Вулиця Анатолія Вахнянина (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вулиця Вахнянина
Львів
Поблизу кінцевої зупинки трамвая

Поблизу кінцевої зупинки трамвая
Місцевість Погулянка
Район Личаківський
Назва на честь Анатоля Вахнянина
Історичні відомості: колишні назви
Кохановскєґо (част.), Копця, Погулянка Небенґассе, Дундича
польського періоду (польською) Kochanowskiego (cz.), Kopcia
радянського періоду (російською) Дундича
Загальні відомості
Протяжність 410 м
Координати початку 49°49′46″ пн. ш. 24°03′03″ сх. д. / 49.829639° пн. ш. 24.051000° сх. д. / 49.829639; 24.051000Координати: 49°49′46″ пн. ш. 24°03′03″ сх. д. / 49.829639° пн. ш. 24.051000° сх. д. / 49.829639; 24.051000
Координати кінця 49°49′43″ пн. ш. 24°03′23″ сх. д. / 49.828806° пн. ш. 24.056556° сх. д. / 49.828806; 24.056556
Поштові індекси 79017
Транспорт
Трамваї 7
Зупинки громадського транспорту «Вулиця Погулянка»
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Храми Матері Божої Неустанної Помочі
Заклади культури Центр творчості дітей та юнацтва Галичини
Забудова садибна малоповерхова
Парки Парк «Погулянка»
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
commons:Вулиця Вахнянина у Вікісховищі

Ву́лиця Анато́ля Вахня́нина — вулиця у Личаківському районі міста Львова, у місцевості Погулянка. Вулиця Вахнянина є уявним продовженням Левицького і бере свій початок від роздоріжжя вулиць Левицького та Погулянка до вулиці Стефана Банаха. Існує невеличке відгалудження — стежка, що прямує від вулиці Погулянка вглиб парку Погулянка до колишнього хутора, що має адресу вул. Вахнянина, 39.

Історія[ред.ред. код]

Назва вулиці змінювалася неодноразово, переважно у зв'язку зі змінами політичних режимів:

Забудова[ред.ред. код]

Вулиця забудована переважно двоповерховими садибами 1930-х рр. у стилі конструктивізм. На початку вулиці, з непарного боку, знаходиться стадіон «Школяр», що належить СДЮШОР № 4 м. Львова.

№ 5А. Стадіон «Школяр», історія якого розпочалася ще у першій половині 1920-их рр., коли постало питання зведення спортивного майданчика для потреб військовиків 40-го стрілецького піхотного полку. Так, на початку 1924 р. командир 40-го стрілецького піхотного полку Владислав Лянгнер заклав наріжний камінь під будівництво майбутньої спортивної арени і вже 6 вересня того ж року відбулося відкриття стадіону. Офіційно стадіон належав 40-му стрілецькому піхотному полку та футбольному клубу «Лехія» (пол. «Lechia»). 5 квітня 1931 р. на цьому стадіоні відбувся дебютний матч футбольного клубу «Лехія» у першій лізі чемпіонату Польщі проти хожувського «Руху». Узимку на стадіоні влаштовувалась хокейна ковзанка, легкоатлетичні доріжки пристосовувались для ковзанярських перегонів. Хокейна команда клубу у 1935 р. виборола друге місце у чемпіонаті Польщі.

На межі 1980-х — 1990-х рр. проведено реконструкцію стадіону, під час якої було перекладено дренаж основного футбольного поля, вище нього облаштувано ще одне ґрунтове поле, споруджено глядацькі трибуни, встановлено світлові вежі, влаштувано адміністративний корпус. Значний внесок у реконструкцію стадіону зробив колишній гравець львівських «Карпат», директор СДЮШОР № 4 Ігор Кульчицький. Нині стадіон «Школяр», що складається з трьох футбольних полів – основного та двох тренувальних, належить СДЮШОР № 4 Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, яку від 1998 р. очолює Роман Риф’як[3].

№ 29. Центр творчості дітей та юнацтва Галичини, зведений у 1984 р. за проектом архітекторів А. Ващака, М. Сметани та З. Підлісного, як Палац піонерів і школярів.

№ 39. Храм Матері Божої Неустанної Помочі, розташований на одному з колишніх хуторів, що знаходиться в глибині парку Погулянка. Храм Матері Божої Неустанної Помочі, збудований 1897 р. як костел вірменських черниць-бенедектинок, на місці дерев’яного костелу, який походив ще з 1768 р. і вона імовірно є наймаловідомішим храмом Львова. За радянських часів костел використовувався як склад будівельних матеріалів. У 1997 р. проведено реставрацію храму і 1998 р. відновлену святиню освячено во ім’я Матері Божої Неустанної Помочі. Нині парафіяльний храм належить до Личаківського протопресвітерату Львівської Архиєпархії Української Греко-Католицької Церкви[4]. 21 червня 2015 р. Високореосвященний владика Ігор (Возьняк), Архиєпископ і Митрополит Львівський з пасторським візитом відвідав парафію Матері Божої Неустанної Помочі на Погулянці. Під час пастирських відвідин владика Ігор звершив Архиєрейську Божественну Літургію та виголосив проповідь. По завершені парафіяльна спільнота на чолі із о. Олегом Федориком висловила слова вдячності єпископу [5].

Галерея[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]