Вулиця Руська (Тернопіль)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Руська
Тернопіль
Колишні назви
австрійського періоду (українською) Кам'янецька дорога, Львівська + Крамова (Ринок) + Смиковецька
польського періоду (польською) Lwówska + Rynek + Ruska + Jana Tarnowskiego
радянського періоду (російською) Ленина
Загальні відомості
Координати початку 49°33′04″ пн. ш. 25°34′22″ сх. д. / 49.55111° пн. ш. 25.57278° сх. д. / 49.55111; 25.57278
Координати 49°33′03″ пн. ш. 25°35′35″ сх. д. / 49.55083° пн. ш. 25.59306° сх. д. / 49.55083; 25.59306
Координати кінця 49°33′13″ пн. ш. 25°35′51″ сх. д. / 49.55361° пн. ш. 25.59750° сх. д. / 49.55361; 25.59750
Транспорт
Автобуси 1А, 6, 6А, 9, 20, 20А, 23, 29, 31, 35, 37, 38
Тролейбуси 1, 2, 3, 5, 7, 8, 9, 10, 11
Маршрутні таксі 2, 3, 8, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 22А, 27, 33, 36
Зупинки громадського транспорту «Медичний університет», «Школа №6», «Центр», «Кооперативний коледж», «Центральна бібліотека», «Євроринок»
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки Церква Різдва Христового, будинки № 12, 17, 19, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 39, 40-42, 45, 47-49, 48, 50, 52
Пам'ятники Іванові Горбачевському
Храми Церква Воздвиження Чесного Хреста (від вул. Над Ставом), Церква Різдва Христового
Державні установи Державна судова адміністрація, Пенсійний фонд Тернопільської області
Навчальні заклади школа № 6, морфологічний корпус медичного університету, Кооперативний коледж, технічний університет
Медичні заклади Поліклініка відділкової клінічної лікарні станції Тернопіль
Заклади культури медична бібліотека, міська бібліотека для дорослих
Аптеки понад 10
Комерція близько ста магазинів, зокрема, ЦУМ
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Руська у Вікісховищі

Вулиця Руська — магістральна вулиця в середмісті Тернополя, центральна транспортна артерія та одна з найдавніших вулиць міста.

Загальна довжина становить близько 2 км, напрямок — з заходу на схід. Починається від кільця на масиві «Дружба» (за дамбою). Продовжується проспектом Степана Бандери (за залізничним мостом).

Вулиця Руська перетинається з бульваром Тараса Шевченка. До її лівої сторони прилучаються вулиці Над Ставом, Старий ринок, Замкова, Патріарха Йосифа Сліпого, Валова (через арку буд. № 19), Коперника, Б. Хмельницького, Вояків дивізії «Галичина», до правої — вулиці Старий Поділ, М. Паращука, М. Шашкевича, Патріарха Мстислава, Князя Острозького, Січових Стрільців, М. Гоголя.

Назва[ред. | ред. код]

Назва вулиці походить від «Русь», «руський», «русин». Помилковим є трактування, нібито назва вулиці походить від слова «російський».

Колишні назви[ред. | ред. код]

Річ Посполита Львівська (від морфологічного корпусу ТНМУ до Надставної церкви) + Ринок + Кам'янецька (від морфологічного корпусу ТНМУ до Середньої церкви і далі за містом)
Австро-Угорщина Львівська (від морфологічного корпусу ТНМУ до Надставної церкви) + Крамова (Ринок) + Руська (від морфологічного корпусу ТНМУ до універмагу) + Смиковецька (до залізничного мосту)
Польща Львівська (від морфологічного корпусу ТНМУ до Надставної церкви) + Руська (від морфологічного корпусу ТНМУ до універмагу) + Я. Тарновського (до залізничного мосту)
СРСР Леніна (від Надставної церкви до Збаражського кільця)
Україна Руська

Історія[ред. | ред. код]

Кам'янецька дорога[ред. | ред. код]

Майже з часу заснування Тернополя його перетинав торговий тракт, який проходив через Львівську і Кам'янецьку брами і виходив за межі укріплень. Головними його артеріями були Кам'янецька і Буковинська дороги. Буковинська дорога пролягала вже за межами міських валів на Микулинецькому передмісті (сучасна вулиця Князя Острозького). На місці Кам'янецької дороги у старовинній частині міста утворилися вулиці Львівська, Ринок і Руська.

Інвентар міста з 1672 року містить опис усіх міських вулиць, в тому числі там згадані вулиці Львівська і Кам'янецька.[1]

Сучасна вулиця Руська охоплює історичну Львівську, Ринок, Руську і Смиковецьку. Остання формувалася за фортечними валами і влилась у вулицю Тарновського.

Історична вулиця Львівська[ред. | ред. код]

Вулиця Львівська служила в'їзними воротам міста і починалася від Надставної церкви, а закінчувалася перехрестям із Ринком. Пізніше вона пролягала одним боком греблі і тяглася аж через Загребелля. Вулиця Львівська в районі Надставної церкви — історичний в'їзд у місто. Тут і на Ринку містилися заїжджі двори, а згодом — дешеві готелі. Ця частина Тернополя зазнала руйнувань у час Першої і особливо Другої світових воєн. Руїни нагадували про бої за Тернопіль у березні-квітні 1944 року аж до середини 50-х рр. XX ст.

До наших днів із давнього в'їзду у місто дійшов у реконструйованому вигляді лише один будинок, що в парку «Сопільче» — колишня міська нічліжка для бідних, якою розпочиналася вулиця Подільська Нижча. Тепер тут корпус музичного училища.

У районі Ринку центральна магістраль не була прямою. Ринок сягав дещо південніше. Частину будинків зруйновано і вулицю випрямлено німцями під час окупації у роки Другої світової війни. Виконували цю тяжку працю в'язні єврейського гетто, яке знаходилось у середмісті і сягало Ринку.

Історична вулиця Руська[ред. | ред. код]

Вулиця Руська. Вигляд з вежі парафіяльного костелу, 1908—1915.

Давня вулиця Руська (починалася від перетину із сучасними Замковою та Маркіяна Шашкевича і сягала до перетину із бульваром Тараса Шевченка) в кінці XIX — на поч. XX ст. — одна із бізнесових артерій міста. Тут містилися крамниці, склади, аптеки та аптекарські магазини, зосереджувалася вулична торгівля, яка іноді навіть заважала рухові транспорту. На Руській знаходилися крамниці із м'ясними виробами Партенія Яримовича, Григорія Грицини і Олександра Салевича. Було тут й українське ательє «Русалка». У церковному будинку розташувалася кооператива «Будова церкви». Створена вона у 1927 році з метою накопичення коштів для будівництва нової церкви. Неподалік від Середньої церкви тримав крамницю залізних виробів міщанин Кузьмович, а навпроти містилася крамниця І. Яцуся зі склом та рамами. На Руській вулиці мав гуртівню продовольчих товарів В. Трач, склад галантерії — Є. Домарацький, Стадник і Ю. Кручовий — крамниці із текстилем, а В. Послушний — крамницю зі шкірою та шевську майстерню, або — як тоді казали, — «варстат». Були тут також книгарня та склад друкованої церковної продукції кооперативи «Будучність». Власником друкарні й книгарні з єврейською літературою на Руській був Чацкес.

Вже на початку XX ст. згадується тут аптека «Під золотою короною», яка видавала річник-календар «Здоровлє». Цей щорічник власник аптеки Мар’ян Крижановський видавав у друкарні Йосипа Степка. Мар’ян Крижановський закінчив Львівський університет і крім роботи в аптеці займався доброчинними справами[2]. На цій же вулиці знаходилась молочарня, ресторан О. Савуляка, а ще один такий заклад, на розі вулиць Руської та Острозького, належав Горкові. Неподалік від закладу Горка роздувались міхи у кузні Анаповича.

Вулиця Руська у 1917 р., на задньому плані видніється Парафіяльний костел

Було також декілька шинків, пив'ярень та закусочних («кнайп»), які тримали євреї. Деякий час на Руській вулиці містилася редакція сіоністського часопису «Gazeta Tarnopolska» і посередницьке бюро Фрома. Крамницями з галантереєю та мануфактурою володіли тут єврейські купці, але з часів давнього тракту на Руській зберігалася присутність українських купців та ремісників.[3]

Історична вулиця Смиковецька (Тарновського)[ред. | ред. код]

Вулиця Тарновського (між 1906 і 1913 р.)

Дорогу, що вела через східну околицю міста, здавна знали як Смиковецьку. Зі зростанням міста Смиковецька дорога стала Смиковецькою вулицею. А відтак її, одну із центральних, назвали іменем Яна Тарновського — першого власника міста, якого вважають його засновником. Ця міська артерія починалася у центрі (на перетині сучасних бульвару Тараса Шевченка і вулиці Руської) і пересікала все місто у східному напрямі. Життя вулиці було багатоманітним: у гарних приватних кам'яницях офіси партій та адвокатські канцелярії сусідили з крамницями, пекарнями, перукарнями і ресторанами. А в тій частині, що сягнула околиці, працювали промислові підприємства. Деякі з будинків (у сучасному районі від універмагу до моста) зберегли первісну архітектуру. На цій вулиці мали гарні кам'яниці відомий дантист Якуб Ґольд і будівничий — українець Андрій Фалендиш, був тут і ресторан українця Івана Дмитровського. Вже на початку XX ст. на цій міській артерії виготовляла будівельні вироби, меблі та обладнання для крамниць, установ, аптек, виконувала роботи в церквах та костелах столярна майстерня Костянтина Баліцького. Серед партій, чиї офіси знаходились на вулиці Тарновського, були дві українські — УНДО і УСРП. [4]

Післявоєнний час[ред. | ред. код]

Руську оточували триповерхові будівлі з тесаного каменю з балконами. Будинки з обох боків стояли близько і залишали значно менше простору для дороги, ніж нині. Давню забудову вулиці знищили під час боїв за Тернопіль у 1944 році. Після війни проїзд зробили ширшим. За радянської влади тривалий час посеред вулиці існував бульвар Леніна з пішохідною зоною і декоративними, схожими на єгипетські обеліски, стовпами.

Сучасність[ред. | ред. код]

У 2016 році проведено реконструкцію шлюзового моста на дамбі.[5]

Архітектура[ред. | ред. код]

На вулиці Руській збереглось чимало історичної забудови у стилі віденської сецесії кінця XIX — поч. XX ст. Після Другої світової війни у 1950-х рр. було зведено багато будівель у стилі сталінського ампіру, які сьогодні також є пам'ятками архітектури.

До 1954 року домінантою вулиці і всього середмістя був Парафіяльний костел РКЦ, який був знищений радянською владою. Сьогодні на вулиці розміщена одна пам'ятка архітектури національного значення — Церква Різдва Христового, а також 25 пам'яток архітектури місцевого значення:[6]

Пам'ятка Датування Розташування Ох. номер
1 Медінститут

(морфологічний корпус ТНМУ)

сер. XX ст. вул. Руська, 12 232
2 Кооперативний технікум 1958 вул. Руська, 17 233/1
3 Житлово-торгівельний будинок 1957-1959 вул. Руська, 19 233/2
4 Житловий будинок 1920 вул. Руська, 23 235
5 Житлово-торгівельний будинок 1957-1959 вул. Руська, 24 2020
6 Житловий будинок 1900 вул. Руська, 25 237
7 Житловий будинок 1920 вул. Руська, 26 24
8 Житловий будинок 1908 вул. Руська, 27 239
9 Житловий будинок 1920 вул. Руська, 28 236
10 Житловий будинок 1912 вул. Руська, 29 241
11 Житловий будинок 1900 вул. Руська, 30 238
12 Житловий будинок 1912 вул. Руська, 31 243
13 Житловий будинок 1912 вул. Руська, 32 240
14 Житловий будинок 1912 вул. Руська, 33 244
15 Житловий будинок сер. XIX ст. вул. Руська, 34 242
16 Житловий будинок 1912 вул. Руська, 35 245
17 Житловий будинок

(фармацевтичний корпус ТНМУ)

поч. XX ст. вул. Руська, 36 5
18 Житловий будинок 1912 вул. Руська, 37 247
19 Житловий будинок 1912 вул. Руська, 39 248
20 Житловий будинок 1912 вул. Руська, 40-42 246
21 Житловий будинок 1912 вул. Руська, 45 250
22 Міський суд кін. XIX ст. вул. Руська, 47-49 2021
23 Житловий будинок 1912 вул. Руська, 48 249
24 Житловий будинок 1912 вул. Руська, 50 251
25 Житловий будинок 1912 вул. Руська, 52 252

Пам'ятники[ред. | ред. код]

Пам'ятник Івану Горбачевському

Установи[ред. | ред. код]

Транспорт[ред. | ред. код]

Вулиця є однією з найінтенсивніших магістралей міста. На вулиці розташовані 6 зупинок громадського транспорту:

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ternopilcity.gov.ua. ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНИЙ ОПОРНИЙ ПЛАН М. ТЕРНОПОЛЯ. ternopilcity.gov.ua (рос.). Процитовано 15 грудня 2022.
  2. Де знаходились, що і за скільки продавали відомі аптеки Тернополя 100 років тому - iternopolyanyn.com (укр.). 8 лютого 2023. Процитовано 9 лютого 2023.
  3. Бойцун, Любомира (2003). Тернопіль у плині літ: Історико-краєзнавчі замальовки. Тернопіль: Джура. с. 86 — 89. ISBN 966-8017-50-1.
  4. Бойцун, Любомира (2003). Тернопіль у плині літ: Історико-краєзнавчі замальовки. Тернопіль: Джура. с. 332 — 333. ISBN 966-8017-50-1.
  5.  Завершується реконструкція шлюзного мocтa нa вулиці Руській на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2016. — 21 жовтня. }}
  6. Тернопільська міська рада. ПЕРЕЛІК пам’яток містобудування та архітектури місцевого значення м. Тернопіль (DOC).

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]