Вулиця Дудка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Вулица Дудко)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Дудка
Росія Росія
рос. Улица Дудко
Населений пункт Санкт-Петербург
Місцевість селище Михайла Архангела
Район Невський
Історичні відомості
Назва на честь Дудка Ф. М.
Колишні назви Олександрівський провулок, Олександрівський проспект, проспект Дудка
Загальні відомості
Протяжність ≈ 1,1 км
Координати 59°53′09″ пн. ш. 30°25′54″ сх. д. / 59.886111110027776760° пн. ш. 30.43194444002777743° сх. д. / 59.886111110027776760; 30.43194444002777743Координати: 59°53′09″ пн. ш. 30°25′54″ сх. д. / 59.886111110027776760° пн. ш. 30.43194444002777743° сх. д. / 59.886111110027776760; 30.43194444002777743
Поштові індекси 192029, 192171
Транспорт
Найближчі станції метро Єлізаровська,
Ломоносовська
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap 337422 ·R (Санкт-Петербург)
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Дудка у Вікісховищі

Вулиця Дудка (рос. Улица Дудко́) — вулиця в Невському районі Санкт-Петербурга, яка обмежена проспектом Обуховської оборони та вулицею Сєдова. Наскрізний проїзд на ділянці від проспекту Обуховської оборони до вулиці Бабушкіна відсутній.[джерело?]

Історія[ред. | ред. код]

Вулиця названа на честь Героя Радянського Союзу танкіста Ф. М. Дудка (1911-1940). У серпні 1940 року Олександрівський проспект було перейменовано на проспект Дудка. У 1956 році до складу вулиці було включено колишній Олександрівський провулок. З травня 1965 року — вулиця Дудка.

Перетин[ред. | ред. код]

Перетинає наступні вулиці:

  • вулиця Бабушкіна

Пам'ятки[ред. | ред. код]

  • Пролетарський завод
  • Військовий госпіталь МВС Росії
  • Санкт-Петербурзький Технікум Залізничного Транспорту «СПТЗТ»
  • Навчальний посібник «Паровоз»
  • Жовтневий електровагоноремонтний завод
  • Британсько-американська церква при Олександрівському головному механічному заводі. Побудована в 1901 році. Виявлений пам'ятник.

Література[ред. | ред. код]

  • Горбачевич К. С., Хабло Е. П. Почему так названы? О происхождении названий улиц, площадей, островов, рек и мостов Ленинграда. — 3-е изд., испр. и доп. — Л.: Лениздат, 1985. — С. 120—121. — 511 с.
  • Городские имена сегодня и вчера: Петербургская топонимика / сост. С. В. Алексеева, А. Г. Владимирович, А. Д. Ерофеев и др. — 2-е изд., перераб. и доп. — СПб.: Лик, 1997. — С. 43—44. — 288 с. — (Три века Северной Пальмиры). — ISBN 5-86038-023-2.
  • Зодчие Санкт-Петербурга. XX век / сост. В. Г. Исаченко; ред. Ю. Артемьева, С. Прохватилова. — СПб.: Лениздат, 2000. — 720 с. — ISBN 5-289-01928-6.
  • Горбачевич К. С., Хабло Е. П. Почему так названы? О происхождении названий улиц, площадей, островов, рек и мостов Санкт-Петербурга. — СПб.: Норинт, 2002. — 353 с. — ISBN 5-7711-0019-6.