Вулиця Мельника (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Мельника
Львів
Перехрестя вул. Мельника та Коновальця
Перехрестя вул. Мельника та Коновальця
Місцевість Новий Світ
Район Франківський
Назва на честь Андрія Мельника
Колишні назви
Кшижова бічна, Шимоновічув, Курмаркґассе, Шимоновичів, Раскової (част.), Шимоновичів, Черняховського
польського періоду (польською) Krzyżowa boczna, Szymonowiczów
радянського періоду (українською) Шимоновичів, Раскової, Шимоновичів, Черняховського
радянського періоду (російською) Шимоновичив, Расковой, Шимоновичив, Черняховского
Загальні відомості
Протяжність 454 м
Координати початку 49°49′55″ пн. ш. 24°00′07″ сх. д. / 49.8321306° пн. ш. 24.0020639° сх. д. / 49.8321306; 24.0020639Координати: 49°49′55″ пн. ш. 24°00′07″ сх. д. / 49.8321306° пн. ш. 24.0020639° сх. д. / 49.8321306; 24.0020639
Координати кінця 49°49′45″ пн. ш. 24°00′22″ сх. д. / 49.8292861° пн. ш. 24.0061694° сх. д. / 49.8292861; 24.0061694
Поштові індекси 79044[1]
Транспорт
Трамваї № 2[2]
Зупинки громадського транспорту «вул. Мельника»[2]
Рух двосторонній
Покриття бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки № 7,20[3]
Поштові відділення ВПЗ № 44 (вул. Чупринки, 84)[1]
Забудова сецесія, конструктивізм
Зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Вулиця Мельника (Львів) на Вікісховищі

Ву́лиця Ме́льника — вулиця у Франківському районі Львова, в місцевості Новий Світ та прямує від вулиці Антоновича до перехрестя з вулицями Генерала Чупринки та Моршинської, утворюючи перехрестя з вулицями Євгена Коновальця та Єфремова. Прилучаються вулиці Кокорудза та Квітнева.

Історія та назва[ред. | ред. код]

Забудова[ред. | ред. код]

У забудові вулиці Мельника переважають архітектурні стилі — сецесія, конструктивізм. Декілька будинків є пам'ятками архітектури місцевого значення:[3]

№ 1/3. Будинок із неоренесансним аттиком споруджений перед першою світовою війною для потреб XI міської математично-природничої гімназії імені Снядецьких[6] за проектом архітекторів Альфреда Захаревича та Юзефа Сосновського. На часі польського повстання 1918 року проти ЗУНР в будинку гімназії містився один з осередків спротиву польського студенства.[7] Від повоєнних часів (після 1945 року) тут діяли російська середня школа робітничої молоді № 2 та середня школа № 17 міського відділу народної освіти із російською мовою викладання.[8] Нині це львівська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 17.[9]

№ 5. Наріжний будинок споруджений 1909 року за проектом архітектора Кароля Ріхтмана-Рудневського. В будинку зберігся класичний вітраж овальної форми, видовжений по горизонталі. На тлі прямокутних модулів безбарвного скла розташована центрова композиція з рожево-червоних квітів та зелених листків шипшини.[10]

№ 6. Будівля колишньої бурси Товариства взаємодопомоги приватних службовців. Директором Товариства був Станіслав Якуб Баль, громадський діяч, педагог, директор Товариства взаємної допомоги приватних офіціалістів, публіцист. У міжвоєнний період тут містився дитячий садок для дітей учасників польсько-української війни 1918-1919 років. У повоєнний час тут також розташували дошкільну дитячу установу. Від початку 1960-х років це звичайний житловий будинок. Будинок бурси зберігся й донині, але значно перебудований та надбудований.[4]

№ 7. Вілла збудована у 1905 році в карпатському стилі з елементами сецесії, з гарними різьбленими верандами за проектом Августа Богохвальського на замовлення директора Міського театру Людвіка Геллера. Вілла є пам’яткою архітектури місцевого значення № 2680-м.[3] Нині тут міститься дитячий клуб «Медея» та гурток «Вокальний ансамбль „Перлинка“».[11]

№ 8-Б. Одноповерхова нежитлова будівля, яку планують реконструювати під офісно-торгове приміщення.[12]

№ 18. Спортивний комплекс «Україна» складається з палацу ігрових видів спорту та відкритих тенісних кортів. Будівництво кортів на вулиці Мельника тривало протягом 19251927 років і 3 липня 1927 року відбулося урочисте відкриття кортів. До появи кортів найбільше спричинився голова спортивного клубу «Погонь» граф Володимир Дідушицький та радник Казимир Бистжоновський. Корти належали спортивному клубу «Погонь». У 1929–1930 року, ближче до нинішньої вулиці Мельника, збудували стадіон на 1500 глядачів з ґрунтовим покриттям, який призначався для проведення спортивних ігор, зокрема, волейболу. Також до складу спорткомплексу «Поґоні» входили адміністративний двоповерховий будинок, невеликий трав’яний майданчик при ньому та стометрова бігова доріжка.[13]

1945 року спорткомплекс «Поґоні» перейшов у розпорядження профспілкового спортивного товариства «Спартак» і відтоді палац спорту мав назву «Спартак», а від нього 1987 року — до львівського фізкультурно-спортивного товариства «Україна».[13] 1985 року розібрано колишній адміністративний будинок, а на терені стадіону, за проектом архітекторів Мирослава Трача, Миколи Габреля та Олександра Казанцева, розпочали спорудження Палацу ігрових видів спорту, який завершено у 1986 році.[14] Вестибюль оздоблений керамічним панно на спортивну тематику (автори — М. Гладкий та А. Капиш). Проведено реконструкцію кортів.

За часів незалежності просторий зал палацу спорту «Україна» використовувався для проведення різноманітних міжнародних та регіональних промислових виставок.[13] До 2016 року палац спорту перебував у державній власності, а його власником було «Об'єднання профспілок Львівщини». Згодом був приватизований ТзОВ «Палац спорту Україна». У другій половині 2018 року розпочато реконструкцію палацу спорту. В проекті комплексу передбачено поле для міні-футболу, зали для спортивних та дитячих секцій, також працюватимуть класи дошкільного дитячого розвитку та два басейни. На місці кортів збудують нову частину спорткомплексу, а корти перенесуть на дах будівлі та адаптують їх для різних погодних умов.[15] Також передбачено будівництво з боку вул. Єфремова підземного паркінгу, розрахованого на 70 автомобілів.[16]

№ 20. Вілла є пам’яткою архітектури місцевого значення № 2681-м.[3] На початку 2010-х років тут містилося ательє-студія Тетяни Лупак та крамниця «Кокетка». Нині тут піцерія-бістро «Бона» та кондитерська «Тортюфель».

№ 21. Вілла споруджена у 1938 році в стилі функціоналізму на ділянці, що у 1935 року належала фундації імені М. Позовської. За радянських часів тут діяв дитячий садок, а сам будинок був на балансі Міністерства оборони, втім у 1990-х роках його продали.[17] Більше 15 років кам’яниця просто розвалюється.[18] У 2018 році забудовник — благодійний фонд «Лабораторія соціального новаторства» добудував новий поверх без погодження в управлінні архітектури, за що був оштрафований на значну суму. Нині благодійним фондом планується будівництво комплексу творчого центру дитини та юнацтва з розбудовою існуючого будинку.[19]

11 квітня 2013 року Львівська міська рада затвердила детальний план території району забудови, обмеженої вул. Андрія Мельника, Академіка Сергія Єфремова, Київською, Генерала Тараса Чупринки у складі з розробленою планувальною структурою забудови території, планом червоних ліній вулично-дорожньої мережі, схемою функціонального зонування території (планом зонування території) з визначенням містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, пропозиціями з інженерного забезпечення та захисту території, заходами щодо дотримання санітарно-гігієнічних, протипожежних нормативів, вимог з ліквідації аварійних ситуацій та реалізації детального плану території.[20]

Транспорт[ред. | ред. код]

Ще в 1907 році вулицею була прокладена трамвайна колія, яка відтоді діє безперервно.[21]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України: Львів-44
  2. а б Маршрути громадського транспорту м. Львова
  3. а б в г Список будинків — пам’яток архітектури м. Львова
  4. а б Вулиця Мельника
  5. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, С. 38-39
  6. Ilustrowany informator miasta Lwowa... — S. 17.
  7. Битва за Львів
  8. Дудыкевич Б. Справочник. Львов... — С. 121.
  9. СЗШ № 17 м. Львова
  10. Грималюк Р. Вітражі Львова кінця XIX — початку XX століття / Р. М. Грималюк; Інститут народознавства НАН України. — Львів: [б.в.], 2004. — С. 205. — ISBN 966-02-2844-9
  11. Дитячі клуби Франківського району
  12. Дуляба Н. Занедбану будівлю на вулиці Мельника перебудують під офіс і магазин
  13. а б в Вул. Мельника, 18 — спортивний комплекс «Україна»
  14. Вуйцик В., Липка Р. Зустріч зі Львовом: Путівник. — Львів: Каменяр, 1987. — С. 166.
  15. Родак К. У львівському «Палаці спорту» збудують два басейни і тенісні корти на даху
  16. Під Палацом спорту у Львові побудують підземний паркінг. Деталі
  17. Бобкова С. Вілла у Новому Світі за 1,5 мільйона доларів!
  18. Ляхович М. Будинок на вул. Мельника, 21
  19. На вул. Мельника збудують центр дитячої творчості — заціни проект
  20. ЛМР затвердила план забудови, обмеженої вул. Мельника, Єфремова, Чупринки
  21. http://www.lvivtrans.net/tram.php

Джерела[ред. | ред. код]

  • Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 81-82. — ISBN 978-617-629-077-3.
  • Дудыкевич Б. Справочник. Львов. — Львів : Вільна Україна, 1949. — С. 121. (рос.)
  • Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Мельника вул. // 1243 вулиці Львова. — Львів : Апріорі, 2009. — С. 329-330. — ISBN 978-966-2154-24-5.
  • Мельник Б. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 38-39. — ISBN 966-603-115-9.
  • Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939. — Lwów, 1939. — 146 s. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]