Вуглецева нейтральність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Вуглецева нейтральність (англ. carbon neutrality) — термін, що описує досягнення чистого нульового викиду вуглекислого газу за рахунок балансування викидів вуглецю з видаленням вуглецю із атмосфери або просто усуненням викидів вуглецю. Термін використовується в контексті виділенням вуглекислого газу, пов'язаного з транспортом, виробництвом енергії, сільського господарства та промисловими процесами.[1]

Зазвичай вуглецево-нейтральний статус можна досягти двома способами:

  • Торгівля квотами на викиди, яке дозволяє право викидати еквівалентну масу вуглекислого газу у іншій країні чи території.[2] Приклад: Кіотський протокол.
  • Скорочення викидів вуглецю за рахунок зміни джерел енергії та промислових процесів. Перехід до використання відновлюваної енергії (наприклад, вітрової та сонячної енергії) показав зменшення викидів вуглекислого газу.[3] Хоча і відновлювана, і не поновлювана енергія виробляють викиди вуглецю, відновлювана енергія має майже нульові викиди вуглецю.[4] Внесення змін до поточних промислових та сільськогосподарських процесів заради зменшення викидів вуглецю (наприклад, зміни в харчуванні великої рогатої худоби можуть потенційно зменшити виробництво метану на 40 %).

Концепція вуглецевою нейтральності може бути розширена, щоб включити інші парникові гази (ПГ), виміряні з точки зору їх еквівалентності вуглекислого газу. Термін кліматична нейтральність відображає більш широку включеність інших парникових газів у зміну клімату, навіть якщо СО2 є найпоширенішим.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. What is carbon neutrality and how can it be achieved by 2050? | News | European Parliament. www.europarl.europa.eu (en). 2019-03-10. Процитовано 2020-05-14. 
  2. Revkin, Andrew C. (2007-04-29). Carbon-Neutral Is Hip, but Is It Green?. The New York Times (en-US). ISSN 0362-4331. Процитовано 2020-05-14. 
  3. Adams, Samuel; Nsiah, Christian (2019-11-25). Reducing carbon dioxide emissions; Does renewable energy matter?. Science of The Total Environment (en) 693. с. 133288. ISSN 0048-9697. doi:10.1016/j.scitotenv.2019.07.094. Процитовано 2020-05-14. 
  4. Renewable and Non-Renewable Energy | EM SC 240N: Energy and Sustainability in Contemporary Culture. www.e-education.psu.edu. Процитовано 2020-05-14.