Вулиця Митрополита Василя Липківського

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Митрополита Василя Липківського
Київ
Solomenka, Kiev, Ukraine.jpg
Місцевість Солом'янка
Район Солом'янський
Назва на честь митрополита Василя (Липківського)
Історичні відомості: колишні назви
Велика, Ігнатьєвська, Січневого повстання, Залізняка, Урицького
Загальні відомості
Протяжність 1,5 км
Координати початку 50°26′13″ пн. ш. 30°29′28″ сх. д. / 50.43694° пн. ш. 30.491361° сх. д. / 50.43694; 30.491361Координати: 50°26′13″ пн. ш. 30°29′28″ сх. д. / 50.43694° пн. ш. 30.491361° сх. д. / 50.43694; 30.491361
Координати кінця 50°25′55″ пн. ш. 30°28′22″ сх. д. / 50.432028° пн. ш. 30.473028° сх. д. / 50.432028; 30.473028
Поштові індекси 03035, 03680
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro First Line logo.svg «Вокзальна»
Автобуси А 69
Тролейбуси Тр 3
Маршрутні таксі Мт 171, 198, 231, 368, 507, 805
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі Торговельно-розважальний центр «Ультрамарин», Міністерство охорони навколишнього природного середовища України
зовнішні посилання
Код у реєстрі 10889
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
commons:Вулиця Митрополита Василя Липківського у Вікісховищі

Ву́лиця Митрополи́та Васи́ля Липкі́вського — вулиця в Солом'янському районі міста Києва, місцевість Солом'янка. Пролягає від площі Петра Кривоноса до Солом'янської площі.

Прилучаються вулиці Кудряшова, Георгія Кірпи, проїзд без назви до вулиці Кудряшова, вулиці Стадіонна, Кавказька, Кубанська, Патріарха Мстислава Скрипника і Сурикова.

Історія[ред. | ред. код]

Вулиця виникла у 80-х роках XIX століття як центральна магістраль Солом'янки та мала назву Велика (з кінця 1880-х років). У 1909 році вулицю перейменували на Ігнатьєвську — на честь київського генерал-губернатора в 18891896 роки графа Олексія Ігнатьєва. Також використовувалася назва вулиця Графа Ігнатьєва.

1924 року вулиці було надано назву вулиця Січневого повстання[1], на честь 6-тиріччя повстання київських робітників-залізничників проти Центральної Ради у січні 1918 року. Однак ця назва не призвичаїлася.

1926 року радянська влада перейменувала її на вулицю Урицького — на честь більшовика-революціонера Мойсея Урицького (назву підтверджено 1944 року[2]). Під час окупації міста у 1941—1943 роках — вулиця Залізняка, на честь гайдамамацького ватажка Максима Залізняка. Сучасна назва на честь митрополита Василя Липківського — з 2012 року.[3]

Забудова[ред. | ред. код]

Спочатку вулиця простягалася до сучасної Преображенської вулиці, проте в 1970-ті роки була скорочена до сучасних розмірів. Генеральну реконструкцію вулиці було проведено в 1960-ті роки, а в 1970-ті завершено існуючу забудову (на жаль, тоді було повністю знесено історичну забудову кінця XIX — початку XX століть, зокрема гарний триповерховий будинок під № 38). У 2000-х роках на початку вулиці було збудовано торговельно-розважальний центр «Ультрамарин», що дало новий імпульс розвитку магістралі.

На вулиці зберігся будинок № 29 — середня школа № 115, збудована в 1930-ті роки.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 77, б) Про день 6-их роковин боротьби Київського залізничого пролетаріяту проти Центральної Ради / Протокол засідання президії Киівського Губерніяльного Виконавчого Комітету 6-го склику від 9 лютого 1924 року № 6 // Державний архів Київської області, ф. Р-111, оп. 1, спр. 574, арк. 31, 31зв. (рос.) Архівовано з першоджерела 15 червня 2015.
  2. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 38, арк. 65–102. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
  3. Рішення Київської міської ради від 26 квітня 2007 року № 453/1114 «Про перейменування вулиці у Солом'янському районі м. Києва» // Хрещатик. — 2012. — № 5 (4025). — 18 січня. — С. 6. Архівовано з першоджерела 18 лютого 2013.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Урицького вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. О. І. Марчук та ін. — К. : Державне видавництво технічної літератури, 1958. — С. 309–310.
  • Урицького вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 169.