Вулиця Максима Берлинського

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Максима Берлинського
Київ
Улица Максима Берлинского Киев 2013 02.JPG
Вулиця Максима Берлинського
Місцевість Сирець
Район Шевченківський
Назва на честь М. Ф. Берлинського
Колишні назви
882-а Нова, Армавірська, Максима Берлінського
Загальні відомості
Протяжність 920 м
Координати початку 50°28′20″ пн. ш. 30°26′22″ сх. д. / 50.472417° пн. ш. 30.439694° сх. д. / 50.472417; 30.439694Координати: 50°28′20″ пн. ш. 30°26′22″ сх. д. / 50.472417° пн. ш. 30.439694° сх. д. / 50.472417; 30.439694
Координати кінця 50°28′49″ пн. ш. 30°26′37″ сх. д. / 50.48028° пн. ш. 30.443833° сх. д. / 50.48028; 30.443833
Поштові індекси 04060
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro Third Line logo.svg «Дорогожичі»,
Kiev Metro Third Line logo.svg «Сирець»
Тролейбуси Тр 23 (по вулиці Щусєва);
6 (по Ризькій вулиці);
19 (по вулиці Ольжича)
Найближчі залізничні станції з. п. Сирець
Рух односторонній, від вул. Ольжича до Ризької
Покриття асфальтове
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі Спорткомплекс «Сирець»
Державні установи Державна науково-педагогічна бібліотека України
Заклади культури бібліотека ім. Котляревського (№ 4)
Аптеки «Інтерфарм» (№ 15)
Парки Сирецький парк
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 10084
У проєкті OpenStreetMap r2177712
На карті Map6ep.png
На карті населеного пункту
Мапа
CMNS: Вулиця Максима Берлинського на Вікісховищі

Ву́лиця Макси́ма Берли́нського[1] — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Сирець. Пролягає від Ризької вулиці до вулиці Ольжича.

Прилучаються вулиці Щусєва, Юрія Глушка, Володимира Сальського.

Історія[ред. | ред. код]

Виникла наприкінці 1940-х років, мала назву 882-а Нова вулиця, з 1953 року — Армавірська[2], на честь міста Армавір. Сучасна назва на честь Максима Берлинського, одного з перших дослідників історії Києва, археолога, педагога — з 1962 року[3].

Збереглась забудова 1940-х років, частина будинків зведена німецькими військовополоненими Сирецького табору (№ 62)

Пам'ятники та меморіальні дошки[ред. | ред. код]

На будинках № 6 та № 27 встановлено анотаційні дошки, на честь історика Максима Берлинського, на честь якого названо вулицю. Дошки виготовлено з граніту (архітектор Валентина Шевченко), відкрито у лютому 1966 року.

Також біля будинку № 9, де раніше розташовувалося будівельне технічне училище № 24 (зараз тут Державна науково-педагогічна бібліотека України), у 1959 році було встановлено пам'ятник В. І. Леніну[4], у 1991 році він був демонтований.

Пам'ятки історії[ред. | ред. код]

Зображення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. За текстом рішення 1962 року про найменування — вулиця Максима Берлінського.
  2. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 29 грудня 1953 року № 2610 «Про найменування міських вулиць» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 674, арк. 104–113. Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.
  3. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 30 грудня 1962 року № 2216 «Про найменування та перейменування вулиць і площ м. Києва» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 169, арк. 28–34. Архівовано з першоджерела 18 липня 2013.
  4. Памятники истории…, 1987, с. 21.

Джерела[ред. | ред. код]