Вулиця Грецька (Одеса)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Грецька вулиця
Одеса
Вулиця Грецька на розі із Пушкінською

Вулиця Грецька на розі із Пушкінською
Місцевість Історичний центр Одеси
Район Приморський
Назва на честь греки
Історичні відомості: колишні назви
радянського періоду (українською) Карла Лібкнехта
радянського періоду (російською) Карла Либкнехта
Загальні відомості
Координати початку 46°28′55″ пн. ш. 30°44′55″ сх. д. / 46.481931° пн. ш. 30.748499° сх. д. / 46.481931; 30.748499
Координати 46°28′56″ пн. ш. 30°44′30″ сх. д. / 46.482444° пн. ш. 30.741722° сх. д. / 46.482444; 30.741722Координати: 46°28′56″ пн. ш. 30°44′30″ сх. д. / 46.482444° пн. ш. 30.741722° сх. д. / 46.482444; 30.741722
Координати кінця 46°28′59″ пн. ш. 30°43′57″ сх. д. / 46.483083° пн. ш. 30.732567° сх. д. / 46.483083; 30.732567
Транспорт
Тролейбуси Тр 2, 9
Рух двобічний
Покриття асфальт, бруківка (між вул. Качинського і Рішельєвською)
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Заклади культури Одеський обласний академічний російський драматичний театр
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
commons:Грецька вулиця у Вікісховищі

Вулиця Грецька — одна із найстаріших вулиць Одеси. Бере початок з вул. Канатної і тягнеться до вул. Преображенської і Соборної площі, перетинаючи Грецьку площу.

Грецьку вулицю можна вважати найстаршою вулицею міста Одеси. Поселення греків тут були ще до взяття Хаджибею. Так, за даними одеського краєзнавця Олега Губаря[ru] на місці сучасного будинку № 30 по Грецькій вулиці була розташована кав'ярня грека Симон Аспорідіса. Як пише Губар, під час штурму Хаджибея Аспарідіс втік із міста і повернувся лише через п'ять днів, 19 вересня. Однак Олександр Дерібас вважав, що Аспорідіс не тікав із міста і був у своїй кав'ярні вже 14 вересня:

Будинок, розташований на місці кав'ярні Аспорідіса
Великий же був подив Аспоріді, коли 14 вересня, в день Здвиження, до нього до кав'ярні увійшли, замість турків, генерал де Рібас, а за ним яскрава свита російських офіцерів… Вже була написана реляція… про взяття Хаджибея, і де Рібас міг дати відпочинок своїм славетним сподвижникам. Тут були Воєйков, Меркель, Аркудинський, Трубніков, Головатий, Чепіга. Аспоріді виніс із своїх льохів найкраще кіпрське вино і духмяну мастику для офіцерів. А для солдатів викотив на плац діжку горілки. Й пішли веселощі. Росіяни затвердилися в Хаджибеї, який згодом став Одесою, під тупіт запорозького гопака.

[1]

На вулиці Грецькій, на розі із вулицею Катерининською, розташований один із найстаріших будинків міста — Житловий будинок № 32. Забудова міста розпочиналася саме тут. Люди, які відвідували Одесу 19 сторіччя, вважали цю вулицю найяскравішою в місті. Тут мешкали найкрупніші грецькі підприємці, вулиця була наповнена закладами на кшталт: «Бакалейна і колоніальна торгівля Мавроматіс», «М'ясна лавка Пефані», «Пивна лавка Каліфотіді», «Перукарня Тесеоглу». Той самий О. де Рібас писав:

Грецька вулиця має свій особливий аромат. Пахне на ній і фініками, і горіхами, і ріжками, і апельсинами, і всякими колоніальними спеціями.

[1]

Вигляд на будинок Бродського (зруйнований). Листівка початку 20-го століття

Сучасна вулиця наповнена пам'ятками архітектури. Серед них будівлі двох Прибуткових будинків Маврокордато (№ 21 і № 25). Останній будинок є унікальним, оскільки оздоблений найдовшим балконом в Європі. На розі із вулицею віце-адмірала Жукова розташована будівля Скетінг-Рингу (1874 рік), в якій розміщується Одеський обласний академічний російський драматичний театр. На своєму початку вулиця перетинає Карантинну балку, через яку перекинуто Строгановський міст, відомий також як Грецький міст. Міст був зведений з 1853 по 1863 роки архітектором Гонсіоровським і названий в честь Новоросійського генерал-губернатора графа Олександра Строганова.

Також по вулиці розташовані такі відомі пам'ятки, як Одеського облікового банку (зведений у 1906 році) і Палац Абази (1856-58 роки), головні фасади яких розташовані по вулиці Пушкінській. У будівлі палацу Абази розміщується Музей західного і східного мистецтва.

Серед пам'яток, які не збереглися, слід зазначити два будинки роботи архітектора О. О. Бернардацці — Будинок Бродського із мануфактурним магазином (№ 26, на розі із Рішельєвською) і торговий будинок братів Петрококкіно (№ 28). Обидва будинки слугували торговими рядами, тут були розташовані магазини та контори. Під час бомбування Одеси в роки Другої світової війни обидва будинки постраждали. У 1949 році виконком міської ради приймає рішення «О разборке стен третьего этажа дома № 10 по ул. Ленина» (рішення № 319 от 31.03.1949).[2] Вже наприкінці 1949 року прийнято рішення № 1580 «О предоставлении заводу № 490 министерства судостроительной промышленности полуразрушенного здания № 10 по улице Ленина для воссоздания под жилой дом». Таким чином на місці знищених пам'яток архітектури був зведений сталінський будинок (№ 26-28), перші поверхи якого також займають магазини.

Галерея[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. а б А.М.Де Рибас. Старая Одесса. Репринтное издание, Изд-во «Димофф и К°», Москва, 1995.
  2. Опись решений Горисполкома за 1949 год. ГАОО, ф. Р-1234, о. 7, д. 583.

Джерела[ред.ред. код]


вулиці України Це незавершена стаття про вулицю в Україні.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Герб Одеської області Це незавершена стаття про Одесу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.