Вулиця Олеся Гончара (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вулиця Олеся Гончара
Київ
Початкова частина вулиці Олеся Гончара

Початкова частина вулиці Олеся Гончара
Місцевість Старий Київ
Район Шевченківський
Назва на честь Олеся Гончара
Історичні відомості: колишні назви
Володимирська, Маловолодимирська, Столипінська, Гершуні, Ладо Кецховелі, Антоновича, Чкалова
Загальні відомості
Протяжність 1,5 км
Координати початку 50°27′18″ пн. ш. 30°30′41″ сх. д. / 50.455194° пн. ш. 30.511583° сх. д. / 50.455194; 30.511583Координати: 50°27′18″ пн. ш. 30°30′41″ сх. д. / 50.455194° пн. ш. 30.511583° сх. д. / 50.455194; 30.511583
Координати кінця 50°26′50″ пн. ш. 30°29′39″ сх. д. / 50.44722° пн. ш. 30.494333° сх. д. / 50.44722; 30.494333
Поштові індекси 01030, 01054, 01601, 04053
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro First Line logo.svg «Університет»
Kiev Metro Third Line logo.svg «Золоті ворота»
Трамваї Т 1, 3, 15, 18 (площа Перемоги)
Тролейбуси

Тр 5, 8, 9, 17 (площа Перемоги),

6, 16, 18 (Велика Житомирська вулиця)
Рух односторонній (від Великої Житомирської до Ярославова Вала), двосторонній (від Ярославова Вала до площі Перемоги)
Покриття асфальт
зовнішні посилання
Код у реєстрі 10352
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
commons:Вулиця Олеся Гончара у Вікісховищі

Ву́лиця Оле́ся Гончара́ — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Старий Київ. Пролягає від Великої Житомирської вулиці до площі Перемоги і Дмитрівської вулиці.

Прилучаються вулиці Стрітенська, Рейтарська, Ярославів Вал, Михайла Коцюбинського, Чеховський провулок, Богдана Хмельницького, Гоголівська і Тургенєвська.

Історія[ред.ред. код]

Вперше згадується в 18341836 роках під назвою Володимирська вулиця, на той час пролягала між сучасними вулицями Великою Житомирською та Рейтарською. У 1840-х — першій половині 1850-х років набула назву Мала Володимирська (Маловолодимирська) вулиця, на відміну від сучасної Володимирської вулиці. У 1850-х роках вулицю було продовжено через яр, що тривалий час був місцем звалища побутових відходів (цим спричинена виняткова повільність забудови вулиці, аж до кінця XIX століття). Назву Столипінська вулиця отримала 1911 року, на честь російського політичного діяча Петра Столипіна, який після смертельного поранення помер у клініці, розташованій на цій вулиці. З 1919 року — вулиця Гершуні[1][2], на честь російського революціонера есера Григорія Гершуні.

З 1937 року — вулиця Ладо Кецховелі[3][4], на честь російського революціонера більшовика Ладо Кецховелі[ru]. Назву вулиця Чкалова, на честь радянського льотчика Валерія Чкалова вулиця набула 1939 року[5], підтверджена 1944 року[6].

Під час німецької окупації міста у 19421943 роках мала назву вулиця Антоновича[7], на честь українського історика, професора Київського університету св. Володимира Володимира Антоновича.

Сучасна назва на честь українського письменника, громадського і культурного діяча Олеся Гончара — з 1996 року[8].

Установи та заклади[ред.ред. код]

Будівлі, що мають історичну цінність, пам'ятки архітектури[ред.ред. код]

  • № 33 — кол. клініка Качковського (пам'ятка архітектури, початок XX століття)
  • № 43в — кінець XIX — початок XX ст.
  • № 55а та 55б — відповідно колишнє Київське відділення Російського технічного т-ва та Вищі жіночі курси (пам'ятка архітектури, 1911–1913, архітектор — Олександр Кобелєв)
  • № 30б (1911)
  • № 60 — колишній прибутковий будинок (пам'ятка архітектури, поч. XX ст.)
  • № 74 (пам'ятка архітектури, 1910–1911, архітектор — Павло Альошин)

а також будинки № 8, 13, 15, 18, 20, 25, 25а, 24, 30, 32, 36, 38, 40, 42, 44, 50, 57, 65, 67, 71, 75, 86а, 88, 88б, 90/92.

Будинки на вулиці Олеся Гончара[ред.ред. код]

Особистості[ред.ред. код]

У будинку № 12 мешкали народний художник УРСР, скульптор Олексій Олійник, архітектор Микола Іванченко, в будинку № 41А — історик-славіст, джерелознавець та археограф Павло Сохань, у будинку № 44 — професор-славіст Микола Грунський, у будинку № 47-А — народний артист УРСР, диригент Микола Тараканов.

У кварталі між вулицею Ярославів Вал та Чеховським провулком знаходилася садиба, яка належала історику Олександр Лазаревському.

У жовтні 1911 року у клініці Маковського (буд. № 33) помер смертельно поранений прем'єр-міністр Петро Столипін.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. От Киевского Исполкома. Приказ коллегии городского хозяйства // Вісти / Известия. — 1919. — № 29. — 23 марта. — С. 4. (рос.) Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.
  2. Переименование улиц // Известия / Вісти. — 1920. — № 13. — 4 января. — С. 4. (рос.) Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.
  3. Постанови президії Київської міської Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів від 29 липня 1937 року №№ 797/6, 797/8, 797/10 / Список перейменованих вулиць м. Києва за 1937 рік // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 1, спр. 10343, арк. 54. Архівовано з першоджерела 3 липня 2013.
  4. Перейменування вулиць // Більшовик. — 1937. — 14 серпня.
  5. Постанова президії Київської міської Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів від 14 лютого 1939 року № 1116/2 «Про зміну назви вулиці ім. Ладо Кецховелі (колишня ім. Гершуні)» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 1, спр. 10829, арк. 61. Архівовано з першоджерела 10 квітня 2015.
  6. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 38, арк. 65–102. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
  7. Себта Т. Топонімічні перейменування в окупованому Києві // Київ і кияни. Матеріали щорічної науково-практичної конференції (Музей історії міста Києва). — К.: Кий, 2010. — Вип. 10. — С. 195–213.
  8. Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 25 березня 1996 року № 453 «Про перейменування вулиці Чкалова на вулицю Олеся Гончара». Архівовано з першоджерела 3 липня 2013.
  9. Журнал «Країна», № 1 (104), 12.01.2012

Посилання[ред.ред. код]

  • Къ наименованию Мало-Владимірской улицы улицей П. А. Столыпина // Кіевлянинъ. — 1911. — 9 октября. (рос. дореф.)
  • Кухаренко Р. Вулиці перейменовуємо, а райони поки що ні… [Про перейменування вулиці Чкалова на вулицю Олеся Гончара] // Вечірній Київ. — 1997. — 5 березня.
  • Позняк П. Вулиця Чкалова // Прапор комунізму. — 1981. — 25 грудня.
  • Улица, переименованная в пятый раз, или за что обидели Валерия Чкалова // Недвижимость Киева. — 1997. — № 10. — С. 3.

Джерела[ред.ред. код]


Київ Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.