлення голови Ренійської ТГ Ігоря Плехова, військовослужбовець загинув в результаті вибуху ворожої ракети під час ракетного обстрілу с. Красносілки на Одещині[37].
6373 Україна Белинський Олександр 18 років, мешканець с. Красносілки Одеська область. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-04-077 квітня 2022 Згідно повідомлення пресслужби Красносільської ОТГ, військовослужбовець загинув в результаті вибуху ворожої ракети під час ракетного обстрілу с. Красносілки на Одещині[111].
6374 Україна Демидов Денис 19 років, мешканець с. Красносілки Одеська область. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-04-077 квітня 2022 Згідно повідомлення пресслужби Красносільської ОТГ, військовослужбовець загинув в результаті вибуху ворожої ракети під час ракетного обстрілу с. Красносілки на Одещині[111].
6375 Україна Бондар Даніїл 20 років, мешканець с. Донецької області. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-04-077 квітня 2022 Згідно повідомлення пресслужби Красносільської ОТГ, військовослужбовець загинув в результаті вибуху ворожої ракети під час ракетного обстрілу с. Красносілки на Одещині[111].
6376 Україна Шпинта Василь Михайлович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01993-05-2727 травня 1993, с. Зелена (Надвірнянський район) Івано-Франківська область. Солдат 68 ОЄБр. Після закінчення дев’яти класів продовжив навчання в Богородчанському професійно-будівельному ліцеї, після закінчення якого працював в Надвірнянському кар’єрі зварювальником, електриком, водієм-оператором великогабаритного самоскида. 6 березня 2022 року добровольцем відправився захищати рідну землю від російської окупації. 02022-04-077 квітня 2022 Загинув під час боїв з російськими окупантами в Донецькій області[112]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[113].
6377 Україна Ольховик Дмитро Сергійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
м. Суми. Старший солдат, військовослужбовець ОЗСП «Азов». Хлопця без допомоги батьків виховала бабуся. Фотографія з Маріуполя, на якій зображений Дмитро Ольховик, стала обкладинкою сингла гурту Океан Ельзи під назвою Місто Марії. 02022-04-077 квітня 2022 Загинув під час боїв за центр Маріуполя[114]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[115].
6378 Україна Грачов Максим Олегович
(«Сіма»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01989-10-1414 жовтня 1989, м. Кривий Ріг Дніпропетровська область. Старший солдат, старший кулеметник ОЗСП «Азов». Закінчив гірничий технікум, працював на шахті. 2016 року вступив до «Азову». З дня повномасштабного вторгнення перебував на позиціях в м. Маріуполь, зі слів командирів, знищував за день 300-400 окупантів. 02022-04-077 квітня 2022 Загинув в результаті влучання ракети у човен під час переправлення з заводу «Азовсталь» до порту[116]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[117].
6379
...
6380
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02022-04-077 квітня 2022 (для доповнення за 7 квітня 2022 року)

8 квітня[ред. | ред. код]

6381 Україна Бобанич Тарас Миколайович
(«Хаммер»)
Герой України
01989-03-1515 березня 1989, м. Трускавець Дрогобицький район Львівська область. Командир 2-го окремого батальйону (2-ї резервної сотні) ДУК ПС. Закінчив юридичний факультет Львівського державного університету внутрішніх справ, мав вищу освіту за спеціальністю "юрист". Учасник Революції Гідності. Член проводу Політичної партії "Правий сектор" та керівник Львівського обласного осередку "Правого сектора". Був зареєстрованим кандидатом до Верховної Ради України 8-го скликання (список № 26).
Герой України (посмертно).
02022-04-088 квітня 2022 Загинув у бою проти московських окупантів під час виконання бойового завдання підрозділом в селі Вірнопілля, що в Харківській області[118][119].
6382 Україна Синьків Володимир Тарасович
(«Фокус»)
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
01998 1998, (23, за іншими даними - 24 роки), с. Микуличин Івано-Франківська область. Старший солдат, боєць 4-ї роти 2-го окремого батальйону ДУК ПС. Після досягнення 18-річного віку, пішов воювати у складі 10 ОГШБр. Під час служби в ЗС України був поранений. У перший день російського вторгнення в Україну долучився до ДУК «Правий сектор». Залишилася дружина і троє дітей. 02022-04-088 квітня 2022 Під час роззосередження по периметру отримав уламкове поранення в ногу. Через короткий проміжок часу ще один уламок прилетів йому у руку. Проте він продовжував вести бій. Після початку шквального обстрілу, командир віддав наказ змінити позицію. Комбат, 2 бійці, одним із яких був Фокус, прикривали відхід побратимів, коли по ним почали бити танки. Саме вони і вбили командира друга Хаммера. Одразу прилетів другий ворожий снаряд, через який загинув Фокус, який закрив собою медика, чим врятував йому життя[120]. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[7].
6383 Україна Агаєв Рафаель
(«Раф»)
01979-03-033 березня 1979. Військовослужбовець 503 ОБМП ВМС ЗС України. Боронив Україну з 2014 року. Після повернення з фронту став співзасновником київської піцерії «Pizza Veterano». 02022-04-088 квітня 2022 Загинув в боях з агресором під час оборони м. Маріуполя[121].
6384 Україна Ярмолаш Ігор Володимирович
(«Айфон»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Сержант, військовослужбовець 503 ОБМП ВМС ЗС України. З 2014 року боронив Україну на фронті. 02022-04-088 квітня 2022 Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[122]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[26].
6385 Україна Борцов Руслан Володимирович 01995-10-011 жовтня 1995, м. Волноваха Донецька область. Військовослужбовець 105-го окремого стрілецького батальйону Сил ТрО ЗС України. 02022-04-088 квітня 2022 Загинув під час виконання бойового завдання в Донецькій області[123].
6386 Україна Козачище Володимир Вікторович м. Волноваха Донецька область. Молодший сержант 105-го окремого стрілецького батальйону Сил ТрО ЗС України. 02022-04-088 квітня 2022 Загинув під час боїв з агресором за м. Волноваху в Донецькій області[123][124].
6387 Україна Унєгов Руслан Володимирович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Головний сержант, військовослужбовець 3-го спеціального відділу Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (м. Львів). 02022-04-088 квітня 2022 Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну поблизу м. Попасної на Луганщині. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[125].
6388 Україна Андрій 51 рік. Військовослужбовець 107-го окремого батальйону територіальної оборони 109 ОБрТрО. 02022-04-088 квітня 2022 Загинув внаслідок поранення голови, отриманого через розрив ворожої міни під час оборони Маріуполя[126].
6389 Україна Нечибой Павло Володимирович Запорізька область. Старший лейтенант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-04-088 квітня 2022 Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Похований на Балабинському селищному цвинтарі Запорізької області[127].
6390

6391
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02022-04-088 квітня 2022 (для доповнення за 8 квітня 2022 року)

9 квітня[ред. | ред. код]

6392 Україна Дашко Ігор Тарасович
(«Масон»)
Герой України
01977-06-1818 червня 1977, м. Самбір Львівська область. Підполковник підрозділу Державної прикордонної служби України. У 1999 році закінчив Академію Державної прикордонної служби України.
Герой України (посмертно).
02022-04-099 квітня 2022 Загинув в боях з агресором під час оборони м. Маріуполя. Згідно повідомлення позаштатного радника голови Офісу Президента України з питань стратегічних комунікацій у сфері нацбезпеки та оборони Олексія Арестовича, офіцер, перебуваючи в оточенні ворога і маючи поранення, підірвав себе разом з радіостанцією, щоб вона не дісталась противнику, з останніми словами в радіоефірі «Слава Україні!»[128].
6393 Грузія Менабдішвілі Давид 01975-01-1313 січня 1975, Грузія. Боєць добровольчого батальйону «ОДЧ Карпатська Січ». Раніше служив в МВС Грузії. У 2008 р. воював у м. Цхінвалі. З 2015 року мешкав в Україні. Воював у складі загону грузинських партизанів у м. Лисичанську. Залишилися матір, дружина та двоє синів. 02022-04-099 квітня 2022 Загинув при виконанні бойового завдання на Харківщині[129].
6394 Грузія Шанава Ніколоз 02001-02-055 лютого 2001, Грузія. Боєць добровольчого батальйону «ОДЧ Карпатська Січ». Служив у грузинській армії. На початку російського вторгнення в Україну, разом з рідним братом, прибув до України і встпив до «Карпатської Січі». 02022-04-099 квітня 2022 Загинув при виконанні бойового завдання на Харківщині[130].
6395 Україна Апостолов Олександр Валерійович 01983-04-022 квітня 1983, с. Новоселиця Катеринопільський район Черкаська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Після закінчення школи вивчився на механізатора, працював почергово на різних фермерських господарствах. 02022-04-099 квітня 2022 Загинув в результаті осколкових поранень, захищаючи Україну від російських загарбників (місце — не уточнено)[131].
6396 Україна Засунько Григорій Миколайович 01973-09-2424 вересня 1973, с. Вербовець Катеринопільський район Черкаська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Закінчив профтехучилище, працював водієм, а потім контролером у місцевому РЕМі. З перших днів російського вторгнення вступив добровольцем до ЗС України. 02022-04-099 квітня 2022 Загинув в результаті осколкових поранень, захищаючи Україну від російських загарбників (місце — не уточнено)[131].
6397 Україна Брода Володимир Орестович
Почесний громадянин міста Тернополя
Почесний громадянин міста Тернополя
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01979-07-2222 липня 1979, мешканець м. Тернополя. Молодший сержант, військовослужбовець підрозділу 128 ОГШБр. Учасник АТО (2014). Проходив військову службу у складі 44 ОАБр. 02022-04-099 квітня 2022 Згідно з повідомленням Тернопільської ОВА, військовослужбовець загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Похований в м. Тернополі[132]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[7].
6398 Україна Білокінь Сергій Віталійович 01990 1990, Кам'яні Потоки Полтавська область. Військовослужбовець 54 ОМБр. 02022-04-099 квітня 2022 29 березня 2022 року отримав мінно-вибухову травму і важке кульове проникаюче хребтово-спинномозкове поранення. Був відправлений на лікування до Дніпра, але через отриманні поранення помер[133].
6399 Україна Чорній Роман Ярославович
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
01997-07-022 липня 1997, с. Рата Львівська область. Сержант, військовослужбовець 8 оп СпП. Закінчив Рава-Руський ОЗЗСО I—III ступенів № 1. Навчався у Рава-Руському професійному ліцеї. У 18 років добровільно пішов служити по контракту у 8 опСпП. Учасник АТО/ООС. 02022-04-099 квітня 2022 Загинув через мінно-вибухове поранення під час виконання бойового завдання з ведення спеціальної розвідки у складі групи спеціального призначення поблизу Семенівки, Чернігівська область[134]. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)[135].
6400 Україна Алексєєв Максим Віталійович м. Краматорськ Донецька область. Лейтенант, військовослужбовець 25 ОПДБр. Вихованець краматорської школи № 6, випускник Київського військового ліцею ім. І. Богуна. 02022-04-099 квітня 2022 Загинув в боях під Авдіївкою[136].
6401 Україна Олексій Хмельницький. Військовослужбовець 36 ОБрМП. 15 червня 2016 року почав свою службу в 36 ОБрМП. Учасник АТО. 02022-04-099 квітня 2022 Загинув після авіаудару по заводу «Азовсталь» під час оборони м. Маріуполя та падіння на нього двох плит перекриття[137].
6402 Україна Чемерис Віталюс Кестутісович 01993-01-088 січня 1993. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-04-099 квітня 2022
(орієнтовно)
Загинув під час боїв за Олександрівку, що на Херсонщині[138].
6403 Україна Луцко Віктор Вікторович 01990-12-077 грудня 1990. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-04-099 квітня 2022
(орієнтовно)
Загинув під час боїв за Олександрівку, що на Херсонщині[138].
6404 Україна Блинов Руслан Валерійович 01977-08-1616 серпня 1977. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-04-099 квітня 2022
(орієнтовно)
Загинув під час боїв за Олександрівку, що на Херсонщині[138].
6405 Україна Коченко 01977-08-1616 серпня 1977. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-04-099 квітня 2022
(орієнтовно)
Загинув під час боїв за Олександрівку, що на Херсонщині[138].
6406 Україна Олик І. 01977-08-1616 серпня 1977. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-04-099 квітня 2022
(орієнтовно)
Загинув під час боїв за Олександрівку, що на Херсонщині[138].
6407 Україна Соколовський Ростислав Сергійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01989-05-055 травня 1989, Шполянський район Черкаська область. Молодший сержант, командир гармати самохідного артилерійського взводу 36 ОБрМП. 02022-04-099 квітня 2022 Загинув під час виконання бойового завдання в ході оборони м. Маріуполя[139]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[140].
6408 Україна Рибальченко Даніїл Аркадійович
(«Риба»)
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01995-04-1010 квітня 1995, м. Таврійськ Херсонська область. Головний сержант, військовослужбовець ОЗСП «Азов» Національної гвардії України. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. 02022-04-099 квітня 2022 Загинув в боях з російськими окупантами під час оборони м. Маріуполя[141]. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)[142].
6409 Україна Джура-Соколовський Станіслав Анатолійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Старший солдат, військовослужбовець ОЗСП «Азов» Національної гвардії України. 02022-04-099 квітня 2022 Загинув в боях з російськими окупантами під час оборони м. Маріуполя. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[142].
6410 Україна Ангелуца Юрій Володимирович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
смт Онуфріївка Олександрійський район Кіровоградська область. Молодший сержант, водій 2 мінометного взводу 2 мінометної батареї 3 механізованого батальйону (підрозділ — не уточнено). Учасник АТО (2014). Після демобілізації займався автомобільними перевезеннями. У лютому 2022 року, приїхавши додому у відпустку, до місця роботи вже не повернувся, бо з початком російського вторгнення в Україну повернувся до ЗС України. З 1 березня 2022 року був вже на фронті. 02022-04-099 квітня 2022 Загинув під час виконання бойового завдання в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Похований в рідному селищі Онуфріївці. Був нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції»[143][144]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[145].
6411 Україна Бабичев Денис Валерійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Молодший лейтенант, військовослужбовець 3 БрОП НГУ. Родився 1 вересня 1998 року в м. Харків. В 2015 р. закінчив 158ЗОШ та вступив до Харківського політехнічного інституту, який закінчив в 2020 р. 24 лютого пішов добровільно боронити Україну. 02022-04-099 квітня 2022 Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну м. Харків, котеджне містечко «Харківська Швейцарія».(місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[142].
6412 Україна Стасюк Дмитро Сергійович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Орден Данила Галицького
Орден Данила Галицького
Старший лейтенант, заступник командира 1-го механізованого батальйону (підрозділ — не уточнено). В 2021 році закінчив магістратуру кафедри підйомно-транспортних машин Донбаської державної машинобудівної академії. Того ж року вступив на навчання до аспірантури, працював над дисертацією. Мав мрію працювати на станції «Академік Вернадський», і вже був зарахований до обліку, як майбутній член антарктичної експедиції України. З початком російського вторгнення в Україну перебував на передовій. В перші дні війни проявив себе і згідно Указу Президента України № 79/2022 від 28 лютого 2022 року був нагороджений Орденом Данила Галицького. 02022-04-099 квітня 2022 Загинув при виконанні бойового завдання в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[146].
6413 Україна Яремків Дмитро Ігорович
(«Аттіла»)

Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «За військову службу Україні»
23 роки, смт Новий Яричів Львівська область. Капітан, командир роти 24 ОМБр. Закінчив Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (10.12.2021)[147]. 02022-04-099 квітня 2022 Загинув під час артилерійського обстрілу біля м. Попасна Луганської області[148]. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[149].
6414 Україна Кімкін Михайло Володимирович 20 жовтня 1991, м. Житомир. Навчався у ЗОШ № 19, потім — здобув освіту в Житомирському медінституті. Після проходження строкової служби одружився, разом із дружиною виховували двох синочків. Працював на комунальних підприємствах Житомира: «КВЖРЕП-15», КП «Зеленбуд», КК «Домком». З початком повномасштабної агресії рф в Україні став на захист Батьківщини у складі 95 окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗСУ[150][151]. 02022-04-099 квітня 2022 Загинув на Харківщині під Ізюмом у селі Сулігавка. Лише через рік та 1 місяць після ідентифікації за результатами ДНК 15 травня 2023 року був похований на Смолянському військовому кладовищі в Житомирі[152].
6415 Україна Борсук Валерій Валерійович 1982, м. Володимир. Закінчив ЗОШ №3 у 1999 році. Після закінчення вищого навчального закладу у 2003 році розпочав офіцерську кар’єру в прикордонній службі. Майже 16 років військової служби пройшли у Могилів-Подільському прикордонному загоні. Полковник ДПСУ. З 2021 року роходив службу в Маріупольському прикордонному загоні.. З першого дня повномасштабного вторгнення прикордонник став на захист міста Маріуполь 02022-04-099 квітня 2022 Загинув в оточеному Маріуполі на Азовсталі. 1 жовтня 2023 відбувся похорон в місті Могилів-Подільський [153][154]
6415

6415
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02022-04-099 квітня 2022 (для доповнення за 9 квітня 2022 року)

10 квітня[ред. | ред. код]

6416 Україна Дубров Геннадій Олександрович
(«Бізон»)
01992-08-1414 серпня 1992, смт Криве Озеро Миколаївська область. Боєць 1-ї окремої комендантської чоти «Сокіл» добровольчого батальйону «ОДЧ Карпатська Січ». Учасник Революції Гідності. Від початку війни у 2014 році став бійцем ОДЧ «Карпатська Січ», кіборг Донецького летовища. 02022-04-1010 квітня 2022 Загинув при виконанні бойового завдання на Харківщині[155].
6417 Україна Свистун Святослав Юрійович
(«Свят»)
01992-02-2727 лютого 1992, Київ. Боєць добровольчого батальйону «ОДЧ Карпатська Січ». Завершив міжнародний медичний коледж за спеціальністю «стоматолог, ортопед». З першого дня російського вторгнення в Україну пішов добровольцем до батальйону «Карпатська Січ». 02022-04-1010 квітня 2022 Загинув при виконанні бойового завдання на Харківщині[156].
6418 Україна Воробйов Сергій Миколайович
(«Зброяр», «Крейсер»)
01965-10-077 жовтня 1965, м. Кам'янське Дніпропетровська область. Снайпер добровольчого батальйону «ОДЧ Карпатська Січ». Учасник Революції Гідності, волонтер з перших днів війни, воював у с. Пісках Донецької області. У перший день російського вторгнення в Україну став на захист м. Києва. Розбирався у всіх видах зброї. Залишилися дружина, двоє синів та шестеро онуків. Батько українського гімнаста Олександра Воробйова. 02022-04-1010 квітня 2022 Загинув при виконанні бойового завдання поблизу м. Ізюму на Харківщині[157].
6419 Україна Любчик Анатолій Миколайович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01970-06-1818 червня 1970, мешканець м. Сміла Черкаська область. Молодший сержант, командир господарчого відділення взводу матеріального забезпечення танкового батальйону окремої танкової бригади (підрозділ — не уточнено). 02022-04-1010 квітня 2022 Згідно з повідомленням Черкаської районної ради, військовослужбовець загинув внаслідок ракетного удару поблизу с. Воздвиженка на Донеччині[158]. Похований у м. Смілі[102]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[159].
6420 Україна Луцьков Олександр Іванович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01977 1977, с. Жердя Хмельницька область. Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-04-1010 квітня 2022 Загинув у запеклих боях з російськими окупантами у м. Попасній на Луганщині[160]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[22].
6421 Україна Вацик Богдан 29 років, Волинська область. Сержант, військовослужбовець 503 ОБМП. У війську — з 2010 року. 02022-04-1010 квітня 2022
(орієнтовно)
Був поранений, потрапив в оточення під час бою 9 березня поблизу селища Верхньоторецьке на Донеччині[161].
6422 Україна Шамріцький Ілля 21 рік, Волинська область. Військовослужбовець 1 ОБМП. Уклав контракт зі ЗС України на три роки. 02022-04-1010 квітня 2022 Був завалений уламками будівлі після ворожого авіаудару по промзоні у м. Маріуполі. На нього впало чотири бетонні плити перекриття, а п'ята сперлася ребром[162].
6423 Україна Мариніч Василь Сергійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
21 рік, с. Тараски Вінницька область. Молодший сержант, бойовий медик взводу батальйону оперативного призначення 40-го полку ім. полковника Данила Нечая НГУ. Маючи медичку освіту став бойовим медиком. Через вісім місяців служби вирушив на схід. Перша ротація була на лінію оборони у населеному пункті Солодке. Під час артобстрілу, ризикуючи власним життям, витяг на собі з-під обстрілів двох поранених командирів. Під час загострення під Солодким разом з побратимами з Нацгвардії і морської піхоти взяв у полон окупантів. 02022-04-1010 квітня 2022 Загинув під селом Солодке, що на Донеччині, під час мінометного обстрілу[163]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[164].
6424 Україна Лановенко Микола Андрійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01987-09-2323 вересня 1987, Крим. Майстер-сержант, начальник військового наряду, командир відділення патрульного взводу 40-го полку ім. полковника Данила Нечая НГУ. Вийшов з Криму, де розташовувалася його частина, щоб бути вірним народу України. Продовжив службу у вінницькій частині Нацгвардії. Учасник АТО/ООС. Нагороджений численними військовими нагородами. За кілька днів до смерті під шквальним вогнем супротивника дотягнув на собі в укриття важко поранених командира підрозділу та його заступника. Після поранення командира, прийняв командування бойовим підрозділом на себе. Залишились батьки. 02022-04-1010 квітня 2022 Загинув під час артилерійського обстрілу біля с. Солодке, що на Донеччині, коли біля нього вибухнула міна[165]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[166].
6425 Україна Ком'яков Владислав Валерійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01994 1994, с. Соболівка (Турбівська селищна громада) Вінницька область. Старший солдат, військовослужбовець підрозділу Національної гвардії України. 02022-04-1010 квітня 2022 Загинув в результаті мінометного обстрілу у боях з окупантом поблизу м. Донецька[167]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[168].
6426 Україна Коваленко Олексій Олександрович
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
01981-02-088 лютого 1981, с. Малокатеринівка Запорізького району Запорізької області. Майор, військовий льотчик Су-24М, військовослужбовець 7 БрТА. 02022-04-1010 квітня 2022 Був збитий російськими військами в небі над м. Ізюмом, де й похований[169]. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)[170].
6427 Україна Реус Роман Григорович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
с. Стецева Снятинський район Івано-Франківська область. Сержант, військовослужбовець 50-го полку імені полковника Семена Височана НГУ. 02022-04-1010 квітня 2022 Разом з побратимами попри трикратну перевагу у живій силі противника героїчно тримав зайняті позиції поблизу м. Мар’їнки Донецької області, а після влучної роботи підрозділів української артилерії, сміливо перейшов з ними у контрнаступ та змусив противника відступити з раніше займаних ним рубежів. При цьому він особисто знищив групу окупантів та не допустив три спроби прориву противника через рубіж оборони, неодноразово завдавав ураження вогневим точкам та живій силі противника. Під час чергового артилерійського обстрілу, коли ворожі снаряди влучили в українські позиції, отримав поранення, які виявилися не сумісними з життям[171][172]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[173]
6428 Україна Волощук Володимир Михайлович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01981-08-2020 серпня 1981, с. Видинів Коломийський район Івано-Франківська область. Солдат, військовослужбовець 50-го полку імені полковника Семена Височана НГУ. Пауерліфтер. 02022-04-1010 квітня 2022 Під час бойового зіткнення, разом з іншими військовослужбовцями вів вогонь по противнику. В ході запеклого бою поблизу м. Мар’їнки Донецької області, влучним пострілом з РПГ-1 знищив ворожу БМП-2 та живу силу противника в кількості до 10 осіб, не допустивши його прориву. Під час чергового артилерійського обстрілу, коли ворожі снаряди влучили в українські позиції, отримав поранення, які виявилися не сумісними з життям[171][174]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[173].
6429 Україна Куніцький Василь Станіславович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01967-05-2323 травня 1967, 54 роки, с. Скомороше Чортківський район Тернопільська область. Старший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). До війни працював трактористом, на початку березня 2022 року був призваний до ЗС України. Залишилися дружина, троє дітей, двоє синів і донька, та онуки. 02022-04-1010 квітня 2022 Загинув в боях з російськими окупантами на Донеччині. Похований в с. Скомороше[175]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[176].
6432 Україна Лаврів Тарас Олегович

(«Джура»)

06 липня 1989, м. Долина. Був гітаристом гурту Залізний Хрест. Тарас поїхав до Києва і доєднався до лав полку "Азов", куди хотів віддавна. Незабаром вирушив на деблокаду Маріуполя до "Азовсталі", але висадилися не там. Військові мали пройти трохи попід "Азовсталь", щоб передати медикаменти, зброю, забрати поранених. Вони просто не дійшли туди. 25 жовтня у Києві тіло Тараса кремували, як він і заповідав дружині. Вранці 27 жовтня прах загиблого бійця привезли в рідну Долину. Поховали героя 29 жовтня на Долинському міському кладовищі.[177] 02022-04-1010 квітня 2022 Тараса вбив російський снайпер
6433 Україна Дутчак Володимир
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
38 років, с. Микитинці Івано-Франківської області. Здобув середню спеціальну освіту за спеціальностями муляра, електрозварювальника ручного зварювання, монтажника монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій. Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік приєднався до лав Збройних Сил України. Став бійцем 68-ї окремої єгерської бригади та вирушив на передову. 02022-04-1010 квітня 2022 Загинув під час виконання бойового завдання біля села Павлівка на Донеччині. Боєць перебував на посту, коли почався мінометний обстріл [178].
6434

6435
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02022-04-1010 квітня 2022 (для доповнення за 10 квітня 2022 року)

11 квітня[ред. | ред. код]

6436 Україна Волинський Владислав Вадимович
(«Укроп»)
01995-10-1414 жовтня 1995, с. Ярмолинці Роменський район Сумська область. Командир відділення добровольчого батальйону «ОДЧ Карпатська Січ». Навчався у Коржівській ЗОШ І–III ступенів. Брав участь у боях на Донеччині. З перших днів російського вторгнення в Україну взяв до рук зброю. За високі бойові якості був призначений командиром відділення ще під час бойових дій у м. Бровари поблизу Києва. Залишилися батьки. 02022-04-1111 квітня 2022 Загинув при виконанні бойового завдання на ізюмському напрямку на Харківщині[179].
6437 Україна Константинов Валерій Володимирович
(«Француз»)
01979-08-2828 серпня 1979, Кропивницький. Стрілець добровольчого батальйону «ОДЧ Карпатська Січ». Сирота. Пів свого життя провів на заробітках, але повернувся із-за кордону захищати Україну. 02022-04-1111 квітня 2022 Загинув при виконанні бойового завдання на Ізюмському напрямку в Харківській області[180].
6438 Україна Шеляг Віталій Григорович
(«Кум»)
01985-07-2424 липня 1985, м. Черкаси. Стрілець добровольчого батальйону «ОДЧ Карпатська Січ». Навчався в Черкаському державному бізнес-коледжі (фах — програмування). Залишилися батьки. 02022-04-1111 квітня 2022 Загинув при виконанні бойового завдання на Ізюмському напрямку в Харківській області[181].
6439 Україна Артемчук Олександр Ігорович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Мешканець Уманського району Черкаська область. Солдат, військовослужбовець зенітно-артилерійського взводу окремої десантно-штурмової бригади (підрозділ — не уточнено). 02022-04-1111 квітня 2022 Загинув в результаті отримання множинних осколкових поранень, які виявилися несумісними з життям, під час бою поблизу с. Довгеньке в Харківській області[182]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[183].
6440 Україна Анін Руслан Юрійович
(«Морпєх»)
32 роки, с.Верхнячка, мешканець м. Черкаси. Боєць ССО «Азов Київ». Випускник Київського військового ліцею ім. І. Богуна[184]. У 2015-2016 роках воював у добробаті Харків-1. З 2017 року по 2020 рік — у складі 1-го окремого батальйону морської піхоти. Під час повномасштабної війни Морпіх захищав Україну у складі ССО «Азов». Був бойовим медиком. 02022-04-1111 квітня 2022 Загинув під час виконання бойового завдання на сході України села Новозлатопіль Запорізької області [185].
6441 Україна Мєрков Роман Сергійович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
01994-08-033 серпня 1994, 27 років, м. Кам'янське Дніпропетровська область. Молодший лейтенант, військовослужбовець підрозділу 93 ОМБр. В ЗС України - з 2014 року. Учасник АТО/ООС. Закінчив Одеську національну академію зв’язку ім. О.С. Попова. Залишилися дружина, маленький син, мати та сестра. 02022-04-1111 квітня 2022 Загинув в боях з агресором на Харківщині. Похований на Алеї Слави військового кладовища на Соцмісті у м. Кам'янському[186]. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[101].
6442 Україна Бердник Іван Ігорович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
01997-08-1717 серпня 1997, с. Тихоновичі Сновський район Чернігівська область. Старший лейтенант, командир десантно-штурмової роти 137 ОБМП. В 2014 році закінчив школу в Тихоновичах, потім навчався у Сновському вищому училищі лісового господарства. Учасник АТО. Військову освіту здобув в НАСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного, після закінчення якої знову відбув до зони АТО/ООС. Залишилися мати, батько і молодший брат. 02022-04-1111 квітня 2022 Загинув в результаті тяжкого поранення, не сумісного з життям, отриманого в бою біля села Новозлатопіль в Запорізькій області[187]. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[188].
6443 Україна Кравсун Віктор Валентинович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
02020-09-2020 вересня 2020. Солдат, військовослужбовець частини НГУ (підрозділ — не уточнено). 02022-04-1111 квітня 2022
(орієнтовно)
Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Не виходив на зв'язок з 11 квітня 2022 року, перебуваючи на території м. Попасної в Луганській області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[97].
6444 Україна Колмиков Роман Юрійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
21 рік. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Навчався на третьому курсі факультету менеджменту та інформаційної безпеки Вінницького національного технічного університету. 02022-04-1111 квітня 2022
(орієнтовно)
Загинув в боях з агресором під час оборони м. Маріуполя[189]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[190].
6445 Україна Ножка Віталій Миколайович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01971 1971, м. Кривий Ріг Дніпропетровська область. Сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). До ЗС України був призваний за мобілізацією у березні 2022 року. Раніше працював на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Батько чотирьох дітей. 02022-04-1111 квітня 2022 Згідно повідомлення Саксаганського районного ТЦКтаСП, військовослужбовець загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну на Луганщині[191]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[192].
6446 Україна Саратов Анатолій Олександрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01998-01-1313 січня 1998, смт Клесів Сарненський район Рівненська область. Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). В 2015 році закінчив Клесівську ЗОШ І-ІІ ступенів (ліцей), після чого пішов працювати верстатником у цеху переробки ДП «Клесівський лісгосп». Виховувався бабусею. У 2019 році уклав контракт зі ЗС України та був направлений до зони проведення ООС. 02022-04-1111 квітня 2022 Загинув в боях з російськими окупантами в районі м. Попасної Сєвєродонецького району на Луганщині. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[149].
6447 Україна Соловйов Ігор Олександрович
(«Шкєт»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01999-10-2323 жовтня 1999, Довжанськ, Луганська область. Оператор 2-го протитанкового відділення взводу вогневої підтримки 1-ї роти оперативного призначення 1-го батальйону оперативного призначення окремого загону спеціального призначення «Азов» НГУ. Фанат ФК «Зоря (Луганськ)». Залишились батько та мати[193]. 02022-04-1111 квітня 2022 Загинув від осколково-проникаючого поранення під час ведення оборони міста Маріуполь. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[194].
6448

6450
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02022-04-1111 квітня 2022 (для доповнення за 11 квітня 2022 року)

12 квітня[ред. | ред. код]

6451 Білорусь Рубашевський Дмитро Олегович
(«Ганс»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «Народний Герой України»
Орден «Народний Герой України»
Почесний нагрудний знак «Хрест хоробрих»
Почесний нагрудний знак «Хрест хоробрих»
30 років, м. Брест Білорусь. З 2016 року — мешканець смт Шкло Львівська область. Солдат, військовослужбовець 24 ОМБр. З 2016 року воював у складі ДУК «Правий сектор». В подальшому проходив військову службу на посаді командира взводу у підрозділі Морської піхоти України. Прадід — українець. Воював з одним оком. Лауреат ордену «Народний Герой України». Залишилась дружина і дворічний син. 02022-04-1212 квітня 2022 Загинув в боях з агресором на Луганщині, коли стріляв в російського солдата. Рубашевсьий подумав, що той мертвий, а окупант виявився пораненим[195]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[20] і «Хрестом хоробрих» (посмертно)[196].
6452 Україна Леськів Роман Олексійович
(«Друг Ромбік»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01991-11-3030 листопада 1991, 30 років, Тернопільська область. Старший солдат, військовослужбовець 24 ОМБр. З 2014 року добровольцем проходив службу в батальйоні «Айдар», згодом був переведений до 24 ОМБр. 02022-04-1212 квітня 2022 Загинув під час евакуації поранених поблизу м. Попасної Луганської області в результаті ворожого артилерійського обстрілу. Похований в смт Озерній Тернопільської області[197]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[149].
6453 Україна Доценко Олексій Сергійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Старший матрос, військовослужбовець 503 ОБМП. Проходив військову службу в батальйоні з 2016 року. 02022-04-022 квітня 2022 Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[198]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[26].
6454 Україна Таран (Ряжко) Ольга Олександрівна
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
34 роки, смт Котельва Полтавська область. Старший сержант, фельдшер медичного пункту танкового батальйону 36 ОБрМП. Закінчила Котелевську гімназію № 1 ім. С. А. Ковпака. Спеціальність фельдшера-акушера здобула у Лубенському медичному училищі. Працювала в Миколаївському інтернаті № 5 для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, потім у Миколаївському центрі соціально-психологічної реабілітації дітей. В ЗС України з 2015 року, перебувала у зоні бойових дій. Проходила службу в 503 ОБМП з початку його формування. За майже 7 років служби була фельдшером танкового батальйону, фельдшером польового вузла зв'язку, бойовим медиком медичної роти. Нагороджена медаллю «За врятоване життя» (7 квітня 2021 року)[199], раніше — відзнакою Міністерства оборони України «За зразкову службу», медаллю «Ветеран війни» та відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції». Залишилися батьки, чоловік, донька і сестра. 02022-04-1212 квітня 2022 Загинула під час мінометного обстрілу під час прориву 36 ОБрМП із заводу металургійного комбінату імені Ілліча у м. Маріуполі[200]. Нагороджена орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[201].
6455 Україна Маслов Андрій Володимирович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01990-09-011 вересня 1990, с. Мухавка Чортківський район Тернопільська область. Мешканець с. Давидківці Чортківського району на Тернопільщині. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Залишились дружина та син. 02022-04-1212 квітня 2022 Загинув в боях з російськими окупантами на Донеччині. Похований в с. Давидківцях Чортківського району на Тернопільщині[175]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[176].
6456 Україна Сезик Яків Іванович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01985-08-066 серпня 1985, 36 років, смт Талалаївка Прилуцький район Чернігівська область. Капітан, військовослужбовець частини НГУ, 15-й окремий Слов'янський полк НГУ. Мав вищу військову освіту та бойовий досвід у війні на сході України та АТО. 02022-04-1212 квітня 2022 Загинув в боях з російськими окупантами в м. Рубіжному Луганської області[202]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[97].
6457 Україна Гавура Сергій Михайлович 14 лютого 1979, смт. Тагта-Базар, Туркменістан. У 1992 році родина переїхала до України – село Демидівка, Кременчуцький район. 10 та 11 класи навчався в ліцеї №1 м. Полтави. Після школи вступив до Полтавської державної аграрної академії. Служив в лавах української армії. У 2019 році Сергій пішов на службу за контрактом до 107 реактивно-артилерійської кременчуцької бригади, у складі якої боронив незалежність на Донеччині та Луганщині. Згодом його перевели до морської піхоти. Матрос, водій автомобільного відділення взводу матеріального забезпечення. В цивільному житті працював на Кременчуцькому м’ясокомбінаті, згодом на глобинському свинокомплексі. Останнє місце роботи – інженер Кременчуцького нафтопереробного заводу. Мешкав у с. Омельник. З початком повномасштабної війни Сергій Гавура був направлений до Маріуполя (тримав оборону на Маріупольському металургійному комбінаті). 02022-04-1212 квітня 2022 Вважався зниклим безвісти 8 місяців. Загинув в Маріуполі під час вогневого зіткнення з російськими військами. Після повернення тіла його змогли ідентифікувати за експертизою ДНК. Похований поруч з двоюрідним братом, який також захищав Україну. Брат з перших днів був у Мар'їнці, пережив два оточення, але коли повернувся на ротацію — серце не витримало [203][204][205].
6458 Україна Федорчук Петро Юрійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
12 липня 1995, м. Верховина. Потім з батьками переїхав у село Явірник. Закінчив Зеленську школу. Воював з початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну. До цього шість років боронив державу у зоні АТО/ООС. Служив у 36 бригаді морської піхоти імені контрадмірала Білинського у Миколаєві, командир відділення артилерійської розвідки. Постійно брав участь у бойових діях на сході України. У 2017 нагороджений. медаллю "Захиснику Вітчизни", у 2020 році — відзнакою командувача об’єднаних сил "Козацький Хрест", у березні 2022 року — орденом "За мужність" III ступеня. Посмертно бійця відзначили медалями "Лицар бойового чину" та "За заслуги перед Прикарпаттям". 02022-04-1212 квітня 2022 Загинув 12 квітня 2022 року під час бою у місті Маріуполь [206]
6458

6458
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02022-04-1212 квітня 2022

(для доповнення за 12 квітня 2022 року)

13 квітня[ред. | ред. код]

6459 Україна Білоус Сергій Миколайович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01981-02-033 лютого 1981, с. Корсунка Звенигородський район Черкаська область. Старший сержант, військовослужбовець 46 ОШБ. До ЗС України був призваний — 5 березня 2022 року. 02022-04-1313 квітня 2022 Загинув в боях з російськими окупантами у м. Мар'їнці на Донеччині[207]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[208].
6460 Україна Мещеряков Володимир
(«Добриня»)
Військовослужбовець 503 ОБМП. В період 2015—2018 років проходив військову службу на посаді розвідника-кулеметника в 72 ОМБР, з 2019 року — проходив службу в 503 ОБМП. 02022-04-1313 квітня 2022
(орієнтовно)
Загинув в боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[209].
6461 Україна Вовк Михайло Зіновійович 01976-11-2121 листопада 1976. Боєць добровольчого батальйону територіальної оборони Тернопільської обласної ради «ТОР». Член ВО «Свобода». 02022-04-1313 квітня 2022 Помер під час виконання завдання з охорони об'єкту критичної інфраструктури Тернопільської області[210].
6462 Україна Авдєєв Олександр Іванович
(«Кіт»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01983-08-1212 серпня 1983, с. Ганнусівка Івано-Франківська область. Солдат 226-го окремого батальйону 127-ї окремої бригади сил територіальної оборони ЗС України. Випускник спеціальності Політологія ПНУ ім. Василя Стефаника (2006 рік). Активний учасник Революції гідності. Брав участь у подіях 22 березня 2014 в м. Херсоні, також брав участь у розгоні проросійського наметового табору сепаратистів у м. Миколаєві, також був учасником протистоянь в Одесі 2 травня 2014. Потому долучився до батальйону спецпризначення НГУ «Донбас» та звільняв м. Попасну. Згодом обороняв Піски вже у складі ДУК ПС. Потім воював в районі Мар'їнки вже у складі 46-го окремого штурмового батальйону ЗСУ «Донбас». Після початку російського вторгнення в Україну долучився до 226 окремого батальйону ТрО ЗС України. 02022-04-1313 квітня 2022 Під час облаштування ВОПу «Гертруда» під Харковом почався артилерійський обстріл. Олександр чітко віддавав команди, щоб уникнути бойових втрат серед особового складу, де він був старшим. Проконтролювавши, що всі бійці сховалися в укритті, сам залишився на позиції, щоб упевнитися, що всі воїни в безпеці. Але під час розриву чергового снаряда загинув. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[211].
6463 Україна Сіксой Руслан Олександрович
Орден «За мужність» І ступеня
Орден «За мужність» І ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Старший сержант, військовослужбовець батальйону ім. Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького.. Повний кавалер ордена «За мужність». 02022-04-1313 квітня 2022 Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» I ступеня (посмертно)[212].
6464 Україна Садовський Денис Володимирович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01982 1982, м. Хмельницький. Учасник АТО на сході України. Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-04-1313 квітня 2022 Загинув разом із земляком сержантом Романом Мукомелом. Похований у м. Хмельницькому.[213][214] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[215].
6465 Україна Мукомела Роман Ігорович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01988 1988, м. Хмельницький. Учасник АТО на сході України. Сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-04-1313 квітня 2022 Загинув разом із земляком старшим солдатом Денисом Садовським. Похований у м. Хмельницькому.[216] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[215].
6466 Україна Федорівський Сергій Іванович 01993-11-1010 листопада 1993, Уманський район Черкаська область. Військовослужбовець 112 ОБрТрО. Випускник НПУ імені М. П. Драгоманова. З 2011 року перестав купувати російські товари. З 2013 року почав долучатися до акцій, що організовувалися рухом «Відсіч». З 2014 року добровольцем брав участь в російсько-українській війні. Спочатку пройшов навчання в Національній гвардії України, поїхав на Донбас у складі 5-го окремого батальйону ДУК ПС. Пізніше перевівся до медичного батальйону «Госпітальєри» а згодом — до 8-го окремого батальйону УДА «Аратта». Був нагороджений нагрудним знаком «Залізний хрест» та медаллю «За жертовність і любов до України». З 2019 року став активістом «Відсічі». З початку повномасштабного вторгнення приєднався до 206-го батальйону ТрО і боронив Київщину, а після цього перевівся у 112-ту бригаду та поїхав визволяти Харківщину. 02022-04-1313 квітня 2022 Загинув у бою з російськими окупантами під час відступу біля Борової, що на Харківщині[217].
6477 Україна Пернай Юрій Ігорович 01989 1989, м. Городенка Івано-Франківська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). З 2014 року боронив Україну в складі батальйону "Айдар", а після наступу окупантів знову став на оборону країни. 02022-04-1313 квітня 2022 Загинув в результаті вогневого зіткнення з російськими окупантами поблизу населеного пункту Борова Харківської області. Могилу Героя знайшли на початку листопада, захисника опізнали родичі.
6478 Україна Мамаєв Володимир Володимирович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01976-11-2222 листопада 1976, с. Підбережжя Калуський район Івано-Франківська область. Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). З початку російського вторгнення в Україну перебував на передовій. 02022-04-1313 квітня 2022 Загинув разом зі своїм земляком старшим лейтенантом Володимиром Головатим в боях з російськими окупантами в ході оборони м. Маріуполя. Похований в с. Підбережжі[218][219][220][221][222]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[223].
6479 Україна Раманов Сергій Амінович 5.05.1965 року народження, м. Київ. Старший сержант, командир 1 відділення 3 групи спецпризначення «Конон», в/ч А 4100, 112 бригада. Закінчив виш КПІ, факультет правознавство. Юрист, мав власну справа пошиття одягу. 3 березня 2022 року добровільно став на захист України до лав ЗСУ. Без батька залишилась 27 річна донька,без дідуся - онук Тимур. 02022-04-1313 квітня 2022 13 квітня, під час виконання бойового завдання, отримав наскрізь кульове поранення голови в селі Борова, Харківської області, Ізюмського району. Нагороджений орденом 3 ступеня за мужність (посмертно). Похований 11 серпня 2023 року на Берковецькому кладовищі у м. Києві, 42 ділянка, 18 ряд.
6480 Україна Білий Руслан Олександрович 2 жовтня 1978, м.Мерефа харківська область 02022-04-1313 квітня 2022 [224]
6481 Україна Головатий Володимир Васильович

(«Хакім») Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

23 травня 1993, с. Підбережжя (з 2020 року — Долинської міської громади Калуського району) Івано-Франківської області у багатодітній родині. Свою службу розпочав у березні 2013 року у 1-му окремому Феодосійському батальйоні морсько́ї піхо́ти. За контрактом захищав Україну з перших днів вторгнення росії в Україну, внаслідок чого отримав поранення плеча, закриту черепно-мозкову травму. Згодом навчався в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, яку закінчив 2019 року. З 2019 - 2022 року служив у 81-шій окремій аеромобільній бригаді, Десантно-штурмових військ Збройних сил України. Брав участь у воєнних діях на сході України. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну перебував на передовій. 02022-04-1313 квітня 2022 Загинув уранці 13 квітня 2022 року в селі Долина, Святогірської міської громади Краматорського району Донецької області разом із товаришем по службі молодшим сержантом Володимиром Мамаєвим. Чин прощання із загиблими відбувся 21 квітня в селі Підбережжя на Івано-Франківщині[225][226][227][228][229].

14 квітня[ред. | ред. код]

6427 Україна Лучечко Юрій Васильович («Юрєц»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01999-05-1919 травня 1999, смт Великий Любінь Львівська область. Солдат, снайпер-розвідник підрозділу ОЗСП «Азов» Національної гвардії України. Тривалий час займався паверліфтингом та був призером численних змагань. Залишилися батьки та сестра. 02022-04-099 квітня 2022 Загинув в боях з російськими окупантами під час оборони м. Маріуполя[230]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[142].
6428 Україна Кириченко Данило Костянтинович
(«Бродяга»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
20 жовтня 1996, м. Луганськ. Ультрас луганської "Зорі" з підліткового віку. Після нападу Росії у 2014-му пішов захищати Україну зі зброєю у руках. Тоді йому було 16 років. Спершу Кириченко опинився в батальйоні "Айдар", а пізніше – в полку "Азов". Старший сержант, військовослужбовець підрозділу ОЗСП «Азов» НГУ. 02022-04-1414 квітня 2022 Загинув у ніч на 15-те квітня від удару авіабомби по бункеру. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[168].
6429 Україна Кулик Віталій Романович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
02000-10-3030 жовтня 2000, м. Кролевець Конотопський район Сумська область. Солдат, військовослужбовець артилерійського взводу 58 ОМПБр. Після закінчення Глухівського агротехнічного фахового коледжу Сумського національного аграрного університету розпочав військову службу в ЗС України. 02022-04-1414 квітня 2022 Згідно повідомлення Кролевецької міської ради, отримав тяжкі поранення у боях з російськими окупантами поблизу м. Ніжина на Чернігівщині. Помер в лікувальному закладі м. Києва. 15 квітня 2022 року кролевчани живим ланцюгом у мікрорайоні Гайовий зустрічали померлого Героя[231]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[232].
6430

6430
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02022-04-1414 квітня 2022 (для доповнення за 14 квітня 2022 року)

15 квітня[ред. | ред. код]

6431 Україна Середюк Єгор Васильович
Герой України
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
01995-07-022 липня 1995, с. Мартинівське Вознесенський район Миколаївська область. Капітан, командир ланки штурмової авіації 299 БрТА. Військову освіту отримав в ХНУПС імені Івана Кожедуба, магістр. 22 березня 2022 року був нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня[233].
Герой України (посмертно).
02022-04-1515 квітня 2022 Загинув в повітряному бою поблизу м. Ізюму на Харківщині[234].
6432 Україна Кобзар Борис Сергійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01991-01-1919 січня 1991, 31 рік, с. Вербичне Ковельський район Волинська область. Старший солдат, військовослужбовець 14 ОМБр. З перших днів російського вторгнення в Україну, не вагаючись, вдруге, взявся за зброю і став на захист України. Залишилися дружина та малолітня донька. 02022-04-1515 квітня 2022 Загинув під час виконання бойового завдання разом з іншими побратимами на Миколаївщині. Похований в рідному селі[235]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[20].
6433 Україна Каращук Микола Олександрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01972-09-1414 вересня 1972, смт Демидівка Дубенський район Рівненська область. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-04-1515 квітня 2022 Загинув в результаті артилерійського обстрілу (місце — не уточнено)[236]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[237].
6434 Україна Пасєчний Богдан Васильович 38 років, с. Гвізд Надвірнянський район Івано-Франківська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-04-1515 квітня 2022
(орієнтовно)
Згідно повідомлення голови Надвірнянської громади, військовослужбовець загинув на війні з окупантом в ході російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[238].
6435 Україна Безпалий Сергій Федорович 01964 1964, мешканець с. Івківці Медведівської громади Черкаської області. Боєць батальйону «Айдар». Пішов добровольцем на фронт, воював у складі «Айдар» - з 2014 року. 02022-04-1515 квітня 2022 Загинув у боях з агресором за м. Харків. Похований в рідному селі Івківці[102].
6436 Україна Яремейчук Любомир Васильович 01976 1976, 45 років, с. Вербівці Коломийський район Івано-Франківська область. Мешканець м. Заліщиках на Тернопільщині. Військовослужбовець підрозділу 53 ОМБр. Учасник АТО. Залишилася дружина та донька. 02022-04-1515 квітня 2022 Згідно з повідомленням Тернопільської ОВА, військовослужбовець загинув в результаті ворожого артобстрілу на Донеччині в ході відбиття російського вторгнення в Україну. Похований в с. Вербівці[239].
6437 Україна Борейко Борис Васильович 01972-04-1111 квітня 1972, с. Зелені Курилівці Хмельницька область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Навчався у Зеленокуриловецькій загальноосвітній школі. Закінчив Балинське професійне технічне училище. Служив у армії. 02022-04-1515 квітня 2022 Загинув під час бойових дій у районі міста Авдіївка[240].
6438 Україна Ковальчук Олександр Вікторович
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
01978-12-077 грудня 1978, с. Песець Хмельницька область. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Навчався у Песецькій 8-річній школі та Отроківській загальноосвітній школі. Закінчивши навчання, проходив строкову військову службу. Повернувшись додому, працював трактористом у агропідприємствах. 02022-04-1515 квітня 2022 Загинув під час бойових дій у селі Новозлатопіль Запорізької області[241]. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)[242].
6439 Україна Шраменко Ярослав Вікторович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
02002 2002, с. Петропавлівка Черкаська область. Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 02022-04-1515 квітня 2022 Згідно повідомлення Черкаської районної ради, військовослужбовець загинув захищаючи Батьківщину від окупантів у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році (місце — не уточнено)[243]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[244].
6440 Україна Ворона Артур Олександрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01995-03-1919 березня 1995, 27 років, м. Суми. Старший солдат, військовослужбовець 12 БрОП Національної гвардії України. З 25 лютого 2015 року виконував обов’язки кулеметника у складі ОЗСП «Азов». 02022-04-1515 квітня 2022 Загинув в боях на "Азовсталі" під час оборони м. Маріуполя, вбив снайпер під час переходу групи з однієї позиції на іншу. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[245].
6441 Україна Ковалів Володимир Іванович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
12 сiчня 1978, мешканець с. Міжгайці Самбірського району Львівської області. Розвідник 103 ОБрТрО. Депутат Самбірської міської ради від ВО «Свобода». Член об`єднання «Свобода» з 2006 року. Після початку російського вторгнення в Україну долучився до ТрО. Виконував завдання на Сумщині, Полтавщині, Харківщині. Батько трьох дітей. 02022-04-1515 квітня 2022 Загинув в результаті вогню ворожого гелікоптера в Харківській області. Похований з усіма військовими почестями у селі Міжгайці[246][247].
6442 Україна Кушнір Альона Миколаївна
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
30 років, с. Морозів Дунаєвецький район Хмельницька область. Старший сержант, медичний інструктор підрозділу ОЗСП «Азов» Національної гвардії України. 02022-04-1515 квітня 2022 Загинула на заводі «Азовсталі» під час оборони м. Маріуполя в результаті скидання ворогом на територію заводу 3-тонної бомби. Будівля, де вона перебувала, обвалилася та затиснула всіх під уламками[248]. Нагороджена орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)[249].
6443 Україна Припишний Андрій Володимирович

(«Шегі»)

21 жовтня 1997, с. Зрайки, Київщина. Після закінчення школи вступив до медичного коледжу. Будучи студентом індустріально-педагогічного технікуму потрапив на завод "Атек" де є база полку "Азов", незабаром пройшов відбір у полк. Став солдатом за контрактом, санітар 2 відділення 1 взводу оперативного призначення 2 роти оперативного призначення 2 батальйону оперативного призначення ОЗСП Азов. 5 березня 2022 року в одному з боїв отримав непроникне поранення грудної клітини, але, попри все, продовжив захищати Батьківщину. 02022-04-1515 квітня 2022 Загинув вночі 15 квітня під час прориву на "Азовсталь". В БТР, в якому Припишний з побратимами рухалися через міст, влучив снаряд, машина впала у воду. 29 серпня 2022 з Андрієм попрощалися у Києві. Указом Президента України за особисту мужність, самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі солдата Андрія Припишного нагороджено медаллю "За військову службу Україні". Кохана Андрія Юлія Зубченко загинула за три тижні після нього - через влучання рашистської авіабомби в бункер "Азовсталі"[250][251].
6444 Україна Глущенко Богдан Володимирович
(«Гаспачо»)
24 березня 1999. Військовослужбовець полку ОЗСП «Азов». Був номером мінометного розрахунку, згодом виконував завдання піхоти. 02022-04-1515 квітня 2022 Разом з побратимами мужньо тримав оборону м. Маріуполя. Загинув під час прориву на комбінат Азовсталь, щоб об`єднатися з гарнізоном[252].
6445 Україна Стребкова Наталія Валентинівна
(«Зоряна»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
45 років, м. Полтава. Сержант, діловод ОЗСП «Азов» НГУ. В полку "Азов" проходила службу з 2017 року. До Маріуполя переїхала у 2015 році, після того, як познайомилася з чоловіком, який також був військовослужбовцем "Азову". Залишилися чоловік, діти та онуки. 02022-04-1515 квітня 2022 Загинула в результаті потрапляння багатотонного снаряда у бомбосховище під час оборони м. Маріуполя[253]. Нагороджена орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[168].
6446 Україна Губарєв Дмитро Валерійович
(«Інтелігент»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
29 років, м. Київ. Солдат ОЗСП «Азов» НГУ. Закінчив гімназію з поглибленим вивченням іноземних мов. Займався боротьбою, кікбоксингом, бойовим самбо, джіу-джитсу. Спершу вступив до КПІ ім. Ігоря Сікорського, провчився пів року, добре склав сесію, але зрозумів, що більше ваблять гуманітарні науки. Знову склав ЗНО — краще, ніж попереднього року — і став студентом філософського факультету КНУ імені Тараса Шевченка. Окрім зору, мав проблеми зі спиною, але пішов служити в «Азов». У жовтні 2021 року — після зборів у Києві — його відправили до Маріуполя в навчально-тренувальний центр для проходження обов’язкового «Курсу молодого бійця». Відбір Дмитро пройшов і підписав контракт на три роки з ОЗСП «Азов». До повномасштабного вторгнення опанував спеціальність парамедика, тож, уже перебуваючи на «Азовсталі», надавав першу допомогу пораненим. Спочатку займався евакуацією поранених на завод, перев’язками, допомагав хірургам. Коли морпіхи з'єдналися на заводі з азовцями, Дмитро вже виходив на бойові завдання як звичайний солдат. Зокрема замінив гранатометника після його загибелі. В університеті, де він навчався, створили іменну аудиторію полеглого випускника. Однокурсники та товариші склали «Листа у Вічність», куди додали хронологію повідомлень, які хлопець писав під час оборони Маріуполя. 02022-04-1515 квітня 2022 Отримав смертельне поранення під час боїв за «Азовсталь». Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[254].
6447 Україна Таранін Віталій Олександрович
(«Таран»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «За військову службу Україні»
01986-10-1616 жовтня 1986, м. Красногорівка Донецька область. Старший лейтенант, начальник фінансового забезпечення ОЗСП «Азов» НГУ. 2014 року виїхав з рідного міста і став волонтером. Спочатку працював на кухні, а потім оформився вже на службу. 8 травня 2022 року, в результаті бомбардування ворогом заводу «Азовсталь», в м. Маріуполі також загинула його дружина, солдат Алла Тараніна, їхній син залишився сиротою. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні». 02022-04-1515 квітня 2022 13 березня 2022 року в одному з боїв з російськими окупантами був важко поранений, перебував на лікуванні в імпровізованому бункерному шпиталі «Азовсталі». Загинув в результаті скидання ворогом трьохтонної бомби на шпиталь заводу «Азовсталь»[255]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[168].
6448 Україна Таритін Дмитро Андрійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
м. Бердянськ. Молодший лейтенант, військовослужбовець підрозділу ОЗСП «Азов» НГУ. 02022-04-1515 квітня 2022 Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[168].
6449 Україна Сидоренко Андрій Володимирович
(«Сидор»)
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
16 травня 1980. Старший лейтенант, військовослужбовець підрозділу ОЗСП «Азов» НГУ. 02022-04-1515 квітня 2022 Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)[168].
6550 Україна Крутько Андрій Володимирович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
м. Ніжин. Старший лейтенант, військовослужбовець підрозділу ОЗСП «Азов» НГУ. 02022-04-1515 квітня 2022 Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну в місті Маріуполь. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[168].
6551 Україна Лєпін Євген В’ячеславович («Ліпа»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
м. Маріуполь. Старший сержант, військовослужбовець підрозділу ОЗСП «Азов» НГУ. 02022-04-1515 квітня 2022 Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну в місті Маріуполь Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[168].
6552 Україна Китайський Ростислав Сергійович
(«Кит»)
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01992-04-055 квітня 1992, 30 років, м. Первомайськ Миколаївська область. Сержант, боєць ОЗСП «Азов» НГУ. 02.04.2022 року був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. 02022-04-1515 квітня 2022 Загинув в боях з російськими окупантами на заводі «Азовсталь» під час оборони м. Маріуполя. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)[173].
6553 Україна Горошочко Едуард Юрійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Старший солдат, військовослужбовець ОЗСП «Азов» Національної гвардії України. 02022-04-1515 квітня 2022 Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[142].
6554 Україна Коровкін Дмитро Вікторович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Солдат, військовослужбовець ОЗСП «Азов» Національної гвардії України. 02022-04-1515 квітня 2022 Загинув в боях з агресором в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[142].
6555 Україна Вербовський Артем Сергійович
(«Буйний»)
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
29 років, м. Сімферополь. Старший лейтенант, командир роти ОЗСП «Азов» Національної гвардії України. Учасник АТО. Брав участь у боях за Маріуполь та Широкине. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня[43]. 02022-04-1515 квітня 2022 Загинув внаслідок артилерійського обстрілу під час оборони м. Маріуполь[256]. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)[245].
6556 Україна Єгоров Володимир Донецька область. Механік-водій, військовослужбовець 93 ОМБр. Здобув фах зварювальника-технолога у Донбаській державній машинобудівній академії. Влітку 2019 року завершив проходження строкової військової служби. За два роки вирішив пов’язати своє подальше життя з військовою службою та уклав контракт з 93 ОМБр "Холодний Яр". 5 квітня 2022 року, за 10 днів до своєї смерті, вперше став батьком. Залишилися дружина та новонароджена донька. 02022-04-1515 квітня 2022 Загинув в бою з російськими окупантами поблизу м. Ізюму на Харківщині[257].
6557 Україна Заболотний Олег Анатолійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01981 1981, 41 рік, м. Калинівка Вінницька область. Підполковник, військовослужбовець Гвардійської авіаційної бази НГУ. Навчався у Калинівській загальноосвітній школі № 2, Васильківському коледжі НАУ. Учасник АТО (2014-2015). 02022-04-1515 квітня 2022 Загинув в результаті ворожого ракетного удару по аеродрому в м. Олександрії на Кіровоградщині. Похований у м. Калинівці Вінницької області[258]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[259][260].
6558 Україна Агаєв Дмитро Мамедшахович 01992-07-1818 липня 1992, с. Підгірне (Тарутинська селищна громада) Одеська область. Солдат, військовослужбовець ЗСУ (підрозділ не уточнено). 02022-04-1515 квітня 2022 Загинув в боях з російськими окупантами поблизу населеного пункту Таврійське, що на Херсонщині[261].
6559 Україна Редя Артем Юрійович («Редя»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
25 жовтня 1986, м. Харків, мешкав з сім`єю в Маріуполі. Лейтенант, командир 2-го взводу оперативного призначення, 2-ої роти полку «Азов». З відзнакою закінчив Харківський Національний технічний університет за спеціальністю економіста та Харківський національний педагогічний університет, опанувавши професію правознавця. У 2010 році пішов працювати до органів внутрішніх справ рідного Харкова. Через чотири, у 2014-му, роки вступив до патріотичного об’єднання "Східний корпус" Харкова. У 2017 році вже досвідченим воїном перевівся у полк «Азов», де став командиром мінометного підрозділу. Він активно вчився військовій справі, закінчив офіцерські курси, де був одним з кращих. 02022-04-1515 квітня 2022 Загинув разом з кількома своїми побратимами, в одному БТРі. На мосту машина потрапила під обстріл ворожої артилерії й впала в воду. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[262]. Артем похований в Харкові.
6560 Україна Воложський Микола Віталійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
25 років, м. Світловодськ. Закінчив Кременчуцький льотний коледж Національного авіаційного університету. Стаж роботи військового – п’ять років. 02022-04-1515 квітня 2022 Загинув внаслідок ракетного удару по летовищу в Олександрії. Похований 18 квітня в Світловодську [260][263].
6561 Україна Карпенко Денис 28 жовтня 1996, м. Олександрія. Закінчив Криворізький коледж Національного авіаційного університету. Служив у Калинівці Вінницької області, потім його перевели в Олександрію, отримав звання лейтенант. За тиждень до загибелі одружився. Бабуся Дениса купила за власні гроші, які відкладала на весілля онуку тканину на прапор України, котрий президент України Володимир Зеленський передав конгресу США з Бахмуту. 02022-04-1515 квітня 2022 Загинув внаслідок ракетного удару по летовищу в Олександрії. Похований 18 квітня в Олександрії [263][260][264].
6562 Україна Приведенний Олександр 2 червня 1968, м. Олександрія. Закінчив Ачинське військове авіаційно-технічне училище, загальний стаж військової служби – 24 роки., 02022-04-1515 квітня 2022 Загинув внаслідок ракетного удару по летовищу в Олександрії. Похований 18 квітня [263][260].
6563 Україна Назаренко Анатолій 30 червня 1985, с. Комінтерн Кіровоградської області. Закінчив Кіровоградський педагогічний університет імені Винниченка та Криворізький коледж Національного авіаційного університету. Загальний стаж військової служби – 14 років. 02022-04-1515 квітня 2022 Загинув внаслідок ракетного удару по летовищу в Олександрії. Похований 18 квітня [263][260].
6564 Україна Мельнічок Максим 13 січня 1983, м. Олександрія, закінчив Криворізький коледж Національного авіаційного університету. 02022-04-1515 квітня 2022 Загинув внаслідок ракетного удару по летовищу в Олександрії. Похований 18 квітня на Новополипівському цвинтарі [263][260].
6565 Україна Рудницький Роман Володимирович

(«Лось»)

26 жовтня 1984, м. Київ. Фанат футбольного клубу «Динамо» (Київ), представник колективу HTF. З 2015 року в Азові. Служив у другому батальйоні ОЗСП «Азов», який утримував західні околиці Маріуполя. 02022-04-1515 квітня 2022 Загинув при прориві на "Азовсталь" з 14 на 15 квітня. Машину, на якій він перебував, підбили і далі вона скотилась у річку [265]