Вулиця Остапа Вишні (Полтава)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Остапа Вишні
Полтава
Вулиця Остапа Вишні
Вулиця Остапа Вишні
Район Шевченківський
Назва на честь письменника Остапа Вишні
Історичні відомості: колишні назви
Старокладовищенська
Загальні відомості
Протяжність 710 м.
Поштові індекси 36039[1]
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Забудова садибна, багатоповерхова, промислова
Підприємства ВО «Лтава», хлібозавод № 2
Парки парк ім. І. П. Котляревського
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim

Вулиця Остапа Вишні — вулиця у місті Полтаві. Пролягає від перехрестя з вулицями Європейською та Патріарха Мстислава до перехрестя з вулицею Пушкарівською, а також утворює перехрестя з вулицями Раїси Кириченко та Сінною.

Прилучається вулиця В'ячеслава Чорновола.

Історія та забудова[ред. | ред. код]

Ріг вулиць Європейської і Остапа Вишні

Виникла й почала забудовуватись у середині ХІХ століття. Спершу мала назву вулиця Старокладовищенська. Сучасна назва — на честь українського письменника-сатирика та гумориста Остапа Вишні.

На початку парної сторони — приватна садибна житлова забудова. Далі за перехрестям з вулицями Раїси Кириченко та Сінною, з парної сторони знаходиться — дві п'ятиповерхівки радянського періоду, а з непарної — комплекс будівель колишнього військового містечка, так званих «Червоних казарм», споруджений ще у 1876-1893 роках спеціально для військових частин армії Російської імперії. У військовий комплекс входили казарми для солдат, навчальні приміщення, домова церква, порохові склади. Назву «Червоні казарми» він отримав через червоний колір цегли, з якої споруджено ці будівлі[2]. У 2011 році військові передали колишнє військове містечко у комунальну власність місту. Попередньо там планували «спальний квартал». У 2013 році влада планувала передати колишні військові об’єкти УПЦ МП під православну школу[3]. У березні 2016 року, у міськраді вперше заговорили про передачу нерухомості у державну власність — Національній гвардії України[4]. Під № 5 знаходиться полтавський хлібозавод № 2[5].

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]