Вулиця Героїв Майдану (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Героїв Майдану
Львів
Вулиця Героїв Майдану. У будинку посередині у 1908—1914 роках зі своїм штабом перебував Юзеф Пілсудський
Вулиця Героїв Майдану. У будинку посередині у 1908—1914 роках зі своїм штабом перебував Юзеф Пілсудський
Місцевість Вулька
Район Франківський
Колишні назви
Паркґассе, Кадетська, Пеовяків (част.), Тельмана, Кадецька, Бескіденштрассе, Кадетська, Гвардійська
австрійського періоду (українською) Паркґассе
австрійського періоду (німецькою) Parkgasse
польського періоду (польською) Kadecka, Peowiaków (cz.)
радянського періоду (українською) Тельмана, Кадетська, Гвардійська
радянського періоду (російською) Тельмана, Кадетская, Гвардейская
Загальні відомості
Протяжність 840 м
Координати початку 49°49′55″ пн. ш. 24°01′07″ сх. д. / 49.8319861° пн. ш. 24.0187417° сх. д. / 49.8319861; 24.0187417Координати: 49°49′55″ пн. ш. 24°01′07″ сх. д. / 49.8319861° пн. ш. 24.0187417° сх. д. / 49.8319861; 24.0187417
Координати кінця 49°49′31″ пн. ш. 24°01′13″ сх. д. / 49.8255056° пн. ш. 24.0204194° сх. д. / 49.8255056; 24.0204194
Поштові індекси 79026[1]
Транспорт
Рух двосторонній
Покриття бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки № 5Б,5Ц,6,7,8,8А,9,11,11А,15,28,30,30А,40[2]
Пам'ятники меморіальна таблиця Ю. Пілсудському
Навчальні заклади Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного
Поштові відділення ВПЗ № 26 (вул. Стрийська, 78)[1]
Забудова конструктивізм, функціоналізм, сецесія, неороманський стиль, Сталінський ампір
Парки Парк культури та відпочинку імені Богдана Хмельницького
Зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap r2636305
Мапа
CMNS: Вулиця Героїв Майдану (Львів) на Вікісховищі

Ву́лиця Геро́їв Майда́ну — вулиця у Франківському районі міста Львова, в місцевість Вулька. Сполучає вулиці Вітовського та Стрийську. Вулиця починається від шестипроміневого перехрестя вулиць Коперника, Вітовського, Лукіяновича, Сахарова та Нечуя-Левицького, а також утворює перехрестя з вулицями Комаринця та Бой-Желенського. Прилучаються вулиці Глінки, Карпинця, Похила.

Назва[ред. | ред. код]

Забудова[ред. | ред. код]

У забудові вулиці Героїв Майдану переважають архітектурні стилі — конструктивізм, функціоналізм, сецесія, неороманський стиль, один будинок зведений у 1957 році в стилі сталінського ампіру.[5] Більшість будинків є пам'ятками архітектури місцевого значення:[2]

  • № 4. Кам'яниця, збудована у 19051906 роках для Генрика Осуховського за проектом архітектора Кароля Скавінського.[6] у стилі мальовничого історизму («пітореску») з використанням елементів венеційської неоготики. У 1911 році власниками будинку були барон Альберт Брюкманн з дружиною Евеліною. У міжвоєнний період фасади будинку, а також сходові клітки, були сильно понищені, а власницями будинку тоді були Евеліна та Станіслава Брюкманн. Нині будинок є житловим, а у частині приміщень цоколя нині діє паб-ресторан «Чорний кіт».[7]
  • № 5ц. Триповерховий чиншовий будинок розташований на розі вулиць Героїв Майдану та Глінки,[8] збудований у 1938 році за проектом архітектора Якуба Менкера[9] у стилі конструктивізму.[8] Будинок є пам’яткою архітектури місцевого значення № 2087-м.[2]
  • № 6. Кам’яниця під совами. Триповерховий прибутковий будинок архітектора Іполіта Слівінського, збудований у 1901-1902 роках за його власним проектом. Виконаний у стилі модернізованої неоготики, з багатим скульптурним оздобленням,[10] ав­то­ром якого був відомий польський скульптор Антоній Попель.[11] Будинок є пам’яткою архітектури місцевого значення № 891-м.[2] У цьому будинку у 1910-1939 роках містилася майстерня скульптора і живописця Романа Шведзіцького.[12] 1935 року на фасаді будинку встановлена меморіальна таблиця, яка сповіщає, що тут у 19081914 роках зі своїм штабом перебував Юзеф Пілсудський. 1944 року у цьому будинку розташовувався штаб польської Ар­мії Кра­йо­вої, остановним завданням якого було відновлення польської адміністрації у Львові після відступу німецьких військ.
  • № 10. Колишній прибутковий будинок архітектора Збіґнєва Левинського, збудований у 19061907 роках за його власним проектом, у стилі раціонального модерну.[13] За радянських часів був магазин «Продукти», тепер тут крамниці мережі «Еколан»: «Продукти, хліб» і «Жива риба», також тут є кафе-бар «Астероїд».
  • № 7, 9, 11, 13, 15. Житлові будинки у стилі пізнього модерну, збудовані за проектом архітектора Петра Тарнавецького у 19281931 роках. В останньому з них Тарнавецький мешкав із родиною у 19311939 роках.[14][15] Будинки №  7,9,15 є пам'ятками архітектури місцевого значення № 2089-м, 2091-м, 2094-м відповідно.[2]
  • № 17. Будинок збудований у 1906 році. Тут до початку другої світової війни містилася контора архітектора Кароля Майснера, за часів СРСР — опорний пункт правопорядку.
  • № 18. П'ятиповерховий житловий будинок збудований у 1937-1939 роках за проектом архітектор Зигмунта Шпербера в стилі львівського функціоналізму.[16] В цьому будинку у 19441949 роках мешкав письменник Ярослав Галан, про що сповіщає меморіальна таблиця, встановлена на фасаді будинку у 1952 році.[17] Крім того за радянських часів в будинку функціонував літературно-меморіальний музей Галана, який у 1990-х реорганізували в музей «Літературний Львів першої половини XX століття».
  • № 28. Чотириповерховий житловий будинок, зведений у 19111912 роках проектно-будівельним бюро Івана Левинського за проектом Юзефа Пйонтковського у стилі раціонального модерну.[18] Будинок є пам’яткою архітектури місцевого значення № 2095-м.[2]
  • № 28-а. Шестиповерховий житловий будинок, споруджений 1957 року за проектом архітектора Людмила Нівіна у стилі сталінського ампіру. Сміливий проект 1953 року із ризалітом, що сильно виступає відносно основного об'єму, при реалізації було сильно спрощено.[19]
  • № 30. У цьому будинку у 1940-х-1950-х роках містилася початкова школа № 50 міського відділу народної освіти м. Львова.[20] Будинок є пам’яткою архітектури місцевого значення № 2096-м.[2]

Вшанування пам'яті Небесної сотні[ред. | ред. код]

10 квітня 2014 року сесія Львівської міської ради ухвалила рішення про перейменування вулиці Гвардійської на вулицю Героїв Майдану[22]. У 2016 році активісти ГО «Граніт» спільно з художниками зініціювали створення арт-об'єкту з метою вшанування пам'яті одного з активістів, львів'янина Богдана Сольчаника, який загинув на Майдані від кулі снайпера 20 лютого 2014 року. На стіні трамвайного депо вздовж вулиці зобразили портрет героя Небесної сотні, а також кілька його віршів[23].

Попри погодження ініціативи з міською владою, напередодні Великодня стінопис зафарбували комунальні служби, мотивуючи це вказівкою Франківської райадміністрації облагородити фасади будівель до свят. Після інциденту голова адміністрації Тарас Гнида пообіцяв виділити кошти на відновлення об'єкту, створеного за рахунок активістів, проте цього так і не сталось[24].

Невдовзі митці відреставрували портрет Сольчаника та його вірші. Проте у 2017 році ситуація знову повторилася — комунальники зафарбували металеві стулки депо, на яких були розміщені графіті.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України: Львів-26
  2. а б в г д е ж Список будинків — пам’яток архітектури м. Львова
  3. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 15
  4. Розпорядження Львівської міської ради № 132 від 26.05.2014 р. «Про внесення змін до розпорядження Львівського міського голови від 23.04.2004 р. №  250»
  5. 1243 вулиці Львова, 2009, с. 312
  6. Архітектура Львова, 2008, с. 496
  7. Заречнюк О. Вул. Героїв Майдану, 4 — житловий будинок
  8. а б Будинок на вул. Героїв Майдану 5 ц
  9. Cielątkowska R. Architektura i urbanistyka Lwowa II Rzeczypospolitej. — Gdańsk: Art-Styl, 1998. — S. 149. — ISBN 83-905682-7-6 (пол.)
  10. Архітектура Львова, 2008, с. 492
  11. Невідомий Львів: дім «Під совами»
  12. Rzeźba lwowska... — S. 223.
  13. Архітектура Львова, 2008, с. 487
  14. Архітектура Львова, 2008, с. 534
  15. Piotr Tarnawiecki, architekt lwowski... — S. 91—93.
  16. вул. Героїв Майдану, 18
  17. Памятники истории и культуры Украинской ССР, 1987, с. 312
  18. Архітектура Львова, 2008, с. 489
  19. Архітектура Львова, 2008, с. 597
  20. Дудыкевич, 1949, с. 119
  21. 5 фактів про Парк Культури у Львові, про які мало знають навіть старші львів’яни!
  22. У Львові одну з вулиць перейменують на вулицю Героїв Майдану. nbnews.com.ua. Архів оригіналу за 2017-04-13. Процитовано 2017-04-12. 
  23. Вулицю Героїв Майдану у Львові прикрасив портрет Богдана Сольчаника. Чи буде ще?. zik.ua (ua). Процитовано 2017-04-12. 
  24. Львівські комунальники замість лайки і каракуль замалювали арт-графіті і вірші. zik.ua (ua). Процитовано 2017-04-12. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]