Вулиця Багата (Тернопіль)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Багата
Тернопіль
Початок вулиці Багатої
Початок вулиці Багатої
Початок вулиці Багатої
Місцевість Поділ
Район Центр
Колишні назви
австрійського періоду (українською) Багата
радянського періоду (українською) Багата
Загальні відомості
Протяжність бл. 200 м
Координати початку 49°33′00″ пн. ш. 25°35′34″ сх. д. / 49.55000° пн. ш. 25.59278° сх. д. / 49.55000; 25.59278-->
Координати кінця 49°33′01″ пн. ш. 25°35′24″ сх. д. / 49.55028° пн. ш. 25.59000° сх. д. / 49.55028; 25.59000
Транспорт
Рух двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Державні установи Тернопільське обласне управління лісового та мисливського господарства, ДП «Тернопільське лісове господарство»
Навчальні заклади Школа допризовної підготовки
Комерція Магазин «Старий мисливець»
Організації Товариство мисливців і рибалок
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap r3238921
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Багата у Вікісховищі

Вулиця Багата — давня історична вулиця на Подолі в середмісті Тернополя.

Починається від вулиці Патріарха Мстислава і закінчується біля будинків № 16 вулиці Руської та № 1 на вулиці Маркіяна Шашкевича. Розташована між вулицями Руською та Старий Поділ і йде паралельно з ними.

Довжина вулиці приблизно 200 м, напрямок — зі сходу на захід.

Назва[ред. | ред. код]

Існує кілька неперевірених теорій походження назви вулиці. Одна теорія каже, що колись тут жив єврей на прізвище Багат і звідти й пішла назва. Інша твердить, що тут селилися заможні люди, тож з часом і стала вулиця Багата.[1]

Історія[ред. | ред. код]

Вулиця є однією з найдавніших у місті Тернополі і однією з небагатьох, яка крізь століття зберегла свою первісну назву.

Вулиця Багата на плані міста 1938 року

Вперше згадується у інвентарі міста 1672 року.[2] Відображена на плані Тернополя 1797 року, складеним А. Посареллі. Вулиця Багата («Reiche Gasse») також зображена на кадастровій мапі Тернополя 1862 року [3], і на пізніших австрійських та польських планах міста.[4][5] До 1944 року вулиця була проїзною, починалася від вулиці Зацерковної (сучасна вул. Патріарха Мстислава) і тягнулася до південного кута Ринку, з правої сторони до неї прилягала вулиця Коротка, а паралельно між Багатою і Руською також проходила вулиця Срібна.

Розміщена на історичному Подолі, в давні часи на вулиці мешкала в основному аристократія українського міщанства. У 20-30-х рр. XX ст. вулиця входила до четверної дільниці, тут були розміщені три пекарні, а також офіси «Сельробу» та одного з єврейських товариств. У четвертій дільниці проживало близько 80% євреїв — торговців птицею, кіньми, прядивом та іншими товарами, а також такі ремісники як столярі, пекарі, візники, кравці, слюсарі і т. д. — 10% поденних найманих робітників, що працювали тут у кількох млинах-крупорушках в основному вантажниками, 8% ремісників-християн різних професій, а також 2% — професійних злочинців, включно з проститутками.[6]

Житловий будинок № 3, пам'ятка архітектури місцевого значення

Архітектура[ред. | ред. код]

Для вулиці характерна дво- та трьоповерхова забудова, є всього 8 будівель, серед них одна пам'ятка архітектури місцевого значення: житловий будинок № 3, побудований у XIX ст. (охоронний номер 1976).

Установи[ред. | ред. код]

Транспорт[ред. | ред. код]

Малоінтенсивна тупикова вулиця з двостороннім рухом.

Найближчі зупинки громадського транспорту знаходяться на вулиці Руській та Князя Острозького.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Тернопіль, Давній. Історія тернопільської вулиці Багатої (2006) | Най все буде Тернопіль!. Історія тернопільської вулиці Багатої (2006) | Най все буде Тернопіль!. Процитовано 16 грудня 2022.
  2. ternopilcity.gov.ua. ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНИЙ ОПОРНИЙ ПЛАН М. ТЕРНОПОЛЯ. ternopilcity.gov.ua (рос.). Процитовано 16 грудня 2022.
  3. Tarnopol Center-South Cadastral Map 1829/1862 // Gesher Galicia Map Room. maps.geshergalicia.org. Процитовано 16 грудня 2022.
  4. Plan of the City of Tarnopol. Urban Media Archive (англ.). Процитовано 16 грудня 2022.
  5. City of Tarnopol. Situational-Contour Map. Urban Media Archive (англ.). Процитовано 16 грудня 2022.
  6. Бойцун Л. Тернопіль у плині літ: Історико-краєзнавчі замальовки. — Тернопіль : Джура, 2003. — с. 48 — 53 — ISBN 966-8017-50-1.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тернопіль. Атлас міста. 1:12 000. — Картографія. — 48 с. — ISBN 978-966-475-342-2

Посилання[ред. | ред. код]