Вулиця Володимира Винниченка (Київ)
| Вулиця Володимира Винниченка Київ | |
|---|---|
 | |
| Місцевість | Кудрявець, Солдатська слобідка |
| Район | Шевченківський |
| Назва на честь | В. К. Винниченка |
| Колишні назви | |
| Новопавлівська, Юрія Коцюбинського | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 590 м |
| Координати початку | 50°27′15″ пн. ш. 30°30′05″ сх. д. / 50.454278° пн. ш. 30.501417° сх. д.Координати: 50°27′15″ пн. ш. 30°30′05″ сх. д. / 50.454278° пн. ш. 30.501417° сх. д. |
| Координати кінця | 50°27′11″ пн. ш. 30°29′36″ сх. д. / 50.453250° пн. ш. 30.493417° сх. д. |
| Поштові індекси | 04053 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро |
 «Лук'янівська», «Золоті ворота»,  «Університет» |
| Трамваї | Т 15, 18 (по Дмитрівській вулиці) |
| Тролейбуси | Тр 6, 16, 18 (по вулиці Січових Стрільців) |
| Маршрутні таксі | Мт 181, 439 (по вулиці Січових Стрільців); 165, 181, 439 (по Бульварно-Кудрявській вулиці) |
| Найближчі залізничні станції | Київ-Пасажирський |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Храми | У 1917–1935 роках існувала греко-католицька церква Серця Христового; церква Віленської-Остробрамської ікони Божої Матері |
| Медичні заклади | Університетська клініка НМУ ім. О.О. Богомольця |
| Зовнішні посилання | |
| Код у реєстрі | 10778 |
| У проєкті OpenStreetMap | r414814 |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Володимира Винниченка у Вікісховищі | |
Ву́лиця Володи́мира Винниче́нка — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевості Кудрявець та Солдатська слобідка. Пролягає від Обсерваторної до Гоголівської та Павлівської вулиць.
Прилучається вулиця Івана Драча.
Історія[ред. | ред. код]
Вулиця виникла в 1910–1914 роках, мала назву Новопа́влівська (як продовження Павлівської вулиці). 1961 року[1] перейменована на честь радянського державного діяча Юрія Коцюбинського.
Протягом 2005–2011 років декілька разів пропонувалися проекти перейменування вулиці на честь Володимира Винниченка, однак вони не були здійснені[п 1][п 2][п 3][п 4].
Сучасна назва на честь українського громадсько-політичного діяча, письменника і драматурга Володимира Винниченка — з 2015 року[2][3].
Забудова[ред. | ред. код]
Вулиця забудовувалася з початку XX століття, тому будинки на ній відносяться до різних епох і стилів. Серед них виділяється будинок Центральної басейнової лікарні — колишньої Лютеранської лікарні, зведеної на кошти київських німців у 1913 році. Проект будівлі у стилі середньовічного замку складався в Мюнхені, а керував будівництвом київський архітектор Едуард Брадтман. На зведення лікарні німці-лютерани зібрали 100 тисяч карбованців.
Наприкінці вулиці з парного боку розташовані чотири п'ятиповерхові будинки в стилі конструктивізм — так звані будинки кооперативу «Жовтнівка».
Ще одним яскравим взірцем конструктивізму є будинок № 1/11 на розі з Обсерваторною вулицею — колишній гуртожиток Польського педагогічного інституту, зведений на початку 1930-х років. Це була лише перша черга з проекту зведення комплексу інституту та гуртожитків, який так і не втілили повністю в життя. Автором проекту був архітектор Володимир Заболотний, співавторами — Василь Дюмін, Борис Ведерніков та О. Недопака. Було зведено два гуртожитки: першим був будинок № 1/11, другим — будинок № 3, а також зведено частину будівлі інституту (зараз — будинок № 5), але восени 1935 року Польський педагогічний інститут ліквідували.
Культові споруди[ред. | ред. код]
На території Басейнової лікарні знаходиться церква Віленської-Остробрамської ікони Божої Матері. Конфесійно належить Українській православній церкві Московського патріархіту (благочинії західного округу Київської митрополії). Храм був вікритий у 2002 році, перша дітургія відбулася у серпні 2003 року. Розташовується у пристосованому приміщенні за адміністративним корпусом лікарні. Є єдиною в Україні церквою, присвяченою Віленсько-Остробрамській іконі Божої Матері. Настоятель — архімандрит Іона (Радзівіл). Храмове свято — 8 січня.
Пам'ятники та меморіальні дошки[ред. | ред. код]
- буд. № 9 — меморіальна дошка на честь вченого-терапевта Вадима Іванова (1892–1962), який у 1933 році заснував у цьому будинку терапевтичну клініку і працював у ній до 1962 року. Відкрита 15 січня 1963 року, скульптор Іван Кавалерідзе, архітектор Раїса Бикова.
Установи та заклади[ред. | ред. код]
- Інститут навчальної літератури Міністерства освіти України (буд. № 5)
- Видавництво «Освіта» (буд. № 5)
- Центральна басейнова клінічна лікарня МОЗ України (буд. № 9)
- Інститут урології АМН України (буд. № 9-А)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 26 січня 1961 року № 146 «Про найменування та перейменування вулиць і площ м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 15. Арк. 863–871. [Архівовано з першоджерела 25 червня 2013.]
- ↑ Рішення Київської міської ради від 3 вересня 2015 року № 944/1808 «Про перейменування вулиць, площ, провулків та проспектів у місті Києві» // Хрещатик. — 2015. — № 133 (4729). — 23 вересня. — С. 6. [Архівовано з першоджерела 17 червня 2016.]
- ↑ Обговорення щодо перейменування вулиці Юрія Коцюбинського у Шевченківському районі міста Києва на вулицю Володимира Винниченка [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] // Офіційний сайт Київської міської державної адміністрації. — 2014. — 2 жовтня — 2 грудня.
- Спроби перейменування
- ↑ Мельник Ольга. Що в імені твоїм [Архівовано 11 грудня 2011 у Wayback Machine.] // Персонал Плюс (тижневик). — 2006. — № 3 (154). — 18-24 січня. [Архівовано з першоджерела 7 квітня 2013.]
- ↑ Котлубай Марина. Київ позбудеться радянського минулого [Архівовано 19 серпня 2014 у Wayback Machine.] // Хрещатик. — 2007. — № 150 (3140). — 13 вересня. [Архівовано з першоджерела 7 квітня 2013.]
- ↑ Галечко Ольга. Вуличний ребрендинг[недоступне посилання з квітня 2019] // Столиця. Главред. — 2010. — 15 грудня. [Архівовано з першоджерела 7 квітня 2013.]
- ↑ Влада Києва збирається перейменувати 200 вулиць // Gazeta.ua. — 2011. — 25 листопада. [Архівовано з першоджерела 7 квітня 2013.]
Посилання[ред. | ред. код]
- Трусова Дарья. Как потеряться в Киеве [Архівовано 17 серпня 2014 у Wayback Machine.] // Коммерсантъ-Украина. — 2007. — 27 сентября. (рос.)
- Старые киевские больницы // Интересный Киев. — 2011. — 14 июля. (рос.)
- Кальницкий М. Б. Богоугодный бизнес [Архівовано 17 серпня 2014 у Wayback Machine.] // Контракты. — 2006. — № 41. — октябрь. (рос.)
- Кальницкий М. Б. Длинный комментарий к короткой характеристике [Архівовано 17 серпня 2014 у Wayback Machine.] // mik-kiev.livejournal.com. — 2008. — 22 января. (рос.)
- ostrobram.prihod.ru — офіційний сайт церкви Віленської-Остробрамської ікони Божої Матері
Джерела[ред. | ред. код]
- Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 84.
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 106. — ISBN 5-88500-070-0.
- Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 289. (рос.)
- Коцюбинського Юрія вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 114. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Малаков Д. В. З історії вулиці Юрія Коцюбинського [Архівовано 6 березня 2014 у Wayback Machine.] // Янус-Нерухомість. — 1999. — № 6. — березень. — С. 12–13.
|
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||||||
| ||||||||
