Вудка
Ву́дка, ву́дочка — знаряддя для ловіння риби, що звичайно складається з жорсткого корпусу — вудлища (як правило змінної довжини) з гнучким кінцем, прозорої волосіні (зазвичай нейлонова), поплавця (проте його може і не бути), грузила та гачка.[1] Вудки також можуть бути оснащені мотовилом або котушкою, різними типами сигналізаторів клювання, утримувачами прикорму (фідерами) і різноманітними штучними принадами.[2] Традиційно ловля риби за допомогою вудок називається вудінням.
Матеріалом для вудлища може бути дерево (наприклад ліщина, бамбук), метал, пластик, композитні матеріали. Сьогодні, завдяки новим більш легким компонентам з ідентичною поведінкою, вони в основному виготовляються з синтетичних матеріалів. Вудилище призначене для закидання волосіні з гачками і принадою, підсікання та виважування риби.
-
Чоловік використовує вудку в старому порту
-
Телескопічна вудка. Озеро Байкал. Східний Сибір.
- ↑ Вудка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Любительське рибальство в Україні / Р.О. Новіцький, М.Л. Максименко, Г.Л. Гончаров, Д.О. Кобяков: монографія / Дніпровський ДАЕУ. — Дніпро: ЛІРА, 2022. — 200 с. (Стор.: 134-135, 138, 142) Доступ
Це незавершена стаття про рибальство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |