Вулиця Садибна (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Садибна
Львів
Храм Пресвятої Трійці
Храм Пресвятої Трійці
Місцевість Сихів
Район Сихівський
Історичні відомості: колишні назви
Зелена бічна
польського періоду (польською) Zielona boczna
радянського періоду (українською) Зелена бічна, Садибна
радянського періоду (російською) Зелёная боковая, Садыбная
Загальні відомості
Протяжність 530 м
Координати початку 49°49′48″ пн. ш. 23°58′01″ сх. д. / 49.8302306° пн. ш. 23.9669861° сх. д. / 49.8302306; 23.9669861Координати: 49°49′48″ пн. ш. 23°58′01″ сх. д. / 49.8302306° пн. ш. 23.9669861° сх. д. / 49.8302306; 23.9669861
Координати кінця 49°49′09″ пн. ш. 23°57′50″ сх. д. / 49.8191722° пн. ш. 23.9640222° сх. д. / 49.8191722; 23.9640222
Поштові індекси 79066[1]
Транспорт
Рух односторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки церква Пресвятої Трійці
Пам'ятники пам'ятний знак з нагоди 400-ліття храму Пресвятої Трійці
Храми церква Пресвятої Трійці
Поштові відділення ВПЗ № 66 (вул. Сихівська, 11)[1]
Забудова одноповерхова садибна 1950-1960-х років, нова індивідуальна забудова
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа

Вулиця Садибна — вулиця в Сихівському районі Львова, місцевість Сихів. Сполучає вулиці Майданну, Кавалерідзе та Коломийську між собою.

Прилучається вулиця Соняшникова.

Назва[ред. | ред. код]

До 1962 року вулиця мала назву Зелена бічна, а від 1962 року. вулиця через свою садибну забудову стала називатися Садибною[2].

Забудова[ред. | ред. код]

Забудова вулиці переважно одноповерхова садибна 1950-1960-х роках, нова індивідуальна забудова[3].

№ 1а. Храм Пресвятої Трійці — єдина пам'ятка дерев'яної сакральної архітектури м. Львова (охоронний № 484), споруджена 1654 року. За радянських часів у храмі не відбувалися богослужіння. 1974 року тодішня влада без будь-якого обговорення з місцевою громадою передали церкву Пресвятої Трійці Львівській картинній галереї. Було в планах перевезення святині на територію Музею народної архітектури і побуту та облаштування у ній музею. 1990 року храм повернули громаді віруючих Сихівського житлового масиву, а згодом її покрили новим ґонтом. 2006 року упорядковано вхід з вулиці Коломийської та встановлено і освячено пам'ятний знак-хрест з нагоди 400-ліття храму Пресвятої Трійці. На хресті напис: «Спаси Господи, людей Твоїх, і благослови спадкоємство Твоє...».

Поблизу храму (вхід з вул. Майданної) знаходиться старосихівський цвинтар. 27 червня 2001 року Папа Римський Іван Павло ІІ під час свого візиту до Львова завершив процес беатифікації новомучеників УГКЦ, зокрема й пароха церкви Пресвятої Трійці о. Андрія Іщака, похованого на цьому цвинтарі. Поряд з цвинтарем знаходиться символічна курган-могила героям, що боролися та полягли за волю України.[4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України: Львів-66
  2. Мельник Б. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 54. — ISBN 966-603-115-9.
  3. Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова. — Львів : Апріорі, 2009. — С. 291. — 1000 прим. — ISBN 978-966-2154-24-5.
  4. Старосихівський цвинтар

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]