Вулиця Садибна (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Садибна
Львів
Храм Пресвятої Трійці
Храм Пресвятої Трійці
Місцевість Сихів
Район Сихівський
Колишні назви
Зелена бічна
польського періоду (польською) Zielona boczna
радянського періоду (українською) Зелена бічна, Садибна
радянського періоду (російською) Зелёная боковая, Садыбная
Загальні відомості
Протяжність 530 м
Координати початку 49°49′48″ пн. ш. 23°58′01″ сх. д. / 49.8302306° пн. ш. 23.9669861° сх. д. / 49.8302306; 23.9669861Координати: 49°49′48″ пн. ш. 23°58′01″ сх. д. / 49.8302306° пн. ш. 23.9669861° сх. д. / 49.8302306; 23.9669861
Координати кінця 49°49′09″ пн. ш. 23°57′50″ сх. д. / 49.8191722° пн. ш. 23.9640222° сх. д. / 49.8191722; 23.9640222
Поштові індекси 79066[1]
Транспорт
Рух односторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки церква Пресвятої Трійці
Пам'ятники пам'ятний знак з нагоди 400-ліття храму Пресвятої Трійці
Храми церква Пресвятої Трійці
Поштові відділення ВПЗ № 66 (вул. Сихівська, 11)[1]
Забудова одноповерхова садибна 1950-1960-х років, нова індивідуальна забудова
Зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа

Вулиця Садибна — вулиця в Сихівському районі Львова, місцевість Сихів. Сполучає вулиці Майданну, Кавалерідзе та Коломийську між собою.

Прилучається вулиця Соняшникова.

Назва[ред. | ред. код]

До 1962 року вулиця мала назву Зелена бічна, а від 1962 року. вулиця через свою садибну забудову стала називатися Садибною[2].

Забудова[ред. | ред. код]

Забудова вулиці переважно одноповерхова садибна 1950-1960-х роках, нова індивідуальна забудова[3].

№ 1а. Храм Пресвятої Трійці — єдина пам'ятка дерев'яної сакральної архітектури м. Львова (охоронний № 484), споруджена 1654 року. За радянських часів у храмі не відбувалися богослужіння. 1974 року тодішня влада без будь-якого обговорення з місцевою громадою передали церкву Пресвятої Трійці Львівській картинній галереї. Було в планах перевезення святині на територію Музею народної архітектури і побуту та облаштування у ній музею. 1990 року храм повернули громаді віруючих Сихівського житлового масиву, а згодом її покрили новим ґонтом. 2006 року упорядковано вхід з вулиці Коломийської та встановлено і освячено пам'ятний знак-хрест з нагоди 400-ліття храму Пресвятої Трійці. На хресті напис: «Спаси Господи, людей Твоїх, і благослови спадкоємство Твоє...».

Поблизу храму (вхід з вул. Майданної) знаходиться старосихівський цвинтар. 27 червня 2001 року Папа Римський Іван Павло ІІ під час свого візиту до Львова завершив процес беатифікації новомучеників УГКЦ, зокрема й пароха церкви Пресвятої Трійці о. Андрія Іщака, похованого на цьому цвинтарі. Поряд з цвинтарем знаходиться символічна курган-могила героям, що боролися та полягли за волю України.[4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України: Львів-66
  2. Мельник Б. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 54. — ISBN 966-603-115-9.
  3. Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова. — Львів : Апріорі, 2009. — С. 291. — 1000 прим. — ISBN 978-966-2154-24-5.
  4. Старосихівський цвинтар

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]