Вулиця Сковороди (Львів)
| Вулиця Сковороди Львів | |
|---|---|
 Вулиця Сковороди у Львові | |
| Місцевість | Личаків |
| Район | Личаківський район |
| Назва на честь | Григорія Сковороди |
| Колишні назви | |
| Гауснера, Вагнер-Яурегґассе, Гауснера | |
| польського періоду (польською) | Hausnera |
| радянського періоду (українською) | Гауснера |
| радянського періоду (російською) | Гауснера |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 156 м |
| Поштові індекси | 79010[1] |
| Транспорт | |
| Рух | односторонній |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 3—8, 10—12, 11а, 14—16, 18[2] |
| Архітектурні пам'ятки | № 7[3] |
| Медичні заклади | лабораторія «Unilab» |
| Поштові відділення | ВПЗ № 10 (вул. Личаківська, 69)[1] |
| Аптеки | «АНЦ» |
| Забудова | еклектичний історизм[4], віденська сецесія[5] |
| Комерція | кондитерська-пекарня «Біскотті» |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
Вулиця Григорія Сковороди — вулиця у Личаківському районі міста Львова, в місцевості Личаків. Сполучає вулиці Личаківську та Юрія Руфа.
Історія та назва[ред. | ред. код]
Вулиця прокладена у 1890-х роках[4] та 1895 року названа на честь, польського політика, підприємця, депутата австрійського Рейхсрату і Галицького Сейму Отто Гауснера[6]. Під час німецької окупації міста, у 1943 році — перейменовано на честь австрійського психіатра, лауреата Нобелівської премії з фізіології або медицини Юліуса Вагнера-Яурегга[7]. У липні 1944 року на короткий час повернена передвоєнна назва — вулиця Гауснера[8], і вже у грудні 1944 року отримала сучасну назву — вулиця Григорія Сковороди, на пошану українського філософа-містика, богослова, поета Григорія Сковороди[9][10].
Забудова[ред. | ред. код]
Вулиця Григорія Сковороди забудована чиншовими кам'яницями у стилях еклектичного історизму[4] та віденської сецесії[5]. Лише будинок під № 7 внесений до реєстру пам'яток історії місцевого значення[3].
На розі з вулицею Личаківською розташована триповерхова чиншова кам'яниця (колишня адреса — вул. Гауснера, 2), збудована на початку XX століття. У міжвоєнний період за цією адресою містилася фабрика кахлю Яворського[5]. Нині цей будинок має адресу — вул. Личаківська, 66.
№ 6 — триповерхова чиншова кам'яниця (колишня адреса — вул. Гауснера, 6), збудована на початку XX століття. У міжвоєнний період в будинку містилася пекарня Садовського[5].
№ 7 — триповерхова чиншова кам'яниця (колишня адреса — вул. Гауснера, 7), збудована на початку XX століття. В будинку у 1910-х роках містилася бібліотека слухачів медицини[11], а також мешкав український письменник, член модерністського угруповання «Молода муза» Михайло Яцків[12], який у 1930-х роках працював у страховому товаристві «Дністер»[13]. Будинок внесений до реєстру пам'яток історії місцевого значення[3].
№ 8 — триповерхова чиншова кам'яниця (колишня адреса — вул. Гауснера, 8), збудована на початку XX століття. Власником будинку у 1910-х роках була Валентина Дзевартовська[14].
№ 9 — триповерхова чиншова кам'яниця (колишня адреса — вул. Гауснера, 9), збудована на початку XX століття. 18 квітня 1905 року вийшло розпорядження Міністерства просвіти та віросповідання Австро-Угорщини за номером 8.862, згідно з яким на медичному факультеті Львівського університету дозволялося відкрити амбулаторію для прийому хворих та навчання студентів з курсу нервових та психічних хвороб. З цією метою 15 травня 1905 року винайнято помешкання в партері на вулиці Гауснера, 9. У будинку було 7 кімнат, з яких дві служили почекальнею для хворих, дві — ординаторські (окремо для прийому чоловіків та для жінок), кабінет професора та дві лабораторії. Керівником закладу був професор Генрик Гальбан, затверджений ще 16 січня 1905 року, асистентом — доктор Юліан Шоломович, призначений 1 травня 1905 року[15][16]. В адресній книзі 1916 року назва закладу — клінічна амбулаторія нервових хвороб професора доктора Генрика Гальбана[17]. З грудня 1909 року обов'язки заступника завідувача кафедри виконував польський невропатолог єврейського походження, професор Львівського університету, доктор Якуб Ротфельд-Ростовскі[18], у 1946—1949 роках — професор та декан польського медичного факультету Единбурзького університету.
№ 11 — триповерхова чиншова кам'яниця (колишня адреса — вул. Гауснера, 11), збудована на початку XX століття. В будинку на початку 1910-х років мешкав люстратор (ревізор) при читальнях товариства «Просвіта» Ярослав Литвинович, який 9 листопада 1918 року очолив Державний секретаріат торгівлі та промисловості ЗУНР[13].
№ 15 — триповерхова чиншова кам'яниця, на розі з вулицею Юрія Руфа (колишня адреса — вул. Гауснера, 15) збудована на початку XX століття. Власником будинку у 1910-х роках була Ванда Бурдон[19][20]. Нині у будинку містяться продуктова крамниця, лабораторія «Unilab» та кондитерська-пекарня «Біскотті».
№ 18 — триповерхова чиншова кам'яниця, на розі з вулицею Юрія Руфа (колишня адреса — вул. Гауснера, 18) збудована на початку XX століття. У наріжнику будинку міститься аптечна крамниця мережі «Аптека низьких цін» («АНЦ»).
- Світлини вуличної забудови
Будинок № 4
Будинок № 7
Будинок № 18
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 11 березня 2023.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 11 березня 2023.
- ↑ а б в Перелік пам'яток архітектури та містобудування, історії, розташованих на території м. Львова. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 11 березня 2023.
- ↑ а б в Вулиці Львова, 2017, с. 468.
- ↑ а б в г 1243 вулиці Львова, 2009, с. 204.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 105.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 123.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 78.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 57.
- ↑ Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001, с. 118.
- ↑ Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1916… — S. 391.
- ↑ 1243 вулиці Львова, 2009, с. 80.
- ↑ а б 1243 вулиці Львова, 2009, с. 100.
- ↑ Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1913… — S. 96.
- ↑ С. С. Пшик, Н. Л. Боженко, Ю. О. Матвієнко Історія кафедри неврології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (до 100-річчя з дня заснування) // Міжнародний неврологічний журнал. — № 1 (1). — 2005.
- ↑ Кафедра неврології ЛНМУ, 2018, с. 6.
- ↑ Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1916… — S. 400.
- ↑ Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1916… — S. 265.
- ↑ Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1913… — S. 45.
- ↑ Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1916… — S. 29.
Джерела[ред. | ред. код]
- Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 118. — ISBN 978-617-629-077-3.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Сковороди вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 204. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століть. — Львів : Світ, 2001. — С. 57, 78, 105, 123. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 468. — ISBN 978-966-03-7863-6.
- Мельник І. В., Загайська Р. Й. Личаківське передмістя та східні околиці Королівського столичного міста Львова / Ігор Мельник, Роксоляна Загайська. — Видання друге, змінене і доповнене. — Львів : Центр Європи, 2013. — С. 10, 80, 99, 100. — (Львівські вулиці і кам'яниці; 4/4) — ISBN 978-966-464-002-9.
- Івасюк Г., Негрич Т., Матвієнко Ю., Боженко Н., Криса В. Кафедра неврології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (заснування, становлення, наукова діяльність) / Т. І. Негрич (відповідальний редактор), Я. Тучапський (редактор), Л. Криса (технічний редактор). — Львів : Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, 2018. — 52 с.
- Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa: rocznik 17, 1913. — Lwów; Stryj: wydawca Franciszek Reicman, 1912. — 695 s.+84 s. (dodatek) (пол.)
- Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa: rocznik dziewiętnasty, 1916. — Lwów: wydawca Franciszek Reicman, 1915. — 440 s. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Сковороди Г.. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 11 березня 2023.
- Марія Чабада (18 лютого 2016). На вул. Сковороди, 3 обмежать рух транспорту. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Процитовано 12 березня 2023.
| ||||||||
| |||||||||||||||||||