Вук Рупник
| Вук Рупник | |
|---|---|
| Vuk Rupnik | |
 | |
| Народження |
27 липня 1912 Мостар, Боснія і Герцеговина |
| Смерть |
14 серпня 1975 (63 роки) Кастелар, Аргентина |
| Країна |
.svg){kind=small} СФРЮ Югославія Австро-Угорщина |
| Рід військ | піхота |
| Роки служби | ?-1945 |
| Звання | Майор |
| Формування | Антикомуністична добровольча міліція, Словенське домобранство |
| Війни / битви | Друга світова війна |
 Вук Рупник у Вікісховищі | |
Вук Рупник (словен. Vuk Rupnik) (*27 липня 1912 — †14 серпня 1975) — словенський військовий, офіцер часів Другої світової війни.[1][2]
Біографічні дані[ред. | ред. код]
Народився в Мостарі (Боснія та Герцеговина) в сім'ї військового Леона Рупника. Навчався у військовій академії в Белграді, проходив службу у гірських армійських з'єднаннях. У 1940 призначений командиром у Герово (регіон Горський Котар, Хорватія), згодом був підвищений до звання капітана. Після капітуляції Югославії деякий час перебував в ув'язненні у Падуї; у 1942 приєднався до Антикомуністичної добровольчої міліції та отримав у розпорядження частину дивізії в Ново Место. Після капітуляції Італії сконцентрував частини міліції в районі Ново Место та долучив їх до німецької армії після виводу італійців біля Костанєвиці-на-Кркі. У листопаді 1943 військові з'єднання під командуванням Рупника — група Рупника (словен. Rupnikova skupina) — була сформована у 3-й батальйон Словенського домобранства. Батальйон, очолюваний Рупником, взяв участь у німецькому вторгненні на територію Нижньої Крайни у 1943. 14 грудня 1943 Рупник очолив 3-тю бойову групу та був перебазований до Любляни наприкінці року, де служив офіцером зв'язку між німецьким штабом та штабом домобранства. 5 липня 1944 очолив 2-й штурмовий батальйон у Ракеці, який виявився успішним у боротьбі з партизанськими з'єднаннями у Внутрішній та Нижній Крайні. На початку 1945 отримав звання майора. Наприкінці війни разом з підконтрольним йому батальйоном перебрався до Каринтії. 11 травня 1945 взяв участь у руйнуванні в'язниці для партизан біля Ферлаху. Деякий час залишався в Австрії, працював на фермах у Тиролі. Згодом перебрався до Аргентини, де працював клерком на текстильній фабриці в Буенос-Айресі. Помер у Кастеларі[en] (Аргентина).[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Kranjc, Gregor Joseph (2013). To Walk with the Devil: Slovene Collaboration and Axis Occupation, 1941–1945. Toronto: University of Toronto Press. с. 220.
- ↑ Tolstoy, Nikolai (1986). The Minister and the Massacres. London: Century Hutchinson. с. 28, 159.
- ↑ Mlakar, Boris (1996). Vuk Rupnik. Enciklopedija Slovenije. Т. 10. Ljubljana: Mladinska knjiga. с. 330—331. ISBN 86-11-14792-8.