Вулиця Пасічна (Львів)
| Вулиця Пасічна Львів | |
|---|---|
.jpg) Вулиця Пасічна | |
| Місцевість | Ялівець, Майорівка, Пасіки |
| Район | Личаківський, Сихівський |
| Назва на честь | місцевості Пасіки |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 4 600 м. |
| Координати початку | 49°50′09″ пн. ш. 24°04′06″ сх. д. / 49.8359472° пн. ш. 24.0683639° сх. д.Координати: 49°50′09″ пн. ш. 24°04′06″ сх. д. / 49.8359472° пн. ш. 24.0683639° сх. д. |
| Координати кінця | 49°48′24″ пн. ш. 24°03′44″ сх. д. / 49.8067778° пн. ш. 24.0624611° сх. д. |
| Поштові індекси | 79028[1], 79032[2], 79035[3], 79038[4], 79055[5] |
| Транспорт | |
| Автобуси | № 40, 47; приміський — 138[6] |
| Трамваї | № 2[6] |
| Маршрутні таксі | № 19, 23, 27[6] |
| Зупинки громадського транспорту | «вул. Пасічна», «вул. Таджицька», «Ліцей Героїв Крут», «Майорівка», «вул. Ярошинської», «вул. Лисеницька», «Коледж», «вул. Пимоненка», «вул. Пирогівка», «Фабрика „Трембіта“», «Модем»[6] |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 1—175 |
| Архітектурні пам'ятки | № 36 |
| Пам'ятники | Пагорб слави |
| Храми | церква Благовіщення Пресвятої Богородиці |
| Навчальні заклади | Техніко-економічний фаховий коледж Національного університету «Львівська політехніка» |
| Медичні заклади | Центр стоматологічної імплантації та протезування «ММ» |
| Поштові відділення |
ВПЗ № 28 (вул. Зелена, 204а)[1], ВПЗ № 32 (вул. Пасічна, 102)[2], ВПЗ № 35 (вул. Дністерська, 12)[3] ВПЗ № 38 (вул. Пасічна, 43)[4], ВПЗ № 55 (вул. Ярошинської, 2)[5] |
| Забудова | промислова, одно-двоповерховий польський конструктивізм 1930-х, двоповерхова барачна 1950-х, сучасна двоповерхова |
| Парки | Личаківський, лісопарк Погулянка |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Пасічна у Вікісховищі | |
Па́січна — вулиця у Личаківському районі Львова. Простягається від вулиці Личаківської до перехрестя вулиць Зеленої та Луганської. Вулиця розташована у місцевостях Ялівець, Майорівка, Пасіки.
Історія[ред. | ред. код]
Назву отримала від пасік, закладених тут львівськими передміщанами у XVI столітті. Місцевість звалась «Пасіками» ще до появи вулиці. Офіційну назву «Пасічна дорога» вулиця отримала у 1871 році. Тоді вона простягалась до місця, де нині перехрестя із вулицею Медової Печери. За часів німецької окупації, у січні 1943 року перейменовано на «Острінґ» із долученням другої ділянки, що прямує до нинішньої вулиці Зеленої. У липні 1944 року обидві ділянки знову отримали різні назви «Пйонтаків» і «Пасічна» відповідно. 1946 року об'єднано в одну вулицю[7]. Ще у 1950-х роках вона була у 4-5 разів вужча і вимощена ламаним каменем[8]. 1964 року стала «проспектом Ленінського Комсомолу». Назву вулиця «Пасічна» повернено 1990 року[7].
Забудова[ред. | ред. код]
1924 року під номером 36 споруджено віллу у «дворковому» стилі для родини Штельцерів. Архітектор Т. Шнайдер[9]. З міжвоєнного періоду походить також цегляна водонапірна вежа, збудована 1933 року за проектом Вітольда Мінкевича. Задумана архітектором також як точка огляду місцевості туристами — має зручні сходи та оглядовий майданчик[10]. У найнижчій точці вулиці, приблизно напроти 90-х номерів ще у 1950-х роках існувала капличка, зовнішній вигляд і інтер'єр якої зафіксував фотограф Юліан Дорош[8].
1952 року на місці поховань солдатів російської армії часів першої світової війни споруджено меморіальний комплекс «Пагорб Слави». Архітектори Андрій Натальченко, Генріх Швецький-Вінецький, Іван Персіков. Скульптори Михайло Лисенко і Василь Форостецький. 1960 року тут перепоховано радянського розвідника-диверсанта Миколу Кузнєцова. Надгробок виконано за проєктом архітектора Михайла Федика і скульптора Валентина Подольського. Поруч із меморіалом у переобладнаному будинку школи відкрито музей «Пагорб Слави». Відкриття приурочене до 40-ліття приєднання Західної України до Радянського Союзу[11].
Близько 1957 року відбулася перша хвиля забудови вулиці малоповерховими житловими будинками за проєктами Генріха Швецького-Вінецького і Людмили Нівіної[12]. Масове будівництво багатоповерхового житла почалось у 1962—1963 роках (архітектори Олег Радомський, Любомир Королишин)[13]. 1970 року було розроблено проєкт детального планування центральної частини Львова, котрий виходив з прогнозу про зростання населення Львова станом на 2010 рік до 1 млн мешканців. Проєкт передбачав втілення ідеї «Поліцентричної системи центру міста» (автор концепції Ярослав Новаківський). Згідно з концепцією на перехресті нинішньої Пасічної із вулицею Личаківською планувався додатковий «підцентр» з серією громадських споруд[14]. Ідею не реалізовано.
Під № 36 — колишня вілла Штельцерів. Нині тут міститься Центр стоматологічної імплантації та протезування «ММ». Будинок внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2176-м[15].
Під № 87 розташована будівля техніко-економічного фахового коледжу НУ «Львівська політехніка». За цією ж адресою розташований басейн «Водан».
В роки незалежності споруджено церкву Благовіщення Пресвятої Богородиці УГКЦ (архітектор В. Смерека)[16], ведеться будівництво православної церкви за проєктом Олександра Матвіїва[17].
Навпроти будинку № 169 на вул. Пасічній збудують нову церкву з каплицею і дзвіницею. Відповідні містобудівні умови і обмеження отримала парафія святої великомучениці Катерини ПЦУ у Сихівському районі. Нову церкву збудують на земельній ділянці площею 0,1025 га, яку Парафія отримала ще у 2018 році. Згідно містобудівної документації, висота дзвіниці церкви матиме не вище 21,75 м, купол церкви — 17,15 м, а сама церква — 13,45 м. Загалом церква вміщатиме 150 парафіян[18].
Транспорт[ред. | ред. код]
у 1940 році ділянка трамвайної колії до станції Личаків була демонтована і розворотне кільце влаштовано на перехресті з сучасною вулицею Пасічною. У 1969 році розворотне кільце було облаштоване у Личаківському парку. На вулиці Пасічній розташоване розворотне кільце та кінцева зупинка трамвайного маршруту № 2 (станом на грудень 2021 року).
Також вулиця Пасічна має чимало автобусних маршрутів, відповідно до нової транспортної схеми, яка була запроваджена у Львові у 2012 році тут проходять маршрутні таксі № 15, 19, 23, 24, 27, 40, 44, 47-А, 50[19]. Станом на грудень 2021 року вулицею курсують автобуси № 40, 47, маршрутні таксі № 19, 23, 27, а також автобус приміського сполучення — № 138[6].
Меморіали, пам'ятники[ред. | ред. код]
На розі вулиць Личаківської та Пасічної розташовано пам'ятку садово-паркового мистецтва місцевого значення — Личаківський парк. Трошки вище вулиці розташовано військовий меморіал Пагорб Слави, де поховано вояків російської армії, що загинули у битвах першої світової війни 1914—1915 років або померли від ран у львівських шпиталях, а також декілька тисяч радянських вояків, що брали участь у боях за Львів з німецькими військами у 1944 році під час радянсько-німецької війни. 1971 року на розі з вулицею Пересади встановлено пам'ятник першому секретареві ЦК ЛКСМ Західної України Василеві Пересаді, роботи скульптора Якова Чайки та архітектора Володимира Блюсюка[20], демонтований на початку 1990-х років[21].
Галерея[ред. | ред. код]
Ділянка Пасічної біля вулиці Зеленої
Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці
Вхід до «Пагорба Слави»
Колишня вілла Штельцерів
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Міське відділення поштового зв'язку. Львів—28. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 16 грудня 2021. Процитовано 16 грудня 2021.
- ↑ а б Міське відділення поштового зв'язку. Львів—32. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 16 грудня 2021. Процитовано 16 грудня 2021.
- ↑ а б Міське відділення поштового зв'язку. Львів—35. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 16 грудня 2021. Процитовано 16 грудня 2021.
- ↑ а б Міське відділення поштового зв'язку. Львів—38. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 16 грудня 2021. Процитовано 16 грудня 2021.
- ↑ а б Міське відділення поштового зв'язку. Львів—55. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 16 грудня 2021. Процитовано 16 грудня 2021.
- ↑ а б в г д Маршрути громадського транспорту м. Львова. eway.in.ua. EasyWay. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 16 грудня 2021.
- ↑ а б Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 46.
- ↑ а б Галицька брама. — 2006. — № 7—8 (139—140). — С. 23.
- ↑ Cielątkowska R., Onyszczenko-Szwec L. Detal architektury mieszkaniowej Lwowa XIX—XX wieku. — Gdańsk: Zakład Poligrafii Politechniki Gdańskiej, 2006. — S. 228. — ISBN 83-197748-4-8. (пол.)
- ↑ Cielątkowska R. Architektura i urbanistyka Lwowa II Rzeczypospolitej. — Gdańsk: Art-Styl, 1998. — S. 71—72. — ISBN 83-905682-7-6. (пол.)
- ↑ Львів. Архітектурно-історичний нарис, 1989, с. 202—204.
- ↑ Львів. Архітектурно-історичний нарис, 1989, с. 198.
- ↑ Львів. Архітектурно-історичний нарис, 1989, с. 230.
- ↑ Львів. Архітектурно-історичний нарис, 1989, с. 214.
- ↑ Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 16 грудня 2021.
- ↑ Львів. Туристичний путівник. — Львів : Центр Європи, 2004. — С. 379. — ISBN 966-7022-09-9.
- ↑ Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 686, 687. — ISBN 978-966-7022-77-8.
- ↑ Родак К. (12 лютого 2021). Мерія дозволила будівництво нової церкви на вул. Пасічній у Львові. zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 12 лютого 2021.
- ↑ Марта Кривецька (8 грудня 2011). Транспортна схема у Львові. zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 16 грудня 2021.
- ↑ Памятники истории и культуры Украинской ССР: Каталог–справочник / АН УССР. Ин-т истории; Украинское общество охраны памятников истории и культуры; Редкол.: П. Т. Тронько (гл. ред.) и др. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 313. (рос.)
- ↑ Наталія Данилів (31 грудня 2015). 7 радянських пам'ятників Львова, які уже не існують. photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 26 жовтня 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
- Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів. Архітектурно-історичний нарис. — Київ : Будівельник, 1989. — С. 202—204.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. ХІІІ—ХХ століття. — Львів : Світ, 2001. — 128 с. — ISBN 978-966-7022-84-6.
Ухвала Львівської міської ради від 10.07.1990 Про відновлення історичних назв вулиць і площ м. Львова
Посилання[ред. | ред. код]
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Пасічна. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 16 грудня 2021. Процитовано 16 грудня 2021.
| ||||||||
| ||||||||
| ||||||||||
| ||||||||||