Вулиця Кушевича

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Кушевича
Львів
Вулиця Кушевича у Львові
Вулиця Кушевича у Львові
Місцевість Підзамче
Район Шевченківський
Назва на честь Серафима Кушевича
Колишні назви
Кушевича Самуїла, Клубна
польського періоду (польською) Kuszewicza Samuela
радянського періоду (українською) Клубна
радянського періоду (російською) Клубная
Загальні відомості
Протяжність 120 м
Координати початку 49°51′04″ пн. ш. 24°01′33″ сх. д. / 49.8511556° пн. ш. 24.0259389° сх. д. / 49.8511556; 24.0259389Координати: 49°51′04″ пн. ш. 24°01′33″ сх. д. / 49.8511556° пн. ш. 24.0259389° сх. д. / 49.8511556; 24.0259389
Координати кінця 49°51′07″ пн. ш. 24°01′33″ сх. д. / 49.8519639° пн. ш. 24.0259833° сх. д. / 49.8519639; 24.0259833
Поштові індекси 79019[1]
Транспорт
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Навчальні заклади львівська філія Європейського університету, львівська філія Київського національного університету культури і мистецтв
Заклади культури Міський палац культури імені Гната Хоткевича
Поштові відділення ВПЗ № 19 (вул. Замарстинівська, 30)[1]
Забудова історизм, конструктивізм
Зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа

Ву́лиця Кушевича — невеличка вулиця в Шевченківському районі Львова, в місцевості Підзамче, що сполучає вулиці Долинського та Лемківську.

Історія та назва[ред. | ред. код]

Вулиця виникла на початку ХХ століття й до 1946 року — вулиця Самуїла Кушевича, названа так на честь бурмистра Львова та мемуариста XVII століття Казимира Самуїла Кушевича. Упродовж 19461993 років — вулиця Клубна, через розташування на ній клубу Львівського трамвайно-тролейбусного управління (клуб «трамвайників», нині — Міський палац культури імені Гната Хоткевича). У 1946 році частину вулиці Кушевича приєднали до сусідньої вулиці Лімановського[2] та перейменували на честь львівського художника епохи бароко Луки Долинського[3]. Свою теперішню назву — Серафима Кушевича ця невеличка вулиця отримала у 1993 році, на честь українського священика з Волині Серафима Кушевича[4], розстріляного 3 грудня 1937 року в радянському концтаборі «БелБалтЛаг».[5]

Забудова[ред. | ред. код]

Вулиця забудована кам'яницями, спорудженими у першій половині XX століття у стилі історизму, присутній також й польський конструктивізм (буд. № 1).[6]

№ 1. — міський палац культури імені Гната Хоткевича, збудований у 19341938 роках за проектом архітекторів Тадеуша Врубеля та Леопольда Карасинського в стилі функціоналізму[7] як клуб спілки працівників комунальних служб міста Львова.[8] У міжвоєнний період в приміщенні тодішнього клубу діяли звуковий кінотеатр «Світовид»[9][10] та управа третьої міської дільниці.[11] Під час німецької окупації тут певний час функціонував юденрат — орган управління єврейської громади у гетто.[12] Щодо назви установи, то вона змінювалася неодноразово, так, зокрема від 1946 року — робітничий клуб, у 1970-х роках — клуб Львівського трамвайно-тролейбусного управління (клуб «трамвайників»), у 1980 році перейменований на Палац культури працівників місцевої промисловості комунально-побутових підприємств імені Героя Радянського Союзу М. І. Кузнецова[13], а вже на початку 1990-х років отримав сучасну назву — міський палац культури імені Гната Хоткевича.[7] Від 2000 року палац є членом європейської асоціації установ вільного часу.

2018 року львівські архітектори організації «Urbanideas» напрацювали проект облаштування багатофункціонального громадського простору на площі перед входом до палацу культури імені Гната Хоткевича, де можна буде відпочити та провести будь-який культурний захід.[14]

№ 5. — будинок споруджений у 19051907 роках у стилі пізньої сецесії для потреб 5-ї цісарсько-королівської гімназії, що була заснована 1889 року при Бернардинському монастирі.[15] Пізніше — 5-а міська народна гімназія імені Гетьмана Станіслава Жолкевського.[16] Цю гімназію відвідувало багато русинської (української) молоді, оскільки заклад був розташований на передмісті. Зокрема, тут здобув освіту відомий український композитор Василь Барвінський.[15] За радянських часів, упродовж 19441991 років, у приміщенні колишньої гімназії спочатку діяла партійна школа при львівському обкомі КП(б)У[17], згодом республіканський технікум кінематографії у Львові. Від часів незалежності тут містяться львівська філія Київського національного університету культури і мистецтв та від 2000 року — львівська філія Європейського університету.[15]

№ 7. — цю адресу мали два будинки: двоповерховий житловий будинок та одноповерхове нежитлове приміщення, збудовані на початку ХХ століття. У 2015-2017 роках нежитлове приміщення було розібране, натомість, до житлової двоповерхівки прибудовано дев'ятиповерховий житловий будинок (вул. Лемківська, 9а) з приміщеннями комерційного призначення.

Меморіали, пам'ятні та меморіальні таблиці[ред. | ред. код]

16—17 травня 1936 року в приміщенні клубу спілки працівників комунальних служб міста Львова (нині — міський палац культури імені Гната Хоткевича) відбувався так званий антифашистський конгрес діячів культури Західної України, Західної Білорусії та Польщі[13], що перебували під впливом лівих політичних сил — КПЗУ та КПП[pl]. 1956 року цю подію було відзначено меморіальною таблицею, що була встановлена біля центрального входу до будинку.[18] На початку 1990-х років демонтована.

За тильним фасадом будівлі, ближче до зупинки громадського транспорту на проспекті Чорновола, розташований меморіал жертвам львівського ґетто 19411943 років, відкритий 1992 року (скульптори Луїза Штернштейн, Юрій Шмуклер, архітектор Василь Пліхівський).[19]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України: Львів-19
  2. Довкола Високого Замку, 2010, с. 140
  3. Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001, с. 45
  4. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова... — С. 33.
  5. Новомученики и Исповедники Русской Православной Церкви XX века (рос.)
  6. 1243 вулиці Львова... — С. 446.
  7. а б Богданова Ю. Вул. Кушевича, 1 — міський палац культури імені Гната Хоткевича
  8. Medyński A. Lwów: ilustrowany przewodnik dla zwiedzających... — S. 82
  9. Ilustrowany informator miasta Lwowa... — S. 14.
  10. Ґєршевська Б. З історії культури кіно у Львові 1918-1939 років... — С. 35.
  11. Ilustrowany informator miasta Lwowa... — S. 15.
  12. Дім працівників громади: пам'ятка міжвоєнної робітничої культури Львова
  13. а б Драк М. Революції безсмертя. Місцями революційної слави на Львівщині... — С. 64.
  14. Родак К. Львівські архітектори розробили проект громадського простору біля палацу Хоткевича
  15. а б в Інформація взята з анотаційної таблиці, що встановлена на фасаді будинку
  16. Ilustrowany informator miasta Lwowa... — S. 17.
  17. Дудыкевич... — С. 122
  18. Мельник І., Масик Р. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова... — С. 301.
  19. Мельник І., Масик Р. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова... — С. 300.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Ґєршевська Б. З історії культури кіно у Львові 1918-1939 років. — Львів : журналу «Ї», 2004. — С. 35. — ISBN 966-7790-07-Х.
  • Драк М. Революції безсмертя. Місцями революційної слави на Львівщині. — Львів : Каменяр, 1977. — С. 48.
  • Дудыкевич Б. Справочник. Львов. — Львів : Вільна Україна, 1949. — 200 с. (рос.)
  • Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939-2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 446. — ISBN 978-966-2154-24-5.
  • Мельник Б. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 33, 83, 84, 110. — ISBN 966-603-115-9.
  • Мельник І., Масик Р. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — 320 с. — ISBN 978-617-629-077-3.
  • Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939. — Lwów, 1939. — 146 s. (пол.)
  • Medyński A. Lwów: ilustrowany przewodnik dla zwiedzających / Aleksander Medyński. — Wyd. 2, przejrz. i uzupeł. — Lwów, 1937. — 216 s. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]