Вулиця Надпільна (Черкаси)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Вулиця Надпільна
Черкаси
Вулиця Надпільна.jpg
Район Придніпровський та Соснівський райони
Історичні відомості: колишні назви
Надпільно-Польова, Гайдамацька, Ільїна
Загальні відомості
Протяжність 8120 м
Поштові індекси 18001, 18016, 18030-1831, 18036
Транспорт
Автобуси №№ 2, 7, 27, 33
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
На карті Вулиця Надпільна.png
На карті населеного пункту

Вулиця Надпі́льна — вулиця в Черкасах, яка є головною транзитною вулицею в напрямку Канів — Чигирин, оскільки є частиною автомагістралі Р-10.

Розташування[ред.ред. код]

Починається від автошляху, що веде до Черкаського мосту, на півночі. Простягається на південний схід до вулиці Пацаєва. 1967 року було приєднано провулок Ільїна.

Опис[ред.ред. код]

Вулиця є найдовшою в місті. Спочатку рух по ній був двосторонній, але із збільшенням трафіку вирішено було зробити її односторонньою від вулиці Можайського. Так, по ній транспорт рухається з боку Канева, а по паралельній вулиці Благовісній — навпаки, з боку Чигирина. Вулиця широка, особливо від вулиці Можайського до вулиці Добровольського, має 4 смуги руху транспорту.

Походження назви[ред.ред. код]

Вперше вулиця згадується 1884 року і називалась тоді Надпільна, бо була крайньою і проходила по-під поле. З 1916 року називалась Надпільно-Польова, з 1926 року її було перейменовано на честь Феофана Ільїна, керівника комуністичного батальйону ім. Спартака, який у 19181919 роках вів бої проти Армії УНР та військ гетьмана П.Скоропадського. Під час німецької окупації в 19411943 роках називалась Гайдамацькою. 22 лютого 2016 року вулиці було повернуто її історичну назву[1].

Історія[ред.ред. код]

На початку XX століття вулиця починалась з великого пустиря біля вулиці Лісної, а закінчувалась в кінці сучасної вулиці Кобзарської, де були піщані та глиняні кар'єри. На території сучасного військового містечка містились намети, пізніше бараки для солдатів. На військовому плацу 31 серпня 1910 року відбулось випробування літака братів Касьяненків. До революції в районі сучасної тютюнової фабрики містились тютюнові фабрики підприємців Летичевського та Зарицького, які згоріли під час великої пожежі в 1925 році. На розі з вулицею Остафія Дашковича знаходився винний завод № 17. 1917 року тут було відкрито перше в місті технічне училище. В кінці 1940-их років між сучасними вулицями Святотроїцькою та Байди Вишневецького містився сінний базар з військовою церквою для «нижчих чинів» та глибокий колодязь з джерельною водою. На початку 1950-их років кар'єри в кінці вулиці були засипані і ділянки використовувались під городи. 11 травня 1958 року збудовано Центральний стадіон, а 1967 року перший в області критий басейн. Забудова вулиці продовжилась в 1960-их роках. На початку вулиці була зведена Черкаська сувенірно-подарункова фабрика, на місці старих тютюнових фабрик було збудовано нову, яка називалась тоді «Червоний жовтень». Вона тривалий час була найвищою будівлею в Черкасах. Також було закладено Першотравневий (сучасний Соборний) парк, в якому раніше діяли атракціони та сцени для виступів. Поруч із школою № 11 містилась Першотравнева площа, тут були поховані жертви григор'євського заколоту (останки пізніше перенесено на Кривалівський цвинтар). Трохи пізніше були збудовані хлібозавод та спеціальна школа-інтернат № 14 в кінці вулиці.

Будівлі[ред.ред. код]

На початку вулиці розташовується Черкаська сувенірно-подарункова фабрика. Між вулицями Івана Франка та Пушкіна ліворуч знаходиться старе Троїцьке кладовище, між вулицями Смілянською та Небесної Сотні праворуч — Соборний парк з Свято-Михайлівським собором, між вулицями Кривалівською та В'ячеслава Чорновола ліворуч — речовий ринок.

За номерами[ред.ред. код]

  • № 238 — Колишня автостанція
  • № 248 — Хлібозавод № 2 «Формула смаку»
  • № 269, 271, 273, 277 — Корпуси заводу «Фотоприлад»
  • № 285 — Черкаська обласна державна бібліотека для юнацтва
  • № 474 — Дитячий садок № 9 «Ластівка»
  • № 585 — Експертно-технічний центр протипожежного захисту
Номер Зображення Опис
226 Cherkasy-Shevchenko3.JPG Будинок офіцерів та пам'ятник Шевченку на його подвір'ї
228 Центральний стадіон (Черкаси)2.JPG Палац спорту та критий басейн спортивного комплексу стадіону «Центральний»
NAN Соборний парк.JPG Соборний парк із Свято-Михайлівським собором
250 ЧеркасиЧіковані.JPG Черкаська загальноосвітня школа № 12 та пам'ятник Чиковані перед нею
279 ТютюноваФабрикаЧеркаси.JPG Центр надання адміністративних послуг (колишня Черкаська тютюнова фабрика)
291 Черкаський гуманітарно-правовий ліцей.jpg Черкаська загальноосвітня школа № 11 та Черкаський гуманітарно-правовий ліцей
332 Регіональне управління водних ресурсів.JPG Черкаське регіональне управління водних ресурсів
563 Швейна фабрика.JPG Швейна фабрика «Вайсе»

Джерела[ред.ред. код]

  • П. П. Соса, С. І. Кривенко, В. Б. Страшевич. Вулиці Черкас. Історичний нарис. Черкаси, 1997
  • С. І. Кривенко, О. А. Портянко, П. П. Соса. Назви вулиць, провулків і площ м. Черкас (1893—1992). Черкаси, 1992
  • Офіційний сайт Черкаської міської ради

Примітки[ред.ред. код]