Вулиця Літерату
Літерату Литва  | |
|---|---|
| лит. Literatų gatvė | |
_Vilnius.jpg) | |
| Населений пункт | Вільнюс |
| Назва на честь | літератор |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 140 м |
| Координати | 54°40′56″ пн. ш. 25°17′25″ сх. д. / 54.682222222222° пн. ш. 25.290277777778° сх. д. |
| Поштові індекси | LT-01125 |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | ↑1529146 ·R (Вільнюс) |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Літерату у Вікісховищі | |
Вулиця Літерату — одна з найстаріших вулиць у Старому місті Вільнюса, найбільш відома своїми стінами, прикрашеними витворами мистецтва, пов'язаними з письменниками та поетами[1]. Вулиця Літерату межує з вулицями Пілієс, Русу та Андрюс Волано. Має сім будинків. Вулиця вимощена каменем.
Свою назву вулиця отримала через розміщені на ній друкарні, книгарні, антикварні лавки 14–16 ст. В кінці вулиці Літерату стояла «Покровська» церква, тому вулиця отримала назву «Покровська»[2]. Письмові згадки про будинки на цій вулиці датуються XVII ст.
Кутовий двоповерховий будинок, що виходив на вулицю Пілієс, належав бургомістру Ляховичюсу та його спадкоємцям, а пізніше родині Ромеряї. Це типовий купецький будинок із внутрішнім двориком, який вирізняється унікальними масивними архітектурними формами.
На іншому боці вулиці кутовий будинок, що виходив на вулицю Пілієс (вулиця Пілієс 30/вулиця Літерату 2), і сусідній будинок (вулиця Літерату 4) належали родині золотарів. Наприкінці ХІХ століття їх перебудували на триповерховий будинок з мансардами.
Бутинок номер 5 по вулиці Літерату, збудований у 18 — наприкінці 19 ст. Спочатку він належав Пячеським. Тут виріс знаменитий Філарет Казімєж Пясецький, там збиралися Філарети. Саме в цьому будинку в 1823 році Адам Міцкевич жив у Пясецьких[2]. У верхній частині арки, що веде у двір цього будинку, встановлено меморіальну дошку Адаму Міцкевичу з написом польською мовою, внизу, обабіч арки, меморіальні дошки з написами литовською та російською мовами.
За вулецею Літерату, 6 починається невисока кам'яна стіна, за якою з кінця XVIII століття розташовувався ботанічний сад Вільнюського університету, заснований Жаном-Емануелем Жілібером.
На вулиці Літерату 8 у 17 ст. працювали друкарні Данила Ленчікіса та Йонаса Карцанаса. Сусідній будинок перебудовано з кальвіністської дзвіниці з брамою. Пізніше цей будинок належав Вільнюському університету[3].
Вулиця Літерату, 9 — кутовий будинок, що складається з кількох корпусів і має подвір'я складного плану. В одному з корпусів цього будинку 1815 року побудовано готель Баджорай. Поряд з готелем були стайня та сарай для карет. Пізніше будинок належав генералу Пузині, який здавав його в оренду. Там жили професори Вільнюського університету Кароліс Мозеліс, Августас Шустеріс та інші[4]. У 1921 році цей будинок придбала друкарня «Швитуриос», згодом тут був створений гуртожиток для хлопчиків «Жибурелис», а з 1933 року студентська стипендія.
У 2008 ріоці на вулиці Літерату започатковано творчий проект (авторства Д..Буткєнє, Е.Вертєйкалтє) згідно з яким на стінах вулиці повісили пам'ятні дошки, пов'язані з письменниками, які жили та творили у Вільнюсі, а також іноземними письменниками, які відвідували Вільнюс[1].
Від початку проекту вуличну стіну заповнили 225 присвят письменникам.
Художника Адомас Мензіблокіс написав картину "Вулиця Літерату 1925 року".
Литовський поет Аїдас Марченас написав вірш присвячений вулиці Літерату.
- ↑ а б Mykolas (19 червня 2018). Literatų gatvės projekto pristatymas. Literatų gatvės projektas (lt-LT) . Процитовано 8 лютого 2025.
- ↑ а б Literatų gatvė | Go Vilnius. www.govilnius.lt (лит.). Процитовано 9 лютого 2025.
- ↑ Vladas Drėma. Dingęs Vilnius. Vilnius: Versus Aureus, 2013. ISBN 978-9955-34-401-8.
- ↑ Morta Baužienė. Pasižvalgymas po senojo Vilniaus mūrus. Vilnius: Savastis, 2012. ISBN 978-9986-420-89-7.
