Вулиця Народного Ополчення (Ростов-на-Дону)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Народного Ополчення
 Росія
Населений пункт Ростов-на-Дону
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap 1285772 ·R (Ростов-на-Дону)
Мапа
CMNS: Вулиця Народного Ополчення у Вікісховищі

Вулиця Народного Ополчення (рос. Улица Народного Ополчения)  — вулиця у Ростові-на-Дону з 48 відомими будівлями поряд з вулицями: Морозовська, Нефедова, Ржевська і Козлова і провулками: Гвардійський, Козлова і Доломановский[1][2]

Історія[ред. | ред. код]

Вулиця Народного Ополчення присвячена людям, які в жовтні 1941 року, не маючи достатнього озброєння і ґрунтовної військової підготовки, вступили в бій з фашистами, захищаючи свій рідний місто Ростов-на-Дону. Вони пішли звідси останніми, а повернулися першими. Але історія вулиці пов'язана не тільки з боями Німецько-радянської війни.

Поява цієї вулиці, яка називалася Степовий, пов'язано з розширенням меж міста Ростова-на-Дону на рубежі минулого і нинішнього століть. Тоді і з'явилася вулиця Степова, в основному, Нового поселення. У 1886 році по ній проходила міська межа. За нею далі йшли звалища, міський вигін. Вулиця йшла до Миколаївського (нині проспекту Семашко). Мала вона і продовження «за тюремним замком», як це видно з довідника 1914: від Кріпосного провулка до кордону з Нахічеванню.

Назва вулиці вже при її виникненні було не новим. Так називалася колись колишня Скобелевская (нині Червоноармійська) вулиця. З розвитком кордону на північ місто Ростов-на-Дону, все більше заглиблювався в степ.

Газета «Приазовський край» в березні 1903 року писала:

Вчора, на приналежному імператорського, московського товариства сільського господарства місці, на Таганрозькому проспекті, відбулася урочиста закладка будівель для постійної виставки тваринництва.
Пам'ятник бійцям Зіньківського полку народного ополчення 1941 рік, РОСТОВ-НА-ДОНУ

Потім, через кілька років, це називалося просто виставкою.

Місце це було між Кузнецької (нині вулиця Черепахіна) і Степової вулицями. І тягнулася воно два квартали — до Миколаївського провулка.

На розі цієї вулиці та міського вигону 14 грудня 1905, за свідченням Івана Ченцова, була перестрілка робітників з повсталими козаками.

Зараз це — вулиця Народного Ополчення. Вона названа в 1946 році і присвячена Ростовському полку народного ополчення, який був сформований за постановою ростовського обкому ВКП(б) влітку 1941. У жовтні 1941 фронт наблизився до Ростова-на-Дону, в листопаді фашистам вдалося прорватися до міста, ополченці вступили в бій з ворогом. Ополченці проявили відвагу і мужність при звільнення Ростова-на-Дону у кінці листопада 1941.

РДУШС (РГУПС)

У червні 1942 року фашистські війська окупували Ростов-на-Дону. Ополченці прикривали відхід радянських частин через Дон в районі станиці Олександрівської. Вони билися на шляхах відступу, в передгір'ях Кавказу. У жовтні 1942 полк був розформований, все його господарство і залишився особовий склад були передані 339-ї стрілецької дивізії та 189-му армійському запасного полку. З цими частинами багато ополченці дійшли до Перемоги, до Берліна. Названі вулиці Ростова-на-Дону іменами ополченців. На будівлі готелю «Ростов» висить пам'ятна дошка, що оповідає про те, що саме тут формувався один з полків ополчення. Біля головного корпусу Ростовського державного університету шляхів сполучення з'явилася меморіальна зірка з червоного граніту, що нагадує про те, що один із загонів Ростовського полку народного ополчення був сформований з студентів та викладачів цього ВНЗ.

Література[ред. | ред. код]

  • Віра Волошинова. Ростов -на-Дону: вулиця Народного Ополчення// газета «Молот». — 29.06.2012. №№ 87-88 — с. 8.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Вулиця Народного Ополчення. Архів оригіналу за 24 вересня 2017. Процитовано 16 серпня 2017.
  2. Список організацій по вулиця Народного Ополчення. Архів оригіналу за 14 січня 2014. Процитовано 16 серпня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]