Лабораторна вулиця (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Вулиця Лабораторна (Київ))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лабораторна вулиця
Київ
На перехресті з Предславинською вулицею
Місцевість Нова Забудова
Район Голосіївський, Печерський
Назва на честь артилерійської лабораторії
Колишні назви
вул. Ульянових
Загальні відомості
Протяжність 720 м
Координати початку 50°25′34″ пн. ш. 30°31′19″ сх. д. / 50.426250° пн. ш. 30.522194° сх. д. / 50.426250; 30.522194Координати: 50°25′34″ пн. ш. 30°31′19″ сх. д. / 50.426250° пн. ш. 30.522194° сх. д. / 50.426250; 30.522194
Координати кінця 50°25′25″ пн. ш. 30°30′45″ сх. д. / 50.423806° пн. ш. 30.512528° сх. д. / 50.423806; 30.512528
поштові індекси 03150
Транспорт
Найближчі станції метро  «Палац «Україна»»
Покриття асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 10859
У проєкті OpenStreetMap r422367
Мапа
Мапа
CMNS: Лабораторна вулиця у Вікісховищі

Лаборато́рна ву́лиця — вулиця в Печерському i Голосіївському районах міста Києва, місцевість Нова Забудова. Пролягає від вулиці Василя Тютюнника до Ямської вулиці.

Прилучаються вулиці Предславинська, Велика Васильківська, Антоновича і Казимира Малевича.

Історія[ред. | ред. код]

Вулиця виникла в першій половині XIX століття під такою ж назвою (від артилерійської лабораторії, розташованої поблизу початку вулиці). У 1928 році з нагоди 25-річчя проведення II з'їзду РСДРП і на відзнаку перебування у Києві в 19031904 роках сім'ї Ульянових: брата Володимира Ілліча Леніна — Дмитра Ілліча, сестер Ганни Іллівни[ru] і Марії Іллівни, матері Марії Олександрівни отримала назву вулиця Ульянових[1] (підтверджено 1944 року[2]).

Сестри і мати жили на цій вулиці в будинку № 12, у якому в радянський час знаходився Музей-квартира родини Ульянових (будинок знесено 2004 року).

У будинку № 11 жила тітка Лесі Українки — Олена Антонівна Косач. Тут оселилися родина Судовщикових, зокрема Олександра Євгеніївна, українська письменниця, відоміша під псевдонімом Грицько Григоренко (1867–1924). Тут збиралися члени літературного гуртка «Плеяда». Історичну назву вулиці відновлено 2009 року[3].

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Установи та заклади[ред. | ред. код]

  • Інститут східних мов Київського національного лінгвістичного університету (№ 5/17)
  • Ліберальна партія України (№ 11)
  • Педагогічне видавництво «Плеяди» (№ 26а)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Протокол засідання Президії Київської Міської Ради ІХ скликання від 6 липня 1928 року Ч. 52, п. 937 «Про відзначення 25-ти річчя ІІ З’їзду РСДРП та 10-ти річчя КПбУ» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 1. Спр. 463. Арк. 291, 295зв, 296. [Архівовано з першоджерела 2 листопада 2015.]
  2. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
  3. Рішення Київської міської ради від 13 жовтня 2009 року № 506/2575 «Про перейменування вулиці у Голосіївському, Печерському районах міста Києва» // Хрещатик. — 2009. — № 176 (3622). — 15 грудня. — С. 7. [Архівовано з першоджерела 18 лютого 2013.]
  4. У Києві знесли пам’ятку XIX століття, яку суди визнали «неавтентичною». Архів оригіналу за 10 листопада 2019. Процитовано 13 листопада 2019. 

Джерела[ред. | ред. код]