Вулиця Некрасова (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ріг вулиць Чернігівської та Некрасова

Вулиця Некрасова — вулиця у Личаківському районі міста Львова. Сполучає вулицю Черемшини і Чернігівську. У забудові вулиці присутні стилі: класицизм, бароко, конструктивізм, сецесія.

Назва[ред. | ред. код]

  • 18711939 — Піярів, на ній розташовувалося приміщення конвікту Піярів
  • 19391941 — Павлова,
  • 19411944 — Вірховштрассе
  • з 1944 року — Некрасова, в честь російського поета Миколи Некрасова.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Колегія піарів. Нині — обласна клінічна лікарня

Колегія Піярів — конвікт (католицький навчальний заклад) збудований отцями піарами У Львові піари з'явилися 1718 р., навчально-виховний заклад — колегію (конвікт) піарів — Collegium Nobilium, було засновано 1748 р. за ініціативи львівського суфрагана о. єпископа Самуеля Гловінського. Ідею Ґловінського підтримав король Август ІІІ Сас, а після дозволу папи Бенедикта XIV у 1750 р. розпочато будівництво приміщення конвікту. Щодо авторства комплексу у мистецтвознавців немає згоди: Збігнєв Горнунг вважав, що автором проекту був Франческо Плачіді; Тадеуш Маньковський вважав, що ним був Джакопо Фонтана; Володимир Вуйцик схилявся до думки, що автором був Паоло-Антоніо Фонтана. Припускають також, що в проектуванні брав участь ще й львівський архітектор Петро Полейовський. У 1765—1776 роках будівельними роботами керував львівський архітектор Франциск Ксаверій Кульчицький. Гловінський помер 1776 року. До його смерті не встигли добудувати ліве крило будівлі. Довершили симетрію споруди, не порушуючи стилю лише у 1885 р., коли будівля вже змінила своє призначення. Вихованців закладу, що походили зі шляхетських родин, за помірковану плату навчали, виховували та надавали житло. Для небагатих вихованців було встановлено 12 стипендій. Після Першого поділу Речі Посполитої 1772 р. і входження Львова до володінь Габсбургської монархії піарам дозволили і надалі продовжувати діяльність, але під контролем урядової комісії, за умови, що вихованці шляхетського походження повинні навчатися безкоштовно. Але вже у 1783 р. відповідно до політики австрійського уряду (т. зв. «йосифинська касата») колегію було закрито. Спершу тут розмістили тютюнову фабрику, а у 1785 р. будівлю передано під Крайовий шпиталь. З тих пір профіль споруди не змінюється. Нині тут розміщено обласну клінічну лікарню. Цікавий той факт, що до відкриття обласної психлікарні на вул. Кульпарківській, відділення для психічнохворих містилося тут же, у колишній колегії піарів. Тому у львівській гварі 19 ст. слово «піяри» значили те саме, що нині «кульпарків»… Пам'ятка являє собою монументальну будову у бароковому стилі з елементами класицизму. Будівля цегляна, Н-подібна в плані, триповерхова, по горизонталі фасади чітко розчленовані карнизами. Центральна частина головного фасаду двоповерхова, личкована каменем, з пілястрами Корінфа на високих цоколях, прикрашена тосканськими колонами у трьох кондигнаціях і масивним портиком центрального входу. Внутрішня система планування коридорна з однобічним розташуванням приміщень. На фронтоні зберігся рельєф «Око Божого Провидіння»

Примітні будівлі[ред. | ред. код]

  • № 4 за Польщі була Станція санітарної авіації, зараз це радіоізотопна лабораторія Обласної клінічної лікарні.
  • № 5 міститься кафедра педіатрії медуніверситету.
  • № 30 за польських часів була Перша малопольська спілка постачальників взуття до армії.
  • № 36 за Польщі був авторемонтний завод, нині — станція техобслуговування.
  • № 46а монастир Згромадження Сестер Пресвятої Родини.
  • Початкова школа «Альфа»

Пам'ятники[ред. | ред. код]

Пам'ятник Мар'яну Панчишину

У 2000 році перед головним корпусом Обласної клінічної лікарні встановлено пам'ятник Мар'яну Панчишину

Джерела[ред. | ред. код]

  • Лемко І., Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — 528 с.
  • Мельник І. Львівські вулиці і кам'яниці. — Львів : Центр Європи, 2008. — 384 с.

Посилання[ред. | ред. код]