Вулиця Долинського

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Долинського
Львів
11 Dolynskoho Street, Lviv (01).jpg
Місцевість Замарстинів
Район Шевченківський
Назва на честь Луки Долинського
Колишні назви
Об'їздова, Лімановського
польського періоду (польською) Objazd, Limanowskiego
Загальні відомості
Протяжність 225 м
Координати початку 49°51′02″ пн. ш. 24°01′44″ сх. д. / 49.850722° пн. ш. 24.028944° сх. д. / 49.850722; 24.028944Координати: 49°51′02″ пн. ш. 24°01′44″ сх. д. / 49.850722° пн. ш. 24.028944° сх. д. / 49.850722; 24.028944
Координати кінця 49°51′04″ пн. ш. 24°01′33″ сх. д. / 49.85111° пн. ш. 24.025972° сх. д. / 49.85111; 24.025972
Поштові індекси 79019[1]
Транспорт
Рух односторонній (від початку до вул. Замарстинівської), двосторонній (від вул. Замарстинівської до кінця)
Покриття бруківка (від початку до вул. Замарстинівської), асфальт (від вул. Замарстинівської до кінця)
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Забудова 1890-ті-1910-ті; історизм, сецесія
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap r3262379
Мапа
CMNS: Вулиця Долинського на Вікісховищі

Вулиця Долинського — вулиця у Шевченківському районі міста Львів, місцевість Замарстинів. Прямує від вулиці Богдана Хмельницького до вулиці Кушевича та утворює перехрестя з вулицею Замарстинівською.

Історія[ред. | ред. код]

Вулиця прокладена 1874 року на землях, що належали родині Сапігів, уздовж залізничної колії на Підзамче. Спочатку мала назву Об'їздова (або Об'їзд), адже цією вулицею об'їжджали шлагбаум на вулиці Жовківський, коли той був закритий [2]. Наприкінці XIX століття на вулиці розташовувався комісаріат (ляндвійтовський уряд) Жовківської дільниці.[3] У 1879—1880 роках вулицею мали прокласти лінію кінного трамваю до станції Підзамче, проте проект не був реалізований.[4]

У 1936 році вулицю перейменували на вулицю Лімановського, на честь польського політичного діяча, історика Болеслава Лімановського. У 1946 році до вулиці приєднали частину сусідньої вулиці Кушевича[4] та перейменували на честь львівського художника епохи бароко Луки Долинського[5].

Забудова[ред. | ред. код]

На вулиці забудована лише з парного боку, адже вздовж непарного боку пролягає залізнична колія. Забудову вулиці складають переважно чиншові кам'яниці, споруджені на межі XIX—XX століть.

Будинок № 2 зведений у стилі історизму близько 1890 року на місці старої будівлі. На початку XX століття тут мешкав львівський скульптор Йосип Делькевич. Біля будинку, за тією ж адресою розташовувалося будівельне підприємство (будівля не збереглася). З 1874 року у будинку також розташовувалася аптека «Під Надією» доктора Тита Зарицького.[4] За радянських часів тут також була аптека, але 2019 року частина приміщення колишньої аптеки була продана новим власникам і тут нині триває ремонт. У будинку № 2-А за часів Другої польської республіки діяла пекарня Баумвурцеля, від 2016 року після реконструкції існуючого будинку тут відкрився готель «Долинський».[6]

В будинку № 4. містився приватний медичний кабінет (екстрені випадки), що належав до сорок п'ятого району дільничних лікарів м. Львова.[7]

Двоповерховий будинок № 6 споруджений у 1880-х роках, на початку XX століття у будинку з'явився балкон із сецесійний поруччям. У 1904 році в цьому будинку парох церкви Параскеви П'ятниці отець Стефан Мохнацький заснував читальню та філію товариства «Просвіта» у Жовківському передмісті.[4]

Двоповерховий будинок № 8 зведений близько 1890 року і оздоблений у стилі еклектичного історизму. В інтер'єрі кам'яниці збереглася декоративна сецесійна плитка та металеве поруччя сходів, в екстер'єрі — тридільна металева брама і ґратами, виконаними у стилі модерн. Наприкінці XIX — на початку XX століть у будинку містився комісаріат поліції Жовківської дільниці. Також тут були і приватні помешкання, в одному з яких, зокрема, мешкав архітектор Аґенор Смолюховський.[8]

Будинок № 10, що на розі з вулицею Замарстинівською зведений близько 1910 року у стилі пізньої сецесії. Збереглася старовинна дводільна металева брама із сецесійним оздобленням.[8] Від радянських часів тут міститься аптека (наріжний вхід, тепер — аптечний пункт мережі «Сімейна аптека»), у цій самій кам'яниці (вхід від вулиці Долинського) — салон краси «Красуаль».

На розі з вулицею Замарстинівською стояла дерев'яна греко-католицька церква Воскресіння Христового. Під час касаційних реформ австрійського уряду кінця XVIIІ століття, а саме у 1784 році церква була закрита та розібрана наприкінці XVIII — на початку XIX століть.[9]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ "Українські технології", 2001. — С. 45. — ISBN 966-7292-78-9.
  • Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939-2009). — Львів : Апріорі, 2009. — 528 с. — ISBN 978-966-2154-24-5.
  • Мельник Б. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 20. — 5000 прим. — ISBN 966-603-115-9.
  • Мельник І. Довкола Високого Замку шляхами й вулицями Жовківського передмістя та північних околиць міста Львова. — Львів : Апріорі, 2010. — 288 с. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — ISBN 978-966-2154-32-0.
  • Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939. — Lwów, 1939. — 146 s. (пол.)