Вулиця Дрогобича (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Юрія Дрогобича
Львів
Вулиця Юрія Дрогобича у Львові
Вулиця Юрія Дрогобича у Львові
Місцевість Історичний центр Львова
Район Галицький
Назва на честь Юрія Дрогобича
Колишні назви
Фреснеля бічна (Фреснель Зайтеґассе), Миловарна, святого Міхала, Мікаельштрассе, Святого Михайла, Брусилова, Костюшка бічна, Сельробівська
австрійського періоду (українською) Фреснель Зайтеґассе
австрійського періоду (німецькою) Fresnel Seite Gasse
польського періоду (польською) Fresnela boczna, Mydlarska, świetego Michała
радянського періоду (українською) Святого Михайла, Брусилова, Костюшка бічна, Сельробівська
радянського періоду (російською) Святого Михаила, Брусилова, Костюшко боrовая, Сельробовская
Загальні відомості
Протяжність 90 м
Координати початку 49°50′22″ пн. ш. 24°01′28″ сх. д. / 49.8395056° пн. ш. 24.0245417° сх. д. / 49.8395056; 24.0245417Координати: 49°50′22″ пн. ш. 24°01′28″ сх. д. / 49.8395056° пн. ш. 24.0245417° сх. д. / 49.8395056; 24.0245417
Координати кінця 49°50′19″ пн. ш. 24°01′25″ сх. д. / 49.8388083° пн. ш. 24.0236806° сх. д. / 49.8388083; 24.0236806
Поштові індекси 79007[1]
Транспорт
Рух двосторонній
Покриття бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки № 8[2]
Медичні заклади медична клініка «Естет-центр»
Поштові відділення ВПЗ № 7 (вул. Гребінки, 6)[1]
Забудова класицизм, польський та радянський конструктивізм 1930-1970-х років
Зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа

Ву́лиця Юрія Дрогобича — невеличка вулиця в Галицькому районі міста Львова, неподалік від історичного центру. Починається від вулиці Костюшка та закінчується глухим кутом — брамою, що відмежовує вулицю від внутрішнього подвір'я житлових будинків № 28,30,32 на вулиці Дорошенка.

Назва[ред. | ред. код]

  • 1827 — 1871 роки — Фреснеля бічна або на австрійський манер Фреснель Зайтеґассе, на честь генерала австрійської кавалерії Генеквіна фон Фреснеля.
  • 1871 — 1885 роки — Миловарна.
  • 1885 — 1942 роки — Святого Міхала.
  • 1942 — 1944 роки — Мікаельштрассе.
  • 1944 — 1946 роки — Святого Михайла.
  • 1946 — 1950 роки — Брусилова, на честь Олексія Брусилова російського військового діяча, Верховного головнокомандувача Збройних сил Царської Росії.
  • 1950 — 1963 роки — Костюшка бічна, на честь польського офіцера, інженера-фортифікатора, політичного діяча Речі Посполитої, учасника Американської революції та керівник національно-визвольного повстання 1794 року, національного героя Польщі, Білорусі, Литви та Сполучених Штатів Тадеуша Костюшка.[3]
  • 1963 — 1993 роки — Сельробівська, на честь Українського селянсько-робітничого соціалістичного об’єднання — політичної партії радянофільського спрямування, заснованої в Галичині у 1920-х роках.
  • від 1993 року — сучасна назва вулиця Юрія Дрогобича, на честь Юрія Дрогобича, русинського вченого епохи Відродження, освітнього діяча, поета, філософа, астронома та астролога.[4][5]

Забудова[ред. | ред. код]

В забудові вулиці Юрія Дрогобича присутні стилі — класицизм, польський та радянський конструктивізм 1930-1970-х років.[6] Один з будинків є пам'яткою архітектури місцевого значення:

№ 3. В цьому будинку на початку ХХ століття мешкав цісарський радник, лікар,[7] завідувач єврейського шпиталю у Львові Генрик Мерер.[8] Приміщення першого поверху будинку нині займає магазин жіночого одягу «Берфіні».

№ 4. Триповерховий житловий будинок у якому до 1939 року містився український літографічний заклад Андрейчина[9] та фабрика друкарських фарб, у 1950-х роках тут діяла фабрика конвертів.[10] Тепер в будинку міститься готель «Блюм» та кафе української і європейської кухні з однойменною назвою.

№ 5. Приміщення першого поверху будинку нині займають прокат костюмів «Маджестік», офіс туристичної фірми «Resort Travel», шоурум «Склад».

№ 6. На першому поверсі будинку міститься медична клініка «Естет-центр».

№ 7. (інша адреса — вулиці Дорошенка, 26). Триповерхова офісна будівля споруджена у 1970-х роках. Тут від радянських часів розташована автоматична телефонна станція та інформаційно-довідкова служба львівської МТМ (тепер Львівської філії ПАТ «Укртелеком»).

№ 8. Декілька одно- та двоповерхових будинків, об'єднані спільне подвір'я. Тут у 1940-1950-х роках розташовувалася артіль «імені 7 Листопада» львівського облліспромсоюзу, що спеціалізувалася на виготовленні та реставрації художніх меблів.[11] Будинки є пам'яткою архітектури місцевого значення під охоронним № 1031-М.[2] Тепер тут веломагазин-майстерня «СпортЦех»[12] та хоум-лаунж-кафе «ЛампаДа».

№ 9. Триповерховий житловий будинок.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]