Вулиця Середньофонтанська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Середньофонтанська
Flag of Ukraine.svg Україна
Населений пункт Одеса
Загальні відомості
Координати 46°27′38″ пн. ш. 30°44′22″ сх. д. / 46.46055555558377392° пн. ш. 30.73944444447177915° сх. д. / 46.46055555558377392; 30.73944444447177915Координати: 46°27′38″ пн. ш. 30°44′22″ сх. д. / 46.46055555558377392° пн. ш. 30.73944444447177915° сх. д. / 46.46055555558377392; 30.73944444447177915
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Вулиця Середньофонтанська у Вікісховищі?

Вулиця Середньофонтанська — вулиця в Одесі, в історичній частині міста, від Привокзальної площі до Середньофонтанської площі. В початковій своїй частині є однією із меж площі Куликово поле, проходить паралельно залізничним шляхам  станції Одесса-Головна.

Історія[ред. | ред. код]

Назву вулиця отримала від місцевості Середній Фонтан[1], куди Середньофонтанська дорога[2]) вела із центральної частини міста.

Вулиця знаходилась на околиці і носила промисловий характер, тут були розташовані лакофарбові виробництва Карла Берга (в кінці XIX століття — «Одеське товариство фабричного виробництва фарб і лаків») і Захарько і Целінського, типолітографія[3] Плющеєва, цегельний завод Бланка, деревообробний завод Рондо, кондитерська фабрика Дурьяна, завод сільськогосподарських машин Шеля, виробництво халви Діамандіді, вино-горілчане виробництво Енгеля (потім «Французьке анонімне товариство пробкової мануфактури»), завод пляшкового дроту Прігніца. У 1906 році Лев і Яків Крахмальнікови, спадкові кондитери, засновники одеської «Карамельно-пряникової фабрики», розширили виробництво і перевели його в нові кондитерські цехи на вулиці Середньофонтанській, навпроти Чумної гори[4]. У 1918 році фабрика була націоналізована і стала називатися «Перша державна кондитерська фабрика», а у 1922 році їй присвоєно ім'я Рози Люксембург. Перед Німецько-радянською війною на Одеській кондитерській фабриці працював Петро Тихонович Таран (1919-1943) — командир відділення 26-го стрілецького полку 1-ї окремої дивізії Військ Народного комісаріату внутрішніх справ СРСР 56-ї армії Північно-Кавказького фронту, сержант, Герой Радянського Союзу (1943)[5].

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Середньофонтанська вулиця, 30б
Середньофонтанська вулиця, 12

Пам'ятник Т. Р. Тарану (1979, скульптор Т. Р. Судьїна, архітектор Б. Давидович)[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Большой и Средний Фонтан
  2. Майстровой Я. Я. (2012). История Одессы в названиях улиц: топонимический справочник (ru). Одесса: ПЛАСКЕ. с. 114—115. ISBN 978-966-8692-56-7. 
  3. ТИПОЛІТОГРАФІЯ – Академічний тлумачний словник української мови. sum.in.ua (uk). Процитовано 2018-09-14. 
  4. Крахмальниковы
  5.  Пётр Тихонович Таран. // Сайт «Герои страны» (рос.). Процитовано 2014-06-29. 
  6. Памятник Герою Советского Союза Тарану П. Т. в г. Одесса

Посилання[ред. | ред. код]

ОДЕССКИЕ УЛИЦЫ — старые и новые названия, описание

Список зданий. Одесса, Среднефонтанская улица