Вулиця Нижній Вал (Київ, Подільський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Нижній Вал
Київ
HuB.jpg
Місцевість Поділ, Плоське
Район Подільський
Назва на честь захисного насипу вздовж р. Глибочиці
Колишні назви
Канава
Загальні відомості
Протяжність 1300 м
Координати початку 50°27′46″ пн. ш. 30°30′24″ сх. д. / 50.462833° пн. ш. 30.506778° сх. д. / 50.462833; 30.506778Координати: 50°27′46″ пн. ш. 30°30′24″ сх. д. / 50.462833° пн. ш. 30.506778° сх. д. / 50.462833; 30.506778
Координати кінця 50°28′17″ пн. ш. 30°31′12″ сх. д. / 50.471528° пн. ш. 30.520194° сх. д. / 50.471528; 30.520194
Поштові індекси 04071
Номери телефонів 417-..., 425-...
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro Second Line logo.svg «Контрактова площа»
Автобуси А 53, 72, 119 (всі — по вулицях Верхній Вал та Нижній Вал)
Трамваї Т 14, 18 (обидва — по вулицях Верхній Вал та Нижній Вал), 11, 12, 16, 19 (всі — по Костянтинівській та Межигірській вулицях)
Рух односторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі автостанція «Поділ»
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11144
У проекті OpenStreetMap r2145920
Мапа
CMNS: Вулиця Нижній Вал (Київ, Подільський район) на Вікісховищі

Ву́лиця Ни́жній Ва́л — вулиця у Подільському районі міста Києва, місцевості Поділ, Плоське. Пролягає від Глибочицької до Набережно-Хрещатицької вулиці та Вантового мосту. Відділена бульварною алеєю від свого парного боку — вулиці Верхній Вал, лежить на місці укріплень вздовж течії зниклої річки Глибочиці, заведеної у колектор.

Прилучаються вулиці Лук'янівська, Мирна (нижня частина Олегівської), Житньоторзька, Костянтинівська, Межигірська, Волоська, Почайнинська.

Історія[ред. | ред. код]

Вулиця Нижній Вал є однією з давніх вулиць Подолу, проте під сучасною назвою відома від початку XIX століття. У 30-ті роки XX століття частина Нижнього Валу (від початку до Костянтинівської вулиці) разом з аналогічною частиною вулиці Верхній Вал мала назву Кі́мівська вулиця, на честь Комуністичного Інтернаціоналу Молоді (КІМ)[1].

Забудова[ред. | ред. код]

На Нижньому Валі знайдено залишки садиб X-XI століття, дерев'яних тротуарів. За часів польського панування тут були володіння католицького єпископа Біскупщина. В результаті Визвольної війни XVII століття, землі передали київській метрополії, стару назву забули.

Сучасна забудова Нижнього Валу — це переважно споруди XIX — початку ХХ століття. Будівель, споруджених пізніше 1930-х років — лише декілька.

Верхній та Нижній Вали, скоріш за все, зазна́ють сильних змін через введення в користування Подільського мостового переходу. Розглядаються різні способи розширення проїзжої частини вулиць, аж до побудови естакади, але скоріш за все їх спіткає доля більшості міських бульварів — поглинання пішохідної смуги зеленого насадження сірим асфальтовим покриттям.

Пам'ятки історії та архітектури[ред. | ред. код]

  • Буд. № 7 — житловий будинок (1876)
  • Буд. № 9 — житловий будинок (1877)
  • Буд. № 19 — міська садиба, в якій розміщувався завод штучних мінеральних вод; у 1920-х роках діяла єврейська молитовна лікарня (кінець XIX — початок XX ст.). Нині — агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в Україні, Молдові та Білорусі
  • Буд. № 21 — житловий будинок, в якому у 1899–1916 рр. містився готель «Бліндер» (1889)
  • Буд. № 23 — житловий будинок (1874, архітектор В. Прохоров)
  • Буд. № 33 — міська садиба, в якій містився безкоштовний притулок Товариства надання медичної та матеріальної допомоги бідним породіллям, відділення доброчинного товариства «Крапля молока» (середина XIX — початок XX ст.)
  • Буд. № 35/15 — прибутковий будинок (1899)
  • Буд. № 37 — міська садиба, в якій містилися молитовні різних єврейських громад; 1-а школа «Талмуд Тора», школа меламедів тощо (кінець XIX — початок XX ст.)
  • Буд. № 39 — колишній готель «Дудман» (1892–1895)
  • Буд. № 49 — колишній комплекс доброчинних закладів Ф. А. і Н. В. Терещенків (1880-ті)

У літературі[ред. | ред. код]

У першій частині роману В. Підмогильного «Місто» згадується будинок №37 по Нижньому Валу, в якому, у крамаря Луки Гнідого, зупинився герой твору Степан, уперше приїхавши до Києва.

Зображення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Вулиці Києва: довідник / за ред. А.В.Кудрицького. К.: Укр. енциклопедія, 1995. С.149.

Джерела[ред. | ред. код]