Вулиця Василя Тютюнника (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Вулиця Василя Тютюнника
Київ
Місцевість Нова Забудова, Черепанова гора, Саперне поле
Район Печерський
Назва на честь Василя Тютюнника
Історичні відомості: колишні назви
Прозорівська вулиця, Анрі Барбюса
Загальні відомості
Протяжність 1,4 км
Координати початку 50°25′47″ пн. ш. 30°31′15″ сх. д. / 50.429917° пн. ш. 30.521083° сх. д. / 50.429917; 30.521083Координати: 50°25′47″ пн. ш. 30°31′15″ сх. д. / 50.429917° пн. ш. 30.521083° сх. д. / 50.429917; 30.521083
Координати кінця 50°24′58″ пн. ш. 30°31′51″ сх. д. / 50.416222° пн. ш. 30.531028° сх. д. / 50.416222; 30.531028
Поштові індекси 03150
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro Second Line logo.svg «Палац «Україна»»,
Kiev Metro Second Line logo.svg «Олімпійська»
Автобуси А 5 (по Великій Васильківській вулиці)
Тролейбуси Тр 12, 40 (по Великій Васильківській вулиці)
Маршрутні таксі Мт 209, 412, 412к, 450, 507, 519, 520, 539, 726 (по Великій Васильківській вулиці)
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Навчальні заклади Київський славістичний університет
зовнішні посилання
Код у реєстрі 10059
У проекті OpenStreetMap r422364
commons:Вулиця Василя Тютюнника у Вікісховищі

Ву́лиця Василя Тютюнника — вулиця в Печерському районі міста Києва, місцевості Нова Забудова, Черепанова гора, Саперне поле. Простягається від Ділової вулиці до вулиці Академіка Філатова.

Прилучаються вулиці Івана Федорова, Лабораторна, Лабораторний провулок, вулиця Євгена Коновальця, Новопечерський провулок, вулиці Німецька, Тверська і Ковпака. Вулиця Василя Тютюнника на відрізку вулиця Євгена Коновальця — Новопечерський провулок перервана іншою забудовою.

Свого часу прилучалася також Новопрозорівська вулиця.

Історія[ред.ред. код]

Вулиця виникла в 3040-х роках XIX століття на так званому Військовому шляху, що з'єднував Нову Забудову із Саперною слобідкою. Почала заселятися у середині XIX століття. Разом з теперішньою Еспланадною вулицею складала єдину вулицю і мала назву Прозорівська. Назва походила від прізвища фельдмаршала князя Олександра Прозоровського, перепохованого 1841 року в Київській Військово-Прозорівській Свято-Володимиро-Олександро-Невській церкві у вежі Васильківського укріплення Нової Печерської фортеці. У 1930-ті роки внаслідок будівництва стадіону (НСК «Олімпійський», у минулому — Червоний, згодом ім. М. С. Хрущова, пізніше — Республіканський стадіон) на відрізку між вулицями Саксаганського і Діловою утворилася перерва у проляганні Прозорівської вулиці. Назва Прозорівська вулиця була підтверджена 1944 року[1].

З 1950-х по 2018 роки мала назву вулиця Анрі Барбюса, на честь французького письменника Анрі Барбюса[2].

Сучасна назва, на честь українського військового діяча, командувача Дієвої армії УНР у 1919 році Василя Тютюнника — з 2018 року.[3][4][5]

Забудова[ред.ред. код]

Первісна забудова часів Російської імперії майже повністю втрачена. Єдиний представник забудови того часу — будинок № 20. Дещо більше збереглося споруд 1930-х років — будинки № 5 та 5-А[6], № 13, № 28 (колишній дитячий садок), № 32 (споруда на території заводу «Радар») та № 39/2 — будівлі хлібзаводу № 4 (споруджені 1932 року, у 1970-х роках добудовано нові адміністративні та виробничі споруди)[7]

Серед значних споруд, що були зруйновані, варто відзначити друкарню «Преса України» (№ 52/2). Підприєммство займало площу у 3,2 га, займало весь квартал між вулицями Василя Тютюнника, Філатова, Ковпака. Перші споруди були збудовані у 1930-х рр., у 1960–70-х рр. було докорінно перебудовано. Після 1991 року належало Державному управлінню справами. Складалося зі споруд — головний та два газетних корпуси, склади паперу, майстерні та інше. Друкарню було зруйновано в січні 2013 року для будівництва житлового комплексу «Французький квартал»[8].

На вулиці переважає житлова забудова 1970–2010-х років, промислова забудова 1930–60-х років.

Установи та заклади[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 38, арк. 65–102. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
  2. На карті міста 1947 року вулиця відмічена як Прозорівська; у довіднику «Вулиці Києва» та на карті 1958 року — вулиця Анрі Барбюса.
  3. Московський міст стане Північним, а вулиця Ванди Василевської носитиме ім'я Богдана Гаврилишина // Офіційний веб-сайт Київської міської ради. — 2018. — 22 лютого.
  4. Проект рішення Київської міської ради «Про перейменування вулиці у місті Києві».
  5. Рішення Київської міської ради Про перейменування вулиці у місті Києві. 
  6. Однопозов, Михайлик та 2016, 60.
  7. Однопозов, Михайлик та 2016, 95.
  8. Степанець, Михайлик та 2016, 54, 147.

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Анрі Барбюса вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. О. І. Марчук та ін. — К. : Державне видавництво технічної літератури, 1958. — С. 21.
  • Анрі Барбюса вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 21.