Вулиця Загірна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Загірна
Львів
Церква Святого Великомученика Димитрія
Церква Святого Великомученика Димитрія
Церква Святого Великомученика Димитрія
Місцевість Збоїща
Район Шевченківський
Колишні назви
1 травня
радянського періоду (російською) 1 мая
Загальні відомості
Протяжність 1640 м
Координати початку 49°52′33″ пн. ш. 24°02′55″ сх. д. / 49.875861° пн. ш. 24.048694° сх. д. / 49.875861; 24.048694
Координати кінця 49°52′32″ пн. ш. 24°03′35″ сх. д. / 49.875611° пн. ш. 24.059944° сх. д. / 49.875611; 24.059944 та 49°52′31″ пн. ш. 24°03′29″ сх. д. / 49.875333° пн. ш. 24.058222° сх. д. / 49.875333; 24.058222
поштові індекси 79037[1]
Транспорт
Рух двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі № 1-73[2]
Храми Храм святого Великомученика Димитрія
Поштові відділення ВПЗ № 37 (вул. Богдана Хмельницького, 257)[1]
Забудова садибна малоповерхова, конструктивізм[3]
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap w170142829
Мапа
Мапа

Вулиця Загірна — вулиця у Шевченківському районі міста Львів, місцевість Старі Збоїща. Пролягає від вулиці Очеретяної, розгалужується на два майже паралельні відтинки, один з яких закінчується вулицею Мурованою, другий — глухим кутом. Прилучаються вулиці Розточчя (двічі) та вулиця Творча.

Історія та забудова[ред. | ред. код]

Вулиця виникла у складі селища Збоїща, не пізніше 1952 року отримала назву вулиця 1 травня, на честь Дня міжнародної солідарності трудящих. Сучасну назву вулиця має з 1964 року.

Забудована переважно одно- та двоповерховими садибами різних часів, є кілька конструктивістських будинків 1930-х років, зокрема, № 23 і № 44[4]. Під № 31 розташований комплекс будівель автогаражного кооперативу «Фенікс», а також цей номер має житловий будинок, розташований по вулиці Загірній трошки нижче кооперативу.

Під № 28а розташована церква святого Великомученика Димитрія, що належить УГКЦ. Храм, який був парафіяльним для мешканців селища Збоїща, зведений у 18111813 роках на місці давньої церкви, яка у свою чергу була збудована на початку XVII столітті на кошти, що заповів львівський купець Костянтин Корнякт. Стара церква була дерев'яною, тому восени 1648 року вона згоріла, проте вже до 1655 року парафіяни відбудували церкву[5]. У 1701 році церкву передали греко-католицькій громаді, наприкінці XVIII століття, ймовірно, у 1790-х роках, парафію ліквідували[5]. У 1811 році, коштом тодішнього дідича Збоїщ Яна (Івана) Нікоровича, почалося будівництво нової, мурованої церкви. Під час першої світової війни церкву пошкодив російський гарматний снаряд, рештки якого можна побачити у стіні сучасної церкви. У 1974 році проведено капітальну реконструкцію церкви, у 1980-х роках пройшов ремонт фундаменту дзвіниці, під час якого виявлено рештки старого церковного цвинтаря[5]. У 2009 році біля церкви почалося спорудження хрестів-станцій Хресного шляху.

Церква однонавова, базилікального типу, з двоярусним фасадом, розчленованим пілястрами доричного ордеру[6]. Частково зберігся іконостас, датований 1733 роком, який до встановлення у цій церкві знаходився у храмі Введення в Храм Пресвятої Богородиці на сучасній вулиці Гайдамацькій. В іконостасі також збереглася ікона «Святий Димитрій» (1693 рік) роботи галицького маляра Івана Рутковича[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 27 лютого 2024.
  2. Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 27 лютого 2024.
  3. 1243 вулиці Львова, 2009, с. 477.
  4. а б Довкола Високого Замку, 2010, с. 231.
  5. а б в Оксана Войтко. Храм святого Великомученика Димитрія у Львові УГКЦ. velychlviv.com. Духовна велич Львова. Архів оригіналу за 3 січня 2017. Процитовано 30 травня 2017.
  6. Довкола Високого Замку, 2010, с. 230.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]