Вулиця Грецька (Одеса)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Грецька вулиця
Одеса
Вулиця Грецька на розі із Пушкінською
Вулиця Грецька на розі із Пушкінською
Місцевість Історичний центр Одеси
Район Приморський
Назва на честь греки
Історичні відомості: колишні назви
радянського періоду (українською) Карла Лібкнехта
радянського періоду (російською) Карла Либкнехта
Загальні відомості
Координати початку 46°28′55″ пн. ш. 30°44′55″ сх. д. / 46.481931° пн. ш. 30.748499° сх. д. / 46.481931; 30.748499
Координати 46°28′56″ пн. ш. 30°44′30″ сх. д. / 46.482444° пн. ш. 30.741722° сх. д. / 46.482444; 30.741722Координати: 46°28′56″ пн. ш. 30°44′30″ сх. д. / 46.482444° пн. ш. 30.741722° сх. д. / 46.482444; 30.741722
Координати кінця 46°28′59″ пн. ш. 30°43′57″ сх. д. / 46.483083° пн. ш. 30.732567° сх. д. / 46.483083; 30.732567
Транспорт
Тролейбуси Тр 2, 9
Рух двобічний
Покриття асфальт, бруківка (між вул. Качинського і Рішельєвською)
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Заклади культури Одеський обласний академічний російський драматичний театр
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
commons:Грецька вулиця у Вікісховищі

Вулиця Грецька — одна із найстаріших вулиць Одеси. Бере початок з вул. Канатної і тягнеться до вул. Преображенської і Соборної площі, перетинаючи Грецьку площу.

Грецьку вулицю можна вважати найстаршою вулицею міста Одеси. Поселення греків тут були ще до взяття Хаджибею. Так, за даними одеського краєзнавця Олега Губаря на місці сучасного будинку № 30 по Грецькій вулиці була розташована кав'ярня грека Симон Аспорідіса. Як пише Губар, під час штурму Хаджибея Аспарідіс втік із міста і повернувся лише через п'ять днів, 19 вересня. Однак Олександр Дерібас вважав, що Аспорідіс не тікав із міста і був у своїй кав'ярні вже 14 вересня:

Будинок, розташований на місці кав'ярні Аспорідіса
Великий же був подив Аспоріді, коли 14 вересня, в день Здвиження, до нього до кав'ярні увійшли, замість турків, генерал де Рібас, а за ним яскрава свита російських офіцерів… Вже була написана реляція… про взяття Хаджибея, і де Рібас міг дати відпочинок своїм славетним сподвижникам. Тут були Воєйков, Меркель, Аркудинський, Трубніков, Головатий, Чепіга. Аспоріді виніс із своїх льохів найкраще кіпрське вино і духмяну мастику для офіцерів. А для солдатів викотив на плац діжку горілки. Й пішли веселощі. Росіяни затвердилися в Хаджибеї, який згодом став Одесою, під тупіт запорозького гопака.

[1]

На вулиці Грецькій, на розі із вулицею Катерининською, розташований один із найстаріших будинків міста — Житловий будинок № 32. Забудова міста розпочиналася саме тут. Люди, які відвідували Одесу 19 сторіччя, вважали цю вулицю найяскравішою в місті. Тут мешкали найкрупніші грецькі підприємці, вулиця була наповнена закладами на кшталт: «Бакалейна і колоніальна торгівля Мавроматіс», «М'ясна лавка Пефані», «Пивна лавка Каліфотіді», «Перукарня Тесеоглу». Той самий О. де Рібас писав:

Грецька вулиця має свій особливий аромат. Пахне на ній і фініками, і горіхами, і ріжками, і апельсинами, і всякими колоніальними спеціями.

[1]

Вигляд на будинок Бродського (зруйнований). Листівка початку 20-го століття

Сучасна вулиця наповнена пам'ятками архітектури. Серед них будівлі двох Прибуткових будинків Маврокордато (№ 21 і № 25). Останній будинок є унікальним, оскільки оздоблений найдовшим балконом в Європі. На розі із вулицею віце-адмірала Жукова розташована будівля Скетінг-Рингу (1874 рік), в якій розміщується Одеський обласний академічний російський драматичний театр. На своєму початку вулиця перетинає Карантинну балку, через яку перекинуто Строгановський міст, відомий також як Грецький міст. Міст був зведений з 1853 по 1863 роки архітектором Гонсіоровським і названий в честь Новоросійського генерал-губернатора графа Олександра Строганова.

Також по вулиці розташовані такі відомі пам'ятки, як Одеського облікового банку (зведений у 1906 році) і Палац Абази (1856-58 роки), головні фасади яких розташовані по вулиці Пушкінській. У будівлі палацу Абази розміщується Музей західного і східного мистецтва.

Серед пам'яток, які не збереглися, слід зазначити два будинки роботи архітектора О. О. Бернардацці — Будинок Бродського із мануфактурним магазином (№ 26, на розі із Рішельєвською) і торговий будинок братів Петрококкіно (№ 28). Обидва будинки слугували торговими рядами, тут були розташовані магазини та контори. Під час бомбування Одеси в роки Другої світової війни обидва будинки постраждали. У 1949 році виконком міської ради приймає рішення «О разборке стен третьего этажа дома № 10 по ул. Ленина» (рішення № 319 от 31.03.1949).[2] Вже наприкінці 1949 року прийнято рішення № 1580 «О предоставлении заводу № 490 министерства судостроительной промышленности полуразрушенного здания № 10 по улице Ленина для воссоздания под жилой дом». Таким чином на місці знищених пам'яток архітектури був зведений сталінський будинок (№ 26-28), перші поверхи якого також займають магазини.

Галерея[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б А.М.Де Рибас. Старая Одесса. Репринтное издание, Изд-во «Димофф и К°», Москва, 1995.
  2. Опись решений Горисполкома за 1949 год. ГАОО, ф. Р-1234, о. 7, д. 583.

Джерела[ред. | ред. код]