Вулиця Джерельна (Львів)
| Вулиця Шпитальна Львів | |
|---|---|
-1.JPG) Початок вулиці Джерельної | |
| Місцевість | Клепарів |
| Район | Шевченківський |
| Колишні назви | |
| Квеллен Ґассе, Зьрудляна (част.), Львівська (Клепарів), Квелленґассе, Зьрудляна | |
| австрійського періоду (українською) | Квеллен Ґассе |
| австрійського періоду (німецькою) | Quellen Gasse |
| польського періоду (польською) | Źródlana (cz.), Lwowska (Kleparów) |
| радянського періоду (українською) | Зьрудляна |
| радянського періоду (російською) | Зьрудляна |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 900 м |
| Координати початку | 49°50′43″ пн. ш. 24°01′12″ сх. д. / 49.8453833° пн. ш. 24.0200917° сх. д.Координати: 49°50′43″ пн. ш. 24°01′12″ сх. д. / 49.8453833° пн. ш. 24.0200917° сх. д. |
| Координати кінця | 49°51′16″ пн. ш. 24°01′12″ сх. д. / 49.8546778° пн. ш. 24.0201389° сх. д. |
| поштові індекси | 79007, 79009[1] |
| Транспорт | |
| Рух | двосторонній (частково), односторонній |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 1, 2, 2а, 2б, 4, 6, 8, 10, 12, 14, 16, 16а, 18—21, 23, 25, 27, 28, 28а, 28б, 29—35, 37—39, 41—45, 49, 51, 53, 55, 55а, 57, 63, 65, 65а, 67, 69, 71, 73, 73а, 73В, 75, 77, 79, 81, 83, 85, 87, 89, 91, 93[2] |
| Навчальні заклади | ЗДО (ясла-садок) № 116 Львівської міської ради |
| Медичні заклади | медичний центр «Лінкон» |
| Поштові відділення | ВПЗ № 7 (вул. Гребінки, 6), ВПЗ № 9 (пр-кт Вячеслава Чорновола, 16Е)[1] |
| Аптеки | «Подорожник», D.S., ветеринарна аптека |
| Забудова | класицизм, сецесія, польський конструктивізм 1930-х і дев’ятиповерховий радянський 1970-х років[3] |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 Вулиця Джерельна у Вікісховищі | |
Ву́лиця Джере́льна — вулиця у Шевченківському районі міста Львова, у місцевості Клепарів. Прямує від перехрестя вулиць Базарної, Шпитальної, Шолом-Алейхема та Раппопорта до сполучення вулиць Оглоблиної та Сорочинської. На ділянці між вулицями Єрошенка та Хімічною, вулиця Джерельна проходить під шляхопроводом залізничної лінії станція Львів — станція Підзамче. На розгалудженні вулиць Джерельної та Під Дубом утворене невеличке транспортне кільце.
Прилучаються вулиці: Маєра Балабана, Крехівська, Водна, Ветеранів, Під Дубом, Василя Єрошенка, Хімічна, Оноре де Бальзака.
Історія та назва[ред. | ред. код]
Вулиця відома від початку XIX століття під назвою Квеллен Ґассе. У 1871 році, вуличка, що прямувала від вулиці Шпитальної до межі міста з підміським селом Клепарів (міська дільниця № 3) і завдяки джерелам, які тут існували та використовувалися у кількох купальнях та лазнях міста[4], отримала назву Зьрудляна[5]. У 1930-х роках Клепарів приєднано до Львова, умовним продовженням вулиці Зьрудляної стала вулиця Львівська у Клепарові[6]. Обидві вулиці були об'єднані в одну 1943 року під спільною назвою Квелленґассе[7]. У липні 1944 року вулиці повернена передвоєнна назва Зьрудляна[8] і вже 1946 року вулиця отримала сучасну назву — вулиця Джерельна[9].
Забудова[ред. | ред. код]
Вулиця Джерельна забудована дво- та триповерховими будинками кінця XIX—початку XX століття, в стилях класицизм та віденська сецесія. До північної частини вулиці прилягає масив з дев'ятиповерхових житлових будинків, збудованих у 1970-х роках в стилі радянського конструктивізму[3]. На початку 2010-х років ще була присутня промислова забудова, зокрема, територія автотранспортного підприємства № 24654, нині на його місці збудований житловий квартал «Бельгійське містечко». У середній частині (з парного боку) до вулиці прилягають корпуси колишнього заводу газової апаратури, що переобладнані під торгівельно-офісні центри.
№ 1 — двоповерхова наріжна кам'яниця кінця XIX — початку XX століття (колишня адреса — вул. Шпитальна, 24). На початку ХХ століття на першому поверсі будинку містився шинок Якуба Шепса[10]. За радянських часів тут був кафе-бар. Нині тут аптечна крамниця мережі «Подорожник».
№ 13 — тут на початку XX століття містилася пекарня Е. Ґроссман[11].
№ 18 — один з корпусів колишньої львівської газівні (завод газової апаратури). За останні роки було проведено реконструкцію, зокрема облаштовано мансардний поверх[12]. Нині тут функціонує відділення АТ «Кредобанк», візовий центр та офіс страхової компанії PZU у Львові.
№ 20 — колишня триповерхова будівля охолоджувальних установок львівської газівні (завод газової апаратури). Головний фасад будівлі — симетричний та акцентований по центру причілком з відкритим цегляним муруванням. Унаслідок реконструкції фасад було отиньковано, реконструйовано вхідну групу, облаштовано балюстради, що значною мірою спотворило автентичний вигляд будівлі[12]. Нині в будівлі функціонує гастропаб «МолодоЗелено» та готель «Ватра», до того тут містився клуб-ресторан і рок-паб «The Gas Station».
№ 28б — торговельний центр «Антей».
№ 37 — у повоєнний час в будинку містилася школа фабрично-заводського навчання № 2[13].
№ 42 — дев'ятиповерховий багатоквартирний житловий будинок, збудований у 1970-х роках в стилі радянського конструктивізму. В будинку міститься медичний центр «Лінкон»[14].
№ 57 — у повоєнний час тут містилася львівська станція технічного обслуговування газобалонних автомобілів[15].
№ 69 — за радянських часів тут розташовувався комплекс споруд Львівського автотранспортного підприємства № 24654[16]. У 2018—2020 роках на місці АТП збудований житловий комплекс «Бельгійське містечко», що складається з дев'яти чотириповерхових житлових будинків. Також для мешканців житлового комплексу, аби убезпечити їх від шуму залізниці, що пролягає поряд, збудували перший в Україні шумозахисний екран висотою 5 метрів. Спеціальну конструкцію, довжиною більше півкілометра встановили вздовж залізничної колії. Кожному будинку ЖК «Бельгійське містечко» надана окрема нумерація — № 75, 77, 79, 83, 85, 87, 89, 91, 93. Від колишнього автопідприємства залишилося лише одноповерхове приміщення колишньої прохідної, яке нині займає магазин «Перша універсальна склонарізка».
№ 71 — будівля закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 116 Львівської міської ради [17][18].
№ 72 — у повоєнний час тут містилася артіль імені Щорса Львівського облметалпромсоюзу[19]. Нині цієї адреси не існує.
Між вулицями Газовою, Куліша, Маєра Балабана та Джерельною планують збудувати три нові житлові будинки на 4-6 поверхів, низку громадських будівель, у яких працюватимуть до 6000 осіб. Все це передбачає розроблений детальний план цієї території. Детальний план планують реалізувати упродовж семи років, але перший етап планують виконати упродовж трьох років. Спочатку будуватимуть житлові будинки та громадські приміщення. На наступному етапі розпочнуть будівництво та реконструкція дорожньо-транспортної мережі та облаштування інженерної інфраструктури кварталу. Потім облаштовуватимуть громадський простір, озеленення території та впорядковуватимуть прибудинкові території. Щодо вуличної мережі, то вулицю Газову хочуть зробити пішохідною, проте збережеться можливість заїзду спецтранспорту[20].
-
Вигляд від перехрестя з вулицею Під Дубом -
Один з колишніх корпусів львівської газівні
(вул. Джерельна, 18) -
Вигляд на Джерельну від залізничного шляхопроводу
-2.JPG)
-3.JPG)
-4.JPG)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Міське відділення поштового зв'язку. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 травня 2023.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 3 травня 2023.
- ↑ а б 1243 вулиці Львова, 2009, с. 426.
- ↑ Львів: Туристичний путівник, 1999, с. 253.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 126.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 111.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 117.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 81.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 19.
- ↑ Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 653.
- ↑ Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 619.
- ↑ а б Остап Готь. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Газова, 28 – котельня колишнього газового заводу. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 24 серпня 2020.
- ↑ Львов: справочник, 1949, с. 120.
- ↑ Офіційна сторінка медичного центру «Лінкон». linkon.com.ua. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 25 серпня 2020.
- ↑ Львов: справочник, 1949, с. 154.
- ↑ Постанова Верховної Ради України «Про перелік об'єктів, які не підлягають приватизації у зв'язку з їх загальнодержавним значенням» від 3 березня 1995 року № 88/95-ВР. rada.gov.ua. Верховна Рада України. 3 березня 1995. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 12 грудня 2021.
- ↑ Шевченківський район м. Львова. ДНЗ № 116. lviv116.lvivedu.com. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 24 серпня 2020.
- ↑ Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 116 Львівської міської ради. lv.isuo.org. Львівська область. ІСУО. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 12 грудня 2021.
- ↑ Львов: справочник, 1949, с. 178.
- ↑ Наталя Дуляба (11 грудня 2019). Масштабна забудова в центрі Львова: як хочуть змінити територію біля Forum Lviv. portal.lviv.ua. Інформаційна агенція «Львівський портал». Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 25 серпня 2020.
Джерела[ред. | ред. код]
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Залізнична вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 398—399. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Львів: Туристичний путівник / загальна редакція А. Рудницького, упорядник Ю. Бірюльов. — Львів : Центр Європи, 1999. — 548 с. — ISBN 978-966-7022-77-8.
- Львов: справочник / сост. Г. Гербильский и др.; общ. ред. Б. К. Дудыкевич. — Львів : Вільна Україна, 1949. — 200 с. (рос.)
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — 128 с. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 393, 397,398, 400, 401, 412. — ISBN 978-966-03-7863-6.
- Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa. Rocznik 2. Rok 1910. [Архівовано 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.] — Lwów, 1909. — 904 s. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Джерельна. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 24 серпня 2020.
| ||||||||
| |||||||||||||