Вулиця Довженка (Житомир)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Довженка
Населений пункт Житомир
Місцевість

Старе Місто

Російська Слобідка
Район Корольовський
Історичні відомості
Колишні назви

Провіантська вулиця (до 1956 року)

Російська Слобідка вулиця (до 1956 року)
Загальні відомості
Протяжність 2,1 км
Координати початку 50,2513826, 28,6877623
Координати кінця 50.24244, 28.67978
Поштові індекси 10002
Транспорт
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Зовнішні посилання
Мапа

Вулиця Довженка — вулиця в Корольовському районі міста Житомира. Названа на честь відомого українського кінорежисера-кінодраматурга та письменника Олександра Довженка, який деякий час жив на цій вулиці під час свого перебування у Житомирі.

Місцерозташування[ред. | ред. код]

Вулиця Довженка бере свій початок від вулиці Івана Мазепи та закінчується у кутку поблизу Старообрядницького кладовища. Довжина — 2,1 км. Від вулиці Довженка беруть свій початок Провіантський провулок та вулиця Князів Острозьких. Перетинається вулиця Довженка також з вулицями Святослава Ріхтера та Великою Бердичівською. Вулиця розташована у місцевостях Старе Місто і Російська Слобідка та складається з двох частин, що тривалий час розвивалися окремо та з'єднувалися на перехресті з Великою Бердичівською вулицею.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

Частина нинішньої вулиці Довженка з вулиці Івана Мазепи до вулиці Великої Бердичівської виникла в результаті втілення в життя генерального плану 1850-х років та тривалий час носила назву Провіантська — з причини розташування у цій місцині провіантських (продовольчих) складів. Ще до середини XIX століття являла собою путівець, що з'єднував Левківську дорогу (сучасна вулиця Корольова) з Путятинським майданом. У другій половині XIX ст. вулиця почала забудовуватися міщанськими садибами у нинішній конфігурації, що повторює паралельні вулиці Івана Кочерги та Бориса Тена, Івана Франка та Дмитрівську, а також Шевченка та є перпендикулярною до перетинаючих її вулиць Святослава Ріхтера та Великої Бердичівської (усі наведені назви сучасні).

Тим часом, частина вулиці від Великої Бердичівської вулиці до свого кінця біля Старообрядницького кладовища являє собою частину старої дороги на Пряжів та у середині XIX ст. була заселена старообрядцями-пилипонами, яких було переселено з району нинішньої Михайлівської вулиці на південний схід.

У 1956 році вулицям Російська Слобідка та Провіантська надано назву на честь Олександра Довженка, який проживав під час свого перебування у Житомирі саме на цій вулиці, у садибі № 8. Змінено також нумерацію будинків на протилежну.

У 1960-х, 1970-х роках розпочалося будівництво багатоквартирних житлових будинків, внаслідок чого вулиця Довженка була розрізана на дві частини в районі Старообрядницького кладовища. Іншій її частині пізніше надано історичну назву — вулиця Російська Слобідка.

Садибний характер забудови, що історично склався на вулиці Довженка зберігся частково. У 1986 році задля будівництва панельного багатоквартирного будинку (наразі під № 39-41) було знесено садиби № 21-41 (у тому числі будинок № 35 (№8 до зміни нумерації), у якому проживав Олександр Довженко). У частині вулиці Довженка за перехрестям з Великою Бердичівською збереглося лише декілька садиб XIX сторіччя.

Транспорт та інфраструктура[ред. | ред. код]

Транспорт[ред. | ред. код]

Вулиця Довженка є двосмуговою (по одній смузі у кожному напрямку), вкрита асфальтним покриттям. З 2004 року на відрізку від перехрестя з вулицею Святослава Ріхтера до перехрестя з вулицею Івана Мазепи курсує маршрутне таксі № 147 (до 2017 року — № 47). Вздовж вулиці розташовані дві зупинки на вимогу.

Установи та організації[ред. | ред. код]

  • № 11 — Дитячий дошкільний навчальний заклад № 57;
  • № 41/69 — відділення Укрпошти № 2 (10002);
  • № 45 — Головне Управління Держгеокадастру у Житомирській області.

На розі вулиць Довженка та Велика Бердичівська ще наприкінці 1990-х років утворився вечірній ринок, що згодом, у 2007 році, виріс у торговельний комплекс «Радуга». Трохи згодом поруч з'являється ТЦ «Тріумф». У цьому районі розташовані також магазини продуктової та побутової груп, офіси компаній, аптеки, магазини квітів і т. д.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Вулиці Житомира. Енциклопедія. Книга 1 /Мокрицький Г. П. — Житомир: видавництво «Волинь», 2007.