Вулиця Кирила і Мефодія (Мінськ)
Вулиця Кирила і Мефодія Білорусь | |
|---|---|
 | |
| Населений пункт | Мінськ |
| Назва на честь | Кирило і Мефодій |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 190 м |
| Координати | 53°54′19″ пн. ш. 27°33′24″ сх. д. / 53.90531700002777171° пн. ш. 27.55678800002777962° сх. д.Координати: 53°54′19″ пн. ш. 27°33′24″ сх. д. / 53.90531700002777171° пн. ш. 27.55678800002777962° сх. д. |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | ↑59195 ·R (Мінськ) |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Кирила і Мефодія у Вікісховищі | |
Вулиця Кирила і Мефодія (раніше Велика Бернардинська, Монастирська, Бакуніна) — вулиця в Центральному районі Мінська .
Розташування[ред. | ред. код]
Вулиця розташована в історичному Верхньому місті. Орієнтована з південного заходу на північний схід. Починається від площі Свободи, спускається в напрямку Свіслочі до перетину з вулицею Зибіцькою.
Історія[ред. | ред. код]
.jpg)
Вулиця є однією з найстаріших у Мінську[1] . На території комплексу монастиря бернардинів, в районі вулиці Кирила і Мефодія в 2010–2013 роках активно проводилися археологічні роботи, в ході яких було виявлено ділянку вулиці, яка з XI — XII століть проходила від р. Свіслоч в напрямку Бернардинського монастиря, завдяки чому було уточнено місце розташування осередку стародавнього Мінська — території, де жили ремісники, торговці. Також були знайдені речі XI — XIV століть[1] .
Перші відомі будівлі датуються початком XVI століття, коли забудовувався район Верхнього міста[2] . Історична назва вулиці — Велика Бернардинська, в 1866–1922 роках називалася Монастирська внаслідок розташування на вулиці релігійних будівель[2] .
У 1893 році за вулиці була прокладена лінія конки . У 1922 році вулиця була перейменована на честь російського революціонера-анархіста Михайла Олександровича Бакуніна .
.jpg)
У 1929 році на місці конки проклали першу в місті лінію трамвая, яку запустили в ніч з 8 на 9 жовтня . Трамвай рухався з вулиці Бакуніна (суч. Кирила і Мефодія) за давніми маршрутами конки, по дерев'яному Новому мосту через Свіслоч (не зберігся)[3] . Після війни біля цього мосту німців змусили вирити велику яму. Потім перед нею розстріляли близько 70 фашистів і там же поховали. У 1956 році лінія трамвая на вулиці була ліквідована.
У 1990 році вулиця була перейменована на честь просвітителів і творців слов'янської писемності братів Кирила і Мефодія .[1] .
Забудова[ред. | ред. код]
_06.jpg)
Непарна сторона[ред. | ред. код]
- № 3 — Свято-Духівський кафедральний собор (колишній костел бернардинок; 1642 — 1648)
- № 5 — житловий корпус монастиря бернардинок (1642–1648)
- № 7 — флігель (1730-і роки)
Парна сторона[ред. | ред. код]
- торгові ряди (1810–1817)
- № 4 — костел Святого Йосипа (друга половина XVII століття)
.jpg)
- № 8д — Музей мінської конки
- № 8 — флігель колишнього монастиря бернардинів (1817)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Улица Кирилла и Мефодия. Улицы города. Минск старый—новый. Архів оригіналу за 6 лютого 2013. Процитовано 26 січня 2013.
- ↑ а б Вуліца Кірыла і Мяфодзія. Гісторыя цэнтра. КУП «Мінская Спадчина». Архів оригіналу за 7 лютого 2013. Процитовано 26 січня 2013.
- ↑ С. Крапивин (8 жовтня 2011). Трамвай "в часы, известные одним посвященным". TUT.BY. Архів оригіналу за 6 лютого 2013. Процитовано 26 січня 2013.
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вулиця Кирила і Мефодія (Мінськ) |
