Вулиця Глушець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Глушець
Луцьк
Центральний парк культури і відпочинку імені Лесі Українки на вулиці Глушець
Центральний парк культури і відпочинку імені Лесі Українки на вулиці Глушець
Район Центр
Назва на честь колишньої однойменної річки
Колишні назви
Інженерна, Глушецька, Молодіжна, Грушецького
Загальні відомості
Координати початку 50°44′24″ пн. ш. 25°19′12″ сх. д. / 50.740250° пн. ш. 25.320167° сх. д. / 50.740250; 25.320167Координати: 50°44′24″ пн. ш. 25°19′12″ сх. д. / 50.740250° пн. ш. 25.320167° сх. д. / 50.740250; 25.320167
Координати кінця 50°44′13″ пн. ш. 25°22′05″ сх. д. / 50.737167° пн. ш. 25.368083° сх. д. / 50.737167; 25.368083
Транспорт
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Парки Центральний парк культури і відпочинку імені Лесі Українки
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа

Вулиця Глуше́ць — вулиця в місті Луцьку, розташована на місці колишньої однойменної річки. Сполучає вулиці Дубнівську та Ковельську, утворюючи перехрестя з вулицями Замковою та Сенаторки Левчанівської.

Прилучаються вулиці: Об'їзна, Архітектора Метелецького, Костопільська, Кременецька, Острозька, Паркова, Градний Узвіз, Кривий Вал та проїзд Тещин Язик.

Історія[ред. | ред. код]

Сучасна магістраль простягається тим місцем, де колись протікала стародавня річка Глушець — русло Стиру. Невеличкий місток з'єднував власне місто з передмістям ще з XIVXV століть. Ширина водойми сягала 17 метрів, глибина — до півтора. У посушливі роки річка нерідко висихала, тому часто перетворювалась у звичайне поле. Сама ж вулиця виникає у XIX столітті під назвою Глушецька, проте вже в 1921 року дістає нову — Інженерна. Наприкінці 1920-х років гирло Глушця було засипане внаслідок планування магістралі, яка мала пройти заплавою річки Стир. Після осушення гирла у 1933 році на місці річки влаштовано сквер. Після війни вулицю продовжено по Стировій долині з виходом на Дубнівський напрям.

Архітектурна і культурна спадщина[ред. | ред. код]

Зараз тут практично немає стародавніх будинків, що становлять архітектурну цінність[джерело?]. Однак із боку Стира майже впродовж усієї вулиці Глушець розташоване КП «Центральний парк культури і відпочинку імені Лесі Українки» — міський комунальний парк, традиційне місце відпочинку і дозвілля багатьох лучан і гостей міста.

Наш час[ред. | ред. код]

Наразі вулиця Глушець є однією з найважливіших міських шосейних доріг. Починаючись на роздоріжжі вулиць Лесі Українки, Богдана Хмельницького, Ковельської та Данила Галицького, вона простягається на багато кілометрів і вливається у не менш важливу магістраль Луцька — вулицю Івана Карпенка-Карого.

Також на вулиці розташовано багато фірм, що спеціалізуються на торгівлі та ремонті автомобілів, як от: АвтоКомфорт, Трактородеталь та інші.

Високий рівень завантаженості вулиці Глушець викликає постійні затори. Це пов'язано безпосередньо з перекриттям вулиці Лесі Українки, котре було здійснене ще за діяльності радянської влади в Україні[джерело?].

Джерела[ред. | ред. код]

  • В. Е. Пясецький, Ф. Г. Мандзюк. Вулиці і майдани Луцька: історико-краєзнавчий довідник. — Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2005. — С. 74—76. — ISBN 966-361-050-6.