Вулиця Бой-Желенського

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Бой-Желенського
Львів
Місцевість Вулька
Район Франківський
Назва на честь Тадеуша Бой-Желенського
Колишні назви
Чиста, Абрагамовичів, Кляйстштрассе
польського періоду (польською) Czysta, Abrahamowiczów
Загальні відомості
Протяжність 300 м
Координати початку 49°49′35″ пн. ш. 24°01′04″ сх. д. / 49.826583° пн. ш. 24.018028° сх. д. / 49.826583; 24.018028Координати: 49°49′35″ пн. ш. 24°01′04″ сх. д. / 49.826583° пн. ш. 24.018028° сх. д. / 49.826583; 24.018028
Координати кінця 49°49′42″ пн. ш. 24°00′52″ сх. д. / 49.828417° пн. ш. 24.014472° сх. д. / 49.828417; 24.014472
поштові індекси 79026[1]
Транспорт
Рух двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі № 1—18[2]
Архітектурні пам'ятки № 2, 4, 6, 14[3]
Медичні заклади КНП «Студентська поліклініка м. Львова», КЗ Львівської обласної ради «Львівський обласний протитуберкульозний диспансер»
Поштові відділення ВПЗ № 26 (вул. Стрийська, 78)[1]
Забудова польський конструктивізм 1930-х років[4]
Парки Студентський парк[5]
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap r2671982
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Бой-Желенського у Вікісховищі

Вулиця Бой-Желе́нського — вулиця у Франківському районі[6][7] міста Львова, у місцевості Вулька. Сполучає вулиці Героїв Майдану та Лукаша[8][9]. На схилах Вулецького пагорба, між вулицями Сахарова, Бой-Желенського та Лукаша розташований Студентський парк. Його будівництво розпочали ще у XX столітті[5].

Прилучаються вулиці Сбитова та Остроградських.

Історія[ред. | ред. код]

Вулиця почала формуватися на межі XIX та XX століть, першу офіційну назву — Чи́ста — отримала у 1913 році[4][10]. У 1930 році її перейменували на вулицю Абрагамовичів, на честь братів Адольфа та Давида Абрагамовичів[4]. Під час німецької окупації, з 1942 року по липень 1944 року, вулиця мала назву Кляйстштрассе (нім. Kleiststrasse), на честь німецького поета Генріха фон Кляйста[4][11]. Протягом липня 1944 року й до 1946 року вулиці почергово повертали колишні назви — спочатку Абрагамовичів[12], потім Чиста[13], потім знов Абрагамовичів[12] і лише 1946 року вулиця отримала сучасну назву на пошанування Тадеуша Бой-Желенського, польського письменника та літературознавця з Кракова[14], вбитого німцями у Львові у липні 1941 року[4][15].

Забудова[ред. | ред. код]

Вулиця Бой-Желенського забудована переважно будинками 1930-х років, зведеними у стилі польського конструктивізму[4].

№ 2, 4, 6 — одноповерхові вілли, зведені у 1910-х1930-х роках. Будинки внесені до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронними №№ 2029-м, 2559-м та 2560-м[3].

№ 5 — у міжвоєнний період тут розташовувався виховний заклад імені Абрагамовичів[4], що складався з гімназії-екстернату та інтернату[16][17]. Будівля закладу була зведена у 19281930 роках за проєктом архітектора Мар'яна Нікодемовича у стилі неокласицизму[18][16]. Під час другої світової війни тут містилася школа української поліції[4]. У 1950-х роках на місці будівлі колишнього виховного закладу звели триповерхову будівлю Обласного туберкульозного шпиталю інвалідів Вітчизняної війни, який за незалежної України перетворився на Львівську обласну лікарню позалегеневого туберкульозу[4]. У 20172018 роках проведено реорганізацію Львівського протитуберкульозного диспансеру, який має відділення на вулицях Лемківській, 24, Личаківській, 233 та Устияновича, 14 зі Львівської обласною лікарнею позалегеневого туберкульозу на вул. Бой-Желенського, 5, тобто перенесли три відділення протитуберкульозного диспансеру в одне спільне новозбудоване приміщення на території колишньої Львівської обласної лікарні позалегеневого туберкульозу[19] та створено КЗ Львівської обласної ради «Львівський обласний протитуберкульозний диспансер». Тут також міститься обласна медико-соціальна експертна комісія № 1.

№ 10 — триповерховий житловий будинок зведений у другій половині 1950-х років[4].

№ 14 — триповерховий будинок зведений у 1923—1929 роках за проєктом, розробленим в бюро архітекторів Євгена Червінського[20] та Альфреда Захаревича, у стилі неокласицизму з елементами ар-деко[21]. У будинку розташувався Другий дім техніків, який об'єднував у собі гуртожиток для студентів та науково-культурний центр[22]. У січні 1936 року у подвір'ї Дому техніків — у його південно-західному куті — звели муровану каплицю, яку освятили того ж року. Її проєкт розробив у 1934 році архітектор Анжей Фридецький[21]. Каплиця була оздоблена рельєфами з журавненської фабрики Чарторийських. Після війни оздоблення було знищено[23].

У радянські часи будинок пристосували під гуртожиток № 1 Львівської політехніки[24][17] східний корпус адаптували під поліклініку[21] (нині — КНП «Студентська поліклініка м. Львова»)[25]. Тоді ж розібрали каплицю[21]. Будинок внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2030-м[3].

№ 16, 18 — триповерхові житлові будинки зведені у 1930-х роках.

№ 20 — одноповерхова прибудова до будівлі КНП «Студентська поліклініка м. Львова». Тут розташований студентський клуб Національного університету «Львівська політехніка», який у 1970-х роках був популярним у місті завдяки молодіжним танцям (так звані «танці на Чистій»)[4].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 31 грудня 2023.
  2. Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 31 грудня 2023.
  3. а б в Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 31 грудня 2023.
  4. а б в г д е ж и к л м 1243 вулиці Львова, 2009, с. 314.
  5. а б Пресслужба ЛМР (20 вересня 2022). Місто опікуватиметься Студентським парком між вулицями Сахарова, Бой-Желенського і Лукаша. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Архів оригіналу за 29 листопада 2022. Процитовано 1 січня 2024.
  6. Актуальний перелік вулиць Франківського району м. Львова. fk.lv.court.gov.ua. Франківський районний суд м. Львова. Архів оригіналу за 1 червня 2023. Процитовано 31 грудня 2023.
  7. Павло Жежнич (30 травня 2007). Список вулиць Львова (Б). lviv.ridne.net. Архів оригіналу за 1 квітня 2017. Процитовано 31 грудня 2023.
  8. Вулиця Бой-Желенського. maps.google.com. Карти Google. Процитовано 17 листопада 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  9. Вулиця Тадеуша Бой-Желенського. maps.visicom.ua. Visicom Maps. Процитовано 17 листопада 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  10. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 9.
  11. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 108.
  12. а б Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001, с. 75.
  13. Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001, с. 95.
  14. Новий Світ, 2014, с. 174.
  15. Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001, с. 18.
  16. а б 1243 вулиці Львова, 2009, с. 537.
  17. а б Новий Світ, 2014, с. 175.
  18. Архітектура Львова, 2008, с. 538.
  19. Три відділення львівського тубдиспансеру планують перенести в єдине приміщення. zik.ua. ZIK. 13 березня 2017. Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 30 квітня 2018.
  20. Архітектура Львова, 2008, с. 531—532.
  21. а б в г Оксана Бойко. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Бой-Желенського, 14 — будинок гуртожитку. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 31 грудня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  22. Архітектура Львова, 2008, с. 545.
  23. Smirnow J. Jadwiga Horodyska. Życie i twórczość artystyczna. — Lwów: [b. w.], 2005. — S. 21. (пол.)
  24. Гуртожиток № 1. lpnu.ua. Національний університет «Львівська політехніка». Архів оригіналу за 28 березня 2023. Процитовано 31 грудня 2023.
  25. Офіційний сайт КНП «Студентська поліклініка м.Львова». likarnj10.lviv.ua. Архів оригіналу за 7 жовтня 2022. Процитовано 31 грудня 2023.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Зовнішні відеофайли
Львів вулиця Бой-Желенського