Вулиця Василя Доманицького

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Василя Доманицького
Київ
Вулиця Василя Доманицького з боку вул. Володимира Покотила
Місцевість Микільська Борщагівка
Район Святошинський
Назва на честь В. М. Доманицького
Колишні назви
генерала Потапова
Загальні відомості
Протяжність 570 м
Координати початку 50°25′32″ пн. ш. 30°23′05″ сх. д. / 50.425667° пн. ш. 30.384750° сх. д. / 50.425667; 30.384750Координати: 50°25′32″ пн. ш. 30°23′05″ сх. д. / 50.425667° пн. ш. 30.384750° сх. д. / 50.425667; 30.384750
Координати кінця 50°25′27″ пн. ш. 30°23′33″ сх. д. / 50.42417° пн. ш. 30.392667° сх. д. / 50.42417; 30.392667
поштові індекси 03148
Транспорт
Найближчі станції метро  «Святошин»
Автобуси А 89
Трамваї Т 1, 2 (вулиця Володимира Покотила)
Маршрутні таксі Мт 174, 454, 484[1]
Найближчі залізничні станції Борщагівка
Рух двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Навчальні заклади ЗОШ № 13, № 197
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11346
У проєкті OpenStreetMap r2092690
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Василя Доманицького у Вікісховищі

Ву́лиця Василя́ Домани́цького — вулиця у Святошинському районі міста Києва, житловий масив Микільська Борщагівка. Пролягає від вулиці Володимира Покотила до вулиці Івана Дзюби. На початку вулиці, на її парному боці, розташований парк імені генерала Потапова.

Історія[ред. | ред. код]

Вулиця запроектована в 60-х роках XX століття. Називалася на честь генерала Михайла Потапова з 1967[2] до 2022 року. 8 грудня 2022 року Київська міська рада перейменувала її на честь Василя Доманицького — українського літературознавця, письменника, історика, фольклориста, публіциста, громадсько-політичного діяча.[3]

Забудова вулиці тривала в 19671968 році; серед житлових будинків багато хрущовок, є дев'ятиповерхові «готельки».

На будинку № 1/5 встановлено гранітну анотаційну дошку на честь генерал-майора танкових військ М. І. Потапова, командувача 5-ї армії Південно-Західного фронту, війська якої захищали Київ у перші місяці німецько-радянської війни в 1941 році.

Установи та заклади[ред. | ред. код]

Зображення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Список таксомоторних маршрутів[недоступне посилання]
  2. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 31 жовтня 1967 року № 1826 «Про найменування та перейменування вулиць і площ м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 607. Арк. 536–540. [Архівовано з першоджерела 13 серпня 2013.]
  3. Віталій Кличко: Київрада дерусифікувала ще 32 вулиці столиці. Зокрема, перейменувала бульвар Дружби Народів
  4. Музей поета Д. О. Луценка на вулиці генерала Потапова, 12. Архів оригіналу за 31 жовтня 2010. Процитовано 9 червня 2011.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]