Вузькоколійна залізниця Дубриничі — Люта
| Вузькоколійна залізниця Дубриничі — Люта | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вузькоколійна залізниця Дубриничі — Чорноголова — р. Люта | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.jpg)
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Основні дані | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Роки функціонування | ~ 1902—1974 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Країна |
 Україна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Регіон | Закарпатська область | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Статус | розібрана | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Експлуатаційна довжина шляхів | 28 км | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Ширина колії | 760 мм | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Історія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Дата будівництва | 1902 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Схема залізниці | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
В́узькоколійна залізн́иця Дубр́иничі — Л́юта — одна з недіючих вузькоколійних залізниць в Україні, в Перечинському районі Закарпатської області.
Опис та історія[ред. | ред. код]
У 1890-х роках в долині річки Лютянка функціонувала залізниця на кінській тязі довжиною 7,2 км.
У 1902 році вузькоколійка стала власністю товариства хімічного промислу «Bantlin» («Bantlin´sche Zellulose AG»), яка побудувала лісохімзавод в Перечині. Довжина шляхів на цей момент становила 13,3 км, а ширина колії — 760 мм. Одразу після придбання залізниці, вона була переведена на парову локомотивну тягу. Лінія починалася в Дубриничах, де мала сполучення із стандартною залізницею Ужгород — Перечин — Великий Березний. Залізниця використовувалась для перевезення деревини з долини річки Лютянка до широкої колії, якою сировина транспортувлась до заводу в Перечині.
У 1906 році компанія «Bantlin» закупила ліс в околицях села Чорноголова і вузькоколійна залізниця була подовжена до 30 км. Перед Чорноголовою колія мала два відгалуження: одна гілка прямувала долиною річки Бачава до вершини Чело (623 м), інша гілка йшла паралельно з основною лінією до складських будівель.
У 1933 році у Дубриничах побудовано залізничний міст на річці Уж.
Залізницю закрито у 1974 році як нерентабельну. Колії та переїзди повністю розібрано. Поблизу села Дубриничі збереглися залишки залізничного мосту через річку Уж.
Рухомий склад[ред. | ред. код]
У 1917–1918 роках на вузькоколійці Дубриничі—Люта експлуатувались 4 локомотиви на паровій тязі. У 1922 році з Перечина на залізницю був переданий паровий локомотив «Arad» з фабричним номером 106, вироблений у 1901 році. Цей локомотив експлуатувався до 1939 року
У 1937 році на залізниці Дубриничі—Люта експлуатувались 44 вантажні вагони, 1 службовий та 2 вагони для перевезення робітників.
Див. також[ред. | ред. код]
- Вузькоколійні залізниці Закарпаття
- Боржавська вузькоколійна залізниця
- Вузькоколійна залізниця Тересва — Усть-Чорна
- Вузькоколійна залізниця Ужгород — Анталовці
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Karel Beneš Železnice na Podkarpatské Rusi. — Praha: Nakladatelství dopravy a turistiky spol. s r.o., 1995. — 162 s. — ISBN 80-85884-32-1. (чеськ.)
- Karel Just Motorové lokomotivy na úzkorozchodných tratích ČSD. — Litoměřice: Vydavatelství dopravní literatury Luděk Čada, 2008. — 271 s. — ISBN 978-80-86765-08-2. (чеськ.)
- Karel Just Parní lokomotivy na úzkorozchodných tratích ČSD. — Litoměřice: Vydavatelství dopravní literatury Luděk Čada, 2001. — 160 s. — ISBN 80-902396-6-8, 80-902706-5-4. (чеськ.)
- Москалев Л. Наши узкоколейные паровозы. — Москва: Железнодорожное дело, 1997. — 408 с. — ISBN 5-93574-007-9. (рос.)
| ||||||||||
