Вулиця Менцинського (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вулиця Менцинського
Львів
Вигляд з площі Генерала Григоренка

Вигляд з площі Генерала Григоренка
Місцевість нижня Городоцька
Район Галицький район
Назва на честь Модеста Менцинського
Історичні відомості: колишні назви
польського періоду (польською) Kołłątaja
радянського періоду (українською) Менжинського
радянського періоду (російською) Менжинского
Загальні відомості
Протяжність 140 м
Транспорт
Рух односторонній
Покриття бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Забудова історизм, сецесія, класицизм
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim

Ву́лиця Менци́нського — вулиця в Галицькому районі Львова, в районі долішньої частини вулиці Городоцької. Простягається від площі Генерала Григоренка на північ до вулиці Городоцької.

Забудова вулиці: історизм, сецесія, класицизм.

Історія назви[ред.ред. код]

Від 1827 року називалася Побригідська, оскільки виходила до колишнього монастиря бригідок, де на той час була відома львівська в'язниця «Бригідки»; від 1871 року — Бригідська (пол. Brygidzka); від 1895-го — Коллонтая (Kołłątaja) на честь польського політика та публіциста Гуґо Коллонтая. Існувала батярська пісня, де згадується вулиця: «На вулиці Коллонтая, файдулі, файдулі, фай, била баба пуліцая, файдулі, файдулі, фай…»[1]

У часи німецької окупації — Керкерштрассе, в 1950—1991 роках — Менжинського, на честь російського більшовицького діяча В'ячеслава Менжинського (1874—1934).

Сучасна назва — з 1991 року на честь українського оперного співака Модеста Менцинського.

Будинки[ред.ред. код]

Дім на вулиці Менцинського, 1 у Львові.

Перед Першою світовою війною, коли було споруджено прибутковий будинок № 5 на пл. Смольки з кінотеатром «Марисенька» (тепер театр «Воскресіння» на пл. Ген. Григоренка, 5, та будинок єврейської купецької гімназії на вул. Коллонтая, 8, площу Смольки та вулицю Коллонтая сполучив торговий пасаж Грюнерів, тепер він не існує[2].

У будинку № 1 у 1950—1960 роках була майстерня з ремонту меблів, у 1960—1980 рр. — ательє з пошиття портьєр та інформаційне бюро облкниготоргу «Книга поштою», в 90-х роках ХХ ст. — перший і єдиний у Львові спеціалізований магазин ляльок «Барбі». Нині тут міститься комп'ютерний «Нова-Центр» і крамниця «Джинси».

У будинку № 4 за Польщі була цегельня Шенфельда, від радянських часів працює кав'ярня та магазин автозапчастин і побутової хімії.

У будинку № 5 було єврейське благодійне товариство «Айшел Тора», тут була безкоштовна кухня для учнів львівських єшив. Коли товариство переїхало на нове місце, власник приміщення Мехел Мас влаштував тут синагогу[3].

За № 6 у польські часи виготовляли меблі Lakme, тепер тут бутик «Ілона» та крамниця італійського взуття «Колізей».

У будівлі № 8 за польських часів була єврейська купецька гімназія, гуртівня аптекарських товарів «Озон» і кравецьке ательє «Поступ». Будинок, як всі прибуткові будинки забудови 1880—1900-х років, мав велике подвір'я, де містилися численні склади та гуртовні, переважно єврейські. У радянський час на першому поверсі було розташоване ательє, де виготовляли меблі на замовлення. Нині — Львівський інститут економіки і туризму.

У будинку № 10 за польських часів були магазини канцелярського приладдя Гюттеля й електротехнічних товарів Тау, тепер — «Брокбізнесбанк» і кафе «Ліана».

У будинку № 12 була аптека Шимона Гая «Під золотим левом».

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]