Вулиця В'ячеслава Чорновола (Рівне)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця В'ячеслава Чорновола
Рівне
Пам'ятник Гулі Корольовій
Пам'ятник Гулі Корольовій
Назва на честь В'ячеслава Чорновола
Колишні назви
радянського періоду (українською) Тополева, 17 вересня
Загальні відомості
Протяжність 4,7 км
Координати початку 50°37′09″ пн. ш. 26°15′08″ сх. д. / 50.619064° пн. ш. 26.252176° сх. д. / 50.619064; 26.252176
Координати кінця 50°34′43″ пн. ш. 26°15′42″ сх. д. / 50.578553° пн. ш. 26.261798° сх. д. / 50.578553; 26.261798
Поштові індекси 33028
Транспорт
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Навчальні заклади НУВГП
Медичні заклади Рівненська міська дитяча лікарня
Поштові відділення Рівне 28
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа

Вулиця В'ячеслава Чорновола — одна з вулиць міста Рівне, названа на честь лідера Народного Руху України В'ячеслава Чорновола. Простягається від вулиці Соборної до Квасилова.

Вулиця є східною околицею парку імені Тараса Шевченка. Входить до екскурсійного маршруту «Історичний центр Рівного»[1].

Історія[ред. | ред. код]

Сучасна вулиця В'ячеслава Чорновола мала різні назви, залежно від державних утворень, до складу яких входило місто[2]:

  • XIX — поч. XX ст. — Тополева
  • 1920–1930-ті рр. — Юзефа Пілсудського
  • 1939 — 17 Вересня
  • 1941 — Тополева
  • 1942 — Постштрасе (Поштова)
  • 1944 — 17 Вересня
  • 1992 — Тополева
  • з 2000 р. — В'ячеслава Чорновола

Назва вулиці 17 Вересня була отримана на честь приєднання Західної України до УРСР, що фактично було вторгненням СРСР до Польщі.

Вулиця 17 вересня була бульваром. Обабіч проїжджої частини росли тополі. Вулицю назвали Тополевою вже тоді, коли більшість тополь була вирубана.[3] Вулиця перейменована на честь В'ячеслава Чорновола 17 березня 2000 рішенням міської ради за № 260.[4] Спершу на честь Чорновола мав бути перейменований проспект Миру, однак під тиском громадськості було обрано вулицю Тополеву.[5]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Меморіальну дошку відкрито у червні 1994 року, на ній поруч з барельєфом викарбувано слова: «На цій вулиці у 1941—1943 рр. у конспіративних помешканнях зупинявся видатний український поет, політичний діяч і вчений Олег Ольжич (1907—1944)». Автор дошки — скульптор В. Пєтухов.[6]

  • Пам'ятник Гулі Корольовій, яка загинула у 1942 р. у бою з фашистами — вул. Чорновола, 45

Архітектор В. Ситников, скульптор М. Йорш. Відкрито у листопаді 1977 року. Реконструйовано у 1984 році.

  • Пам'ятний знак загиблим землякам — пам'ятка історії місцевого значення за адресою вул. Чорновола, 110а.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Туристичні маршрути | Управління культури і туризму Рівненського міськвиконкому. Архів оригіналу за 21 серпня 2016. Процитовано 26 липня 2016. 
  2. Топонімія Києва і Рівного у 1941—1944 рр.: тенденції і характер перейменувань. Архів оригіналу за 12 травня 2017. Процитовано 26 липня 2016. 
  3. Несенюк, Микола (2005-2006). Рідне місто. Те, що пам'ятаю. Газета "Рівне вечірнє". Архів оригіналу за 28 серпня 2016. Процитовано 26 липня 2016. 
  4. Вулиці Рівного. Архів оригіналу за 27 листопада 2015. Процитовано 26 липня 2016. 
  5. Як назвемо вулицю?. OGO.UA. 08.09.2005. Архів оригіналу за 7 березня 2017. Процитовано 26 липня 2016. 
  6. Рівне історичне: Кого прославляють вулиці міста. ВСЕ - сайт чесних новин. 17/02/2014. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 26 липня 2016.