Вулиця Весела (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вулиця Весела
Львів
Ріг вулиць Сянської та Веселої (справа)

Ріг вулиць Сянської та Веселої (справа)
Місцевість неподалік від історичного центру Львова
Район Галицький
Історичні відомості: колишні назви
польського періоду (польською) Wesoła
радянського періоду (російською) Весёлая
Загальні відомості
Протяжність 80 м
Координати початку 49°50′46″ пн. ш. 24°01′37″ сх. д. / 49.846139° пн. ш. 24.027139° сх. д. / 49.846139; 24.027139Координати: 49°50′46″ пн. ш. 24°01′37″ сх. д. / 49.846139° пн. ш. 24.027139° сх. д. / 49.846139; 24.027139
Координати кінця 49°50′48″ пн. ш. 24°01′37″ сх. д. / 49.846833° пн. ш. 24.027139° сх. д. / 49.846833; 24.027139
Поштові індекси 79019
Транспорт
Рух двосторонній
Покриття бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Забудова сецесія, конструктивізм
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
commons:Вулиця Весела у Вікісховищі

Вулиця Весе́ла — вулиця у Львові, неподалік від історичного центру міста. Простягається від вулиці Сянської на північ до площі Святого Теодора. Прилучаються вулиці Князя Мстислава Удатного та Підмурна.

Історія[ред.ред. код]

Вулиця виникла у XVII столітті під час розбудови єврейської дільниці Краківського передмістя. На карті Львова 1777 року Йозефа Даніеля фон Губера позначений маленький провулок на місці сучасної вулиці між площею святого Теодора та сучасною вулицею Князя Мстислава Удатного, а південніше на карті показана видовжена будівля. Приблизно до 1820-х років ця будівля згоріла або була розібрана, адже на мапі 1829 року на її місці видно продовжений провулок. У середині XIX століття сучасна вулиця Весела мала назви Хасидим поперечниця і Старозаконна поперечниця. Сучасна назва — з 1871 року, і згідно з путівником Баранського, назва є жартівливою і надана була довільно.

Забудова[ред.ред. код]

Вулиця Весела була частиною єврейського кварталу. Забудова вулиці: сецесія і конструктивізм. Дорожне покриття — бруківка.

Будинок № 1 — триповерхова чиншова кам'яниця, перебудована на початку XX століття у стилі сецесії. Тоді ж була оздоблена притаманним цьому стилю рослинним орнаментом та металевою брамою з сецесійними ґратами. Тут за польських часів містився магазин кухонного посуду Марґеля і Реннера.

Під № 3 у міжвоєнний час була пекарня Шпроцера, тепер цього будинку не існує.

Триповерховий будинок № 4 був перебудований близько 1910 року у стилі раціональної постсецесії, зберігся балкон з оригінальними кронштейнами. У будинку розташовувалася невелика синагога «Керен Хамед» («Прекрасний промінь»).

Кам'ниця під № 5 зведена у 1910 році, також у стилі раціональної постсецесії. Будинок триповерховий, має два балкони з сецесійними металевими ґратами та брамою у тому ж стилі. Всередині будинку збереглася оригінальна орнаментальна плитка. Тут до 1939 року працювала перукарня Газельмуса, у 1950-х роках — бляхарська майстерня міськпобуткомбінату, тепер тут ресторан вірменської кухні «Арарат».

У житловому будинку № 7 за часів СРСР був штаб добровільних народних дружин Шевченківського району.

Прадавня історія[ред.ред. код]

У жовтні 2014 року, під час розкопок перед будівництвом готелю, на вулиці Веселій 5, археологи виявили поселення давніх слов'ян. На глибині п'яти метрів фахівці знайшли господарські ями, уламки ліпного посуду та прясельце. Попередньо дослідники датують їх серединою VII ст. та відносять до празько-корчацької археологічної культури. Окрім цього, археологи виявили та дослідили культурні нашарування, рештки забудови та уламки артефактів, зокрема люльок та кераміки, XV-XVIII ст.[1]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]