Вулиця Заньковецької (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Заньковецької
Київ
Вулиця Заньковецької Київ 2011 01.JPG
Місцевість Садиба Мерінга
Район Печерський
Назва на честь М. К. Заньковецької
Історичні відомості: колишні назви
Мерінгівська, Фірдоусі
Загальні відомості
Протяжність 230 м
Координати початку 50°26′51″ пн. ш. 30°31′34″ сх. д. / 50.447528° пн. ш. 30.526222° сх. д. / 50.447528; 30.526222Координати: 50°26′51″ пн. ш. 30°31′34″ сх. д. / 50.447528° пн. ш. 30.526222° сх. д. / 50.447528; 30.526222
Координати кінця 50°26′44″ пн. ш. 30°31′27″ сх. д. / 50.445611° пн. ш. 30.524306° сх. д. / 50.445611; 30.524306
Поштові індекси 01001
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro First Line logo.svg «Хрещатик»
Рух односторонній
Покриття асфальт
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
commons:Вулиця Заньковецької у Вікісховищі

Ву́лиця Занькове́цької — вулиця в Печерському районі міста Києва, місцевість Садиба Мерінга. Пролягає від вулиці Архітектора Городецького до Лютеранської вулиці.

Прилучається вулиця Станіславського.

Історія[ред. | ред. код]

Вулиця виникла у 90-ті роки XIX століття під назвою Мерінгівська — на честь професора медицини Київського університету Федора Федоровича Мерінга (18221887, похований на кладовищі Аскольдова могила), по території колишньої садиби якого прокладено вулицю. З 1937 року — вулиця Фірдоусі[1][2], на честь класика перської літератури X — XI століття Фірдоусі. Сучасна назва на честь української актриси М. К. Заньковецької — з 1944 року[3].

Пам'ятники архітектури[ред. | ред. код]

  • буд. № 4 — прибутковий житловий будинок в стилі історизм (19131914), архітектор П. Андрєєв.
  • буд. № 5/2 — житловий будинок, другий будинок кооперативу «Радянський лікар». Зведений у 19311936 роках у стилі конструктивізм архітектором П. Альошиним за участю архітектора О. Колесниченка.
  • буд. № 6 — прибутковий житловий будинок у стилі модерн (1914 р.) Архітектор Мартин Клуг.
  • буд. № 7 — житловий будинок 1904 року. Зведений архітектором О. Вербицьким у стилі модерн.
  • буд. № 10/7 — житловий будинок 1901 року. Зведений архітектором М. Казанським у стилі історизм. У 1950 році будинок був реконструйований за проектом архітектора Б. Приймака.

Видатні особи, пов'язані з вулицею Заньковецької[ред. | ред. код]

У будинку № 4 у 19511960 роках проживав артист І. С. Паторжинський. У будинку № 5/2 мешкали мистецтвознавець, ректор Київського художнього інституту І. Врона (1950-ті роки), поетеса Н. Забіла (195080-ті роки), архітектор Є. Катонін (194050-ті роки), академік АН УРСР О. Макарченко (1950-ті роки), академік АН УРСР М. Пасічник (1960-ті роки — 1996), письменник Ю. Смолич (19521976 роки). У будинку № 7 проживали поетеса Анна Ахматова (1910 або 1911 р.) та письменник Д. Прилюк (19761987 роки), у будинку № 10/7 — радянський письменник Ілля Еренбург (19181919 роки)

Пам'ятники та меморіальні дошки[ред. | ред. код]

Втрачені будівлі[ред. | ред. код]

  • буд. № 8 — театр Київського військового округу (не зберігся; остання реконструкція і розширення в 1938 році, архітектор Й. Каракіс)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Постанови президії Київської міської Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів від 29 липня 1937 року №№ 797/6, 797/8, 797/10 / Список перейменованих вулиць м. Києва за 1937 рік // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 1, спр. 10343, арк. 54. Архівовано з першоджерела 3 липня 2013.
  2. Перейменування вулиць // «Більшовик». — 1937. — 14 серпня.
  3. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 38, арк. 65–102. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.

Джерела[ред. | ред. код]