Вулиця Водопровідна (Одеса)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Водопровідна
Одеса
На розі Водопровідної та Пантелеймонівської
На розі Водопровідної та Пантелеймонівської
Місцевість Історичний центр Одеси
Колишні назви
Підпільної іноземної колегії, Петренко, ім. ХХ-річчя пожежної охорони
Зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Вулиця Водопровідна (Одеса) на Вікісховищі

Вулиця Водопровідна — вулиця в Одесі, в історичному центрі міста. Йде від Пантелеймонівської вулиці та переходить у Люстдорфську дорогу. Вважається[ким?] однією з меж історичної частини Одеси.

Історія[ред. | ред. код]

На картах міста - з 20 вересня 1902 року. Назва пов'язана з першим одеським водопроводом Дністер-Одеса, відкритим 3 вересня 1873 року, який пройшов по цій вулиці.

За радянської влади кілька разів змінювала назву - з 4 листопада 1927 по 1933 рік - вулиця Підпільної іноземної колегії, в 1933-1938 - вулиця Петренко в честь Петра Кіндратовича Петренка[1], борця за встановлення радянської влади в Одесі. У 1938-1941 - вулиця ім. ХХ-річчя пожежної охорони.

З 1941 - знову Водопровідна.

Визначні пам'ятки[ред. | ред. код]

Головна будівля Водонасосної станції

Будинок №15 - Водонасосна станція (1892, архітектори Л. Влодек та С. Ландесман).

Трамвайне депо (архітектор А. Мінкус)

Відомі жителі[ред. | ред. код]

Будинок №8 раніше належав батькові письменника Н. Г. Гаріна-Михайлівського.

Примітка[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вулиці в історії Одеси. Водопровідна вулиця

Водопровідна вулиця

Де йдемо? Вулиця Водопровідна