Адміральська вулиця (Миколаїв)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вулиця Адміральська
Миколаїв
Вид на вулицю Адміральську з повітря. Праворуч Соборна площа

Вид на вулицю Адміральську з повітря. Праворуч Соборна площа
Місцевість Історичний центр
Район Центральний
Назва на честь будинок адмірала
Історичні відомості: колишні назви
Адміральська
Карла Маркса
Транспорт
Тролейбуси № 6
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі Музей суднобудування і флоту
№ 12 — будівля колишньої Морської бібліотеки та штабу головнокомандуючого морськими силами Південно-Західного фронту
Євангелістсько-лютеранська церква Христа Спасителя
Миколаївський художній російський драматичний театр
будівля головного Поштамту
Будинок Політпросвіти
Виконком обласної Ради народних депутатів (на місці, де раніше був розташований Миколаївський зоопарк)
Будівля управління Миколаївського суднобудівного заводу (колишнє Адміралтейство)
Будівлі колишніх флотських казарм
Будинок міської управи (зруйнований під час Другої світової війни)
Пам'ятник М. А. Римському-Корсакову
Пам'ятний знак Миколі Аркасу біля Палацу творчості учнів установлено на місці колишнього палацу Аркасів у місті
Навчальні заклади Музична школа № 1 імені М. А. Римського-Корсакова
Гуманітарна гімназія № 2 (колишня жіноча гімназія та Морський кадетський корпус)
Медичне училище
Будівельний коледж
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
commons:Вулиця Адміральська у Вікісховищі

Адміральська вулиця — вулиця в історичній частині міста Миколаєва. Одна з найкрасивіших вулиць Миколаєва, своєрідний музей просто неба.

Розташування[ред.ред. код]

Вид з вулиці Адміральської на Музей суднобудування і флоту
Будинок № 9-11, де з 1803 року перебувало Чорноморське гідрографічне депо
Пам'ятний знак Миколі Аркасу на місці колишнього палацу Аркасів

Вулиця Адміральська — поздовжня вулиця в Городовій частині старого Миколаєва. Нині вона обмежена із заходу вулицею Артилерійською, а зі сходу вулицею Набережною.

Історія[ред.ред. код]

Вулиця Адміральська — головна вулиця в перше сторіччя існування Миколаєва. Назва запропонована поліцмейстером Павлом Федоровим у 1822 р., але не затверджена генерал-губернатором Миколаєва адміралом Олексієм Грейгом. Повторно запропонована поліцмейстером Григорієм Автономовим. Затверджена адміралом Михайлом Лазарєвим в 1835 р. Назва дана по будинку головного командира Чорноморського флоту (1793 р.), від якого починалася ця вулиця. Оскільки флотом командував адмірал, то його будинок у просторіччі називали «адміральським». Звідси й пішла назва вулиці.

На цій вулиці мешкала міська знать — офіцери морського відомства, чиновники, купці. Тут будували красиві кам'яні дво- і триповерхові будинки, адміністративні будівлі, торгові приміщення.

Замощення вулиці Адміральської почалося в 1820-ті роки. Довгий час вона не мала освітлення, а лише в 1823 році, починаючи від будинку головного командира Чорноморського флоту і до штурманського училища, що знаходилося за будівлею 2-й жіночої гімназії, були встановлені гасові ліхтарі.

Після революції, в 1920-ті роки, перейменовано у вулицю Карла Маркса. До 175-річного ювілею міста вулиці повернули історичну назву — Адміральська.

Пам'ятки та будівлі[ред.ред. код]

У 1970-х роках за рішенням Миколаївського міського комітету Компартії України та міськвиконкому цю будівлю було реставровано, і в ньому зараз знаходиться єдиний в країні Музей суднобудування і флоту. Уздовж чавунної огорожі музею, по обидва боки від входу, встановлені погруддя видатних флотоводців — Михайла Лазарєва, Федора Ушакова, Фадея Беллінсгаузена, Григорія Бутакова, Павла Нахімова та Володимира Корнілова, які зробили свій внесок у будівництво Миколаєва та розвиток Чорноморського флоту.

При Чорноморському депо карт перебували перша в місті бібліотека та друкарня, в якій друкувалися праці доктора астронома Карла Кнорре, художні твори.

У 1833 році гідрографічне депо карт перебазувалося в будинок № 12 (нині № 16) по вулиці Адміральській. У будинку № 11 було відкрито музичне училище — відділення Російського музичного товариства Росії. Будівля збереглася до наших днів, зараз в ньому розміщується музична школа № 1 імені М. А. Римського-Корсакова. У школі організовано музей.

У цьому ж будинку з 1865 року розташовувалися редакції перших у місті газети «Николаевский вестник» та журналу «Морское обозрение».

Тут же в 1918 році знаходився штаб із запису добровольців в морський загін Робітничо-Селянської Червоної Армії., а в 1920 році — штаб головнокомандуючого морськими силами Південно-Західного фронту Миколи Ізмайлова.

  • До наших днів збереглася, розташована на розі вулиць Фалєєвської та Адміральської будівля Євангелістсько-лютеранської кірхи Христа Спасителя, побудованої в 18481852 р.р. за проектом архітектора Карла Акройда в псевдоготичному стилі. З 1931 р. в будівлі працювали спортивні клуби, в 1992 р. будівлю повернуто лютеранській громаді.
  • На розі вулиць Адміральської і Лягіна розташована будівля Російського художнього драматичного театру. Будівля театру побудована в 1881 році за проектом інженера Теофіла Брусницького на місці готелю «Золотий Якір». При театрі створено музей, в якому зберігається понад п'яти тисяч експонатів.
  • На розі Соборної і Адміральської в 1810 році було збудовано красивий двоповерховий будинок міської управи з колонами і пожежною каланчею (автор проекту невідомий). На другому поверсі будинку проходили засідання міської думи. У будівлі розміщувалися різні установи, в тому числі пожежна команда. Будинок простояв рівно 100 років. У 1910 році будівля згоріла, через рік на його місці було побудована нова, одна з найкрасивіших будівель у місті, за проектом Євгена Штукенберга. У ньому в дореволюційний час розміщувалася міська дума, поліція. Після встановлення Радянської влади в Миколаєві в ньому знаходилися міськком партії, міськвиконком, окружний комітет комсомолу. Красива будівля була повністю зруйнована в період тимчасової окупації міста в 19411944 р. р.
  • Між вулицями Лягіна та Соборною, під № 27 — будівля головного Поштамту, побудована в 1970 році. Автори проекту ансамблю — архітектор С. К. Якимович, інженери Н. В. Костюкова і Н. А. Пластикова.
Будівля колишнього медучилища
  • Далі під № 31 — будинок Політпросвіти, споруджений в 1974 році (автори — архітектор Н. А. Никифоров, інженер С. Н. Вакулевич).
  • Через дорогу — Будинок рад, де розмістився виконком обласної Ради народних депутатів. Будівництво його закінчилися в 1981 році. На місці Будинку Рад раніше був розташований Миколаївський зоопарк.
  • На вулиці Адміральській, № 24, знаходиться гуманітарна гімназія № 2 (колишня друга жіноча гімназія), на її території з 1794 року перебував морський кадетський корпус.
  • Навпроти, на Адміральській, 35 — будівля, де багато років розташовувалось медичне училище, що носить ім'я видатного лікаря-епідеміолога Д. С. Самойловича (Сушинського). На фасаді будівлі встановлена меморіальна дошка з написом «Великий вчений-медик Данило Самійлович Самойлович (17441805 р.р.)»
  • У будинку № 41 (колишній № 25) у 18851886 роках жив судновий лікар, російський поет другої половини XIX століття, автор знаменитого вірша «Дубинушка» Василь Іванович Богданов.
«Головні ворота» Миколаївського суднобудівного заводу
  • Замикає вулицю будівля управління Миколаївського суднобудівного заводу (Колишнє Адміралтейство, з 1911 року — Завод Російського суднобудівного товариства «Руссуд», з 1930 по 2017 роки — завод імені 61 комунара). Головні ворота і кам'яна стіна навколо підприємства споруджені в 1842 році архітектором Карлом Акройдом за вказівкою головного командира Чорноморського флоту і портів, військового губернатора Миколаєва і Севастополя М. П. Лазарєва. Після завершення реконструкції воріт в 1978 році вони набули первісного вигляду. На них відновлені барельєфи міфічних крилатих коней з риб'ячими хвостами. Ці ворота єдині у своєму роді в Україні.
  • На вулиці Адміральській знаходяться будівлі колишніх флотських казарм — комплекс трьох триповерхових будівель в стилі російського класицизму XVIII століття. (18381842 р.р., архітектор — К. Акройд). Вони розташовані поруч з колишньою Морською гімназією (Будівельний коледж).
  • Біля Палацу творчості учнів (№ 31) на місці колишнього палацу Аркасів у місті установлено пам'ятний знак Миколі Аркасу. Встановлений у 1992 р. Автор Ю. Макушин.[1]

Адміральська вулиця у мистецтві[ред.ред. код]

Радянський поет Марк Лисянський, що довгий час мешкав у Миколаєві, присвятив Адміральській вулиці вірш «Адмиральская»(рос.)[2]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Крючков, Ю. С. История улиц Николаева: топонимический путеводитель по городу и окрестностям. — Николаев: Возможности Киммерии, 1997. — 160 с. (рос.)

Джерела[ред.ред. код]